Михновский, Юрий Михайлович

Міхновський Георгій/Юрій Михайлович (18/30.01.1866–1937) – видатний діяч УАПЦ, архієпископ.

Закінчив Переяславське духовне училище (1880). Навчався у Полтавській духовній семінарії (звільнений із 4-го кл.), працював другим вчителем Піщанської церковнопарафіяльної школи, 02/14.10.1889 отримав місце псаломщика при Троїцькій церкві м. Іркліїв. Переведений 27.10/08.11.1889 до церкви Різдва Богородиці м-ка Домонтів. Висвячений у диякона 17.02/01.03.1891 до церкви архістратига Михаїла на перше псаломщицьке місце, звідти 31.10/12.11.1891 переведений до Благовіщенської церкви м. Золотоноша. З 12/24.02.1895 у сані священика. Очолив парафію Миколаївської церкви с. Комарівка Переяславського пов., від 23.08/04.09.1895 – Вознесенської церкви с. Богдани Золотоніського пов. Викладав у місцевому народному училищі. Нагороджений набедреником (22.12.1898/03.01.1899). Переведений 27.04/09.05.1904 до церкви Різдва Богородиці м-ка Жовнине, 22.12.1904/03.01.1905 – до Миколаївської церкви с. Бубнівська Слобідка на місце батька. З 20.12.1914/02.01.1915 – священик Іллінської церкви с. Прохорівка Золотоніського пов., законовчитель місцевого поч. земського училища. З 1917 виголошував проповіді українською мовою. Учасник Всеукраїнського православного церковного собору (14–30.10.1921), на якому завершено організаційне оформлення УАПЦ. З 28.10.1921 – єпископ Чернігівський, архієпископ з кафедрою при соборі Бориса та Гліба. У 1922 переведений до Золотоноші, де організував повітову церковну раду, яка об’єднала 10 парафій УАПЦ. У 1926–1927 – настоятель парафії у с. Прохорівка. Після церковного собору (09–12.12.1930), що об’єднав частину парафій «самоліквідованої» (28–29.01.1930) УАПЦ, перебував у складі УПЦ, очолюваної митрополитом Іваном (Павловським). На поч. 1930-х переїхав до Києва. У 1932–1933 – останній настоятель Софійського собору. У 1934 служив в Успенському соборі на Подолі, до його закриття радянською владою (груд. 1934) виконував обов’язки вікарія митрополита Івана (Павловського). Перейшов з митрополичою кафедрою до церкви св. Миколая («Притиського») на Подолі, після закриття храму (черв. 1935) відійшов від церковної діяльності. Заарештований органами НКВС 11.07.1937, звинувачений у створенні «антирадянської фашистської організації українських церковників» і розстріляний.

О. П. Ротач

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

Ссылки на эту страницу


1 Личности - М
[Особистості - М] - пункт меню
2 Михновские
[Міхновські] – священнический род
3 Религиозные деятели
[Релігійні діячі] - пункт меню
4 Учились в Полтаве
[Вчилися в Полтаві] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
4149 4390 0512 1235