Гулак-Артемовский, Петр Петрович

Просмотров: 74890

Гулак-Артемовський, Петро Петрович (1790—1865), поет і перекладач. [Був членом ради, яка керувала Полтавським інститутом шляхетних дівчат - Т.Б.].

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. в м. Городище на Черкащині в сім'ї священика. Вчився в Київській академії (1801 — 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В 1821 р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: “О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней”, згодом стає професором історії та географії, з 1841 р. — ректором університету.

Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало “Налой” (1813). Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинає після переїзду до Харкова (1817) — під час навчання і викладацької роботи в університеті. Підтримує дружні стосунки з Г. Квіткою-Основ'яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським та ін., виступає на сторінках “Украинского вестника” з перекладними й оригінальними творами, написаними у різних жанрах.

У 1818 — 1819 pp. Гулак-Артемовський друкує в “Украинском вестнике” переклади прозових творів, критичних статей польських письменників.

1819 р. — російський переклад з польської мови “каледонской повести” (шотландської) “Бен-Грианан” (“Украинский вестник”); нарис “Синонимы, задумчивость и размышление (подражание польской прозе)”.

1817 р. — “Справжня Добрість (Писулька до Грицька Прокази)”, оригінальний вірш українською мовою.

1818 р. — “казка” “Пан та Собака” (“Украинский вестник”), написана на основі фабульної канви чотирирядкової байки І. Красіцького “Pan і Pies” та окремих епізодів іншого його твору — сатири “Pan niewart slugi”. Ця “казка” Гулака-Артемовського відіграла помітну роль в розвитку жанру байки на Україні. Це була, по суті, перша українська літературна (віршова) байка, написана із свідомою орієнтацією поета на фольклор, на живу розмовну мову.

1819 р. — письменник опублікував в “Украинском вестнике” ще дві байки — “казку” “Солопій та Хівря, або Горох при дорозі” і “побрехеньку” “Тюхтій та Чванько”.

1820 р. — цикл байок-“приказок”: “Дурень і Розумний”, “Цікавий і Мовчун”, “Лікар і Здоров'я” (“першоджерело” — приповідки І. Красіцького).

У 1827 р. Гулак-Артемовський написав ще три байки — “Батько та Син”, “Рибка”, “Дві пташки в клітці”. Цей, останній, цикл байок Гулака-Артемовського також пов'язаний з творчістю Красіцького.

Спираючись на літературні зразки попередників в українському і світовому байкарстві та на фольклорні традиції, Гулак-Артемовський творив цілком оригінальні, самобутні вірші, йдучи від просторої байки-“казки” через байку-“приказку” (цю традицію продовжив Л. Боровиковський) до власне байки, з якою згодом успішно виступили в українській літературі Є. Гребінка й особливо Л. Глібов.

Виступи письменника в “Украинском журнале” свідчать про пошуки нової естетики. Крім двох віршів “Чаяние души христианской” та перекладу уривка з поеми “Суд Любуши” — “Царский стол (Древнєє чешское предание)”, Гулак-Артемовський опублікував там перекладні статті “О поэзии и красноречии”, “О поэзии и красноречии на Востоке” (продовження першої) і “О поэзии и красноречии в древних и в особенности у греков и римлян”.

Не останню роль у пошуках письменника відіграло читання ним в університеті лекцій з естетики, які він готував один час за книгою О. Галича “Опыт науки изящного”, де були викладені основні положення романтичної теорії, зокрема пропагувалися твори Жуковського, визначалися нові жанри — романтична балада, поема, романс тощо.

1827 р. — виступ на сторінках “Вестника Европы” із “малоросійськими баладами” “Твардовський” і “Рибалка”, якими представлено романтичну баладу різних тональностей.

“Твардовський” — це вільна переробка гумористичної балади А. Міцкевича “Пані Твардовська”, основу якої становить досить популярна у слов'янському фольклорі легенда про гульвісу-шляхтича, що запродав душу чортові. Балада “Твардовський” користувалася значним успіхом у читачів. Після публікації у “Вестнике Европы” вона відразу була передрукована в журналах “Славянин”, “Dziennik Warszawski”, у “Малороссийских песнях” Максимовича, вийшла окремим виданням. Балада Міцкевича відома й у перекладі білоруською мовою (“Пані Твардоўская” — 40-ві pp. XIX ст.), причому в опрацюванні її сюжету білоруський автор слідував переважно за баладою українського поета.

“Рибалка” — переспів однойменної балади Гете (ще раніше її переклав російською мовою Жуковський) — має вже виразно романтичний характер.

