Лесеневичи
- Подробности
- Просмотров: 3139
Лесеневич Михаил Павлович, коллежский регистратор,
жена его Наталия Васильевна,
дети их:
Мария,
Пелагея,
Алексей,
София,
Константин,
Василий,
Павел,
Митрофан,
Анастасия,
Николай,
Александр.
Василия Михайловича сын Михаил.
Митрофана Михайловича дети:
Сергей,
Владимир.
Лесеневич Александр Павлович, губернский секретарь,
дети его:
Владимир,
Николай.
Николая Александровича жена Зинаида Васильевна,
дети их:
Александр,
Петр,
София,
Борис,
Георгий.
Внесены в родословную книгу: часть 1, литера Г, стр. 89. Указ Герольдии об утверждении в дворянстве от 31 января 1851 г. № 512.
Дело по архиву № 132.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 381
Лесеневичі. Представники козацько-старшинського роду, благодійники.
Лесеневич Костянтин (бл. 1694/1701–1757) – канцелярист Ген. військової канцелярії (1725), прилуцький полковий комісар (1730–1731), переяславський полковий писар (1735), переяславський полковий суддя (1739–1757). Дав кошти на будівництво Воскресенської церкви у Переяславі, де й був похов. під образом Спасителя. Дерев’яний храм був триверхий, хрещатого плану, вибудований з давньої великої полкової або військової церкви. 1779 її перебудували і замість трьох бань лишили одну. У дохристиянські часи, на місці, де стояв храм Воскресіння, було язичницьке капище. Л. належало с. Жорнокльови (тепер Драбівського р-ну Черкаської обл.).
Лесеневич Микола Костянтинович (бл. 1745–1810) – військовий товариш (1766), бунчуковий товариш (1767), депутат дворянства Золотоніського пов. (1782–1786), прем’єрмайор (1787), Золотоніський повітовий маршалок (1791). Його фундації: дерев’яні церкви – ПетроПавлівська (1801–1804) у с. Жорнокльови, Миколаївська – у с. Миколаївка.
Його внуки Лесеневич Михайло (1816–1883) і Лесеневич Олександр (1819–1885). Закінчили Ніжинську гімназію вищих наук кн. Безбородька і служили чиновниками. Відремонтували церкву в с. Жорнокльови. На поч. 1930х місцеві войовничі атеїсти знищили іконостас і культове начиння.
Літ.: Л.П.М. Летопись церкви с. Жерноклев // ПЕВ.ЧН. – 1902. – № 18. – С. 823; № 29. – С. 1262; Модзалевский, 1911. – С. 236237, 239240.
Джерело:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua
