Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Сотник

Сотник

1. Особа, що очолювала військову і адміністративно-територіальну одиницю - сотню у Гетьманщині у Слобідській Україні в другій пол. 17-18 ст. Під час національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648-57 посада С. була виборною. Обирався на козацькій сотенній раді й затверджувався полковою радою або радою генеральної старшини. З 1687 С. призначав полковник або гетьман, у 1734-50 - Генеральна військова канцелярія; у Слобідській Україні - царським урядом або місцевою московською адміністрацією. Після скасування гетьманства в 1764 С. призначав президент Малоросійської колегії. На території сотні здійснював військову, адміністративну і судову владу. С. очолював сотенну старшину, до якої входили сотенний отаман (городовий), сотенний писар, сотенний осавул, сотенний хорунжий. Як голова сотенного суду, С. розглядав цивільні й незначні кримінальні справи. Посаду С. у Слобідській Україні ліквідовано в 1765, у Лівобережній Україні - на поч. 1780 років. У Правобережній Україні, що перебувала під владою Польщі, посаду сотника скасовано в 1711-14.

2. Військове офіцерське (старшинське) звання в Збройних силах України - Армії Української Народної Республіки та Українській Галицькій Армії. Найвище звання серед молодшого старшинського складу.

І. Підкова (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)

Ссылки на эту страницу


1 Украинские органы государственного управления
[Українські органи державного управління] - пункт меню

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654