1827 р. в “Вестнике Европы” Гулак-Артемовський друкує дві переробки Горацієвих од “До Пархома” (вперше до Горація Гулак-Артемовський звернувся ще 1819 р., надрукувавши в поважному стилі переклад його оди “К Цензорину”. На кінець 20-х pp. і пізніше (1832, 1856) йому належить кілька наслідувань Горацієвих од. Це, передусім, два віршових послання “До Пархома”).

З кінця 20-х pp. Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності, пише лише принагідне, здебільшого у зв'язку з пам'ятними подіями в його службовому і родинному житті.

В останні роки Гулак-Артемовський написав ряд ліричних медитацій в народнопісенному дусі (жодна з них за життя автора не друкувалася) — “Не виглядай, матусенько, в віконечко”, “До Любки” (останній вірш перекладений російською мовою О. Фетом), “Текла річка невеличка”.

Помітну увагу приділяє Гулак-Артемовський питанням міжслов'янських мовно-літературних взаємин, фольклорно-етнографічному вивченню слов'янських народів. Показовою з цього погляду є складена ним “Инструкция в руководство г. адъюнкту Срезневскому по случаю назначаемого для него путешествия по славянских землях с целию изучения славянских наречий и их литературы” (1839).

Продовжує цікавитись Гулак-Артемовський в цей останній період і літературним життям, захоплюється творами Шевченка, підтримує зв'язки з російськими, українськими, польськими діячами культури (ще раніше він познайомився в Харкові з А. Міцкевичем, з яким один час підтримував дружні стосунки), турбується про виданая творів окремою книжкою. Його обирають членом кількох науково-літературних товариств, зокрема “Московського товариства аматорів російської словесності”, “Королівського товариства друзів науки” у Варшаві.

Джерело:

http://www.ukrlit.vn.ua/biography/gulak-artemovski.html#

Ссылки на эту страницу


1 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
2 Взгляд на украинскую словесность
Куліш Пантелеймон. Переднє слово до громади. Погляд на українську словесність. — В кн.: Хата. 1860, Издав П. А. Куліш. Пб., [1860], с. VII—XXII.
3 Вместо предисловия
Катранов С. П. Вместо предисловия. — В кн.: И. П. Котляревский. Собрание сочинений на малороссийском языке. І. Энеида. II. Наталка Полтавка. III. Москаль-чаривник. IV. Ода до князя Куракина. Издано под редакцией С. П. Катранова. К., В типогр. Е. Я. Федорова, 1874, II+XIV, 409 с. Стр. I-XIV.
4 Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила)
Стеблін-Камінський С. П. Спогади про І. П. Котляревського. — у кн. Залашко А. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. — Київ: Дніпро, 1969. — 630 с. Стор. 91-110 (переклад українською книги: Стеблин-Каминский С. Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила). Полтава, Типогр. Дохамна, 1883. 44 с. in 16°. Видання третє. До цього Спогади друкувалися у газ. «Полтавские губернские ведомости», 1866, №№ 45-47; окремим виданням виходили в 1869, 1871).
5 Гребинка, Евгений Павлович
[Гребінка, Євген Павлович] (1812—1848), украинский и русский писатель
6 Гулак-Артемовский, Яков Петрович
[Гулак-Артемовський, Яків Петрович] (1861–1939), певец (тенор), общественный деятель
7 Демократические симпатии И. П. Котляревского
Щепотьев В. А. Демократические симпатии И. П. Котляревского (к 50-летию со дня освобождения крестьян) // Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии. Издано под редакцией действительных членов комиссии: И. Ф. Павловского, А. Ф. Мальцева, Л. В. Падалки и В. А. Пархоменко. Выпуск восьмой. Полтава. Электрическая типография Г. И. Маркевича, Панский ряд. 1912. Стр. 37-45.
8 Для ювілею Івана Котляревського. Desiderata
Грушевський М. С. Для ювілею Івана Котляревського. Desiderata. // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори : у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. - Т.11 / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка; Грушевський М. С. – Львів: Видавництво "Світ", 2008. – XХХІІ, 752 с. : іл. Стор. 3-15. Коментарі - стор. 581-585.
9 Доба відродження. Котляревський
Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Наша культура і наука, 2001. — 440 с., іл. (Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) "Запізніле вороття"). Глава IX. Доба відродження. Котляревський.
10 Журнально-газетные статьи и материалы по южнорусской истории
Ф. Н. Журнально-газетные статьи и материалы по южнорусской истории. — «Киевская старина», 1885, т. 11, кн. 3, с. 599-606. Известия и заметки. (Резюме статьи Н.М.В. [Минский Николай Максимович, псевд. Н. М. Виленкина]. Иван Петрович Котляревский. (Критико-биографический очерк). — «Новь», 1884, т. 1, с. 702-703; т. 2, 1885, с. 126-133).
11 И. П. Котляревский в свете критики
Стешенко И. И. П. Котляревский в свете критики. — «Киевская старина», 1898, т. 62, кн. 7—8, с. 83—151; кн. 9, с. 267—316; т. 63, кн. 10, с. 1—32.
12 Иван Котляревский
Головацький Я. Ф. Іван Котляревський. // Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст. — К., 1965. — 652 с. Стор. 217-220
13 Иван Петрович Котляревский
Николай Петров. Иван Петрович Котляревский // Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы XIX столетия. К., Типогр. И. и А. Давыденко, 1884. IV, 457, XV с. Стор. 22—36.
14 Иван Петрович Котляревский
Онишкевич Г. Іван Петрович Котляревський. // Писаня И. П. Котляревского ; В. А. Гоголя ; П. П. Артемовского-Гулака. – Львів : Печатня Ставропигійского. Ин-та. Під упр. Стеф. Гучковского, 1877. – Х, 178, [2] с. – (Руска библіотека И. Онышкевича ; т. 1). Стор. I-X.
15 Иван Петрович Котляревский, автор украинской "Энеиды"
Іван Петрович Котляревський, автор української "Енеїди" / упоряд. Аничин Є. М., Петренко О. М. — Полтава: ТОВ "АСМІ", 2013. — 92 с.: іл. Надруковано на основі видання: И. Стешенко. Иван Петрович Котляревский, автор украинской "Энеиды" (Критическая биография) — Киев: Типо-Литография "Прогресс" против золотых ворот, 1902. — 48 с.
16 Из Полтавской рукописной литературы
[З Полтавської рукописної літератури] - В. Василенко. Из Полтавской рукописной литературы // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Январь 1900 г. Документы, известия и заметки. Стр. 3-9
17 Именной указатель к книге П. И. Мазанова "Полтавский институт благородных девиц"
18 Институт благородных девиц
Институт благородных девиц
19 Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 1)
[Історичний нарис Петровського Полтавського кадетського корпусу] - Павловский Иван Францевич. Полтава. 1890
20 История Украины, 1917-1923 гг. Т. 2. Украинская Гетманская Держава 1918. года
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918. року / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О.Цюпки : б. в., 1930. — 423 + LXXXVI.
21 К началам новой украинской литературы
Марковський М. М. До початків нового українського письменства. — «Україна», 1930, заг. числа кн. 42, липень—серпень, с. 8-34.
22 Клясицизм (1956)
Дмитро Чижевський. Клясицизм. // Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) – Нью-Йорк: УВАН у США, 1956. – 510, [1] с. : портр. Стор. 325-373.
23 Клясицизм (1994)
Дмитро Чижевський. Клясицизм. // Українська література / В. Петров, Д. Чижевський, М. Глобенко; Історія української культури / І. Мірчук ; Укр. вільний ун-т. – Мюнхен ; Львів : Фенікс Лтд, 1994. – 380 с. Стор. 112-126.
