Брежнев, Леонид Ильич

Просмотров: 11016

Брежнєв, Леонід Ілліч (19(06). 12.1906–10.11.1982) – один із кер. Комуністичної партії Радянського Союзу.

Н. в с. Кам’янське (нині м. Дніпродзержинськ). 1927 закінчив Курський землевпорядно-меліоративний технікум, 1935 – металургійний ін-т у Дніпродзержинську, 1936–37 – дир. Дніпродзержинського металургійного технікуму. Від трав. 1937 – заст. голови Дніпродзержинської райради, з трав. 1938 – зав. від., з 1939 – секретар Дніпроп. обкому КП(б)У, 1941–45 – на політроботі в Червоній армії (див. Радянська армія), 1946–50 очолював Запоріз. і Дніпроп. обкоми КП(б)У, 1950–52 – ЦК Комуніст. партії Молдавії, у жовт. 1952 обраний секретарем ЦК КПРС, у берез. 1953 призначений нач. Політуправління ВМС, заст. нач. Гол. політуправління Рад. армії і ВМФ. Від лют. 1954 – другий, а з серп. 1955 – перший секретар ЦК Комуніст. партії Казахстану. Від лют. 1956 – секретар ЦК КПРС, з черв. 1957 – чл. Президії ЦК КПРС, одночасно з 1958 – заст. голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР. 1960–64 – Голова Президії ВР СРСР і одночасно (з черв. 1963) – секретар ЦК КПРС. Виявив себе як майстер залаштункових політ. інтриг і противник десталінізації, яку розпочав М.Хрущов. Від жовт. 1964 – перший, з 1966 – Ген. секретар ЦК КПРС. З діяльністю Б. пов’язані придушення протестів у країнах "соціалістичного табору", афганська війна 1979–1989, ескалація озброєнь, а також підтримка "революційних" режимів у країнах "третього світу". Під час перебування Б. при владі посилився тотальний контроль за сусп-вом з боку органів КДБ, а також моральна деградація парт.-держ. номенклатури. Водночас було здійснено спробу сформувати культ особи самого Брежнєва.

П. у м. Москва. Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.

Літ.: Morozow M. Breznew. Biografie. Stuttgart, 1973; Dornberg J. Breznew. Herrscher im Kreml. München, 1975; Bialer S. Stalin’s Successors. Cambridge, 1980; Meissner B. Sowjetische Kurskorrekturen. Breznew und seine Erben. Osnabrück, 1984; Хрущев Н.С. Материалы к биографии. М., 1989; Breznev Leonid Il’ic. В кн.: Historisches Lexikon der Sowjetunion. 1917/22 bis 1991. Herausgegeben von H.-J. Torke. München. 1993; Шелест П.Е. "...Да не судимы будете". Дневниковые записи, воспоминания члена Политбюро ЦК КПСС. М., 1995; Suny R.G. The Soviet Experiment. Russia, the USSR, and Successor States. New York–Oxford, 1998.

Ю.І. Шаповал.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

Ссылки на эту страницу


1 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
2 Коммунистическая Партия Советского Союза (КПСС)
Коммунистическая Партия Советского Союза (КПСС)
3 Личности - Б
[Особистості - Б] - пункт меню
4 Политические и партийные деятели
[Політичні та партійні діячі] - пункт меню
5 Шелест, Петр Ефимович
[Шелест, Петро Юхимович] (1908—1996), первый секретарь ЦК КПУ (02.07.1963—25.05.1972)