Плетение
- Подробности
- Просмотров: 4160
Плетіння. У дореволюційний період на Полтавщині набули великого поширення кошиков'язальний, корзинов'язальний, сітков'язальний (сита, решета, рибальські сітки), меблевий (з лози, верболозу), з соломи (брилі, коробочки) та інші промисли. Полтавський статистик М. Арандаренко на 1846 р. зафіксував великий осередок у Вороньках Лохвицького повіту, де мешканці займалися плетінням рибальських сіток. Їх вивозили на продаж на Дон, Чорне море, до Дніпра й Бугу. Згодом цей промисел розвинувся у селах Пізники, Мелехи, Ковалі, Кизлівка того ж повіту. Найзначніший осередок рогозоплетіния — Городище Лохвицького повіту (з 70-х рр. 19 ст.). У 2-й половині 19 ст. набуло інтенсивного розвитку виготовлення кошиків, кошеликів, чемоданів, баулів, корзин, взуття (черевиків, капців) у Зіньківському, Золотоніському, Кобеляцькому, Лубенському, Полтавському повітах. Плетені речі й лозові меблі кустарний склад Полтавського губернського земства продавав у межах Російської імперії, за кордоном. На 1900 р. у лохвицькому регіоні плетінням було зайнято 262 дворищ (близько 550 ремісників), лубенському — 246, зіньківському — 149. Полтавське земство відкрило широку мережу кошикарських навчальних і виробничих майстерень у Гусинцях Переяславського повіту (з 1896), Грабинівці Полтавського повіту (1896—1902), Городищі (з 1899), в Вільхах, Вереміївці й Келеберді Золотоніського повіту, Рогинцях Роменського повіту, Орлику Кобеляцького повіту, показових пунктів.
У 20-х рр. 20 ст. у системі промкооперації: "Єднання" у Вороньках (що збувало сітки на Чорне, Азовське й Каспійське моря), кошикарські артілі "Кошиков'язалець", "Допомога" і "Перемога" у Городищі (з 1959 — цех Лохвицького промкомбінату), "Селянська надія" у Крутому Березі Лубенського повіту ("Жовтень" у повоєнну добу), кустарне товариство "Незаможник" у Хитцях, лозомебельна артіль "Кооперативний селянин" у Білецьківці (з 1962 р. — цех Кременчуцького промкомбінату).
Серед відомих майстрів плетіння 2-ї половини 19—20 ст.: М. Власенко (кошики та дрібні плетені предмети, учасник міжнародної виставки у 1900 р. у Парижі, бронзова медаль всеросійської виставки 1913 р.), Іван, Лука і Сава Карасенки, Ф. Олійник, В. Соляник, Андріан Морозов (садові й кімнатні меблі; велика срібна медаль у 1893 р. у Полтаві), О. Демешко, В. Баганець, П. Біда (солом'яні брилі) І. Харченко. Широко відома родина майстрів Власенків з Городища. Їхні земляки — учасники багатьох всесоюзних і республіканських виставок, експозицій ВДНГ УРСР.
Джерело:
Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 678-679