24 Котляревский и его Энеида, издаваемая в Харькове
Пассек В. Котляревский и его Энеида, издаваемая в Харькове. — «Москвитянин», 1841, ч. 2, с. 562—567.
25 Котляревский И. П. Хронология
Мирослав Мороз. І. П. Котляревський. Хронологія // Іван Петрович Котляревський. Повне зібрання творів. "Наукова думка". Київ, 1969. Стор. 496-501.
26 Котляревський і Артемовський. (Відповідь д. Ів. Стешенкові)
Студинський К. Котляревський і Артемовський (Відповідь д. Ів. Стешенкові). Львів, Накладом А. Хойнацького, 1901. 53 с.
27 Культурная жизнь населения Полтавщины в условиях оккупации 1941-1943 годов
[Культурне життя населення Полтавщини в умовах окупаційного режиму 1941-1943 років] - Ревегук Виктор Яковлевич
28 Личности - Г
[Особистості - Г] - пункт меню
29 Малорусская литература
Костомаров Н. И. Малорусская литература. — из кн. Поэзия славян. Сборник лучших поэтических произведений славянских народов в переводах русских писателей. Изданный под редакциею Ник. Вас. Гербеля. СПб., 1871.
30 Малоруссы
Пыпин А. Н. Малоруссы. // Обзор истории славянских литератур А. Н. Пыпина и В. Д. Спасовича. Издание О. И. Бакста. — С.-Петербург, в типографии О. И. Бакста, Стремянная, № 14. 1865 — VI+537 с. Глава третья. Русское племя. 2. Малоруссы. Стр. 206-231.
31 Маркевич, Григорий Ипатьевич
[Маркевич, Григорій Іпатійович] (1849—1923), украинский культурно-просветительский и общественный деятель, книгоиздатель
32 Народник в украинской литературе
Русова С. Ф. Народник в українській літературі. — Літературно-науковий вістник, 1902, т. 17, кн. II. Стор. 81-97. Підп.: Р-ва.
33 Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке
Николай Костомаров. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія / Упоряд., приміт. І. П. Бетко, А. М. Полотай; вступна ст. М. Т. Яценка. — К.: Либідь, 1994. — 384 с («Літературні пам’ятки України»). — Укр., рос. мовами. Стор. 280-296
34 От легенд к правде
Лонгин Цегельський. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. / Нью-Йорк — Філадельфія : Булава, 1960. – 313 c. : портр.).
35 Отзыв о сочинении г. Петрова: «Очерки истории украинской литературы XIX столетия»
Дашкевич Н. П. Отзыв о сочинении г. Петрова: «Очерки истории украинской литературы XIX столетия». — В кн.: Отчет о двадцать девятом присуждении наград графа Уварова. Приложение к 59 тому «Записок Императорской Академии наук», СПб., 1888. 265 с. Стр. 53-84.
36 Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4.
37 Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню
38 Переводчики
[Перекладачі] - пункт меню
39 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
40 Полтавский институт благородных девиц Мазанов
Полтавский институт благородных девиц. Мазанов Петр Иванович. Полтава, 1898
41 Поэты
[Поети] - пункт меню
42 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
43 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
44 Проблема реализма в "Энеиде" И. П. Котляревского
Шамрай А. П. Проблема реалізму в "Енеїді" І. П. Котляревського // Котляревський, Іван Петрович. Повне зібрання творів [Текст]. Т. 1 / І. П. Котляревський. - К. : Вид-во АН УРСР, 1952. - 533 с. Стор. 9-62.
45 Произведения И. П. Котляревского в Галиции
Іван Франко. Писання І. П. Котляревського в Галичині // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, 1898. - Том XXVI. - [3] + 204 с. Стор. 1-14.
46 Репнина, Варвара Николаевна
[Рєпніна, Варвара Миколаївна] "добрый ангел" Т. Г. Шевченко
47 Рецензія на статтю К. Студинського "Козацтво і гайдамаччина в «Енеїді» Котляревського"
Стешенко І. Рецензія на статтю К. Студинського "Козацтво і гайдамаччина в «Енеїді» Котляревського". — «Записки Наукового товариства імені Шевченка», 1901, т. 42, кн. 4, с. 16-28. Бібл.
48 Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916
49 Савич, Николай Иванович
[Савич, Микола Іванович] (1808—1892), общественно-политический деятель, член Кирило-Мефодиивского братства, единомышленник Т. Шевченко
50 Сементовский, Константин Максимович
[Сементовський, Костянтин Максимович] (1823—1902), украинский этнограф, фольклорист и литературный критик
51 Столетие «Енеиды» Ивана Котляревского
Коваленко Грицько. Столітє «Енеїди» Івана Котляревського. — «Літ.-наук. вісник», 1898, т. 4, кн. 10, с. 1—10. Друга пагінація.
52 Столетие обновленной украино-русинской литературы
Колесса О. Столітє обновленої українсько-руської літератури. Відчит... виголошений д. 1 н. ст. падолиста 1898 р. на «Науковій Академії» з нагоди столітнього ювілею відродження українсько-руського письменства. — «Літературно-науковий вісник», 1898, т. 4, кн. 12, с. 161—187. Друга пагінація.
53 Терещенко, Александр Власович
[Терещенко, Олександр Власович] (1806—1865), этнограф, один из первых биографов И. П. Котляревского
54 Традиціоналізм і романтизм
Мирослав Попович. Традиціоналізм і романтизм // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — 728 с.
55 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
56 Украинская литература в XIX веке
Русова С. Ф. Украинская литература в XIX веке. Первый период с 1798 по 1862 г. — В кн.: История России в XIX веке. Т. 4, М., Изд. Бр. Гранат, 1910, с. 289-317.
57 Южноруссы
Пыпин А. Н. Южноруссы. // Пыпин А. Н. и Спасович В. Д. История славянских литератур. Издание второе, вновь переработанное и дополненное. Два тома. Т. 1. СПб., Изд. М. М. Стасюлевича, 1879. Глава третья. Русское племя. I. Южноруссы, с. 306—388.