Дробнис, Яков Наумович

Дробніс, Яхніс Наумович/Нахимович (1890, Глухів Чернігівської губ. — 1937) — політичний і державний діяч.

Народився в багатодітній і злиденній сім'ї шевця-єврея. Після закінчення початкової школи працював у шевській майстерні. Не бажаючи миритися з оточенням неосвічених, п'яних і розгульних ремісників, 13-річним хлопцем утік з дому. Добрався до Астрахані, звідки як порушник заборони проживання за межею осілості етапним порядком був висланий на батьківщину. На етапах познайомився з політв'язнями. Ці знайомства дали поштовх до революційної діяльності, а висланий за революційну пропаганду до Глухова робітник Б. Рогачевський увів хлопця в революційне середовище. З 1905 р. виконував доручення місцевої організації РСДРП. В 1906 р. офіційно вступив у партію. В березні 1907 р. був заарештований за участь у страйку і ув'язнений на півтора місяці. В січні 1908 р. знову заарештований за належність до РСДРП і, як неповнолітній, засуджений до 5 років тюрми. Відбувши термін покарання, виїхав у Вільно. Звідти у січні 1915 р. за антивоєнну агітацію був висланий до Полтави. Увійшов до місцевого підпільного більшовицького гуртка. З початком революції працював на різних партійних посадах. Був членом Полтавського комітету РСДРП(б), заступником голови Полтавської ради робітничих і солдатських депутатів, головою Полтавського губкому КП(б)У, Полтавського губревкому та губвиконкому. Брав участь у створенні КП(б)У, входив до ЦК партії. Водночас неодноразово притягався до партійної відповідальності за участь в опозиційних групах.

Протягом громадянської війни чотири рази уник смерті через розстріл. Уперше — у грудні 1917 р., коли війська Центральної Ради розгромили полтавську раду. Був захоплений гайдамаками, але звільнений з-під арешту на вимогу Полтавської думи, гласним якої був. Удруге — у 1918 р., коли відряджений на Україну для підпільної роботи, був заарештований гетьманською вартою, але під час розстрілу був тільки поранений. Прикинувшись вбитим, дочекався темряви і відповз у безпечне місце. Потім переховувався до приходу більшовицьких військ. Утретє — під час наступу денікінців у 1919 р. був призначений военкомом 2-ї зведеної дивізії, штаб якої був розгромлений донськими козаками на ст. Крути Чернігівської губ. Разом з іншими командирами потрапив у полон. Під час розстрілу був поранений у ногу і втік. Учетверте — взятий повстанцями-махновцями заручником на ст. Ковяга Харківської губ., чекав розстрілу, але був порятований загоном особливого призначення.

У 1922-1927 рр. входив складу РНК РСФРР, член Малої ради і адміністративно-фінансової комісії. Як троцькіст, у 1927 р. виключений з партії, але в 1930 р. поновлений. З 1931 р. працював у наркоматі шляхів сполучення. Репресований у справі "Паралельного троцькістського антирадянського центру", в 1937 р. засуджений до розстрілу. На відміну від усіх попередніх, більшовицька куля не схибила.

Джерело:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.19

 

Дробнис, Яков Наумович (1888-1937). Революционер. Родился в Глухове. В 1915 г. выслан в Полтаву, где работал в подпольных кружках. В 1904-1905 член Бунда, 1905-1906 меньшевик. Во время гражданской войны 4 раза избегал расстрела, последний раз как председатель Полтавского исполкома захвачен бандитами на ст. Ковяги. В 1923-1927 сторонник Троцкого. В 1928-1929 гг. в ссылке. Перед арестом был зам. начальника кемеровского "Химкомбинатстроя". Необоснованно репрессирован по делу "Параллельного троцкистского антисоветского центра" и расстрелян.

Источник:

Коломеер Михаил Соломонович - "Люди земли Полтавской"

Ссылки на эту страницу


1 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
2 Губернская организация КП(б)У
[Губернська організація КП(б)У]
3 Губернский военно-революционный комитет (Губвоенревком)
[Губернський військово-революційний комітет (Губвійськревком)]
4 Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528.
5 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
6 Личности - Д
[Особистості - Д] - пункт меню
7 Люди земли Полтавской. Коломеер М. С.
Люди земли Полтавской. Коломеер М. С.
8 Островский, Александр (Алелько) Павлович
[Островський, Олелько Павлович] (1887—1919), актер, режиссер, писатель
9 Очерки истории евреев Полтавщины
Очерки истории евреев Полтавщины
10 Политические и партийные деятели
[Політичні та партійні діячі] - пункт меню
11 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919