Кладбища Полтавские

Полтавські кладовища. Перше відоме у Полтаві міське кладовище було відкрите в 2-й половині 17 ст. Його територія знаходилася між сучасною вул. Комсомольською і Жовтневою та площею Леніна, за межами тодішньої Полтавської фортеці, на початку форштадту. Спочатку було цвинтарним при Стрітенській церкві, згодом перетворилося на міське. На цьому кладовищі був похований російський головнокомандуючий Південною армією, уродженець Пруссії Р. А. Бісмарк (1683-1750), а також, вірогідно, російський генерал, учасник Полтавської битви 1709 р., пізніше - командуючий російськими військами на Україні і Київський генерал-губернатор І.-Б. Вейсбах (р. н. невідомий - 1735). Закрите у 1830 р.

Ще одне кладовище було відкрите у 1740 р. Знаходилось за межами форштадту, на території вул. Новий базар та сучасного центрального базару. Довгий час вважалося головним міським; закрите у 1808 р.

У 1-й половині 19 ст. у місті виникло ще кілька кладовищ. Найстаріше з них - Монастирське. Знаходиться у межах Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря та на узгір'ї Монастирської гори (у розширених межах існує й дотепер; вул. Нариманівська). Тут поховані: онука О.С. Пушкіна М. О. Бикова, її донька і внучата племінниця М. В. Гоголя С. М. Данилевська та інші родичі Пушкіна і Гоголя; борці за Радянську владу М. І. Баринов (загинув у 1921 р.) та Г. П. Кондратко (1886-1938); майор Червоної Армії Ф. П. Кошеваров (1893-1943). На кладовищі також знаходяться: могили Волкова В.О., Герцик О.О., Горобця П.М., Давидовського Г.М.

Старе міське кладовище існувало з 1808 р. Простягалося від розвилки вулиць М. Фрунзе та Р. Люксембург до вул. Остапа Вишні. У 1838 р. тут було поховано українського письменника І. П. Котляревського, у 1867 р. - українського історика-краєзнавця і педагога П.І. Бодянського (1809-1867). Офіційно закрите у 1872 р., але окремі поховання здійснювали ще у середині 30-х рр. 20 ст. У 1921 р. тут був похований російський письменник В.Г. Короленко (29 серпня 1936 його прах перенесено на територію міського парку). У 1864 р. на кладовищі побудовано муровану Всіхсвятську церкву (зруйнована у 1969 р.), під якою в усю її довжину була усипальниця. На кладовищі у роки німецько-фашистської окупації міста гітлерівці розстрілювали мирних жителів та військовополонених. Тепер на місці братської могили жертв фашизму (близько 3,5 тис. чоловік) споруджено меморіальний комплекс Солдатської Слави. Зараз на території кладовища розташований парк ім. І.П. Котляревського.

У 1872 р. поруч із Старим міським кладовищем було відкрито Нове, що до 30-х рр. 20 ст. вважалося головним. Тут поховано природознавця і літератора М. І. Яблонського (р. н. невідомий - приблизно 1919 р.; автор збірки оповідань і нарисів "У листопаді", "Чотири пори року"). Тепер на цьому місці знаходиться парк "Молодіжний", на території якого розташована братська могила жертв фашизму (10 тисяч чоловік).

У 1-й половині 19 ст. було відкрите єврейське кладовище. Знаходиться між околицею Полтави - Павленками (колишнє село) та Німецькою колонією (тепер Київський р-н Полтави). Існує дотепер, але поховання фактично припинені.

Павленківське кладовище засноване, вірогідно, разом з с. Павленками. Відоме з 1-ї пол. 19 ст. Містилося на схилі Монастирської гори, за межами монастирських мурів. Тут знаходиться могила Героя Соціалістичної Праці М. Р. Дранко (1903-1986).

У 2-й пол. 19 ст. при хуторі Затурине виникло Затуринське кладовище. У 1943 р. на ньому було поховано командира ескадрильї І. В. Гараха.

У 1894 р. на околиці Полтави, в передмісті Кулики, було відкрите Куликівське кладовище. Але поховання тут здійснювалися з часів існування маєтку Кулики (середина 19 ст.). Тут були поховані його володарі, а також їх син - український поет В. С. Кулик (1830-1870). Серед сучасних поховань - могила Героя Радянського Союзу Анисимова В.К. (1912-1976).

Поруч з Новим міським кладовищем у 1897 р. засноване Військове кладовище. У 1915 р. на ньому був похований один з перших полтавських авіаторів В.Л. Ельяшевич (1876-1915), у 1920 - український письменник Панас Мирний (1849-1920). У 1937 р. останки письменника були перенесені до Зеленого Гаю (див. могила Мирного Панаса).

На рубежі 19-20 ст. у місті існували невеликі кладовища: Полтавської губернської земської лікарні (на території лікарні), по вул. Земській (біля Київського вокзалу), у передмісті Острівок та ін.

У 20 ст. замість Нового міського кладовища з'явилося Полтавське міське кладовище (тепер закрите). Розташоване на вул. Фрунзе. Серед поховань - могили українського художника Магденка В.М. (1887-1954), українського радянського фольклориста, лінгвіста і педагога А. Є. Багмета (1887-1966); Героїв Радянського Союзу: В. О. Бондаренка (1923-1973), О. Я. Вахненка (1920-1980), І.К. Лети (1907-1970), М.І. Мохова (1922-1982), Г. Я. Тікунова (1916-1972); Героїв Соціалістичної Праці: І. А. Бурцева (1905-1980), Т. В. Гайового (1909-1979), О. В. Квасницького (1900-1989), І. Є. Радецького (1927-1987), Д. Ф. Шевченка (1899-1974). Тут також знаходяться: братська могила двох невідомих радянських воїнів, що загинули у вересні 1941 р.; братська могила жертв фашизму 1943 р.; могили солдатів гітлерівської армії, які померли у військових німецьких госпіталях у роки німецько-фашистської окупації міста у 1941-1943 рр.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 782-783

Ссылки на эту страницу


1 Братская могила жертв фашизма, памятник "Скорбящая мать"
[Братська могила жертв фашизму, пам'ятник "Скорботна мати"]
2 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
3 Л. С. Вайнгорт и археологи и сохранение памятников археологии г. Полтавы
[Л. С. Вайнгорт і археологи та збереження пам'яток археології м. Полтави] - Супруненко Александр Борисович
4 Мирного Панаса могила
Мирного Панаса могила
5 Некрополи
[Некрополі] - пункт меню
6 Терлецкий, Владимир Николаевич
[Терлецький, Володимир Миколайович] (1865-1915) – педагог, літератор
7 Цисс, Григорий Иванович
[Цисс, Григорій Іванович] (1869—1934), художник-портретист

Поддержать сайт