Енеїда. Частина 6

Проект «Енеїда Івана Котляревського: 5 в 1» - текст, ілюстрації, варіанти і різночитання, коментарі, переклади.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Пояснення до "Варіантів і різночитань" для VI частини: У Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР зберігається автограф уривка шостої частини «Енеїди» Котляревського, написаний на папері з клеймом 1811 р. — в чотирьох невеликих зошитах in 4. У першому зошиті, на першій сторінці якого є заголовок «Малороссийская Энеида, часть шестая», записано початок шостої частини поеми (42 строфи). Порівняно з друкованим текстом 1842 р. у цьому рукописі наявні лише окремі незначні розходження; його можна вважати чистовою редакцією. В інших трьох зошитах записано 30—118 строфи шостої частини поеми. Це — чернеткова редакція.

Варіанти автографів відтворюються з максимальним наближенням до оригіналу за такими правилами:

1. Чистова редакція автографа позначається літерою А, чернеткова — літерою Б.

2. Викреслення Котляревським рядків, окремих слів, частин слова подається в дужках: перше викреслення — в круглих, друге — в прямих.

3. Авторські викреслення подаються закресленим курсивом, зауваження редактора — розрядкою.

Крім варіантів автографів шостої частини «Енеїди», наводяться нечисленні різночитання з уривка (перші 20 строф), опублікованого в альманасі «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100).

Ілюстрована "Енеїда"

Частина шоста

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул VI частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул VI частини.

 


А. Штірен. Заставка VI частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка VI частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка VI частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка VI частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка VI частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка VI частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до VI частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка VI частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка VI частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зевес моргнув, як кріль усами,
Олимп, мов листик, затрусивсь;
Мигнула блискавка з громами,
Олимпський потрух взворушивсь.
Боги, богині і півбоги,
Простоволосі, босоногі,
Біжать в олимпську карвасар.
Юпітер, гнівом розпалений,
Влетів до них, мов навіжений,
І крикнув, як на гончих псар:

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 1.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зевесъ моргнувъ якъ криль усамы,
Олымпъ мовъ лыстыкъ затрусывсь;
Мыгнула блыскавка съ громамы,
Олымпській потрухъ взворушывсь.
Богы, богыни и пивбогы,
Простоволоси, босоноги,
Бижатъ въ Олымпську Карвасарь (*).
Юпытеръ гнивомъ роспаленный,
Влетивъ до ныхъ мовъ навиженный
И крыкнхвъ, якъ на гончыхъ псарь:

(*) Карвасарь, Словесный Судъ на ярмаркахъ, бывшихъ прежде въ Малороссійскихь городахъ.

Примітки: VI, 1.

       Частина VI стр. 1.

Біжать в олимпську карвасар — йдеться про одну з давніх форм народного судочинства, щось близьке до третейського суду чи суду честі (відповідно в російського народу — "на миру"). Обрані громадою авторитетні люди вислуховували обидві сторони і тут же виносили своє рішення. Слово "карвасар", як і сама інституція суду на ярмарку, давнє, уже в часи Котляревського можливо сприймалося як архаїзм.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To make Olympus shake,
Zeus, like a rabbit, twitched his curled
Mustache. At once, a thunder and a quake
Had stirred the stale Olympian world.
All gods, the goddesses, and every demigod,
Bareheaded or unshod,
Ran to the picnic grounds.
The very angry Zeus, all fiery and hot,
Yelled like a hunter at his canine lot,
As if they were his hunting hounds:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зевес маргнуў, як трус вусамі,
Закалаціўся ад грымот
Алімп, як лісцік пад вятрамі,
І нарабіў багам турбот.
Яны спяшаліся — хто босы,
Хто голы, хто проставалосы
У Алімпійскі карвасар,
На іх Юпітэр раззлаваны
Крычаў, нібыта апантаны,
Як на хартоў панурых псяр:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Помръдна като заек с устна
и цял Олимп разтресе Зевс;
от свода мълния се спусна
и кошера разбуни днес.
Що богове, богини — боси,
раздърпани и дългокоси
търчат към агората с жар.
И Зевс разпенен с два-три скока
довтаса, почна да ги хока,
тъй както псетата — кучкар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus blinzelte, wie ein Kaninchen,
Olymp erbebte, wie ein Blatt;
Es donnerte, es fielen Blitze,
In Aufregung geriet der Berg,
Götter, Göttinnen und Halbgötter,
Barfüßige, mit langem Haar,
Ein jeder eilte zum Gerichte.
Völlig erbost und voller Zorn
Hat Zeus sie alle angefallen,
Wie Hetzhunde, und schrie sie an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak królik Zeus drgnąl wąsami
I Olimp zatrząsł się jak listek;
Pchnął błyskawicę z piorunami,
Poruszył Olimp z wnętrzem, wszystek.
Bogowie i boginie boso,
Nie przyczesawszy nawet włosów,
Mkną do sądowej sali rączo.
A Jowisz, gniewem rozpalony,
Wnet do nich wleciał jak szalony
I krzyknął niczym psiarz na gończe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Зевес повел в сердцах усами,
Олимп, как лист, затрепетал,
Мигнула молния с громами,
По небу ураган промчал.
Богини, боги, полубоги,
Простоволосы, босоноги,
Сбежались вмиг со всех концов.
Юпитер, гневом распаленный,
Беснуясь как умалишенный,
Кричал, как псарь на гончих псов:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как кролик, Зевс моргнул усами,
Олимп, как листик, затрясло;
Сверкнула молния с громами,
Всех подхватило, понесло.
Богини, боги, полубоги,
Простоволосы, босоноги,
Стремглав бегут в базарный суд.
Влетел туда Юпитер ярый,
На них свирепо гаркнул старый,
Как на собак псари орут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как кролик, Зевс повел усами,
Олимп, как листик, затрясло;
Мигнула молния с громами,
Олимпа дрогнуло нутро.
Богини, боги, полубоги
Простоволосы, босоноги
Бегут в олимпский карвасарь.
Юпитер, гневом распаленный,
Примчался к ним, как исступленный.
И крикнул, как на гончих псарь:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Зевс гневно шевельнул усами,
Олимп, как листик, задрожал,
Сверкнули молнии с громами,
Вихрь по Олимпу побежал.
Бежали боги, полубоги,
Неслись проворно по дороге
На олимпийский карвасарь,
Юпитер, гневом распаленный,
Влетел к ним, как умалишенный,
И крикнул, как на гончих псарь:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zeus jak králík pohnul knírem,
Olymp se chvěl jak osika;
blesk s hromy svištěl všehomírem,
olympský herberk procítá.
Bohyně, bozi, polobozi,
prostovlasí a bosonozí,
běží před soudnou stolici.
Jupiter hněvem rozpálený
vletěl k nim celý rozzuřený
a vzkřik jak na psy honicí:

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи довго будете казитись
І стид Олимпові робить?
Щодень проміж себе сваритись
І смертних з смертними травить?
Поступки ваші всі не божі;
Ви на сутяжників похожі
І ради мордовать людей;
Я вас із неба поспихаю
І до того вас укараю,
Що пасти будете свиней.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи довго будете казытысь,
«И стыдъ Олымпови робыть?
«Що день проми́жъ себе сварытысь,
«И смертныхъ съ смертнымы травыть?
«Поступкы ваши вси не божи;
«Вы на сутяжныкивъ похожи
«И рады мордовать людей;
«Я васъ изъ неба поспыхаю
«И до того васъ укараю,
«Що пасты будете свыней.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 2.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 3:

Щодень промеж себе сваритись

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"How long yet will you spout
The hate, discrediting Olympians world-wide?
By quarreling among yourselves day in, day out?
And instigate the mortals' fratricide?
Ungodly are your deeds!
You act like homicidal breeds!
You'd gladly murder and malign!
I'll throw you out from Paradise,
And, as a punishment, to be precise,
I'll let you tend the swine!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Ці не даволі ў сценах родных
Сарамаціць Алімп багам?
Цкаваць смяротнымі смяротных
І між сабой сварыцца вам?
Бо нелад ваш багоў не варты;
З вас кожны, як суцяга ўпарты,
Вы рады мардаваць людзей;
Я ўсіх вас з неба паспіхаю
І гэткай карай пакараю,
Што пасвіць будзеце свіней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Я да престанете с кавгите,
да не срамите цял Олимп!
Рода човешки да морите
с характера си нетърпим!
Това не са постъпки божи;
мошеници — по десет кожи
е почнал всеки да дере.
Внимавайте, не ме гневете,
свине ще има да пасете,
ще ме запомните добре!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Werdet ihr lange noch so wüten
Und Schande bringen dem Olymp?
Untereinander täglich streiten,
Die Sterblichen zum Streit verführ'n?
Sehr ungöttlich sind eure Taten,
Ihr seid den Staatsanwälten gleich
Und labt euch an der Qual der Menschen.
Vom Himmel Schick ich euch hinab,
Um euch gehörig zu bestrafen,
Mach ich zu Schweinehütern euch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Czy długo się będziecie wściekać
I wstyd przynosić Olimpowi?
Do swarów co dzień się uciekać,
Szczuć śmiertelników? to wam powiem:
Nie boskie czyny wasze — raczej
Podobni wyście do pieniaczy
I chętnie ludzi mordujecie;
Ja zaraz z nieba was pospycham
I tak ukarzę was nielicho,
Że wszyscy świnie paść będziecie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Вы долго будете беситься,
Перед людьми Олимп срамить,
Друг перед другом петушиться,
Меж смертных драки заводить?
Так разве делают по-божьи?
Вы на сутяжников похожи,
Что рады мордовать людей;
Всех с неба разом посшибаю,
Всех беспощадно покараю
И прикажу пасти свиней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Доколе, — закричал он гневно, —
Олимпа имя вам срамить,
Друг с дружкой грызться ежедневно
И смертных смертными травить?
Обычай ваш совсем не божий.
Вы на сутяжников похожи!
За что мытарите людей?
Не дам поблажки братье вашей:
С небес повытолкаю взашей
И прикажу пасти свиней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вы долго ль будете беситься
И без конца Олимп срамить?
Что день промеж себя браниться
И смертных смертными травить?
Поступки ваши все не божьи;
Вы на сутяжников похожи
И рады истязать людей;
Я всех вас с неба посгоняю
И так примерно покараю,
Что будете пасти свиней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Вы долго будете беситься,
Олимп позорить и чернить?
День каждый грызться и браниться
И смертных смертными травить?
Поступки ваши все не божьи,
Вы на сутяжников похожи
И рады изводить людей.
Я с неба всех вас расшвыряю
И так жестоко покараю,
Что будете пасти свиней.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Jak dlouho ještě chcete, k čertu,
hádkami Olymp ostouzet
a lidi proti lidem z žertu
štvát, pošťuchovat, popouzet?
"To přece nejsou skutky bohů,
spíš sudičů, pohůnků, slouhů;
vyndám vás všechny za vrata!
Jestli mě, chaso, popudíte,
tak našup z nebe poletíte
a budete pást prasata!

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А вам, олимпські зубоскалки,
Моргухи, дзиги, фиглярки,
Березової дам припарки,
Що довго буде вам втямки.
Ох, ви на смертних дуже ласі!
Як грек на ніжинські ковбаси,
Все лихо на землі од вас.
Чрез ваші зводні, женихання,
Не маю я ушановання;
Я намочу вас в шевський квас.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А вамъ, Олымпськи зубоскалкы,
«Моргухы, дзыгы, фыгляркы,
«Березовои дамъ прыпаркы,
«Що довго буде вамъ въ тямкы.
«Охъ вы на смертныхъ дуже ласи!
«Якъ Грекъ на Ниженськи ковбасы,
«Все лыхо на земли одъ васъ.
«Чрезъ ваши зводни, женыхання,
«Не маю я ушановання;
«Я намочу васъ въ шевській квась.

Примітки: VI, 3.

       Частина VI стр. 3.

Як грек на ніжинські ковбаси — це вже друга згадка про греків-колоністів на Україні (див. коментар: IV, 125). Нар.: Ласий, як до ковбас. Ласий на ковбаси (Номис. — С. 98).

 

Я намочу вас в шевський квас — шевський квас — розчин дубильної речовини для вичинювання шкур.

Див. також IV, 125.

       Частина IV стр. 125.

Руччеє — хвацьке, проворне. Тут — травестійна двоїстість, змішування стародавніх і сучасних І. Котляревському греків, що жили на Україні. На українських землях ще з XV ст., після завоювання Греції турками-османами, виник ряд колоній греків-емігрантів. Близько 1656 р. значна грецька колонія виникла в Ніжині (див. також коментар: VI, 3). Займалися греки торгівлею і після заснування колонії одержали від гетьмана Богдана Хмельницького право на вільну торгівлю як в Ніжині, так і по всій Україні. Трималися вони своєю громадою досить довго, мали в певних межах самоврядування, свій магістрат. Зберігала свою окремішність грецька колонія і в'часи І. Котляревського. В "Енеїді" сучасні письменникові українські греки немов накладаються на стародавніх греків Вергілія. Маємо навіть не двоїсту, а троїсту травестію. Прізвища перелицьовуються на український і тут же на новогрецький лад. Замість Покотило (від імені героя Катілла — у Вергілія) — Покотиллос, замість Карась (від імені Караса — у Вергілія) — Караспуло.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you, teeth baring beauties,
So gay, - it's not my empty threats, -
You'll get from me sound whipping, cuties,
Lest you forget your sins, coquettes.
Oh, you are fond of mortal lovers,
Just like that Greek, who greedily devours
The Nizhyn sausages; you cause all woe down there
Because of your deceitful courting,
They shamelessly are misreporting
About me, which is false and so unfair...

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А вам, багіні-шалахвосткі,
Бярозавае кашы дам,
Так супакою нораў порсткі,
Што доўга будзе вам няўцям.
Вы на смяротных вельмі ласы,
Як грэк на простыя кілбасы,
Людское ліха ўсё праз вас.
Ад вашых зводняў, ад кахання
Няма Зевесу ўшанавання;
Я кіну вас, як муху ў квас,

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А всяка олимпийска сваха,
бъбрица, жадна за кавга,
повтарям — ще яде пердаха,
дорде държи се на крака.
Ядете всички сиромаси —
тъй грък на нижински колбаси
налита... Няма мир от вас.
Все козни, спорове — до гуша
ми е дошло, не ми се слуша;
ще ви удавя в евтин квас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und ihr, olymp'sche Kichererbsen,
Die zwinkern nur und gaukeln könnt,
Ihr sollt die Weidenrute kosten,
Damit ihr lange daran denkt.
Ihr seid auf Sterbliche so gierig,
Wie Griechen auf die feine Wurst, -
Nur ihr seid schuld an diesem Elend!
Wegen eurer Verführungskunst
Ist meine Achtung ganz verflogen, -
Ich schmeiß' euch in den Schustersaft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wam zasię, kpiarki olimpijskie,
Co głupie figle w głowie macie,
Brzozowej kaszy zadam wszystkim,
Że długo mnie popamiętacie.
Och, na śmiertelnych wy wciąż łasę!
Jak na nieżyńskie Grek kiełbasy,
Na ziemi złe czynicie rzeczy.
Przez wasze figle i zaloty
Szacunku nie mam, lecz kłopoty;
Namoczę was w garbarskiej cieczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вам, олимпские сударки,
Вертушки, вруньи, всем, как есть,
Поставлю веником припарки,
Чтоб дней пяток ни лечь, ни сесть.
Олимпа вам, как видно, мало;
Вы до людей как кот до сала,
Как грек до нежинских колбас.
Чрез ваши сводни, шашни, бредни
Лишаюсь в храме я обедни;
Все беды на земле от вас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вы, олимпийские фиглярки!
Не будет снисхожденья вам.
Задам березовой припарки
Всем зубоскалам и юлам,
Забудете свои повадки.
Уж больно вы до смертных падки —
Что грек до нежинских колбас.
Вы сеете раздор всегдашний!
За жениханье, плутни, шашни
Всех окуну в сапожный квас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вам, Олимпа зубоскалки,
Фиглярки, шельмы всех мастей,
Я дам березовой припарки,
Навек запомните, ей-ей!
Жадюги! К смертным рветесь часом.
Как греки к нежинским колбасам.
Все горе на земле от вас,
Чрез ваши сводни, шашни, блажи.
Меня уж чтить не стали даже;
Я вас спущу в дубильный квас!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А вам, олимпские фиглярки,
Моргуньи, бестии, задам
За все березовой припарки,
Запомнится надолго вам;
Вы к смертным часто льнете глазом,
Как греки к нежинским колбасам,
Все горе на земле от вас.
За ваши шашни, похожденья
Ко мне не стало уваженья,
Всех окуну в дубильный квас!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A vám, vy kozy umektané,
fifleny, káči, hihňalky,
vy drzé šmudly ušmudlané,
vypráším metlou rozparky.
Na lidi máte laskominu
tak jako Turek na koninu —
a máte prsty ve všem zlém!
Pro pletichy a namlouvání
už nebudu mít slitování
a seřežu vás potěhem.

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Або оддам вас на роботу,
Запру в смирительних домах,
Там виженуть із вас охоту
Содомить на землі в людях.
Або я лучшу кару знаю,
Ось як богинь я укараю:
Пошлю вас в Запорозьку Січ;
Там ваших каверз не вважають,
Жінок там на тютюн міняють,
Вдень п'яні сплять, а крадуть вніч.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Або отдамъ васъ на роботу,
«Запру въ смырытельныхъ домахъ,
«Тамъ выженутъ изъ васъ охоту
«Содомыть на земли въ людяхъ.
«Або я лучшу кару знаю,
«Ось-якъ богынь я укараю:
«Пошлю васъ въ Запорожську Сичъ;
«Тамъ вашыхъ каверзъ не вважають,
«Жинокъ тамъ на тютюнъ минаютъ,
«Въ день пьяни сплятъ, а крадутъ въ ничъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 4.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 1:

(Я вам от) Або оддам вас на роботу

Примітки: VI, 4.

       Частина VI стр. 4.

Запру в смирительних домах — такі будинки були введені при Петрі І для ув'язнення за порівняно незначні злочини. Коли перед судом поставала особа з привілейованих станів (а богині ж сюди належать), вона по можливості відбувала покарання в такому будинку, а не в тюрмі. Як місця ув'язнення ці будинки припинили існування у 1884 р.

 

Жінок там на тютюн міняють — ще один, уже третій (див. коментар: III, 3; IV, 126) відгук у поемі пісні "Гей на горі та женці жнуть". Тут ремінісценція рядків:

 

А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.

Див. також III, 3.

       Частина III стр. 3.

Це — пісенна строфа, одна на всю "Енеїду". Перелік пісень відкриває перлина в пісенній скарбниці українського народу — "Гей на горі та женці жнуть". Вона в перелицьованій, травестійній формі випливе в тексті поеми ще в четвертій частині (строфа 126) і натяком — у шостій (строфа 4).

 

Сагайдачний Петро (рік народження невідомо — 1622) — гетьман українського козацтва, талановитий полководець. Під керівництвом Сагайдачного українські козаки здійснили ряд успішних походів, виграли кілька битв. Помер від рани, одержаної у битві з турками під Хотином. У пісні "Гей на горі та женці жнуть" фігурує також інший учасник цієї битви, запорізький кошовий, потім козацький гетьман Дорошенко Михайло (рік народження невідомо — 1628). Він користувався популярністю серед козаків, славився своєю хоробрістю. Загинув у битві під час одного з очолених ним походів на Кримське ханство.

 

Либонь співали і про Січ — пісень, де фігурує Запорізька Січ і запорожці, багато. Виходячи з тексту "Енеїди", якусь певну пісню назвати неможливо. Тут і в подальших рядках пісенної строфи Котляревський навряд чи мав на увазі конкретну пісню. Іде перелік історичних подій, яскравіше відображених у піснях, взагалі найпопулярніших пісенних сюжетів. Звичайно, в строфі, як і в усьому масиві українських народних пісень минулого, на першому місці за суспільною вагою та значенням — пісні про козацтво і Запорізьку Січ.

 

Як в пікінери набирали — шкіпери — в первісному значенні цього слова власне солдати, які мали на озброєнні піки (списи). Тут йдеться про так звану Пікінерію: в 1764 р. за урядовим розпорядженням на Україні були сформовані з козаків Полтавського та Миргородського полків чотири військовопоселенські пікінерські полки. В 1776 р. з частини козаків ліквідованої в червні 1775 р. Запорізької Січі були утворені ще два пікінерські полки. Пікінери були позбавлені козацьких привілеїв, мусили відбувати військову службу і разом з тим сплачувати податки, виконувати державні повинності. Особливо постраждав від Пікінерії Полтавський полк. У 1769 р. вибухнуло повстання двох пікінерських полків — Дніпровського і Донецького — на півдні Полтавщини (на території нинішніх Кобеляцького та Нехворощанського районів), яке було жорстоко придушене.

 

Як мандровав козак всю ніч — сюди за змістом найбільше підходить пісня "Добрий вечір тобі, зелена діброво!" Крім тематичної ознаки, тут треба пам'ятати й про винятково високий естетичний смак І. Котляревського — знову конкретна вказівка на пісню дивовижної поетичної сили і глибини.

 

Полтавську славили шведчину — теж надто загальна вказівка і якусь певну пісню назвати неможливо. Йдеться, звичайно, про кампанію 1708 — 1709 років і Полтавську битву.

 

І неня як свою дитину
3 двора провадила в поход
— мотив проводів матір'ю сина дуже поширений в українських народних піснях і на якусь певну пісню вказати важко.

 

Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год
— можливо, в останньому рядку І. Котляревський мав на увазі якусь невідому нам пісню про голодовку в неурожайний рік, нерідке явище в усі давні, та й не такі давні часи. Одначе дослідники "Енеїди" згадку про воєнні дії під Бендерами і "голодний год" пов'язують з конкретним епізодом однієї з російсько-турецьких воєн. У 1789 р. російські війська під командуванням князя Г. О. Потьомкіна вели тривалу облогу турецької фортеці Бендери (нині місто Молдавської РСР, районний центр), яка закінчилася капітуляцією її гарнізону. Фаворит Катерини II бездарний воєначальник Потьомкін не дбав належним чином про постачання військ. Нестача провіанту, осінні холоди призвели до голоду, поширення епідемій. Подібні явища спостерігалися не тільки під Бендерами, а й під Очаковом, іншими фортецями, в інших епізодах численних російсько-турецьких війн протягом XVIII — початку XIX ст. Нар.: Бендерська чума. Добувсь, як під Очаковим (Номис. — С. 37). Не знав автор "Енеїди", коли писав ці рядки, що йому як учаснику походу проти Туреччини 1806 р. в чині штабс-капітана Сіверського драгунського полку доведеться воювати "під Бендер'ю".

Див. також IV, 126.

       Частина IV стр. 126.

Цекул — син бога вогню і ковальського мистецтва Вулкана (тому коваленко), засновник міста Пренести недалеко від Риму (тепер Палестріни). Тут — травестія на мотив української народної пісні "Гей на горі та женці жнуть" (див. коментар: III, 3). Воїнство Цекула уподібнене козацькому війську Сагайдачного і Дорошенка.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I might send you to labour in a camp
Or lock you up in taming houses,
Where they'll restrain and damp
Your sodomy with other people's spouses.
As well, I have a better punishment:
It is the banishment
Into the Zaporozha Seech. Your appetite
They will ignore, as well your whims and gripes,
They'll trade you for perique and pipes,
They sleep all day and steal at night.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Альбо аддам вас на работу,
Альбо замкну ў вар'яцкі дом,
Там хутка выб'юць з вас ахвоту
Сярод людзей рабіць садом.
Альбо і гэтак пакараю:
Вас адашлюць, як загадаю,
Да Запарожскай Сечы ўсіх;
Там на падман ваш не зважаюць,
Там на тытунь жанок мяняюць,
Днём п'юць, а ноччу крадуць іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На работа ще ви изпратя
и в лудницата, и в затвор,
ще ви избия от главата
да правите в света Гомор.
А знам и нещо по на сгода —
богините ще ги проводя
в самата Запорожка Сеч:
там денем спят, крадат в тъмите,
там сменяг за тютюн жените,
не ще ги стресне вашта реч.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Oder ich schicke euch zur Arbeit,
Steck euch in ein Erziehungsheim,
Damit man euch dort richtig züchtigt
Und Lust auf Menschenliebschaft bricht.
Oder noch wirksamere Strafe
Hab ich für Göttinnen parat:
Die Zaporoher Sitsch ist richtig,
Dort achtet man auf Launen nicht,
Man tauscht dort Frauen gegen Tabak,
Schläft, blau, am Tag, stiehlt in der Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lub też was wyślę do roboty,
W poprawczych domach pozamykam,
A tam wypędzę z was ochotę
Zamęty siać wśród śmiertelników.
Lub jeszcze lepszą znam też karę,
Ukarzę tak boginie zaraz:
Na Zaporoże zgnam was, zdradne;
Podstępy wasze gdzieś tam mają,
Na tytoń białki wymieniają,
W dzień śpią pijani, w nocy — kradną.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот упеку вас на работу,
Запру вас в сумасшедший дом.
Повыбьют там из вас охоту
Везде устраивать содом.
А для богинь я средство знаю,
Я их иначе покараю —
На Запорожье в Сечь пойдут:
Там вас не очень уважают,
Бабенок на табак меняют,
Там дрыхнут днем, а в ночь крадут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Иль погоню вас на работу,
В смирительный упрячу дом,
Навеки отобью охоту
Везде устраивать содом.
Я вас, богинь, на ум наставлю:
В Сечь Запорожскую отправлю!
Там, знаете, ведется как?
Днем спят хмельные, крадут ночью,
Плюют на трескотню сорочью
И жен меняют на табак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не то отдам вас на работу,
В смирительный отправлю дом,
Там выгонят из вас охоту
Среди людей творить содом.
Я даже лучше кару знаю,
Вот как богинь я покараю:
Все к запорожцам в Сечь пойдут.
Там каверз баб не уважают
И женок на табак меняют;
День спьяну спят, а в ночь крадут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Иль всех пошлю я на работу,
В смирительный упрячу дом,
Я отобью у вас охоту
Народам учинять содом.
Я и похлеще кару знаю,
Богинь иначе покараю:
В Сечь запорожцам всех отдам!
А казаки вам цену знают,
Жен на табак они меняют,
Днем спят, воруют по ночам.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Anebo vás, namoutě kutě,
polepší správné vězení,
tam vyženou z vás všechny chutě
Sodomu dělat na zemi.
A ještě lepší trest však známe,
bohyně takhle potrestáme:
pošlu vás v Záporožskou Sič;
tam štěkejte si jako feny,
tam za tabák si mění ženy
a chlastají o všechno pryč.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не ви народ мій сотворили,
Не хист создать вам черв'яка;
Нащо ж людей ви роздрочили?
Вам нужда до чужих яка?..
Божусь моєю бородою
І Гебиною пеленою,
Що тих богів лишу чинів,
Які тепер в війну вплетуться;
Нехай Еней і Турн скубуться,
А ви глядіть своїх чубів».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не вы народъ мій сотворылы,
«Не хыстъ создать вамъ червьяка;
«На щожъ людей вы роздрочылы?
«Вамъ нужда до чужыхъ яка?
«Божусь моею бородою
«И Гебеною пеленою,
«Що тыхъ богивъ лышу чынивъ,
«Яки теперь въ війну вплетутся;
«Нехай Эней и Турнъ скубутся,
«А вы глядить своихъ чубивъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 5.

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

рядок 3:

На що ж людей ви роздразнили

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You didn't create the human race,
You can't create a bug.
Why do you stir the populace,
Inciting them to fight and slug?
I swear by my own beard and by
Hebe's hem that I
Am going to degrade
Those gods who participate
In spreading enmity and hate,
And give Turn and Aeneas aid."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не вы маіх людзей стварылі,
Бо не стварыць вам і чарвей;
Навошта ж вы іх пасварылі?
Навошта вам чапаць людзей?..
Бажуся галавой сівою
І Гебінай спадніцай тою:
Чыноў пазбаўлю я багоў,
Што ў гэтую вайну ўплятуцца,
Няхай Эней і Турн скубуцца,
З вас хопіць і сваіх чубоў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не сте народа сътворили,
не сте създали червей тук;
защо сте хората смразили?
Защо се бъркате на друг”...
Кълна се, казвам ви, в брадата,
на Хеба се кълна в полата,
които почнат пак война,
и чин, и служба ще загубят:
Еней и Турн да си се скубяг.
а вие стойте настрана...“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht ihr seid's, die mein Volk erschaffen,
Ihr bringt nicht einen Wurm zustand';
Sagt, warum reizt ihr nur die Menschen?
Was geht das fremde Leid euch an?
Ich schwöre euch bei meinem Barte,
Bei meiner Tochter Heba Kleid,
Daß ich die Götter platt zertrete,
Die sich einmischen in den Krieg.
Laßt Turnus mit Aeneas streiten
Und kümmert euch um euren Schopf."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie wyście naród mój stworzyli,
Robaka zrobić to nie sztuka;
A ludzi po coście skłócili?
I czegoż wam wśród obcych szukać?...
Przysięgam tu na moją brodę
I na spódnice Heby młodej,
Że owych bogów zdegraduję,
Co wtrącać się do wojny lubią;
Niech się Eneasz, Turnus skubią,
Z was każdy swego niech pilnuje".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не вы народ мой сотворили,
Вам не создать и червяка;
Зачем же вы людей дразнили,
Чужие шарпали бока?
Клянусь моею бородою
И Гебиною пеленою —
Лишу чинов, отдам в рабы
Любого, кто в войну вотрется;
Пускай с Энеем Турн дерется,
Храните-ка свои чубы".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не вы народ мой сотворили.
Вам не создать и червяка!
Зачем людей вы разъярили
Из-за такого пустяка?
Клянусь я собственным престолом,
А также Гебиным подолом:
Кто сунется — расквашу лбы.
Пока Эней и Турн дерутся,
Пусть все терпенья наберутся,
Жалеючи свои чубы».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не вы народ мой сотворили,
И червяка вам не создать!
Зачем людей вы разъярили?
Нужда вам всюду нос совать!
Божусь моею бородою
И Гебиною пеленою —
Я тех богов лишу чинов,
Что, одурев, в войну вплетутся.
Пускай Эней и Турн дерутся,
Не след лишаться вам чубов».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не вы народ мой сотворили,
Вам не создать и червяка.
Зачем людей вы разъярили?
Что? Чешутся у вас бока?
Божусь моею бородою,
Клянуся Гебой молодою,
Я с тех богов сорву чины,
Что нынче о войне пекутся;
Пускай Эней и Турн дерутся,
А вы чубы беречь должны».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Můj lid jste přece nestvořili,
nejvýš tak ještě žížalu;
tak proč jste lidi rozdráždili?
Proč ženete je do svárů?
Přísahám při své bradě šedé
a při podolku sličné Hebe,
sesadím bohy takové!
Aeneas s Turnem, u všech běsů,
ať vjíždějí si do pačesů,
vy chraňte si čupřiny své...!“

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила,
І бите з ними м'ясо їла,
І по трахтирах пуншт пила;
Частенько на соломі спала,
В шинелі сірій щеголяла,
Походом на візку тряслась;
Манишки офицерські прала,
З стрючком горілку продавала
І мерзла вніч, а вдень пеклась.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера молодыця смила,
Бо все зъ военнымы жыла,
И быте зъ нымы мьясо йила;
И по трахтырахъ пунштъ пыла;
Частенько на соломи спала,
Въ шенели сирій щеголяла,
Походомъ на визку тряслась;
Манышкы офыцерськи прала,
Зъ стрючкомъ горилку продавала,
И мерзла въ ничъ, а въ день пеклась.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 6.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 4:

І по трактирах пунш пила

рядок 9:

(Хоть набор мило куповала) З стрючком горілку продавала

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

В капоті сірім щеголяла

Примітки: VI, 6.

       Частина VI стр. 6.

В античній міфології Венера традиційно прихильна до Марса — бога війни. Тому природно, що тут вона виступає ще й в образі маркітанки. Останні супроводжували армію в походах, торгували різними продуктами, напоями, предметами солдатського вжитку.

 

І бите з ними м'ясо їла — тобто м'ясо настріляної дичини.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Venus was a daring gal,
She always lived with military men.
And being so mercurial,
She ate and drank in many a den.
She slept in straw, and when awoke,
She marched dressed in a military cloak,
Or shivered in a cart, distraught;
She washed the sergeants' stuff,
Sold whiskey, even snuff.
Her nights were cold, but days too hot.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера выпхнулася смела,
Бо ўсё з ваеннымі жыла,
З паходнай кухні мяса ела,
Пунш з імі па шынках піла;
Часценька на саломе спала,
У шэрым шынялі гуляла,
Услед плялася за вазком;
Гарэлку з перцам прадавала,
У полі ноччу замярзала,
Ад спёкі прападала днём.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера храброст в миг усети —
с военни ходеше без страх,
бе яла често с тях котлети,
по кръчми пунш бе пила с тях;
на слама често беше спала,
якички офицерски прала
и бе се киприла в мундир;
и тръскала се бе в каруца,
и бе продавала пърцуца
и в студ, и в зной, и в бой, и в мир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Venus als Frau war richtig mutig,
Hat mit Soldaten lang gelebt,
Mit ihnen rohes Fleisch gegessen,
In Wirtshäusern getrunken Punsch,
Hat recht oft auf dem Stroh geschlafen,
Zog oft Soldatenmantel an
Und fuhr ins Feld mit ihrem Wagen,
Verkaufte häufig Mais mit Schnaps,
Wusch das Gewehr der Offiziere,
Fror nachts und schwitzte, wenn es Tag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz Wenus, śmiała mołodyca,
Bo z wojskowymi ciągle żyła
I mięso jadła, i obficie
Poncz po oberżach z nimi piła;
Na słomie spała często zwłaszcza,
Chodziła też w wojskowym płaszczu,
W wyprawach się na wózku wlekła;
I oficerskie rzeczy prała,
Ze strąkiem wódkę sprzedawała,
I marzła w nocy, w dzień się piekła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Была Венера жинкой смелой,
Она с военными жила —
И отбивные с ними ела
И по трактирам пунш пила;
Частенько на соломе спала,
В шинели серой щеголяла,
Тряслась в походах на возке;
Манишки для штабных стирала,
Горилку с перцем продавала,
И в зной и в холод налегке.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Венера молодицей смелой,
Живя с военными, слыла.
Битки в трактирах с ними ела,
Без церемоний пунш пила;
Привыкла щеголять в шинели,
Спать на соломенной постели,
Горелку с перцем продавать,
Мыть офицерские манишки,
В возке трястись без передышки,
Днем печься, ночью замерзать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Смела Венера-молодица, —
Ведь все с военными жила,
Кормилась с ними битой птицей
И на соломе поспала,
Пунш по трактирам попивала,
Горилку с перцем продавала,
В походе на возу тряслась;
Манишки офицерам мыла,
В шинели серенькой франтила,
Ночами мерзла, днем пеклась.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Была Венера бабой смелой,
Не зря с военными жила,
Она мясное с ними ела
И по трактирам пунш пила,
Спала в соломе, не роптала,
В шинели серой щеголяла,
В походах на возку тряслась,
Манишки сотникам стирала
И водкой с перцем торговала,
Ночами мерзла, днем пеклась.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše smělá děva byla
a velmi silná na nervy;
s vojáky po hospodách pila
a jedla s nimi konservy;
častokrát na slámě jen spala,
šedivý kabát oblékala,
s furberkem často jezdila;
i oficírské límce prala,
pálenku v soudku prodávala,
mrzla a zas se pařila.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера по-драгунськи — сміло
К Зевесу в витяжку іде,
Начавши говорити діло,
Очей з Зевеса не зведе:
«О тату сильний, величавий!
Ти всякий помисл зриш лукавий,
Тебе ніхто не проведе;
Ти оком землю назираєш,
Другим за нами приглядаєш,
Ти знаєш, що, і як, і де.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера по драгунськы — смило
Къ Зевесу въ вытяжку иде,
Начавшы говорыты дило,
Очей зъ Зевеса не зведе:
«О тату сыльный, велычавый!
«Ты всякый помыслъ зрышъ лукавый,
«Тебе ни хто не проведе;
«Ты окомъ землю назыраешъ,
«Другымъ за намы прыглядаешъ,
«Ты знаешъ, що, и якъ, и де.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 7.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 10:

Ти знаєш, що, і як, і где

Примітки: VI, 7.

       Частина VI стр. 7.

Літературознавець Юрій Івакін слушно вказує на перегук епізодів із побуту небожителів у шостій частині "Енеїди" з творами Шевченка останніх років життя: "Юродивий" (1857), "Муза" (1858), "Слава" (1858), "Гімн черничий" (1860). Коментуючи рядки вірша "Слава":

А ти, задрипанко, шинкарко,
Перекупко п'яна!
Де ти в ката забарилась...
Моя крале мальована,

зазначає: "Говорячи про стилістичну залежність Шевченкового твору від бурлескної традиції, маємо на увазі передусім "Енеїду" Котляревського. Вже лайливе звернення до слави в перших рядках вірша своїм комічним нагромадженням лайливих визначень нагадує славнозвісну "художню лайку" персонажів "Енеїди". Шевченкова "краля мальована" дещо схожа на таку ж легковажну Венеру з "Енеїди", що "все з воєнними жила" (Івакін Ю. О. Коментар до "Кобзаря" Шевченка: Поезії 1847 — 1861 рр. — К., 1968. — С. 243).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As Venus went to Zeus to vocalize
Her problem, bold and brimming with dismay,
She looked into his eyes
And said in a businesslike way:
"Oh, daddy, powerful and grand.
You can see each malign intention and
You can't be cheated by a doctrinaire.
With one eye you can see the earth,
The other sees us all from birth,
You know exactly what, and how, and where.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Навыцяжку перад Зевесам
Венера, як драгун, стаіць,
На бацьку вокам не гарэзным,
А заклапочаным глядзіць:
«Табе, о бацька родны, чутны
Малітвы ўсе, цябе, магутны,
Не можа ашукаць ніхто;
Зямлю ты вокам аглядаеш,
Другім за намі назіраеш,
Ты знаеш, як, і дзе, і што.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И ето, по драгунски смело
пред Зевс се пъчи, не мълчи —
реди ги умно и умело,
не го изпуска от очи:
„О, тате, пръв по свойта слава,
ти виждаш всяка твар лукава,
не ще те никой подведе,
с едно око следиш земята,
а с другото пък — небесата,
ти знаеш кой, какво, къде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus zu sondieren, eilte Venus,
Mutig, einem Dragoner gleich,
Sie richtete an ihn die Worte
Und sah ihn dabei ständig an:
"Mein Vater, groß und übermächtig,
Der die Gedanken gleich durchschaut
Und niemand kann dich hintergehen;
Ein Auge, das zur Erde blickt,
Während das zweite uns betrachtet,
Du weißt genau, was, wie und wo.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak dragon Wenus wyprężona
Ku Zeusowi wprost podchodzi,
Zaczyna mówić dźwięcznym tonem,
Z Zeusa oczu swych nie zwodzi:
"Och, ojcze mocny i wspaniały!
Ty widzisz podstęp, kłamstwo całe;
Nikt Cię nie okpi, nie wyśmieje;
Ty jednym okiem ziemię śledzisz,
A drugim wciąż za nami wiedziesz
I wiesz, co, jak i gdzie się dzieje.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера — по-драгунски — смело
Рукой под козырек взяла,
Отца богов очами ела
И речь такую повела:
"О мой родитель величавый!
Я мысли не таю лукавой,
Тебя не проведет никто;
Ты землю оком озираешь,
Другим за нами наблюдаешь,
Ты знаешь, где, и как, и что.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С драгунской выправкою, смело
Венера к Зевсу подошла.
Не запиналась, не робела
И залпом речь произнесла:
«Тебе, мой батя величавый,
Известен каждый шаг лукавый.
Ты знаешь — где, и как, и что.
Всю землю оком обнимаешь,
Другим — за небом надзираешь.
Тебя не проведет никто.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пред Зевсом по-драгунски, смело
Она навытяжку встает
И, говорить начавши дело,
Очей с Зевеса не сведет:
«Отец мой! Сильный, величавый!
Ты видишь каждый шаг лукавый,
Тебя не проведет никто:
Ты землю оком обзираешь,
Другим за нами наблюдаешь,
Ты знаешь, где и как, и что.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера, по-драгунски смело,
К отцу, чеканя шаг, идет,
А стала говорить, в чем дело,
Глядит на Зевса, не моргнет:
«О отче, сильный, величавый,
Ты видишь замысел лукавый,
Тебя никто не проведет;
Ты оком землю озираешь,
Другим за нами наблюдаешь,
Что, как, все знаешь наперед.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď po dragounsku pozdravila,
jak velí vojenský to řád,
do pozoru se postavila,
Diovi začla meldovat:
„Ó táto velký, milostivý,
ty každý úmysl znáš Istivý,
vše pronikne tvůj bystrý zrak;
ty jedním okem zemi vidíš
a druhým na nás bohy shlížíš,
ty dobře víš, co, kde a jak.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ти знаєш, для чого троянців
Злим грекам попустив побить;
Енея з пригорщею ланців
Велів судьбам не потопить;
Ти знаєш лучше всіх причину,
Чого Еней приплив к Латину
І біля Тибра поселивсь?
Ти ж словом що опреділяєш,
Того вовік не одміняєш;
Відкіль же Турн тут притуливсь?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ты знаешь для чого Трояньцивъ
«Злымъ Грекамъ попустывъ побыть;
«Энея сь прыгорщею ланцивъ
«Веливъ судьбамъ не потопыть;
«Ты знаешь лучше всихъ прычыну,
«Чого Эней прыплывъ къ Латыну
«И биля Тыбра поселывсь?
«Тыжъ словомъ що опредиляешъ,
«Того во викъ не одминяешъ;
«Видкиль же Турнъ тутъ прытулывсь?

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 8.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 4:

Велів судьбам не (погубить) потопить

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You know why you allowed the evil Greeks
To beat the Trojan state to pulp.
You did not let the fate and its smart cliques
To drown Aeneas and his men in one big gulp.
More than anybody else you know
Why my Aeneas, following a lengthy to-and-fro,
Came to Latinus and settled near the Tiber Stream.
You, who determines by your word,
Will never call your word absurd.
Where does Turn come from with his team?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты ведаеш, чаму Траянцаў
Дазволіў Грэкам разграміць;
Энея з ротай галадранцаў
Загадваў лёсу не тапіць;
Ты ведаеш — у чым прычына
Яго візіту да Лапіна,
Чаму абраў ён гэты кут?
Што загадзя ты накануеш,
Таго ніколі не касуеш;
Адкуль жа Турн узяўся тут?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти знаеш клетите троянци
защо с врага не разтърва,
Енея с шепа окаянци
спаси в морето след това;
ти знаеш цялата причина
Еней да се сбере с Лавина,
край Тибър да се озоре!
Когато нещо ти си казал,
не си го насред път зарязал,
какво се Турн напразно рве!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Du kennst den Grund, warum die Griechen
Über Trojaner einst gesiegt,
Du weißt genau, weshalb Aeneas
Mit den Gefährten nicht ertrank;
Und du weißt auch, warum Aeneas
Auf Schiffen zu Latinus kam
Und neue Heimat fand am Tibris.
In keinem Fall nimmst du zurück,
Wenn du einmal dein Wort gegeben, -
Woher nimmt Turnus jetzt sein Glück?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wiesz sam, dlaczegoś Trojańczyków
Zezwolił Grekom złym wykropić;
A Eneasza z garścią łyków
Kazałeś losom nie potopić;
Ty znasz najlepiej też przyczynę,
Dla której przybył do Latynów
I osiadł koło Tybru zrazu;
I co na słowach raz ustalisz,
To tego już nie zmieniasz wcale:
Więc skąd się Turnus tutaj znalazł?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ты знаешь, для чего троянцев
Злым грекам попустил побить;
Энеевых же голодранцев
Ты судьбам не велел губить;
Ты знаешь лучше всех причину,
Зачем Эней приплыл к Латину,
Зачем у Тибра он осел.
Что словом ты определяешь,
Того вовек не отменяешь, —
Откуда ж Турн сюда поспел?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ты ведаешь, зачем троянцев
Позволил грекам победить,
Энея с горсткой голодранцев
Нептуну не дал потопить.
Ты знаешь, по чьему почину
Эней приплыл к царю Латину,
Откуда к Тибру он махнул.
Что ты определяешь словом,
Того не отменяешь новым.
Скажи, причем же здесь рутул?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ты знаешь, для чего троянцев
Злым грекам попустил побить;
Энея с горстью голодранцев
Ты судьбам не велел топить,
Ты знаешь лучше всех причину,
Зачем Эней приплыл к Латину
И возле Тибра станом стал.
Что словом ты определяешь,
Того вовек не отменяешь;
Откуда ж Турн сюда пристал?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ты знаешь, для чего троянцев
Злым грекам допустил побить,
Энея с кучкой голодранцев
Не разрешил судьбе сгубить;
Ты знаешь лучше всех причину,
С какой Эней приплыл к Латину,
У Тибра город основал.
Что словом ты определяешь,
Того вовек не отменяешь,
Зачем же Турн помехой стал?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Dopřál jsi řeckým dobrodruhům
porazit chrabrý trojský lid;
Aenea s hrstkou věrných druhů
jsi nenechal však potopit;
sám nejlíp znáš, Čí je to vina,
že Aenej připlul do Latina
a nad Tibrem hrad zbudoval.
Co jednou řekneš, to se stane,
to nikdy neodvoláš, pane —
kde ale Turn se tady vzal?

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І що такеє Турн за свято,
Що не вважає і тебе?
Фригійське плем'я не проклято,
Що всякий єретик скубе;
Твої закони б ісполнялись,
Коли б олімпські не мішались
І не стравляли би людей.
Твоїх приказів не вважають,
Нарошно Турну помагають;
Бо, бач, Венерин син Еней.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И що такее Турнъ за свято,
«Що не вважае и тебе?
«Фрыгійське племья не проклято,
«Що всякій еретыкъ скубе;
«Твои законы бъ исполнялысь,
«Колыбъ Олымпськи не мишалысь
«И не стравлялы бы людей.
«Твоихъ прыказивъ не вважають,
«Нарошно Турну помагають;
«Бо, бачъ, Венерынъ сынъ Эней.

Примітки: VI, .

       Частина VI стр. 9.

Фригійське плем'я не проклято — тут і далі фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Is Turn a big, important shot
That he would disobey you, too?
The Phrygian tribe was not
Accursed that every heretic plucks you.
Your laws would be respected,
If they were not neglected
By the Olympians for fun.
They don't comply with your command
And give Turn purposely a hand,
Because Aeneas is my son.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А што за цаца Турн заўзяты,
Што не зважае на цябе?
Табой Фрыгійцы не пракляты,
Чаму ж іх кожны чорт скубе?
Твае выконваліся б словы,
Каб не нацкоўваў шматгаловы
Алімп раз'юшаных людзей.
Што значаць ім твае загады?
Дапамагаць Ратульцам рады,
Бо, бач, Венеры сын — Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За него няма нищо свято,
не те почита ни за миг!
Какво е днес Еней, когато
го ръфа всеки еретик?
Защо са твоите повели,
щом боговете побеснели
насъскват хорските тълпи?
Законите ти не прилагат,
на Турн нарочно му помагат,
Еней пък зарад мен търпи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Worauf kann Turnus sich verlassen,
Daß er dich nicht einmal verehrt?
Sie sind doch nicht verflucht, die Phrygier,
Doch jeder Ketzer greift sie an.
Man würde die Gesetze achten,
Mischten die Götter sich nicht ein,
Um Menschenherzen zu vergiften.
Sie selbst folgen nicht dem Gesetz,
Doch helfen absichtlich dem Turnus
Nur, weil Aeneas Venus' Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy Turnus to jest jakiś święty,
Że nie szanuje cię, niestety?
Frygijskie plemię nie przeklęte,
Że każdy skubie je heretyk;
Praw przestrzegano by twych stale,
Gdyby się bogi nie wtrącali,
Nie szczuli ludzi scietrzewieni.
Rozkazów twych nie poważają,
Lecz Turnusowi pomagają;
Bo, wiesz, Eneasz to syn Wenus.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И что такое Турн за птица,
Что на тебя ему плевать?
Кто проклял бедного фригийца
Чтоб всякий мог его щипать?
Твои б веленья исполнялись,
Когда бы боги не совались,
Не стравливали бы людей.
Тебя они и знать не знают,
Нарочно Турну помогают —
За то, что внук тебе Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И что такое Турн за цаца?
Он самовольничать привык!
Фригийцам некуда податься!
Их щиплет всякий еретик.
Когда б не происки Юноны,
Кто б нарушал твои законы?
Ей любо стравливать людей.
Богами твой приказ похерен:
Эней-то ведь сынок Венерин!
За Турна — весь Олимп, ей-ей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И что такое Турн за птица,
Что честь тебе не воздает?
Да разве проклял кто фригийца
Что всякий еретик клюет?
Твои б законы исполнялись,
Коль олимпийцы б не совались,
Не стравливали бы людей.
Но слов твоих не почитают,
Нарочно Турну помогают
За то лишь, что мой сын Эней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Для Турна ведь ничто не свято,
Тебя он слушать не привык,
Фригийцев племя что-ль проклято?
Их щиплет каждый еретик.
Твои законы б исполнялись,
Когда бы боги не мешались,
Не стравливали бы людей;
С тобой считаться не желают,
Нарочно Турну помогают,
Венерин, вишь ты, сын Эней.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Proč vlastně Turn se tady plete?
Snad aby se ti vysmát moh?
Frygijské plémě není kleté
a rve je každý neznaboh;
tvé zákony by všichni ctili,
Olympští kdyby nerušili
každý tvůj moudrý božský čin.
Tvé vůle si však nevšímají,
Turnovi naschvál pomáhají —
pomni — Aeneas je můj syn!

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянців бідних і Енея
Хто не хотів, той не пужав;
Терпіли гірше Прометея,
На люльку що огню украв.
Нептун з Еолом з перепросу
Дали такого перечосу,
Що й досі зашпори щемлять.
Другії ж боги... що казати?
Діла їх лучше мусиш знати,
Енея тілько не з'їдять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Трояньцивъ бидныхъ и Энея
«Хто не хотивъ, той не пужавъ;
«Терпилы гирше Прометея,
«На люльку що огню укравъ.
«Нептунъ зъ Эоломъ зъ перепросу
«Далы такого перечосу,
«Що й до́си зашпоры щымлятъ.
«Другіежь богы .... що казаты?
«Дила ихъ лучше мусишъ знаты,
«Энея тилько не зъйидятъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 10.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 9:

Діла їх мусиш лучше знати

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

Діла їх музам лучше знати

Примітки: VI, 10.

       Частина VI стр. 10.

