Аркадий (Остальский, Аркадий Иосифович)
- Подробности
- Просмотров: 7146
Аркадій (Остальський, Аркадій Йосифович) (1881, с. Яковичі Житомирського пов. Волинської губ., тепер Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. – 29.12.1937, полігон Бутово Московської обл., Росія) – церковний діяч, єпископ, новомученик РПЦ.
Нар. в сім’ї ієрея. 1910 закінчив Волинську духовну семінарію. 1910–1914 – священик у м. Старокостянтинів Волинської губ. 1914–1917 – полковий священик у Діючій армії. 1917–1926 – настоятель храму в м. Житомир (за ін. даними – настоятель Миколаївської єдиновірницької церкви у м. Полтава). Після розлучення з дружиною прийняв чернецтво і уведений у сан архімандрита. Весною 1922 заарештований за звинуваченням в опорі вилученню церковних цінностей. Засуджений до вищої міри покарання із заміною на 10 років концтабору. Звільнений за амністією 1925, пострижений у мантію й рукоположений в ієромонаха. 15.09.1926 хіротонісаний на єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. У жовт. 1926 заарештований вдруге і висланий до м. Харків, у лют. 1927 – до м. Туапсе. Перебував у таємній опозиції до митрополита Сергія, дотримуючись поглядів т. з. «мечевського» угруповання, але активно себе не виявляв. У квіт. 1927 заарештований утретє і висланий до м. Казань. Із заслання втік. Нелегально проживав на заїзді Києво-Печерської лаври у м. Ленінград. 09.05.1928 заарештований учетверте. 23.08.1928 засуджений за ст. 58-10 УК РСФСР до 5 років концтабору. Термін відбував у Соловецькому таборі особливого призначення (СЛОН), де 07.04.1931 був заарештований уп’яте. 14.08.1931 термін покарання збільшено на 5 років. 26.01.1937 звільнений. Поселився в м. Касимов Московської обл. 1937 призначений єпископом Бежецьким, але до роботи не приступив. Таємно прийняв схиму з іменем Антоній. 1937 заарештований ушосте, засуджений до смертної кари і 29.12.1937 розстріляний.
Відомий як чудовий проповідник. За деякими даними, склав практичний посібник проповідника. Авт. багатьох оригінальних богословських праць (в рукописах), серед яких вирізняється твір про церковну красномовність. Більша частина доробку А. загинула. Прославлений архієрейським Собором РПЦ 2000. Пам’ять 16.12 та у Соборі новомучеників і сповідників російських.
Літ.: ВПЄ. – 2007. – № 11 (71). – Лист.
Джерело:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua
Аркадий (Остальский, Аркадий Иосифович) (1881 - 29.12. 1937). Русская Православная Церковь, священномученик, епископ.
Родился в 1888 в с. Яновец Волынской губернии, в семье иерея.
В 1910 г. окончил Волынскую духовную семинарию. В 1910-1914 г. священник в г. Староконстантиново Волынской губернии. В 1914-1917 гг. полковой священник в действующей армии. В 1917-1926 гг. настоятель храма в Житомире. [Мануил: Был настоятелем Св. Николаевской единоверческой церкви в г. Полтаве].
В период с 1920 по 1925 гг. проживал в г. Житомире. Там он, после развода с женой, принял монашество и возведен в сан архимандрита. Пользовался любовью житомирян.
Весной 1922 г. арестован по обвинению в сопротивлении изъятию церковных ценностей. Приговорен к ВМН с заменой на 10 лет концлагеря. Освобожден по амнистии (?).
В 1925 г. пострижен в мантию и рукоположен во иеромонаха.
15 сентября 1926 г. хиротонисан во епископа Лубенского, викария Полтавской епархии.
В октябре 1926 г. арестован и выслан в Харьков. С февраля 1927 г. в Туапсе.
Состоял в тайной оппозиции Митрополиту Сергию, придерживаясь взглядов так называемой "мечевской" группировки, но заметно себя не проявлял.
Епархией не управлял.
В апреле 1927 г. арестован и выслан в Казань. Из ссылки бежал. Нелегально проживал на подворье Киево-Печерской Лавры в Ленинграде.
9 мая 1928 г. арестован. 23 августа 1928 г. приговорен по ст. 58-10 УК РСФСР к 5 годам концлагеря. В 1928-1937 гг. в заключении в Соловецком лагере особого назначения. 7 апреля 1931 г. арестован в лагере. 14 августа 1931 г. срок наказания увеличен на 5 лет. 26 января 1937 г. из лагеря освобожден. Поселился в г. Касимове Московской области.
В 1937 г. назначен епископом Бежецким, но назначение не принял. Тайно принял схиму с именем Антоний.
В 1937 г. арестован. Приговорен к высшей мере наказания. 29 декабря 1937 г. расстрелян в п. Бутово Московской области.
Известен как замечательный проповедник.
Автор многих оригинальных богословских сочинений (в рукописях). Особенно хорошо написана его работа о церковном красноречии. Большая часть его сочинений погибла при разъездах и переездах.
Имеются сведения, что он составил практическое руководство проповедника.
Прославлен Архиерейским Собором РПЦ 2000 г.
Память 16 декабря и в Соборе новомучеников и исповедников Российских.
Источник:
Благотворительный фонд "Русское Православие" (http://www.ortho-rus.ru)
Ссылки на эту страницу
1 | Личности - А
[Особистості - А] - пункт меню |
2 | Личности - О
[Особистості - О] - пункт меню |
3 | Религиозные деятели
[Релігійні діячі] - пункт меню |
4 | Репрессированные
[Репресовані] - пункт меню |