Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Сулковский, Борис Иосифович

Highslide JS
Сулковсъкий Борис, фото 1905 року
(Летопись войны с Японией. - СПб. - 1905. - № 51. - С. 994)

Сулковський, Борис Йосипович (30.04.1881-?) - полковник Армії УНР.

Народився у м. Кам'янець-Подільський. Закінчив Подільську духовну семінарію, Київське піхотне юнкерське училище (1901). Служив у 34-му піхотному Сєвському полку (Полтава), з яким брав участь у Російсько-японській війні. Був кілька разів поранений у праву руку. Закінчив Імператорську Миколаївську військову академію за 1-м розрядом (1913). Під час Першої світової війни обіймав посади старшого ад'ютанта штабу 2-го Сибірського корпусу, старшого ад'ютанта штабу 3-ї Сибірської стрілецької дивізії, штаб-офіцера для доручень штабу 2-го Сибірського корпусу.

У липні 1917 р. за власним бажанням перевівся на посаду начальника штабу 16-ї піхотної дивізії, яка мала українізуватися. З 29.11.1917 р. — начальник штабу 2-го Січового Запорізького (6-го армійського) корпусу військ Центральної Ради. З 15.04.1918 р., після остаточної демобілізації корпусу, перебував на посаді начальника господарства валок і парків організаційного відділу Генерального штабу УНР, згодом — Української Держави. З 14.12.1918 р. — помічник 1-го генерал-квартирмейстерства штабу військ Директорії. З 05.01.1919 р. — начальник штабу Ударної групи Січових стрільців Дієвої армії УНР. З 01.02.1919 р. — начальник Північної групи Січових стрільців Дієвої армії УНР. З 01.03.1919 р. — начальник штабу корпусу Січових стрільців Дієвої армії УНР. У квітні—травні 1919 р. перебував під слідством, був виправданий судом. З 01.06.1919 р. — начальник розвідчого відділу штабу Дієвої армії. УНР. У липні-вересні 1919 р. — булавний старшина для доручень штабу Головного Отамана. У квітні—липні 1920 р. — начальник штабу 2-ї стрілецької (згодом — 3-ї Залізної) дивізії Армії УНР. З липня 1920 р. — начальник військово-історичної управи Головного управління Генерального штабу УНР. З 03.11.1920 р. — начальник оперативного відділу Генерального штабу УНР.

У 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. - Ф. 1075. - Оп. 1. - Спр. 87. - С. 4-8; Ф. 1078. - Оп. 2. - Спр. 169. - С. 129, 151-152; Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 37, загальний список старшин Генштабу складений 21.11.1918. — С. 48-зв. — 49; Ф. 4061. - Оп. 1. - Спр. 1. - С. 4-7; Список Генерального штаба на 1914. - СПб. - 1914. - С. 659; Сулковський Б. З історії формування 2-го Січового Запоріжського корпусу//Табор. — Варшава. — 1927. — Ч. 4. — С 71—87; Золоті Ворота. Історія Січових стрільців. — Київ. — 1992; Пузицький А. Бої Сірих за Коростень//За Державність. — Каліш. — 1930. — № 2. — С 96; Капустянський М. Похід українських армій на Київ—Одесу в 1919 році; Маланюк Є. Уривки зі спогадів. - Київ. - 2004. - С 141,142,144.

Джерело:

Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007. - 536 с.: іл. Стор. 426-427

 

Сулковский, Борис Иосифович (30.04.1881 - ?). Православный. Образование получил в Каменец-Подольской духовной семинарии (окончил IV кл.) и Киевском пехотное юнкерское училище (1902). В службу вступил 05.09.1900. Из училища выпущен подпоручиком (ст. 10.08.1902) в 46-й пех. Днепровский полк. Позже служил в 34-м пех. Севском полку. Участник русско-японской войны 1904-05. Поручик (ст. 13.08.1905). Штабс-Капитан (ст. 13.08.1909). Окончил Императорскую Николаевскую военную академию (1913; по 1-му разряду). По выпуску из академии приказом по генштабу №4 за 1914 прикомандирован к 25-му Сибирскому стр. полку на 1,5 г. для командования ротой. Участник мировой войны. Капитан (ст. 13.08.1911). Ст. адьютант штаба 3-й Сибирской стр. дивизии (с 21.04.1915). Подполковник (пр. 15.08.1916; ст. 15.08.1916). Штаб-офицер для поручений при штабе 2-го Сибирского арм. корпуса (с 26.11.1916). И.д. начальника штаба 16-й пех. дивизии (с 07.08.1917). Активный участник ее украинизации. С 09.1917 начальник штаба 2-го Сечевого Запорожского корпуса (бывш. 6-й арм. к-с). После демобилизации корпуса с 15.04.1918 в орг. отделе Ген. штаба УНР, а позже - Украинской державы. На 21.11.1918 в Списке ГШ значится в чине Войскового Старшины. После падения режима гетмана П.П. Скоропадского - в армии УНР. Помощник 1-го ген-квартирмейстера штаба войск Директории (с 14.12.1918). Начальник штаба Ударной группы Сечевых стрельцов (с 05.01.1919). Начальник Северной группы Сечевых стрельцов (с 01.02.1919). Начальник штаба корпуса Сечевых стрельцов (с 01.03.1919). В 04.05.1919 состоял под следствием, оправдан по суду. Начальник развед. отдела штаба армии УНР (01.06.1919). В 07.-09.1919 офицер для поручений штаба Главного Отамана. Начальник штаба 3-й Железной (бывш. 2-я стр.) дивизии (04.-07.1920). Начальник Военно-исторического управления Ген. штаба УНР (с 07.1920). Начальник оперативного отдела Ген. штаба УНР (с 03.11.1920). В эмиграции в Польше.

Награды: ордена Св. Анны 4-й ст. (1904); Св. Станислава 3-й ст. (08.05.1913).

Список Генерального штаба. Исправлен на 01.06.1914. Петроград, 1914

Список Генерального штаба. Исправлен на 01.01.1916. Петроград, 1916

Список Генерального штаба. Исправлен на 03.01.1917. Петроград, 1917

Список Генерального штаба. Исправлен по 01.03.1918.//Ганин А.В. Корпус офицеров Генерального штаба в годы Гражданской войны 1917-1922 гг. М., 2010.

Фото из журнала Летопись войны с Японией. Вып. 79. Информацию предоставил Пономарев Игорь Алексеевич

Тинченко Я. Офицерский корпус армии Украинской Народной Республики. Киев, 2007

Источник:

Русская армия в Первой мировой войне

Ссылки на эту страницу


1 Личности - С
[Особистості - С] - пункт меню

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654