Прометей (у грецькій міфології) — добрий титан, оборонець людей. Допоміг Зевсові перемогти злих титанів і здобути владу над світом; викрав з Олімпа вогонь і приніс людям. За це Зевс звелів прикувати Прометея до скелі на Кавказі і прирік на вічні муки: щодень орел розкльовував йому печінку, а на другий день вона виростала знову. Так прикутий Прометей мучився протягом тисячоліть, поки його не визволив Геракл. "Прометей, — за словами К. Маркса, — найблагородніший святий і мученик у філософському календарі" (Маркс К., Енгельс Ф.3 ранніх творів. — К., 1973. — С. 22). Образ Прометея — мужнього захисника людини, поборника добра і справедливості — один з найважливіших в ряду вічних образів світової літератури. Появившись в "Енеїді" І. Котляревського, так само як і інші образи поеми, в травестійно-гумористичному контексті, Прометей продовжив своє життя в українській літературі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

My poor Aeneas and the Trojan folk
Had scares of every type.
Their pain was sharper than the Promethean yoke
For stealing fire for a pipe.
As a result of confrontation
With Aeolus and Neptune, the Trojan nation
Still has a fierce chilblain.
The other gods... what can be said?
Their deeds are known to you, my dad,
They'd eat my son alive, that's plain.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцаў горкіх і Энея
Хто толькі ліхам не пужаў;
Цярпелі горш за Праметэя,
Які агню для люлькі ўкраў.
Эол здзяйсняў сваю пагрозу,
Нептун даваў такога чосу,
Што ледзь прыгналі караблі.
А іншыя?.. Ды ты, ласкавы,
Лепш за мяне іх знаеш справы, —
Энея з'елі б, каб маглі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кой не е рекъл, той не млати
троянците и мой Еней.
Не са уж нищо крали, тате,
а по търпят от Прометей.
Нептун, Еол, да ме прощават,
успяха тъй да ги ощавят,
снагите още ги болят!
А другите... да не повтарям,
ти по-добре ги знаеш, барем
направо ще ги изядат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und seine Trojaner
Erduldeten genügend Leid,
Mehr als Prometheus, nachdem er
Für seine Pfeife Feuer stahl.
Neptun mit Aeolus zusammen
Saßen sich in den Haaren fest,
Wovon sie heute Schmerzen fühlen.
Andere Götter... Doch was soll's?
Du kennst doch ihre Taten besser, -
Aeneas essen sie nicht auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie biedni i Eneasz
Straszeni byli nieźle wszędzie,
Mniej cierpiał nawet Prometeusz,
Co jak na fajkę ognia zwędził.
Tak Neptun wsypał mu z Eolem,
Że do tej pory palce bolą
I naśladowców różnych straszą.
Bogowie inni... cóż powiedzieć,
Sam lepiej o nich musisz wiedzieć,
Nie zjedzą omal Eneasza.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцев бедных и Энея
Кто только нынче не пугал;
Терпели горше Прометея,
Что огонька на трубку взял.
Нептун с Эолом мокроносым
Такого задали им чесу,
Что до сих пор бока болят;
Другие ж боги, сам ты знаешь,
Коль воле их не помешаешь,
Энея заживо съедят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троян и бедного Энея
Ленивый только не пугал.
Терпели пуще Прометея,
Что в трубку огонька украл.
Такую взбучку с пересолом
Им задали Нептун с Эолом,
Что и сейчас ни встать, ни сесть!
Другие боги... — Боже правый!
Ты знаешь их дела и нравы! —
Живьем Энея рады съесть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Троянцев бедных и Энея
Кто не хотел, тот не пугал:
Терпели горше Прометея,
Что огоньку на люльку скрал.
Нептун с Эолом как пристали,
Такого страху им нагнали, —
Поджилки до сих пор дрожат.
Другие боги... речь напрасна,
Сам знаешь их дела прекрасно:
Энея только не съедят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцев бедных и Энея,
Кто не хотел, тот не терзал,
Страдали горше Прометея,
Что прикурить жаринку взял.
Эол с Нептуном им в науку
Большую причинили муку,
Бедняги и во сне дрожат.
Другие боги... Что тут молвить?
Дела их лучше должен помнить...
Энея чуть ли не съедят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pro Trojany a pro Aenea
měli jen hořké pilulky —
štvali je hůř než Promethea,
jenž ukrad oheň do lulky.
Neptun s Aolem, s prominutím,
dali takové rozčísnutí,
že málem by už nevstali.
Ostatní bozi? — Škoda řečí!
Máš přece o nich přehled větší —
ti Aenea by sežrali.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О Зевс! О батечку мій рідний!
Огляньсь на плач дочки своєй;
Спаси народ фригійський бідний,
Він діло єсть руки твоєй.
Як маєш ти кого карати,
Карай мене, — карай! я мати,
Я все стерплю ради дітей!
Услиш Венеру многогрішну!
Скажи мні річ твою утішну:
Щоб жив Іул, щоб жив Еней!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«О Зевсъ! о батечку мій ридный!
«Огляньсь на плачь дочкы своей;
«Спасы народъ Фрыгійській бидный,
«Винъ дило есть рукы твоей.
«Якъ маешъ ты кого караты,
«Карай мене — карай! я маты,
«Я все стерплю рады дитей! —
«Услышъ Венеру многогришну!
«Скажы мни ричъ твою утишну:
«Щобъ жывъ Іулъ, щобъ жывъ Эней!» —

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, Zeus, my daddy dear!
Look at the tears of your own child!
Save Phrygians from want and fear,
These your creations are beguiled.
Do not remain unmoved.
If someone has to be reproved,
Then punish me!
Please, lend an ear
And say a word of cheer,
Do let Aeneas and his folks live free."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зевес! О бацька Алімпійскі!
Ты чуеш плач дачкі сваёй;
Ратуй няшчасны люд Фрыгійскі,
Народ, што створаны табой.
Як ты каго караць жадаеш,
Карай мяне! Я маці. Знаеш -
Я ўсё сцярплю дзеля дзяцей!
Уцешыш, бацька мой, я веру,
Ты мнагагрэшную Венеру:
Каб жыў Іул, каб жыў Эней!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О, Зевс, със сълзи аз те моля,
смили се, нямаш ли сърце!
Не дръж фригийците в неволя,
това е в твоите ръце.
Щом трябва да наказваш, ето —
наказвай мен... зарад детето
ще изтърпя... Но тях недей...
Чуй грешната Венера, тате,
надявам се на милостта ти.
на Юл, помагай, на Еней!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus! Mein lieber guter Vater!
Sieh deiner Tochter Tränen an;
Die Phrygier sind deine Schöpfung,
Errete dieses arme Volk.
Und mußt du wirklich jemand strafen,
Strafe die Mutter, - strafe mich,
Ich werde dulden für die Kinder!
Höre auf Venus, sündig Weib!
Gib mir Trost, daß nach deinem Willen
Aeneas lebt und Julus auch!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zeusie! Mój ojczulku drogi!
Na płacz swej córki spójrz i jęki;
Poratuj Frygów lud ubogi,
Jest bowiem dziełem twojej ręki.
Gdy karać zechcesz w tym wypadku,
To ukarz mnie! Jam jego matką,
Za dziecko mnie niech los obija.
Wysłuchaj Wenus nie bez grzechu
I powiedz słowo mi pociechy:
Niech Julus i Eneasz żyją!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О Зевс! О мой отец родимый!
Не мучай дочери своей;
Спаси народ ты мой любимый,
Творение руки твоей.
Коль надо покарать кого-то,
Карай меня. Как мать — с охотой
Все вытерплю я за детей!
Услышь Венеру! Кто не грешен?
Тобою всякий был утешен,
Вели, чтоб здравствовал Эней!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Отец! Властитель олимпийский,
Взгляни! Я слезы лью рекой.
Спаси от мук народ фригийский!
Он сотворен твоей рукой.
Я за других страдать готова,
Я — мать, меня карай сурово,
Но пожалей моих детей.
Скажи хоть слово, знак утешный
Подай Венере многогрешной,
Чтоб жил Иул, чтоб жил Эней».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О Зевс! Отец мой милосердный!
Услышь плач дочери своей;
Спаси народ фригийский бедный,
Он сотворен рукой твоей.
Коль покарать кого решаешь,
Карай меня! Я мать, ты знаешь,
Я все стерплю из-за детей!
Прости Венеры прегрешенье!
Пообещай мне в утешенье,
Чтоб жил Иул, чтоб жил Эней!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О Зевс! О батюшка родимый!
Прошу, внемли мольбе моей,
Спаси фригийский люд гонимый,
Он дело ведь руки твоей.
Пускай меня ты растерзаешь.
Я мать. Казни меня, как знаешь,
Все претерплю я для детей.
Услышь, отец, мое моленье
И дай мне слово утешенья,
Чтоб жил Иул, чтоб жил Эней!»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ó Die, tatíčku můj rodný!
Pohlédní na pláč dcery své:
spas frygijský lid neoblomný,
jeť svatým dílem ruky tvé.
A chceš-li trestat, tedy zkrátka
potrestej mne, mne — já jsem matka,
vše pro dítě — slyš matky hlas!
Venuši hříšnou vyslyš, pane!
Řekni jí slůvko přelaskavé:
aby žil Jul a Aeneas!“

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мовчать! Прескверна пащекухо! —
Юнона злобна порощить. —
Фіндюрко, ящірко, брехухо!
Як дам! очіпок ізлетить;
Ти смієш, кошеня мерзенне,
Зевесу доносить на мене,
Щоб тим нас привести в розлад;
За кого ти мене приймаєш?
Хіба ж ти, сучище, не знаєш,
Що Зевс мій чоловік і брат?

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мовчать ! прескверна пащыкухо!
Юнона злобна порощыть:
«Финдюрко, ящирько, брехухо!
«Якъ дамъ ! — очипокъ излетыть;
«Ты сміешъ кошеня мерзене,
«Зевесу доносыть на мене,
«Щобь тымъ насъ прывесты въ разладь:
«За кого ты мене прыймаешъ?
«Хибажъ ты сучыще не знаешь,
«Що Зевсъ мій чоловикъ и брать?

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 12.

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

рядок 3:

Хіба, Венера, ти не знаєш

Примітки: VI, 12.

       Частина VI стр. 12.

Як дам! очіпок ізлетить... — збити очіпок жінці (дівчата очіпка не носили) — означало завдати їй сорому. Тадей Рильський у статті "До вивчення українського народного світогляду" писав: "Я пам'ятаю випадок, коли семилітній хлопчина, граючись, скинув очіпок заміжній жінці в товаристві. Жінка розплакалася від образи, що він змусив її, чесну молодицю "світити волоссям". Я пам'ятаю, наскільки безуспішними були якось мої спроби утішити гнів однієї молодиці на іншу, головним чином задля того, що остання її "розчіпчила".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Shut up, you filthy prattler"
The wicked Juno said.
"You lizard, whore and tattler!
I'll knock the hood off your damn head!
You, scabby kitty, heap so much abuse
Upon my name in front of Zeus,
To put a seed of hate into my house.
Who, do you think I am?
Quite certainly not a docile lamb.
Zeus is my brother and my spouse.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Маўчаць! Брыдота, балбатуха! —
Юнона не шкадуе слоў. —
Блудніца, яшчарка, брахуха!
Як дам — каўпак зляціць далоў!
Як ты пасмела — ці не досыць? —
Зевесу на мяне даносіць,
Каб паміж намі быў разлад.
Ты за каго мяне прымаеш?
Хіба ты, сучка, знаць не знаеш,
Што мне Зевес і муж і брат?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Я да мълчиш, бъбрице скверна! —
Юнона почна да гълчи. —
Змия, оса, като те перна,
чалмата ти ще изхвърчи!
Как смееш, кучко, тъй да знаеш
и срещу мен пред Зевс да лаеш,
да ни смразиш, проклета гад!
Ти за каква се имаш, гъско,
та знаеш ли, женище дръзко,
че Зевс ми еи мъж, и брат!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Schweig still! Du streitsüchtiges Luder! -
Schrie böse Juno nun zurück -
Du Lügnerin, du Echse, Hure!
Du kriegst, daß deine Haube fliegt!
Wie wagst du es, elende Katze,
Mich zu verleumden jetzt vor Zeus,
Nur um uns beide zu entzweien!
Für wen eigentlich hältst du mich?
Weißt du denn nicht, du Hundemutter,
Daß Zeus mein Bruder und mein Mann?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Zamilknij! Wstrętna ty pyskaczko! —
Junona gniewna trzeszczy przecie, —
O ulicznico i szczekaczko!
Jak dam — to czepek z ciebie zleci!
I śmiesz, obmierzła, wredna sowo,
Donosić na mnie Zeusowi.
By skłócić nas, tak się wytężasz.
Za kogo bierzesz mnie, kokoto?
Czy chyba, suko, nie wiesz o tym,
Że Zeus bratem mi i mężem?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Молчи ты, дерзкая болтунья! —
Юнона злобно верещит. —
Кривляка, потаскуха, врунья!
Как дам раза — чепец слетит.
Ты смеешь языком змеиным
Меня чернить пред властелином,
Чтоб поселить меж нас разлад;
Ты за кого ж меня считаешь?
Как будто, сучья дочь, не знаешь,
Что мне Зевес — и муж и брат?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Молчать! Сквернавка, потаскуха! —
Юнона в ярости частит. —
Как дам тебе, трещотке, в ухо!
Очипок с головы слетит!
Кого пред Зевсом ты порочишь?
Блудливая кошчонка, хочешь
Расстроить между нами лад?
Ты за кого меня считаешь?
Неужто, сучища, не знаешь,
Что мне Юпитер — муж и брат?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Молчать! Прескверная брехунья! —
Юнона злобно верещит. —
Трепушка, ящерица, лгунья!
Как дам леща — чепец слетит!
Как смеешь, кошка ты дрянная.
Чернить меня пред Зевсом, хая.
Чтоб завести меж нас разлад:
Ты за кого меня считаешь?
Ты нешто, сучища, не знаешь,
Что мне Зевес — и муж и брат?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Молчи ты, сплетница, болтунья, —
Юнона злобно верещит, —
Паскуда, ящерица, лгунья,
Как дам, так кичка и слетит.
Как смеешь, дура, с грязным носом
Лезть на меня к отцу с доносом,
Меж нами хочешь внесть разлад,
Ты за кого меня считаешь?
Да разве, сука, ты не знаешь,
Что мне Зевес и муж и брат?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Mlč, ničemná a drzá klepno,“
řve Juno jako vzteklice,
„ještěrko, lhářko, couro, štěkno,
srazím ti čepec s palice!
Jaká to drzost od té mrvy,
Diovi o mně nosit drby!
Vrazím ti jednu ...!"Táhni...!Kuš...!
Za co mě máš, ty jedna běhno,
copak, ty čubko, je ti jedno,
že velký Zeus je můj muž?

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно,
Що пред тобою дрянь і прах
Базіка о богах обидно,
Мудрує о твоїх ділах?..
Який ти світа повелитель
І наш олимпський предводитель,
Коли против фіндюрки пас?..
Всесвітня волоцюга, мерзька,
Нікчемна зводниця цитерська,
Для тебе лучшая од нас.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Тобижъ Зевесъ, скажы, не стыдно,
«Що предъ тобою дрань и прахъ,
«Базика о богахъ обыдно,
«Мудруе о твоихъ дилахъ;
«Якый ты свита повелытель?
«И нашъ Олымпськый предводитель,
«Колы протывъ финдюркы пасъ?...
«Всесвитня волоцюга, мерзька,
«Никчемна зводныця Цытерьська,
«Для тебе лучшая одъ насъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 13.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 3:

Верзляка о богах обидно

Примітки: VI, .

       Частина VI стр. 13.

... Наш олімпський предводитель — дворяни губернії та повіту на спеціальних зібраннях обирали з-поміж себе на певний строк предводителя дворянства з числа найбільш знатних та авторитетних. Так, з утворенням Полтавської губернії 1802 р. першим предводителем (маршалком) був обраний князь С. М. Кочубей, що відіграв певну роль і в житті автора "Енеїди". В шостій частині поеми — помітніше уподібнення небожителів великопанській дворянській верхівці, а земних владик — середньому та нижчому прошаркові дворянства з прикметами їхнього побуту.

 

Зводниця цитерська — походить від назви острова Цітера (Кіфера), де був особливо поширений культ Венери і знаходився її храм. Цітера — одне з імен Венери.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you, Zeus, aren't ashamed
To listen to this dirt
Whose most offensive words are aimed
At you and other gods? Are you not hurt?
What genus of a leader,
What order of a heeder
Of laws are you, supposedly the best,
While this tramp and abuser,
This strumpet and seducer
Means more to you than we, the rest?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Табе ж, Зевес, хіба не сорам,
Што погань гєта лезе зноў
Да бога са сваім дакорам,
Шальмуе словамі багоў?
Які ты завадатай свету,
Калі не можаш поскудзь гэту
Апошнюю спыніць у час...
Ява ні ў чым не знае меры,
Ліхая зводніца з Цытэры,
Яна табе мілей за нас.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти, Зевсе, нямаш срам, не чу ли
как тая никаквица днес
напада боговете, хули
делата на самия Зевс?
Какъв — кажи — си повелител
и олимпийски предводител,
щом пред бъбрицата си пас?...
Май сводницата от Цитера,
май сплетницата зла Венера
за теб по-важна е от нас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und dir, Zeus, ist es nicht beschämend,
Daß dieser Lump und dieser Staub
Vor dir über die Götter lästert
Und deine Taten kritisiert?
Was bist du für ein Weltbeherrscher
Und Höchster der Olympischen,
Wenn du dich duckst vor einer Hure?...
Ist dieses landstreichende Weib,
Die Kupplerin, die Cytherea,
Dir lieber, als wir alle sind?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I nie wstyd ci, Zeusię, powiedz,
Że ta przed tobą nicość, szuja
Oczernia bogów olimpijskich,
O twoich sprawach tu mędrkuje?...
I jaki z ciebie władca świata,
I nasz przywódca na dodatek,
Gdy tak pasujesz przed niegodną?...
A ta włóczęga wszechświatowa,
Cyterska ta rajfura znowu
Dla ciebie lepszą zda się od nas.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ты, Зевес, — тебе не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах ехидно,
Судачит о твоих делах?..
Какой ты света повелитель
И олимпийский предводитель,
Коль не найдешь для мерзкой слов?..
Цитерская пройдоха, шлюха,
Сквернавка, сводня, потаскуха
Тебе дороже всех богов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зевес! Ужель тебе не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах обидно
И судит о твоих делах?
Какой ты мира повелитель
И олимпийцев предводитель,
Когда ты против шлюхи — пас?..
Размяк перед моргуньей мерзкой,
Никчемной сводницей цитерской!
Она тебе милее нас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Тебе ж, Зевес, скажи, не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах обидно,
Судачит о твоих делах?..
Какой ты мира повелитель
И наш олимпский предводитель,
Коль перед вертихвосткой пас?..
Цитерская, мирская шлюха,
Пустая сводня, потаскуха
Тебе милее стала нас!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как только, Зевс, тебе не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах обидно
И судит о твоих делах?
Какой миров ты повелитель
И олимпийский предводитель,
Когда пред гнусной бабой пас?..
Та, что всегда была премерзкой
Гуленой, сводницей цитерской, —
Тебе любезнее всех нас.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A styď se, Die, nechat camrat
tak urážlivě o bozích
takovou potvoru a chamraď
a mudrovat o skutcích tvých...!
Jaký jsi vlastně světovládce,
když vyřídit tě takhle krátce
kdejaká lehká coura smí?
Ta poběhlice, mrzká ženská,
ta sprostá děvka kytheronská
je milejší ti nežli my...

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А з Марсом чи давно піймавши,
Вулкан їй пелену відтяв;
Різками добре одідравши,
Як сучку, в ретязку держав.
Но ти того буцім не знаєш,
Як чесную її приймаєш
І все робить для неї рад.
Вона і Трою розорила,
Вона Дидону погубила;
Но все іде для неї в лад.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А зъ Марсомъ чи давно піймавши,
«Вулканъ йій пелену видтявъ;
«Ризкамы добре одидравшы,
«Якъ сучку въ ретязку державъ.
«Но ты того буцимъ не знаешъ,
«Якъ честную ѣи прыймаешъ
«И все робыть для неи радъ.
«Вона и Трою розорыла,
«Вона Дидону погубыла;
«Но все иде для неи въ ладъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 14.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 3:

Різками добре ододравши

Примітки: VI, 14.

       Частина VI стр. 14.

У восьмій пісні Гомерової "Одіссеї" розповідається, як Афродіта (Венера) зраджувала свого чоловіка Гефеста (Вулкана) з богом війни Аресом (Марсом). Розлючений Вулкан у своєму домі потай прилаштував над ложем сіті ("Мов павутиння легке, ніхто їх побачить не міг би..."), якими Марс і Венера в момент їхнього побачення були накриті, а потім прив'язані до ложа. Вулкан скликав подивитися на спійманих усіх богів Олімпу. У Котляревського кара ревнивого чоловіка зображена в дусі давніх народних звичаїв — Вулкан підрізав зрадниці пелену. У такому вигляді викритих розпутниць виводили на люди.

 

Ретязьок — поводок, прив'язь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

God Vulcan apprehended her with Mars,
He caught them in the very act.
He pummeled black and blue her arse
And chained her like a bitch, in fact.
But you're pretending not to know
About that entertaining show,
And gladly satisfy her every whim.
Because of her, Troy was burned down.
She caused the death of Dido, the Renoun;
Despite all that, she's not out on a limb.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А з Марсам ці даўно застаўшы,
Вулкан падрэзаў ёй падол
І, розгамі адлупцаваўшы,
Як сучку, прывязаў за кол.
Як быццам ты таго не знаеш
І за сумленную прымаеш
Яе, і ўсё зрабіць ёй рад.
Яна і Трою разбурыла,
Яна Дзідону загубіла;
Ды ўсё ў яе ідзе на лад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не я ли с Марс наскоро спипа
Вулкан, та стрига я подир;
не я ли той от бой разсипа,
не я ли върза на синджир.
Но ти я имаш все за свестна
и я приемаш като честна,
да и помагаш бързаш, да...
От нея Троя си изпати,
Дидона в огъня тя прати,
но все върви и по вода.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie mit Mars gefunden wurde,
Schnitt Vulcanus ihr Unterkleid
Und züchtigte sie mit der Rute,
Band an die Kette, wie den Hund.
Es ist, als ob du dies nicht wüßtest
Und sie als ehrenwert empfängst,
Für sie würdest du alles machen.
Sie wurde Trojas Untergang
Und war der Grund für Didos Sterben,
Dir gelingt alles, was sie tut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy dawno z Marsem przyłapawszy,
Jej Wulkan obciął spódniczynę?
Rózgami dobrze wychłostawszy,
Jak suczkę na łańcuchu trzymał?
Lecz niby nie znasz tego dziwa
I ją przyjmujesz jak uczciwą,
I wszystko zrobić jej się godzisz.
A ona Troję wyniszczyła,
Dydonę także uśmierciła;
Ale jej wszystko to uchodzi

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Давно ли, с Марсом их накрьшши,
Вулкан юбчонку ей задрал
И, розгой славно отлупивши,
Как сучку на цепи держал.
Ты, верно, этого не знаешь
И с честными ее равняешь,
Все для нее исполнить рад.
Она и Трою разорила,
Она Дидону погубила:
И все ей, дряни, не в наклад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ей вышла от Вулкана взбучка —
За Марса розгами порол!
Сидела на цепи, как сучка,
Вулкан ей отхватил подол.
Ты с ней обходишься, как с честной.
Тебе про это знать не лестно!
С ней нянчишься, с другими строг.
Она и Трою разорила,
Она Дидону уморила.
Все пакости идут ей впрок!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Намедни, с Марсом их поймавши
Вулкан подол ей оборвал
И, розгой славно отодравши,
Как сучку, на цепи держал.
Ты ж будто этого не знаешь,
Как честную, ее встречаешь,
Все, что попросит, сделать рад.
Она и Трою разорила,
Она Дидону погубила,
Но все идет чертовке в лад.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А с Марсом-то давно ль заставши,
Вулкан подол ей обкорнал,
И, славно розгой отодравши,
Как сучку, на цепи держал?
Ты будто єтого не знаешь,
Ее как честную встречаешь
И для нее все сделать рад.
Она и Трою разорила,
Она Дидону погубила,
И сходит с рук ей все подряд.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak dlouho, co sám Vulkán s Martem
ji in flagranti nachytal?
Podolek uříz, sek s ní na zem
a rákoskou jí pardus dal?
Však ty se tváříš, že nic nevíš,
přijímáš ji a jen se šklebíš,
skáčeš, když slzu uroní.
To ona Troju rozbořila,
Didonu ona zahubila;
všechno jde ale podle ní.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де ся підтіпанка вмішалась,
То верб'я золоте росло;
Земля б щасливою назвалась,
Коли б таке пропало зло.
Чрез неї вся латинь возстала
І на троян її напала,
І Турн зробивсь Енею враг.
Не можна бід всіх ізлічити,
Яких успіла наробити
На небі, на землі, в водах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Де ся пидтипанка вмишалась,
«То вербья золоте росло;
«Землябъ счастлывою назвалась,
«Колыбъ таке пропало зло!
«Чрезъ неи вся Латынь возстала
«И на Троянъ ѣи напала,
«И Турнъ зробывсь Энею врагъ,
«Не можна бидъ всихъ изличыты,
«Якыхъ успила наробыты
На неби, на земли, въ водахъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 15.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 1:

Где ся підтіпанка вмішалась

Примітки: VI, 15.

       Частина VI стр. 15.

То верб'я золоте росло — верба, що росте, квітує, — символ родючості, достатку, життєвої сили, тоді як суха — осідок злого духу, всього ворожого життю. До примовки "золоте верб'є за ним росте" Іван Франко дає пояснення: "Говорять про щасливого, всіма любленого чоловіка, що ширить довкола себе радість і задоволення" (Франко. Приповідки. — Т. 2. — С. 209). Чи не частіше ця примовка фігурує в іронічному значенні, від супротивного, прикладається в насмішку до нікчемної, осоружної людини, як у даному випадку. Нар.: Куди не повернеться — золоте верб'я росте. (Іноді так хвалять, а іноді ганять. — Номис. — С. 62).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If she wouldn't push her nose,
Not tried to interfere
In all affairs, the world would be a rose,
If that gross whore would disappear!
She made the Latins rise
Against the Trojans, at what price?
We know: 'Turn is Aeneas' foe'.
It would be hard to count
Bad things done by that fount
Of evil everywhere she'd go.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Куды б яна ні завітала,
Там пустазелле скрозь расло;
Зямля б ад шчасця забуяла,
Каб гэтае звялося зло!
А праз каго Латынь паўстала,
І на Траянцаў нападала,
І іх знішчала караблі?
Каб век лічыла не злічыла
Няшчасцяў тых, што нарабіла
Яна на небе і зямлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Където нейна милост мине —
пониква тутакси върба:;
светът, туй зло, ако загине,
би имал по-добра съдба!
Троянците си тя насъска
и с Турн, с латинците ги сблъска, ,
плоди беда подир беда.
Не можеш изброи до края
злините, дето сее тая
по суша, въздух и вода.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo diese Dime sich einmischte,
Dort wuchs der Weidenbaum aus Gold;
Das Land würde sich glücklich schätzen,
Wenn dieses Böse untergeht!
Sie hat bewirkt, daß die Latiner
Gegen Trojaner angekämpft,
Daß Turnus Feind war dem Aeneas.
Es sind der Leiden ohne Zahl,
Die sie verursacht hat im Himmel,
Und auf der Erde und am Meer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdzie lafirynda ta się wmiesza,
Tam złota wierzba rośnie ładnie;
Szczęśliwa ziemia się ucieszy,
Gdy takie podłe zło przepadnie.
Bo przez nią Lacjum wnet powstało,
Na Trojan jej napadło całe,
Jest Turnus wrogiem Eneasza.
Już bied tych by się nie zliczyło,
Co nawyprawiać je zdążyła
Na niebie, ziemi, wodach naszych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Где эта шлюха побывала,
Там всюду свары, драки, брань;
Земля счастливою бы стала,
Кабы пропала эта дрянь!
Через нее Латынь восстала
И на троян ее напала
И Турн с Энеем на ножах.
Я в год бы не пересчитала,
Чего она навытворяла
И на земле и в небесах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где затесалось это зелье —
Там всё крапивой поросло.
Настало б на земле веселье,
Исчезни этакое зло!
Из-за нее в Латыни смута,
Приходится троянцам круто,
И Турн Энею стал врагом.
Из-за нее везде напасти.
Она — причина всех несчастий
На небе, на земле — кругом!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Куда бы стерва ни ввязалась,
Там сразу все вверх дном пошло;
Земля счастливой бы назвалась,
Когда б пропало это зло!
Из-за нее Латынь восстала
И на троян ее напала,
И Турн с Энеем во вражде.
Я перечислить не посмела,
Что натворить она успела
На небе, на земле, в воде.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Где эта гадина вмешалась,
Везде там терние росло,
Земля счастливою б считалась,
Когда б исчезло это зло.
Из-за нее латынь восстала
И на ее троян напала,
Турн сделался Энею враг.
Всех бедствий счесть не станет силы,
Каких Венера натворила
На небе, на земле, в водах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kam se ta šmudla postavila,
vrboví zlaté vyrostlo;
země by bez ní šťastna byla,
s ní zmizelo by všechno zlo!
To k vůli ní Latium celé
vidělo v Trojských nepřátele,
Turn na Aenea s vojskem táh.
Nemožno sečíst všechny bědy,
co napáchala u nás v nebi
i na zemi a ve vodách.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер же на мене звертає,
Сама наброївши біди;
І так Зевеса умоляє,
Мов тілько вилізла з води.
Невинничаєть, мов Сусанна;
Незаймана ніколи панна,
Що в хуторі зжила ввесь вік.
Не діждеш з бабкою своєю
Я докажу твому Енею...
Богиня я! — він чоловік».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Теперь же на мене звертае,
«Сама наброившы биды;
«И такъ Зевеса умоляе,
«Мовъ тилько вылизла зъ воды.
«Невыннычаетъ мовъ Сусанна;
«Незаймана николы панна,
«Що въ хутори сжыла ввесь викъ.
«Не диждешъ съ бабкою своею —
«Я докажу твому Энею....
«Богыня я! — винь чоловикъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 16.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 10:

(Гляди) Богиня я! — він чоловік

Примітки: VI, 16.

       Частина VI стр. 16.

Наброїти — натворити, накоїти.

 

Мов тілько вилізла з води — за одним з міфів, Венера народилася з морської піни біля скелі на березі острова Кріт.

 

Невинничаєть, мов Сусанна — мається на увазі біблійний персонаж Сусанна (Старий завіт, книга Даниїла, глава 13). Її переслідували два похітливі діди і, не добившись свого, оббрехали, звинувативши у зраді чоловікові. Сусанну виправдав і врятував від смертної кари юнак-пророк Даниїл. У сучасному канонічному тексті біблії епізод з Сусанною відсутній. Вважають, що він не має історичної основи і вставлений у старозавітний текст пізніше, десь у І ст. до н. е.

 

Не діждеш з бабкою своєю — за міфологією, богиня Венера бабусі, так само як і матері, не має. Проте тут згадка про бабусю на місці. Адже Юнона в запалі лайки докоряє Венері, що та видає себе за цнотливу старосвітську хуторянську панночку. А панночки в патріархальних поміщицьких сім'ях звичайно виростали під опікою бабусь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She, culpable, accuses me,
While she, your dearest daughter,
Is innocent. - What perfidy! -
As if she now appeared from water.
She fakes virginity,
The purest femininity,
Like from a hillbilly a simple Ann.
You won't defeat your granny,
Though you possess a tempting fanny,
I am the goddess! He, Aeneas - just a man!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер жа на мяне ківае,
І ўсім нам не дае жыцця;
Зевеса на свой бок схіляе,
Нібы бязгрэшнае дзіця.
Нібы яна нявіннасць тая,
Сусанна — пані хутарская,
Што ў дзеўках пражыла ўвесь век.
Дарэмна маеш ты надзею —
Я пакажу твайму Энею...
Багіня я! — ён чалавек».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сега и теб с лъжи върти те,
да ме окаля иска тя;
като излязла от вълните —
самата, значи, чистота.
Виж как се прави на Сузана,
ни чута ужким, ни видяна,
векувала на село век.
Ще разберете с дъщеря ти,
Еней така ще си изпати...
Богиня съм, а той човек!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt hat sie mich aufs Korn genommen,
Nachdem sie so viel Leid gebracht,
Und sprüht vor Zeus jetzt ihre Reden,
Als wäre sie grad aus dem Bad.
So rein, wie einst Jungfrau Susanna,
Die nur auf ihrem Hof gelebt,
Spielt sie die unberührte, keusche.
Ich sag dir, das erlebst du nie, -
Deinem Aeneas werd ich's zeigen...
Ich bin die Göttin, - er der Mensch!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A teraz mnie to przypisuje,
Choć narobiła sama szkody;
I tak Zeusa zagaduje,
Jak gdyby co wylazła z wody.
Niewinną zgrywa jak Zuzanna,
Nie naruszana nigdy panna,
Co na chutorze tkwi oddzielnym.
Ze swoją babcią nie doczekasz —
Eneaszowi wnet przypiekę...
Boginim ja! — on człek śmiertelny".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь же, как дошло до дела,
Сквернавка, натворив беды,
Все б на меня свалить хотела,
Сухой чтоб выйти из воды.
Наивничает, как Сусанна,
Никем не тронутая панна,
Что в хуторе жила весь век.
Засохни с бабкою твоею!
А я уж покажу Энею...
Богиня я! Он — человек".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Легко ли? На меня кивает,
Сама же натворив беды,
К Зевесу жалобно взывает:
Мол, только-только из воды!
Невинничает, как Сусанна;
Скажите! Недотрога-панна,
Жила на хуторе весь век!
Хоть лопни с бабкою своею —
Я место укажу Энею;
Богиня я! — он человек».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Теперь же на меня пеняет,
Сама наделавши беды,
И так Завеса умоляет,
Как будто только из воды.
Невинничает, как Сусанна,
Никем не тронутая панна,
Что в хуторе жила весь век.
Да сгинь ты с бабкою своею, —
Уж я-то докажу Энею...
Богиня я! Он — человек!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь меня лишь обвиняет,
Сама наделавши беды,
И так уж Зевса умоляет,
Как-будто — только из воды.
Наивничает, как Сусанна,
Совсем нетронутая панна,
Что в хуторе жила весь век.
Хоть тресни с бабкою своею,
Я все же докажу Энею,
Богиня я! — он человек».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď tady po nás hází špínou
a na mne svádí všechna zla,
hraje si tady na nevinnou,
jako by z vody vylezla.
Tváří se tady jak Zuzana,
cudná a nedotčená panna,
a klopí oči nevinně.
Počkej, však uvidíš, ty sloto —
já Aeneovi dám co proto...!
Je člověk — a já bohyně.“

    

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 17.

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 17.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера лайки не стерпіла,
Юнону стала кобенить;
І перепалка закипіла,
Одна другу хотіла бить.
Богині в гніві также баби
І также на утори слаби,
З досади часом і брехнуть;
І, як перекупки, горланять,
Одна другу безчестять, ганять
І рід ввесь з потрухом кленуть.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина VI, строфа 17.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера лайкы не стерпила,
Юнону стала кобеныть;
И перепалка закипила,
Одна другу хотила быть.
Богыни въ гниви, также бабы
И такъ же на уторы слабы,
Зъ досады часомъ и брехнуть:
И якъ перекупкы горланять,
Одна другу безчестять, ганять
И ридъ ввесь съ потрухомъ кленутъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 17.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 5:

Богині в гніві ті же баби

Примітки: VI, 17.

       Частина VI стр. 17.

... На утори слабі — ідіоматичний вираз; застосовується з фривольним інколи відтінком, до невитриманих людей.

 

Утори — виріз, жолобок на краю бочки, в який вставляють дно.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The censured Venus couldn't endure it any longer,
She made grimaces and her verbal spout
Was getting louder and much stronger.
The two were mad and wished to slug it out.
The goddesses are like the mortal women, too,
Unable to hold gases, phew!
Like huckstresses, they lie,
And, full of hatred, yell,
They send their rivals' families to hell,
In anger, they are never shy.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера крыўды не сцярпела,
Юнону стала абражаць;
Між імі сварка закіпела,
Гатовы бойку пачынаць.
Багіні ў гневе тыя ж бабы,
На розум, як гавораць, слабы,
Са злосці часам і брахнуць,
І, як гандляркі, гарлапаняць,
Адна другую бэсцяць, ганяць,
Дзядоў і прадзедаў клянуць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера трая, не изтрая
и към Юнона налетя;
и тая удря, и оная,
каквато стана — стана тя.
Богините — и тях ги бива,
и тях ги на кавга избива,
като селячки се ядат,
като търговки прости, дето
врещят, пустосват, до девето
коляно мъртвите кълнат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Venus ertrug nicht mehr das Schimpfen
Und ging auf Juno richtig los,
So daß ein heißer Streit entbrannte,
Fast kam es zur Handgreiflichkeit.
Die Göttinnen - wie alte Weiber,
Werden jetzt unbeherrscht im Zorn,
Gelegentlich zu Lügen greifend,
Schreien, wie Marktweiber, sich an,
Bewerfen sich mit Schimpf und Schande
Und lästern über das Geschlecht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz Wenus obelg nie ścierpiała,
Junonę też zrugała grubo;
Ogromna kłótnia więc zawrzała,
Już chciały obić jedna drugą
Boginie w gniewie są jak baby,
Niepowściągliwe — nerwy słabe.
Z goryczy czasem jawnie skłamią
I jak przekupki drą się, wrzeszczą,
Wciąż ganią siebie i bezczeszczą,
I przeklinają ród z trzewiami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера брани не стерпела,
Юнону принялась костить,—
И перепалка закипела,
Святых аж впору выносить.
Богини в гневе — те же бабы,
В башке у них заклепки слабы,
С досады лишнее сбрехнут,
Как перекупки загорланят,
Друг друга руганью поганят,
Весь род неистово клянут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ругни Венера не стерпела,
Юнону лаять начала.
Тут перепалка закипела
И в свалку чуть не перешла.
Богини в гневе — те же бабы,
И так же на уторы слабы,
С досады невесть что сбрехнут.
Доходит и до потасовки,
Горланят, что твои торговки,
Род, племя и приплод клянут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венера брани не стерпела,
Юнону принялась честить,
И перепалка закипела —
Друг дружку лезли колотить.
Богини в гневе — те же бабы,
На языки в горячке слабы,
С досады часом и сбрехнут;
Как перекупки, загорланят,
Срамят друг друга и поганят,
Весь род с потомками клянут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера брани не стерпела,
Юнону начала костить,
И перебранка закипела,
Хотели руки в ход пустить.
Богини в гневе — те же бабы,
На языки остры, не слабы,
С досады черте-что плетут,
Как перекупщицы, горланят,
Друг дружку пачкают, поганят
И до костей весь род клянут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše se zas do ní dala
a nechtěla jí ustoupit;
zlá přestřelka se rozpoutala
a jedna druhou chtěla bít.
Vždyť bohyně jsou také báby
a mají proto žlučník slabý
a ze vzteku někdy i lžou,
jak hokyně si nadávají
a jedna druhou pomlouvají
a Často se i poperou.

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та цитьте, чортові сороки! —
Юпитер грізно закричав: —
Обом вам обіб'ю я щоки;
Щоб вас, бублейниць, враг побрав!
Не буду вас карать громами;
По п'ятах виб'ю чубуками,
Олимп заставлю вимітать;
Я вас умію усмирити,
Заставлю чесно в світі жити
І зараз дам себе вам знать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 18.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та цытьте чортовы сорокы!
Юпытеръ гризно закрычавъ:
«Обомъ вамъ обибью я щокы;
«Щобъ васъ бублейныць врагъ побравъ!
«Не буду васъ карать громамы;
«По пьятихъ выбью чубукамы,
«Олымпъ заставлю вымитать;
«Я васъ умію усмырыты,
«Заставлю честно въ свити жыты
«И заразъ дамъ себе вамъ знать.

Примітки: VI, 18.

       Частина VI стр. 18.

По п'ятах виб'ю чубуками — знову зустрічаємо тут рису дворянського побуту. Чубуки — довгі, не менше метра палиці, лозини, або мундштуки для люльки, прийняті у дворянському середовищі тієї доби. "По п'ятах чубуками" — специфічна кара для осіб "благородного стану". Справа в тому, що фізичне покарання дорослих дворян заборонялося законом. У підписаній Катериною II "Грамоті на права, вільності й переваги російського дворянства" (1785) зазначалося: "Тілесне покарання хай не діткнеться благородного" (Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 20. — С. 347). На недовгий час це положення було скасоване імператором Павлом І, а після його смерті знову відновлене. Палицею чи то чубуком по п'ятах — і боляче, і сліду немає, і на ноги якийсь час не стане, щоб побігти скаржитись. А коли й рушить, скажімо, дружина до предводителя дворянства, то хай докаже, що її побито, коли сліди відсутні.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Shut up! The devilish magpies!"
The angry Zeus began to bray.
"I'll beat you up till you get wise,
May some foe carry you away!
I'll whack you, silly boobs,
Your heels with my pipe tubes,
I'll let you sweep Olympus floor,
I will show you my might
By forcing you to live upright.
You'll learn about me yet much more.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Гэй, годзе, чортавы сарокі! —
Юпітэр грозна закрычаў. —
Абедзвюм вам наб'ю я шчокі;
Каб вас, гандлярак, чорт узяў!
Не буду вас караць грамамі,
Паб'ю вам пяты цыбукамі,
Алімп застаўлю падмятаць;
Я вас уціхамірыць мушу
І жыць сумленна вас прымушу,
Мае загады паважаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Я стига, свраки, сте врещели! —
извика Юпитер вбесен. —
Млъкнете, мътните ви взели,
ще си изпатите от мен;
не ще ви с мълнии накажа,
муцуните ви ще размажа,
Олимп ще чистите от днес;
ще ви накарам лесно, жено,
да заживеете почтено,
ще разберете кой е Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Seid endlich still, ihr Teufelskrähen! -
Schrie Zeus die beiden wütend an -
Euch beiden quetsch ich schon die Wangen,
Ihr Backfrauen, schließt euren Mund!
Ich will euch nicht mit Blitzen strafen -
die Fersen schmier ich euch sogleich
Und lasse den Olymp euch kehren;
Ihr werdet mir schön ruhig sein
Und auf der Erde ehrlich leben,
Sonst zeige ich euch meine Macht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A cicho bądźcie, czarcie sroki! —
Zakrzyczał Jowisz. — Za te swary
Obiję buzie wam i boki;
By diabeł porwał was, handlary!
Nie będę karał was gromami;
Po piętach zbiję cybuchami,
I Olimp zmuszę pozamiatać;
Wnet zapał wasz do swarów skruszę,
Uczciwie żyć na świecie zmuszę,
We znaki dam się wam, do kata.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Да цыц вы, чертовы сороки! —
Юпитер грозно закричал. —
Обеим нахлещу я щеки,
Чтоб вас, калашниц, черт побрал!
Не буду вас карать громами —
Вот всыплю каждой батогами
Да подмести Олимп велю;
Я вас в момент утихомирю,
Заставлю жить со всеми в мире,
Раздоров я не потерплю.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Молчите, чертовы сороки!
Попутал вас, бублейниц, бес.
Обеим отобью я щеки! —
Вскричал разгневанный Зевес. —
Не стану баб карать громами,
Велю по пяткам чубуками
Ударов сотню отсчитать,
Чтоб мирно жили вы отныне.
Уж я вас проучу, богини!
Олимп заставлю подметать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Да цыц вы, чертовы сороки! —
Юпитер грозно закричал. —
Я нахлещу обеим щеки,
Чтоб вас, калашниц, черт побрал!
Не буду вас карать громами,
По пяткам всыплю подогами,
Олимп заставлю подметать;
Я мигом вас утихомирю
И честно жить заставлю в мире,
Сумею крепко обуздать!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Да цыц, вы, чертовы сороки! —
Юпитер грозно закричал. —
И нахлещу ж обеим щеки,
Чтоб вас, торговки, черт побрал.
Не стану вас карать громами,
Задам вам порки батогами,
Олимп заставлю подметать.
Я усмирю вас очень скоро,
Заставлю мирно жить, без ссоры,
Уж будете меня вы знать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Dost! Mlčte už, čertovy žluvy,“
Jupiter zuby zaskřípal,
„nebo vám napráskám, vy sůvy!
Aby vás, báby, čerchmant vzal!
Nepustím na vás hrom, vy kavky,
přerazím o vás troubel z fajfky,
nechám vás Olymp zametat!
Však poznáte mě, za to ručím,
těm móresům vás odnaučím!
Aby vás všechny sepral kat!

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Занишкніть, уха наставляйте
І слухайте, що я скажу;
Мовчіть! роти пороззявляйте,
Хто писне — морду розміжжу.
Проміж латинців і троянців
І всяких Турнових поганців
Не сикайся ніхто в війну;
Ніхто ніяк не помагайте,
Князьків їх также не займайте,
Побачим, здасться хто кому».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Занышкнитъ, уха наставляйте
«И слухайте, що я скажу;
«Мовчить! роты пороззявляйте,
«Хто пы́сне — морду розмижжу.
«Промижъ Латынцивъ и Трояньцивъ,
«И всякыхъ Турновыхъ поганцивъ,
«Не сыкайся ни хто въ війну;
«Ни хто, ни якъ не помагайте,
«Князькивъ ихъ также не займайте,
«Побачымъ здастся хто кому.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 19.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядки 5-7:

Между латинців і троянців
І между Турнових поганців
Не сикайся ніхто в войну

рядки 9-10:

Князьків їх также не займайте,
(Бо) Побачим, здасться хто кому

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

рядки 5-6:

Между латинців і троянців
І между Турнових поганців

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Keep quiet, be all eyes and ears,
And listen to me, and look out!
Say nothing, for who interferes,
Will get a blow into the snout.
Don't get involved into the war
Between the Trojans and the Latins, for
This isn't your business at all.
Don't succor them in any way,
Ignore their chiefs what they might say.
We'll see what side will fall"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Я і Юнону і Венеру
Прымушу слухацца мяне.
Хто яўкне — морду размажджэру,
Нікога кара не міне!
Вайна Лацінцаў і Траянцаў
І ўсякіх Турнавых паганцаў,
Багі, хай не турбуе вас:
Вы біцца ім не замінайце,
Князькам іх не дапамагайце,
Хай упраўляюцца без нас».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Веднага всяка да замлъкне,
мълчете, слушайте добре;
млък! Никой вече да не гъкне,
пешкира да не опере.
Между латинци и троянци
и всички турнови поганци
не се месете при война;
ще видим кой кого; пазете
да не подкрепяте князете,
не ща да вземате страна!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Haltet den Schnabel, spitzt die Ohren
Hört genau zu, was ich euch sag;
Schweigt! öffnet eure Mäuler, -
Wenn eine piepst, kriegt sie aufs Dach.
Zu den Latinern und Trojanern,
Auch zu dem Pack, der Turnus folgt,
Darf niemand sich im Krieg gesellen;
Und daß ihr keinem Hilfe bringt!
Laßt diese Fürsten sich bekämpfen,
Wir werden sehen, wer gewinnt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Uciszcie się i wraz nadstawcie
Na to, co powiem, uszu waszych,
Lecz milczcie! Usta też rozdziawcie,
Kto piśnie — mordę mu rozkwaszę.
Pomiędzy Trojan i Latynów,
I Turnusowych skurwysynów
Niech nikt do wojny się nie wtrąca;
Już nijak im nie pomagajcie,
Książątek ich też nie ruszajcie,
Ujrzymy, kto ulegnie w końcu".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Нишкните, уши навострите
И слушайте, что вам скажу;
Молчать, болтуньи, рты заткните,
Кто пискнет — морду размозжу.
Навек забудьте про троянцев
И всяких Турновых поганцев.
Никто не суйся в их войну,
Никто ничем не помогайте,
Князьков их также не замайте,
Посмотрим, сдастся кто кому".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А ну-ка уши навострите,
Послушайте, что я скажу.
Молчать! Разиньте рты, замрите.
Кто пикнет — рожу размозжу.
Промеж латинцев и троянцев
И разных Турновых поганцев
Никто в побоище не лезь,
Не суйся ни к кому с подмогой,
Воюющих князьков не трогай!
Увидим, кто сильнее здесь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Нишкните, уши наставляйте
И слушайте, что я скажу:
Молчите! Рты пораскрывайте;
Кто пискнет — морду размозжу!
Промеж латинцев и троянцев
И всяких Турновых поганцев
Не суйтесь вы никто в войну;
Никто никак не помогайте,
Князьков их также не замайте,
Увидим, сдастся кто кому».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нишкните, уши навострите
И слушайте, что вам скажу...
Молчать! Воды в рот наберите,
Кто пикнет — морду размозжу.
Промеж троянцев, и латинцев,
И меж рутульских проходимцев
Не лезть в войну, а посему
Вы никому не помогайте,
Князьков ничем не задевайте,
Посмотрим, кто задаст кому».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nastavte uši, poslouchejte,
co vám tu nyní navrhnu;
otevřte hubu, pozor dejte.
Kdo pípne, toho přetrhnu!
Latiny nechte, Trojské taky,
i ty Turnovy darebáky,
ať si to sami vyřídí:
ať nikdo nijak nepomáhá,
ať knížátka se perou sama,
kdo s koho, to se uvidí.“

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Замовк Зевес, моргнув бровами,
І боги врозтич всі пішли,
І я прощаюсь з небесами,
Пора спуститись до землі
І стать на Шведськую могилу,
Щоб озирнуть воєнну силу
І битву вірно описать;
Купив би музі на охвоту,
Щоб кончить помогла роботу,
Бо нігде рифм уже достать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Замовкъ Зевесъ, моргнувъ бровамы
И богы вростычъ вси пишлы,
И я прощаюсь съ небесамы,
Пора спустытысь до земли
И стать на Шведськую могылу,
Щобъ озырнуть военну сылу
И бытву вирно опысать;
Купывъ бы музи на охвоту,
Щобъ кончыть помогла роботу,
Бо нигде рыфмъ уже достать.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 20.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 1:

Замовк Зевес, моргнув (усами) бровами

Примітки: VI, 20.

       Частина VI стр. 20.

І стать на Шведськую могилу — це значить на братську могилу, в якій поховані російські та українські воїни, що загинули під час Полтавської битви. Могила стоїть на полі битви, близько шести кілометрів від Полтави.

Див. також III, 93

       Частина III стр. 93.

Були в свитках, були в охвотах — охвота — старовинний верхній жіночий одяг, подібний до свитки. Одначе свита, сіряк, серм'яга — одяг простолюду (звідси сірома — біднота, голота), а офота — жінок з більш заможних верств населення.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Zeus twitched his brows and ceased to speak.
The gods ran fast in all directions.
I, too, would like to leave and sneak
To Mother Earth to watch the actions
While standing on the Swedish Mound,
And look with interest around
To see the armies and then to properly relate
The fighting. I would like to buy the Muse a drink
So that she would help me to think
And find more rhymes before it's not too late.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Замоўк Зевес, даў знак брывамі,
Багі ўсе хто куды пайшлі.
І мы нябёсаў справы з вамі
Пакінем дзеля спраў зямлі,
Зірнём са шведскае магілы,
Каб станаў двух узважыць сілы,
Праўдзіва бітву апісаць;
Купіў бы музе я ласунак,
Каб правільны дала кірунак
І рыфмы памагла дастаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Зевс млъкна, пръсна се тълпата
за миг — богини, богове.
И аз напускам небесата,
земята вече ме зове
да спра на Шведската могила,
да видя воинската сила
и да опиша тоя бой.
Да можех муза да наема,
да свърша своята поема,
че малко рими са на брой...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus schwieg und hob erneut die Brauen,
Da flohen alle Götter fort,
Auch ich sag nun Ade dem Himmel,
Es wird jetzt Zeit zum Schwedengrab
Zurückzukehren auf die Erde,
Um all die Kriegsmacht zu beseh'n
Und um den Kampf gut zu beschreiben;
Ich gäb' der Muse fürs Gewand,
Die hilft, daß ich mein Werk vollende,
Ich finde keine Verse mehr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I zamilkł Zeus, ruszył brwiami,
Rozpierzchła bogów się gromada.
I ja się żegnam z niebiosami,
Na ziemię bowiem zejść wypada,
Na Szwedzką wdrapać się mogiłę,
Obejrzeć z niej wojenne siły,
Opisać bitwę wiernie, prosto;
Już na spódnicę muzie dałbym,
By mi pomogła skończyć, chciałbym,
Bo nie ma skąd już rymów dostać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Умолк Зевес, повел бровями,
И боги прыснули вразброд.
И я прощаюсь с небесами,
Пора на землю, на народ.
На шведском стану я кургане —
Все огляжу в военном стане, —
Чтоб верно битву описать;
Купил бы музе я на юбку,
Чтоб приманить к себе голубку
Помочь мне рифмы подыскать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Юпитер смолк, моргнул бровями,
И боги порскнули вразброд.
Простимся тоже с небесами,
Сойдем на землю в свой черед
И, став на Шведскую могилу,
Военную посмотрим силу.
Я схватку опишу сейчас.
Чтоб легче справиться с работой,
На юбку музе дам с охотой:
Пускай пополнит рифм запас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Умолк Зевес, повел бровями,
Вразброд пошли все боги враз.
И я прощаюсь с небесами,
Пришел спуститься наземь час
И, став на Шведскую могилу
Окинуть воинскую силу,
Чтоб битву верно описать;
На кофту б музе дал в охоту,
Чтоб кончить помогла работу,
А то уж негде рифмы брать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Умолк Зевес, повел усами,
Порхнули боги со двора,
И я прощаюсь с небесами,
Спуститься на землю пора,
Дабы, на Шведской став могиле,
Оценку дать военной силе
И верно битву описать;
Купил бы платье музе милой,
Чтоб сказку кончить пособила,
Не знаю, где уж рифмы брать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mrk Zeus obočím, jat hněvem,
a bozi rozprchli se vráz.
A já se nyní loučím s nebem;
sestoupit na zem už je čas
a postavit se na mohylu,
přehlédnout vojska, jejich sílu,
a bitvu věrně vylíčit;
koupil bych Muse na košilku,
když pomůže mi aspoň chvilku,
já nemám už kde rýmy vzít.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн осушивсь після купання
І ганусною підкрепивсь,
З намету виїхав зарання,
На кріпость сентябрьом дививсь.
Трубить в ріжок! — оп'ять тривога
Кричать, біжать, спішать якмога;
Великая настала січ!
Троянці дуже славно бились,
Рутульці трохи поживились,
Насилу розвела їх ніч.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ осушывсь писля купання
И ганусною пидкрепывсь,
Зъ намету выйихавъ зарання,
На крипость сентябрьомъ дывывсь.
Трубытъ въ рижокъ! — опьять тревога!
Крычатъ, бижатъ, спишатъ якъ мога;
Велыкая настала сичъ!
Трояньци дуже славно былысь,
Рутульци трохы пожывылысь,
Насылу розвела ихъ ничъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 21.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 2:

І ганісною підкріпивсь

рядок 4:

На кріпость сентябром дививсь

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn having done the swim,
Had drunk before
He left the tent, still full of vim;
The fortress was for him a bad eyesore.
They blew the horn - alarm!
Each Rutul ran and grabbed an arm,
They all began to fight.
The Trojans showed their valour,
The Rutuls their true colour:
They robbed. The clash went on till night.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гарэлкай Турн пасля купання
Як след сябе падмацаваў;
З шатра паехаў на змаганне,
Ваўком на крэпасць паглядаў.
Трубіць у рог! — ізноў трывога!
Адзін пераганяў другога;
Прыскорваў бой вялікі ўсіх!
Траянцы крэпасць баранілі,
Ратульцы храбрых не скарылі,
Ноч развяла насілу іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изсъхна Турн след свойта баня,
мастика сръбна заранта
и пръв излезе, и се хвана
да поогледа крепостта.
И пак тръбят тръби — тревога!
Крещят, напират, шум до бога,
велика бран ще е това!
Троянците се славно биха,
рутулите се посплотиха,
нощта ги само разтърва.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus nach dem Bad getrocknet
Und sich gestärkt mit Anisschnaps,
Hat er ganz früh sein Zelt verlassen
Und sah zur Festung mit Verdruß.
Dann ließ er blasen! - Wieder Kämpfe!
Und man beeilt sich, schreit und rennt, -
Riesengemetzel ist entstanden,
Gut kämpfte die Trojanerschar,
Auch die Rutuler wurden lebhaft,
Nur mühsam trennte sie die Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Obeschnął Turnus po kąpieli
I anyżówką się pokrzepił,
Z namiotu wnet wyjechał śmiele,
Na twierdzę zły wytrzeszczał ślepia.
Zatrąbił w róg! — znów alarm, trwoga!
Znów krzyczą, biegną co sił w nogach;
Ogromna bitwa tu zawrzała!
Trojanie się wspaniale bili,
Rutule też się pożywili,
Aż ledwie noc ich rozdzieliła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн, высохнув после купанья,
Анисовки хлебнул меж дел
И, выйдя из шатра, в молчанье
На крепость сентябрем глядел.
Но рог трубит! И вновь тревога!
Бегут гурьбой тысяченогой;
Вновь сеча, кровь багрит тела;
Полки троянцев славно бились,
Рутульцы тоже не ленились,
Насилу ночь их развела.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Турн отдышался, обсушился,
Глотнул горелки с имбирем,
Шатер покинув, петушился,
Глядел на крепость сентябрем.
Опять — труба! Тревога! В сечу
Все ринулись врагам навстречу,
Чтоб их побольше утолочь.
Испробовав троян удалость,
Рутулы поживились малость,
Насилу развела их ночь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн, высохнув после купанья,
Анисовки хватил, потом,
С зарею выехав со стана,
Глядел на крепость сентябрем.
Трубит в рожок — тревога к бою!
Кричат, бегут сплошной стеною,
Великая резня была!
Отчаянно троянцы бились,
Рутульцы мало поживились,
Насилу ночь их развела.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн, высохнув после купанья,
Себя анисовкой согрел,
Стал у шатра, как изваянье,
На крепость сентябрем смотрел.
Велел трубить. Опять тревога,
Все кинулись по звуку рога,
Кровь снова в поле потекла.
Троянцы стойко, храбро бились,
Рутульцы мало поживились,
Насилу ночь их развела.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn osušil se po koupání
a kmínkou zapil všechnu zlost,
ze stanu vyjel za svítání,
jak čert se mračil na pevnost.
Troubí se na roh! — Alarm! — Na ně!
Běhají, řvou jak líté saně —
už nezdrží je žádná moc;
Trojští se velmi statně bili,
Rutuli též se přiživili —
a roztrhla je pouze noc.

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В сю ніч Еней уже зближався
До городка, що Турн обліг;
З Паллантом в човні частовався,
Поїв всю старшину, як міг.
В розказах чванився ділами,
Як храбровав з людьми, з богами,
Як без розбору всіх тузив.
Паллант і сам був зла брехачка,
Язик його тож не клесачка,
В брехні Енею не вступив.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 22.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ сю ничъ Эней уже зблыжався
До городка, що Турнъ облигъ;
Съ Паллантомъ въ човни частовався,
Поивъ всю старшыну якъ мигъ.
Въ росказахъ чванывся диламы,
Якъ храбровавъ зъ людьми, зъ богами,
Якъ безъ розбору всихъ тузывъ.
Паллантъ и самъ бувъ зла брехачка,
Языкъ його тожъ не клесачка,
Въ брехни Энею не вступывъ.

Примітки: VI, 22.

       Частина VI стр. 22.

Язик його тож не клесачка — клесачка — шевське знаряддя, міцна коротенька палиця, якою розгладжують (виклесують) шви.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That night, Aeneas was quite near
The fort, which was besieged, but far from won.
He drank with Pallant and in the atmosphere
Of friendliness, he drank with officers' high echelon.
He talked about his daring acts,
Which were not all true facts,
How he defeated every foe.
Young Pallant was a liar, too,
His tongue was glib and knew
How he should show himself a real pro.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней да месца набліжаўся,
Якое вораг аблажыў;
З Палантам плыў і частаваўся,
І ўсю старэйшыну паіў.
Хваліўся ў чоўне перад імі,
Як смела ваяваў з усімі,
Хто ні трапляўся — бог, не бог.
Палант і сам — пасведчыць неба —
Брахун, манюка быў што трэба,
Спаборнічаць з Энеем мог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А нея нощ Еней заплува
към обсадения си град;
с Палант в гемията пирува,
гощава всички като брат.
Разправяше им без умора
как бил се с богове и хора
и драл ги като дерибей.
Палант, и той навред се тика,
и той развързва си езика,
и не отстъпи пред Еней.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In der Nacht nähert sich Aeneas
Der Stadt, die Turnus hielt umringt;
Pallant und er saßen im Boote,
Tranken mit Offizieren Schnaps,
Aeneas prahlte mit den Taten,
Die er in Kämpfen so vollbracht,
Menschen und Götter übertrumpfte.
Doch Pallant war im Lügen schlecht
Und hatte nicht so spitze Zunge,
Doch stand Aeneas er nicht nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W tę noc Eneasz już się zbliżał
Do miasta, co je Turnus obległ;
Z Pallasem w czółnie wódkę strzyżąc,
Z starszyzną pił pod nóżki obie.
Swoimi chwalił się czynami,
Jak śmiały z ludźmi był, z bogami,
Jak bez wyboru wszystkich kropił.
Sam Pallas kłamcą był przesławnym
I język miał obrotny, sprawny,
Też niemniej kłamał, kiedy popił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с дружиной приближался
В ту ночь к местам, где бой кипел,
В челне с Паллантом угощался,
Поил старшин, смеялся, пел,
Своими чванился делами,
Брехал, как он с людьми, с богами
Сражался, как их лупцевал.
Паллант и сам мог врать изрядно,
Язык его молол нещадно,
В брехне Энею он не сдал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней по Тибру возвращался
К троянам в тишине ночной.
В челне с Паллантом угощался.
Усердно пил со старшиной.
Он стычками с богами хвастал,
Рассказывал, как всюду шастал.
Чесал язык и сам Паллант.
Царевич врал, как сивый мерин,
Не хуже, чем сынок Венерин.
К брехне имел большой талант!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней в ту ночку добирался
До города, что Турн облег:
В челне с Паллантом угощался,
Поил старшин всех, сколько мог.
В рассказах чванился делами,
Как воевал с людьми, с богами,
Как без разбору всех тузил.
Да и Паллант остер, как шило,
Трезвонил языком, как в било, —
В брехне князьку не уступил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В ту ночь Эней уж приближался
К местам, где Турн троян громил,
В челне с Паллантом угощался,
Был весел и вождей поил;
Он хвастал в россказнях делами,
Как смел с людьми он и с богами,
Как всех их походя лупил.
Паллант и сам был врун изрядный,
Энею в выдумке нескладной
Ни разу он не уступил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

K pevnůstce Turnem obležené
té noci Aeneas už jel;
Pallanta i své oblíbené
na lodi truňkem napájel.
Chvastal se, že měl k tomu vlohy,
jak vyzrál nad lidmi 1 bohy
a jak je vždycky všecky hnal.
I Pallas lhal jak hejno špačků,
měl jazyk jako fidlovačku,
Aeneovi se vyrovnal.

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ану, старая цар-дівице,
Сідая музо, схаменись!
Прокашляйсь, без зубів сестрице,
До мене ближче прихились!
Кажи: якії там прасунки,
В Енеєві пішли вербунки,
Щоб против Турна воювать.
Ти, музо, кажуть всі, письменна,
В Полтавській школі наученна,
Всіх мусиш поіменно знать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А ну! старая царь дивыце,
Сидая музо схаменысь!
Прокашляйсь безъ зубивъ сестрыце,
До мене ближче прыхылысь!
Кажы: якіе тамъ прасункы,
Въ Энеевы пишлы вербункы,
Щобъ протывъ Турна воювать.
Ты музо, кажутъ вси, письменна,
Въ Полтавській школи наученна,
Всихъ мусишъ поименно знать.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 23.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 7:

Щоб против Турна воєвать

Примітки: VI, 23.

       Частина VI стр. 23.

Див. коментар: IV, 97.

Див. IV, 97.

       Частина IV стр. 97.

О музо, панночко парнаська! — у перших чотирьох рядках строфи обігране узвичаєне в поезії доби класицизму звертання до муз, покровительок мистецтва і науки, дочок Зевса й богині пам'яті Мнемозіни. Муз було дев'ять; тут, з огляду на жанр "Енеїди", звертання до Калліопи — музи епічної поезії. Слід відзначити явний перегук цього місця з вступом до поезії Т. Шевченка "Царі", де поет визначає своє художнє завдання ("штилем високим розмалюю помазаних") і водночас пародіює тогочасну запобігливу цареславну поезію.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Come now, time-honoured maid! Do dote
On me, greyhaired and toothless Muse.
Cough up and clear your throat
And tell me all the news.
Did not Aeneas get a boot,
When he tried to recruit
The men to fight a foe of fame?
You're said to be an educator,
Poltava school was your known alma mater,
You must know all by name.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ну, Парнаская царыца,
Дзяўчына-муза без зубоў,
Хутчэй адкашляйся, сястрыца,
І да мяне хіліся зноў!
Кажы: якія там салдаты
Энея слугамі наняты
Супроць Ратульцаў ваяваць.
Ты, чуў, пісьменная даволі,
Вучылася ў Палтаўскай школе,
Імёны мусіш памятаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но хайде, грохнала девице,
беззъба музо, се стегни!
О, беловласа хубавице,
изкашляй се, до мен седни!
Какви смелчаци дяволити
Еней вербувал е — кажи ти,
та с Турн да поведе война.
По име знаеш ги — в Полтава
ти учила си, се разправя,
и си начетена жена.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Du alte, grauhaarige Muse,
Besinne dich, du Kaiser-Maid!
Huste erst ab, zahnlose Schwester,
Und rück näher zu mir heran!
Erzähle mir: mit welchen Mitteln
Aeneas angeworben hat,
Damit sie gegen Turnus kämpfen?
Du bist gebildet, - wie man sagt,
Du gingst zur Schule in Poltawa, -
Und kennst beim Namen jeden Mann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A nuże, stara, cna dziewico,
Siwawa muzo, oprzytomnij!
Bezzębna, kaszlnij no, siostrzyczko,
I przytul się bliziutko do mnie!
Opowiedz, kogo jednakowoż
Eneasz sobie nawerbował,
By odwet wziąć wnet na Turnusię.
Tyś, muzo, mówią, wykształcona,
W połtawskiej szkole nauczona,
Znać po imieniu wszystkich musisz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ну, седая царь-девица,
Старушка муза, подтянись!
Взбодрись, беззубая сестрица,
Ко мне поближе примостись!
Окинь своим орлиным взглядом
Всех, кто плывет с Энеем рядом,
Чтоб против Турна воевать;
Ты, говорят, во всем смышлена,
В полтавской школе обучена,
Должна всех поименно знать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ты спишь, седая царь-девица?
О муза дряхлая, очнись!
Прокашляйся живей, сестрица,
Ко мне, беззубая, склонись
И расскажи — какой там леший
К Энею, конный или пеший,
Пошел, чтоб Турна доконать?
Ты, муза, грамоте училась,
В полтавской школе отличилась.
Должна всех поименно знать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А ну! Седая царь-девица,
Старушка муза, встрепенись!
Откашляйся, моя сестрица,
Ко мне, беззубая, склонись!
Скажи, какие лиходеи
Пошли в дружинники к Энею,
Чтоб против Турна воевать?
Ты, муза, говорят, смышленна,
В Полтавской школе обучена,
Должна всех поименно знать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ну, старушка царь-девица,
Седая муза, разомнись,
Покашляй, без зубов сестрица,
Ко мне поближе наклонись;
Скажи мне, что это за сила
С Энеем по реке валила,
Шла против Турна воевать?
Ты, муза, грамотна, тем боле,
Училася в полтавской школе,
Должна по имени всех знать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

No tak, má stará princezničko,
šedivá Muso, vzchop se, hej!
Pojď blíž, bezzubá sestřeničko,
odkašlej si a povídej!
Odkud pan Aeneas sem pluje,
jak na urna se připravuje,
jak s verbuňkem je spokojen ?
Jsi, Muso, vzdělaná prý žena,
v poltavské škole vyučená,
znáš jistě všechny podle jmen.

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Читайте ж, муза що бормоче:
Що там з Енеєм плив Массик,
Лінтяй, ледащо неробоче,
А сильний і товстий, мов бик.
Там правив каюком Тигренко,
Із Стехівки то шинкаренко,
І вів з собою сто яриг.
Близ сих плили дуби Аванта,
Він був страшнійший од сержанта;
Бо всіх за все по спині стриг.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Чытайхе жъ, муза що бормоче:
Що тамъ зъ Энеемъ плывъ Массыкъ,
Линтяй, ледащо неробоче,
А сыльный и товстый мовъ быкъ.
Тамъ правывъ каюкомъ Тыгренко,
Изъ Стехивкы (*) то шынкаренко
И вивъ съ собою сто ярыгъ.
Блызъ сыхъ плылы дубы Аванта,
Винъ бувъ страшнійшій одъ сержанта;
Бо всихъ, за все, по спыни стрыгъ.

(*) Небольшое селеніе близъ Полтавы.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 24.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 6:

(Келебердяншій) [що цигли розк] Із Стехівки то шинкаренко

Примітки: VI, 24.

       Частина VI стр. 24.

Із Стехівки то шинкаренко — Стехівка — село за 12 — 15 кілометрів на північ від Полтави. Складається враження, що Тигренко реальна особа, як Вернигора Мусій серед троянців, зустрінутих Енеєм у підземному царстві (III, 107). Одначе таких відомостей немає. Треба думати, прізвище Тигренко походить від назви корабля, на якому у Вергілія плив Массик зі своїм військом ("Перший Массік, що на мідному "Тігрі" прорізує хвилі; Тисяча хлопців у нього..." — Вергілій. — Кн. 10. — Ряд. 166 — 167).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Read what old Muse was mumbling:
Together with Aeneas was Massyk,
A lazy bum, but always grumbling,
To do some work, he never was too quick.
Tyhrenko, the Stykhivka tavern-keeper,
Had steered his kayak like a sweeper,
He led a hundred debauches, a real pack.
Near were the sailboats of Avant,
Who was a frightful commandant,
He used to pumpel everybody's back.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Чытайце ж, што мармыча муза:
Што там з Энеем плыў Масык,
Гультай, таўстун, як бочка — пуза,
Упарты, дужы, быццам бык.
З сабою вёз на чоўнах новых
Цігрэнка сто кручкоў судовых,
Ён сам — са Стэхіўкі шынкар.
За ім плылі дубы Аванта,
Што быў страшнейшы ад сержанта —
Не пападайся пад удар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ха чуйте, музата говори:
— С Еней и Масик бе поел,
лентяй, какъвто няма втори,
от бик по-силен, по-дебел.
Там бе Тигренко, млад кръчмарин
от Стехивка — с каик товарен
повел над сто слуги. Абант
наблизо бе със свойте лодки,
пред него всички бяха кротки,
че бе по-страшен от сержант.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann lies nur, brummt darauf die Muse:
In seinem Boot reiste Massyk,
Er war ein Faulenzer, ein Nichtsnutz,
Doch kräftig und dick wie ein Stier.
Im Kajak ruderte Tyhrenko -
Aus Stechiwka ein junger Wirt, -
Mit etwa hundert Trunkenbolden.
Dann, mit Gesellen, schwamm Avant,
Schlimmer als ein Sergeant, so grausam,
Denn er schlug gleich auf jeden ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czytajcież, co tu mruczy muza:
Wraz z Eneaszem parł Massykus,
Co wstrętnym leniem był, łobuzem,
Choć też do tego kawał byka.
Tyhrenko łodzią tam kierował,
Syn ze Stechówki szynkarzowy,
I wiódł ze sobą stu krętaczy,
Płynęły dęby tam Abasa,
Co gorszy był niż sierżant czasem,
Po grzbiecie wszystkich pięścią raczył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот что нашептала муза:
С Энеем вместе плыл Массик,
Детина ражий, толстопузый
И толстомясый, словно бык.
С ним рядом плыл Тигренко бравый,
Шинкарь и плут из-под Полтавы;
Он сто ярыг с собою вез.
Близ них плыли дубы Аванта,
Он был строжайшим из сержантов:
Чуть что — и кулачищем в нос!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Я слышу бормотанье музы:
С Энеем, дескать, плыл Массик,
Бездельник, лодырь толстопузый
И здоровенный, словно бык.
Отродье стеховской шинкарки,
Тигренко следовал на барке.
С ним сотня добрых забулдыг.
Бок о бок шли дубы Аванта.
Он был придирчивей сержанта:
Чуть что — по спинам так и стриг!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Читайте, муза что шептала:
«С Энеем вместе плыл Массик,
Лентяй, бездельник, объедала,
Брюхан, а сильный, точно бык.
Каюк там вел Тигренко ловкий.
Сынок шинкарский из Стеховки.
Он сто ярыг с собой тащил.
Близ них неслись дубы Аванта.
Был пострашнее он сержанта —
За все по спинам всех садил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Читайте, муза что бормочет:
С Энеем вместе плыл Массик,
Он лежебока с толстым пузом,
Хотя и сильный, словно бык,
А правил лодкою Тигренко,
Из Стеховки он шинкаренко;
Он сто ярыг с собой тащил.
За ними шли челны Аванта,
Который был страшней сержанта,
Всех по спине нагайкой бил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak poslyšte, co brumlá Musa:
že s Aeneem plul Massykus,
darmochleb, lenivý až hrůza
a tlustý jako volský kus.
Tam Tygrenko s tvářičkou dívky,
syn výčepnice ze Stechivky,
vez stovku lumpů z koutů všech.
Za nimi Avant, velký hlupák,
byl hroznější než mnohý zupák,
rád hladil holí po zádech.

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поодаль плив байдак Астура,
Сей лежнем в винницях служив;
На нім була свиняча шкура,
Котору він як плащ носив.
За ним Азиллас плив на барці,
Се родич нашій паламарці, —
Недавно з кошельком ходив;
Но, бач, безокая фортуна
Зробила паном із чупруна.
Таких немало бачим див!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Поотдаль плывъ байдакъ Астура,
Сей лежнемъ въ вынныцяхъ служывъ;
На нимъ була свыняча шкура,
Котору винъ якъ плащъ носывъ.
За нымъ Азыллась плывъ на барци,
Се родычъ нашій паламарци,
Недавно зъ кошелькомъ ходывъ;
Но, бачъ, безокая Фортуна,
Зробыла паномъ изъ чупруна.
Такыхъ не мало бачымь дывъ!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 25.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 8:

Но, бач, (без окая) безокая фортуна

рядок 9:

Зробила пана із чупруна

Примітки: VI, 25.

       Частина VI стр. 25.

Сей лежнем в винницях служив — тут гра слів: 1) лежень — лежебока, ледащо; 2) груба колода, брус, що лежить на землі і служить опорою для чого-небудь. Приміром, на лежнях, частіше кажуть — лежаках, стоять чани з брагою на винокурнях.

 

Недавно з кошельком ходив — тобто терпів нестатки, жив бідно. Про того, хто не мав свого господарства, жив тільки з того, що десь дістане або заробить, в народі говорили: "Тягнеться з грошика та з кошика".

 

Зробила паном із чупруна — чупрун — простолюдин.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And farther, as an avant-quard,
The boat of Astir was in sight.
That drone loafed in a nice vineyard
And wore a pig skin day and night.
Azillas followed him. A kin of sexton's wife,
Whose destiny had changed his life.
He overnight became a parvenue.
That upstart, who not long ago
Was poor, now had a lot of dough,
It's unbelievable, but true.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А потым плыў байдак Астура,
Што ў вінакурні лежнем быў:
На ім, як плашч, свіная шкура,
Якую ён заўжды насіў.
А ўслед на барцы, як на крызе,
Азілас плыў — сваяк дзячысе, —
Нядаўна ў бедняках хадзіў.
Але фартуна, бач, сляпая,
Яго на пана вылучае.
Нямала ў свеце дзіўных дзіў!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А по-встрани от тях бе Астур
със свинска кожа на плещи
наместо плащ; в едно бе майстор —
да пие вино и крещи.
Азилас плуваше с баркаси,
другар на бедните монаси,
доскоро скиташе с торба,
но стана знатен пан човека —
какво ли с нас от памтивека
не прави сляпата съдба!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ihm folgte das Boot von Asturus,
Der sich in Brennereien trieb,
Mit einer Schweinehaut am Rücken,
Die er wie einen Mantel trug.
Dann kam Asyllas auf der Barke,
Ein Vetter unsrer Küsterin,
Vor Kurzem noch ein armer Schlucker,
Doch blindes Schicksal war ihm hold,
So wurde ein Herr dieser Rohling, -
Wir sehen solche Wunder oft!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Opodal mknęła łódź Astura,
Ten po piwnicach się obijał;
Na grzbiecie nosił świńską skórę
I nią jak płaszczem się obwijał.
Asylas za nim ciągnął pewnie,
Zakrystianowej naszej krewniak, —
Niedawno chodził on na żebry;
Lecz, patrz, fortuna ślepa taka,
Zrobiła panem go z prostaka.
I takich cudów wcale nie brak!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Поодаль плыл челнок Астура,
Что в кабаках весь век прожил;
На нем была свиная шкура,
Ту шкуру он как плащ носил.
За ним Азиллас плыл на барже,
Он родич нашей пономарше;
Был с голодухи еле жив,
Ан глядь — Фортуне приглянулся,
Стал паном, спесью весь надулся, —
Таких немало видим див!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как плащ надев свиную шкуру,
На байдаке торчал Астур;
Служил он лежнем винокуру
И с виду был довольно хмур.
Поодаль плыл Азиллас-модник,
Пономарихе нашей сродник.
Давно ли он таскал суму?
Фортуна вмиг простолюдина
Перекроила в господина.
Таких чудес я знаю тьму!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Поодаль плыл челнок Астура,
Сидельцем в виннице он был;
На нем была свиная шкура,
Ее, как плащ, всегда носил,
За ним Азиллас плыл на барже —
То родич нашей пономарше —
С сумой ходил он, еле жив.
Фортуна сослепу сшутила —
Холопа в пана обратила.
Таких немало видим див!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поодаль плыл челнок Астура,
Гуляка сей в корчмах и жил,
На нем была свиная шкура,
Он, точно плащ, ее носил.
За ним Азиллас плыл на барже,
Он родич нашей пономарши,
Когда-то он с сумой ходил;
Фортуна помогла слепая,
Его до пана возвышая.
Таких немало знаем див.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Opodál plul Asturův bajdak;
ten facíroval po světě,
a místo pláště, že byl lajdák,
nosil jen kůži z prasate.
Pak plula velká plachetnice
a v ní syn naší kostelnice,
velkomožný pan Asylles;
hle, Fortuna, ta slepá panna,
tu učinila z kmána pána —
to často stává se i dnes.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то на легкому дубочку,
Що роззолочений ввесь впрах,
Сидить, розхриставши сорочку,
З турецьким чубуком в зубах?
То Цинарис, цехмистр картьожний,
Фигляр, обманщик, плут безбожний,
З собой всіх шахраїв веде;
Коли, бач, Турна не здоліють,
То картами уже подіють,
Що між старці Турн попаде.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 26.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А то на легкому дубочку,
Що раззолоченый ввесь въ прахъ,
Сыдытъ росхриставшы сорочку,
Зъ Турецькымъ чубукомъ въ зубахъ?
То Цынарысъ, цехмыстръ картьожный,
Фыгляръ, обманщыкъ, плутъ безбожный,
Зъ собой всихъ шахраивъ веде;
Колы, бачъ, Турна не здоліють,
То картамы уже подіють,
Що мижъ старци́ Турнъ попаде.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 26.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 7:

Шахраїв всіх з собой веде

рядок 10

Що Турн меж старці попаде

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Who's sitting in a light sailboat
Adorned with gold from top to underneath,
He wears no coat,
His shirt unbuttoned and a pipe between his teeth?
It's Tsinaris, the master of card-playing guild,
Buffoon, deceiver, and entangler, very skilled.
All swindlers are with him.
Should Turn not be brought down by force,
The cards should finish him, of course,
And he would be out on a limb.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хто ў пазалочаным дубочку,
Пад зорачак начным святлом,
Сядзеў, расхрыстаўшы сарочку,
Дыміў турэцкім цыбуком?
То Цынарыс, цэхмайстр карцёжны,
А з ім народ яго бязбожны —
Карцёжнай справы мастакі;
Калі не здасца Турн упарты,
Дык ашукаюць так у карты,
Што трапіць пан у жабракі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А кой ли с чълн, подет от бриза,
се носи недалеч оттук.
разгърдил бялата си риза,
захапал турския чибук?
Кинир това е — комарджия,
лъжец, конте, прочут циция, —
с хайлази е и тоя път;
те може Турн да не надвият,
ама на карти ще го бият,
до шушка ще го оберат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und wer sitzt auf dem leichten Boote,
Das überall von Gold besetzt,
Türkische Pfeife in den Zähnen,
Mit einem aufgeknöpften Hemd?
Cinaris ist's, ein Kartenspieler,
Betrüger, ein gottloser Schelm,
Und mit ihm kommen alle Gauner;
Wird Turnus nicht im Kampf besiegt,
Werden sie ihn mit Karten schlagen,
Daß er am Schluß zum Bettler wird.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tam kto płynie pozłacanym
Z każdziutkiej strony lekkim dębem,
W koszuli siedzi rozchełstanej,
Z tureckim też cybuchem w zębach?
Kunarus, cechmistrz to karciarzy,
Bezbożny oszust, łgarz nad łgarzy,
Szachrajów wiedzie i łajdaków;
Gdy zmóc Turnusa nie zdołają,
To tak kartami zadziałają,
Że trafi Turnus do żebraków.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там, на легоньком дубочке,
Что весь разубран в пух и прах,
Сидит в расстегнутой сорочке
С турецким чубуком в зубах
Цинарис — атаман картежный,
Фигляр, обманщик, плут безбожный,
С собой сплошь жуликов ведет;
Коль с Турном он не совладает
Мечом, так в карты обыграет,
И по миру князек пойдет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А кто на легоньком дубочке,
Раззолоченный в пух и в прах,
Сидит в распахнутой сорочке
С турецким чубуком в зубах?
Да это Цинарис, картежный
Цехмейстер, плут, наглец безбожный.
Прохвостов шайку он ведет.
Не в битве, так в картежной схватке
Уложат Турна на лопатки,
И недруг по миру пойдет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А тот, на легоньком дубочке,
Что раззолочен в пух и прах,
Сидит в расстегнутой сорочке
С турецким чубуком в зубах —
То Цинарис, цехмистр картежный,
Фигляр, обманщик, плут безбожный,
С собой всех шулеров ведет;
Коль с Турном, вишь, не совладают,
То в карты живо обыграют,
И побираться Турн пойдет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А то кто в легеньком дубочке,
Раззолоченном в пух и прах,
Сидит в расстегнутой сорочке,
С турецким чубуком в зубах?
То Цинарис, цехмистр картежный,
Фигляр, обманщик, плут безбожный,
С собой всех жуликов ведет;
Коль силой Турна не поборют,
То в карты быстро объегорят,
И Турн с сумой просить пойдет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kdopak je ten v té lehké lodi,
která je celá zlacená?
S košilí rozhalenou chodí,
turecký čibuk v zubech má?
Toť Cynaris, podvodník, šaškář,
cechmistr karbanu a taškář,
s ním šejdíř, kejklíř kdejaký;
když Turna v boji nezdolají,
tak prý ho v kartách obehrají,
že půjde mezi žebráky.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то сидить в брилі, в кереї,
З товстою книжкою в руках,
І всім, бач, гонить ахинеї,
І спорить о своїх правах.
То родом з Глухова юриста,
Він має чин канцеляриста
І єсть добродій Купавон.
Щоб значкового дослужиться
І на війні чим поживиться,
Вступив в Енеїв легіон.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А то сыдытъ въ брыли, въ кереи,
Съ товстою кныжкою въ рукахъ,
И всимъ, бачъ, гонытъ ахынеи,
И спорытъ о своихъ правахъ?
То, родомъ зъ Глухова, юрыста,
Винъ мае чынъ Канцелярыста
И есть добродій Купавонъ.
Щобъ Значкового дослужыться
И на війни чымъ пожывыться,
Вступывъ въ Энеивъ легіонъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 27.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 9:

І на войні чим поживиться

Примітки: VI, 27.

       Частина VI стр. 27.

Керея, кирея — верхній довгий з грубого сукна одяг з відлогою.

 

То родом з Глухова юриста — Глухів — старовинне українське місто. Було резиденцією останнього гетьмана Кирила Розумовського у 1750 — 1764 роках, адміністративним центром Лівобережної України. Зараз Глухів — місто Сумської області, районний центр.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Who is the fellow with the hat on, looking tough?
A book in hands, he must be one of erudites.
He preaches his own offbeat stuff
And argues heatedly about his rights.
No, he's not an ordinary jerk,
But some respected Hlukhiv clerk,
Whose name is Kupavon.
To be promoted to a higher rank,
To get some profit, to be frank,
From war, he joined Aeneas as a hanger-on.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А што за постаць дабрадзея
Ў брылі і з кніжкай у руках, —
Усім якуюсь ахінею
Нясе ён аб сваіх правах?
То постаць мудрага юрыста,
Ён мае чын канцылярыста,
Сам з Глухава — пан Купавон.
Каб на вайне чым пажывіцца,
Да значкавога даслужыцца,
Ён і ўступіў у легіён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кой с плащ и шапка там бърбори,
заровил в тежък том глава,
и търси алинеи, спори,
обсъжда своите права?
От Глухово е родом брата,
юрист, чиновник в общината
и се нарича Купавон.
За чин и по-добри парици
постъпил с другите войници
в Енеевия легион.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und wer ist der, mit Hut und Mantel,
In Händen mit dem dicken Buch,
Der allen seinen Unsinn predigt
Und über Rechte Vortrag hält?
Er ist Jurist und stammt aus Hluchow,
Von Amts wegen Kanzelarist
Und er heißt Kupawon mit Namen.
Wegen der Auszeichnung für sich
Und um am Krieg was zu verdienen
Trat er auch zu Aeneas bei.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tam kto w płaszczu, w kapeluszu
I trzyma książkę też grubawą,
Andronów słuchać wszystkich zmusza
I kłóci się o swoje prawa?
Z Głuchowa rodem to jurysta,
Mający stopień kancelisty,
Dobrodziej, zwany Kupawonem.
Przystąpił by na wojnie użyć
I znaczkowego się dosłużyć,
Do Eneasza legionu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вон, укрывшись епанчою,
В очках и с книгою в руках,
Пан Купавон перед толпою
Судачит о своих правах.
Он слыл повсюду за юриста
И чин имел канцеляриста.
Из Глухова был родом он
И, на войне чтоб поживиться,
А кстати и чинов добиться,
Вступил в Энеев легион.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Кто в шляпе, в епанче суконной
И с толстой книжкою в руках
Толкует вкривь и вкось законы,
Знай спорит о своих правах?
Юрист из Глухова речистый,
Что выбился в канцеляристы,
Добродий некий Купавон.
Ища поживы не впервые,
Вдобавок метя в значковые,
Вступил к Энею в легион.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вон сидит в бриле, в кирее,
С толстенной книгою в руках
И всем разводит ахинеи
Да спорит о своих правах —
То родом глуховский, речистый
Юрист в чину канцеляриста,
Панок судейский Купавон;
Чтоб в чин значкового пробиться
И на войне чтоб поживиться,
Вступил в Энеев легион.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кто, чтоб казаться помудрее,
Расселся с книгою в руках,
С серьезным видом ахинею
Несет и спорит о правах?
Он сам из Глухова, юрист он,
Имеет чин канцеляриста,
Его зовут все Купавон.
Чтоб прапорщика хоть добиться
И малость на войне нажиться,
Вступил к Энею в легион.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A kdo je ten, co tamhle pluje,
v taláru, s knihou, samý spěch,
co se tak hrozně vytahuje
a pře se o paragrafech?
Pan Kupavon toť dozajista,
jurista a též kancelista,
z Hluchova rodák slavný je.
Chtěl dosáhnouti povýšení,
a proto vstoupil bez myšlení
do Aencovy legie.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то беззубий, говорливий,
Сухий, невірний, як шкелет,
І лисий, і брехун сварливий?
То вихрест із жидів, Авлет.
Недавно на другій женився,
Та, бач, в рахунку помилився,
Із жару в полом'я попав;
Щоб од яги як одв'язатись,
То мусив в військо записатись
І за шпигона на год став.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А то беззубый, говорлывый,
Сухый, невирный, якъ шкелетъ,
И лысый и брехунъ сварлывый?
То выхрыстъ изъ жыдивъ Авлетъ.
Недавно на другій женывся,
Та, бачъ, въ рахунку помелывся,
Изъ жару въ поломья попавъ;
Щобъ одъ ягы якъ одвязатысь,
То мусивъ въ військо запысатысь
И за шпыгона на годъ ставъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 28.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 10:

І за шпіона на год став

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And that one bald and toothless,
A skeleton excoriated,
A liar, garrulous and ruthless?
He is the baptized Jew, Avert emaciated.
He recently remarried,
But his design miscarried:
He got out of a frying pan into the fire,
In order to unhitch
From his ferocious witch,
And started spying, which was his desire.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А хто бяззубы, гаманлівы,
Сухі, кашчавы, як шкілет,
І лысы, і брахун сварлівы?
То пан з пярэхрыстаў, Аўлет.
Нядаўна на другой жаніўся,
Ды, бач, у шлюбе памыліўся,
З агню ды ў полымя папаў;
Каб як ад жонкі адвязацца,
У войска мусіў запісацца,
На цэлы год салдатам стаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кой е беззъбия бъбривец,
цял скелет — сух и кокалест,
и хвалипръцко, и плешивец?
Туй е чифутина Авлест!
Наскоро бе с жена повторил,
но пак бе тая грешка сторил —
от трън на глог е втори брак.
От вещицата да избяга,
записал се войник веднага,
шпионин стана по мерак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und dieser, zahnlos und gesprächig,
Ungläubig, dürr wie ein Skelett,
Kahlköpfig, lügnerisch und zänkisch?
Avlet, ein Jude, doch getauft.
Er heiratete erst vor kurzem,
Doch seine Rechnung ging nicht auf,
Er kam vom Regen in die Traufe;
Um seiner Hexe zu entfliehn,
Hat er sich der Armee verpflichtet,
Und wurde für ein Jahr Spion.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tam bezzębny, gadatliwy,
Kto jest jak szkielet suchy, brzydki
I łysy, kłamca też swarliwy?
Aulestes to jest, wychrzta z Żydków.
Niedawno z drugą się ożenił,
Lecz się przeliczył, nic nie zmienił,
Bo z deszczu wpadł pod rynnę z tego;
By od swej Jagi się odczepić,
Pomyślał, że do wojska lepiej,
I najął się na rok za szpiega.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вон сидит ворчун сварливый,
Беззубый, тощий как скелет,
Невзрачный, лысый, говорливый —
То выкрест и брехун Авлет.
Недавно на второй женился,
Да глядь — опять в расчетах сбился
И сызнова впросак попал;
Чтобы от бабы отвязаться,
Пришлось в солдаты записаться,
Где, послужив, шпионом стал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А тот беззубый, говорливый,
Сухой, ледащий, как скелет,
Брехун плешивый и сварливый?
То выкрест, знаешь ли, Авлет.
С другой недавно окрутился
И за беспечность поплатился:
Из жару в полымя попал.
Теперь с чертовкой развязался:
К Энею в войско записался,
Лазутчиком на время стал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вон беззубый, говорливый,
Сухой и страшный, как скелет,
И лысый, и брехун сварливый —
То выкрест из жидов Авлет.
Недавно со второй венчался,
Да, вишь, в расчетах просчитался
И в пламя из огня попал.
А чтоб с ягою развязаться,
Пришлось на службу записаться,
Он на годок шпионом стал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кто тот, беззубый, говорливый,
Сухой и хлипкий, как скелет,
С макушкой лысой, брех сварливый?
То выкрест из жидов Авлет;
Недавно на другой женился,
Но очень скоро убедился,
Что в пламя из огня попал.
Дабы с ягою развязаться,
Решился в войско записаться
И там шпионом на год стал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A co ten vyzáblý jak skelet,
bezzubý, povídavý lhář?
Toť přece pokřtěný žid Šoulet,
žvanil a velký panikář.
Protože chtěl nějakou změnu,
nedávno vzal si druhou ženu,
však běda! — chudák, ten si dal!
Aby se zbavil ježibaby,
šel do vojska dobývat slávy
a špionem se na rok stal.

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іще там єсть до півдесятка,
Но дріб'язок і гольтіпа;
В таких не буде недостатка,
Хоть в день їх згине і копа.
А скілько ж всіх? — того не знаю,
Хоть муза я — не одгадаю,
По пальцям тож не розлічу;
Бігме! на щотах не училась,
Над карбіжем тож не трудилась,
Я, що було, те лепечу.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ище тамъ есть до пивдесятка,
Но дрибьязокъ и гольтипа;
Въ такыхъ не буде недостатка,
Хоть въ день ихъ згыне и копа. —
А скилько жъ всихъ? — того не знаю,
Хоть муза я, — не одгадаю,
По пальцямъ тожъ не розличу;
Бигъ-ме! на щотахъ не учылась,
Надъ карбижемъ тожъ не трудылась,
Я, що було, те лепечу.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 29.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 2:

На дроб'язок і гольтіпа

рядок 6:

Хоть муза я — (то не в) не одгадаю

рядок 7:

По пальцях тож не розлічу

Примітки: VI, 29.

       Частина VI стр. 29.

По пальцям тож не розлічу — названо всі народні способи лічби та обліку в минулому. На пальцях — ясно. Карбіж — зарубки, позначки на чому-небудь, звичайно на палиці. Часто при позичках, різних господарських обліково-торгових операціях така палиця служила юридичним документом. Звідси пішла українська назва основної грошової одиниці — карбованець (карбувати). Названий і порівняно новіший спосіб лічби — "на щотах" (рахівниці).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There were some more fond volunteers,
But worthless wretches, castaway,
More than enough of those poor queers,
When even sixty should be killed each day.
How many then? More or less?
Though I'm a Muse, I cannot guess,
Nor can my fingers help to calculate.
By God! I never saw a counting board.
A stick for notches? I ne'er explored.
Whatever used to be, I now relate.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ былі ў абозе людзі,
Усё найболей з галыцьбы;
Нястачы ў гэтакіх не будзе,
Хоць за дзень згіне тры капы.
А колькі ўсіх? — таго не знаю,
Хоць муза я — не адгадаю,
На пальцах я не варажу.
Дальбог! Падлікі весці ў школе
Я не вучылася ніколі.
Што бачыла, аб тым кажу.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И още имаше, с дузини,
но все голтаци, все ситнеж;
на ден и тумба да загине
от тях — не ще го разбереш.
А колко бяха, хич не зная,
макар и муза — не гадая,
на пръсти ли да ги броя;
рабош не мога да направя,
ни със сметало да боравя,
каквото зная — хоратя...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da gibt es noch ein halbes Dutzend
Von Schurken, klein und unscheinbar;
An solchen wird's kein Mangel geben,
Auch wenn sie untergehn zu Hauf.
Wieviele sind's? - Ich kann nicht sagen.
Auch wenn ich eine Muse bin,
Kann ich nicht auf den Fingern zählen;
Ich schwör's, ich hab es nie gelernt,
Weder mit Rechenbrett noch Kerbholz.
Ich sag nur so, was alles war.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jest z półdziesiątki jeszcze takich,
Lecz to hołota, woje żadni;
Nie zbraknie nigdy tych pętaków,
Choć za dzień kopa ich przepadnie.
A ilu wszystkich? — nie wiem tego,
Choć muza jam — nie jestem tęga
Na palcach zliczyć bez pomocy;
A na liczydłach nie liczyłam,
I karbowania nie ćwiczyłam,
Co było, to ja tu bełkocę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще там есть до полдесятка
Челнов со всякой мелкотой;
В ней никогда нет недостатка,
Хоть бьют их много, что ни бой.
А точно сколько всех — не знаю,
Хоть муза — а не отгадаю,
По пальцам тоже не сочту;
На счетах сроду не училась,
С реестрами я не возилась,
Что вижу, то вам и плету.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще там было с полдесятка,
Всё мелюзга и гольтепа.
В таких не будет недостатка,
Хоть сгинь их целая толпа.
«А сколько всех, — сказала муза, —
Считать по пальцам — мне обуза.
Не знаю! Врать я не хочу.
На счетах класть я не училась,
Зарубки делать не трудилась.
Как было, так и лепечу!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Еще там есть до полдесятка,
Но все то гольтепа и чернь;
В таких не будет недостатка,
Пускай хоть кучей гибнут в день.
А сколько всех — того не знаю,
Хоть муза я — не отгадаю,
По пальцам тоже не сочту;
Сродясь на счетах не училась,
Зарубки ставить не трудилась,
Что есть, о том вам и плету».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Еще найдется с полдесятка,
Но то все мелочь, дребедень,
В таких не будет недостатка,
Хоть их полсотни выбьют в день.
А сколько всех? Того не знаю,
Хоть муза я, не отгадаю,
А врать, ей-богу, не хочу;
Считать на счетах не училась,
Зарубки делать поленилась,
Что знаю, то и лепечу.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

O dalších mluvit nemusíme,
těch bývá stovka na tucet;
i když jich denně kopa zhyne,
proto se nerozboří svět.
Celkem jich bylo moc, až hrůza,
kolik však — nevím, ač jsem Musa,
to nespočítám na prstech;
počítat umím jenom málo,
žvatlám jen o tom, co se stalo.
Co na tom, kolik bylo všech!

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже Волосожар піднявся,
Віз на небі вниз повертавсь,
І дехто спати укладався,
А хто під буркой витягавсь.
Онучі инчі полоскали,
Другії лежа розмовляли,
А хто прудився у кабиць.
Старші, підпивши, розійшлися
І дома за люльки взялися,
Лежали боком, навзнич, ниць.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже Волосожаръ пиднявся,
Визъ на неби въ нызъ повертавсь,
И де-хто спаты укладався,
А хто пидъ бурной вытягавсь.
Онучи ынчи полоскалы,
Другіи лежа розмовлялы,
А хто прудывся у кабыць.
Старши пидпывшы розійшлыся
И дома за люлькы взялыся,
Лежалы бокомъ, навзничь, ныць.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 30.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

Б:

(І) Віз (в) на небі вниз повертавсь

рядок 6:

А:

Другіє лежа розмовляли

рядок 8:

А:

Старші, підпивши, розішлися

Б:

Старші, підпивши, розішлися

рядок 10:

Б:

Лежали боком на(стор)взнич, ниць

Примітки: VI, 30.

       Частина VI стр. 30.

Волосожар — народна назва сузір'я Плеяд; етимологію цього слова пов'язують з вогненно-білявим, ніби палаючим, волоссям людини.

 

Віз — народна назва сузір'я Великої Ведмедиці.

 

А хто прудився у кабиць — даний рядок, а відтак і вся змальована тут картина нічного козацького табору, є віддаленою ремінісценцією української народної картини "Козак Мамай", зокрема одного з її численних варіантів, підписуваного:

 

Козак — душа правдивая, сорочки не має,
Коли не п'є, то воші б'є, а все не гуляє.

 

У п'єсі "Наталка Полтавка" І. Котляревського цей крилатий гумористичний вираз уже прямо спливає в тексті, одначе дещо змінений відповідно до поетично-молодечої вдачі сироти "без роду, без племені" Миколи. Збираючись іти шукати долі на Чорноморію, куди переселилася частина запорожців, Микола говорить: "Люблю я козаків за їх обичай! Вони коли не п'ють, то людей б'ють, а все не гуляють... Я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити" (дія друга, ява перша).

 

Прудитися — виганяти бліх з одягу на вогні. Також бити воші.

 

Кабиця — тут у значенні: похідне польове вогнище. Зараз на півдні України кабицею називають літню піч надворі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Pleiades moved up in the sky,
Big Dipper headed down. And folks?
Those eager for a shut-eye,
Lay covered by their cloaks.
The others washed the wrappings for their feet,
And talked about things not so neat,
While some debused their clothes and heads.
The elders, tipsy, all went home, and free of gripes,
Turned to their pipes,
While lying comfortably on their beds.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Стажараў знак высока ўзняўся,
Перакуліўся ў небе Воз,
Хто спаць пад буркаю ўкладаўся,
Хто вартавую службу нёс.
Адны анучы паласкалі,
Другія ціха размаўлялі,
Хто вошы біў каля газніц.
Старэйшыя адбалявалі,
Цяпер курылі, спачывалі,
Ляжалі бокам, наўзніч, ніц.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Излезе горе Воловарят,
пое Колата своя път
и легнаха където сварят,
под ямурлуците да спят.
Едни навоите перяха,
в раздумки други си лежаха,
тук-там огньове, светлини...
Прибраха се и старшините,
пияни, хванаха лулите,
лежаха ничком, настрани.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon steigt der Feuergott am Himmel,
Der große Wagen neigt sich schon,
Manche bereiten sich zum Schlafen,
Machen das Lager sich bequem,
Andere waschen die Fußlappen,
Und manche reden noch im Bett,
Noch andere bereiten Essen.
Die Älteren gingen nach Haus,
Tranken und rauchten ihre Pfeifen,
Lagen am Rücken, auf dem Bauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A już uniosły się Plejady,
Wóz w dół obracał się na niebie,
Kto do snu szybko się układał,
A kto opończą wkrywał siebie.
Onuce jedni tam płukali,
A inni leżąc rozmawiali,
Kto pchły zaś łowił przy ognisku.
Podpiwszy, starsi się rozeszli
I w domu jęli fajczyć nieźle,
Na boku leżąc, na brzuszyskach.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уже Стожар меж звезд поднялся,
Уже и книзу повернул.
Кто под скамейкой спать собрался,
А кто под буркою уснул.
Иные меж собой болтали
Или онучи полоскали.
Начальствующих в войске лиц
Не видна было. Все убрались
Домой и там за трубку взялись,
Разлегшись боком, навзничь, ниц.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Возница в небе повернулся,
Стожары выше поднялись.
Кой-кто под буркой растянулся,
Не все, однако, улеглись.
Иные у костров искались,
Другие хлюпали, плескались —
Онучи мыли в тишине.
Дремали вполпьяна старшины,
Лежали, разметав чуприны,
Кто на боку, кто на спине.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уже Волосожар поднялся,
Воз дышлом книзу повернул.
Уж кое-кто ко сну собрался,
Кой-кто под буркой прикорнул;
Онучи многие стирали,
Иные лежа рассуждали,
А те искались, сев кружком.
Старшины, выпив, разбредались,
За люльки дома принимались —
Лежали навзничь, ниц, бочком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уже Волосожар поднялся
И Воз на небе засиял,
Кой-кто заснуть было собрался,
Под теплой буркою лежал;
Одни онучи полоскали
Или, беседуя, лежали,
Другие били блох молчком.
Старшины, выпив, разошлися
И дома трубки жечь взялися,
Лежали навзничь, ниц, бочком.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Plejady na nebeské bání
už vzešly. Vůz se obrátil.
Leckdo se ukládal už k spaní,
někdo už pod pláštěnkou snil.
Někteří onučky si prali
a jiní vleže rozmlouvali,
kdos u pece vši vybíral.
Když starší pití ukončili,
lehli si, lulky zapálili
a rokovali tiše dál.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней один не роздягався,
Еней один за всіх не спав;
Він думав, мислив, умудрявся
(Бо сам за всіх і одвічав),
Як Турна-ворога побити,
Царя Латина ускромити
І успокоїти народ.
В сій думці смутно похожая
І мислью богзна-де літая,
Під носом бачить коровод.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одынъ не роздягався,
Эней одынъ за всихъ не спавъ;
Винъ думавъ, мыслывъ, умудрявся,
(Бо самъ за всихъ и одвичавъ.)
Якъ Турна ворога побыты,
Царя Латына ускромыты
И успокоиты народъ.
Въ сій думци смутно похожая
И мыслью богъ зна де литая,
Пидъ носомъ бачытъ короводъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 31.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 4:

А:

Бо він за всіх сам одвічав

Б:

Бо (сам) він за всіх сам одвічав

рядки 8-9:

А:

В сей думці сумно похожая
І мислью богзна-где літая

Б:

В сей думці сумно похожая
І мислью (бог) богзна-где літая

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas didn't undress.
While others slept, he, wide awake,
Deliberated, thought and tried to guess
(The people's future was at stake)
How to beat Turn, his frantic rival,
To tame the King, ensuring his survival,
To pacify the population.
He thought and walked in deep dismay,
And while his thoughts were far away,
He saw a ringlike dance in animation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней адзін не распранаўся,
Эней адзін за ўсіх не спаў:
Хадзіў ён, з думкамі збіраўся
(Бо сам за ўсіх адказ трымаў),
Ён думаў, як свой край пашырыць,
Пара Лаціна уціхамірыць,
Як знішчыць люты Турнаў зброд.
Так, будучым заняты лёсам,
Нарэшце ён пад самым носам
Заўважыў нейкі карагод.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней сънят не го ловеше,
сам да будува продължи;
все нещо мислеше, кроеше
(на него всичко тук лежи)
как Турн — врага си — да разбие,
Латин да укроти, надвие,
да пази своя клет народ.
И както мислеше несвестен,
бог знае накъде отнесен,
съгледа странен хоровод.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Einzig Aeneas blieb bekleidet,
Einzig Aeneas schlief nicht ein,
Er dachte nach und überlegte,
(Er trug Verantwortung allein),
Wie man am besten Turnus schlagen,
König Latinus zähmen kann,
Wie soll das Volk beruhigt werden.
Er grübelte und war betrübt,
Und umher flogen die Gedanken,
Da sah er einen Reigentanz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zaś się nie rozbierał
I czuwał sam za swą gromadę;
Wciąż kombinował, myśli zbierał
(Bo sam za wszystko odpowiadał),
Jak pobić wroga ich Turnusa,
Poskromić króla Latynusa
I uspokoić lud na nowo.
W tej trosce smutno spacerując
I myśli, Bóg wie, gdzie kierując,
Pod nosem widzi wtem korowód.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней один не раздевался,
Эней один за всех не спал —
Все думал, все смекнуть старался,
И так и этак мозговал,
Чтоб Турну закатить горячих,
Царя Латина околпачить,
Угомонить его народ.
Так, в думах смутных изнывая,
Бог знает мыслью где летая,
Вдруг видит дивный хоровод.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Один Эней не спал в то время
И думал — как ему верней
Спасти троянский род и племя?
(За всех в ответе был Эней!)
Как Турна, дьяволова сына,
Побить, прибрать к рукам Латина
И успокоить весь народ?
Измучившись таким вопросом,
Эней увидел перед носом
Довольно странный хоровод.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней один не раздевался,
Эней один за всех не спал;
Он думал, с мыслями сбирался
(За всех один ведь отвечал),
Как Турна к праотцам отправить,
Латину спеси поубавить
И успокоить весь народ.
С той думой тягостной гуляя,
Бог знает, мыслью где витая,
Под носом видит хоровод.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней один не раздевался,
Эней один за всех не спал,
Он думал, мыслью исхитрялся
(Ведь он за всех и отвечал),
Как Турна победить скорее,
Латина сделать посмирнее
И успокоить весь народ.
Не спит, о чем-то размышляет,
Бог весть, где мыслями витает,
Вдруг видит странный хоровод.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jen Aeneas sám nocí bloumal,
jen Aeneas za všechny bděl;
přemýšlel, uvažoval, koumal
(neb za vše odpovědnost měl);
jak zdolat Turna, myslel stále,
jak zkrotit latinského krále,
jak uchránit lid od všech škod.
Tak chodí jako bez naděje
a myšlenkami bůhvíkde je;
tu spatřil divný chorovod:

    

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 32.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 33.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ні риби то були, ні раки,
А так, як би кружок дівчат;
І бовталися, як собаки,
І вголос, як кішки, нявчать.
Еней здригнувсь і одступає
І «Да воскреснеть» вслух читає,
Но сим нітрохи не поміг;
Ті чуда з сміхом, з реготнею
Вхватились за поли з матнею,
Еней аж на поміст приліг.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ни рыбы то булы, ни ракы,
А такъ, якъ бы кружокъ дивчатъ;
И бовталыся якъ собакы,
И въ голосъ якъ кишкы нявчать.
Эней здрыгнувсь и одступае
И да воскреснетъ въ слухъ чытае,
Но сымъ ни трохы не помигъ;
Ти чуда зъ смихомъ, зъ реготнею,
Вхватылысь за́ полы зъ матнею,
Эней ажъ на помыстъ прылигъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They did not look like crabs, or fish,
But rather like a bevy of young lasses,
Who splashed and talked some gibberish
And meowed like kittens lost in grasses.
Aeneas shuddered and stepped back.
He said loud prayers, but alack!
It did not help the man spellbound.
Those funny entities thereafter
Were squealing with satanic laughter.
Aeneas lay down on the ground.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не рыбы гэта і не ракі,
А так, нібы дзяўчат гурты;
І боўталіся, як сабакі,
І мяўкалі, нібы каты.
Эней спужаўся, адступае,
«Хай уваскрэсне» ўслых чытае,
Ды тым бядзе не дапамог.
Яго дзівос гуллівых зграя
За крыссе з рогатам хапае;
Эней аж на памост прылёг.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ни риби бяха туй, ни раци,
като че някакви моми;
врещяха като котараци,
скимтяха в нощните тъми;
Еней се дърпа, що да стори,
и „Боже упази!“ мърмори,
но нищо не помага, не;
те с кикот, с врява непрестанна
докопаха го за кафтана;
той падна чак на колене.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht Fische waren es, nicht Krebse,
Eher wie Mädchen, die im Kreis
Im Wasser planschten, wie die Hündchen,
Und miauten, wie die Katzen, laut.
Aeneas trat zurück, erschauernd,
Und fing ganz laut zu beten an,
Doch dieses hat ihm nicht geholfen;
Diese Geschöpfe lachten laut,
Indem sie sich am Netzteil hielten,
Aeneas kauerte am Deck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie były ryby to, ni raki,
A jakby panny, czy podlotki;
W krąg pałętały się jak psiaki
Oraz miauczały niczym kotki.
Eneasz drgnął i zmyka prawie,
I resurrexit w głos odmawia
Lecz ani trochę tym nie pomógł;
Bo wtem z rechotem go wesołym
Chwyciły cuda te za poły;
Eneasz przysiadł aż na pomost.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не рыбы плыли то, не раки,
А так, как бы кружок дивчат;
В воде плескались, как собаки,
Мяуча, как семья котят.
Эней, дрожа и отступая
И "Да воскреснет" вслух читая,
Нимало делу не помог.
Чудесницы гурьбой веселой
Хватали за мотню, за полы.
Эней на палубу прилег.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ни рыбы, знаете, ни раки,
А словно бы кружок девчат;
Ныряют, плещут, как собаки,
Мяучат кошками, кричат.
Эней со страху чуть не треснет!
Читает в голос «Да воскреснет...»;
Он слышит визг и хохотню;
Свалился на помост, а чуда
Давай тащить его оттуда,
Кто за полы, кто за мотню.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не рыбы были то, не раки,
А так, как бы кружок дивчат,
В воде плескались, как собаки,
Пищали на кошачий лад.
Эней наш, вздрогнув, отступает
И «Да воскреснет» вслух читает
Но тем ни капли не помог.
Те дива смехом заливались,
За полы и мотню хватались;
Эней аж на помост прилег.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ни рыбы это и не раки,
А так как-будто рой девчат,
Плывут по речке, как собаки,
И по-кошачьи все кричат.
Эней аж вздрогнул, отступает,
Сам «Да воскреснет бог» читает,
Но тем нимало не помог.
Те чуда только хохотали,
За полы, за мотню хватали,
На палубу свалили с ног.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nejsou to raci ani ryby,
něco tak jako děvčata,
jak psi se to zde plandá, šklíbí
a mňouká to jak koťata.
Aeneas na ústup se dává
a „pánbůh s námi“ odříkává,
však strašidla tu krouží dál;
s řehotem ony děsné sloty
jej uchopily za kalhoty;
chudák se z toho rozklepal.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогді одна к йому сплигнула
Так, мов цвіркун або блоха,
До уха самого прильнула,
Мов гадина яка лиха.
«Чи не пізнаєш нас, Енею?
Та ми ж з персоною твоєю
Троянський ввесь возили род;
Ми Ідської гори дубина,
Липки, горішина, соснина,
З яких був зроблений твій флот.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тогди одна къ йому сплыгнула
Такъ, мовъ цвиркунъ, або блоха,
До уха самого прыльнула,
Мовъ гадына яка лыха.
«Чи не пизнаешъ насъ Энею?
«Та мы жъ съ персоною твоею,
«Трояньскій ввесь возылы родъ;
«Мы Идськои горы дубына,
«Лыпкы, горишына, соснына,
«Зъ якыхъ бувъ зробленый твій флотъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 33.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 1:

А:

Тогді одна к (ньому) йому сплигнула

рядок 2:

А:

Так, як цвіркун або блоха

Б:

Так, як цвіркун або блоха

Б:

рядок 4:

(Як) Мов гадина яка лиха

5

рядок 4:

Чи не пізнаєш нас (ен) Енею

рядок 6:

Та (отваж) ми ж з (ватагою) персоною (своєю) твоєю

рядок 7:

(По на [нас] поплавав на морях) Троянський ввесь возили род

рядок 9:

Липки, (кленина) горішина, соснина

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Then, one without a sign of fear,
Jumped like a cricket or a flea.
It settled on his ear
To talk to him engrossingly.
"Aeneas, don't you remember us?
We were with you on those adventurous
Sea voyages with all your men afraid.
We are the Ida Mountain oaks,
And limes, and pines who served your folks
From which your fleet was made.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тады адна з іх, сакатуха,
У лодку скочыла блыхой
І да Энеевага вуха
Прыпала гадзінай ліхой.
«Знаёмы мы даўно з табою!
Хіба не помніш, як вадою
Вазілі мы Траянскі род?
Мы з Ідскае гары расліны,
Дубы, і сосны, і яліны,
З якіх быў зроблены твой флот.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Една като бълха подскочи
и му се лепна начаса,
в ухото му гласец проточи
натраплива като оса.
„Какво, Еней, не ни позна ли?
В моретата сме те люляли
и теб, и целия ти род.
Родени бяхме в Ида всички —
липи, лески, ели, брезички;
от нас направи своя флот.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da sprang zu ihm eine von ihnen,
Gleich einer Grille, einem Floh,
Und einer bösen Schlange ähnlich,
Blieb stecken dicht an seinem Ohr.
Erkennst du mich denn nicht, Aeneas?
Wir segelten einst auf dem Meer
Mit dir und all deinen Trojanern;
Wir sind das Holz vom Ida-Berg,
Die Eiche, Linde, Nuß und Kiefer,
Aus dem die Flotte ward gebaut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak pchła lub świerszczyk zeskoczyła
Znienacka jedna doń dziewczyna,
Do ucha mu się przykleiła,
Jak gdyby jakaś zła godzina.
"Czy nie poznajesz, Eneaszu?
To myśmy całe plemię wasze
Woziły razem z twą personą;
Z idyjskiej góry my dębina
I orzech, lipa i świerczyna,
Te, z których flotę twą zrobiono.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тогда одна из них скакнула,
Как бы блоха или сверчок,
И к уху самому прильнула;
Эней услышал голосок:
"Не бойся, злого не затеем,
Не раз с персоною твоею
Троянский мы возили род;
Аль нас не узнаешь, сердешный?
Мы тот сосняк, дубняк, орешник,
Из коих твой построен флот.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Одна такая тварь скакнула
К нему сверчком или блохой
И к уху накрепко прильнула,
Подобно гадине лихой:
«Давно ли мы с твоей персоной
Таскались по воде соленой,
Возили весь троянский род?
Мы Идского холма лесины —
Дубки, орешины, соснины.
Из нас построен был твой флот.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тогда одна к нему скакнула,
Блохе подобно иль сверчку,
И к уху самому прильнула,
Как злая гадина к сучку:
«Аль не признал ты нас, робея?
Да мы ж с персоною твоею
Троянский весь возили род;
Мы Идской взращены горою —
Орешник, липа, дуб с сосною,
Из коих твой был сделан флот.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Одна из них к нему скакнула,
Словно кузнечик иль блоха,
И к уху самому прильнула, —
И вот он голос услыхал:
«Ты не узнал нас? Мы с тобою,
Припомни, много лет водою
Возили смелый твой народ;
Горы мы Иды древесина,
Сосна, орешник и осина,
Из коих сделан был твой флот.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu jedna z příšer bleším skokem
přímo až k němu skočila,
pohlédla na něj hadím okem
a do klubka se stočila.
„Copak nás neznáš, kníže Troje...?
My věrně všechno vojsko tvoje
i personu tvou vozily;
jsme s Idské hory borovina,
duby a buky, ořešina,
z nás trojské loďstvo zrobili.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

До нас було Турн докосився
І байдаки всі попалив.
Та Зевс, спасибі, поспішився,
Як бач, мавками поробив.
Була без тебе зла година,
Трохи-трохи твоя дитина
Не оддала душі богам,
Спіши свій городок спасати;
Ти мусиш ворогам тьху дати,
Ти сам — повір моїм словам».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«До насъ було Турнъ докосывся
«И байдакы вси попалывъ;
«Та Зевсъ, спасы-би, поспишывся,
«Якъ бачъ, мавкамы поробывъ;
«Була безъ тебе зла годына,
«Трохы́, трохы́ твоя дытына
«Не отдала души богамъ,
«Спишы свій городокъ спасаты;
«Ты мусишъ ворогамъ тьху даты,
«Ты самъ; — повирь моимъ словамъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 34.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

А:

І байдаки всі запалив

Б:

І (всі чов) байдаки всі запалив

рядок 4:

А:

Як бач, (нас в німф) мавками поробив

Б:

Як бач, нас в німф перерядив

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn had come close
To burn the vessels down,
But Zeus made nymphs of those
That did not drown.
At that time when you were away,
You almost lost your son one day,
He almost gave to gods his soul;
Make haste to save your city
Exterminating the banditti,
Believe me - for this is your primal goal."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн на Траянцаў угнявіўся
І ўсіх нас нішчыў і паліў,
Але Юпітэр заступіўся
І нас русалкамі зрабіў.
Была смяротная часіна
Для воінаў тваіх, для сына
Твайго — ледзь не загінуў сын.
Плыві сваім на дапамогу,
Зняць можаш з гарадка аблогу
І знішчыць Турна ты адзін».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но Турн изневидяло свърна
и лодките подпали зъл,
та Зевс в русалки ни превърна
(добре, че скоро бе дошъл).
Без тебе беше лошо време,
едва спаси се твойто племе
и не предаде богу дух.
Върви, градчето си спасявай,
ти ще надвиеш — заминавай,
ти — чуваш ли, или си глух.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Damals doch überfiel uns Turnus
Und zündete die Boote an,
Doch eilends kam uns Zeus zu Hilfe,
Wir wurden Nixen, Gott sei Dank.
Ohne dich gab es schwere Stunden,
Beinahe hätte schon dein Kind
Die Seele Göttern übergeben.
Lauf und beschütze deine Stadt,
Du mußt die Feinde jetzt bekämpfen,
Nur du allein - so glaube mir."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To do nas Turnus zły się dobrał,
Popalił promy wraz z czółnami,
Lecz Zeus się pośpieszył, dobry,
Jak widzisz, zrobił wodnicami.
Bez ciebie kiepskie chwile były,
Bo omal dziecko twoje miłe
Tu ducha nie oddało bogom.
Więc śpiesz się gródek swój ratować;
Tyś sam, — zaufaj moim słowom,
Powinien bobu zadać wrogom".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн было и до нас добрался,
Едва не все челны спалил,
Да старичок Зевес вмешался
И нас в русалок обратил.
Тут без тебя вершилось злое,
Чуть-чуть дитя твое родное
Души не отдало богам.
Спасай троянцев от напасти;
Врагов ты должен рвать на части,
Ты сам, — поверь моим словам".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уже рутул до нас добрался
И не шутя огонь раздул.
Зевес, однако, постарался
И нас в русалок обернул.
Такая вышла передряга!
Чуть без тебя Иул, бедняга,
Не отдал душеньки богам.
Спеши на выручку дитяти,
Спасай троян от вражьей рати.
Ты должен духу дать врагам!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Турн было и до нас добрался
И байдаки все попалил,
Да сам, спасибо, Зевс вмешался,
В русалок, видишь, обратил.
Тут без тебя беда приспела —
Чуть-чуть душа не отлетела
Сыночка твоего к богам.
Спеши в свой город на подмогу,
Врагам ты перебьешь дорогу,
Ты сам — поверь моим словам».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не знаешь ты, как Турн озлился,
Челны чуть было не спалил,
Да Зевс, спасибо, заступился
И нас в русалок превратил.
Скажу, была б тебе кручина,
Когда бы ты лишился сына,
Чуть жизнь не отдал он богам.
Свой городок спасай скорее,
Врагам ты должен дать по шее,
Лишь ты, поверь моим словам».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn z čista jasna na nás vrazil
a popálil nás na škvarky;
však Zeus mu ty rejdy zkazil.
Hle, udělal z nás rusalky.
Bez tebe se nám těžko žilo,
tvé dítě málem vypustilo
svou duši k bohům olympským.
Pospěš si — a své město zachraň
a nepřátelům natři chrampáň,
nejvyšší čas — věř slovům mým.“

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, за ніс ущипнула;
Еней мов трохи ободривсь;
І на других хвостом махнула,
Ввесь флот неначе поспішивсь;
Мавки бо стали човни пхати,
Путем найлучшим направляти.
І тілько начинався світ,
Еней уздрів свій стан в осаді;
Кричить во гніві і досаді,
Що Турна лусне тут живіт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы за нисъ ущыпнула;
Эней мовъ тро́хы ободрывсь;
И на другыхъ хвостомъ махнула,
Ввесь флоть ниначе поспишывсь;
Мавкы бо сталы човны пхаты,
Путемъ найлучшымъ направляты.
И тилько начынався свитъ,
Эней уздривъ свій станъ въ осади;
Крычытъ во гниви и досади,
Що Турна лусне тутъ жывитъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 35.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

Б:

(В Енея) [В Енея ободрився дух] Еней мов трохи ободривсь

рядок 5:

А:

(Бо ні) Мавки бо стали човни пхати

Б:

Бо німфи стали човни пхати

рядок 8:

А:

Еней узрів свій стан в осаді

Б:

Еней узрів (шатри троянські) свій стан в осаді

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She said and pinched his nose;
Aeneas felt somewhat upbeat;
She waved her tail at those
Who were close to the fleet.
The nymphs began without delay
To push the vessels in the proper way.
When it began to dawn,
Aeneas spied his settlement.
He yelled, mad and malevolent,
That's where would be Turn's final yawn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы так, за нос шчыпала,
Каб падбадзёрыўся Эней;
Хвастом сяброўкам знак давала,
І паімчаўся флот хутчэй.
Русалкі ззаду чоўны гналі,
Найлепшым шляхам кіравалі.
І вось на досвітку свой кут
Эней убачыў у аблозе;
Крычаў у гневе і ў трывозе,
Што люты Турн загіне тут.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И за носа го тя ощипа,
та се Еней поободри;
и скочи, с другите зарипа
и вкупом морските сестри
напред потеглиха, с охота
посочват пътя прав на флота.
А щом се зазори, Еней
съгледа своя стан в обсада;
реве, че Турн ще прати в ада,
ще го изкорми — стар злодей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sprach und zwickte seine Nase:
Aeneas wurde etwas sanft;
Mit ihrem Schwanz gab sie ein Zeichen,
Da war die Flotte gleich bereit;
Die Nixen schoben jetzt die Boote
Und zeigten auch den besten Weg.
Sobald es anfing hell zu werden
Erkannte er die Lage klar
Und schrie im Zorn aus voller Kehle,
Daß jetzt der Bauch von Turnus platzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekłszy za nos uszczypnęła;
Eneasz poczuł wnet otuchę;
Ogonem siostrom też machnęła,
Nabrała flota jakby ruchu;
Wodnice łodzie popychały,
Na szlak najlepszy kierowały.
Gdy zaczynało świtać pięknie,
Eneasz obóz oblężony
Swój ujrzał; wrzasnął rozzłoszczony,
Że Turnusowi brzuch tu pęknie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так молвив, за нос ущипнула
Энея, чтобы ободрить,
Русалочкам хвостом махнула,
Вперед быстрей велела плыть.
Русалки челноки толкали,
Дорогой наилучшей гнали.
И только начался восход,
Эней узрел свой стан в осаде
И крикнул в гневе и досаде,
Что Турну вспорет он живот.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энея за нос ущипнула,
На том и кончив разговор,
И по воде хвостом плеснула,
Скликаючи своих сестер.
Русалки вмиг зашевелились,
Всем хороводом навалились —
Троянский подтолкнули флот.
Эней узрел свой стан в осаде
И крикнул в гневе и в досаде,
Что Турн черёво надорвет!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказавши, за нос ущипнула —
Энею стало веселей —
Подруженькам хвостом махнула,
Весь флот, никак, поплыл скорей:
Русалки ведь челны пихали,
Путем ближайшим направляли.
И только начался восход,
Он увидал свой стан в осаде
И крикнул в гневе и досаде,
Что здесь надсадит Турн живот.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказала, за нос ущипнула
Энея, он повеселел;
Хвостом русалочьим махнула,
И по волнам флот полетел;
Челны русалочки толкали,
Путем ближайшим направляли;
К рассвету был на месте флот.
Эней, узрев свой стан в осаде,
Воскликнул в горе и досаде,
Что Турну он проткнет живот.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když domluvila, na nos sáhla,
Aeneas přemoh dřímotu —
ocasem na ostatní mávla —
a celé loďstvo bylo tu;
rusalky začly tlačit lodě
a vedly je po dobré vodě...
A sotva začlo svítati,
Aeneas spatřil obležení
a křičel celý roztrpčený,
že z Turna duši vymlátí.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А сам, матню прибравши в жменю
По пояс в воду з човна плиг;
І кличе в поміч гарну неню
І всіх олимпівських богів.
За ним Паллант, за сим вся сволоч
Стриб-стриб з човнів, Енею в помоч
І тісно строяться на бой.
«Ну, разом! — закричав, — напрімо!
І недовірків сокрушімо,
Рушайте, як один, шульгой».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 36.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А самъ матню прыбравшы въ жменю,
По поясъ въ воду съ човна плыгъ;
И клыче въ помичъ гарну неню
И всихъ Олымпивськыхъ богивъ.
За нымъ Паллантъ, за сымъ вся сволочъ
Стрыбъ, стрыбъ съ човнивъ, Энею въ помочъ
И тисно строятся на бой.
«Ну разомъ! закрычавъ, напримо!
«И недовиркивъ сокрушимо,
«Рушайте, якъ одынъ, шульгой.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 36.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 4:

А:

(Олимпських) І всіх олимпівських святих

Б:

Олимпських просить всіх святих

рядок 8:

Б:

Ну разом підтюпцем напрімо

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas jumped out of the boat
And in the water to his waist,
Asked his attractive mother to promote
His case. He pleaded to be graced
By other gods. Then Pallant jumped and all the rest,
Including all the riff-raff and the best,
To help Aeneas in the battle.
He hollered: "Forward all together as one man!
Let's crush that infidel barbarian!
Let's kill that two-legged cattle!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І, закасаўшы сам штаніну,
Па пояс скочыў у ваду
І маці ў гэтую хвіліну
Прасіў, каб адвяла бяду,
Сабе пад нос маліўся богу...
Палант Энею ў дапамогу
Вёў з чоўнаў войска за сабой.
«А ну! — крычаў Эней. — За мною!
Папром на ворага сцяною
І знішчым дружнай грамадой!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Шалварите подбрал, полита
до кръста във вода, реве,
зове на помощ Афродита,
зове и други богове.
Палант след него и тайфата
цоп-цоп — цамбурват във водата,
вървят, стълпяват се за бой.
„Напред! — крещи Еней. — Напряко!
Неверника да бием яко,
след мен! Напред в победен строй!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er selbst greift nach dem Überzieher
Und springt ins Wasser bis zum Bauch;
Dann betet er zu seiner Mutter
Und zu den Göttern im Olymp.
Darauf springt Pallant mit der Meute,
Um ihm zu helfen, aus dem Boot,
Und machen sich bereit zum Kampfe.
Er schrie: "Alle zusammen! Marsch!
Die Gottlosen machen wir fertig,
Marschiert gemeinsam, links, zwei drei."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A sam zgarnąwszy spodnie wkoło,
Do wody skok, brzeg widząc bliski,
Na pomoc piękną mamę woła
I wszystkich bogów olimpijskich.
A za nim Pallas, zgraja cała
Na pomoc z czółen poskakała,
Ustawia się do walki srogiej.
"Hej, razem! — krzyknął im. — Natrzemy!
I niedowiarków w proch zetrzemy,
Ruszajcie wszyscy z lewej nogi".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, рукой мотню сжимая,
Богов олимпских помянул
И, мать на помощь призывая,
Без страха в воду сиганул.
За ним Паллант, за ним вся сволочь
Прыг-прыг с челнов Энею в помощь,
И строятся рядами в бой.
Эней кричит: "Вперед, пехота!
Неверных сокрушим с налета,
Налево марш, вали за мной!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По пояс в воду прыгнул с лодки
Эней, в кулак собрав мотню;
Взмолился маменьке-красотке,
Призвал с Олимпа всю родню.
Тут соскочил Паллант, и с ходу —
Плюх-плюх за ним вся сволочь в воду.
«Смелей! — вскричал Анхизов сын. —
На помощь удальцам-троянам
И на погибель басурманам,
Шагайте левой, как один!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А сам, мотню поднявши, прямо
С челна по пояс в воду — прыг!
Зовет свою на помощь маму
И всех богов Олимпа. Вмиг
За ним Паллант, за ним вся сволочь
Прыг-прыг с челновЭнею в помощь
И тесно строятся на бой.
«Ну, разом! — крикнул. — Напирайте!
И супостатов сокрушайте,
Шагайте с левой, все за мной!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мотню придерживая, прямо
С челна стремится на врагов,
Свою зовет на помощь маму
И олимпийских всех богов;
За ним Паллант, затем вся сволочь
Прыг-прыг с челнов Энею в помощь —
И сразу строятся на бой.
«Напрем! — кричит Эней солдатам. —
Смерть басурманам-супостатам,
Вперед все, как один, за мной!»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A sám hned první skočil s prámu,
až po pás vodou k břehům jde,
na pomoc volá hezkou mámu
i všechny bohy olympské.
A za ním Pallas — kamarádi
hop z člunu, hop — a už se řadí
do válečnických těsných čet.
„Vyrazte — křičel — neváhejte,
psy nevěřící potírejte,
pochodem v chod — a levou vpřed!“

    

Highslide JS Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 37-58.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці, з города уздрівши,
Що князь на поміч к ним іде,
Всі кинулись, мов одурівши,
Земля од топотні гуде.
Летять і все перевертають,
Як мух, рутульців убивають,
Сам Турн стоїть ні в сих ні в тих;
Скрізь ярим оком окидає,
Енея з військом уздріває
І репетує до своїх:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци зъ города уздрившы,
Що князь на помичъ къ нымъ иде,
Вси кынулысь, мовъ одурившы,
Земля одъ топотни гуде.
Летять и все перевертають,
Якъ мухъ Рутульцивъ убываютъ;
Самъ Турнъ стоитъ ни въ сыхъ, ни въ тыхъ;
Скризь ярымъ окомъ окыдае,
Энея зъ військомъ уздривае
И репетуе до своихъ:

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 37.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядки 1-4:

А:

Троянці, з городка уздрівши,
Що князь на помощ, к ним іде,
Всі кинулись, як одурівши,
Земля од (бігу) копотні гуде

Б:

Троянці, з городка узрівши,
Що князь на помощ к ним іде,
Всі кинулись, як одурівши,
Земля од бігу їх гуде

рядки 9-10:

А:

Енея з віськом уздріває
І репетує на своїх

Б:

Енея з віськом уздріває
І репетує на своїх

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans looked down from their nest
And saw Aeneas coming back.
They ran about like men possessed
And ready to attack.
They rushed to penalize
The Rutuls, killing them like flies.
Turn, startled, stood there like a post.
He looked around and - oops!
He spied Aeneas with his troops,
And started screaming at his host:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы бачаць, што атрады
Іх князь да крэпасці вядзе,
У бой рванулі, як вар'яты,
Зямля ад тупатні гудзе.
Траянцы літасці не знаюць,
Як мух, Ратульцаў забіваюць,
Сам Турн стрымаць не можа іх;
Ён наваколле аглядае,
Энея з войскам заўважае
І падбадзёрвае сваіх:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците, като видяха
на помощ княза да лети,
се втурнаха и подлудяха;
земята тътне и кънти.
Не спират въздуха да цепят,
като мухи рутули трепят,
а Турн стои ни взел, ни дал;
свирепо взира се, съглежда,
че пан Еней войска довежда.
и своите зове примрял:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als die Trojaner ihn erblickten,
Daß ihr Fürst selbst zu Hilfe eilt,
Waren sie außer sich vor Freude.
Sie rennen, daß die Erde bebt,
Und werfen alles durcheinander,
Töten, wie Fliegen, ihren Feind,
Und Turnus weiß jetzt keinen Ausweg;
Er schaut sich überall hin um,
Plötzlich sieht er Aeneas kommen
Und schreit die Seinen mächtig an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie z miasta widząc w dali,
Że książę pomoc wiedzie oto,
Rzucili się jak oszaleli,
Aż ziemia dudni od tupotu.
Tak lecą, wszystko wywracają,
Rutulów roje zabijają,
Aż Turnus sam zmieszany stoi;
W krąg patrzy, pełen gniewu, troski,
Wtem Eneasza widzi z wojskiem
I lamentuje tak do swoich:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда троянцы увидали,
Что князь на помощь к ним спешит,
За вал всем скопом побежали —
Земля от топота гудит.
Летят и все уничтожают,
Как мух рутульцев убивают;
Турн встал средь поля сам не свой;
Глазами битву озирает,
Истошным голосом взывает:
"А ну, ребятушки, за мной!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы в крепости узрели,
Что подоспел с подмогой князь,
И сразу будто одурели.
Земля под ними затряслась.
С ужасным топотом и гулом
Стремглав бегут они к рутулам
И супостатов бьют, как мух.
Пан Турн Энея ненароком
Вдали приметил ярым оком.
Со злости занялся в нем дух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы с вала увидали,
Что князь на помощь к ним спешит,
Враз, как шальные, побежали,
Земля от топота гудит.
Летят и все с пути сметают,
Как мух, рутульцев убивают;
Пан Турн стоит и, сам не свой,
Вкруг ярым оком обзирает,
Энея с войском замечает,
Кричит ватаге, как блажной:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы со стены узрели,
Что князь на помощь к ним спешит,
Бегут с валов, так осмелели, —
Земля от топота дрожит;
Летят, все на пути сметают,
Как мух, рутульцев убивают.
Турн от волненья сам не свой,
Глазами яростно вращает,
Энея с войском замечает,
Своим кричит, аж горло рвет:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Trojští uviděli z hradu,
že kníže pán se vrací sem,
vyběhli bez ladu a skladu,
od dupotu až duní zem.
Letí a všechno převracejí,
Rutuly šmahem pobíjejí,
Turn stojí — neví, co a jak;
očima jiskří, vztekem bledne,
Aenea s vojskem náhle zhlédne
a soptí na své jako drak:

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Реб'ята! бийтесь, не виляйте,
Настав тепер-то січі час!
Доми, жінок, батьків спасайте,
Спасайте, любо що для вас!
Ступня не оддавайте даром,
Їх кості загребем тут ралом,
Або... но ми храбріші їх!
Олимпські нас не одступились,
Вперед! Троянці щось смутились,
Не жалуйте боків чужих».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Рыбьята! быйтесь, не выляйте,
«Наставъ теперь-то сичи часъ!
«Домы, жинокъ, батькивъ спасайте,
«Спасайте, любо що для васъ!
«Ступня не оддавайте даромъ,
«Ихъ косты за гребемъ тутъ раломъ
«Або — но мы храбриши ихъ!
«Олымпськи насъ не одступылысь,
«Впередъ! Трояньци щось смутылысь,
«Не жалуйте бокивъ чужыхъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 38.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

Б:

Пришов тепер-то січі час

рядок 7:

А:

Або — но ми храбріє їх

Б:

Або — но ми (їх побідим) храбріє їх

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Reb'yata! Now defend your lives!
Now you must fight! That you must do!
Fight for your parents, homes, and wives!
Save everything that's dear to you.
Don't give the enemy your land,
We'll bury their bones on this strand!
Or... no, we're braver than they are!
The gods are all on our side,
The Trojans are dissatisfied,
Don't pity them, go for their jugular!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Не паддавайцеся, рабяты!
Рашучы надыходзіць час!
Бацькоў ратуйце, жонак, хаты,
Усё, што дорага для вас!
Ні пядзі не здаваць без бою,
Іх тло мы зааром зямлёю,
Альбо... але мы знішчым іх!
За мной, наперад! З намі неба!
Траянцы ў паніцы! Не трэба
Нам шкадаваць касцей чужых».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Момчета! Бийте, не преставайте,
настана вече тежък час!
Къщя, жени, бащи спасявайте
и всичко свято тук за вас!
Да не дадем и педя даром,
ще ги заровим тук, повтарям,
или... Не! — с нас е храбростта!
Все още с нас са боговете!
Напред! Троянците громете!
Огънаха се на места.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Kämpft, Kinder, kämpft! Ihr dürft nicht zögern,
Zeigt ihnen, daß ihr schlagen könnt!
Schützt euer Haus, Frauen und Eltern,
Schützt alles, was euch teuer ist!
Wir werden nichts umsonst belassen
Und graben ihre Knochen ein,
Oder... Doch unser Mut ist größer!
Und auch die Götter sind mit uns,
Vorwärts! Verwirrt sind die Trojaner,
Schlagt kräftig zu, verschont sie nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Porządnie bijcie się mołojcy!
Dopiero bitwa nastąpiła!
Ratujcie domy, żony, ojców,
Ratujcie, co jest dla was miłe!
Nie oddawajcie piędzi ziemi,
Ich kości radłem zagrzebiemy
Lub... lecz my śmielsi, to miarkujcie!
Nie odstąpili nas niebianie,
Więc naprzód! Drgnęli coś Trojanie,
To cudzych boków nie żałujcie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Коль в драку влезли — не виляйте.
Настал великой битвы час!
Дома, детей и жен спасайте,
Все, все, что дорого для вас!
Не отдадим ни пяди даром,
Ответим на удар ударом.
Ужели мы трусливей их?
Нам боги милость предвещали.
Вперед! Уже троянцы сдали,
Не милуйте боков чужих".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ребята, бейтесь, не виляйте!
Час грозной сечи наступил.
Дома и жен своих спасайте! —
Он в исступленье завопил. —
Стопы не отдадим бахвалам!
Их кости загребем оралом.
В нас — больше храбрости. Вперед!
Все олимпийцы нам ограда.
Чужих боков жалеть не надо.
Смутился, вишь, троянский род!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ребята! Бейтесь, не виляйте!
Настал теперь для сечи час.
Дома, отцов и жен спасайте
И все, что дорого для вас!
Не отдадим ни пяди даром,
И кости их запашем ралом,
Хотя б... Да мы храбрее их!
От нас Олимп не отступился,
Вперед! Троянский сброд смутился,
Так не жалеть боков чужих!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ребята, бейтесь, не виляйте!
Настал жестокой сечи час,
Дома, отцов и жен спасайте,
Детей своих, что любят вас.
Не отдавайте пяди даром,
Мы загребем их кости ралом
Или... но мы сильнее их;
К нам боги милость проявляют.
Вперед! Троянцы отступают,
Не жалуйте боков чужих».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Vojáci, bijte bez myšlení,
nadešla naše hodina!
Chraňte své domy, otce, ženy,
volá vás vaše otčina!
Ani píď země nevydáme,
kosti jim tady zaoráme,
jsme chrabřejší než tito zde!
Vždyť Olympští jsou stále s námi.
Vpřed na Trojany, na pohany,
a cizí boky nešetřte!“

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Примітя ж Турн гармидер в флоті,
Туда всю силу волоче;
Скрізь йорзає, як чорт в болоті,
І о поживі всім товче.
Построївши рутульців в лаву,
Одборних молодців на славу,
Пустився на союзних вскач.
Кричить, рубає, вередує,
Не б'ється, бач, а мов жартує,
Бо був вертлявий і силач.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 39.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прымитяжъ Турнъ гармидеръ въ флота,
Туда всю сылу волоче;
Скризь йорзае, якъ чортъ въ болоти
И о пожыви всимъ товче.
Построившы Рутульцивъ въ лаву,
Одборныхъ молодцивъ на славу,
Пустывся на союзныхъ вскачъ,
Крычытъ, рубае, вередуе,
Не бьется, бачъ, а мовъ жартуе,
Бо бувь вертлявый и сылачъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 39.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 3:

Б:

(І ми дума потопим в болоті) Скрізь йорзає, як чорт в болоті

рядок 4:

Б:

І о по(біді)живі всім товче

рядок 7:

Б:

Пустився на (троянців) союзних вскач

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn noticed a commotion in the fleet;
He threw his major force that way,
He bristled and continued to repeat
The words about the lucky day.
With exquisite young men,
Who had a higher mental ken,
He galloped to the foes.
He yelled and hacked capriciously,
As if he joked maliciously,
Because so forceful were his blows.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн бачыць непаладкі ў флоце,
Туды ўсю моц накіраваў;
Круціўся чортам у балоце
І ўсіх пажывай спакушаў.
Ратульцаў выставіўшы лаву,
Адборных малайцоў на славу,
Пусціўся конна наўзавад.
Крычыць, і рубіць, і лютуе,
Нібы не б'ецца, а жартуе,
Бо вёрткі быў і дужы, гад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом зърна вражите пълчища,
към флота Турн се втурна с вой;
сърдит като петел в кълчища,
се мята и зове на бой.
Рутулите в едно сплотява —
момци, достойни все за слава! —
да смаже общия си враг.
Крещи, сече, ломи, бушува,
не коли сякаш, а танцува,
така бе пъргав той и як!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus bemerkte die Verwirrung
Und zog zur Flotte seine Macht;
Sträubte sich, wie im Dreck der Teufel,
Faselte über Beute nur.
Er ordnete in einer Reihe
Das wackere Rutuler-Volk,
Rief die Verbündeten zusammen,
Er schrie, wütete und schlug zu,
Kämpfte, als ob's im Scherze wäre,
Denn er war kräftig und sehr flink.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dostrzega Turnus rwetes w flocie,
Tam całą siłą pędzi żwawiej;
W krąg wierci się jak diabeł w błocie
I o korzyściach wszystkim prawi.
Rutulów w ławę uszykował,
Swych zuchów sławnych, doborowych,
Na sojuszników konno pomknął.
Wciąż krzyczy, rąbie i wywija,
Żartuje, rzekłbyś, a nie bije,
Bo był siłaczem on ogromnym.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Приметя суетню во флоте,
Турн войско к берегу ведет
И, ерзая, как черт в болоте,
Знай о поживе всем поет.
Рутульцев выстроил рядами,
А сам с отборными полками
Он на троян пустился вскачь;
Кричит, коня на месте крутит,
Не рубится, а как бы шутит,
Вертляв как черт, к тому ж силач.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Увидя кавардак во флоте,
С войсками к Тибру Турн валит;
Сам ерзает, как черт в болоте,
И про поживу всем бубнит.
Он выбрал молодцов на славу,
Проворно их построил в лаву
И на союзных двинул вскачь.
Знай рубится, кричит, балует,
Как будто шутит, не воюет.
Был Турн увертлив и силач.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Приметя ералаш во флоте,
Турн с войском к берегу спешит,
И, ерзая, как черт в болоте,
Знай, о поживе всем твердит;
Рутульцев выстроив рядами,
С отборными сам молодцами,
Несется на союзных вскачь,
Кричит, задорится, рубает,
Не бьется, а, кажись, играет —
Он был увертливый силач.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Заметя суету во флоте,
С войсками Турн туда спешит,
Он мечется, как черт в болоте,
И о поживе всем твердит;
Рутульцев выстроив ораву,
Отборных молодцов на славу,
Мчит на союзников он вскачь,
Кричит, и рубит, и кромсает,
Не бьется, а как бы играет,
Он был увертлив и силач.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn, poznav z lodí nebezpečí,
tam všechny síly šikuje,
všude se vrtí, křičí, mečí,
všem tučnou kořist slibuje.
Vzal chlapce nejlíp vycvičené
a na spojence tryskem žene
svůj nejlepší, vybraný pluk;
řádí a seká, rubá, mačká,
to vše je, zdá se, pro něj hračka,
neb mrštný je ten hromotluk.

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней пройдисвіт і не промах,
В війні і взріс і постарів;
Привідця був во всіх содомах,
Ведмедів бачив і тхорів.
Дитина хукає на жижу;
Енею ж дур невдивовижу,
Видав він разних мастаків.
На Турна скоса поглядає
І на рутульців наступає,
Пощупать ребер і боків.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней пройдысвитъ и не промахъ,
Въ війни н взрисъ и постаривъ;
Прывидця бувъ во всихъ содомахъ,
Ведмедивъ бачывъ и тхоривъ.
Дытына хукае на жыжу;
Энеюжъ дуръ не вдывовыжу,
Выдавъ винъ разныхъ мастакивъ.
На Турна скоса поглядае
И на Рутульцивъ наступае,
Пощупать роберъ в бокивъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 40.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

А:

В войні і взріс, і постарів

Б:

В войні і взріс, і постарів

рядок 3:

А:

(В) Привідця був во всіх содомах

рядок 4:

А:

Медведів бачив і (тр) тхорів

Б:

Медведів бачив і тхорів

рядок 6:

Б:

(Енеєві) Енею ж дур невдивовижу

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, that well hardened tramp,
Grew up and aged in war affairs,
A leader and a hurly-burly champ,
Who saw both skunks and bears.
A child blows on what's hot.
Did foolishness surprise Aeneas? Not
At all! He saw all kinds of beastly men,
He looked at Turn askance
And made an imperceptible advance
To break the ribs of Rutuls then.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але ў вайне Эней не промах,
Даўно меў славу змагара;
Не раз у бойках быў вядомых,
Мядзведзя ведаў і тхара.
Малое хукае на жыжку;
Эней жа дзядзька іншы крышку,
Ён бачыў розных мастакоў.
На Турна коса паглядае
І на Ратульцаў наступае,
Ім рэбры палічыць гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней не се тъй лесно плаши,
израснал в бой и остарял;
забърквал се е в разни каши,
и две, и двеста е видял.
Кому не е разпрал търбуха,
така де — парен каша духа,
затрил е толкова души.
Към Турн изкосо той поглежда
и своята войска повежда
ребра и кости да троши.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas war ein Abenteurer,
Wuchs auf und alterte im Krieg,
Bei den Tumulten war er führend,
Wußte, wer bärenstark, wer feig.
Ein Kind haucht auf die kleinste Wunde;
Er kümmerte sich nie darum;
Im Leben sah er manchen Meister.
Blickt von der Seite Turnus an
Dann zieht er gegen die Rutuler,
Um zu befühlen mal ihr Fell.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, spryciarz wszędobylski,
Na wojnie wzrósł i się zestarzał;
Przewodził śmiało burdom wszystkim,
Oglądał tchórzy i mocarzy.
Dziecinka i na zimne dmucha;
Eneasz różnych rzeczy słuchał,
Artystów różnych on widywał.
Więc na Turnusa popatruje,
A sam Rutulów atakuje,
By zmacać żebra niegodziwym.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней был сам лихой рубака,
Кровавый бой ему не нов.
Затейщик первый всякой драки,
Медведей видел и хорьков.
Легко на огоньке обжечься,
Но не впервой Энею сечься,
Видал он всяких мастаков.
На Турна взгляд косой кидая
И на рутульцев наступая,
Без удержу крестил врагов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней — пройдоха, сам не промах,
В боях возрос и стал старей;
Был вожаком во всех содомах,
Видал медведей и хорей.
На свечку фукает пугливо
Дитя; Энею дурь — не диво!
Знавал он всяких мастаков.
Эней глядит на Турна косо,
Добраться пробует без спроса
До вражьих ребер и боков.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней — травленый волк, не промах,
Он в битвах вырос, возмужал,
Был главарем во всех содомах,
Хорьков, медведей повидал.
Дитя с огнем играть боится,
Эней же дури не страшится,
Видал похлеще мастаков, —
Скосясь, за Турном наблюдает
И на рутульцев наступает,
Пощупать ребра у врагов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней — бывалец, сам не промах,
На войнах взрос и возмужал,
Был верховод во всех содомах,
Медведей и хорьков видал.
Огонь мальчишке — развлеченье,
Энею дурь не в удивленье,
Видал он разных мастаков.
На Турна косо он взирает,
Пощупать у врагов решает
Побольше ребер и боков.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas znal, jak kde se bijí,
byl přece známý světošlap
a kápo v každé patálii,
no — zkrátka — vycválaný chlap.
Dítě si fouká na své bebé,
však Aenea nic nepodvede,
viděl už různé kumštýře;
na Turna kosmo pokukuje
a na Rutuly nastupuje,
zmaluje prý je k nevíře.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Фарона першого погладив
По тім'ю гострим кладенцем
І добре так його уладив,
Що сей вильнув наверх денцем.
Потім Ліхаса в груди тиснув,
Сей поваливсь і більш не писнув;
За ним без голови Кісей,
Як міх з пашнею, повалився,
І Фар на теє ж нахопився,
Розплющив і сього Еней.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 41.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Фарона першого погладывъ
По тимью гострымъ кладенцемъ
И добре такъ його уладывъ,
Що сей выльнувъ на верхъ денцемъ.
Потимъ Лихаса въ груды тыснувъ;
Сей повалывсь и билшъ не пыснувъ;
За нымъ безъ головы Кисей,
Якъ михъ съ пашнею, повалывся,
И Фаръ на теежъ нахопывся,
Росплющывъ и сього Эней.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 41.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 1:

Б:

Ферона (зараз поздоровкав) першого погладив

рядок 4:

Б:

Що (повернувся вверх) сей вильнув наверх денцем

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It was Faron's ill luck
To have his bold head crown
So vigorously struck,
That it turned upside down.
The next one so unblessed
Was Likhas, whose unprotected breast
Was hit and he succumbed without a squeak.
And then, beheaded, fell Kisay,
And afterwards, exactly the same way
Aeneas sent the pitiful Far eke.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Фарона першага пагладзіў
Па карку вострым палашом,
Аж той запал ваяцкі страціў,
Перакуліўся ўгору дном.
Ліхаса так за грудзі сціснуў,
Што той зваліўся і не піснуў;
За ім без галавы Кісей,
Як мех са збожжам, паваліўся,
І Фар на тое ж нахапіўся,
Расплюшчыў і яго Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Терон бе първият — с тесака
погъделичка го така,
че вирна задника юнака
и рухна с щръкнали крака.
И Лихас падна и не гъкна;
замахна с меча пак и хвръкна
главата едра на Цисей,
и той като чувал се свлече.
А след това и Фар съсече,
и с него справи се Еней.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zuerst hat er Faron gestreichelt
Am Kopf mit seinem scharfen Schwert
Und er tat dies gleich so gewaltig,
Daß der sofort kopfüber fiel.
Dann stieß er in die Brust den Lichas,
Der stürzte, ohne einen Laut.
Kissej fiel, wie ein Sack Kartoffel,
Nachdem er seinen Kopf verlor.
Danach erschien Far auf der Fläche,
Auch den setzte Aeneas matt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tarona więc pierwszego głasnął,
Ciął mieczem go po łbie ponurym
I dobrze tak urządził błazna,
Że się obrócił dnem do góry.
Lichasa potem w piersiach ścisnął,
Aż ten się zwalił i nie pisnął;
Bez głowy po nim i Cysseusz
Powalił się jak worek zboża,
Naleciał na to Farus hoży
I tego rozgniótł wraz Eneasz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Фарона первого погладил
По шее острым палашом
И в мир иной его спровадил, —
Тот покатился кувырком.
Потом Лихаса так притиснул, —
Тот рухнул наземь и не пискнул;
За ним без головы Кисей
Кулем на землю повалился;
Глядь, Фар с ним рядом очутился, —
Расплющил и его Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва по темени Фарона
Погладил острым кладенцом
Столь метко, что Фарон с разгона
Вильнул вверх донцем, вниз лицом.
Засим Лихаса в брюхо тыкнул.
Тот повалился и не пикнул.
Упал без головы Кисей,
Под стать мешку с мукой, а Фара
В лепешку с одного удара,
Играя, превратил Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Фарону первому погладил
Он темя острым палашом,
Так хорошо его уладил,
Что тот кувыркнулся вверх дном.
Потом Лихасу грудь притиснул,
Тот повалился и не пискнул;
За ним — без головы Кисей,
Как сноп, на землю повалился
И Фар туда же покатился,
Расплющил и его Эней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Фарону первому погладил
Он темя острым кладенцом
И хорошо с ним так поладил,
Что тот свернулся вмиг кольцом;
Потом Лихасу грудь притиснул,
Лихас свалился и не пискнул,
За ним без головы Кисей,
Как бы мешок с зерном, свалился,
И Фар с душою распростился,
Расплющил и его Эней.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Narazil nejdřív na Farona
a čakanem ho trochu šleh;
tak zřídil toho šampiona,
že jak byl dlouhý, tak si leh.
Potom se pustil do Lichasa,
že z něho zbyla kupka masa,
pak Kisseovi srazil vaz;
ten padl jako pytel žita —
a nato Farus už v tom lítá —
i toho rozmáčk Aeneas.

