Архитектор Валерий Александрович Трегубов

Просмотров: 8710

Архітектор Валерій Олександрович Трегубов // Газета "Квартал". - № 3. –1999. С.4-5.

Відомого полтавського архітектора Валерія Олександровича Трегубова ми зустріли на робочому місці - у творчій лабораторії "Храм". Розташована на архітектурному факультеті Полтавського державного технічного університету, майстерня заповнена макетами існуючих церков, проектами храмів, що будуються, творчими розробками. На стіні портрет Патріарха з власноручним благословенням.

- Пане Валерію, вітаємо Вас із тим, що будується нова церква за вашим проектом. Ми знаємо, що це не перша ваша робота. Розкажіть, будь ласка, нашим читачам про вашу працю.

- Найпершим нашим храмом була церква Архістратига Михаїла у Світловодську.

До соціалістичної революції існували майстерні, у яких професійні архітектори розробляли проекти церковних споруд. Але з часом все це зникло. За радянських часів не було побудовано жодного храму. Як не прикро про це говорити, але шкоди православній церкві радянська влада принесла більше, ніж, наприклад, німці. Після Світловодської нами було спроектовано ще декілька церков на Полтавщині, а в самому місті - церква Покрови Пресвятої Богородиці у Садах-2. Її ми проектували на початку 90-х. Таким чином наша група набула значного досвіду, який мало хто має в Україні.

Цей досвід унікальний, тому що і замовлення ми одержуємо унікальні, не на рівні типових проектів, де навіть мислення у архітектора стає типовим. У нас дуже благодатний ґрунт для вивчення церковної архітектури минулих епох і тенденції відродження храмового будівництва. Цим ми займаємося давно, на високому професійному рівні.

На початку, ще за часів перебудови, коли ми починали реставрацію церков, наша група припускалася тих же помилок , що притаманні всім архітекторам, які звертаються до цієї цікавої теми. Ми помилково вважали що, якщо нас оточують сучасні архітектурні форми, то і церкви мають бути спроектовані в сучасних формах. Ось, наприклад, проект церковного комплексу, спроектований у традиції, не властивій православній архітектурній стилістиці. Цей наш проект навіть переміг у конкурсі 1992 року. Коли ми познайомили зі своєю роботою патріарха Мстислава, він виклав свої зауваження в 15 пунктах, де говорилося про те, чому будувати так недоцільно.

Потім з'ясувалося, коли ми особисто зустрілися зі Святійшим, що він фахово обізнаний з церковною архітектурою. Тоді, (а це було декілька років тому), я внутрішньо не погодився з нині покійним владикою. Але з часом, під час плідної співпраці з світилами сучасної української архітектури та тісного спілкування зі священнослужителями, я переконався, наскільки глибоко він був правий. Справа в тому, що спорудження православного храму неможливе без чіткого розуміння особливостей служби, так би мовити, "технології", того, що відбувається в храмі, без розуміння символіки кожної із частин будівлі. В ортодоксальних церквах, таких, як православна та католицька, об'єкт, що будується, має чітко усвідомлюватись як храм. Так, церковна архітектура буде еволюціонувати в бік сучасних форм, але за ті 80 років, в які церкви не будувалися, стилістику було зупинено на початку сторіччя.

І будувати зараз церкву в модерному стилі - означає руйнувати місток у свідомості. Ми на ґрунті наукових розробок прийшли до висновку, що сучасна церковна архітектура повинна делікатно використовуючи новітні композиційні прийоми цивільної архітектури, спиратися на традиційну, класичну.

- Що підштовхнуло Вас розпочати проектувати право­славні церкви?

Все склалося само собою. Я викладаю на архітектурному факультеті, серйозно займаюся питаннями історії архітектури. Вивчається ж історія архітектури на найвидатніших творах архітек­турного мистецтва, а такими у всі часи були твори культової архітектури. Церковна архітектура є втіленням найдовершеніших зразків стилістики, творчої думки тієї чи іншої епохи. Оскільки я все це викладаю студентам, то досить ретельно знайомий із стилістикою та композиційними характеристи­ками церков. Спочатку ми займалися реставрацією старих церков. Перший наш проект - це капличка по вул. Зіньківській. Почалася реставрація, але через економічну скруту роботи припинилися. Потім до нас звернувся священик з м. Світловодська Кіровоградської області о. Василь (Шиман) з проханням спроектувати новий храм. Ми взялися за цю роботу вперше, але через півроку проект уже був готовий. А далі робота в цьому напрямку пішла і пішла ...

- Чи будете далі працювати над цивільними проектами?

Безумовно, головним для нас є проектування церковних споруд, до речі не тільки православних. Але ми займаємося і цивільним проектуванням: проектуємо малу архітектуру, приватні будинки, елементи благоустрою, зупинки громадського транспорту, майданчик "Берізка", що в Корпусному саду, ліхтарі для цього парку, займаємося графічним дизайном, проектуванням меморіальних дошок, розробили достатньо велику кількість логотипів і т. п.

- Валерію Олександровичу, розкажіть про свій Всіхсвятський Храм, що зараз його будують біля могили І.П. Котляревського.

- Ідея збудувати на цьому місці храм належить міському голові Анатолію Кукобі. Спочатку планувалося спорудити тут невеличку каплицю-пам'ятник тим полтавцям, які поховані на цьому місці. Відомо, що весь парк та меморіальний комплекс знаходиться на колишньому історичному цвинтарі, найбільшому у Полтаві. Там лежать найвидатніші полтавці - наша честь, наша історія. Коли ми спроектували цю каплицю, було вирішено, теж за ініціативою А. Кукоби, побудувати церкву, в якій відправлятиметься православна служба, куди приходитимуть люди молитись. І будувати її до дня і на честь нашого міста. Споруджується цей храм на кошти меценатів, дуже швидко.

Як ви бачите, зовні будівництво практично закінчено. Я щасливий, що маю змогу, як і мої колеги, взяти участь у створенні найкращого подарунку до ювілею нашого міста. Можна побудувати школу, лікарню, але будується найдуховніше, що може бути – православний храм. Треба також відзначити, що Всіхсвятська церква є і пам'ятником нашим предкам , і тій церкві, що колись існувала поруч, і храм злагоди між українськими православними церквами, пам'ятник 1100-річчю нашої Полтави. Я особисто прагну того, щоб у православній церкві настав мир і злагода.

- Чому для забудови церкви біля могили І. П. Котляревського вибрали саме Ваш проект?

- У 1995 році міськвиконком прийняв рішення про реконструкцію могили І. П. Котляревського і про спорудження невеличкої каплички, яка була б пам'ятником тим, хто був там похований. Проект реконструкції могили і спорудження каплички належить полтавському архітектору Юрію Олійнику. Але до річниці з дня народження І.П. Котляревського була реконструйована тільки могила. Каплицю не побудували, робота над нею "заглухла".

В минулому році це питання порушилося знову. Але за тим проектом будувати капличку було неможливо. Після детального вивчення його фахівці прийшли до висновку, що він недосконалий ні композиційно, ні стилістично, бо абсолютно не відповідає тій церковній архітектурі, яка існувала в Полтаві. За архітектурним вирішенням він був незграбний, неоковирний.

Ми зробили повністю новий проект каплиці, який був схвалений мером міста А. Кукобою і затверджений головним архітектором М. Юхименком. Але коли мер міста висловив ідею побудувати замість каплиці невеличку церкву, то ми почали її проектувати, тобто робота над каплицею природно перейшла в роботу над храмом.

І ще одне. Якщо серед архітекторів, які проектують цивільні об'єкти, існує досить велика конкуренція, то серйозним, канонічне обґрунтованим проектуванням церковних споруд, крім нас, у Полтаві не займається ніхто. Суттєво й те, що ми постійно займаємося проекту­ванням церковних споруд більше 12 років, набувши неабиякого досвіду.

- Скількома ще церквами прикраситься Полтава у майбутньому?

- Вас здивує цифра, адже за нашими науковими розрахунками таких храмів, як Всіхсвятський - а він розрахований на 150 чоловік - у Полтаві має бути побудовано близько 180! Ми виходимо з кількості активних парафіян та умов зручності. До революції процент людей, що постійно приходили до церкви, складав 18%, тобто приблизно 18% полтавців були активно віруючі люди. До того ж церква повинна обслуговувати людей, проживаючих у радіусі від 600 до 900 метрів від неї, щоб зручно було приходити. І якщо подивитися на план старої Полтави, така ситуація приблизно й була. Зараз ми почали роботу, мета якої - знайти ті місця, де будуть збудовані нові церкви. Навіть якщо це робитиметься не завтра, ці місця повинні залишитися вільними від забудови.

- Коли буде розібрана прибудова до каплиці, що по вул. Зіньківській?

- Зараз ми готуємо проектні пропозиції щодо спорудження за каплицею нової церкви. Оскільки прибудова до каплички використовується для проведення служби, закрити її немає можливості. А після вводу в дію нової церкви її буде обов'язково розібрано.

- Розкажіть, будь ласка, про майстерню "Храм".

Майстерня "Храм" виникла природним шляхом, оскільки ми багато проектували, за нашими проектами вже збудовано шість церковних споруд, декілька зводяться зараз. Замовників ми не шукаємо, вони нас знаходять самі.

І найголовніше. Крім керів­ництва майстернею, я є президентом обласного фонду відтворення видатних пам'яток, історико-архітектурної  спадщини.

У травні цього року прем'єр-міністр України В. Пустовойтенко підписав Постанову про затверд­ження програми відтворення , пам'яток і серед переліку об'єктів, які підлягають першочерговому відтворенню, є полтавський Святоуспенський кафедральний Собор, програмою відтворення якого серйозно займається як фонд, так і майстерня "Храм".

- Які проблеми Вас хвилюють більше всього?

Справа в тому, що проектувати храми доводиться за мізерну плату або на благодійних засадах. Ми намагаємося це надолужити на цивільних об'єктах, але не завжди вдається. Церковне проектування забирає набагато більше часу, ніж цивільне. Серйозна проблема - технічне забезпечення. Ця проблема серйозніша навіть, ніж нестача коштів.

– Назвіть, будь ласка, ті організації, які Вам допомагають у роботі фонду.

Багато коштів перераховують прості люди - по 5-10 грн. Суттєву допомогу фонд отримав від Полтавського центру "NOOS Ukraine", "Полагросервісу", "Агроінфо", "Профото", "Полтаварадіокому" та інших.

Ссылки на эту страницу


1 Трегубов Валерий Александрович
[Трегубов Валерій Олександрович] - пункт меню
2 Указатель книг и статей по названиям
[Покажчик за назвами] - пункт меню