Левицкий, Евгений Осипович

Левицький, Євген Йосипович (17.01.1870—21.11.1925) — правник, громад. і політ. діяч, дипломат. Д-р права.

Н. в с. Качанівка (нині село Підволочиського р-ну Терноп. обл.) Навч. в г-зії в Тернополі, на правничих ф-тах Львів. та Віденського ун-тів. Здобувши докторат, працював адвокатом у Відні. Брав активну участь у громад. й політ. житті Галичини. 1890 — один із засн. Української радикальної партії і творців її програми. 1892 був головою Всеслов’ян. студентського конгресу у Відні. Згодом в Укр. радикальній партії очолив групу т. зв. молодих, а після розколу партії вийшов з неї. У грудні 1899 взяв участь у створенні Української національно-демократичної партії, увійшов до її керівного органу — Нар. к-ту; до 1919 відігравав у партії помітну роль. Ред. і співред. газет «Будучність» (1899), «Свобода» (1902), «Діло» (1902-04, 1906). 1907 і 1911 обирався депутатом австрійс. парламенту. Під час Першої світової війни входив до Головної української ради (у травні 1915 реорганізована в Загальну українську раду), співробітничав із Союзом визволення України. За дорученням цих організацій працював у Німеччині в таборах для військовополонених українців — солдатів рос. армії, видав кілька брошур укр. і нім. мовами про Україну та боротьбу за її незалежність, зокрема «Листи з Німеччини» (1916).

У жовтні 1918 став членом віденської делегації Укр. нац. ради, у листопаді-грудні як посланник Західноукраїнської Народної Республіки перебував у Швейцарії. У січні 1919 призначений послом Української Народної Республіки в Берліні (Німеччина; від грудня 1919 — посол ЗУНР), 1920-23 очолював дипломатичну місію ЗУНР у Празі (Чехословаччина). Від березня 1923 проживав в австрійс. столиці і працював адвокатом.

[У 1903 р. Євген Левицький був присутнім на відкритті пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві. Див. Юрій П'ядик. Фотографія з багатьма невідомими - Т.Б.]

П. у м. Відень.

Література:

Ювілейний альманах Союзу українських адвокатів у Львові. Львів, 1934; Сохоцький І. Будівничі новітньої української державності в Галичині. В кн.: Історичні постаті Галичини ХIX—ХХ ст. Нью-Йорк—Париж—Сідней—Торонто, 1961; Волинець С. Передвісники і творці Листопадового зриву: Західно-українські громадські і політичні діячі. Вінніпеґ, 1965; Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Тернопіль, 2008.

П.З. Гуцал.

Джерело:

Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2009. - 790 с.: іл.

Фотографія: http://www.litopys.com.ua

 

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
2 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
3 Мороз, Михаил Наумович
[Мороз, Михайло Наумович] (1876–1938), статистик, общественный и церковный деятель УАПЦ
4 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
5 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919