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней тут добре колобродив
І всіх на чудо потрошив;
Робив він із людей уродів
І щиро всіх на смерть душив.
Паллант був перший раз на битві,
Кричав, жидки як на молитві,
Аркадян к бою підтруняв,
По фрунту бігав, турбовався,
Плигав, вертівся, ухилявся,
Як огир в стаді, ярував.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней тутъ добре колобродывъ
И всихъ на чудо потрошывъ;
Робывъ винъ изъ людей уродивъ
И щыро всихъ на смерть душывъ.
Паллантъ бувъ першій разъ на бытви,
Крычавъ жыдкы якъ на молытви,
Аркадянъ къ бою пидтрунявъ.
По фрунту бигавъ, турбовався,
Плыгавъ, вертився, ухылявся,
Якъ огеръ въ стади ярувавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 42.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 1:

Б:

Еней тут лихо колобродив

рядок 5:

Б:

Паллант (сей в перший раз на битві) сей перший раз на битві

рядок 7:

Б:

Аркадян к (битві) бою підтруняв

рядок 8:

Б:

По фрунту бігав, (суєтився) турбовався

рядок 10:

А:

Як огер в стаді, яровав

Б:

Як огер в стаді, яровав

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas cut the foes' physiques,
He smashed to pieces every head,
He made the people look like freaks
And truly killed them dead.
The battle was for Pallant something new,
He shouted like a praying Jew,
He nudged his men to skirmish on,
He sprinted to and fro,
Encouraging their touch and go,
Excited like a horny stallion.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней на славу гаспадарыў
І ўсіх сустрэчных трыбушыў:;
Рабіў ён з ворагаў пачвараў,
Нявечыў, забіваў, душыў.
Палант крычаў на полі бітвы
Так, як яўрэі ў час малітвы,
Так, як нявопытны баец;
Па фронту лётаў, турбаваўся,
Круціўся, ад мяча ўхіляўся,
Натурыўся, як жарабец.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней като вихрушка мина,
не спря той меча да върти;
превърна в уроди мнозина
и доста хора осмърти...
Палант за пръв път бой опитва,
като чифутин на молитва
пищи, аркадците зове;
по фронта тича с всички сили,
като жребец между кобили
пръхти, размята се, снове.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas, gegen alle fuchtelnd,
Zerschmetterte sie mit Gewalt,
Mit einem Schönheitsmal versehen
Schickte er jeden in den Tod.
Dies war die erste Schlacht für Pallant,
Der schrie, wie Juden beim Gebet,
Um die Arkadier anzuspornen;
Stets die Frontlinie entlang
Rannte er, sprang umher und wand sich
Und tollte, wie ein wilder Hengst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz dobrze tu zbytkował
I wszystkich cudnie już patroszył;
Pokraki robił z ludzi owych,
Na śmierć wyduszał ich po trosze.
A Pallas pierwszy raz był w bitwie
I piał, jak Żydki na modlitwie,
Arkadyjczyków szczuł do boju;
Wzdłuż frontu biegał, wciąż się krzątał
I skakał, wiercił się i plątał,
Wiódł rej, jak ogier w stadzie swoim.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Свирепствуя в подобном роде,
Эней рутульцев потрошил
И делал из людей уродов
Иль насмерть, как ягнят, душил.
Впервые в битву вовлеченный,
Паллант кричал как оглашенный,
Аркадян к бою побуждал,
По фронту бегал, суетился,
Как в стаде жеребец бесился,
Потел, вертелся, бушевал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сынок Анхизов куролесил,
Он супостатов потрошил,
В бою немало начудесил
И без разбора всех крошил.
Паллант впервые шел на битву,
Горланил, как еврей молитву,
Носился из конца в конец,
До драки был не в меру жаден
И громко подстрекал аркадян,
Ярился, словно жеребец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней заколобродил смело
И всех на диво потрошил;
Он из людей уродов делал
И насмерть всех подряд душил.
Паллант был первый раз на битве,
Кричал, как жид, творя молитвы,
Аркадцев к бою побуждал,
По фронту бегал, горячился,
Как в стаде жеребец, ярился,
Скакал, вертелся, наседал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, куражась так, народу
Немало перепотрошил,
Он делал из людей уродов
И любо насмерть всех душил.
Паллант был первый раз на битве,
Кричал он так, как на молитве
Кричат жидки, и увлекал
Аркадцев в бой, и сам стремился,
По фронту бегал, горячился,
Как в стаде жеребец, скакал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Skotačil, dělal nezbednosti,
bil Rutuly jak chrobáky,
rdousil a kuchal, lámal kosti
a dělal z lidí mrzáky.
Pallas byl prvně v tomhle plesu,
křičel jak židi při šábesu,
Arkadské k boji nabádal,
pobíhal celý starostlivý,
uhýbal, skákal jako divý,
jak rozzuřený hřebec ržál.

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут Даг, рутулець прелукавий,
Пізнав одразу новичка,
Хотів попробовать для слави,
Паллантові піддать тичка;
Но наш аркадець ухилився,
Рутулець з жизнею простився,
В аркадцях закипіла кров!
Одні других випережають,
Врагів, як хмиз, трощать, ламають;
Така підданців єсть любов.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ Дагъ Рутулець прелукавый
Пизнавъ одъ разу новычка,
Хотивъ попробовать для славы,
Паллантови пиддать тычка;
Но нашъ Аркадець ухылывся,
Рутулець съ жызнею простывся.
Въ Аркадцяхъ закыпила кровъ!
Одни другыхъ выпережаютъ,
Врагивъ якъ хмызъ трощатъ, ламають;
Така пидданцивъ есть любовъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 43.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Тут (даг) Даг, рутулець прелукавий

рядок 4:

(Палланту сироті тичка) Паллантові піддать тичка

рядок 6:

Рутулець з жизнію простився

рядок 10:

Така єсть (подданих) любов. Після «така» вписано — «підданців».

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A sly Rutulian, named Dug, the Snake,
Could see the novice right away.
He wished to try for glory's sake
To teach him how to slay.
But Pallant could evade the blow
And he received his quid pro quo.
The blood of all Arcadians began to boil.
They were as if competing
In killing, stabbing, beating.
Such is the subjects' love and toil.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У ім Ратулец Даг крывавы
Пазнаў адразу навічка,
І зажадала лёгкай славы
Яго драпежная рука.
Ды наш Аркадзец ухіліўся,
З жыццём Ратулец разлічыўся,
Аркадцаў закіпела кроў!
Адзін другога абганяюць,
Ратульцаў нішчачы, жадаюць
Паланту выказаць любоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На Лаг — ругулче прелукаво —
новакът хвърли се в очи
и както жадно бе за слава,
поиска да се отличи.
Но нашият аркадец схвана
и пръв прониза му гръкляна!
Кръвта в аркадците кипи!
Един през други падат, стават,
като през храсти път си правят,
любов към княза ги крепи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dag, ein sehr schlauer Rutuler,
Hat einen Neuling gleich erkannt,
Und machte sich, des Ruhmes wegen,
Mit Hieben an Pallant heran.
Unser Arkadier sprang zur Seite
Und den Rutuler traf der Schlag.
Das Blut in den Arkadiern kochte!
An Keckheit überbot man sich,
Zerbrach die Feinde, wie das Reisig,
So ist die Liebe des Vasalls.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu Dagus, bardzo chytry Rutul,
Wraz poznał w nim nowicjusza,
Dla chwały chciał spróbować, brutal,
Pallasa szturchnąć, wytrząść dusze;
Lecz Arkadyjczyk się uchylił
A Rutul zginął w krótkiej chwili,
W Arkadyjczykach krew zawrzała!
I jedni drugich wyprzedzają,
Jak chrust tak wrogów wykruszają,
Poddanych miłość jest wspaniała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут Даг, рутулец прелукавый,
В Палланте видя новичка,
Хотел добыть дешевой славы,
Дать по зубам ему тычка;
Но наш аркадец изловчился,—
Рутулец с жизнью распростился.
В аркадцах закипела кровь!
Один другого обгоняют,
Врагов, что камыши, ломают,
Вот истых подданных любовь!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но Даг, рутул весьма лукавый,
Узнал в Палланте новичка
И вздумал ради вящей славы
Поддать царевичу тычка;
Паллант, однако, изловчился,
И Даг с душою разлучился.
В аркадцах закипела кровь.
Летят, несутся, пыль вздымая,
Как хворост, вражью рать ломая.
Что значит подданных любовь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут Даг, рутулец прелукавый,
Узнав в нем сразу новичка,
Хотел попробовать для славы
Палланту наподдать тычка.
Аркадец от него отбился,
Рутулец с жизнью распростился,
В аркадцах закипела кровь!
Один другого обгоняют,
Врагов, как прутики, ломают;
Что значит подданных любовь!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут Даг, рутулец прелукавый,
Узнал в Палланте новичка,
Надумал, ради легкой славы,
Ему под ребра дать тычка.
Но наш аркадиец отбился,
Рутулец с жизнью распростился,
В аркадцах закипела кровь!
Одни других опережают
И, как лозу, врагов ломают,
Что значит подданных любовь!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu Rutul Dagus, padouch lstivý,
v něm poznal ihned nováčka,
chtěl na něm zkusit svoje divy
a pořádně ho rozmačkat;
náš Arkaďan však uhnul rychle,
Rutula bác! — ten ztuh jak krychle;
Arkadským překypěla krev!
Do nepřátel se dravě pouští,
lámou je jako suché chroští —
Pallas je přece jejich šéf.

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллант Евандрович наскоком
Якраз Гібсона і насів,
Шпигнув в висок над правим оком
Гібсон і дутеля із'їв.
За сим такая ж смертна кара
І лютого постигла Лара.
Ось Ретій в бендюгах летить!
Сього Паллант стягнув за ногу,
Ударив, як пузир, об дрогу,
Мазка із трупа капотить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Паллантъ Эвандровычъ наскокомъ
Якъ разъ Гибсона и насивъ,
Шпыгнувъ въ высокъ надъ правымъ окомь,
Гибсонъ и дутеля изъйивъ.
За сымъ такая жъ смертна кара
И лютого постыгла Лара.
Ось Ретій въ бендюгахъ летытъ!
Сього Паллантъ стягнувъ за ногу,
Ударывъ якъ пузырь объ дрогу,
Мазка изъ трупа капотытъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 44.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Паллант Евандрович (встрічаєть) наскоком

рядок 7:

(Як) Ось Ретій в бендюгах летить

рядок 9:

(І розміжчив [і тріснув] всього) об дрогу. Перед «об дрогу» вписано — «Ударив, як пузир».

рядок 10:

(Аж) Мазка із трупа капотить

Примітки: VI, 44.

       Частина VI стр. 44.

Дутеля з'їсти — померти. Дутель — порожній горіх.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Pallant let a javelin fly
At Gibson. When it hit
The temple over his right eye,
He tumbled down and bit
The dust. It was a speedy end
For Far, his bosom friend.
As cruel Ret in his cart sped,
Young Pallant grabbed his leg and pulled him out.
When his head hit the road, he died without a shout.
The blood kept seeping from his head.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант Эвандравіч наскокам
Усіх знішчаў — ударыў ён
Гібсона ў скронь над правым вокам,
З таго і дух, як кажуць, вон.
А ўслед за ім такая ж кара
І лютага спасцігла Лара.
Вось Рэцій дрогамі грыміць!
Яго Палант сцягнуў за ногі,
Ударыў, як пузыр, аб дрогі,
Аж пыл ва ўсе канпы ляціць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Палант Евандрович от коня
стовари на Хисбон пестник
и тъй му промени фасона,
че хвърли топа той след миг.
С Ларид туй стори, па потрети,
та същото се случи с Ретий —
от колесаря полетя!
Палант го пипна за краката
и го събори от колата —
кръвта му бликна, зашуртя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Pallant Evandrovitsch im Angriff,
Hat grade Gibson im Visier,
Schlägt auf die Schläfe rechts vom Auge,
Und Gibson fiel sofort tot um.
Genau die gleiche Todesstrafe
Erlitt der böswillige Lar.
Da eilt Retij auf seinem Wagen!
Pallant zieht ihn am Fuß herab,
Und schleudert ihn gegen die Flanken,
Daß sein Hirn aus der Leiche spritzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Pallas wkrótce jednym skokiem
Hibsona dopadł jak pies gończy,
I dźgnął go w skroń nad prawym okiem,
Tu Hibson szybko się wykończył.
A potem tej śmiertelnej kary
Larides wściekły doznał zaraz.
Wtem mknie Reteusz z wozów kupą!
Za nogę chwycił go, uderzył
W wóz Pallas nim tu jak pęcherzem
I tylko jucha kapie z trupa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант Эвандрович с наскока
Гибсона пикою достал,
Хватил в висок над правым оком, —
Гибсон, как скошенный, упал.
За этим вслед такая ж кара
И лютого постигла Лара.
Там Ретий мчит — лихой ездок!
Паллант его схватил за ноги
И двинул головой о дроги,
Аж мозг из головы потек.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант Эвандрович наскоком
Успел Гибсона уложить,
Пырнул в висок над правым оком —
И приказал он долго жить.
Смертельная постигла кара
Его и яростного Лара.
Вон Ретий в роспусках летит.
Паллант его схватил, — о боги! —
Ударил, как пузырь, об дроги,
И третий недруг был убит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Паллант Эвандрович с наскока,
Гибсона крепко угостил:
Кольнул в висок над правым оком —
Гибсон и дух свой испустил.
За ним мгновенной смерти кара
И лютого постигла Лара.
Вот Ретий на двуколке мчит;
Паллант, стянув его за ноги,
Ударил, как пузырь, о дроги,
И кровь из мертвого сочит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Паллант Эвандрович наскоком
Вдруг на Гибсона налетел,
Ширнул копьем под правым боком,
Гибсон на том и жить велел.
За ним такая же смерть-кара
Жестокого постигла Лара.
Вот Ретий на повозке прет!
Его Паллант стянул за ногу,
Швырнул беднягу на дорогу,
А кровь из трупа так и льет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu Pallas Evandrovič skokem
pích Gibsonovi do hlavy,
probod mu leb nad pravým okem
a Gibson kousal do trávy.
Stejná smrt stihla zlého Lara —
už nedočká se, chudák, jara.
Hle, Retius sem žene vůz!
Pallas ho stáhl s vozu dolů,
jak s měchýřem prásk o rozvoru —
má postaráno o funus.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось! ось! яриться, бісом дише!
Агамемноненко Галес.
І бистрим бігом все колише,
Неначе в гніві сам Зевес;
Вокруг себе все побиває,
Фарет, з цим збігшись, погибає,
Душі пустився Демоток.
Ладона сплющив, як блощицю,
Кричить: «Палланта-ледащицю
Злигаю я в один ковток».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ось! ось! ярытся, бисомъ дыше!
Агамемноненко Талесъ.
И быстрымъ бигомъ все колыше,
Ниначе въ гниви самъ Зевесъ;
Вокругъ себе все побывае,
Фаретъ зъ нымъ збигшысь погыбае;
Души пустывся Демотокъ.
Ладона сплющывъ якъ блощыцю,
Крычытъ: «Палланта ледащьщю
«Злыгаю я въ одынъ ковтокъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 45.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 4:

(Зев) Неначе в гніві сам Зевес

рядок 6:

Фарет, (Ладон тут) з ним збігшись, погибає

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Look there! And who is he, who breathes fire?
It's Hales, the son of Agamemnon on the loose!
His speedy run makes the entire
Surroundings sway, as if he were god Zeus.
Whoever was near him, he had to die.
It happened to Faret, who was nearby,
And Demotok gave up the ghost,
He flattened Ladon like a bug
And yelled: "Where is that Pallant, brave and smug,
I'll swallow him just like a piece of roast!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось! вось! шалее, чортам чмыша!
Агамемноненка Галес,
Зямлю, як бура, ён калыша,
Нібыта ў гневе сам Зевес;
На ўсіх сваю спрабуе сілу,
Фарэнта звёў ён у магілу,
Ладону заказаў труну,
Як муху, сплюшчыў Дэматока,
Крычыць: «Паланта-абібока,
Нібы галушку, праглыну».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А! А! От ярост цял се мята
Агамемноненко Халез
и с коня си тресе земята
като да е самият Зевс;
край себе си навред избива,
Ферет след кратък бой загива
и Демодог — безстрашен мъж,
Ладон бълха е срещу него,
крещи: „Палант, Палант къде го
да го излапам наведнъж!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da! Da! Hier wütet einer schrecklich!
Der Agamemnenko Gales
Streckt alles, was im Weg ist, nieder,
Schlimm, wie der wutentbrannte Zeus;
Alles um ihn zerstört er gierig,
Faret lauft ihm entgegen, stirbt,
Vom Demotok entflieht die Seele,
Wie Wanze, wird Ladon zerquetscht,
Und er schreit: "Pallant, diesen Schurken
Verschlinge ich in einem Zug."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tu szaleje, jak bies dyszy!
Halezus, syn Agamemnona,
I wszystko biegiem aż kołysze,
Już niczym Zeus rozzłoszczony;
Dokoła wszystkich też zabija,
Z nim Feres zbiegłszy się, nie żyje,
Z Demodokusa dusza pierzchła.
Ladona zgniótł jak pchełkę jakąś
I krzyczy: "Połknę wraz próżniaka,
Pallasa dusze zgnam do piekła".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как бес ярится, злобой пышет
Агамемнона сын Талес,
Он землю топотом колышет,
Ну как бы в гневе сам Зевес;
Вокруг себя все сокрушает:
Фарет с ним в сшибке погибает,
Дух испускает Демоток,
Расплющил, как блоху, Ладона,
К Палланту подскочил с разгона,
Крича: "Сглотну в один глоток!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот! Вот! Ярится, бесом дышит
Агамемноненко Галес
И быстрым бегом всё колышет,
Точь-в-точь как в гневе сам Зевес.
Круша противников жестоко,
Он вышиб дух из Демотока,
Наткнул Фарета на клинок,
Прищелкнул, как блоху, Ладона.
Кричит: «Палланта, ветрогона,
Мне хватит на один глоток!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но вот ярится, бесом дышит
Агамемноненко Галес
И быстрым бегом все колышет,
Как будто в гневе сам Зевес;
Вокруг себя всех убивает —
Фарет с ним в стычке погибает,
С душой простился Дематок,
Ладон раздавлен, как мокрица.
«Палланта, — закричал, — сопливца
Я слопаю в один глоток!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот! вот! ярится, бесом дышит
Агамемноненко Галес
И в быстром беге все колышет,
Как-будто в гневе сам Зевес;
Вокруг себя всех убивает,
Фарет, с ним встретясь, погибает,
И душу отдал Демоток.
Ладона смел, как таракана,
Кричит: «Палланта-басурмана
Я проглочу в один глоток».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hle, všude řež a hněv a dales!
Teď běží jiný nepřítel,
sám Agamemnonenko Thales
jak rozhněvaný Jupiter;
bije a tluče, vztek v něm hárá,
jedinou ranou srazil Fara,
kles mrtev také Demotok,
Ladona rozmáčk jako blechu —
„Pallanta,“ křičí z plna dechu,
„já spolknu na jediný lok!“

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллант, любесенький хлопчина,
Скріпивсь, стоїть, як твердий дуб,
І жде, яка то зла личина
Йому нам'яти хоче чуб.
Дождавсь — і зо всього розгона
Вліпив такого макогона,
Що пан Галес шкереберть став.
Паллант, його поволочивши,
Потім на горло наступивши,
Всього ногами потоптав.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 46.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Паллантъ любесенькій хлопчына
Скрипывсь, стоитъ якъ твердый дубъ
И жде яка то зла лычына,
Йому намъяты хоче чубъ.
Дождавсь, — и зо всього розгона
Влипывъ такого макогона,
Що панъ Талесъ шкереберть ставъ.
Паллантъ його поволочывшы,
Потимъ на горло наступывшы,
Всього ногамы потоптавъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Young Pallant, such a lovely lad,
Stood as an oak tree, devil-may-care,
He waited wondering who had
A wish to pull him by the hair.
He did not wait in vain,
Soon he knocked out the brain
From Hales' crushed head.
Then, standing on his throat,
He pummeled and he smote
The body, making sure that it was dead.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант, хлапчына-малайчына,
Трымаецца, як моцны дуб,
Чакае, што там за дубіна
Яму намяць жадае чуб.
Як дачакаўся, дык з разгону
Галесу даў такога звону,
Што той аж на карачкі стаў.
Палант, у рукі ўзяўшы плётку,
Галесу наступіў на глотку
І ўшчэнт яго спаласаваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Палант, момче и половина,
като грамаден дъб стои
и чака мръсната гадина,
която му кюляф крои.
Дочака го — и за отплата
така го фрасна по главата,
че се търкули пан Халез.
Палант повлачи го, па хвана,
че сам му стъпи на гръкляна,
добре го понагази днес.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und Pallant, unser lieber Junge,
Steht, wie die Eiche, stark und fest,
Und wartet, welches böse Scheusal
Ihn jetzt zu überfallen droht.
Na endlich - und in vollem Anlauf
Verpaßt ihm einen solchen Schlag,
Daß Herr Gales kopfüber stürzte.
Pallant zerrte ihn mit sich fort,
Danach sprang er ihm an die Gurgel
Und trampelte auf ihm herum.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Pallas, miłe chłopię zaraz
Jak dąb ów stanął, przygryzł wargę
I czeka, jaka to poczwara
Za czub zachciała go wytargać.
Doczekał się — z rozmachu wlepił
Takiego prztyczka jak najlepiej,
Że pan Halezus zadarł nogi.
A Pallas jego powłóczywszy,
Na gardło potem nastąpiwszy,
Podeptał całkiem jak stonogę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант — отменный молодчина —
Стоит недвижим, словно дуб,
И ждет: что там за образина
Грозит сгрести его за чуб.
Дождавшись, сколько было духу
Влепил такую оплеуху,
Талес аж вверх ногами встал.
Паллант, рутульца отвозивши,
Потом на горло наступивши,
Всего ногами истоптал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант, голубчик, молодчина,
Стоит, скрепясь, как твердый дуб,
И ждет — какая образина
Ему надрать желает чуб?
Дождался — и врагу с разгона
Такого закатил трезвона,
Что вверх тормашками он стал.
На горло наступив Галесу,
Паллант его отправил к бесу,
Ногами гневно растоптал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Паллант был парень-молодчина,
Скрепясь стоит, как мощный дуб,
И ждет: что там за образина
Ему намять желает чуб.
Дождался и что было духу
Влепил такую оплеуху,
Галес аж вверх тормашки встал;
Паллант, рутульца отвозивши,
Потом на горло наступивши,
Всего ногами истоптал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Паллант, красавец-молодчина,
Прищурив глаз, стоит, как дуб,
Ждет, смотрит, что за образина
Ему надрать грозится чуб;
Дождался — и что было духу
Влепил такую оплеуху,
Что ноги пан Галес задрал;
Паллант его в пыли таскает
И, став на горло, добивает,
Всего ногами растоптал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však Pallas, chlapec plný žáru,
ve střehu zůstal pevně stát
a čeká — co to za maškaru
chce za vlasy ho zakrákat.
Dočkal se — napřáh, čelo svraštil
a pana Thalesa tak praštil,
že udělal tři kozelce.
Pallas ho popad, odtáh honem,
šlápl mu na krk, dupal po něm,
skákal jak při své veselce.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сим Авента, пхнувши ззаду,
Поставив раком на показ;
І тут сього ж понюхав чаду
Одважний парубійка Клавз.
Хто ні сусіль, тому кабаки
Давав Паллант і всі бурлаки,
З Аркадії що з ним прийшли.
Побачив Турн собі зневагу,
Не мед дають тут пить, а брагу,
І коси не траву найшли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымъ Авента пхнувшы зъ заду,
Поставывъ ракомъ на показъ;
И тутъ сьогожъ понюхавъ чаду
Одважный парубійка Клавзъ.
Хто ни сусиль, тому кабакы
Дававъ Паллантъ, и вси бурлакы,
Зъ Аркадіи що зъ нымъ прыйшлы. —
Побачывъ Турнъ соби зневагу,
Не медъ даютъ тутъ пыть, — а брагу,
И косы не траву найшлы.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 47.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 7:

З Аркадії, що з ним пришли

Примітки: VI, 47.

       Частина VI стр. 47.

Хто не сусіль, тому кабаки — сусіль — те саме, що "шасть", "шмиг", тобто втекти. Кабаки дати, втерти — покарати. Отже: хто не втече, тому погибель.

 

І коси на траву найшли — всупереч приказці "Найшла коса на камінь" аркадяни косять рутульців, мов траву.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He later pushed Avent
And stood him like a crab,
And so was also sent
Claus, who received the same sharp stab.
But who came unexpected,
Then he would be subjected
To treatment with much pain and woe.
Now Turn saw scorn and what they fed,
No mead, but mash instead,
The scythes found there no grass to mow.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля Авента, пхнуўшы ззаду,
Паставіў ракам напаказ;
А ўслед за ім такога ж чаду
Нюхнуў юнак адважны Клаўз.
Хто нетутэйшы, тым табакі
Даваў Палант і ўсе ваякі,
Што з ім з Аркадзіі прыйшлі.
Убачыў Турн у тым знявагу,
Што тут не мёд даюць, а брагу
І косы на траву найшлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Авентин сред тоя хаос
се просна — кървав като рак,
и храбрият ергенин Клауз
видя какво се вика враг.
Сечаха, мушкаха с тесаци
Палант и другите бурлаци,
чак от Аркадия дошли.
На Турн косата му удари
о камък, иска мед да кяри,
а жилят пустите пчели.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann stieß von hinten er Aventus,
Daß der auf allen Vieren stand;
Ebenso diesen Qualm gerochen
Hatte der kecke Jüngling Klaus.
Wer nicht acht gab, bekam's zu spüren
Von Pallant und der ganzen Schar,
Die aus Arkadien gekommen.
Turnus verspürte diese Schmach,
Daß man nicht Met gibt, sondern Braha,
Was hier gemäht wird, ist nicht Gras.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Abasa potem z tyłu pchnąwszy,
Postawił rakiem jak na pokaz;
Wnet czad ów nosem pociągnąwszy,
Padł młodzian śmiały Klauzus z boku.
Nie brzeczkę komu, to tabakę
Pchał Pallas z zgrają swych burłaków,
Która z Arkadii z nim przybyła.
Zniewagę widząc, Turnus staje,
Nie miód, lecz brahę pić tu dają,
Na kamień kosa natrafiła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Засим Авента хвать по заду,
Поставил раком напоказ;
И тут же, за Авентом кряду,
Заснул навек отважный Клавз.
Так лютовал, не зная страху,
Паллант, лупя рутульцев смаху,
И все аркадцы-молодцы.
Турн бедный потерял отвагу,
Увидя, что не мед, а брагу
Ему подносят храбрецы.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И напоказ поставил задом
Авента, в зад его пихнув;
И Клавз отважный рухнул рядом,
Того же чаду здесь нюхнув.
Лишь сунься! — отутюжат хватски
Паллант и сброд его аркадский.
Турн видит: им пренебрегли.
И впрямь от этакой ватаги
Не меду жди, а только браги;
На камень косы тут нашли.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А там, пихнув Авента сзаду,
Поставил раком напоказ.
Такого же понюхав чаду,
Погиб отважный парень Клавз;
Вот так налево и направо
Лупил Паллант и вся орава,
Что из Аркадии пришла;
Турн видел, как его срамили,
Не медом — брагой напоили,
Коса на камень, знать, нашла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Авента он, хватив по заду,
Поставил раком напоказ,
За ним, того ж понюхав чада,
Погиб отважный юный Клавз.
Паллант врагам дал перцу с маком,
Хватало дел и гайдамакам,
Что из Аркадии пришли.
Турн видит злую передрягу,
Не мед дают тут пить, а брагу,
На камни косы, знать, нашли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Potom Aventa na ukázku
naučil běhat po čtyřech,
i Klausus, chlapík jak z obrázku,
hned po něm navždy ztratil dech.
Kdo přijde — toho Pallas bije
se svými druhy z Arkadie
a dopřejí mu věčný sen.
Turn viděl, vzteklý, plný jedu —
zde k pití hořká místo medu,
zde přišla kosa na kámen.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зробився Турн наш бісноватим,
Реве, як ранений кабан;
Гаса, финтить своїм зикратим;
Що ваш против його Полкан!
Простесенько к Палланту мчиться,
Зубами скриготить, яриться
І гамка їсти здалека.
Уже шаблюкою махає,
Коневі к шиї прилягає,
Хитрить, як ловить кіт шпака.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зробывся Турнъ, нашъ бисноватымъ,
Реве якъ раненый кабанъ;
Гаса́, фынтытъ своимъ зыкратымъ;
Що вашъ протывъ його Полканъ!
Простесенько къ Палланту мчытся,
Зубамы скрыготыть, ярытся
И гамка йисты здалека.
Уже шаблюкою махае,
Коневи къ шыи прылягае,
Хытрытъ, якъ ловытъ китъ шпака.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 48.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-2:

(Сикнувся Турн, як ошалілий
Реве і піну іспускає
)
Зробився Турн наш бісноватим,
Реве, як ранений кабан

рядок 8:

Уже шаблюкою (не) махає

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, riding at great speed,
Was screaming like a wounded boar.
He flaunted his white-sided steed,
Compared, Polcan was something to deplore.
He raced to Pallant right away
And gnashed his teeth in great dismay.
He wished to give him tit-for-tat.
And swinging his small sword, by heck!
And lying on his horse's neck,
He was so artful like a hunting cat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Нібы вар'ятам Турн зрабіўся,
Роў, як паранены кабан,
Галёкаў, на кані круціўся;
Што там супроць яго Палкан!
Шлях да Паланта Турн прастуе,
Скрыгоча сківіцай, лютуе,
Гатоў ён зжэрці юнака.
Ужо шабэлькаю махае,
Паланта хітрасцю жадае
Злавіць, як ловіць кот шпака.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Турн започва да бесува,
реве като ранен глиган,
тъй взира се, следи, хитрува,
че трици да яде Полкан!
Простесенко Палант съзира,
със зъби скърца, галопира
и сладко се облизва чак.
Върти той сабята, в засада
към гривата на коня пада —
тъй дебне мишка котарак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus ward jetzt zum wilden Eber,
Raste vor Wut und brüllte laut;
Tollte umher mit wilden Blicken;
Was war schon Polkan gegen ihn!
Schon nimmt er Kurs direkt auf Pallant,
Knirscht mit den Zähnen außer sich,
Als ob er ihn zermalmen wollte.
Schon schwingt er gegen ihn sein Schwert,
Neigt sich zur Mähne seines Pferdes,
Schlau, wie die Katz' beim Vogelfang.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wściekł się Turnus tu bez zwłoki,
Jak dzik zraniony głośno ryczy;
I hasa, kręci białobokim;
Że Połkan wasz jest przy nim niczym.
Mknie prościuteńko na Pallasa,
Zębami zgrzyta i zawczasu
Chce połknąć tego nieboraka.
Szabliskiem oto już wywija,
Przywiera też do końskiej szyi
Czatuje jak kot, łowiąc szpaka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, взбесясь, он мчит пред войском,
Ревя как раненый кабан,
Гарцует на коне геройски,
Что там против него Полкан!
Прямехонько к Палланту мчится,
Зубами щелкает, ярится,
Не сводит глаз с его лица.
Уже и сабелькой махает,
Коню на шею припадает,
Хитрит, как кот, ловя скворца.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

У Турна помутился разум.
Что супротив него Полкан!
Знай носится на Белоглазом,
Ревет, как раненый кабан.
Летит к Палланту, лошадь хлещет,
Зубами лязгает, скрежещет —
Вот-вот укусит молодца!
Турн саблищей как замахнется
Да к шее конской как пригнется!
Так ловит хитрый кот скворца.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он, злобы распаленный жаром,
Ревет, как раненый кабан,
Финтит, несется на чубаром;
Что ваш против него Полкан!
Прямехонько к Палланту мчится,
Зубами скрежеща, ярится,
Сожрать наметил удальца;
Уже и саблищей махает
И к гриве конской припадает,
Хитрит, как кот, ловя скворца.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пан Турн совсем стал бесноватым,
Ревет, как раненый кабан,
Сел на коня, летит... Куда там,
Что супротив него Полкан!
Он прямо на Палланта мчится,
Скрипит зубами и ярится,
Готовый слопать молодца,
Он саблей острою сверкает
И к конской гриве припадает, —
Так хитро ловит кот скворца.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn poznal, že to vše je pod psa —
řve, chrochtá, křičí z plných plic;
kroutí se, na grošáku hopsá —
Kentaur je proti němu nic!
Žene se přímo k Pallantovi,
jak zuří, nelze vypsat slovy,
těší se, že ho rozmačká.
Už mává šavlí, chrčí, vrčí,
ke koňské šíji už se krčí,
číhá jak kočka na špačka.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллант, мов од хорта лисиця,
Вильнув і обіруч мечем
Опоясав по поясниці,
Що Турн аж поморгав плечем;
І вмиг, не давши схаменутись
Ні головою повернутись,
Стьогнув ще Турна через лоб.
Но Турн байдуже, не скривився,
Бо, бач, булатом ввесь обшився
І був, як в шкаралупі боб.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Паллантъ, мовъ одъ хорта лысыця,
Выльнувъ и обиручъ мечемъ
Опоясавъ по поясныци,
Що Турнъ ажъ поморгавъ плечемъ;
И вмыгъ не давшы схаменутысь,
Ни головою повернутысь,
Стьогнувъ ще Турна черезъ лобъ.
Но Турнъ байдуже не скрывывся,
Бо бачъ булатомъ ввесь обшывся
И бувъ якъ въ шкаралупи бобъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 49.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Паллант, (як) мов од хорта лисиця

рядок 3:

Оперезав по поясниці

рядки 7-8:

Стьобнув ще Турна через лоб,
Но Турн байдуже, ні скривився.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Bold Pallant dodged the raving foe
Just like a fox avoids a hound.
He gave him with his sword a blow
So, that he turned around.
And giving him no time to ponder twice,
He walloped his head in a trice
Awaiting him to fall, by god!
But Turn showed no distinct reaction,
He wore an armor for protection,
Safe like a bean inside a pod.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант, як ад харта куніца,
Вільнуў і разануў мячом
З абедзвюх рук па паясніцы,
Аж Турн перасмыкнуў плячом;
Яму не даўшы схамянуцца,
Ні галавою павярнуцца,
Яшчэ раз рубануў праз лоб.
Ды Турн, спакойны, не скрывіўся,
Бо ён кальчугаю абшыўся
Увесь, як шкарлупою боб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Палант изплъзва се веднага
като лисугер от загар
и Турн през кръста тъй налага,
че ха да падне тоя звяр;
след миг, дорде се окопити,
така го удря през очите,
че ще го прати в хладен гроб.
Но Турн не мръдва върху коня,
понеже цял е стегнат в броня,
като в шушулка — едър боб.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Pallant floh, wie der Fuchs vorm Windhund,
Griff beidhändig nach seinem Schwert
Und traf Turnus an seiner Taille,
Der hat die Schulter nur bewegt;
Pallant ließ ihn nicht zu sich kommen
Oder sich umschauen, denn schon
Hat er auch seine Stirn getroffen.
Doch Turnus hat kaum reagiert,
Denn, wie die Bohne in der Schale,
War er vom Stahlpanzer umhüllt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Pallas niczym lis przed chartem
W bok skręcił i oburącz mieczem
Po krzyżu prasnął nie na żarty,
Aż Turnus zadrżał od tej rzeczy;
Lecz oprzytomnieć mu nie dając,
Aż twarz odwróci, nie czekając,
Przez łeb Turnusa jak zawinie.
Lecz Turnus nawet się nie skrzywił,
Obszyty stalą był szczęśliwiec, —
W pancerzu tkwił jak bób w łupinie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант, как от борзой лисица,
Вильнул и полоснул мечом
Что было сил по пояснице, —
Турн дрогнул и повел плечом.
Паллант, вздохнуть не дав минуты,
Оборотясь к рутульцу круто,
Хватил что было силы в лоб.
Но Турн нимало не смутился,
Он весь кольчугою обшился,
Как шелухой турецкий боб!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант вильнул, под стать лисице,
И Турну оберучь мечом
Так запалил по пояснице,
Что дернул супостат плечом.
Паллант не дал ему очнуться,
От нападенья увернуться
И звезданул рутула в лоб.
Тот не поморщился. Куда там!
Кругом обшился он булатом
И был как в оболочке боб.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Паллант, как от борзой лисица,
Вильнув, с обеих рук мечом
Так полоснул по пояснице,
Что даже Турн тряхнул плечом;
И вмиг, не дав ему очнуться,
Ни головою повернуться,
Хватил еще раз — прямо в лоб.
Но Турн не дрогнул, не скривился.
Он, вишь, булатом весь обшился,
Как шелухой турецкий боб.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Паллант, как ото пса лисица,
Вильнул и в миг один мечом
Так долбанул по пояснице,
Аж передернул Турн плечом;
И вновь, не дав пошевельнуться,
Ни головою повернуться,
Хватил он Турна прямо в лоб.
Но Турну чхать, и не скривился,
Ведь он бронею весь обшился,
Как плотной скорлупою боб.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pallas se uhnul Turnu čelem,
ťal po něm mečem ze všech sil,
že Turn až trhl celým tělem
a na grošáku poskočil!
A dřív než se moh vzpamatovat
a všechno si to v hlavě srovnat,
bacil ho Pallas po čele.
Pan Turn však nic — ten podlý zrádce
byl jako ořech ve skořápce,
neboť měl krunýř z ocele.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так Турн, Палланта підпустивши,
Зо всіх сил келепом мазнув;
За руси кудрі ухвативши,
Безчувственна з коня стягнув;
Кров з рани джерелом лилася,
В устах і в носі запеклася,
Надвоє череп розваливсь;
Як травка, скошеная в полі,
Ув'яв Паллант, судеб по волі;
Сердега в світі не наживсь!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ Турнь Палланта пидпустывшы,
Зо всихъ сылъ келепомъ мазнувъ;
За русы кудри ухватывшы,
Безчувственна зъ коня стягнувъ;
Кровъ зъ раны джереломъ лылася,
Въ устахъ и въ носи запеклася,
На двое черепъ розвалывсь;
Якъ травка скошенная въ поли
Увъявъ Паллантъ, судебъ по воли;
Сердега въ свити не нажывсь!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 50.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 2-3:

(Мазнув [стьоб] по тім'ї келепком
І цупко за чуб ухвативши
)
Зо всіх сил келепом мазнув,
За русі кудрі ухвативши

рядок 4:

(З коня безчувственного стягнув)
Безчувственна з коня стягнув

рядок 5:

Кров (з мозком, нерозб. клекотіла) з рани джерелом лилася

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Thus, Turn let Pallant come near him,
Then hit him with a hammer, wishing him godspeed
He grabbed his curled hair of a cherubim,
And pulled him down from his scared steed.
The blood flowed like a stream, the sight was gross,
It was congealed inside his mouth and nose.
The skull was split in two,
Young Pallant, like a mowed down grass,
Was destined not to pass
The life exam. So young and well-to-do...

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Князь Турн, Паланта падпусціўшы,
Мячом што сілы меў махнуў;
Рукой за кучары схапіўшы,
З каня яго на дол сцягнуў;
Крыніцай з раны кроў лілася,
На вуснах згусткам запяклася,
Так галавы ён не знасіў;
Травой, у часе сенакосу,
Завяў Палант, па волі лёсу,
Нядоўгім век ягоны быў!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй вкара Турн Палант в капана
и с меча фрасна го така,
че той за къдрите се хвана
и рухна в конските крака.
На две се черепа разпука,
кръвта му шурна, забълбука,
в носа, в устата засмъдя;
като тревичка под косата
Палант се килна на земята,
не се момчето налудя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt wandte Turnus sich zu Pallant
Und schwang die Streitaxt gegen ihn,
Dann, an den blonden Haaren packend,
Zog er den Leblosen vom Pferd;
Das Blut strömte aus seiner Wunde,
Verklebte Nase und den Mund,
Entzwei gespalten war sein Schädel;
Pallant, wie ein geknickter Halm,
Gerichtet freiwillig, der Arme
Hat diese Welt nicht lang gesehn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Podpuścił Turnus tak Pallasa,
Czekanem z całych sił przysmalił;
Za włosy chwycił i z hałasem
Nieprzytomnego z konia zwalił.
Krew z rany jak ze źródła ciekła
I w ustach, w nosie się zapiekła,
Na dwoje czerep się rozleciał;
Jak wykoszona trawa w polu,
Tak Pallas zwiądł za losów wolą,
Niedługo biedak żył na świecie!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так Турн, Палланта подпустивши,
Наотмашь палицей мазнул,
Потом, за кудри ухвативши,
С коня в беспамятстве стянул.
Из раны кровь ручьем хлестала,
Глаза и губы заливала,
И череп треснул, как орех.
Как травка, скошенная в поле,
Погиб Паллант по божьей воле,
Не испытав земных утех.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Палланта он мазнул чеканом
По черепу, что было сил.
За русы кудри бездыханным
Царевича с коня стащил.
Из раны кровь текла густая
И запеклась, уста смыкая.
Недолог был Палланта век,
Увял, сердешный, поневоле
Былинкой скошенною в поле:
Турн череп надвое рассек!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Палланта, ближе подпустивши,
Наотмашь палицей мазнул,
За кудри русые схвативши,
С коня в бесчувствии стянул.
Из раны кровь ручьем струила,
В устах, в носу, спекаясь, стыла —
Он череп надвое разбил.
Как травка, скошенная в поле,
Увял Паллант по вышней воле:
Сердешный в свете не пожил!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот Турн, Палланта подпустивши,
Чеканом раз! изо всех сил,
За кудри русые схвативши,
Убитого с коня стащил;
Струей из раны кровь лилася,
В носу и на устах спеклася,
Ему Турн череп размозжил.
Как травка, скошенная в поле,
Погиб Паллант по божьей воле,
На свете бедный не пожил!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V Turnovi strašný vztek se vznítil,
Pallanta po hlavičce — řach!
Za rusé vlásky chlapce chytil
a v bezvědomí s koně stáh:
lebka se ve dví rozpoltila
a na trávu se proudem lila
statečná krev z těch mladých žil...
Jak tráva pokosená v poli
uvadl Pallas, dohrál roli —
moc toho, chudák, neužil.

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн злобно сильною п'ятою
На труп Палланта настоптав,
Ремень з лядункой золотою
З бездушного для себе зняв;
Потім сам на коня схватився,
Над мертвим паничем глумився
І так аркадянам сказав:
«Аркадці! лицаря возьміте!
В ралець к Евандру однесіте,
К Енею що в союз пристав».

 

Варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ злобно сыльною пъятою
На трупъ Палланта настоптавъ,
Ремень зъ лядункой золотою,
Зъ бездушного для себе знявъ;
По тимъ самъ на коня схватывся,
Надъ мертвымъ панычемъ глумывся
И такъ Аркадянамъ сказавъ:
«Аркадци! лыцаря возьмите!
«Въ ралець къ Эвандру однесите,
«Къ Энею що въ союзъ прыставъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 51.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Турн злобно сильною (ногою) п'ятою

рядки 2-3:

(Палланту груди надавив
З ремнем лядунку золотую
)
На труп Палланта настоптав,
Ремень з лядункой золотою

рядок 6:

(З аркадян на ввесь рот) Над мертвим паничем глумився

рядок 10:

З Енеєм, що в союз пристав

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn trampled in great hate
Pallant's dead corpse, his curly locks,
And robbed the inanimate,
He took his girdle and the golden cartridge box.
Then sprang upon his horse,
And making fun of Pallant's corse,
Told the Arkadians: "My reply
To king Evander is: The body of this knight
Take to his dad forthright,
Who is Aeneas' close ally."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пад Турна злоснаю пятою
Ляжаў Палант забіты наш,
З яго нахабнаю рукою
Турн залаты зняў патранташ;
Сам потым на каня ўсхапіўся,
Над мёртвым панічом глуміўся
І Аркадзянам так сказаў:
«Аркадцы! Рыцара вазьміце,
Мой дар Эвандру аднясіце,
Які ў Энееў гурт прыстаў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Турн се спусна и без срама
затъпка мъртвия с нозе,
ремик със златна катарама
свали — за себе си го взе.
И пак се метна на жребеца,
взе пак да се глуми с мъртвеца
и към аркадците поде:
— Аркадци, рицаря вземете
и на Евандър го носете!
С Еней съюз ще ми плете!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Danach hat Turnus voller Bosheit
Seinen Fuß auf Pallant gesetzt;
Den Gürtel mit Patronentasche
Mit Gold bestickt, nahm er ihm ab;
Dann hat er sich auf s Pferd geschwungen,
Blickte den toten Prinzen an
Und sagte den Arkadiern spöttisch:
"Arkadier! Hier liegt der Held!
Bringt ihn als Gabe für Evandrus,
Der mit Aeneas ist im Bund."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ze złością Turnus przygniótł piętą
Pallasa trupa z krwawym licem
I zeń chciwością ogarnięty
Zdjął pas ze złotą ładownicą;
Wskoczywszy na białobokiego,
Z panicza zaczął drwić martwego,
Arkadyjczykom rzekł wśród wrzawy:
"Arkadyjczycy! Ciało weźcie
I Ewandrowi w darze nieście.
Co z Eneaszem sojusz zawarł".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А Турн победною пятою
Труп бездыханный попирал
И ладанкою золотою,
С Палланта снятой, помахал.
Потом в седло, как птица, взвился,
Над мертвым панычом глумился
И так аркадянам сказал:
"Аркадны! Лыцаря возьмите
И в дар Эвандру отнесите
За то, что на меня восстал!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На труп, злодею ненавистный,
Он стал могучею пятой,
С Палланта снял рукой корыстной
Ремень с лядункой золотой,
На своего коня взвалился,
Над мертвым паничем глумился
И крикнул, довершив удар:
«Возьмите рыцаря, аркадцы!
Союзнику Энея, братцы,
Эвандру отнесите в дар».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн злобно сильною пятою
На стывший труп Палланта встал.
Ремень с лядункой золотою
Себе с убитого он снял.
А сам потом в седельце взвился,
Над мертвым панычом глумился
И так аркадянам сказал:
«Аркадцы! Лыцаря возьмите!
И в дар Эвандру отнесите
За помощь, что Энею дал».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн злобно тяжкою стопою
На труп Палланта наступил,
Ремень с ладункой золотою
Себе с убитого стащил.
Он на коня потом взобрался,
Над мертвым долго издевался
И так аркадянам сказал:
«Аркадцы! Рыцаря возьмите
И в дар Эвандру отнесите,
Что для Энея другом стал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn stanul nad zabitým borcem,
na mrtvé tělo nohu dal,
sňal řemen s pozlaceným toulcem
a sám se jím hned opásal;
potom se vyšvih na grošáka
a na Arkadské zahulákal:
„Rytíře vám tu zanechám!
Evandrovi to jeho zlato
odneste — toť můj dárek za to,
že drží s Trojou proti nám.“

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Таку побачивши утрату,
Аркадці галас підняли,
Клялися учинить одплату,
Хоча би трупом всі лягли;
На щит Палланта положили,
Комлицькой буркою прикрили,
Із бою потаскали в стан.
О смерті князя всі ридали,
Харциза Турна проклинали.
Та де ж троянський наш султан?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Таку побачывшы утрату
Аркадци галасъ пиднялы,
Клялыся учыныть одплату,
Хочабы трупомъ вси ляглы;
На щытъ Палланта положылы,
Комлыцькой буркою прыкрылы,
Изъ бою потаскалы въ станъ.
О смерты князя вси рыдалы,
Харцыза Турна проклыналы. —
Та дежъ Трояньскій нашъ Султанъ?

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 52.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 4:

Хотя би трупом всі лягли

рядок 6:

(І буркой) Колмицькой буркою прикрили

рядок 7:

Із бою потащили в стан

рядок 10:

Да (но) где ж троянський наш султан

Примітки: VI, 52.

       Частина VI стр. 52.

Комлицькой буркою прикрили — тобто калмицькою.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That very painful loss
Enraged Arkadians beyond control.
They swore to take revenge for their killed boss,
No matter how extreme the toll.
They put the lifeless Pallant on the shield
And moved him from the battle-field.
They carried him, all struck with grief
To their close military camp.
They wailed and blasphemed Turn, the Scamp,
But where is our Trojan chief?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Убачыўшы такую страту,
Аркадцы галас узнялі,
І прысягалі на адплату
Хоць бы ўсе трупамі ляглі.
На шчыт Паланта палажылі,
Казацкай буркаю накрылі,
Панеслі з поля бою ў стан.
Над князем маладым рыдалі,
Забойцу Турна пракліналі,
Ды дзе ж Траянскі наш султан?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Видели загубата свята,
аркадците завиха с глас;
кълнат се, жаждат бой, разплата,
дори да паднат в тоя час.
На щит Паланта натъкмиха,
с калмицка бурка го покриха
и тръгнаха към своя стан.
За княза мъртъв с глас ревяха
и Турн, харсъзина, кълняха;
ела, троянски наш султан!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als diese den Verlust erkannten,
Fingen sie laut zu jammern an
Und schworen Turnus ihre Rache,
Auch wenn sie selbst zugrunde gehn.
Nun betteten sie Pallants Körper
Auf einen Schild, deckten ihn zu
Und trugen ihn vom Kampf ins Lager.
Alle beweinten seinen Tod,
Verfluchten den Banditen Turnus.
Und wo bleibt Trojas Federbusch?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ujrzawszy taką wielką stratę,
Arkadyjczycy krzyk podnieśli,
Przysięgli wnet odpłacić za to,
Gdy choćby wszyscy śmierć znaleźli;
Na tarczy ciało położyli,
Komłycką je opończą wkryli,
Powlekli do obozu z wrzaskiem,
Śmierć księcia w głos opłakiwali,
Turnusa — zbója przeklinali,
Lecz gdzież to sułtan nasz trojański?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Аркадцы, понеся утрату,
Галдеж великий завели,
Клялися учинить расплату,
Хотя бы все костьми легли;
На щит Палланта положили,
Мохнатой буркою прикрыли,
Из боя выволокли в стан.
О смерти князя все рыдали,
Злодея Турна проклинали.
Но где ж троянский наш султан?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Аркадцы, увидав утрату,
Сдержать рыданий не смогли
И учинить клялись расплату,
Хотя бы все костьми легли.
На щит Палланта положили,
Калмыцкой буркою прикрыли
И с поля потащили в стан.
Его оплакивали бурно,
Ругали кровопийцу Турна.
Да где ж троянский наш султан?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Увидев тяжкую утрату,
Галдеж аркадцы подняли
И учинить клялись расплату,
Хотя бы все костьми легли;
На щит Палланта положили,
Калмыцкой буркою прикрыли.
Из боя выволокли в стан.
О смерти князя все рыдали,
Злодея Турна проклинали.
Да где ж троянский нага султан?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Увидя страшную утрату,
Аркадцы, загудев как рой,
Клялися учинить расплату,
Хоть все полягут головой.
На щит Палланта положили,
Калмыцкой буркою накрыли
И понесли его в свой стан;
О юном князе все рыдали
И Турна хором проклинали.
А где ж троянский наш султан?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Arkadští zvedli děsný halas,
stříleli šípů bez počtu,
když viděli, jak zhynul Pallas,
a přísahali hroznou mstu.
Pallanta na štít položili,
kalmyckou burkou zahalili
a modlili se Otčenáš.
Smrt prince všichni oplakali
a vraha Turna proklínali...
Kde však je trojský sultán náš?

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но що за стук, за гомін чую?
Який гармидер бачу я!
Хто землю так трясе сирую?
І сила там мутить чия?
Як вихрі на пісках бушують,
В порогах води як лютують,
Коли прорватися хотять;
Еней так в лютім гніві рветься,
Одмстить Палланта смерть несеться,
Сустави всі на нім дрижать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но що за стукъ, за гоминъ чую?
Якый гармидеръ бачу я!
Хто землю такъ трясе сырую?
И сыла тамь мутыть чія?
Якъ выхри на пискахъ бушуютъ,
Въ порогахъ воды якъ лютуютъ,
Колы прорватыся хотятъ;
Эней такъ въ лютимъ гниви рвется,
Отмстыть Палланта смерть несется,
Суставы вси на нимъ дрыжатъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 53.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

(Так) Як вихри на пісках бушують,

рядок 6:

В порогах води (так) як лютують

рядок 8:

(нерозб.) Еней так в лютім гніві рветься

рядок 9:

Одмстить Палланта смерть (дереться) несеться

рядок 10:

Сустави всі на нем дрожать

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

What do I hear? A stamp? A clang?
And what a tumult I can see!
Who makes the terra firma quiver with a bang?
Whose power now disturbs the world ferociously?
Oh, how a tempest causes a turmoil!
And how the waters rage and boil,
When they destroy the dams!
So is Aeneas in his passion.
He wants revenge, his face is ashen,
And ail his joints got bad whim-whams!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды што за гул і гоман чую?
Што за гармідар бачу я?
Хто так трасе зямлю сырую?
Дол скаланула моц чыя?
Як замятае смерч дарогі,
Як рэкі рвуць свае парогі,
На волю мкнуцца і грымяць;
Так за Паланта смерць імкнецца
Эней адпомсціць, бурай рвецца,
Ажно ўсе жылы ў ім дрыжаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какъв е тоя шум и врява,
какъв е тоя хаос там?
Кой тъй земята разлюлява,
кой тъй се е размятал сам?
Тъй както вятър вдига пясък,
тъй както сред клисури с трясък
реве и блъска водопад —
Еней громи и разпилява,
и за Палант си отмъщава,
и се тресе от гняв и яд.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was für Lärm hör ich und Getöse?
Welch Durcheinander sehe ich?
Wer läßt die Erde so erbeben
Und welche Macht trübt hier die Luft?
Wie Winde, die den Sand verwehen,
Wie Wasser, welche voller Wucht
Gegen die Felsen niederschlagen, -
So stürmt Aeneas mit dem Heer,
Er eilt, um Pallants Tod zu rächen,
Und spannt voll seine Sehnen an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz co za stuk, za zgiełk ja słyszę?
Harmider widzę szalejący!
Kto biedną ziemię tak kołysze?
I czyje siły tam znów mącą?
Jak wichry na pustyni wieją,
W porohach wody wciąż szaleją,
Gdy chcą się przedrzeć nieustannie;
Eneasz tak się w gniewie miota,
Pallasa pomścić ma ochotę,
Aż wszystkie stawy drgają na nim.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Что там за шум, за гомон слышен?
Что за смятенье вижу я?
Кто землю-матушку колышет?
Что это там за толчея?
Как буря по степи бушует,
Как яростно вода бунтует,
Когда порогами летит,
Так пан Эней по полю мчится,
Палланта смерть отмстить стремится.
От гнева весь дрожмя дрожит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Громам и грохоту я внемлю,
Вокруг — смятенье вижу я.
Кто так трясет сырую землю?
Ее колеблет сила чья?
Как вихрь бушует на дорогах,
Как воды пенятся в порогах,
Так в ярости Эней летит;
Кровавой жаждет он расправы,
От гнева все дрожат суставы.
Он за Палланта отомстит!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но что за стук, за гомон чую?
Что за смятенье вижу я?
Кто землю так трясет сырую?
И сила там бунтует чья?
Как вихри на песках бушуют,
В порогах воды как лютуют,
Когда прочь вырваться хотят, —
Эней так в лютом гневе рвется,
Палланта смерть отмстить несется.
Суставы все его дрожат.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но что за стук, что за большую
Там суматоху вижу я?
Колеблет землю кто сырую,
Грохочет громом сила чья?
Как вихрь среди песков бушует,
Как на порогах Днепр лютует,
В своем стремленье их прорвать,
Эней так в лютом гневе рвется,
Палланта смерть отмстить несется,
И все суставы в нем дрожат.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Co je to za hřmot, hlahol, vření?
Jaký je to tam hlavolam?
Kdo to tak třese sirou zemí,
čí síly se to hemží tam...?
Jak vichr do písku když věje,
jak bouří voda přes peřeje,
dravá a rvavá, zuřivá —
tak Aeneas tam rubá, seká,
smrt Pallantovu pomstít spěchá,
každý nerv se v něm zachvívá.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

До лясу! Турна розбишаки,
Вам більше рясту не топтать!
Вам дасть Еней міцной кабаки,
Що будете за Стиксом чхать.
Еней совавсь, як навіжений,
Кричав, скакав, мов віл скажений,
І супротивних потрошив:
Махне мечем — врагів десятки
Лежать, повиставлявши п'ятки;
Так в гніві сильно їх локшив!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

До лясу! Турна розбышакы,
Вамъ билше рясту не топтать!
Вамъ дасть Эней мицной кабакы,
Що будете за Стыксомъ чхать.
Эней совавсь якъ навиженный,
Крычавъ, скакавъ, мовъ вилъ скаженый,
И супротывныхъ потрошывъ:
Махне мечемъ, — врагивъ десяткы
Лежать, повыставлявшы пьяткы;
Такъ въ гниви сыльно ихъ локшывъ!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 54.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Дрожать і горе [лихо] вам рутульці) Вам більше рясту не топтать

рядок 3:

Вам дасть Еней такой кабаки

рядок 8:

(Він вас як сарану потопче) Еней (нерозб.) совавсь, як навіжений

рядок 6:

Кричав, скакав, як віл скажений

рядок 9:

Лежать, пови(тягавши)ставлявши (лапки) п'ятки

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Run fast, you brigands and cutthroats of Turn!
You won't live long enough to breathe the snuff,
Aeneas will give you, what you won't spurn!
You'll sneeze beyond the Styx from that good stuff.
Aeneas ran around excited like a fighting cock,
He roared just like an ox amok.
He smashed the Rutuls right and left.
As soon as he would swing his sword,
He reaped a generous reward;
A heap of corpses, cut and cleft.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Да лесу! Турнавы ваякі,
Вам поля болей не таптаць!
Вам дасць Эней такой табакі,
Што будзеце за Сціксам чхаць.
Эней, мінаючы загоны,
Крычаў, скакаў, як вол шалёны,
І супраціўнікаў таптаў:
Махне мячом — і іх дзесяткі
Ляжаць, павыстаўляўшы пяткі;
Так ён ад злосці ўсіх знішчаў!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Насам, разбойници на Турна!
Насам, затривам ви до крак!
Сега на място ще ви турна,
зад Стикс ще ви проводя чак!...
Еней мучи и мята тяло
като добиче пощръкляло
и тръшка свойте врагове;
замахне с меч — и във въртопа
по десетина хвърлят топа,
така ожесточен се рве.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Teufel! Turnus' Räuberbande,
Das Tollen wird euch bald vergehn!
Aeneas gibt euch solchen Tobak,
Daß ihr hinter dem Styx noch niest.
Aeneas sprang herum, besessen,
Laut brüllend wie ein wilder Ochs,
Und schlug zusammen alle Gegner:
Nach einem Schwung mit seinem Schwert
Fallen die Feinde dutzendweise;
So kraftvoll schlug er auf sie ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do lasu! Zbóje Turnusowi,
Wam nie żyć więcej na tym świecie!
Eneasz da tabaki bowiem,
Za Styksem kichać aż będziecie.
Eneasz krzątał się zaciekle
I ryczał, skakał jak wół wściekły,
Patroszył wszystkich wrogów swoich:
Zamachnie mieczem — stos pociętych
Ich leży w krąg, zadarłszy pięty;
Tak w gniewie mocno siękł i kroił!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бегите, гады, на опушку,
Вам больше света не видать!
Эней такую даст понюшку —
За Стиксом будете чихать.
Как бешеный, Эней крутился,
Как вол взбесившийся, озлился,
Врагов, как молния, разил.
Махнет мечом — врагов десятки
Лежат, задравши к небу пятки,
Всех встречных на куски крошил!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«До лясу!.. Я вас, лиходеев!
Траву недолго вам топтать.
Куда как зол табак Энеев:
За Стиксом будете чихать!»
Эней ревел, скакал, совался,
Как бык свирепый бесновался,
Вояк рутульских потрошил.
Махнет мечом — врагов десятки
Ложатся, выставляя пятки.
Так в лютом гневе их крушил!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

До лясу! Турновы злодеи!
Вам больше света не видать!
Эней понюшку даст позлее,
За Стиксом будете чихать!
Эней летал, как исступленный,
Кричал, прядал, как вол взбешенный,
И супротивных потрошил:
Махнет мечом — врагов десятки
Лежат, задравши кверху пятки;
Так в гневе сильно их крошил!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

До лясу, турновцы, и пушки
Вас от него не защитят!
Эней вам крепкой даст понюшки,
За Стиксом будете чихать.
Эней, до края обозленный,
Кричал, скакал, как вол взбешенный,
И супостатов потрошил;
Махнет мечом — врагов десятки
Лежат пластом, раскинув пятки,
Их в гневе, как лапшу, крошил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turnovi psi, budete mrkat,
Aeneas vám dá šňupnout všem,
budete smrkat, kýchat, frkat
ještě i dole za Styxem!
Aeneas letěl jako blázen,
všechno rval, trhal, srážel na zem,
skákal a kuchal, lámal vaz:
palašem máchne — vrhá kopí —
a sto jich padne jako snopy —
tak mstí se chrabrý Aeneas.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В запалі налетів на Мага,
Як на мале курча шулік;
Пропав навік сей Маг бідняга,
Порхне душа на другий бік;
Видючой смерти він боявся,
Енея у ногах валявся,
Просив живцем в неволю взять;
Но сей, коп'єм наскрізь пробивши
І до землі врага пришивши,
Других пустився доганять.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ запали налетивъ на Мага,
Якъ на мале курча шуликъ;
Пропавъ на викъ сей Магъ бидняга,
Порхне душа на другый бикъ;
Видючой смерты винъ боявся,
Энея у ногахъ валявся,
Просывъ жывцемъ въ неволю взять:
Но сей копьемъ наскризь пробывшы,
И до земли врага прышывшы,
Другыхъ пустывся доганять.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He, like a hawk that kills a chick,
Fell on a fellow, Mag his name,
Whose soul would in a flick
Race to the world, serene and tame.
Down at Aeneas' feet he crept,
And begged and wept
To spare his life, make him a slave.
Aeneas pierced him with a spear,
And left with scorn and sneer,
To get those who were brave.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У гневе наляцеў на Мага,
Нібы на куранё тхарок;
Міг — і загіне, бедалага,
І галава адскоча ўбок;
У вочы смерці Маг баяўся
Глядзець, ён каля ног валяўся,
Маліў яго ў палон узяць,
Эней, кап'ём наскрозь прабіўшы
І да зямлі яго прышыўшы,
Другіх пусціўся даганяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй както порът дребно пиле —
Еней внезапно сгащи Маг;
душицата му в миг изпил е,
ще свърши клетият бедняк;
нали не му се млад умира,
в нозете му се заувира
и моли да го вземе в плен.
Но той, пронизал го с маждрака,
го прикова към прахоляка
и пак препусна настървен.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jähzornig überfiel er Magus,
Ein Adler, der das Küken fängt,
Verloren war Magus für immer,
Ins Jenseits fliegt sein Geist bereits;
Er ängstigte sich vor dem Sterben,
So flehte er Aeneas an,
Ihn doch lebendig zu versklaven.
Doch dieser hörte nicht, stach zu
Und sein Dolch streckte Magus nieder;
Dann rannte er den andern nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W zapale wleciał na Magusa,
Jak jastrząb na kurczątko małe;
Sczezł Magus — biedak, jednym susem
W zaświaty dusza poleciała;
Śmierć widząc, on się tak przestraszył,
Że pełzał u nóg Eneasza
I prosił zabrać do niewoli,
Lecz ten oszczepem go przebiwszy,
Do ziemi wroga przygwoździwszy,
Popędził za innymi w pole.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В запале налетел на Мага,
Как на цыпленка ястреб злой;
Пропал навеки Маг бедняга,
Пришлось сбираться в мир иной;
Он смерти как огня боялся,
В ногах Энеевых валялся,
Просил живьем в неволю взять,
Но пан Эней, копье пустивши
И грудь врага насквозь пробивши,
Других помчался догонять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как ястреб хищный на цыпленка,
На Мага напустился он;
Пропала слабая душонка,
Из тела запросилась вон!
Поджилки затряслись у Мага.
В ногах валялся он, бедняга,
Просил в неволю взять живьем,
Но с белым светом распрощался.
Вдогон другим Эней помчался,
Врага пришив к земле копьем,

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В запале налетел на Мага,
Как ястреб на птенца насел;
Пропал навеки Маг бедняга —
С душой расстаться час приспел!
Он смерти видимой боялся,
У ног Энеевых валялся,
Просил живьем в неволю взять.
Но тот, копьем его пронзивши,
Врага к сырой земле пришивши.
Других пустился догонять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В азарте налетел на Мага,
Как на цыпленка ястребок,
Пропал навеки Маг-бедняга,
Настал с душой проститься срок;
Он смерти видимой боялся,
У ног Энеевых валялся,
Просился в плен его забрать.
Эней, врага с коня сваливши,
Копьем к земле его пришивши,
Других пустился догонять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak malé kuře na luňáka
tu Magus na něj naletí;
ach, škoda Maga ubožáka,
duše mu z těla poletí:
bojí se smrti, fňuká, brečí
a na kolenou před ním klečí,
aby mu život daroval:
však Aeneas se chopil kopí
a nebožáka naskrz propích —
a nepřátele honil dál.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут на бігу піймав за рясу
Попа рутульського полку,
Смертельного задавши прасу,
Як пса покинув на піску.
Погиб тут также храбрий Нума,
Убив Сереста, його кума,
Тарквиту голову одтяв;
Камерта висадив з кульбаки,
Ансура в ад послав по раки,
А Луку пузо розплатав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 56.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ на бигу пиймавъ за рясу
Попа, Рутульского полку,
Смертельного задавшы прасу,
Якъ пса покынувъ на писку.
Погыбъ тутъ также храбрый Нума,
Убывъ Сереста його кума,
Тарквыту голову одтявъ;
Камерта высадывъ съ кульбакы,
Ансура въ адъ пославъ по ракы,
А Луку пузо росплатавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 56.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Рутульського полку (попа). Перед «рутульського» вписано — «попа»

рядок 5:

(Піймав) Погиб тут также (Лук) храбрий Нума

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He caught the regimental priest
By grabbing his monk's habit, and
A blow left him, the poor deceased,
Lie like a dog upon the sand.
Here also died the fearless Noom,
As well, Serest, his bold bridegroom;
Then, he cut off Tarquit's young head.
He pulled Kamert down from the saddle,
And let Ansul just like a crayfish straddle,
And left Luke with his open belly, dead.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ён на бягу злавіў за расу
Папа з Ратульскага палка,
Дух выпусціў з яго адразу
І раздавіў, як шчанюка.
Адным ударам знішчыў Нума,
Забіў Сэрэста, яго кума,
Тарквіту галаву адцяў;
Камэрта ён ссадзіў з канякі,
У пекла адаслаў па ракі
Ансула, Луку распластаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Докопал вейнатото расо
на полкови рутулски поп,
веднага псето сладкогласо
Еней запрати в хладен гроб.
Загина и храбрецът Нума,
Серест — кума му, и в тулума
на Лука мечът бе забит.
Изхвръкна Камерт из седлото
и Анксур бе сразен — горкото
момче, и бе заклан Тарквит.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Beim Laufen fing er an der Kutte
Den Priester vom Rutuler Heer,
Dem er den Todesstoß verpaßte
Und liegen ließ, wie einen Hund.
Den Tod fand hier der kecke Numa,
Serestus verstarb ebenso,
Er schlug den Kopf ab dem Tarquitus;
Vom Sattel zog er den Kamers,
Schickte ins Jenseits den Antheus,
Dem Lykos stieß er in den Bauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pochwycił w biegu tym za szatę
Kapłana z pułku rutulskiego,
Spuściwszy mu śmiertelne baty,
Jak psa na piasku rzucił jego.
Tu zginął także śmiały Numa,
Ściął Serestusa, jego kuma,
I Tarkwitusa z śmiercią zbratał;
Kamersa rzucił też z kulbaki,
Ansula w piekło zgnał po raki
I Lukasowi brzuch rozpłatał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, поймав попа за ряску,
Что удирал, не чуя ног,
Ему смертельную дал таску,
Как падаль бросив на песок.
Погиб тут также храбрый Нума,
Сереста — Нуминого кума
С Тарквитом вместе доконал,
Камерта сшиб с коня лихого,
Спровадил в ад Ансула злого
И Луку пузо распластал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И на бегу поймал за рясу
Попа рутульского полку.
Он смертного набрался трясу,
Как пес, катаясь по песку.
Расстался с жизнью храбрый Нума,
Утратив и Сереста, кума.
Эней башку с Тарквита снял,
Камерта сбил с коня, Ансула
И Лука, грузного рутула,
К чертям за раками послал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За рясу на бегу поймавши
Попа из вражеских полков
И трепку смертную задавши,
Как пса, покинул средь песков.
Погиб тут также храбрый Нума,
Убил Сереста, Нумы кума,
И голову Тарквиту снял;
Камерта вышиб из седельца,
Ансула в ад послал погреться,
А Луку пузо распластал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поймал за рясу полкового
Попа рутульского, разок
Хватив, убил отца святого
И отшвырнул, как пса, в песок.
Погиб тут также храбрый Нума,
Убил Сереста, его кума,
Тарквиту голову срубил;
На ловлю раков в Стикс отправил
Ансура, Лука продырявил,
Камерта прочь с седла свалил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak popa rutulského pluku
za kutnu v běhu uchvátil,
zvochloval hřbet, zlámal mu ruku
a jako psa ho utratil.
Pak zabil statečného Numu
i jeho kmotra Oportunu
a Targuitovi hlavu sťal;
pak Kamert dolů s koně letěl,
Ausura poslal do všech pekel,
Lukovi břicho rozpáral.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як задавав Еней затьору
Всім супостатам на заказ,
Як всіх калічив без розбору
І убивав по десять враз:
Лігар з Лукуллом поспішають
І в тарадайці напирають
Енея кіньми потоптать.
Но тут їх доля зла наспіла,
І душі сих братів із тіла
Пішли к Плутону погулять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ задававъ Эней затьору
Всимъ супостатамъ назаказъ;
Якъ всихъ каличывъ безъ розбору
И убывавъ по десять въ разъ:
Лигаръ зъ Лукулломъ поспишають
И въ тарадайци напирають
Энея киньмы потоптать.
Но тутъ ихъ доля зла наспила,
И души сыхъ бративъ изъ тила
Пишлы къ Плутону погулять.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 57.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

Лігар з Лукаллом поспішають

рядок 6:

(І на Енея) І в тарадайці напирають,

рядок 7:

Енея (б) кіньми потоптать.

рядок 9:

І душі (їх обох) сих братів із тіла

Примітки: VI, 57.

       Частина VI стр. 57.

І в тарадайці напирають — тут у травестії вживається слово "тарадайка", так само як раніше бендюги, замість того, щоб сказати "бойова колісниця".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While our Aeneas beat the hell
Out of the enemies and sent them hence,
Or mutilated them as well,
And killed them by the tens,
Lihar and Lukull had made haste
In their small cart, determined and hard-faced,
To let the horses trample him;
However, those two brothers' fate
Would not cooperate,
Their souls left as was Pluto's whim.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ваяцкага напору
Не вытрымаў варожы стан,
Калі калечыў без разбору
Усіх Траянскі наш султан —
На таратайцы, з громам, з гулам,
З'явіліся Лігар з Лукулам
Энея коламі стаптаць.
Братоў тых, што імчалі конна,
Спыніла смерць і да Плутона
Паслала душы пагуляць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не спира — като по поръчка
врага затрива тоя мъж,
сече със своята калъчка
по пет, по десет наведнъж:
Лукаг и Лигер каруцарят
летят, към него бясно карат,
та да го сгази някой кон.
Но и на тия клети братя
душите бедни от телата
излитнаха — към пан Плутон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Während Aeneas ohne Gnade
All seine Gegner überfiel,
Als er sie ausnahmslos verletzte
Und dutzendweise niederstach:
Eilten Lygarus und Lucullus
Mit Pferd und Karren schnell herbei,
Um hier Aeneas zu zertrampeln.
Doch ihnen schlug das Schicksal zu,
Die Seelen dieser beiden Brüder
Flogen zu Plutons großem Fest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy sypał tu Eneasz pieprzu,
Swym wrogom jak na zamówienie,
Kaleczył wszystkich: gorszych, lepszych
I dziesiątkami ich wypleniał,
Lukullus. Ligar pośpieszają,
W dwukółce obaj nacierają,
By Eneasza zatratować.
Lecz tu ich dola zła dognała
I dusze braci poszły z ciała
Aż do Plutona poucztować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока Эней, с земли сметая
Рутульцев, сеет смерть вокруг,
Калеча или убивая
Врагов враз по десятку штук,
Лигар с Лукуллом в таратайке
Несутся вскачь к троянской шайке,
Чтоб недруга конями смять.
Но тут к братанам смерть доспела,
Их души, вылетев из тела,
Пошли к Плутону погулять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Покамест недругов калечит
По десять враз Анхизов сын,
На поле боя рвет и мечет,
Рутульских не щадя старшин, —
На таратайке в гневе яром
Стремглав летят Лукул с Лигаром,
Торопят, горячат коней.
Энея растоптать с разгону
Пытались братья, но к Плутону
Их души отослал Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока Эней рубился споро
И бил врагов, как на заказ,
Пока калечил без разбора
И убивал по десять враз,
Лигар с Лукуллом напирали,
На таратайке бойко гнали,
Конями чтоб Энея смять.
Но тут беда их одолела,
И души братские из тела,
Пошли к Плутону погулять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Такой Эней дал пир кровавый
Всем супостатам на заказ,
Калечил недругов ораву,
Их убивал десятки враз.
Лигар с Лукуллом поспешают
И таратайку направляют
Так, чтоб конем Энея смять;
Но тут и смерть их подоспела,
И души братьев прочь из тела
Пошли к Плутону погулять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak Aeneas všem dával ťafky!
Jak pro výstrahu všechny bil!
Jak pobíjel je jako kavky
a po tuctech je mrzačil!
Ligar a Lukul v bílé říze
se proti němu ženou v trize,
že rozdupou ho jako pýr:
zlý osud dozrál, duše z těla
oběma bratřím odletěla,
šli k Plutonovi na špacír.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так наш Еней тут управлявся
І стан свій чистив од врагів;
Прогнавши супостат, зближався
До городка свого валів.
Трояне, вилазку зробивши,
Латинян к чорту протуривши,
З Енеєм вкупу ізійшлись.
Здоровкалися, обнімались,
Розпитовались, ціловались,
А деякі пить принялись.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина VI, строфа 58.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ нашъ Эней тутъ управлявся
И станъ свій чыстывъ одъ врагивъ;
Прогнавшы супостатъ, сблыжався
До, городка свого, валивъ.
Трояне вылазку зробывшы,
Латынянъ къ чорту протурывшы,
Зъ Энеемъ въ купу изійшлысь.
Здоровкалыся, обнималысь,
Роспытовалысь, циловалысь,
А де-яки пыть прынялысь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That's how Aeneas managed to get rid
Of many of his foes,
And was approaching, as he did,
The fort, still feeling bellicose.
The Trojan sortie in a fray
Had chased the Latins far away
And met Aeneas, their dear chief.
They kissed him asking questions,
Expressing also their suggestions,
Some had a stiff drink for relief.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней вось гэтак распраўляўся
З варожай нечысцю ліхой;
Гнаў прэч яе і набліжаўся
Ужо да крэпасці сваёй.
Траянцы вылазку зрабілі,
Ад сцен Лацінцаў пратурылі,
Эней сустрэў сваіх байцоў.
Віталіся і абдымалі,
Распытваліся, цалавалі,
А хто і выпіць быў гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй наш Еней прочиства стана,
напредва - мушка и сече;
когато най-подир престана,
бе стигнал своето градче.
Троянците, и те пробили,
латинците до крак затрили,
насреща на Еней вървят.
Прегръщат се и не престават
да се целуват, поздравяват,
стакани някои държат,

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas gab sich redlich Mühe
Vom Feind sein Lager zu befrei'n
Und als die Gegner er vertrieben,
Begab er sich zu seiner Stadt.
Draußen waren schon die Trojaner
Und die Latiner war'n verjagt.
Nun trafen sie sich mit Aeneas,
Es folgte jubelnder Empfang,
Fragen, Umarmungen und Küsse,
Und manche tranken auf sein Wohl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak nasz Eneasz tutaj działał
I obóz swój od wrogów czyścił;
Ich przepędziwszy, szedł ku wałom
Miasteczka swego zamaszyście.
Trojanie wypad uczynili,
Latynów w diabły przegonili,
Wnet z Eneaszem się zetknęli.
Witali się, obejmowali,
Pytali się i całowali,
Niektórzy zasię pić zaczęli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот так Эней наш управлялся
Средь полчищ злых своих врагов,
Кроша рутульцев, пробивался
В стан осажденных земляков.
Троянцы ворота раскрыли,
К чертям латинян протурили,
С Энеем, наконец, сошлись.
Здоровались и обнимались,
Расспрашивали, целовались,
А там и за винцо взялись.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Он молодецки управлялся.
Рутулов молотил он всласть,
От супостатов избавлялся
И в городок спешил попасть.
Меж тем латинскую когорту
Троянцы протурили к черту
И, после вылазки лихой,
Навстречу своему Энею
Бежали, вешались на шею,
Галдели все наперебой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот так Эней наш управлялся
И стан свой чистил от врагов;
Прогнавши недругов, добрался
До городских своих валов.
Троянцы вылазку свершили,
К чертям латинцев протурили,
С Энеем кучею сошлись.
Здоровались и обнимались,
Расспрашивали, целовались,
Кой-где за чарку принялись.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот так Эней наш управлялся,
Стан очищая от врагов,
Гнал супостатов, пробивался
До городских своих валов.
Троянцы вылазку свершили,
К чертям латинцев протурили,
С Энеем наконец сошлись;
Здоровались и обнимались,
Расспрашивали, целовались,
А там и за винцо взялись.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak čistil město od neřádu
náš Aeneas v té přestřelce —
a pak se slavně blížil k hradu,
když vyhnal všechny vetřelce.
A tak se Trojští po tom žertu,
když Latiny vyhnali k čertu,
zde sešli se svým knížetem.
Zdravili se a objímali,
líbali se a vyptávali —
a pití chutnalo jim všem.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іул як комендант ісправний
Енеєві лепорт подав,
Як війська ватажок начальний
Про все дрібненько розказав.
Еней Іула вихваляє,
Потім до серця прижимає;
Цілуєть люблязно в уста.
Енея серце трепетало,
Воно о сині віщовало,
Що він надежда не пуста.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 59.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Іулъ якъ комендантъ исправный
Энееви лепортъ подавъ,
Якъ війська ватажокъ начальный,
Про все дрибненько росказавъ.
Эней Іула выхваляе,
Потимъ до серця прыжымае;
Цилуетъ люблязно въ уста.
Энея серце трепетало,
Воно о сыни вищовало,
Що винъ надежда не пуста.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 59.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 2-3:

Енеєві репорт подав
Як віська ватажок начальний

рядок 7:

(Цілує в очі [уста] у п уста [і лоб]) [Цілуючи в його в уста]. Цілуєть люб'язно в уста

рядок 9:

Воно о сині предвіщало

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Eyul, a wise commandant,
Reporting to Aeneas did not fail,
As being the supreme intendant,
To tell all things in great detail.
Aeneas praised his sonny as the tops,
Embraced him warmly, kissed his chops,
And felt so proud of his fine heir.
His heart was filled with happiness,
When he saw his son's snappishness,
So earnest and not devil-may-care.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Іул, як камендант, грунтоўны
Энею рапарт аддаваў,
Як войска кіраўнік галоўны,
Пра ўсё дакладна расказаў.
Эней Іула выхваляе,
Да сэрца шчыра прытуляе,
Цалуецца сардэчна з ім.
За сына радасна Энею,
Бо і апору і надзею
У сыне ён адчуў сваім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

а Юл, нали е комендантин,
излиза с рапорт пред Еней,
под ред докладва — елегантен,
наперен, стегнат с портупей.
Еней изказва благодарност,
прегръща го за тая вярност,
след туй целува го в уста.
Сърцето на Еней играе,
честити сетнини вещае
със син — отмяна в старостта.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da kam Julus herangeritten,
Dieser geschickte Kommandant,
Oberbefehlshaber der Kräfte,
Und gab genauesten Bericht.
Aeneas lobte überschwänglich
Den Sohn, drückte ihn an sein Herz,
Bedeckte ihn mit heißen Küssen;
Im Herzen fühlte er den Stolz
Und das Gefühl, daß seine Hoffnung
Gewiß im Sohne sich erfüllt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Julus jak komendant dzielny
Eneaszowi raport złożył
I jako wojska wódz naczelny
Z wszystkiego sprawę zdał niezgorzej.
Eneasz więc Julusa chwali,
Do serca tuli go w zapale
I czule w usta też całuje.
Bo Eneasza serce drżało,
O synu ono zwiastowało,
Że ów nadziei nie zmarnuje.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иул, как комендант исправный,
Выходит из толпы вперед
И, будучи средь войска главным,
Энею рапорт отдает.
Эней Иула выхваляет,
К груди геройской прижимает,
В уста целует молодца;
Энея сердце трепетало
И, трепеща, ему вещало,
Что сын продолжит путь отца.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Иул, как комендант исправный,
Здесь не ударил в грязь лицом
И как начальник войска главный
Предстал перед своим отцом.
Иул Энею рапортует,
А тот в уста его целует.
Не подкачал-таки сынок!
Недаром сердце трепетало,
Надежду лестную питала,
Что из дитяти будет прок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Иул, как комендант исправный,
Энею отрапортовал,
Как войска предводитель главный,
Про все подробно рассказал.
Эней Иула выхваляет
И крепко к сердцу прижимает,
Любезно чмокнув молодца.
Энея сердце трепетало,
Оно о сыне провещало.
Что в нем надежда для отца.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Иул, как комендант исправный,
Энею отрапортовал
И, как начальник войска главный,
О всем подробно рассказал.
Эней Иула обнимает,
К груди с любовью прижимает,
Целует ласково в уста;
Энея сердце трепетало
И в тайной радости вещало,
Что сын ему заменой стал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že Julus komandant byl správný,
hned Aeneovi raport dal,
a že byl v práci neúnavný,
vše dopodrobna vykládal.
Aeneas Jula pochvaluje,
k srdci ho tiskne, poceluje
a velkou radost z něho má.
Vždyť osrdí trojského krále
zlou předtuchou se chvělo stále,
že se synem se neshledá.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В се врем'я Юпитер, підпивши,
З нудьги до жінки підмощавсь,
І морду на плече склонивши,
Як блазень, чмокавсь та лизавсь;
Щоб більше ж угодить коханці,
Сказав: «Дивися, як троянці
Од Турна врозтич всі летять;
Венера пас перед тобою:
Од неї краща ти собою.
До тебе всі лапки мостять.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 60.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ се времья Юпытеръ пидпывшы,
Зъ нудьгы до жинкьі пидмошавсь
И морду на плече склонывшы,
Якъ блазень чмокавсь, та лызавсь;
Щобъ билше жъ угодыть коханци,
Сказавъ: «дывыся якъ Трояньци
«Одъ Турна вростычъ вси летять;
«Венера пасъ передъ тобою;
«Одъ неи краща ты собю,
«До тебе вси лапкы мостять.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 60.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Лабузнивсь жінці угодить) З нудьги до жінки підмощавсь

рядок 7:

(Біжать од Турна як зайці і тхори) Од Турна в розтіч всі летять

рядок 9:

(Як дзигою іграєш мною) (Ти) Од неї краща (од неї) ти собою

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The drunken Zeus, just like a hick,
With his snout on his consort's back,
Began to passionately lick
And kiss her body like a maniac.
In order to delight his wife, he said:
"Look how the Trojan men in dread
Run like scared sheep from Turn.
And Venus can't compete with you,
You're sweeter, my cuckoo,
It's you for whom all creatures yearn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юпітэр у той час, падпіўшы,
Не выпускаў Юнону з рук
І, морду на плячо схіліўшы,
Лез цалавацца, як блазнюк;
Каб лепей дагадзіць каханцы,
Сказаў: «Ты бачыш, як Траянцы
Бягуць ад Турна хто куды,
Венера пас перад табою:
Свет захапляецца красою
Тваёй жаночай, як заўжды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Подпийнал, Юпитер тогава
седеше до жена си сврян,
напираше с уста слюнява
като сукалче запъхтян;
да угоди на свойта мила
сумтеше: „Я виж Турн как смила
троянците и тоя път!
Венера хич не е опасна,
от нея ти си по-прекрасна,
за тебе всички тук ламтят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gleichzeitig hat Zeus, schwer betrunken,
Aus Sehnsucht seine Frau bedrängt,
Legte sein Maul auf ihre Schulter
Küssend und leckend, wie ein Narr;
Um der Geliebten zu gefallen,
Sprach er: "Sieh die Trojaner an,
Wie sie vor Turnus alle fliehen,
Die Venus ist nichts gegen dich:
Du bist viel schöner noch als diese,
Jeder versucht bei dir sein Glück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Podówczas Jowisz znów podpiwszy,
Do żony z nudów się przybliżył,
Na ramię mordę położywszy,
Jak błazen cmoknął i się lizał;
By zaś ucieszyć swe kochanie,
Powiedział: "Popatrz, jak Trojanie
Precz od Turnusa uciekają,
Pasuje Wenus już przed tobą:
Ładniejsza od niej twa osoba,
Do ciebie wszyscy się zwracają.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В то время Зевс, зело подпивши,
Весь разомлев, припал к жене
И, морду на плечо склонивши,
Лизался, нежась в тишине!
И чтоб во всем ей быть любезным,
Сказал: "Гляди, головорезы
Спешат от Турна удирать;
Венера дрянь перед тобою,
Ей-ей, всех краше ты собою;
Всяк тянется тебя достать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подвыпив, мордою склонялся
К Юноне на плечо Зевес,
Как дурень, чмокался, лизался,
К супружнице со скуки лез.
«Гляди, — сказал он ей в угоду, —
Как Турн дает троянцам ходу!
Они пустились наутек.
Венера — тьфу перед тобою.
Ты дивно хороша собою!
Всяк ладит на тебя силок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юпитер в этот час, подпивши,
К жене от скуки приставал
И, морду на плечо склонивши,
Как дурень, чмокал и лизал;
Чтоб милой угодить сильнее,
«Глянь, как негодники Энея, —
Сказал, — от Турна все летят;
Венера пас перед тобою,
Ты всех красивее собою;
К тебе подбиться все хотят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В то время Зевс, подпив обильно,
От скуки к женушке пристал
И, рожу к ней склонив умильно,
Как шут, и чмокал и вздыхал.
Чтоб угодить капризной пани,
Сказал: «Смотри ты, как трояне
От Турна стали удирать.
Венера пас перед тобою,
Ты всех красивее собою,
Тебя ни с кем нельзя равнять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V tu dobu Zeus podnapilý
si přised po bok paničky
a jako panic nezletilý
mlaskal a dával hubičky.
Aby se zavděčil své paní,
řek: „Koukej, Juno, na Trojany,
jak rozprchli se před Turnem!
Miláčku, jak ti to dnes sluší,
vynikáš krásou nad Venuši;
ty, Juno, ty se líbíš všem.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Моє безсмертиє ярує,
Розкошних ласк твоїх бажа;
Тебе Олимп і світ шанує,
Юпитеру ти госпожа.
Захоч — і вродиться все зразу,
Все в світі ждеть твого приказу,
За твій смачний і ласий цмок...»
Сказавши, стиснув так Юнону,
Що трохи не скотились з трону,
А тілько Зевс набив висок.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина VI, строфа 61.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мое безсмертые яруе,
«Роскошныхь ласкъ твоихъ бажа;
«Тебе Олымпъ и свить шануе,
«Юпытеру ты госпожа;
«Захочъ, — и вродытся все зразу,
«Все въ свити ждетъ твого прыказу,
«За твій смачный и ласый цмокъ....»
Сказавшы стыснувъ такъ Юнону,
Що трохы не скотылысь съ трону,
А тилько Зевсъ набывъ высокъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

My immortality is sexually excited,
It craves your sensual affection,
Olympus and the world are all delighted,
They look at you with predilection.
All that you wish - is right away,
They wait for your command each night and day,
For your delicious smack..."
And after that, he pressed her hard,
She struggled, freed herself and was unmarred,
But he himself had strained his back.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мой несмяротны лёс гаруе,
Пяшчот жадаючы тваіх;
Цябе Алімп і свет шануе,
Ты гаспадыня мар маіх.
Чакае свет твайго наказу,
Скажы — я ўсё зраблю адразу
За любых пацалункаў смак...»
Сказаўшы, сціснуў так Юнону —
Што ледзь не скінулася з трону,
А бог Зевес набіў гузак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Безсмъртието ми жадува
за твойте ласки, топлина;
светът за твойта власт ратува,
на Юпитер си ти жена.
Поискай — все едно какво е, —
и мигом то ще бъде твое;
целувката ти знойна днес...“
И тук притисна тъй Юнона,
че ха да се свлекат от трона,
но само се натърти Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich bin als Gott hoch in Erregung
Und sehne mich nach deiner Gunst;
Dich ehrt Olymp, dich ehrt die Erde,
Du bist die Herrin über Zeus.
Was du nur willst - das wird geschehen,
Die Welt befolgt deinen Befehl
Für einen Kuß von deinem Munde..."
Sagt' er und drückte sie so fest,
Daß sie vom Thron beinahe fielen
Und Zeus schlug auf mit seinem Kopf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ma nieśmiertelność aż musuje,
Rozkosznych pieszczot twych pożąda;
Świat oraz Olimp cię szanują,
Sprawujesz nad Jowiszem rządy.
Co zechcesz, to zrodzi się od razu,
A wszystko czeka na rozkazy,
Za pocałunek twój przesmaczny..."
To rzekłszy, ścisnął tak Junonę,
Że omal nie zleciała z tronu,
I skroń stłukł Zeus nieopatrzny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мое бессмертие ярится,
Я жду роскошных ласк, дрожа.
Тебе Олимп и свет дивится,
Юпитеру ты госпожа.
Захочешь — все получишь сразу,
Весь мир ждет твоего приказу,
За поцелуй твой, ангелок..."
Тут стиснул так старик Юнону,
Чуть оба не свалились с трона,
И Зевс разбил себе висок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бессмертие мое ярится,
Роскошной ласки жду, дрожа.
Олимпа и земли царица!
Юпитеру ты — госпожа.
За смачный поцелуй твой сразу
Весь мир получишь без отказу».
Вздохнув, богиню стиснул так,
Что вместе с ним сама Юнона
Едва не сковырнулась с трона,
Зевес набил себе синяк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Мое бессмертие ярится.
Роскошных ласк твоих прошу,
Тебе Олимп и мир дивится
И чтит Завеса госпожу.
Захочешь — родится все сразу;
Все в свете ждет твоих приказов,
За твой сладчайший, смачный чмок...»
Сказавши, стиснул так Юнону,
Чуть оба не скатились с трона,
А Зевс набил себе висок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мое бессмертие ярится,
Ждет пылких ласк твоих, дрожа,
Олимп и мир земной гордится
Тобой, и мне ты госпожа.
Вели — и твоему приказу
Покорный, сделаю все сразу
За твой хмельной и сладкий чмок...»
Он так пристал к ней, что Юнона
Чуть было не свалилась с трона,
А Зевс ушиб себе висок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Má nesmrtelnost rozohněná
tvé laskání chce teď a hned,
jsi přece Jupitera žena,
Olymp tě ctí i celý svět.
Jen chtěj — a za tvé políbení
se celý svět i nebe změní,
udělám pro tě všelicos...
A stiskl Juno jako blázen,
málem by s trůnu spadli na zem;
však Zeus — ten si rozbil nos.

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона, козир-молодиця,
Юпитеру не піддалась;
Бо знала, що стара лисиця
На всякі штуки удалась,
Сказала: «О, очей всіх світе,
Старий олимпський єзуїте!
З медовими річми сховайсь.
Уже мене давно не любиш,
А тілько п'яний і голубиш.
Одсунься геть — не підсипайсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Юнона, козырь молодыця,
Юпытеру не пиддалась;
Бо знала, що стара лысыця
На всяки штукы удалась,
Сказала: «о очей всихъ свите,
«Старый Олымпській Езуите!
«Зъ медовымы ричмы сховайсь.
«Уже мене давно не любышъ,
«А тилько пьяный и голубышъ.
«Одсунься геть — не пидсыпайсь.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 62.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Юнона, (хитра козир-баба) козир-молодиця

рядок 3:

(Юпітер був стара лисиця) Бо знала, що стара лисиця

рядок 8:

(Адже) Уже мене давно не любиш

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And Juno, like a brave young shrew,
Didn't let him do what he desired.
With much experience, that vixen knew
The tricks that could be fired.
She said: "Light of the world, so exquisite,
You old Olympian Jesuit!
You better hide your honeyed words!
You do not love me any more,
But when you're drunk, your passions soar!
Leave me alone! That's for the birds!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але любошчаў ад Юноны
Жаданых не дамогся бог,
Бо нораў ведала ягоны:
Зманіць і ашукаць ён мог.
Пачуў Зевес такія словы:
«Твае мядовыя прамовы
Я чула, Езуіт стары!
Ты ўжо даўно мяне не любіш,
А толькі, выпіўшы, галубіш,
Адсунься прэч і не юры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Юнона — бойка хубавица
и хитра до немай къде,
го знаеше, че е лисица —
не даде да я подведе.
Поде: „О, слънце за очите,
спри, олимпийски йезуите,
с медоточивите слова.
Отдавна ти не ме обичаш,
пиян при мене се довличаш,
махни се — остави това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch Juno, eine große Heldin,
Gab seinem Werben gar nicht nach,
Wohl wissend, wenn der Fuchs was wollte,
Hatte er jeden Trick parat.
Sie sagte: "Oh, Licht aller Augen!
Alter Jesuit des Olymp!
Laß deine honigsüßen Reden,
Du liebst mich doch schon lang nicht mehr,
Nur wenn du trinkst, dann bist du zärtlich,
Rutsch etwas weg und störe nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Junona, zuch nie mołodyca,
Tu Jowiszowi nie uległa;
Wiedziała, że lis stary w zyciu
We wszelkich sztukach jest przebiegły.
Odrzekła: "Światło oczu wszystkich,
Ty, jezuito olimpijski.
Z miodową mową to się schowaj.
Już bowiem dawno mnie nie kochasz,
Pijany tylko pieścisz trochę,
Precz odsuń się — nie podłaź znowu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Юнона — козырь-молодица,
Ее никто надуть не мог.
Юпитер, старая лисица,
Ей ведом вдоль и поперек.
"О свет очей, — она сказала, —
Олимпа старый подлипала,
Заткни медовых слов ручей!
Уж ты давно меня не любишь,
А только пьяный и голубишь,
Прочь убирайся, дуралей!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хотя на хитрости пуститься
Матерой вздумалось лисе,
Юнона, козырь-молодица,
Уловки разгадала все.
«О ты, — сказала, — светоч ярый!
О езуит Олимпа старый!
Речей медовых зря не трать.
Уже давно меня не любишь,
А только с пьяных глаз голубишь.
Не подсыпайся! Полно врать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юнона, козырь-молодица,
Юпитеру не поддалась;
Ведь знала: старая лисица
На все проделки удалась.
«О светоч всех очей, — сказала,
Олимпский старый подлипала,
Медовых слов не напевай!
Ведь ты меня давно не любишь,
И только спьяну и голубишь.
Подвинься прочь, не приставай!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Юнона — козырь-молодица,
Юпитеру не поддалась,
Поняв, что старая лисица
Пойдет на хитрости сейчас.
Сказала: «Свет вселенной, ярый
Иезуит олимпский старый,
Медовых слов не расточай;
Ведь ты меня совсем не любишь
И только с пьяных глаз голубишь,
Подальше сядь, не приставай.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Juno je ale chytrá myška
a Jupitera odmítá;
věděla, že ta stará liška
je každou falší podšitá —
řekla mu: „Že ti není líto,
jdi pryč, ty starý jezuito!
Kdopak by na tvé řeči dal!
Vím, že mě dávno nemiluješ,
jen v opici se miliskuješ...
A netlač se — jdi kousek dál!

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чого передо мной лукавиш,
Не дівочка я в двадцять літ,
І теревені-вені правиш,
Щоб тілько заморочить світ.
Нехай все буде по-твоєму;
Дай тілько Турнові моєму
Хоть трохи на світі пожить;
Щоб міг він з батьком повидаться
І перед смертю попрощаться;
Нехай — не буду більш просить».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 63.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чого передо мной лукавышъ,
«Не дивочка я въ двадцать литъ
«И теревенивени правышъ,
«Щобъ тилько заморочыть свитъ.
«Нехай все буде по твоему;
«Дай тилько Турнови моему
«Хоть трохы на свити пожыть:
«Щобъ мигъ винъ зъ батькомъ повыдаться,
«И передъ смертью попрощаться;
«Нехай — не буду билшъ просыть.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 63.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

І (що) теревені-вені правиш

рядок 4:

(І хочеш) Щоб тільки заморочить світ

рядок 8:

(Нехай хоть жизні при конці) Щоб він міг з батьком повидаться

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Why do you cheat? Think who I am.
I'm not a teenage girl, and not a cherubim.
You're talking nonsense, all flim-flam,
To make my old head swim.
All right, let everything be as you desire,
But do not let my Turn expire
Too soon. Don't let him see death's door
Before he'd seen his dad,
Who would be mighty glad
To meet his son. I won't ask more."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Чаго перада мной хітруеш,
Я не дзяўчынка ў дваццаць лет,
І круціш-муціш і мудруеш,
Каб толькі замарочыць свет.
Усё хай будзе па-былому;
Дай толькі Турну дарагому
Хоць крышку на зямлі пажыць,
Каб мог да бацькі ён дабрацца,
З ім перад смерцю развітацца,
А больш — не буду я прасіць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не съм на двайсет, стига мели,
защо душата си кривиш
и дрънкаш врели-некипели,
главата ми да завъртиш.
Да стане пак по твойта воля,
аз само за едно те моля,
на Турн живот му отпусни,
с баща му да си похортуват
и пред смъртта да се сбогуват...
Ти дай — и спирам, запомни!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Weshalb bist du zu mir so tückisch,
Ich bin längst keine zwanzig mehr,
Nur um mich gänzlich zu betören
Faselst du dieses wirre Zeug.
Du sollst schon deinen Willen haben;
Doch schlag die Bitte mir nicht ab,
Laß meinen Turnus länger leben,
Damit er seinen Vater sieht
Und Abschied nimmt vor dessen Tode.
Nur dies - mehr will ich von dir nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dlaczego chytrze mnie zabawiasz,
Nie dziewczę jam dwudziestoletnie,
Koszałki i opałki prawisz,
By w głowie mi zawrócić setnie.
Niech będzie wszystko po twojemu;
Daj Turnusowi tylko menu
Na świecie chociaż trochę pożyć,
By mógł on z ojcem się zobaczyć,
Pożegnać się przed śmiercią, na czym
Przestanę, by cię nie rozsrożyć".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Что там лукавить предо мною,
Я не девчонка в двадцать лет,
Зачем морочить чепухою
Богов, людей и белый свет?
Пускай все будет так, как хочешь,
Скажи лишь, что конец отсрочишь
Для Турна, дашь ему пожить,
Чтоб мог он с батькой повидаться
И перед смертью попрощаться, —
О большем не хочу просить".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Напрасно ты меня морочишь.
К чему туманить белый свет?
Как с девочкой балясы точишь!
Мне, знаешь ли, не двадцать лет.
Тебе не стану я перечить,
Но ты не позволяй увечить
Троянцам Турна моего.
С отцом он должен повидаться
И перед смертью попрощаться.
Мое желанье таково!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Зачем ты предо мной виляешь,
Я не девчонка в двадцать лет,
И зря турусы подпускаешь,
Чтоб затуманить белый свет...
Пускай по-твоему все будет,
И Турн могилы не избудет,
Но дай ему еще пожить;
Чтоб смог с отцом он повидаться
И перед смертью попрощаться;
Не буду большего просить».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

К чему передо мной лукавишь,
Не девочка я в двадцать лет,
Меня ты лицемерно славишь,
Морочить лишь бы белый свет.
Пусть будет так, как ты желаешь,
Но Турну — ты мне обещаешь —
На свете дашь еще пожить,
Чтоб он с отцом мог повидаться,
С ним перед смертью попрощаться,
Не стану большего просить».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Neplatí na mne ty tvé stesky,
není mi přece dvacet let,
říkáš mi tady třesky-plesky
a balamutíš celý svět...
Ať vše je podle tvého přání;
jen pro "Turna měj slitování,
nedej ho v pospas Osudu;
ať žije ten můj neposeda,
ať před smrtí se s otcem shledá —
a víc už prosit nebudu.“

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, в Йовиша вп'ялася
І обняла за поперек,
І так натужно простяглася,
Що світ в очах обох померк.
Розм'як Зевес, як після пару,
І вижлоктив підпінка чару,
На все ізвол Юноні дав.
Юнона в котика з ним грала,
А в мишки так залескотала,
Що аж Юпитер задрімав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы въ Йовиша впьялася
И обняла за поперекъ,
И такъ натужно простяглася,
Що свитъ въ очахъ обохъ померкъ,
Розмьякъ Зевесъ якъ писля пару,
И выжлоктывъ пидпинка чару,
На все изволъ Юнони давъ.
Юнона въ котыка зъ нымъ грала,
А въ мышкы такъ залескотала,
Що ажъ Юпытеръ задримавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 64.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

І так натужно (прос) потяглася

рядок 5:

Розм'як Зевес, як після (бані) пару

рядок 7:

На все Юноні дав (ізвол). Перед «Юноні» вписано — «ізвол».

рядок 8:

(Юнона сука невгомонна) Юнона в котика з ним грала

рядок 9:

І в мишки (до того казала) так залескотала.

Примітки: VI, 64.

       Частина VI стр. 64.

Юнона в котика з ним грала — дитяча гра "в котика й мишки": мишка втікає, котик її доганяє.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, having uttered that in haste,
She let out lustful cries,
And sucked his mouth, embraced his waist,
The world grew dim in their lewd eyes.
Wet, as if from a bath, old Zeus,
Was soft and ready for the sake of truce
To satisfy his wife, who otherwise would weep.
He drank some booze, they played a game
"Kotyk and myshka" was it's name,
And then she tickled him to sleep.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы, глянула ласкава,
Зевеса гэтак абняла
І пацягнулася так млява,
Што свет заслала ім імгла.
Размяк Зевес, нібы ад пары,
Гарэлкі выжлукціў тры чары,
На ўсё дазвол Юноне даў.
З ім у ката яна гуляла,
А ў мышкі так заказытала,
Што аж Юпітэр задрамаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И на врата му тя увисна
и цяла му се окачи,
и тъй към него се притисна,
че причерня му пред очи.
Омекна Зевс като след баня
и жулна водка, и захвана
да обещава като бог;
Юнона хубаво си знае —
на мишка и котак играе,
а става котка и мишок.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sagt' es und fiel über Zeus nieder,
Erstreckte sich quer über ihn
Mit solcher heftigen Umarmung,
Daß ihm die Welt ringsum versank.
Zeus wurde weich, wie nach dem Schwitzbad,
Und leerte einen Becher Schnaps,
Gab ihr zu allem die Erlaubnis.
Juno hat mit ihm Katz gespielt,
Hat ihn, wie eine Maus, gekitzelt,
Bis Jupiter in Schlaf versank.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu do Jowisza wraz przylgnęła,
Objęła go za krzyże śmiało,
Namiętnie tak się przeciągnęła,
Że dwojgu w oczach pociemniało.
Zmiękł Zeus jak w parowej łaźni,
Kielicha też wytrąbił raźniej,
Zezwolił jej na wszystko zaraz.
Junona w kotka się bawiła,
A w myszki tak zgłaskała miło,
Że aż zadrzemał Jowisz stary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так молвив, в муженька вцепилась,
Обняв до судорог в руках,
И с ним на лавку повалилась,
Аж свет померк у них в глазах.
Размяк Зевес, как после пару,
И, вылакав горилки чару,
На все свое согласье дал.
Юнона с ним, резвясь, играла,
Слегка подмышкой щекотала,
Так, что Юпитер задремал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сказала — и впилась в Зевеса,
За поясницу обняла,
И свет померк в очах — завеса
Обоим на глаза легла.
Размяк Зевес, как после пару,
И вылакал подпенка чару.
Ни в чем Юнону не стеснял.
Она с ним в котика играла,
А в мышки так защекотала,
Что он раскис и задремал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказав, к Юпитеру прижалась
И, обхватив его за стан,
С такой натугой распласталась,
Что свет в очах затмил туман.
Размяк Зевес, как после пару,
И, осушив горилки чару,
На все согласие ей дал.
Она с ним в котика играла,
А в мышки так защекотала,
Что наш Юпитер задремал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказав то, в муженька впилася,
К нему плотней прижала стан.
Так потянулась, разлеглася,
Что в их глазах поплыл туман.
Размяк Зевес, как после пару,
И, выглушив горилки чару,
На все жене согласье дал.
Юнона Зевса приласкала
И в голове ему искала,
Юпитер даже задремал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A k Jovišovi celým tělem
se přitiskla a stulila,
že Zeus koukal jako jelen
a horkost oba polila.
Změk Zeus jako sladké dřevo,
pro Junonu byl schopen všeho,
když vyzunk žitné notný lok.
Juno si na myšku s ním hrála
a pod paží ho polechtala,
však Zeus usnul jako žok.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Олимпськії во всяку пору
І грім пускающий їх пан
Ходили голі без зазору,
Без сорома, на кшталт циган.
Юнона, з неба увильнувши,
І гола, як долоня, бувши,
По-паруб'ячу одяглась;
Кликнувши ж в поміч Асмодея,
Взяла на себе вид Енея,
До Турна просто понеслась.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Олымпськіе во всяку пору
И гримъ пускающый ихъ панъ,
Ходылы голи безъ зазору,
Безъ сорома, на-кштальдъ цыганъ.
Юнона зъ неба увыльнувшы
И гола якъ долоня бувшы,
По парубьячу одяглась;
Клыкнувшыжъ въ помичъ Асмодея,
Взяла на себе выдъ Энея,
До Турна просто понеслась.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 65.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

(Боги олимпські, як цигане) Олимпськії по всяку пору

рядок 2:

(Як плащовати циганки) І грім пускающий їх пан

рядок 4:

(на нерозб.) Без сорома, на кшталт циган

рядок 6:

І гола, як (святая) долоня, бувши

рядки 8-9:

(І так подобилась Енею, що надягла і ту керею [на себе звявши (?) вид Енея] Призвавши ж)
Кликнувши ж в помоч Асмодея,
Взяла на себе вид Енея

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The thunder wielding Zeus
And other gods, regardless of the weather,
Walked all around without excuse
Like Gypsies in the altogether.
Now, Juno, naked like a Turkish saint,
Came down to earth without constraint.
She put on a man's dress, and looking stern,
Took Asmodeus as an aid,
Assumed Aeneas' form in this grand masquerade
And went to see her Turn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юпітэр, уладар прыроды,
І ўсе яго багі-паны
Хадзілі голыя заўсёды,
Без сораму, як цыганы.
Юнона, з неба даўшы драла,
Касцюм хлапечы апранала,
Яна ўжо з выгляду — юнак;
Пры дапамозе Асмадэя
Ператварылася ў Энея
І шусь да Турна напрасцяк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ах, богове, богини — всички,
и гръмовержецът им сам
живеят голи-голенички
подобно цигани — без срам.
Юнона, слязля от престола,
се спусна на земята гола,
притече се на Асмодей
на помощ — и към Турн потегли,
облякла мъжки дрехи, негли
това да беше сам Еней.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Olympische und ihr Gebieter,
Der donnerspeiende Gott Zeus,
Sind jeder Zeit ganz nackt gelaufen,
Schamlos, wie das Zigeunervolk.
Als Juno aus dem Himmel stürmte,
Wie die Handfläche, völlig nackt,
Hat sie sich wie ein Mann gekleidet:
Danach rief sie Asmodej an.
Und in der Gestalt von Aeneas
Flog sie zu Turnus gradeaus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bogowie zasię olimpijscy
Z ich miotającym piorun panem
Chodzili stale nadzy wszyscy;
Bez wstydu niczym tłum Cyganów.
Junona z nieba mknąc wesoło
I będąc niczym dłoń też goła,
Młodzieńca ubiór przyodziała;
Asmodeusza zawoławszy
I Eneasza kształt przybrawszy,
Wprost do Turnusa poleciała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Олимпские в любую пору
И их громоразящий пан
Нагими шлялись без зазору,
Не глядя на высокий сан.
Юнона с неба улизнула,
На землю нагишом махнула,
Оделась парнем в тот же час,
Взяла в подмогу Асмодея,
Обличье приняла Энея
И прямо к Турну понеслась.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все олимпийцы без изъятья
И громыхающий их пан,
Нимало не стыдясь, без платья
Гуляли, на манер цыган.
Нагая, как ладонь, Юнона
Скатилась тут же с небосклона
И парубком оделась вмиг.
Призвав на помощь Асмодея,
Обличье приняла Энея,
Помчалась к Турну напрямик.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Олимпские в любую пору
И громовержец, ихний пан,
Нагими шлялись без зазору,
Без срама, на манер цыган.
Юнона с неба улизнула,
На землю телешом махнула,
Убралась парнем в тот же час;
Позвала в помощь Асмодея,
Обличье приняла Энея
И прямо к Турну понеслась.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В любую олимпийцы пору
И гром производящий пан
Ходили всюду без зазору
Нагими, на манер цыган.
Юнона, будучи нагою,
Слетела на землю такою
И, тут уж парнем нарядясь,
Призвала в помощь Асмодея,
Вмиг облик приняла Энея
И прямо к Турну понеслась.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Olympští v každé roční době
i jejich hromovládný pán
chodili nazí jako robě
docela klidně, bez zábran.
Když Juno s nebe sestoupila,
od hlavy k patě nahá byla,
i oblékla se jako kluk;
na pomoc vzala Asmodea
a změnila se na Aenea —
k Turnovi rovnou — čáry-fuk!

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогді пан Турн зіло гнівився
І приступу к собі не мав,
Що у троян не поживився
І тьху Енеєві не дав.
Як ось мара в лиці Енея,
В кереї бідного Сихея,
Явилась Турна задирать:
«Ану, лиш, лицарю мізерний,
Злиденний, витязю нікчемний,
Виходь сто лих покуштовать».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тогди панъ Турнъ зило гнивывся
И прыступу къ соби не мавъ,
Що у Троянъ не пожывывся
И тьху Энееви не давъ.
Якъ-ось мара въ лыци Энея,
Въ кереи бидного Сихея
Явылась Турна задырать;
«А ну лышъ лыцарто мезерный,
«Злыденный, вытязю никчемный,
«Выходь столыхъ покуштовать.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 66.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 8:

Ану, лиш, рицарю (паршивий) мізерний

рядок 9:

Злиденний (ри) витязю нікчемний

Примітки: VI, 66.

       Частина VI стр. 66.

В кереі бідного Сихея — тобто в киреї чоловіка Дідони, убитого її братом Пігмаліоном. Лише один раз І. Котляревський називає покійного чоловіка Дідони по імені.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn's wrath continued to boil,
He would not talk to anyone,
He did not have a chance to spoil
The foes, to scold that Trojan simpleton.
When suddenly some abomination,
Aeneas' imitation,
Appeared before him to provoke:
"Hey, you! Most miserable knight!
Come out, you, paralyzed with fright,
Come, taste my blows, you stupid bloke!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пан Турн тады якраз злаваўся
На ўсіх, нікога не прымаў —
З Энеем ён не расквітаўся,
Траянцаў не абрабаваў.
Як здань у выглядзе Энея,
У світцы беднага Сіхея,
Прыйшла, каб Турна задзіраць:
«Гэй, рыцар, ліхадзей нікчэмны,
Выходзь, мізэрны, пад'ярэмны,
Сто бед ліхіх пакаштаваць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тогава Турн от яд кипеше,
едва се в кожата побра,
че в боя пак не му вървеше
и пак Еней го изигра.
И на — не щете ли, тогава
Еней отнейде се явява
в одеждите на пан Сихей:
„Е, Хайде, рицарю мизерен,
насам, нещастнико наперен,
ела да те гости Еней!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus war eben schlechter Laune
Und ließ niemand zu sich heran,
Weil er sich gegen die Trojaner
Und den Aeneas nicht bewahrt.
Doch da erschien sie als Aeneas,
Trug vom Sychaeus das Gewand,
Und fing an mit den Stacheleien:
"Los, Turnus, miserabler Held,
Armseliger und falscher Ritter,
Geh, koste hundert Elend aus."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pan Turnus zaś byt rozgniewany,
Do siebie podejść nie pozwalał,
Bo nic nie zdobył na Trojanach,
Eneszowi nie przywalił
Gdy Eneasza zjawa raźnie
Przybiegła, by Turnusa drażnić,
Odziana w płaszcz Sycheuszowy:
"A nuże, ty, rycerzu mierny,
Witeziu nędzny i mizerny,
Już wychodź stu bied zakosztować".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пан Турн тогда зело гневился,
Всех приходящих в шею гнал,
Злясь, что в бою не поживился,
Энею не накостылял.
Вдруг призрак самого Энея
В одежде бедного Сихея
Явился Турна задирать.
"А ну, — кричит, — босяк лядащий,
Никчемный, пьяница пропащий,
Гей в поле, силу попытать!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутул ужасно расходился,
Досадой был он обуян,
Несолоно хлебав, сердился —
Зачем не припугнул троян?
Вдруг призрак в облике Энея,
В плаще покойного Сихея,
Явился Турна задирать:
«Никчемный рыцарь, замухрышка!
Тебе, мозглявый витязь, крышка!
А ну-ка выйди помирать!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пан Турн тогда весьма гневился
И подступиться не давал,
Что у троян не поживился,
Бока Энею не намял.
Мара вдруг в облике Энея,
В кирее бедного Сихея
Явилась Турна задирать:
«А ну-ка! Лыцарь захудалый,
Князек никчемный, обветшалый,
Вылазь-ка долю попытать!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тогда пан Турн зело гневился,
Нельзя к нему и приступить,
Что у троян не поживился,
Не смог Энею кровь пустить.
Вдруг призрак в образе Энея,
В одежде бедного Сихея,
Явился Турна задирать:
«А ну-ка, рыцарь, пес трусливый,
Никчемный витязь, князь паршивый,
Пришел тебя я отстегать».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Turn se právě hrozně zlobil
a přístup k sobě zakázal,
že u Trojanů nepochodil,
že si s ním Aeneas tak hrál.
Když hle — Aeneův přelud rovně
jde k němu v plášti Sychacově,
dráždí ho, začne se mu smát:
„Tak co, rytíři vymáchaný,
ty bohatýre pocuchaný,
pojď, dám ti hořkou ochutnat!“

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн зирк — і бачить пред собою
Присяжного свого врага,
Що так не гречі кличе к бою
І явно в труси пострига.
Осатанів і затрусився,
Холодним потом ввесь облився,
Од гніву сумно застогнав.
Напер мару — мара виляє,
Еней од Турна утікає!
І Турн вдогонку поскакав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ зыркъ, — и бачытъ предъ собою
Прысяжного свого врага,
Що такъ не гречи клыче къ бою
И явно въ трусы пострыга.
Осатанивъ и затрусывся,
Холоднымъ потомъ ввесь облывся,
Одъ гниву сумно застогнавъ.
Наперъ мару — мара выляе,
Эней одъ Турна утикае!!
И Турнъ въ догонку поскакавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 67.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 8:

(Напер зикратим на Енея) Напер мару — мара виляє

рядок 9:

(Еней) Еней од Турна утікає

Примітки: VI, 67.

       Частина VI стр. 67.

Не гречі — нечемно, не ґречно.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn looked - and saw his sworn
So unappeasable and mortal foe,
Who challenged him with scorn
And called him a poltroon. Hey, whoa!
Turn, driven mad, was utterly upset,
He shook and, drenched in sweat,
Groaned sadly from that indignation.
He rushed against the vision,
But it evaded the collision.
Turn ran to catch that detestation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Перад сабою заўважае
Турн раптам ворага свайго,
Што непачціва выклікае,
Як баязліўца, ў бой яго.
Ад злосці ўвесь закалаціўся,
Халодным потам Турн абліўся,
Ад гневу сумна застагнаў.
Напёр на здань — яна віляе,
Эней ад ворага ўцякае!
Турн даганяць яго пачаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Турн гледа — ето го пред него
врага му, вечния му враг,
и на шега на бой зове го,
и май го взема за ахмак.
Вбеси се и от страх застена,
сумти от ярост, пот студена
тече от него — цял порой.
Посяга — призракът му бяга,
след него хуква Турн веднага,
ала изплъзва му се той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus blickt auf - sieht vor sich stehen
Seinen erbittert bösen Feind,
Der ihn auf unverschämte Weise
Zum Kampf ruft und als Feigling stellt.
Er wurde unbeherrscht und wütend,
Gänzlich von kaltem Schweiß bedeckt,
Vor Zorn mußte er traurig stöhnen.
Er stürzte auf den Geist - der flieht,
Aeneas läuft davon vor Turnus!
Und Turnus springt ihm sofort nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Spojrzał Turnus i nagle widzi
Zaprzysięgłego swego wroga,
Co w bój wołając, głośno szydzi,
Zeń tchórza robi i kpi srogo.
Wnet w szał wpadł, aż się zatrząsł cały
I zimne poty go oblały,
Zajęczał smutno niesłychanie,
Popędził zjawę — zjawa znika,
Eneasz przed Turnusem zmyka!
Pojechał Turnus w pogoń za nim.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Увидел Турн перед собою
Лицо заклятого врага,
Что, измываясь, кличет к бою:
Мол, трусишь, шкура дорога!
Пан Турн, как сатана, озлился,
Холодным потом весь облился,
От гнева страшно застонал.
Теснит он призрак, тот виляет,
Стремглав от Турна удирает.
И Турн вдогонку поскакал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Присяжный враг, держась кичливо,
Донельзя Турна уязвил,
На поединок звал крикливо,
Вдобавок трусом объявил.
Пан Турн затрясся, обозлился,
Холодным потом весь облился,
Проклятье изрыгнул в ответ.
Конем на призрак напирает,
А тот вильнул и удирает.
Рутул за ним помчался вслед.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн — глядь и прямо пред собою
Врага заклятого узнал;
Тот неучтиво кликал к бою
И явно трусом обзывал;
Осатанел и разъярился,
Холодным потом весь облился,
От гнева тяжко застонал.
Припер мару — мара виляет,
Эней от Турна удирает!!
И Турн вдогонку поскакал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн — глядь и видит пред собою
Врага присяжного опять,
Но, оскорбляя бранью злою,
Его боится он, видать.
Осатанел Турн, обозлился,
Холодным потом весь облился,
От гнева даже застонал.
Напер, но призрак отступает,
Эней от Турна удирает,
И Турн вдогонку поскакал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn kouká, kdo to před ním stojí —
a vidí svého odpůrce,
jak zbabělce ho volá k boji
a zřejmě urážet ho chce.
I rozzuřil se, vzteky zavyl,
celý se chladným potem zalil —
a zlostí se až zalyká;
chce přelud chytit — ten však mizí,
Turn marně běhá za tou visí,
Aeneas stále uniká.

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Той не втече, сей не догонить,
От тілько-тілько не вшпигне;
Зикратого мечем супонить,
Та ба! мари не підстьобне.
«Та не втечеш, — кричить, — паничу!
Ось зараз я тебе підтичу,
Се не в кукли з Лависей грать;
Тебе я швидко повінчаю
І воронів потішу стаю,
Коли начнуть твій труп клювать».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Той не втече, сей не догонытъ,
Отъ тилько, тилько не вшпыгне;
Зыкратаго мечемъ супонытъ,
Та ба! мары не пидстьобне.
«Та не втечешь, крычыть, панычу!
«Ось заразъ я тебе пидтычу,
«Се не въ куклы́ зъ Лавысей грать;
«Тебе я швыдко повинчаю
«И, воронивъ потишу стаю,
«Колы начнуть твій трупъ клювать.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 68.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 7:

Се не (з Лависей) [Дидоной] (Лависей) в кукли грать. Після «кукли» вписано — «з Лависей».

рядок 8:

(Я приберу тебе к весіллю) Тебе я швидко повінчаю

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although it looked that he would catch
The fugitive, but he, or it,
Was more than Sir Turn's match,
The horse's speed didn't help a bit.
He yelled: "You won't escape from me!
I'll catch you soon! You will not flee!
It's not a play with my beloved fairy queen,
I'll marry you, but not with her.
I'll give a chance each scavenger
To pick your tailbone clean."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Той не ўцячэ, Турн не дагоніць,
Вось-вось ужо злавіць гатоў,
Мячом па конскіх рэбрах звоніць,
Ды не! Знікае здань ізноў.
«Ты не ўцячэш, як ні круціся, —
Крычыць ён, — гэта не з Лавісяй
У лялькі панічу гуляць:
Цябе я хутка павянчаю
І груганоў пацешу зграю,
Калі пачнуць твой труп дзяўбаць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Уж скрива се, уж той го стига,
но вижда го едва-едва.
Замахне с меч и мига-мига,
къде ти! Призрак е това.
„Не ще избягаш, туй не ти са
безгрижните игри с Лависа,
ще те докопам тоя път;
така ще бъдете венчани,
че ще настръхнат всички врани —
трупа ти с дни ще го кълват.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der kann nicht fliehen, der nicht fangen,
Beinahe hätt' er ihn gefaßt,
Treibt das Pferd an mit seinem Schwerte,
Doch nun! Ein Trugbild fängt sich nicht.
Er schreit: "Dir werd ich's zeigen, Freundchen!
So leicht kommst du mir nicht davon.
Es ist nicht mit Lavinia spielen;
Ich richt' dir eine Hochzeit aus,
Daß es ein Schmaus wird für die Raben,
Wenn deine Leiche sie erfreut."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie umknie ów, ten nie dogoni,
I tylko, tylko co go nie dźgnie;
Powściąga nawet mieczem konia,
Lecz ba! Złej zjawy nie dosięgnie.
"Lecz nie uciekniesz już, paniczu!
Podwinę ciebie zaraz — krzyczy.
To nie Lawińcia i jej lalki;
Ja szybko ślub ci dać pośpieszę
I stado kruków tym ucieszę,
Rozdziobią twego trupa całkiem".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот-вот догонит он злодея,
Вот-вот его насквозь проткнет;
Коня Турн лупит, не жалея,
Истошным голосом орет:
"Врешь, не уйдешь! Дойму скотину!
Мечом исполосую спину!
Лависи ввек тебе не знать;
Не с ней — с могилой повенчаю
И воронов потешу стаю,
Что труп твой налетят клевать!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тот — не уйдет, сей — не догонит.
Вот-вот пырнет врага мечом!
Но в ярости ревет и стонет
Пан Турн, оставшись ни при чем.
«Ага, голубчик, удираешь?
Не в куклы с девками играешь!
Поймаю панича за чуб!
Со смертью мигом обвенчаю
И воронов потешу стаю,
Пусть расклюет она твой труп!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тот не уйдет, сей не нагонит,
Вот только-только не кольнет;
Чубарого нещадно шпорит,
Но все ж мару не подшибет.
«Не удерешь, — кричит, — поймаю
И кости все пересчитаю,
Не в куклы тут игра с княжной!
Тебя я живо обвенчаю
И воронов потешу стаю,
Что труп клевать слетится твой».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тот не уйдет — сей не нагонит,
Едва-едва не полоснет,
Коня мечом своим супонит,
Но призрака все не проткнет.
«Нет, не уйдешь! — кричит лютуя, —
Сейчас тебя, панич, проткну я,
Тебе Лависи не видать,
Тебя я быстро повенчаю
И воронов потешу стаю,
Когда твой труп начнут клевать».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ten nechytí, ten neuteče:
hle, teď už se mu nevyhne!
Grošáka vztekle švihá mečem,
co naplat, přelud nešvihne.
„Ha, mám tě,“ křičí udýchaný,
„hnedle ti budou zvonit hrany,
to nejsou hračky s Lavisou...
Dnes vystrojím ti zasnoubení,
havrani budou potěšeni
a po polích tě roznesou.“

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мара Енеєва, примчавшись
До моря, де стояв байдак,
Нітрохи не остановлявшись
(Щоб показать великий ляк),
Стрибнула в нього, щоб спастися;
Тут без числа Турн осліпився,
Туди ж в байдак і сам стрибнув,
Щоб там з Енея поглумиться,
Убить його, мазки напиться;
Тогді б Турн первий лицар був!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мара Энеева прымчавшысь
До моря, де стоявъ байдакъ,
Ни трохы не остановлявшысь,
(Щобъ показать велыкій лякъ.)
Стрыбнула въ нього, щобъ спастыся;
Тутъ безъ чысла Турнъ ослипывся,
Тудыжъ въ байдакъ и самъ стрыбнувъ,
Щобъ тамъ зъ Энея поглумыться,
Убыть його, мазкы́ напыться;
Тогдибъ Турнъ первый лыцарь бувъ!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 69.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Мара Енеєва (прибігла) примчавшись

рядок 2:

До (річки, где) моря, где стояв байдак

рядок 3:

(Стрибнула в його як ізмогла) Нітрохи не остановлявшись

рядок 5:

Стрибнула в його, (як могла) щоб спастися

рядок 7:

Туда ж (ма мару убить) в байдак і сам стрибнув

рядок 8:

(Енея щоб убить бідняжку) Щоб там з Енея наглумиться

рядок 9:

Убить (і щоб) його, мазки напиться

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When that Aeneas' imitation
Had reached a boat,
It with no hesitation
(To show, or to denote
Its fear), jumped into it.
And Turn, who would not quit,
Jumped after him to fight
Aeneas there, to kill
Him and to spill
His blood, he, Turn, the foremost knight.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Энея здань далей знікала,
Да мора кіравала шлях
І на байдак яна ўцякала
(Каб паказаць вялікі страх),
Каб спрат знайсці сабе жаданы,
І ўслед за ёю, ашуканы,
Скакаў, як звер, і Турн туды;
Каб там з Энея паглуміцца
Мог Турн, крыві яго напіцца,
То быў бы рыцар хоць куды!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней се втурна към морето,
че лодка бе видял пред тях,
търчеше здравата момчето
и скочи (уж го беше страх),
дано да се спаси накрая;
тук Турн се тъй главозамая,
че скочи в лодката и той,
Еней най-после да убие,
кръвчицата да му изпие,
да се превърне в пръв герой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da lief das Trugbild von Aeneas
Direkt zum Meer und zu dem Boot,
Ohne nur einmal anzuhalten,
(Zu zeigen seine große Furcht)
Und sprang hinein, um sich zu retten;
Da wurde Turnus blind vor Haß,
Und um Aeneas zu verspotten,
Sprang er auch hinterher ins Boot,
Er wollte töten, sein Hirn trinken;
Dann wäre Turnus größter Held!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Eneasza zjawa zwiawszy
Ku morzu, gdzie wciąż czółno stało,
I wcale się nie zatrzymawszy,
(By tak pokazać lęk nieśmiały),
Skoczyła w nie, by się ocalić;
I Turnus, nie przejrzawszy wcale,
Sam skoczył też do czółna prosto,
By z Eneasza tam się nakpić
I zabić, jego krwi się napić,
Największym już rycerzem zostać!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меж тем Энея призрак мчался
На берег, где челнок стоял;
Он Турну показать старался,
Что страх его великий гнал.
В челн прыгнул, будто бы спасаясь,
И Турн, погоней распаляясь,
Успел туда ж за ним вскочить,
Чтоб над Энеем поглумиться,
Чтоб вражьей кровушкой упиться
И первым рыцарем прослыть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн за призраком Энея
Пустился к морю на коне.
Противник, будто бы робея,
Вдруг очутился на челне.
Рутул к Энею в лодку прыгнул
И думал, что его настигнул.
Теперь-то можно будет всласть
Над супостатом поглумиться
И кровью вражеской упиться,
В большие храбрецы попасть!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мара Энея быстро мчалась
На берег, где причален струг,
И без оглядки удалялась,
Чтоб больший выказать испуг;
Вскочила в струг, как бы спасаясь,
И Турн, злорадством ослепляясь,
Туда за ней и сам вскочил,
Чтоб над Энеем поглумиться,
Убить его, крови напиться.
Тогда б он первый лыцарь был!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энея призрак к морю мчался,
Где челн у берега стоял,
У привязи не задержался
(Мол, Турн Энея напугал).
Когда Эней к челну пустился,
Турн лютой злобою налился
И следом в челн за ним вскочил,
Чтоб над Энеем поглумиться,
Его убить, крови напиться.
Тогда б Турн первый рыцарь был.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneův přelud běžel k moři,
kde u pobřeží bajdak byl,
lít, jako když mu hlava hoří,
a do bajdaku naskočil
(předstíral, že je vyděšený);
Turn děsným vztěkem zaslepený
na bajdak za ním jako výr,
aby moh Aeneáše lapit
a jeho krve se tam napít —
pak by byl první bohatýr!

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут вмиг байдак заворушився
І сам, одчаливши, поплив;
А Турн скрізь бігав і храбрився
І тішивсь, що врага настиг.
Таку Юнона зливши кулю,
Перевернувшися в зозулю,
Махнула в вирій напростець.
Турн глядь, аж він уже средь моря,
Трохи не луснув з серця — з горя,
Та мусив плить, де жив отець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ вмыгъ байдакъ заворушывся
И самъ одчалывшы поплывъ;
А Турнъ скризь бигавъ и храбрывся
И тишывсь, що врага настыгъ.
Таку Юнона злывшы кулю,
Перевернувшыся въ зозулю,
Махнула въ вырій напростець.
Турнъ глядь, ажъ винъ уже средь моря,
Трохы́ не луснувъ зъ серця — зъ горя,
Та мусивъ плыть, де жывъ отець.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 70.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

(А Турн там злостю розпалився) А Турн скрізь бігав і храбрився

рядок 7:

(Закукала і піднялась) [нерозб. полетом бистрим против] (Летіти) Махнути в вирій напростець

рядок 10:

Та мусив плить, где жив отець

Примітки: VI, 70.

       Частина VI стр. 70.

Таку Юнона зливши кулю — злити кулю — вчинити несподіванку, фокус, хвацько обернутися.

 

Перевернувшися в зозулю — зозуля, поряд з павою, вважалася священним птахом Юнони.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That very trice, the boat
Began to move off with the current flow,
And Turn was bragging while afloat,
That he had caught his foe.
So, Juno, having done that trick,
As a cuckoo was very quick
To fly southward so glad.
Turn, angry, realized that he
Was not where he had planned to be,
But had no choice and sailed straight to his dad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У той жа міг заварушыўся
Байдак, ад берага адплыў,
А Турн скрозь лётаў і храбрыўся,
Што ў сеці ворага злавіў.
Такую вось адліўшы кулю,
Ператварылася ў зязюлю
Юнона мараку наўздзіў.
Турн, поўны роспачы і гора,
Байдак свой бачыць сярод мора,
Які да бацькі ў госці плыў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В миг лодката се развълнува
и отдели се от брега,
а Турн подскача и ликува,
щастлив, че стигнал е врага.
А пък Юнона се обърна
на кукувица и се върна,
на топло си отиде пак.
Турн гледа — сам е сред морето,
ха да се ръгне сам в сърцето,
но стигна бащиния бряг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Boot setzte sich in Bewegung
Und schwamm dahin ganz von allein.
So wurde Turnus überglücklich,
Daß seinen Feind er hier gestellt.
Als sie den Wirrwarr angerichtet,
Nahm sie jetzt eines Kuckucks Form
Und flog auf schnellstem Weg von dannen.
Da merkte Turnus, daß er schwamm,
Und platzte beinahe vor Ärger,
Doch mußte er zum Vater ziehn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu czółno wraz się poruszyło,
Odbiwszy, w dal płynęło sobie,
A Turnus biegał, czuł się miło,
Radował się, że wroga dobiegł.
Junona figla tak spłatawszy,
Kukułki postać wnet przybrawszy,
Do ciepłej skryła się krainy.
Spostrzegł się Turnus, już na morzu,
Zezłościł się tu mocno, strwożył,
Lecz musiał, gdzie żył ojciec, płynąć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут вмиг челнок зашевелился
И сам собою вдаль поплыл;
А Турн по челноку носился,
Ликуя, что врага накрыл.
Юнона ж, обратясь в кукушку
И бросив Турнову ловушку,
Махнула напрямик в лесок.
Турн смотрит — лодка среди моря;
Едва не лопнул малый с горя,
Но сделать ничего не мог.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но сам собою по безбурным
Волнам, покинув берега,
Челнок помчался с паном Турном.
Он счастлив был загнать врага.
Наскучив этой заварушкой,
Юнона в небо шасть кукушкой.
Едва не треснул молодец,
В сердцах очнувшись среди моря.
Да что поделаешь! — и с горя
Поплыл туда, где жил отец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут сразу струг зашевелился
И сам, отчаливши, поплыл,
А Турн метался и храбрился,
Ликуя, что врага накрыл.
Юнона, взяв его на пушку,
Сама, оборотясь в кукушку,
В лазурный край махнула вмиг.
Турн — глядь, а он уже средь моря,
Поплыл, едва не лопнув с горя,
Туда, где жил отец-старик.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но челн под ним зашевелился
И сам отчалил в тот же миг,
Довольный Турн весьма храбрился
И рад был, что врага настиг.
Юнона ж вновь наколдовала,
На этот раз кукушкой стала,
Порхнула в небо напрямик.
А Турн едва не лопнул с горя,
Челнок его влек дальше в море,
Туда, где жил отец-старик.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu bajdak náhle bez pomoci
sám od břehu se odpoutal;
Turn jásal, že má soka v moci
a zuřivě se na něj hnal.
Tu Juno žežulkou se stala,
odlétla pryč a zakukala
posměšně z dálky na něho.
Turn zuří — kouká — panebože! —
vždyť bajdak je už vprostřed moře
a domů k otci veze ho.

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона з Турном як шутила,
Еней про теє ні гу-гу;
Бо на його туман пустила,
Що був невидим нікому;
І сам нікого тож не бачив,
Но послі, як прозрів, кулачив
Рутулян і других врагів:
Убив Лутага, Лавза, Орсу,
Парфену, Палму витер ворсу,
Згубив багацько ватажків.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Юнона зъ Турномъ якъ шутыла
Эней про тее ни гугу;
Бо на його туманъ пустыла,
Що бувъ невыдымъ ни кому;
И самъ никого тожъ не бачывъ,
Но посли якъ прозривъ, кулачывъ
Рутулянъ, и другыхъ врагивъ:
Убывъ Лутага, Лавза, Орсу,
Парөену, Палму вытеръ ворсу,
Згубывъ багацько ватажкивъ.

Примітки: VI, 71.

       Частина VI стр. 71.

У Вергілія названі тут Оре, Парфен, Пальм не рутульці, а троянці (Вергілій. — Кн. 10. — Ряд. 750 — 832), отже, їх Еней убити не міг. Пальма убив етруський цар Мезентій; Оре і Парфен загинули від руки мезентійського воїна Рапона. Лутаг і Лавз — воїни з рутульського стану.

 

Витерти ворсу — тут у значенні: дати прочуханки, побити.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Juno was so bantering with Turn,
Aeneas wasn't aware
That she had made that stern
Man imperceptible like air..
And he did not see anyone, alack!
But when he had his eyesight back,
He killed Rutulians and many other foes:
He slew Lutak, and Lous, and Ors,
And Palm as well became a corse,
The number of those killed was gross.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юнона з Турна жарт чыніла,
Але Эней не знаў аб тым;
Бо на яго туман пусціла,
І князь не бачны быў зусім;
І сам не бачыў ён нікога,
А як стаў бачыць, дык такога
Кіраўнікам варожым даў
Эней мячом славутым чосу:
Лаўзе, Парфену, Пальму, Орсу;
Знішчаў усіх, хто ні трапляў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дорде глумеше се Юнона,
Еней му бе като в мъгла,
че щом слетя от небосклона,
мъгли над стана му разля;
невидим, но и той не види,
след туй видяха бол убити —
рутули, свои: пан Ород,
Латаг и Лауз, в кръв прострени,
и Палм посечен, и Партений —
погубил бе бая народ.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Daß Juno so mit Turnus spaßte,
Da von wußte Aeneas nichts.
Er war umhüllt von einer Wolke,
So daß man gar nichts von ihm sah;
Auch er hat niemanden gesehen,
Als er die Sicht erneut gewann,
Begann er wieder sich zu schlagen:
Brachte Lutagus, Lausus um,
Auch Orsus, Palmus und Parphenus;
Recht viele Krieger kamen um.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Że tak Junona żartowała,
Eneasz nic nie wiedział zgoła;
Bo mgłę na niego napuszczała,
By nie widziano go dokoła;
I sam nie widział też nikogo,
Lecz kiedy przejrzał, tłamsił wrogów,
Rutulów jak też różnych innych:
Orsesa zabił, Lutagusa,
Parteniusza oraz Palmusa,
Watażków wielu pobił słynnych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока Юнона так шутила,
Эней об этом и не знал;
Она его в тумане скрыла —
Для всех он невидимкой стал;
И сам ни зги не видел, злился,
Потом, прозрев, за меч схватился
И кинулся крушить врагов;
Убил он Лавза и Лутага,
Парфена уложил бродяга,
Немало посшибал голов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Юнона славно пошутила
И Турну пулю отлила,
На всех туману напустила,
Глаза Энею отвела.
Он был как в шапке-невидимке,
И плавал взор его, как в дымке.
Но, сызнова прозрев, Эней
Пришиб Лутага, Лавза; Орсу,
Парфену, Палму сбавил форсу,
Сгубил немало силачей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока Юнона так шутила,
Эней об этом ни гу-гу —
Его туманом окружила,
Чтоб был невидимым врагу
И сам бы никого не видел, —
Но после, как прозрел, в обиде
Дубасить снова стал врагов:
Пришиб Лутага, Левза, Орсу,
Парфену, Палму задал чесу,
Сгубил немало вожаков.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О том, как с Турном подшутила
Юнона, пан Эней не знал,
Она его в тумане скрыла,
И он для всех невидим стал;
И сам он был слепым в тумане,
Прозрев, стал вновь в рутульском стане
Разить бесчисленных врагов:
Убил Лутага, Лавза, Орса,
Парфен, Палм стали жертвой морса,
Убил он многих вожаков.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas neměl ani zdání,
co dělá Juno Turnovi,
neb přikryla ho znenadání
šedivým mrakem husté mhy.
Však sotva prohléd z této pasti,
hned popad meč a už to mastí,
jako když chroupe cukroví;
Lutaga zabil, Lausa, Orsu
i Parthenovi řádil v torsu
a sedřel kůži Palmovi.

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мезентій, ватажок тирренський,
Одважно дуже підступив
І закричав по-бусурменськи,
Що тілько пан Еней і жив!
«Виходь! — кричить, — тичка подмімо
Нікого в поміч не просімо,
Годящі парні: ти і я;
Ану!» — і сильно так стовкнулись,
Що трохи в'язи не звихнулись,
Мезентій же упав з коня.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мезентій ватажокъ Тырренській
Одважно дуже пидступывъ
И закрычавъ по бусурменски,
Що тилько панъ Эней и жывъ!
«Выходь! крычытъ, тычка подмимо,
«Никого въ помичъ не просимо,
«Годящи парни: ты — и я;
«А ну!» и сыльно такъ стовкнулысь,
Що трохы вьязы не звыхнулысь,
Мезентій же упавъ зъ коня.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 72.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Мезентій (Герц [Герцог]) ватажок тирренський

рядок 9:

Що трохи (сторч не перевернулись) в'язи не звихнулись

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The daring chief, Mesent, the one
Who knew no fear,
Yelled in Mohammedan
When he came near:
"Come out! Let's fight!
Let's demonstrate our might!
The two brave knights, indeed!
Let's start!" They clashed
So forcefully, their clenched teeth gnashed,
Mesent fell down from his wild steed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мізэнцій, правадыр вайсковы,
Тырэнскай раці кіраўнік,
Энея зваў на бой суровы,
Узняўшы несусветны крык.
«Выходзь, — крычаў, — скручу я рогі
Табе адзін, без дапамогі,
Што трэба хлопцы — ты і я:
А ну! А ну!» — і ў час сутычкі
Мізэнцій, як камар ад пстрычкі,
Зляцеў з гарачага каня.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Мезенций — главатар тиренски —
пристъпи смел и горделив
и разпищя се по махленски,
че само пан Еней е жив!
„Излез — крещи му с бяс, — от чужда
подкрепа вече няма нужда,
достатъчни сме ти и аз.
Насам!“ — и тъй си налетяха,
че дъбовете разлюляха,
Мезенций просна се в несвяст.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mezentius, Fürst von Tirana,
Näherte sich mit sehr viel Mut,
Und in der Sprache der Barbaren
Schrie er, daß Herr Aeneas lebt!
"Komm - schreit er - messen wir die Kräfte,
Daß niemand uns zu Hilfe eilt,
Nur du un dich! Wir sind doch Helden!
Los!" - Und sie fielen über sich,
Daß beiden ihre Sehnen schwollen,
Mezentius stürzte vom Pferd.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mezencjusz wódz, tyrreńskiej dziczy —
Odważnie pchał się przed młodzieżą,
Po bisurmańsku tak zaryczał,
Że tylko pan Eneasz zdzierżył!
"Już wychodź, — krzyczy, — siły zmierzmy,
Pomocy żadnej tu nie bierzmy,
My obaj godni siebie przecie;
Więc nuże!" — i tak się zderzyli,
Że omal karków nie skręcili,
Mezencjusz zasię z konia zleciał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мезентий — атаман тирренский —
К Энею храбро подступил
И сразу поднял крик вселенский,
Что только, мол, Эней и жил.
"Вперед! — кричит. — Готовься к бою,
Лихие парни мы с тобою,
Нам в помощь не нужны друзья.
А ну!" И вот враги столкнулись,
Да так, что панцыри погнулись,
Мезентий же упал с коня.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Под самый городок троянский
Мезентий нагло подступал
И выкликал по-басурмански,
Что, дескать, пан Эней пропал!
«Давай, — кричит, — на ровном месте
С тобой сойдемся честь по чести,
Как двое стоящих парней!»
Столкнулись так, что от усилья
Рванулись, хрустнув, сухожилья.
Врага с коня спихнул Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мезентий, вожачок тирренский,
Весьма отважно подступил
И крикнул зло по-иноверски,
Что только-де Эней и жил.
«Вылазь, — кричит, — с тобой побьемся,
Мы без подмоги обойдемся,
Лихие парни: ты и я!
А ну!» И сильно так столкнулись,
Едва их шеи не свихнулись,
Мезентий же слетел с коня.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мезентий, был то вождь тирренский,
Отважно очень поступил,
Кричал он и ругался мерзко,
Что, мол, Эней свое отжил.
«Эй, выходи! — кричал. — Побьемся,
Без их подмоги обойдемся,
Лихие парни: ты и я,
А ну!» — и сильно так столкнулись,
У них чуть шеи не свернулись,
Мезентий же упал с коня.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mesentius, tyrrhenský vládce,
na smělé klání zprudka šel
a na Aenea stručně, krátce
po busurmansku zakřičel:
„Tak pojď a chop se dřevce, hochu,
teď zahrajem si spolu trochu,
jsme správní kluci — ty a já!
Tak šup!“ a do sebe se dali,
div že jim svaly nepraskaly;
Mesentius spad ze sedla.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, не милуя чванливих,
В Мезентія всадив палаш;
Дух вискочив в словах лайливих,
Пішов до чорта на шабаш.
Еней побідой утішався,
Зо всіми добре частовався,
Олимпським жертви закурив.
Пили до ночі та гуляли
І п'яні спати полягали,
Еней був п'яний, елє жив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней не мылуя чванлывыхъ,
Въ Мезентія всадывъ палашъ;
Духъ выскочывъ въ словахъ лайлывыхъ,
Пишовъ до чорта на шабашъ.
Эней побидой утишався,
Со всимы добре частовався,
Олымпськымъ жертвы закурывъ.
Пылы до ночи, та гулялы
И пьяни спаты полягалы,
Эней бувъ пъяный еле жывъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 73.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Ме) В Мезентія всадив палаш

рядок 8:

Пили до ночі да гуляли

рядок 10:

Еней (напив) був п'яний, єлє жив

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas hated those who boast.
He drove his broadsword into him,
Whose soul flew out, the filthy ghost,
And went to join the devils' Sanhedrim.
The victory had pleased Aeneas very much,
He celebrated it with his whole clutch,
And offered the Olympians their due.
The party lasted till late night,
And then they slept until daylight.
Although Aeneas drank much, he was like new.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, што не любіў пыхлівых,
Ў Мізэнція ўсадзіў палаш:
Дух выскачыў са слоў крыклівых,
Пайшоў да д'яблаў на шабаш.
Эней быў перамозе рады,
І частаваў свае атрады,
І сам пад мухаю хадзіў.
Багам прыносілі ахвяры,
Агні шугалі аж да хмары,
Траянскі стан гуляў і піў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней наръга с меч Мезенций
и в него с яд го завъртя;
душата с нейните претенции
по дяволите отлетя.
Еней със своите акрани
след туй направиха курбани
и попируваха добре.
Гуляха до среднощ и пяха,
пияни паднаха, заспаха;
Еней за малко да умре.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte kein Erbarmen
Für Stolze und so stieß er zu;
Sein Geist entwischte bei den Worten
Und flog zum Teufel zum Sabbat.
Da war Aeneas voller Freude,
Trank mit den Freunden auf den Sieg
Und gab Olympischen ein Opfer.
Sie feierten bis in die Nacht
Und legten sich besoffen schlafen,
Aeneas war schon ganz geschafft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, niszcząc wciąż chełpliwych,
Pałaszem machnął Mezencjusza;
Wyrwawszy się wśród słów swarliwych,
Na diabli szabas poszła dusza.
Eneasz z tego się radował,
Wspaniale wszystkich tu częstował
I bogom też ofiary spalił.
Do nocy aż, hulali, pili,
Pijani spać się położyli.
Eneasz się na trupa zalał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, не милуя чванливых,
В Мезентия всадил палаш;
Дух, выскочив меж слов бранчливых,
Пошел к нечистым на шабаш.
Эней победой величался,
С друзьями славно угощался,
Олимпу жертвы воскурив.
До ночи пили и гуляли,
Вповалку спьяну кучей спали,
Эней с горилки был чуть жив.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пощады не давая чванным,
Всадил в Мезентия палаш,
И дух его со словом бранным
Пустился к черту на шабаш.
Эней победой утешался,
С дружиной славно угощался,
Зевеса жертвой ублажив.
До поздней ночи пьянство длилось,
И всё троянство с ног валилось.
Эней и сам был еле жив.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, не милуя чванливых,
В Мезентия всадил палаш;
Дух выскочил в словах бранчивых,
Пустился к черту на шабаш.
Эней победой утешался,
Со всеми знатно угощался,
Олимпу жертвы воскурив.
До ночи пили, веселились
И спать хмельные завалились.
Эней был пьяный — еле жив.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, чванливым не прощая,
Всадил в Мезентия палаш,
Дух, с крепкой бранью отлетая,
Подался к черту на шабаш.
Эней победой возгордился,
Винцом со всеми угостился,
Олимпу жертвы задымил.
До ночи пили, веселились,
Под лавкой спать расположились,
Эней совсем лишился сил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas hned se chopil díla,
když Mesentius k zemi kles;
s kletbou mu duše vyskočila
a lítla k čertu na šábes.
Aeneas vítězství pak slavil,
se všemi pil, dobře se bavil,
oběti bohům zapálil;
až do půlnoci mazal deku,
a když šel spát, tak nemoh s fleku,
byl napůl mrtvý, jak se zpil.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже світовая зірниця
Була на небі, як п'ятак,
Або пшенишна варяниця,
І небо рділося, мов мак.
Еней троянців в гурт ззиває
І з смутним видом об'являє,
Що мертвих треба поховать;
Щоб зараз принялися дружно,
Братерськи і єдинодушно,
Троян убитих зволікать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 74.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже свитовая зирныця
Була на неби якъ пьятакъ,
Або пшенышна варяныця,
И небо рдилося мовъ макъ.
Эней Трояньцивъ въ гуртъ сзывае
И смутнымъ выдомъ объявляе,
Що мертвыхъ треба поховать;
Щобъ заразъ прынялыся дружно,
Братерски и едынодушно
Троянъ убытыхь зволикать.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 74.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Ввійшла на небо) Була на небі як п'ятак

рядок 4:

І небо рділося, (як) мов мак

Примітки: VI, 74.

       Частина VI стр. 74.

