Левенсон, Евгений Феофилович

Просмотров: 838


Левенсон Євген, фото 1931 року (ДАСБУ)

Левенсон, Євген Феофілович (20.12.1882-02.071931) — старшина Дієвої армії УНР.

Походив з селян Овруцького повіту Волинської губернії. Закінчив Овруцьке реальне училище. У 1901—1903 рр. служив однорічником у 41-му піхотному Селенгінському полку. У 1904 р. вступив добровольцем до 23-го Східно-Сибірського стрілецького полку, у складі якого брав участь у Російсько-японській війні. За бойові заслуги одержав звання прапорщика. У 1908 р закінчив Казанське піхотне юнкерське училище, вийшов підпоручиком до 151-го піхотного П'ятигорського полісу (Ковель). У 1910 р. перевівся до 33-го піхотного Єлецького полку (Полтава). З початком Першої світової війни був призначений командиром роти 237-го піхотного Грайворонського полку, який формувався з 33-го Єлецького. У його складі брав участь у боях, був двічі поранений. Останнє звання у російській армії — підполковник.

05.09.1917 р потрапив до німецького полону, згодом перевівся до українського офіцерського табору у Ганноверіш-Мюнден 11.03.1918 р. був призначений командиром 6-го Українського полку 2-ї Української дивізії, що формувалася з військовополонених-українців у районі Ковеля Однак: 27.04.1918 р дивізію було розформовано з наказу німецького командування У червні 1918 р. повернувся в Україну Незабаром на запрошення полковника Басенка, свого колишнього командира полку, вступив до 4-го Сердюцького полку гетьмана П. Скоропадського на посаду командира нестройової роти. 20—21.11.1918 р. у складі 4-го Сердюцького полку перейшов на бік Директорії. З грудня 1918 р був помічником командира 4-го полку Січових стрільців Дієвої армії УНР з господарчої частини.

У жовтні 1919 р. перейшов на бік білих, виїхав до Одеси, де у лютому 1920 р. був арештований червоними.

У березні 1920 р. — мобілізований до РСЧА, призначений начальником відділу спорту та допризивної підготовки Полтавської територіальної бригади. Згодом — викладач 14-ї піхотної Полтавської школи, Сумської піхотної школи, Сумської гарматної школи. З кінця 1930 р. — завідувач відділу навчальних посібників Сумської гарматної школи. Був заарештований 07.02.1931 р. у справі «Весна» (т. зв. контрреволюційна змова колишніх офіцерів). 22/23.06.1931 р. був засуджений до розстрілу. Страчений.

ДАСБУ. - Фп. - Спр. 67093. - Т. 3225, архівно-слідча справа Левенсона Є. Ф.; ЦДАВОУ — Ф. 4060. -Оп. 1. - Спр. 16. - С 74-76.

Джерело:

Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007. - 536 с.: іл. Стор. 240

Ссылки на эту страницу


1 Личности - Л
[Особистості - Л] - пункт меню