Олимпиада ІІ (Вербецкая, Елена Константиновна)

Highslide JS

Олімпіада ІІ (уродж. Вербецька Олена Костянтинівна) (1875, хут. Вербецький, відносився до с. Горішні Млини Кобеляцького пов. Полтавської губ., тепер зняті з обліку – 02.06.1938) – священнодіячка, преподобномучениця.

Походила з козацької родини. Батьки були глибоко віруючими: мати – Марія Феодорівна, селянка, неписьменна, 1917 прийняла чернецтво з іменем Афанасія в Козельщинському монастирі, батько закінчив своє життя в ангельській схимі в одній із київських обителей (чернече ім’я невідоме). О. одержала освіту в Кобеляцькій прогімназії, після закінчення якої 1889 кілька місяців працювала на посаді пом. учительки поч. класів цього навчального закладу. Від природи дівчина була наділена світлим розумом і прекрасною пам’яттю, серед ровесників вирізнялась терплячістю, працелюбністю, організаторськими здібностями, глибокою релігійністю.

30.10.1893 вступила до Козельщинського Різдвяно-Богородицького монастиря, 13.07.1904 згідно з наказом Духовної Консисторії була зарахована в число сестер обителі зі званням послушниці. 17.05.1915 прийняла чернечий постриг, який здійснив владика Іларіон (Юшенов). В обителі займала посаду діловода, вела бухгалтерські справи. Опісля смерті ігумені Олімпіади І (Дмитрієвої), рішенням єпархіальної влади та за бажанням сестер була обрана настоятелькою монастиря. Чин уведення в сан ігумені провів 02.03.1916 владика Феофан (Бистров). Час її керівництва обителлю був надзвичайно складним, припавши на час революції, громадянської війни, репресій проти церкви, зруйнування і повного закриття монастиря 1929. Однак О. ІІ зуміла у період безбожної агонії вберегти Козельщинську чудотворну ікону Богородиці, а також утримати монастирські школи, іконописну майстерню, госпіталь, сестер, а потім організувати їх переселення до усамітненого монастирського скиту Обіточок, що знаходився побл. залізничної ст. Потоки Кременчуцького пов. Чернече життя козельщинських насельниць продовжувалося в скиті до 1933 під духовним керівництвом архімандрита Олександра (Петровського).

Після знищення «Обіточка» О. ІІ поневірялась по людях, перетерпіла Голодомор 1932–1933, врешті перебралася до Полтави, де таємно квартирувалась у знайомих. У Полтаві О. ІІ згуртувала навколо себе православне жіноцтво, опікувалася черницями із розігнаних монастирів, об’єднуючи їх у невеликий підпільний монастир. Останнім місцем перебування ігумені в Полтаві був будинок № 141 по вул. Фрунзе, де її за доносом зрадниці заарештували 27.02.1938. Ігумені було інкриміновано злочинну участь у штучно сфабрикованому органами НКВС Московському Центрі контрреволюційної фашистської організації церковників (КРФОЦ), який нібито був зв’язаний з гестапо гітлерівської Німеччини і мав свої осередки в Полтавській обл. Організатором і координатором відгалужень КРФОЦ на Полтавщині за цією схемою вважався владика Митрофан (Русинов). Підсудними у цьому процесі проходило бл. 40 осіб духовенства та церковнослужителів Полтавщини. Слідчі документи свідчать, що О. ІІ трималась у в’язниці з глибокою людською порядністю і високою християнською гідністю, вирізняючись неабиякою мужністю і стійкістю у вірі. Її відповіді на допитах були чіткими і безкомпромісними, за що 63літню жінку особливо жорстоко катували. За переказами, їй навіть вирізали на грудях хрест.

Життєвий шлях христової сповідниці закінчився мученицьки. 23.04.1938 О.ІІ була засуджена Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. за ст.ст. 54-8, 54-10, ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляна разом із когортою церковних діячів, звинувачених у антидержавній діяльності, в ур. Триби під Полтавою. Поранених скинули в кар’єр разом із вбитими, і напівживих прикидали зверху піском. Реабілітована Полтавською обл. прокуратурою 22.06.1990. 18.04.2008 засіданням Св. Синоду УПЦ кол. ігуменя Козельщинського монастиря О. ІІ була причислена до лику місцевовшанованих святих, 02.06.2008 в Козельщинській обителі пройшло урочисте прославлення її як преподобномучениці.

Літ.:К. С. Т. Торжество Козельщанськой женской обители // ПЕВ.ЧО. – 1916. – № 7. – 7 апр. – С. 566­569; Козельщанский женский монастырь Полтавской епархии. – Полтава, 1916; Черкасець Т. Плач Богородиці // Новомученикам та сповідникам полтавським присвячується. Спец. вип. 1. – Полтава, 1999; Войналович, 2002. – С. 137; Через Голгофу до блаженної Вічності. Хресний шлях преподобномучениці Олімпіади / Упор. Т. Черкасець. – Полтава: ПП «Астрая», 2008. – 52 с.

Т. І. Черкасець

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

Ікона: http://kremen-eparh.org

Ссылки на эту страницу


1 Личности - В
[Особистості - В] - пункт меню
2 Личности - О
[Особистості - О] - пункт меню
3 Религиозные деятели
[Релігійні діячі] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919