История Полтавы

Планы городов Полтавщины

Подробности

Просмотров: 10235

Плани міст Полтавщини. Найдавніші картографічні зображення міст Полтавщини пов'язані з діяльністю французького військового інженера Г. Л. де Боплапа. На його картах України, виконаних у 1650-х рр., схематично показані Кобеляки, Кременчук, Говтва, Полтава, Хорол, Лукомль (Лукім'я), Лубни, Лютенька, Зіньків, Гадяч, Ромни, Лохвиця та ін. Докладніші плани окремих міст почали складатися у 18 ст. замість поширених до того часу вербальних документів — описів і розписних списків. Поява піктографічних документів пов'язана з розвитком картографії в Російській імперії, засвоєнням західно-європейського досвіду у цій галузі військовими інженерами російської армії, а також з діяльністю іноземних військових фахівців, залучених на російську службу. Перша відома нам серія планів пов'язана з Північною війною 1700—1721 рр., з подіями 1709 р. — плани Полтави і Полтавської битви генералів Алларта і де Фера. Наступна серія планів пов'язана з реконструкцією фортець Полтавщини, яка здійснювалася у 1720-х рр.: плани Полтавської фортеці І. Бишева (1722) і В. Кутузова (1730), план містечка Коломака (1723), який за манерою виконання дуже нагадує "План Старої і Нової Полтави" (1709), виконаний у скупій графічній манері, майже без заливки. Написи зроблено німецькою мовою. Не орієнтовано. Внизу — лінійний масштаб в аршинах. Однією суцільною лінією показане овальне в плані старе козацьке укріплення з 3 чотиригранними вежами і 3 виступами типу бастей; поверх цього зображення у завороті р. Коломак намальовано дводільне земляне укріплення бастіонної системи. Менша частина — прямокутна, з 4 наріжними бастіонами, названа Sloss (Замок), більша — Staff Kolomak (місто Коломак). З напільної сторони бачимо в'їзний вузол з равеліном і гласис. Дві греблі, по яких можна було переїхати річку, мали передмостові укріплення у вигляді бастіонів. У графічній манері, але набагато ретельніше, виконано план Переяславської фортеці 3. Зибіним (1727). На ньому показано лише план і профіль оборонної огорожі фортеці — земляний вал з бруствером, валгангом, апарелями, з великими бастіонами і равеліном з напільної сторони. План орієнтований, має 2 лінійні масштаби у футах. У той час виконувалися фіксаційні плани старих козацьких укріплень, прикладом чого є план містечка Ліпляєва (1741), що фіксує прямокутну у плані земляну фортецю з чотиригранними надбрамними вежами, земляним валом з частоколом і широким ровом, обставленим дерев'яними рогатками. У центрі фортеці — церква. Показано водні басейни, порядкове планування з парцеляцією, профіль оборонної огорожі. Всі вище перелічені плани зберігаються у ЦДВІА (Москва).

Наступна серія планів пов'язана з діяльністю на Україні видатного фортифікатора Данила де Боскета. Найраніший підписаний ним у чині інженер-майора документ має назву "План Переяславской крепости с профилями и с показанием какая в 1740 году работа производилась". План великоформатний, ілюмінований, має орієнтацію і лінійний масштаб у саженях, експлікацію і 7 профілів оборонних огорож, які зведені в окрему таблицю. План відзначається повнотою інформації: показано оборонні лінії, планування, основні споруди (Возпесенський і Михайлівський монастирі, церкви, торгові ряди), мости, ворота тощо. З 1745 під керівництвом Д. де Боскета розроблено серію планів міст Лівобережної України, у т. ч. й Полтавщини, з метою модернізації укріплень. З цієї серії відомі плани Орлика, Гадяча, Кременчука, Лубен, Городища (Градизька), Іркліїва, Яготина, Борисполя, Ліпляєва. Перший з них Д. де Боскет підписав 1746 р. у чині інженер-підполковника, решта завізована ним у Глухові 1752 р. у чині полковника. Всі плани, хоч і виконувалися різними авторами, мають спільні риси: на них відмивкою показано рельєф, гідрографію, нерідко — й рослинність, квартали забудови, основні споруди, наявний стан укріплень; тонкими лініями нанесено запроектовані абриси фортифікацій — з земляними бастіонами, редюїтами, равелінами, широкими сухими ровами з гласисом. Всі плани орієнтовані, з лінійним масштабом, на більшості зображені профілі оборонних огорож, подано експлікацію. Окремо слід відзначити план прикордонного сотенного містечка Полтавського полку Орлика з профілями і надзвичайно докладною словесною інструкцією щодо будівельних робіт, які необхідно виконати. По Гадячу і Ліпляєвому були розроблені комплекти з двох планів, перший з яких у крупному масштабі зображував фортецю, а другий — місто "с облежащею вокруг его на три версты ситуациею". Докладна топографічна фіксація місцевості робилася з метою вибору місця для нових фортець. Всі плани цієї серії зберігаються у ЦДВІА (Москва).

