Чайковский, Петр Ильич
- Подробности
- Просмотров: 72889
Чайковський, Петро Ілліч (25 квітня (7 травня) 1840— 25 жовтня (6 листопада)1893), російський композитор українського роду Чайків (з с. Миколаївка на Полтавщині).
Народився в селищі при Камсько-Воткінському заводі Вятської губернії, нині місто Воткінськ (Удмуртія). Закінчив училище правознавства в Санкт-Петербурзі (1859), служив в міністерстві юстиції до 1863. Займався в класах Російського музичного товариства, що було перетворено в Петербурзьку Консерваторію в 1862 році, яку й закінчив у (1865) по класу композиції у А.Г. Рубінштейна. В 1868-78 професор Московської консерваторії, де викладав композицію, гармонію і теорію музики, інструментовку.
Чайковський приймав активну участь у творчому житті Москви, результатом знайомства у 1868 році з композиторами "Могучої кучки" стало створення увертюри-фантазії "Ромео и Джульетта", (1869), симфонії Манфред, (1885). Також багато концертував у Петербурзі, Москві, Києві, Харкові, Одесі, Тбілісі, в Швайцарії, Італії, США. З 1864 майже щороку жив в Україні в маєтку Низах на Харківщині, а 1878 — 1885 в с. Кам'янці і Браїлові на Поділлі. Тут постали його твори на українські сюжети чи такі, в яких використано українські народні мелодії: опери "Мазепа" (за О. Пушкіном) і "Черевички" ("Коваль Вакула" за М. Гоголем), симфонії № 2 ("Українська") та № 4, концерт для фортепіано з оркестром № 1, транскрипція фантазії "Козачок" Дарґомижського для фортепіано, пісні до російських перекладів Т. Шевченка і чимало ін. Чайковський зредагував видання церковних творів Д. Бортнянського в 10-ох тт. (1882). 1890 Чайковський відвідав М. Лисенка в Києві й слухав його оперу "Тарас Бульба". Був одним з учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії. Останні роки життя музикант живе в Підмосков'ї. 16 жовтня 1893 р. він диригував на прем'єрі своєї симфонії в Петербурзі, яку всі хвалили, через 9 днів раптово помер.
В творчості Чайковського, в якому провідними були опера і симфонія, представлені майже всі музичні жанри. В музиці відобразились глибокі соціально-этичні конфлікти, що були породжені російською дійсністю 2-ї пол. 19 століття. Помітно підсилення трагічного начала в творах останніх років (особливо в опері "Пікова дама" та 6-й симфонії). Зміст музики Чайковського охоплює образи життя і розкриваються твори російської та світової літератури — А. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Шекспіра, Данте. Музика Чайковського виявляє глибокі зв'язки з творчістю Л. Толстого, Ф. М. Достоєвського, І. С. Тургенева, А. П. Чехова. В музиці Чайковського знайшли втілення глибокі процеси духовного життя, сумніви, відчай і стремління до ідеалу.
Опери:
Воєвода (1868)
Ундіна (1869)
Опричник (1872)
Євгеній Онєгін (1878)
Орлеанська діва (1879)
Мазепа (1883)
Черевички (1885)
Чародейка (1887)
Пікова дама (1891)
Іоланта (1891)
Балети:
Лебедине озеро (1876)
Спляча красуня (1889)
Лускунчик (1892)
Для Симфонічного оркестру:
"Гроза", увертюра до драми (1864)
Симфонія № 1 "Зимні мрії" (1866)
"Фатум", симфонічна фантазия (1868)
Симфонія № 2 ("українська")(1872)
Симфонія № 3 (1875)
"Франческа да Ріміні" , симфонічна фантазія (1876)
Симфонія № 4 (1878)
урочиста увертюра (1880)
"Ромео і Джульєтта", увертюра-фантазія (1880)
"Манфред", симфонія (1885)
Симфонія № 5 (1888)
Симфонія № 6 (1893)
Концерти для інструментів з оркестром:
Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (1875)
Концерт № 2 для фортепіано з оркестром (1880)
Концерт № 3 для фортепіано з оркестром (1893)
Варіації на тему "Рококо" для віолончелі з оркестром (1877)
Концерт для скрипки з оркестром (1878)
Хорова музика:
Літургія святого Іоанна Златоустого (1878)
та інші духовні твори
Твори для фортепіано:
"Пори року", 12 характеристичних картин (1876)
Дитячий альбом, 24 легкі п'єси (1878)
Велика Соната
103 романси різних жанрів на слова:
А.
Плєщєєва (20 романсів),
А. К. Толстого (12 романсів и дует),
К. Р. (6 романсів),
Д. Ратгауза (6 романсів),
А. Апухтіна (5 романсів),
А. Фета (5 романсів),
Я. Полонського (3 романса),
Д. Мережковського (2 романса)
а також Г.Гейне и И.Гёте в перекладах Л.Мея, Ф.Тютчева, М.Михайлова та ін.
Джерело: