Керенский, Александр Федорович

Подробности
Просмотров: 37983

Керенський, Олександр Федорович [22.04(04.05).1881 - 11.06.1970] - російський політичний і державний діяч, глава Тимчасового Уряду (1917).

Н. у Симбірську, В 1904 закінчив юридичний ф-тет Петербурзького ун-ту, працював адвокатом. У 1912-17- депутат IV Державної Думи, де входив до фракції трудови­ків,а згодом і очолив її. Після Лютневої революції 1917 в Росії - заступник голови виконкому Петербурзької Ради. 2(15).3.1917 увійшов до складу Тимчасового Уряду, де займав пости міністра юстиції (березень-травень 1917), воєнного і морського міністра (травень-вересень), з 8(21).7 - міністр-голова (прем'єр-міністр). Після розгрому корніловщини 30.8(12.9) призначений верховним головнокомандуючим. Намагався лавірувати між різними політичними силами з метою збереження Російської імперії. До революції виступав проти національної політики царизму і переслідувань української мови. Однак до розгортання на поч. 1917 національно-визвольного руху в Україні поставився негативно. В червні 1917 К., бувши військовим міністром, заборонив проведення Другого Всеукраїнського Військового з'їзду (див. Всеукраїнські Військові з'їзди 1917). 29-30.6(12-13.7).1917 очолював російську делегацію (М.Терещенко та І.Церетелі) на переговорах з представниками Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату у Києві. Російська делегація зобов'язалася визнати Центральну Раду державним органом влади в Україні. Проте вже 3(17).8.1917 К. видав Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату, яка значно обмежувала автономні права України. К. неодноразово у своїх публічних промовах звинувачував українських державних діячів у “розвалі Росії”. Після жовтневого перевороту у Петрограді 1(14).11 виїхав на Дон. У 1918 емігрував у Францію. З 1940 жив у США. В еміграції займався політичною діяльністю. Відстоював ідею побудови демократичної Росії на федеративних засадах. Помер у Нью-Йорку.

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

Фото: http://www.maly.ru/

Ссылки на эту страницу


1 В десятую годовщину
[В десяту річницю 22.1.1918-22.1.1928] – Андриевский Виктор (речь на торжественной академии в украинской станице при г. Калише 22.1.1928) // Тиражом "Лагеря". Калиш. 1928. Типография издательства "Черномор"
2 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
3 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
4 Две веры
[Дві віри] – Виктор Андриевский. Миттенвальд. 1950. На правах рукописи. Речь, произнесенная 27 января 1950 на протестном вече в Миттенвальде против пертрактаций украинских социалистов с группой Керенского
5 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
6 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
7 Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202.
8 Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528.
9 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
10 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
11 К характеристике правых партий
[До характеристики правих партій] – Андриевский Виктор (из доклада, прочитанного 16-17/XII.1920 г. в украинском военном лагере в Райхенберге) // Берлин. 1921. Из типографии Гофмана в Зальцендели
12 Кочубей, Виктор Сергеевич
[Кочубей, Віктор Сергійович] (1860—1923), князь, генерал-адьютант, генерал-лейтенант, государственный деятель
13 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
14 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина II: Наша "орієнтація"
15 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина III: Про національну аристократію та про три основні методи її орґанізації: класократію, охлократію і демократію
16 Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню
17 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
18 Муравьев, Михаил Артемович
[Муравйов, Михайло Артемович] (1880—1918), военный деятель
19 Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617
20 Петлюра, Симон Васильевич
[Петлюра, Симон Васильович] (1879—1926), общественный, политический и государственный деятель, журналист
21 Плен генерала Корнилова в 1915 г.
[Полон генерала Корнілова 1915 р.] – Николай Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XII: Ч. 6 (116). Июнь 1958. Стр. 26-29; Ч. 7-8 (117-118). Июль-август 1958. Стр. 29-31; Ч. 9 (119). Сентябрь 1958. Стр. 28-29.
22 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
23 Универсалы Украинской Центральной Рады
Универсалы Украинской Центральной Рады