История Полтавы

Лободовский, Платон Константинович

Подробности

Просмотров: 4676

Лободовський, Платон Костянтинович (14.11. 1873, м. Глинськ Полтавської губ., тепер с. Роменського р-ну Сумської обл. – 11.05.1956, м. Полтава) – священнослужитель.

Син священика. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1895). Після цього майже три роки працював учителем земської школи с. Гнилиця Охтирського пов. на Харківщині. 26.09.1898 рукопокладений у священики Покровської церкви с. Водяна Балка Зіньківського пов., де прослужив понад 30 років. 1910 уведений у сан протоієрея. З 1911 до 1917 був благочинним 6го округу Зіньківського пов., духівником Полтавського благочинного округу. 11.02.1930 заарештований Полтавським окружним відділом ДПУ і притягнений до кримінальної відповідальності за антирадянську агітацію. Засуджений до 3 років виселення до Архангельського краю. Повернувшись із заслання, протягом 1933–1942 мав перерву у церковній службі. 1942 знову став настоятелем Покровської церкви с. Водяна Балка (тепер Диканьського р-ну). 11.05.1944 призначений другим священиком Полтавського Спасо-Преображенського кафедрального собору. 15.07.1953 звільнений поза штат через хворобу та похилий вік. Реабілітований висновком прокуратури Полтавської обл. 09.02.1990. Нагороджений набедреником (1901), скуфією (1904), камилавкою (1907), наперсним хрестом, палицею (1922, 1927), наперсним хрестом, прикрашеним дорогоцінним камінням (1946).

Літ.: Архів ПЄУ УПЦ МП. – Послужной список протоиерея Лободовского Платона Константиновича.

Ю. М. Гужва

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua