Нарижный, Симон Петрович

Просмотров: 5978


Д-р Симон Наріжний у 1948 році
(Архів Н. Жуківської)

Наріжний, Симон Петрович (30.01.1898–23.07.1983) – історик, публіцист, редактор, музеєзнавець, громадський діяч.

Н. в с. Сокілка (нині Кобеляцького р-ну Полтав. обл.) в козац. родині. У Сокілці 1907–09 отримав початкову освіту, 1917 в Кобеляках закінчив середню комерційну школу. 1915 був заарештований за звинуваченням у зберіганні й розповсюдженні забороненої літератури, що закликала до боротьби за автономію України. 1916 відбувся суд. процес, на якому було визначено міру покарання – з огляду на молодий вік, 8 місяців ув'язнення. 3 березня 1917 звільнений. 1918–22 – студент історико-філологічного ф-ту Полтавського університету. З 1919 – редактор української полтавської газети "Рідне слово". 1921 – секретар Полтав. кооп. технікуму. Від 1922 – у Празі. 1922–27 навчався на філос. ф-ті Карлового університету, водночас 1922–26 – на філос. ф-ті Українського вільного університету. В останньому 1927 блискуче захистив докторську дис. на тему: "Гетьманування Виговського, Хмельниченка та Тетері", яку керівник Д.Дорошенко вважав найліпшою наук. роботою на цю тему. 1928–32 викладав історію в Українському високому педагогічному інституті в Празі. Від 1933 – доцент, від 1938 – д-р філософії УВУ. 1933–45 викладав в УВУ на кафедрі історії України і Сх. Європи. Від 1927 – член Українського історично-філологічного товариства, 1929–44 – учений секретар цього т-ва. Виголосив 61 (із 611) доповідь на засіданнях т-ва. Брав участь у підготовці "Української загальної енциклопедії" (Львів–Станислав–Коломия, 1930–35). Секретар орг. комісії 2-го Укр. наук. з'їзду в Празі 1932. Досліджував історію козаччини, зокрема діяльність І.Виговського, Гадяцький договір 1658, моск. посольства в Україну в 17 ст., запороз. судочинство. Співпрацював з ужгородською "Свободою". Низку історіографічних студій присвятив вивченню наук. спадщини В.Антоновича, В.Біднова, М.Василенка, Я.Шульгіна та ін. Гол. працею вченого стало фундаментальне дослідження і водночас енциклопедичний довідник з історії укр. еміграції міжвоєнної доби, 1-й т. якого побачив світ у Празі 1942 (2-й т. незавершений). 1999 публікацію-реконструкцію за збереженими рукописами здійснено київ. архівістами. 1930–44 – заст. директора, 1945–48 – директор Музею визвольної боротьби України. Багато зробив у збереженні і популяризації, згодом у порятунку спадщини музею. До кінця життя був безпідставно звинувачений в тому, що фонди музею потрапили до рук більшовиків. З 1951 – в Австралії. Працював на фермі, заводі, але не полишав наукової діяльності.

П. у м. Сідней (Австралія).

1998 на вшанування пам'яті Н. до сторіччя від дня його народження та 75-річчя заснування Укр. високого педагогичного ін-ту ім. М.Драгоманова в Полтаві відбулася науково-практична конференція "Симон Наріжний та українська еміграція 20–30-х рр. ХХ ст. у Празі".

Боряк Т.Г., Ковальчук О.О.

Праці:

Московська служба Івана Виговського. "ЗНТШ", 1928, т. 149

Гетьманство Івана Виговського. В кн.: Науковий збірник Українського високого педагогічного інституту в Празі, т. 1. Прага, 1929

Гадяцька умова в світлі української історіографії. В кн.: Науковий ювілейний збірник Українського університету в Празі, присвячений Президенту ЧСР Т.Г.Масарикові, ч. 2. Прага, 1930

Полтавський університет. Париж, 1930

Нариси з історії середньовіччя: Мусульманський світ: Навчальний посібник. Прага, 1931

Українське шкільництво на Буковині. Ужгород, 1931

Ярослав Голь. Прага, 1931

Українські публікації до всесвітньої історії (матеріял для бібліографії). "Книголюб", 1931, кн. 3–4

Прийняття московських посланців в Українській державі 17 віку. Прага, 1932

Українська преса. Подєбради, 1934

Судівництво і кари на Запоріжжі. Прага, 1939

15 літ діяльності Українського історико-філологічного товариства в Празі: 1923–1938: Збірник Українського наукового інституту в Америці. Сент-Пол–Прага, 1939 (2-ге вид. Прага, 1940)

Одеське товариство історії і старовини. Прага, 1941

Українська пісня за кордоном: Українська республіканська капела й хори української еміграції 20-х і 30-х рр. "Пробоєм" (Прага), 1941, ч. 6 (95)

Шевченко в Музеї визвольної боротьби України (1936–1941). Прага, 1941

Харківське історико-філологічне товариство. Прага, 1944

Матеріали до історії Музею визвольної боротьби України в Празі, вип. 1–3. Цюріх–Вінніпег, 1957–59

Як рятували Музей визвольної боротьби України. Цюріх, 1959

Історичне товариство Нестора літописця. "Український історик", 1975, т. 13, ч. 1–2 (45–46), ч. 3–4 (47–48), 1976, т. 14, ч. 1–4 (49–52)

Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами: 1919–1939, ч. 1. Прага, 1942 (2-ге вид. – Львів–Кент–Острог, 2008); ч. 2. К., 1999

Література:

Професор Симон Наріжний (1898–1983). "Український історик", 1983, № 2–4

Габар В. Наріжний Симон. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 3. Львів, 1996

Мушинка М. Музей визвольної боротьби в Празі та останній його директор Симон Наріжний. "Пороги" (Прага), 1998, № 1

Його ж. Симон Наріжний – найвизначніший музейник України. В кн.: Календар "Просвіти" на 1998 рік. Ужгород, 1998

Вішка О., Габар В. Наріжний Симон. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 6. Львів, 1999

Мушинка М. Симон Наріжний – літописець української еміграції міжвоєнного періоду. В кн.: Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції: 1919–1939, ч. 2. К., 1999

Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи, вип. 12: Матеріали науково-практичної конференції "Симон Наріжний та українська еміграція 20–30-х рр. ХХ ст. у Празі". Полтава, жовтень, 1998. К., 1999

Ковальчук О. Наріжний Симон. В кн.: Українські історики ХХ ст.: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 1. К.–Львів, 2003

Мушинка М. Музей визвольної боротьби України та доля його фондів: Історико-архівні нариси. К., 2005

Симон Наріжний. Web.: http://litopys.org.ua

Пеленська О. Як комуністи знищили Український музей у Празі.

Її ж. Листи Сталінові від директора Українського музею, який працював у міжвоєнній Празі, не захистили музей від руйнації.

Джерело:

Боряк Т.Г., Ковальчук О.О. НАРІЖНИЙ Симон [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Narizhnyj_S (останній перегляд: 12.05.2018)

Фотографія: http://www.archives.gov.ua/Publicat/Mushynka_M/Images.php

 

Наріжний, Симон Петрович [30.01.1898, с. Соколівка Полтав. губ. – 23.07.1983, м. Сідней, Австралія] – укр. історик, музеєзнавець, архівіст, бібліограф. Д-р філософії.

Навчався на історико-філологічному ф-ті Полтавського університету (1918). Працював ред. полтав. укр. газ. «Рідне слово» (1919), секр. Полтав. кооператив. технікуму (1921). Емігрував до Чехословаччини (1922), став студ. Карлового ун-ту, паралельно навчався на філол. ф-ті УВУ (1922–1926). Захистив дис. за темою «Гетьманування Виговського, Хмельниченка та Тетері» (1927). Працював на каф. всесвіт. історії серед. і нових віків Укр. високого пед. ін-ту ім. М. Драгоманова у Празі (1928–1932). Видав навч. посіб. «Нариси з історії середньовіччя: Мусульманський світ» (1931), огляд «Українські публікації до всесвітньої історії» (1931), вів постійну рубрику аналізу матеріалів з україністики у часоп. «Слов’янський огляд». Перейшов на посаду проф. каф. історії України і Східної Європи в УВУ (Прага) (1933). Був членом Укр. істор.-філол. т-ва в Празі (1923–1938), виконував обов’язки вчен. секр. т-ва (1929). Праця «15 років діяльності Українського історично-філологічного товариства в Празі (1923–1938)» (1940) містить повний список усіх 611 доп., проголош. і обговор. на 404 засіданнях т-ва. Н. займався наук. роботою в музеї визвол. боротьби України в Празі (1930–1948), де організовував збирання, упорядкув., зберігання і дослідж. фондів музею. За матеріалами музею створив першу частину кн. «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами» (1942). Другу частину кн. видати не вдалося. Після амер. бомбардування Праги (1945) брав участь у врятуван. документів музею. Близько 40 тонн архів. матеріалів і майже мільйон музейн. експонатів було перевезено до Нац. та Університет. б-к у Клементинумі та в Арх. М-ва внутріш. справ Чехословаччини. Став дир. музею. Авт. пр. з історіографії та історії України «Як рятували Музей визвольної боротьби України» (1959), «Матеріали до історії Музею визвольної боротьби України» (1957–1959), виданих після переїзду вченого до Австралії (1951).

Тв.: Україніка в чеському історичному часописі «Český Časopis historický» // Зап. НТШ. – Л., 1930. – Т. 150. – С. 145–158; Українські публікації до всесвітньої історії. – Прага, 1931. – Кн. 3–4; Університет святого Володимира в Києві, [1834–1934] // Життя і знання. – 1934. – № 7–8. – С. 198–199; М.П. Василенко і його наукова діяльність. – Л., 1936; З життя книгознавчих установ: Укр. істор.-філол. т-во в Празі // Укр. кн. – 1938. – № 8/10. – С 149–151; 15 років діяльності Українського історико-філологічного товариства в Празі (1923–1938). – Прага, 1940; Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. – Прага, 1942. – Ч. 1; Харківське історико-філологічне товариство // Пр. Укр. істор.-філол. т-ва в Празі. – Прага, 1944. – Т. 5. – С. 151–165; Матеріали до історії Музею визвольної боротьби України. – Цюрих, 1957–1959. – Вип. 1–3; Як рятували Музей визвольної боротьби України. – Цюрих, 1959; Вищі українські школи в Чехії // Хроніка – 2000. – К., 1999. – Вип. 29/30, ч. 2. – С. 146–191; Українська еміграція: Культ. праця укр. еміграції, 1919–1939 (матеріали, зібрані С. Наріжним до частини другої). – К., 1999; Полтавський народний університет // Хроніка – 2000. – К., 2007. – Вип. 72. – С. 99–121.

Літ.: Мушинка М. Музей визвольної боротьби у Празі та його останній директор Симон Наріжний // Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды славянской библиотеки и пражских архивов: Сб. докл. междунар. конф. (Прага, 14–15 августа 1995 г.): В 2 ч. – Прага, 1995. – Ч. 2. – С. 805–815; Габар В. Наріжний Симон // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. – Л., 1996. – Вип. 3. – С. 223–225; Л., 1999. – Вип. 6. – С. 397–399; Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи. Вип. 12: Матеріали наук.-практ. конф. «Симон Наріжний та українська еміграція 20–30-х pp. XX ст. у Празі». – К., 1999; Любченко В. Симон Наріжний – видатний діяч української діаспори // Київський ін-т «Слов’янський університет»: Вісник. – К., 2000. – Вип. 9. – С. 61–67; Стрельський Г. Наріжний Симон Петрович // Українські архівісти: Біобібліогр. довід. – К., 2002. – Вип. 2: (1940–1960-ті рр.). – С. 140–141; Ковальчук О. Наріжний Симон Петрович // Українські історики ХХ століття: Біобібліогр. довід. – К.; Л., 2003. – Вип. 2, ч. 1. – С. 234–235; Лісова К. Історичні дослідження в еміграції Симона Петровича Наріжного (1920–1940 рр.) // Часопис української історії. – К., 2004. – Вип. 1. – С. 82–86; Наріжний Симон Петрович // Просалова В.А. Українська література міжвоєнних десятиліть в еміграції: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Донецьк, 2008. – С. 199–200; Наріжний Симон Петрович // Закалюжний В.М. Козаки Полтавщини: Біографо-історичні нариси про відомих козаків Полтавщини ХVІ – ХХ століть. – Полтава, 2009. – С. 127–128.

Джерело:

Українські бібліографи : біогр. відом., проф. діяльн., бібліогр. / М-во культури України, Держ. закл. «Нац. парлам. б-ка України». – К., 2008 – Вип. 3 / авт.-уклад. Н. І. Абдуллаєва ; наук. ред. В. О. Кононенко. – 2011. – 192 с. – http://nplu.org/article.php?id=41

 

Ссылки на эту страницу


1 Украинский университет в Полтаве
Украинский университет в Полтаве Віктор Андрієвський. Український університет у Полтаві // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 97-102.
2 Украинский университет в Полтаве
Вадим Щербаківський. Український університет у Полтаві // Визвольний шлях. Суспільно-політичний, літературний і науковий місячник. Грудень 1961. - Лондон : Українська Видавнича Спілка, 1961. - Кн. 12/96(170). - 120 с. Стор. 1319-1324.