До 1760-х рр. відносяться три недатовані плани міст Гадяча, Лубен і Прилук, які відзначаються ретелною фіксацією планування, парцеляції, забудови і експлікаціями на 600—700 позицій з переліком всіх господарів дворів і будинків. Зберігається у ЦДВІА (Москва). Велику цінність, як історичне джерело, становить рисований план Котельви (1764, ЦДІА України), де наочно зображено укріплення міста, планування та основні споруди.

У 1770-х рр. під впливом регулярного перепланування центральної частини гетьманської столиці Глухова починають розроблятися перші проекти перепланування міст Полтавщини. Змінюється функціональне призначення планів міст. Якщо дотепер вони служили виключно цілям фортифікації, а планування і забудова показувалися здебільшого для того, щоб визначити домоволодіння, які підлягали знесенню у зв'язку з реконструкцією укріплень, то після 1764 р. плаци міст стають планувальними місторегулюючими документами. Це пов'язано з опублікованим 25 червня 1763 р. урядовим указом "О сделании всем городам, их строениям и улицам специальных планов, по каждой губернии особо". Однак складна військово-політична ситуація у тогочасній Україні (російсько-турецька війна 1763 р., колонізація Причорномор'я) не дозволила широко розгорнути планувальні роботи і призвела до певної консервації фортифікаційних факторів. Це засвідчують плани Переяслава (1772, 1774), які подають проектні пропозиції щодо регулярного перепланування міського центру в межах Замку, розміщення нових споруд, а разом з тим — проект повної радикальної реконструкції Замку (план 1774). Аналогічні плани Кременчука (1774), Полтави (1780, 1783), на яких запроектовано перепланування всього міста з передмістями і слободами. Зберігаються у ЦДВІА (Москва).

Зі спробами організувати поштову службу пов'язане складення у 1780 р. ієромонахом Києво-Печерської лаври Амфілохієм документа під назвою "Чертеж больших проезжих дорог, по Лубенскому полку идущих", на якому нанесено річкову мережу, міста і села, основні шляхи з написами, до якого населеного пункту кожен з них веде. Зберігається у ЦНБ АН України.

Після адміністративної реформи 1781 р. і створення на Лівобережжі намісництв, близько 1784 р. складено документ під назвою "Карта Черниговской губернии с разделением уездов и расположением вокруг оной уездным городам планов..." Карта ілюмінована, великоформатна (93 X 98 см), по периметру розташовані викреслені в єдиному масштабі схематичні плани міст, у т. ч. й тих, які згодом увійшли до складу Полтавської губернії: Зіньків, Гадяч, Лохвиця, Прилуки, Ромни, Глинськ. На всіх планах топографія показана умовно, нанесено вуличну мережу, лінії укріплень, головні споруди, причому дерев'яні залито вохрою, муровані — карміном. Всі плани орієнтовані, без експлікації. Зберігаються у ЦНБ АН України.

У 1791 р. Зіньківський, Гадяцький, Лохвицький повіти включено до складу Київського намісництва, і в комплекті планів, які додавалися до підготовленого у 1787 р. "Исторического и топографического описания Киевской губернии ... с приложением карт как губернской, так и городам и уездам...", подано плани Переяслава, Голтви, Городища. Пирятина, Хорола, Лубен, Миргорода, Золотоноші. Всі ці плани розміщені на окремих аркушах, невеликого формату, ілюміновані, дуже схематичні, мають орієнтацію, лінійний масштаб, коротку експлікацію.

У 1802 у зв'язку з розмежуванням утвореної у 1796 р. Малоросійської губернії на дві — Полтавську й Чернігівську, було виконано "Атлас Малороссийской губернии". На окремих аркушах у прямокутних рамках з гербами міст розміщено їх ілюміновані плани з орієнтацією, масштабом та експлікацією. Завдяки більшому формату, тут докладніше, ніж у попередній серії, показано природну підоснову, планування і забудову. До серії входять плани Полтави, Миргорода, Гадяча, Лохвиці, Хорола, Ромен, Пирятина, Зінькова, Лубен, Переяслава, Прилук. Зберігаються у Публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).

Завдання реконструкції міст, поставлені указом 1763 р., вимагали нових проектних планів. Ще у 1782 р. Межева експедиція Сенату призначила до губернських і повітових міст України землемірів, що мали розробляти плани згідно вироблених у Петербурзі санітарних і протипожежних норм. Проте ця робота на Полтавщині розгорнулася лише з 1802 р., коли було створено губернську креслярню під керівництвом архітектора М. Амвросимова, за участю Плотнікова, а пізніше — архітектора А. Карташевського. Першими розроблено і затверджено плани Полтави і Ромен (1803), потім — Лубен, Хорола, Пирятина, Зінькова, Гадяча, Миргорода, Лохвиці, Кременчука, Полтави (коригування плану 1803 р.). Ці плани були схвалені Олександром І у 1805 р., а план Переяслава — у 1810 р. Оригінали планів зберігаються у ЦДІА (Санкт-Петербург) та ЦДВІА (Москва). Більшість з них була опублікована у ПСЗ.

У 1840-х рр. розроблено нову серію проектних планів міст. Вони затверджені Миколою І (Прилуки — 1840 р., Ромни — 1843 р.). Ці плани дещо коригують абстрактну геометричну мережу вулиць, запроектовану у 1803—1805 рр., докладніше фіксують забудову. Зберігаються у ЦДІА (Москва) та ЦДІА України.

Протягом 19 ст. повітовими землемірами, губернськими архітекторами та їх помічниками було складено дуже багато планів частин міст — Полтави, Прилук, Ромен, Лубен та інших. Вони зберігаються у ЦДІА України та обласних архівах у Києві, Полтаві і Сумах.

Великий інтерес, як історичні джерела, становлять кілька літографованих планів міст Полтавщини, опублікованих М. Арандаренком у 1851 р. у альбомі "Атлас карт и видов к запискам о Полтавской губернии": Переяслава (1800), Полтави (1709, 1800, 1844).

У 2-й половині 19 ст. повітові землеміри і губернські межеві контори складали численні землевпорядкувальні плани, у т. ч. й по містах, з точним розмежуванням міських, вигонних, поміщицьких і селянських земель. Характерними прикладами є розроблені під керівництвом начальника міської зйомки Л. Флоринського топографами Щукіним, М. Свирщевським та іншими плани Полтави, Прилук (2-ї пол. 19 ст. та 1863), Ромен (1854, 1864) та ін. Вони показують, що проекти перепланування початку 19 ст., з урахуванням змін 1840-х рр., були реалізовані. Експлікації цих планів є по суті земельними кадастрами, що засвідчує зміну функціонального призначення планів: тепер вони слугували не завданням реконструкції, а мали економічну і фіскальну мету. Більшість таких планів зберігається у фондах межевих контор ЦДАДА (Москва), деякі у ЦДІА України.

У радянський період міста розвивалися на основі генеральних планів, а їх центри забудовувалися згідно проектів детального планування, розроблених інститутами Діпроміст та Укрміськбудпроект. У 1984 р. вперше розроблено історико-архітектурний опорний план з зонами охорони пам'яток по м. Полтаві, такі ж документи планується виконати й по інших історичних містах Полтавщини (Лубни, Миргород, Лохвиця, Гадяч та ін.).

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 675-678