Варяниця, варениця — виготовлений для вареників, розкачаний на коржик шматочок тіста, зварений без начинки разом з варениками і разом з ними поданий на стіл.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The morning star was in the sky quite low,
Big as a five-cent piece, indeed,
Like some boiled round wheat dough.
The firmament was strewn with poppy seed.
Aeneas told his warriors
That their killed friends, so glorious,
Must be interred with dignity and grace.
They all should with a single heart
Together take a part
In getting the dead to one place.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ужо світальная заранка
Была на небе, як пятак
Альбо кружочак абаранка,
І неба расцвіло, як мак.
Эней байцоў сваіх склікае
І ім з тугою абвяшчае,
Што трэба мёртвых пахаваць;
Каб зараз жа ўзяліся дружна,
Сям'ёй братэрскай, аднадушна
Забітых з поля прыбіраць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В небето будната зорница
показа се като петак,
не — като зърно във паница:
и сводът пламна като мак.
Еней троянците строява
и с мрачен вид им съобщава,
че мъртвите ще почетат,
и пояснява, че е нужно
по братски всички и задружно
убитите да погребат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Morgenstern erschien am Himmel
Und war, wie eine Münze, rund
Und so groß, wie ein Weizenfladen,
Wie Mohn, wurde der Himmel rot.
Aeneas mahnte die Trojaner,
Mit einem schmerzhaften Gesicht,
Daß Tote man begraben müsse.
Sie sollen, brüderlich vereint,
Alle getöteten Trojaner
Einsammeln für das Totenfest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jutrzenka już na niebie śliczna
Jak duży piątak wyglądała,
Czy jak pierożek też pszeniczny,
I jak mak niebo czerwieniało.
Eneasz Trojan przywołuje,
Że smutną twarzą oznajmuje,
Że martwych już pochować trzeba;
By zaraz wzięli się usilnie
I po bratersku, jednomyślnie
Zabitych Trojan ściągać, grzebać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Рассветная звезда в окошко
Уже виднелась, как пятак
Или пшеничная лепешка,
И небо рделось, точно мак.
Эней уже троян сзывает
И с хмурым видом объявляет,
Что время мертвых погребать,
Чтоб все, обычаю послушны,
По-братски и единодушно
Шли трупы на костры таскать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж заряница не с полушку
Светилась в небе, а с пятак
Или с пшеничную галушку,
И небо рдело, словно мак.
Анхизов сын созвал громаду
И молвил: «Нужно по обряду
Нам упокоить мертвецов.
Пускай возьмутся все трояне
По-братски, дружно с поля брани
Таскать убитых удальцов».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уже звезда рассвета стала
С лепешку в небе иль с пятак,
Заря поутру засияла,
Зарделось небо, словно мак.
Эней троянцев в круг сзывает
И с хмурым видом объявляет,
Что мертвых надо погребать,
Что все должны, принявшись дружно,
По-братски и единодушно
Побитых ратников стаскать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда же в низеньком окошке
Сверкнуло солнце, как пятак
Или пшеничная лепешка,
И небо рдело, словно мак,
Эней троянцев созывает
И с грустным видом объявляет,
Что надо мертвых погребать,
Сказал, что на рассвете нужно
По-братски и единодушно
Троян убитых подбирать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jitřenka už jak pěťák byla
a rozehnala noční mrak;
jak knedlík byla celá bílá
a nebe zrudlo jako mák.
Aeneas Trojské svolává si
a s tváří truchlivou jim hlásí,
že mrtvé nutno pochovat;
že je to třeba provést vzorně
a jednomyslně i svorně
se do sbírání padlých dát.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім Мезентія доспіхи
На пень високий насадив,
І се робив не для потіхи,
А Марса щоб удоволив.
Шишак, панцир і меч булатний;
Спис з прапором, щит дуже знатний;
І пень, мов лицар, в збруї був.
Тогді до війська обернувся,
Прокашлявся і раз смаркнувся,
І річ таку їм уджигнув:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ Мезентія доспихы
На пень высокый насадывъ,
И се робывъ не для потихы,
А Марса щобъ удоволывъ.
Шышакъ, панцырь и мечъ булатный,
Спысъ съ прапоромъ, щытъ дуже знатный:
И пень, мовъ лыцарь, въ збруи бувъ.
Тогди до війська обернувся,
Прокашлявся и разъ смаркнувся,
И ричъ таку имъ уджыгнувъ:

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 75.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

(А сам) Потім Мезентія доспіхи

рядок 2:

(Велів на тичку) На пень високий насади(ть

рядок 4:

А Марса (сим) щоб удоволи(ть

рядок 5:

Шишак, панцир (булатну саблю) і меч булатний

рядок 8:

(Потім) І тут до віська обернувся

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Thereafter, he had sat Mesent
Upon a tall tree trunk.
It certainly was meant
To please god Mars, the Drunk.
He hung a helmet, coat of mail, a sword of steel,
A spear with flag, a shield with great appeal
Upon the trunk, which looked like some armed knight.
Then turning to the host, he scratched his head,
Coughed once, blew out his nose and said
These words that sounded right:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля Мізэнція даспехі
На пень высокі ён напяў,
І гэтае не для пацехі
Рабіў, а Марсу дагаджаў.
Кальчугу, шчыт і меч булатны;
На дрэўку сцяг і панцыр знатны —
І пень як рыцар выглядаў.
Тады да войска ён звярнуўся,
Раз кашлянуў і раз смаркнуўся,
І слова гэткае сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Доспехите на пан Мезенций
на кол надяват — не за фарс,
не за това, че са зевзеци,
а пак да угодят на Марс.
И шлем, и меч, и панцир бранен,
и пряпорец, и щит стоманен —
и его рицар горд пред вас.
Еней пред всички се изсекна,
изкашля се, след туй отекна
суровият му дрезгав глас:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann setzte er in aller Eile
Mezentius auf einen Pfahl,
Er machte dies nicht zum Vergnügen,
Sondern als Gabe für den Mars.
Ein Helm, ein Schwert und eine Rüstung,
Lanze mit Flagge und ein Schild, -
Und schon ward aus dem Pfahl ein Ritter.
Dann wandte er sich an sein Heer,
Nachdem er sich geschneuzt, geräuspert,
Und machte folgenden Diskurs:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A zbroję tę Mezencjusza,
Na pień wysoki sam nasadził,
Nie po to, by się chełpić, puszyć,
Lecz by Marsowi tym podkadzić.
Wbił szyszak, pancerz, miecz stalowy;
Z chorągwią pikę, tarczę nową;
I niczym rycerz pień stał w zbroi.
Eneasz zwrócił się do wojska,
Odkaszlnął, smarknął też po swojsku
I taką mowę im wykroił:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом Мезентия доспехи
На пень высокий насадил —
Не то чтоб для своей потехи,
А Марса этим ублажил.
Шишак надел и меч булатный,
Копье и щит работы знатной.
Пень рыцарем одет стоял.
Тогда к войскам он обернулся,
Прокашлялся, разок сморкнулся
И речь такую откатал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней Мезентия доспехи
На пень высокий насадил,
Но, видит бог, не для потехи:
Он Марсу этим угодил.
Пень выглядел как рыцарь знатный:
Шишак и панцирь, щит булатный,
Копье с флажком и тяжкий меч.
Эней прокашлялся, сморкнулся,
К своей дружине обернулся
И выпалил такую речь:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И стал в Мезентия доспехи
Высокий пнище обряжать;
Он делал то не для потехи,
А чтобы Марса ублажать.
Шишак надел и меч булатный;
Копье и панцирь, щит презнатный
В доспехах пень, как лыцарь был.
Эней к троянцам обернулся,
Прокашлялся, разок сморкнулся
И речь такую отхватил:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он взял Мезентия доспехи,
На пень высокий насадил,
То сделал он не для потехи,
Но чтобы Марс доволен был;
Шишак пристроил, панцирь знатный,
Копье, и щит, и меч булатный, —
В доспехах пень, как рыцарь, был.
Потом он к войску повернулся,
Прокашлялся, разок сморкнулся
И речь такую отмочил:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mesentiovo oblečení
pak nasadil na suchý kmen,
však ne pro svoje potěšení,
to aby Mars byl spokojen.
Meč, helmu, pancíř umně rytý,
štít proslulý a znamenitý —
a z pařezu se rytíř stal.
Pak na vojáky zrak svůj upřel,
odkašlal — hlučně nos si utřel —
a pak k nim takhle promlouval:

    

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Козацтво! лицарі! трояне!
Храбруйте! наша, бач, бере;
Оце опудало погане
Латинів город одіпре.
Но перше чим начнем ми битись,
Для мертвих треба потрудитись,
Зробить їх душам упокой;
Імення лицарів прославить,
Палланта к батькові одправить,
Що наложив тут головой».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 76.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Козацьство! лыцари! Трояне!
«Храбруйте! наша, бачъ, бере;
«Отсе опудало погане,
«Латынивъ городъ одипре.
«Но перше чимъ начнемъ мы бытысь,
«Для мертвыхъ треба потрудытысь,
«Зробыть ихъ душамъ упокой;
«Имення лыцаривъ прославыть,
«Палланта къ батькови одправыть,
«Що наложывъ тутъ головой.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 76.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 2-4:

(Храбруйте, добру вість скажу
Чрез се опудало погане

К
[в] Латину путь вам покажу)
Храбруйте! Наша, бач, бере,
(І)Отсе опудало погане
Латинів город одіпре

рядок 8:

(А также храброго Палланта) [і храбрих] Імення рицарів прославить

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Brave Kozaks! Trojans! Knights!
Continue to fight! We are victorious!
This ugly Latin scarecrow has no rights,
It'll be rejected as notorious.
But first, before we start to fight,
We must accomplish what is right
To every fallen hero's soul.
Their dear names must be glorified,
The corpse of Pallant, his dad's pride,
Must be sent home in an aureole."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Казацтва! Рыцарства святое!
Траянцы! Слухайце мяне:
Нам гэта пудзіла лясное
Лацінцаў горад адамкне.
Але раней, чым іх мы здужым,
Забітым воінам паслужым,
Дадзім іх душам супакой;
Імёны рыцараў уславім,
Паланта ў родны дом адправім,
Ён тут загінуў, як герой».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Троянци, рицари, казаци,
не се плашете, с нас е Зевс!
Това плашило с царски знаци
града ще ни отвори днес.
Но с меч врага преди да стрижем,
за мъртвите да се погрижим,
да сподобием с упокой,
с прослава всеки наш побратим;
Палант у тях да го изпратим —
за нас остави кости той.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Kosaken, Ritter und Trojaner!
Kämpft mutig! Wir sind jetzt am Zug;
Bestimmt jagt diese Vogelscheuche
Alle Latiner von der Stadt.
Bevor wir in den Kampf uns stürzen,
Verrichten wir noch eine Pflicht:
Die Toten würdig zu bestatten.
Den toten Rittern gebührt Ruhm,
Und Pallant, der den Tod gefunden,
Wird seinem Vater überführt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Kozactwo! Woje! Trojańczycy!
Odważni bądźcie! Zwyciężamy;
A to straszydło, wstrętna nicość,
W Latynów gród otworzy bramy.
Lecz wpierw, nim znów zaczniemy walczyć,
Przysługę martwym trza wyświadczyć,
Ich dusze wszystkie uspokoić;
Imiona cnych rycerzy sławić,
Pallasa ojcu zaś odprawić,
Choć tutaj złożył głowę swoją".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Трояне! Лыцари! Казаки!
Мужайтесь! Наша, вишь, берет;
Вот это чучело нам всякий
Латинский город отопрет.
Но прежде чем начнем мы биться,
Для мертвых надо потрудиться,
Чтоб души их нашли покой;
Погибших лыцарей прославить,
Палланта к батьке переправить,
Что лег здесь буйной головой".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Герои! Казаки! Трояне!
Храбритесь! Наша, слышь, берет!
Поганый сей чурбан заране
Латинский град нам отопрет.
Но, прежде чем начнете биться,
Для мертвых нужно потрудиться;
Палланта, павшего в бою,
Эвандру бедному отправить
И поименно всех прославить,
Кто смелость выказал свою».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Казаки! Лыцари! Троянцы!
Держитесь! Наша, вишь, берет;
Вот это пугало нам, братцы,
Латинский город отопрет,
Но прежде, чем начнем мы биться,
Для мертвых надо потрудиться
И помянуть за упокой.
Погибших лыцарей прославить,
К отцу Палланта переправить,
Что лег здесь буйной головой».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Казаки! Рыцари! Трояне!
Храбритесь, наша ведь берет!
Вот это чучело в бурьяне
Латинов город отопрет.
Но прежде, чем начнем мы биться,
Для мертвых нужно потрудиться,
Их душам сделать упокой;
Погибших воинов прославить,
Палланта труп отцу отправить,
Он пал в сраженье как герой».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Kozáctvo! Panstvo! Trojský lide!
Vizte: ten hnusný strašák zde,
až naše správná chvilka přijde,
nám latinský hrad otevře.
Však dříve než se začnem bíti,
je nutno padlé uložiti
a dopřát jejich duším klid;
vzdát drahým mrtvým hold a slávu
a toho, jenž tu složil hlavu,
Pallanta, k otci dopravit.“

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
  
9
10

За сим пішов в курінь просторий,
Де труп царевича лежав,
Над ним аркадський підкоморий
Любистком мухи обганяв.
Троянські плакси тут ридали,
Як на завійницю кричали,
Еней зарюмав басом сам:
«Гай, гай! - сказав, - ув'яв мій гайстер!
Який то був до бою майстер.
Угодно, бачу, так богам!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымъ пишовъ въ куринь просторый,
Де трупъ царевыча лежавъ;
Надъ нымъ Аркадській Пидкоморый
Любысткомъ мухы обганявъ.
Трояньски плаксы тутъ рыдалы,
Якъ на завійныцю крычалы,
Эней зарюмавъ басомъ самъ:
«Га! гай ! сказавъ, увьявъ мій гайстеръ!
«Якый то бувъ до бою майстеръ.
«Угодно, бачу, такъ богамъ!»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 77.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Где труп царевича лежав

рядок 8:

(Тут сумний галас учинився) Гай! гай! — сказав, — ув'яв (наш) мій гайстер

рядок 10:

Угодно, (видно), бачу, так богам

Примітки: VI, 77.

       Частина VI стр. 77.

Підкоморій — дворецький, наглядач і розпорядник при королівському дворі у Польщі.

 

Любистком мухи обганяв — на Україні любисток — перше зілля, яким обкладають покійника.

 

Гайстер — айстра.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He went into the Kozaks' building,
In which the Prince's remains lay.
An officer was wielding
A branch to keep the flies away.
The Trojan weepers were lamenting,
As though a colic was tormenting
Them so. Aeneas' bass voice, too, was heard:
"Oh, well," he boomed, "so drooped my aster.
In battle he was such a master!
The gods' decree can't be deterred."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пайшоў ён потым да каморы,
Дзе труп царэвіча ляжаў,
З яго аркадскі Падкаморый
Галінкай чорных мух зганяў.
Над ім у горкія хвіліны
Няўцешна плакалі жанчыны,
Эней зарумзаў басам сам.
«Ты быў, — сказаў ён, — майстар бою!
Мы больш не ўбачымся з табою.
Так зажадалася багам!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А след това отиде в трема —
трупът на княза беше там,
пазвант аркадски с хризантема
разгонваше мухите сам.
А оплаквачките троянски
като под нож пищяха кански;
Еней прогъгна, свел чело:
„Ах, ах, увяхна мой гергине,
бе майстор в боя, но отнине
угодно богу тъй било!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann ging er in die weite Halle,
Wo man den Prinzen aufgebahrt,
Von dem ein Kämmerer der Arkadier
Fliegen mit einem Zweig vertrieb.
Über ihm weinten die Trojaner
Und jammerten in ihrem Schmerz,
Aeneas rief mit tiefer Stimme:
"Hei, hei! Mein Aster ist verblüht!
Was war er für ein Meisterkämpfer.
Doch dies war göttlicher Beschluß."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wszedł do kurenia obszernego,
Gdzie królewicza trup był złożon,
Lubczykiem muchy spędzał z niego
Sam arkadyjski podkomorzy.
Trojańskie płaczki tu szlochały,
I jak na pożar już krzyczały,
Eneasz basem sam zaryczał:
"Niestety! — rzekł. — Mój uwiądł aster!
A jaki był do boju majster.
Bogowie tak, ja widzę, życzą!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Затем пошел в курень просторный,
Где труп царевича лежал.
Над ним аркадский подкоморий
Мух длинной веткой отгонял,
И плакальщицы так рыдали,
Как будто животом страдали;
Эней запричитал и сам:
"Увы, увы! Угас он, братцы,
А уж на что был мастер драться;
Угодно, вижу, так богам!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней в курень подался вскоре,
Где труп царевича лежал.
Вздыхал аркадский подкоморий
И мух любистком отгонял.
Троянские здесь плаксы были
И, как от боли в брюхе, выли.
Эней разрюмился и сам:
«Эхма, увял мой цветик мака!
То был недюжинный рубака.
Видать, угодно так богам!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом пошел в курень просторный,
Где труп царевича лежал
И мух аркадский чин придворный
Над ним любистком отгонял.
Троянцев плаксы зарыдали,
Как будто рези их хватали;
Эней зарюмил басом сам:
«Эх-ма! Увял цветок наш, братцы,
Какой же мастер был подраться;
Угодно, вижу, так богам!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом вошел в курень просторный,
Где труп царевича лежал,
Над ним аркадийский придворный
Махал любистком, мух гонял.
А плакальщицы так ревели,
Что животы у них болели,
Эней заплакал басом сам..
«Ай, ай! — сказал. — Увял мой гайстер,
Какой в сраженье был он мастер,
Угодно, значит, так богам».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak vešel v síň, kde svíce hoří —
tam leží princ — žel, třikrát žel! —
nad ním arkadský podkomoří
laskavcem mouchy odháněl.
Plačky tu závodily v štkaní,
jako by měly ujímání,
vtom zahřměl Aeneášův bas:
„Achich, ach, zvadla hvězda moje!
Jaký to býval mistr boje...
Chtěli to bozi, proto zhas!“

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Звелів носилки з верболозу
І з очерету балдахин
Зготовить тіла для виносу,
Щоб в них Паллант, Евандрів син,
Вельможна, панськая персона
Явилася перед Плутона
Не як абиякий харпак.
Жінки покійника обмили,
Нове обрання наложили,
Запхнули за щоку п'ятак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Звеливъ носылкы зъ верболозу,
И зъ очерету балдахынъ
Зготовыть тила для выносу,
Щобъ въ ныхъ Паллантъ Эвандривъ сынъ,
Вельможна, паньськая персона
Явылася передъ Плутона,
Не якъ абыякый харпакъ.
Жинкы покійныка обмылы,
Нове обрання наложылы,
Запхнулы за щоку пъятакъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 78.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-4:

(Носилки принесли лозови
І з очерету балдахин,
І як зовсім були готови,
Тогді Паллант, Евандрів син
)
Звелів носилки з верболозу
І з очерету балдахин
Зготовить тіла для виносу,
Щоб в них Паллант, Евандрів син

рядок 5:

(нерозб.) Вельможна, храбрая персона

рядок 8:

(баби) Жінки покійника обмили

рядок 10:

(Вложили) Запхнули за щоку п'ятак

Примітки: VI, 78.

       Частина VI стр. 78.

Запхнули за щоку п'ятак — у статті невідомого автора про українські похоронні обряди і повір'я в журналі "Киевская старина" читаємо: "Що стосується монети, то інколи її вкладають в рот покійникові за ліву щоку, а інколи зав'язують в платок і кладуть за пазуху, теж з лівого боку. Відносно мети цього обряду я там чув (у селі Краснопілля в десяти верстах від Коропа. — О. С.), між іншим від людини грамотної, буквальне повторення класичного вірування, що вона потрібна для плати за переїзд через річку на паромі" (К. с. — 1890. — Т. 30. — Кн. 8. — С. 332 — 333).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They laid the body of Evander's son
Upon a litter made to be transported,
As it behooved that paragon,
Back home. It had to be escorted
By higher-ups. He was expected to appear
Before god Pluto in his belvedere
Not as a miserable freak.
The women gave him a good rinse,
They dressed him neatly like a prince
And put a five-cent piece behind his cheek.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зрабіць насілкі з вербалозу
Сказаў, з чароту — балдахін,
І каб у ім, ахвяра лёсу,
З'явіўся ён, Эвандра сын,
Палант, вяльможная персона,
У царства вечнае Плутона,
Адзеты так — не як вахлак
Жанкі яго абмылі пела,
Ва ўбранне новае адзелі,
Запхнулі за шчаку пятак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Носилка яка от върбина
и лек тръстиков балдахин
приготвиха за исполина —
Палант, Евандровия син,
велможа, царствена персона —
та тъй да иде при Плутона,
не като някакъв голтак.
Жени покойника измиха
с премени нови го стъкмиха
и на очите — по петак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Weidenzweigen eine Trage
Und einen Baldachin aus Schilf
Ließ er für die Grablegung bauen,
Damit Pallant, Evandrus1 Sohn,
Vor Pluton nicht als armer Schlucker,
Sondern als hoher Herr erscheint.
Die Frauen haben ihn gewaschen,
Zogen ihm neue Kleider an
Und legten ihm auch eine Münze
In seinen Mund, nach altem Brauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozkazał nosze spleść wierzbowe,
Baldachim z trzciny zwić wspaniale,
Na wynos ciaia przygotować,
By syn Ewandra na nich, Pallas,
Wielmożna, pańska ta persona,
Zjawiła się już przed Plutonem
Lecz godniej niźli byle zucha.
Kobiety trupa wraz obmyły,
Ubranie nowe nałożyły,
Piątaka wpchnęły za pazuchę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом велел носилки сделать
И тростниковый балдахин
Для обескровленного тела,
Чтоб в них Паллант, Эвандров сын,
Ясновельможная персона,
В чертоги адские Плутона
Явился бы не как чумак.
Бабенки мертвого обмыли,
В кафтанец чистый нарядили,
За щеку сунули пятак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сплели носилки из ракиты
И камышовый балдахин,
Чтоб наш покойник родовитый,
Единственный Эвандров сын,
Явился ко двору Плутона
Как пан, как знатная персона,
А не задрипанный голяк.
Палланта женщины обмыли,
По-праздничному нарядили,
Заткнули за щеку пятак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сплели носилки из лозины
И камышовый балдахин,
Чтоб после горестной кончины
На них Паллант, Эвандров сын
Вельможный, панская персона,
Явился б во дворец Плутона
Не как какой-нибудь вахлак.
И бабы мертвого обмыли,
В одежды новые срядили.
Пихнули за щеку пятак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Велел из лоз носилки сделать
И камышовый балдахин,
Для выноса в дорогу тела,
Дабы Паллант, Эвандра сын,
Наследник, царская персона,
Предстал перед лицом Плутона
Не как какой-нибудь варнак.
Палланта женщины обмыли,
В одежде новой положили,
За щеку сунули пятак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nosítka z proutí kázal zrobit
a rákosový baldachýn,
aby měl Pallas pěkný pobyt,
aby Evandrův slavný syn,
persona panská, starobylá,
se před Plutonem objevila
ne jako trhan nějaký.
A pak ho ženy umývaly,
do nových šatů oblékaly,
do úst mu daly pěťáky.

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як все уже було готово,
Тогді якийсь їх филозоп
Хотів сказать надгробне слово,
Та збився і почухав лоб;
Сказав: «Се мертвий і не дишеть,
Не видить, то єсть, і не слишить,
Єй, єй! уви! он мертв, амінь!»
Народ від річі умилився
І гірко-гірко прослезився
І мурмотав: «Паноче, згинь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ все уже було готово,
Тогди якыйсь ихъ фылозопъ
Хотивъ сказать надгробне слово,
Та збывся и почухавъ лобъ;
Сказавъ: «Се мертвый и не дышетъ,
«Не выдытъ, то есть и не слышытъ,
«Ей, Ей! увы! онъ мертвъ, аминь!»
Народъ видъ ричи умылывся
И гирько — гирько прослезывся,
И мурмотавъ: паноче згьшь.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 79.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Тогді (троянський) соборний протопоп

рядок 3:

Сказать надгробне (вкратці) слово. Перед «сказать» вписано — «хотів».

рядок 8:

Народ од річі умилився

рядок 10:

І мурмотав: (амінь, амінь) «Паноче, згинь»

Примітки: VI, 79.

       Частина VI стр. 79.

Тогді якийсь їх филозоп — тобто бурсак, студент вищого, останнього, класу (з дворічним, інколи трирічним строком навчання) в духовних школах. Іван франко до примовки "фільозоф: обутий, а сліди босі за ним" дає таку примітку: "В давніх школах студенти двох найвищих клас... Такі філософи дуже часто не кінчали науки, пускалися на мандрівку, робилися дяками або писарями, бували іноді душею корчемних компаній, які забавлялися своїми фіглями, але при тім бували також предметом насміху для багатших господарів" (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 250). Образ такого дяка Галушкинського, під явним впливом "Енеїди", та пародію на його надгробне слово дає Григорій Квітка-Основ'яненко в повісті "Пан Халявський" (1840).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When everything was done and ready,
A priest stood up to give a speech appropriate
To the occasion, but he got unsteady,
Forgot his words and scratched his pate.
He said: "This fellow is not hale,
He does not see, he doesn't inhale.
Yes, verily, indeed, he's dead, Amen!"
Some folks were moved and cried,
But those dissatisfied
Were murmuring: "Drop dead, priest, in your den!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ўжо ўсё было гатова,
Філосаф нейкі стаў на троп,
Хацеў сказаць над мёртвым слова,
Ды збіўся і пачухаў лоб;
Прамовіў: «Ён не варухнецца,
Не дыхае, заціхла сэрца,
Бо мёртвы ён! Гэй, гэй, амін!»
Народ ад слоў тых нечакана
Стаў слёзы ліць замілавана
І мармытаць: «Няшчасны сын».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Когато всичко бе готово,
семинаристче-философ
довтаса за надгробно слово.
Почеса се и бе готов:
„Мъртвец не диша — замъдрува, —
не вижда, значи и не чува,
мъртвец, уви, е тоя мъж.
Амин! Народът хич не чака,
а взе, че жално се разплака,
профъфли: „Господинчо, къш!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als alles fertig hergerichtet,
Da tauchte auf ein Philosoph,
Um eine Grabrede zu halten,
Doch er verlor den Faden bald,
Bekratzte sich und sprach: "Der Tote
Atmet nicht, sieht nicht, hört auch nicht,
Ach! Jammer! Er ist tot und Amen!"
Ganz tief gerührt wurde das Volk,
Vergoß vor Schmerz bittere Tränen
Und murmelte: "Herr, steig empor."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wszystko było już gotowe,
Filozof jakiś poczuł zapał,
Chciał palnąć mowę pogrzebową,
Lecz stracił wątek i łeb drapał;
Rzekł: "Oto martwy i nie dyszy,
Nie widzi, to jest i nie słyszy,
Ech, ech! niestety! Zmarł i amen!"
Rozczulił się tą mową naród,
Łez arcygorzkich wylał parę,
Mamrotał: "Ojcze, zgiń" czasami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все было к выносу готово,
Когда философ пожелал
Надгробное отгрохать слово, —
Но сбился, темя почесал
И молвил: "Труп как есть не дышит,
Не видит то есть и не слышит.
Ох, ох! Увы! Он мертв! Аминь!"
Народ той речью умилился,
И горько-горько прослезился,
И бормотал: "Нечистый, сгинь!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Когда уж было всё готово,
Пришел соборный протопоп.
Надгробное начавши слово,
Он сбился и в затылке скреб.
Сказал: «Покойник сей не дышит,
Не видит, стало быть, не слышит.
Ей-ей! Увы! Он мертв, аминь!»
Народ премного умилился,
Растрогался и прослезился,
Забормотал: «Пан отче, сгинь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда же было все готово,
Философ некий пожелал
Надгробное промолвить слово.
Но сбился, лоб свой почесал,
Сказал: «Се мертвый и не дышит,
Не видит, то есть, и не слышит,
Ей-ей! Увы, он мертв, аминь!»
Народ той речью умилился
И горько-горько прослезился,
И бормотал: «Пан-отче, сгинь».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как было все уже готово,
Тогда какой-то филозоп
Хотел сказать над гробом слово,
Но сбился вдруг и сморщил лоб;
Сказал: «Се мертвый и не дышит,
Не видит, то есть, и не слышит,
Ей, ей, увы, он мертв, аминь!»
Народ той речью умилился,
И горько, горько прослезился,
И бормотал: «Ох, батя, сгинь».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak přišel se zlomenou svící
nějaký jejich filosof,
však poplet všechno, co chtěl říci,
a zmoh se jenom na pár slov:
„Toť mrtvý, achich, nevidí už,
dodýchal, ouvej, neslyší už,
je mrtvý... amen! Lide, viz“
Lid řečí tou byl dojat brzy
a hořce, hořce ronil slzy
a brumlal: „Velebníčku, zmiz!“

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім Палланта покадили,
К носилкам винесли надвір;
Над балдахином положили,
Еней тут убивавсь без мір.
Накривши гарним покривалом,
Либонь, тим самим одіялом,
Що од Дидони взяв Еней;
Взмостили воїни на плечі
І помаленьку, по-старечи
Несли в містечко Паллантей.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ Палланта покадылы,
Къ носылкамъ вынеслы на двиръ;
Пидъ балдахыномъ положылы,
Эней тутъ убывавсь безъ миръ.
Накрывшы гарнымъ покрываломъ,
Лыбонь тымъ самымъ одіяломь,
Що одъ Дидоны взявъ Эней;
Взмостылы воины на плечи
И помаленьку, постаречи
Неслы въ мистечко Паллантей.(*)

(*) Паллантей, столица царя Эвандра.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 80.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(І винесли із куреня) К носилкам винесли надвір

рядок 5:

Покривши гарним покривалом

рядок 8:

(Взяли поденщ...) Взмостили воїни на плечі

Примітки: VI, 80.

       Частина VI стр. 80.

Паллантей — столиця царя Евандра.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when his body was well censed,
They carried him outside, the precious treasure,
And laid him underneath the baldaquin, the reverenced
Prince Pallant. Aeneas was despairing beyond measure.
They put upon the corse a pretty spread,
That once was on Queen Dido's bed.
The soldiers carried the renown,
Heroic Prince, - their saunter was not hurried -
Home, where he would be buried
In Pallantey, his native town.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля вакол яго кадзілі,
Пасля выносілі яго
На двор, пад балдахін лажылі.
Як сябра лепшага свайго
Накрыў Паланта перад брамай,
Напэўна, коўдраю той самай,
Што ад Дзідоны ўзяў, Эней;
Героя ўскінулі на плечы,
А следам неслі зброю, рэчы
Аж у сталіцу Палантэй?.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След туй Палант го прекадиха,
изнесоха го на ръце,
под балдахина го укриха;
Еней, с разкъсано сърце,
покри го с ценно покривало —
Дидониното одеяло,
задигнал и го бе Еней.
На рамо войните го взеха
и бавно, старчески поеха
за към градеца Палантей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem sie Pallant Weihrauch streuten,
Hatten sie ihn in Prozession
Unter den Baldachin gebettet,
Aeneas wurde höchst aktiv.
Er deckte ihn mit einem Mantel,
Wahrscheinlich war es das Gewand,
Welches er noch von Dido hatte.
Dann hoben ihn Soldaten auf
Und trugen ihn auf ihren Schultern
Nach Pallanteum, seiner Stadt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pallasa potem okadzono,
Ku noszom zniósłszy na podwórze;
Pod baldachimem położono,
Eneasz się w rozpaczy nurzał.
Nakrywszy ciało piękną kapą,
Tym kocem, co Eneasz złapał,
Gdy u Dydony popasł nieźle,
Włożyli woje na ramiona
I niczym starcy wolno w stronę
Gdzie Pallanteum gród stał, nieśli

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом над мертвым покадили
И вынесли его во двор,
Под балдахином положили;
Блеснул слезой Энея взор.
Покрыв добротным покрывалом, —
Кажись, тем самым одеялом,
Что от Дидоны взял Эней, —
Взвалили паныча на плечи
И понесли его далече,
В аркадский город Паллантей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Палланту покадив, чин чином
Беднягу вынесли на двор;
Его узрев под балдахином,
Эней рыдал и очи тер.
Усопшему на покрывало
Пошло Дидоны одеяло —
Сынка Анхизова трофей.
Носилки взгромоздив на плечи,
Тащились воины далече —
К Эвандру, в город Паллантей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом Палланту покадили,
Во двор к носилкам отнеся,
Под балдахином положили,
Эней слезами облился.
Накрыв хорошим покрывалом,—
Кажись, тем самым одеялом,
Что у Дидоны взял Эней,—
Взмостили воина на плечи
И потихоньку в путь далече
Пустились в город Паллантей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом над мертвым покадили,
К носилкам вынесли во двор,
Под балдахином положили,
Эней глаза руками тер.
Накрыли также покрывалом,
Возможно, тем же одеялом,
Что у Дидоны взял Эней.
Носилки воины подняли,
По-стариковски пошагали
Тихонько в город Паллантей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak kadidlem jej obkouřili
a vynesli ven ze síně,
pod baldachýnem uložili —
Aeneas trpěl nesmírně.
Pak přikryli ho dečkou měkkou,
patrně asi toutéž dekou,
již Aeneas Didoně vzal —
i vyzvedli ho na ramena
a do městečka Pallantea
se smutný průvod ubíral.

 

80а

 
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 80а.

Автограф уривка шостої частини (Б):

До друкованого тексту ця строфа не ввійшла.

рядки 1-10:

(За ним ведуть коня Еоона
З заводу Чорбинського був
)

За ним (ведуть) вели коня Еоона,
В заводі Чорби сей сплодивсь.
На йому чорная попона
Була, здавалось, кінь журивсь.
Кругом аркадяне, тирряне,
Тевкряне і другі миряне
Шли, смутно голови склонив;
Ацест — покойного наставник,
Як перед волостю ісправник,
Насилу човгав — єлє жив

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як вибрались на чисте поле,
Еней з покійником прощавсь,
Сказав: «О жизнь! бурливе море,
Хто цілий на тобі оставсь.
Прости, приятелю любезний,
Оддячу я за вид сей слезний,
І Турн получить з баришком».
Потім Палланту уклонився,
Облобизав і прослезився,
Додому почвалав тишком.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ выбралысь на чысте поле,
Эней зъ покійныкомъ прощавсь,
Сказавъ: «о жызнь! бурлыве море,
«Хто цилый на тоби оставсь?
«Просты пріятелю любезный,
«Отдячу я за выдъ сей слезный
«И Турнъ получытъ зъ барышкомъ.»
Потимъ Палланту уклонывся,
Облобызавъ и прослезывся,
До дому почвалавъ тышкомь.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 81.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Еней (з по) з покойником прощавсь

рядок 4:

(Щаслив, хто плавать не пускавсь) Хто цілий на тобі оставсь

рядок 7:

(Од) Турн(а іспрошу одвіт) получить з баришком. Перед «Турн» вписано — «І».

рядок 8:

(І в город [лагер] підтюпцем пустився) Потім Палланту уклонився

рядок 9:

(Поціловав) Облобизав і прослезився

рядок 10:

(Пішов до лагеря) Додому почвалав (шажком) тишком

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when they reached the open plain,
Aeneas took leave of the dead.
"Oh fife, you stormy sea! Who can remain
Immortal?" So Aeneas said.
"Forgive me, my dear friend,
But I'll avenge your early end,
And Turn will get his due from me!"
Then he bowed low,
Kissed him and, overtook by woe,
Went homeward quietly.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як выбраліся на прасторы,
Выказваў свой апошні жаль
Эней наш: «У жыццёвым моры
Хто не загінуў сярод хваль?
Бывай, таварыш мой прыязны,
За гэты выгляд твой няшчасны,
Турн атрымае з барышом».
Пасля Паланту пакланіўся,
Пацалаваў і праслязіўся,
Дадому падыбаў пяшком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Край градските врати горчиво
Еней с мъртвеца се прости:
„Живот, живот, море бурливо,
кого си пощадило ти!
Прости, приятелю любезни,
соленичко ще му излезне
на Турн за тия сълзи днес...“
Наведе се и го прегърна,
и го целуна, па се върна,
отиде си у тях злочест.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie auf freies Feld gelangten,
Sagte Aeneas zum Geleit:
"O Leben! Du See voller Stürme,
Wer blieb auf deinen Wogen ganz?
Mein allerliebster Freund, verzeihe,
Vergelten werd' ich deinen Tod
Und Turnus wird mit Zins bezahlen."
Verneigte sich vor Pallant tief,
Küßt' ihn zum Abschied unter Tranen
Und schlenderte nach Haus zurück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy się znaleźli na przestworzu,
Eneasz żegnał nieboszczyka,
Rzekł: "Życie! Burzliwe morze,
Kto cało twoich bied unika?
I wybacz, drogi przyjacielu,
Ten smutny widok pomszczę śmiele,
Turnusa z lichwą już uraczę".
I przed Pallasem się ukłonił,
Ucałowawszy go łzę ronił.
Do domu powlókł się cichaczem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, едва лишь вышли в поле,
Эней, над трупом наклонясь,
Сказал: "О, жизнь бурней, чем море,
И гибнет в ней и раб и князь.
Прости-прощай, дружок любезный,
Я отомщу рукой железной,
И Турн получит с барышом".
Потом Палланту поклонился,
Облобызал и прослезился
И к городу побрел шажком.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И в чистом поле, на просторе,
Эней простился с мертвецом,
Сказав: «Бурливо жизни море!
Вольно играть ему пловцом.
Прощай, приятель задушевный!
За нынешний твой вид плачевный
Рутулу я воздам с лихвой».
Палланту низко поклонился,
Облобызав его, пустился
Домой с поникшей головой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как выбрались во чисто поле,
Эней прощаться с мертвым стал,
Сказал: «О жизни бурной море,
И кто в нем только не пропал?
Прости, приятель мой болезный,
Я отомщу за вид твой слезный,
И Турн получит с барышом».
Потом Палланту поклонился,
Облобызал и прослезился,
И к дому поплелся тишком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, как только вышли в поле,
Промолвил, провожая прах:
«О жизнь! Бурливое ты море,
Кто уцелел в твоих волнах?
Прощай, приятель, спи спокойно,
Я отомщу врагам достойно,
А Турн получит с барышком».
Эней Палланту поклонился,
Поцеловал и прослезился,
Да и пошел домой пешком.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když byli v poli plném hoře,
Aeneas loučil se a lkal:
„Ó živote, bouřlivé moře,
proč Pallas v tobě ztroskotal?
Můj příteli, uslyšíš brzy,
jak se jim pomstím za ty slzy
a Turna pošlu do pekel.“
Potom se před Pallantem sklonil,
zlíbal ho, štkal a slzy ronil —
pak domů těžce šel a šel.

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

К господі тілько що вернувся
Наш смутний лицар, пан Еней,
Уже в присінках і наткнувся
На присланих к нему гостей:
Були посли се од Латина,
І всі асесорського чина,
Один армейський копитан;
Сей скрізь по світу волочився,
І по-фригійську научився,
В посольстві був як драгоман.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Къ госпо́ди тилько що вернувся
Нашъ смутный лыцарь панъ Эней,
Уже въ прысинкахъ и наткнувся
На прысланныхъ къ нему гостей:
Булы послы се одъ Латына,
И вси Ассесорьского чына,
Одынъ армейській копытанъ;
Сей скризь по свиту волочывся
И по Фрыгійську научывся,
Въ посольстви бувъ якъ драгоманъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 82.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 7:

Один армейський капитан.

рядок 9:

І по (лідіську) фригійську научився

Примітки: VI, 82.

       Частина VI стр. 82.

І всі асесорського чина — тобто згідно з "Табелем про ранги", введеного Петром І для всіх, хто перебував на державній цивільній і воєнній службі, чину колежського асесора. "Табель про ранги" поділяв усіх чиновників на чотирнадцять класів, від найнижчого (колежського регістратора) до найвищого (у цивільній службі — канцлера, у воєнній — генерал-фельдмаршала). Колезький асесор, рахуючи від найвищого, — восьмий клас, у армії йому відповідав чин капітана. Для основної маси служилого люду, який, згідно з положенням того ж "Табеля", починав службу з найнижчого щабля, чин колезького асесора був вершиною кар'єри. Вище піднімалися одиниці. Це були якраз ті винятки, що підтверджують правило. Піднявшись до восьмого класу, одержували потомствене дворянство (було ще особисте дворянство).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When our sad Aeneas came
Back home, he found
Some visitors of fame
Inside. What for? His wonder was profound.
They were king Latin's specialists,
In diplomatic matters strategists.
One was a famous commentator,
Who, being in the military,
Learned well some Phrygian vocabulary,
And was for others a translator.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ужо назад дамоў вярнуўся
Наш сумны рыцар, пан Эней,
Калі на ганку ён наткнуўся
Неспадзявана на гасцей:
То пасланцы цара Лаціна,
Паслы асэсарскага чына,
Адзін армейскі афіцэр,
Які па свеце валачыўся,
Фрэгійскай мове навучыўся,
Быў перакладчыкам цяпер.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не бе си влязъл още в двора
Еней с навъсено чело,
видя пристигналите хора;
посолство от Латин дошло:
решил бе цар Латин да прати
асесори за делегати
с един армейски капитан.
Той скитал из земи чужбински
и знаеше освен латински
фригийски — бил е драгоман.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er im Hause angekommen,
Aeneas, der trauernde Held,
Da traf er bereits im Vorraum
Die Gäste, die man ihm geschickt:
Dies waren Boten von Latinus,
Nur Assessoren von Beruf,
Mit armenischem Kapitano;
Er hat die ganze Welt bereist,
Auch phrygisch lernte er zu sprechen
Und war für sie der Dragoman.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A gdy Eneasz nasz co tylko
Powrócił tam wciąż bez radości,
W przedsionku natknął się na kilku
Tu jakichś doń wysłanych gości:
To Latynusa posły byli,
Asesorami się mienili,
A jeden z nich był kapitanem;
Ten wszędzie się po świecie włóczył
I po frygijsku się nauczył,
W poselstwie był za dragomana.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот едва домой вернулся
Наш грустный лыцарь пан Эней,
Ан, глядь, уже в сенях наткнулся
На присланных к нему гостей:
То прибрели послы Латина,
Мужи асессорского чина;
Один армейский капитан,
Что век по свету волочился
И по-фригийски научился, —
В посольстве том был драгоман.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Во власти грустных размышлений
К себе вернулся пан Эней,
И только что ввалился в сени,
Как натолкнулся на гостей.
Пришли послы царя Латина,
Все сплошь — асессорского чина;
Один — армейский капитан;
Он век по свету волочился
И по-фригийски научился.
В посольстве был он драгоман.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Лишь с проводов домой вернулся
Наш грустный лыцарь, пан Эней,
То прямо в сенцах и наткнулся
На присланных к нему гостей:
Послы то были от Латина,
И все асессорского чина;
Один армейский капитан,
Что век по свету волочился
И по-фригийски научился,
В посольстве том был драгоман.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда к себе домой вернулся
Печальный рыцарь, пан Эней,
То у крылечка натолкнулся
На неожиданных гостей;
Послы то были от Латина,
И все асессорского чина,
Один армейский капитан.
По всем он странам волочился
И по-фригийски научился,
В посольстве был он драгоман.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když přišel domů unavený
náš smutný rytíř Aeneas,
čekalo na něj překvapení:
už v předsíni mu nesli vzkaz
vyslanci latinského dvora,
všichni v hodnosti asesora
a jeden štábní poručík;
ten frygijsky znal trochu z dětství,
tak si ho vzalo vyslanectví,
kde sloužil jako tlumočník.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинець старший по породі
К Енею рацію начав,
І в нашім, значить, переводі
Буцімто ось він що сказав:
«Не ворог, хто уже дублений,
Не супостат, чий труп нікчемний
На полі без душі лежить.
Позволь тіла убитой рати,
Як водиться, землі предати;
Нехай князь милость сю явить».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 83.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынець старшій по породи
Къ Энею рацію начавъ,
И въ нашимъ значытъ переводи,
Буцимъ-то ось винъ що сказавъ:
«Не ворогъ, хто уже дубленный,
«Не супостатъ, чый трупъ никчемный
«На поли безъ души лежытъ.
«Позволь тила убытой раты,
«Якъ водытся, земли предаты;
Нехай Князь мылость сю явытъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 83.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

К Енею рацію (ск) начав

рядок 3:

І в нашем, значить, переводі

рядок 4:

(Що) Як будто ось він що сказав

рядок 5:

Не ворог, (духу хто пустився) хто уже дублений

Примітки: VI, 83.

       Частина VI стр. 83.

Не ворог, хто уже дублений — тобто мертвий, задубілий.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

An older man in that legation
Addressed Aeneas in high style,
Which in our interpretation
Is what was said by that senile:
"They're not the foes, who are benumbed,
Not those, who have succumbed
To death, and now they lie
Out there in some far field. Permit
To bury them as it is fit,
We beg you to comply."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гаспадара ў ягонай хаце
Пасол старэйшы прывітаў,
І ў нашым, значыць, перакладзе,
Энею вось што ён сказаў:
«Не вораг той, хто бездыханны,
Няшчасны і непахаваны
Ляжыць на полі без душы.
Дазволь з палёў, крывёй палітых,
Забраць і пахаваць забітых;
Сваю нам літасць пакажы».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Най-старшият от тая трупа
започна с техни си слова
и в превод ако се претупа,
той каза, значи, ей това:
„Не ни е враг мъжът загинал,
ни супостат трупът изстинал,
в степта оставен да лежи.
Та позволи ни ти телата
да погребем по правилата
и милостта си покажи.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da sprach der höchste der Latiner
Aeneas mit den Worten an,
Die etwa diesen Inhalt haben,
Wenn man sie richtig übersetzt:
"Es ist kein Feind, der schon getötet;
Liegt er als Leiche auf dem Feld,
Dann ist er sicherlich kein Gegner.
Erlaube uns nach altem Brauch
Die Toten würdig zu bestatten;
Zeige uns deine Gunst, o Fürst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Najstarszy Latyn urodzeniem
Do Eneasza mowę zaczął
I w naszym oto tłumaczeniu
Powiedział niby tak się znaczy:
"Nie wróg jest, kto wygarbowany,
Czyj trup nikczemny, nie grzebany
Na polu leży w deszczu, skwarze.
Zabitych pozwól, w imię Boże,
Jak godzi się, do ziemi złożyć;
Niech książę łaskę tę okaże".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латинец старший в ихнем роде
Лицом к Энею важно стал
И в нашем, значит, переводе
Примерно так ему сказал:
"Не ворог тот, чья шкура бита,
И тот не враг, кто после битвы
На поле без души лежит.
Позволь тела убитой рати
Прибрать, чтобы земле предать их;
Пускай князь милость к нам явит".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латинец родом познатнее
Немедля выступил вперед.
Кто не поймет его рацеи —
Прочтите этот перевод:
«Окостенелый труп — не ворог.
Как воин он уже не дорог:
Лежит на поле без души!
О князь, тела убитой рати,
Как водится, земле предати
Ты, сделай милость, разреши!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латинец старший по породе
Перед Энеем речь держал
И в нашем, значит, переводе
Примерно так ему сказал:
«Не враг уж тот, кто убиенный,
Не супостат, чей труп никчемный
На поле без души лежит.
Дозволь тела побитой рати
Собрать, чтобы земле предать их;
Пускай князь милость нам явит».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латинец, старший по породе,
Держать рацею робко стал,
Энею, в нашем переводе,
Примерно вот он что сказал:
«Не супостат, кто уж дубленый,
Не враг, чей труп не погребенный
Средь поля без души лежит.
Позволь тела убитой рати
Снести домой, земле предать их,
Пусть князь нам это разрешит».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jeden z nich, Latin nad Latiny,
učinil projev za svou zem,
což přeloženo z latinštiny,
značí tak asi po našem:
„Smrt usmiřuje provinění,
po smrti odpůrcem už není,
kdo nepřítelem býval dřív.
Dovol nám těla mrtvých bratří
odevzdat zemi, jak se patří,
nechť kníže je tak milostiv.“

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, к добру з натури склонний,
Сказав послам латинським так:
«Латинус рекс єсть невгомонний,
А Турнус пессімус дурак.
І кваре воювать вам мекум?
Латинуса буть путо цекум,
А вас, сеньйорес, без ума;
Латинусу рад пацем даре,
Пермітто мертвих поховаре,
І злости корам вас нема.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней къ добру зь натуры склонный,
Сказавъ посламъ Латынськымъ такъ:
«Латынусь рексъ есть невгомонный,
«А Турнусъ пессимусъ дуракъ.
«И кваре воювать вамъ мекумъ?
«Латынуса буть путо цекумъ,
«А васъ, сеньоресъ, безъ ума;
«Латынусу радъ пацемъ даре,
«Пермитто мертвыхь поховаре,
«И злосты корамъ васъ нема.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 84.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Еней, к добру з (при) натури склонний

рядок 2:

Сказав послам (нерозб.) латинським так

рядок 3:

Латинус (в) рекс єсть невгомонний

рядок 4:

А Турнус (домінус) пессімус дурак

рядок 5:

(Ет) І кваре воєвать вам мекум

рядок 6:

(Я путо) Латинуса буть (Латина) путо цекум

рядок 7:

(Ет і вас вельможі без ума) (І) А вас, сеніорес, без ума

рядок 10:

(У мене злості к) І злости корам вас нема

Примітки: VI, 84-85.

       Частина VI стр. 84-85.

Ще один зразок макаронічної мови на бурсацький лад. Подаємо підрядковий переклад промови Енея перед латинськими послами:

 

Латин цар єсть невгомонний,
А Турн найгірший дурак.
І навіщо воювать вам зі мною?
Латина вважаю за сліпого,
А вас, сенатори, без ума;
Латину рад мир дати,
Дозволю мертвих поховати,
І злості на вас нема.

 

Один єсть Турн ворог мій,
Сам, отже, повинен воювать;
Велить так доля, щоб Еней
Вам був цар, Аматі зять.
Щоб привести до кінця війну,
Ми зробим з Турном поєдинок,
Про що всім кров проливать?
Чи Турн буде, чи Еней
Латинським скіпетром управлять —
Укаже меч або бог.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas prone to all what's good,
Gave them this frank reply:
"King Latin lacks the true manhood,
Turn is a very stupid guy.
Why do you want to battle me?
King Latin is blind hopelessly.
You, senators, in politics have not a clue.
I am not bigoted towards the dead,
Inter your corpses, go ahead,
I'm not infuriated at you.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, як пан дабру адданы,
Адказваў так паслам чужым:
«Лацінус рэкс неўтаймаваны,
А Турнус рэкс дурны зусім.
І кварэ ваяваць вам мекум?
Лацінус маю путо цэкум,
А вас, сеньёрас, за дурных;
Лацінусу рад пацем дарэ,
Пэрмітто мёртвых пахаварэ,
І корам крыўды на жывых.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней добряк е непресторен
и кротко каза им все пак:
Латинус рекс е неуморен,
а Турнус песимус — глупак.
И кваре врагове сте мекум?
Латинус смятам путоцекум,
а вас, сеньорес, без акъл.
Латинус искам пацем даре,
пермито мъртвите копаре
и корам с вас не ще съм зъл.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas, von Natur aus gütig,
Gab folgendes zur Antwort ihm:
"Latinus rex ist ohne Hemmung
Und Turnus Dummkopf pessimus;
Quare wollen sie mecum kämpfen?
Puto, Latinus caecus ist
Und ihr, Seniores, alle geistlos.
Latinus gerne pacem do,
Permitto Tote zu begraben,
Coram euch hab ich keinen Zorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zaś, z dobroci znany,
Rzekł tu latyńskich posłów grupie:
"Latynus — rex nieokiełznany,
A Turnus pessimus est głupiec.
I quare wam wojować mecum?
Być Latinusa putocecum,
A was, seniores, ćwoków niemych;
Rad Latinusu pacem dare,
Permitto martwych pochoware
I złości, coraz, do was nie mam.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, к добру с рожденья склонный,
Сказал послам латинским так:
"Латинус рекс неугомонный,
А Турнус пессимус — дурак.
И кваре воевать вам мекум?
Латинуса я путо цекум
И дурнями, сеньорес, вас;
Латпинусу рад пацем даре,
Пермитто мертвых закопаре,
И корам вас нет зла у нас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней, к добру с рожденья склонный,
Сказал послам латинским так:
«Латинус рекс неугомонный,
А Турнус пессимус дурак.
И кваре вам сражаться мекум?
Латинуса считаю цекум,
Сеньорес, олухами — вас.
Латинусу рад пацем даре,
Пермитто мертвых погребаре,
И корам вас мой гнев угас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, к добру душою склонный,
Сказал послам латинским так:
«Латинус рекс неугомонный,
А Турнус пессимус дурак.
И кваре воевать вам мекум?
Латинуса я путо цекум
И дурнями, сеньорес, вас;
Латинусу рад пацем даре,
Пермитте мертвых погребаре,
И корам вас нет зла у нас.