История Полтавы

Словарь полтавских говоров

• 

Подробности

Просмотров: 1107

Ващенко Василий. Словарь полтавских говоров.

Подається за виданням: Ващенко В. С. Словник полтавських говорів // Дніпропетровський державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією. Кафедра української мови. Видавництво Харківського ордена трудового червоного прапора державного університету ім. О. М. Горького. Харків, 1960, 107 с.

Переведення в html-формат: Борис Тристанов.

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

В. С. ВАЩЕНКО

 

СЛОВНИК
ПОЛТАВСЬКИХ ГОВОРІВ

 

ВИПУСК ПЕРШИЙ

 

ВИДАВНИЦТВО ХАРКІВСЬКОГО ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО
ПРАПОРА ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ХАРКІВ. 1960

 

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 2

Пуста сторінка

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 3

ПЕРЕДМОВА

1. Збирання й публікація місцевої лексики — важливе джерело збагачення мовознавчої науки, чергове й невідкладне її завдання. Загальновідомо й незаперечно, яка настійна потреба у нас в нових фактах і матеріалах, яке велике значення для наукових узагальнень мають дані, здобуті саме з живого народного мовлення. Важливі й плідні дослідження можуть бути побудовані, зокрема, на глибокому аналізуванні лексики народних говорів.

2. Слово — живий свідок минулого життя суспільства. Закономірності побудови й розвитку мови, тонкі форми вікової мовної творчості, що відображають народну мудрість, узагальнення колективної практики, кмітливість, оцінку оточуючої дійсності, глибокі почуття людини — все це зафіксовано в формі, в семантиці слова. В цьому ж слові, в його внутрішній організації, відобразились різноманітні події громадського життя, праці, економіки, явищ природи і т. д. Вивчення слова допоможе в успішному розв'язанні важливих і актуальних питань, як тих, що вже виникли перед гуманітарними науками та практикою сучасності, так і тих, що виникатимуть у майбутньому. Отже, всілякі форми реєстрації живомовної лексики збагачують фактичні можливості науки, вносять дорогоцінний вклад у ту скарбницю, яка зберігає величне духовне надбання народу. Здобуті матеріали знайдуть широке використання не тільки в мовознавстві, а також і в інших, зокрема в суміжних галузях науки й культури.

3. Публікація лексичних надбань сучасних говорів

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 4

пов'язана безпосередньо з підготовкою до створення єдиної, синтезуючої лексикографічної праці — діалектологічного словника української мови. Цей словник відкриє нові горизонти для мовознавчих досліджень, подасть українську лексику в усій широчині й глибині її вияву. Він повинен зафіксувати географічні межі поширення кожного місцево-розмовного слова, глибину семантики, як вона ввійшла в практику живого народного мовлення.

4. Завдання словника українських говорів дуже широкі. Він повинен зафіксувати лексику живого мовлення, яка не дістала загальнонародного поширення або залишилась у розмовному вжитку та не ввійшла в систему словникового складу літературно-національної мови. Словник такого типу зареєструє численні й різноманітні лексичні одиниці, далеко неоднакові за територіальним поширенням та неоднаково засвоєні в різних групах носіїв живої української мови. Одні з них функціонують на досить великих просторах, а деякі й дуже вузько локалізовані та відомі в межах навіть одного лише населеного пункту, серед людей лише одного роду діяльності, одного віку тощо ¹.

5. Словник українських говорів ставить своїм завданням можливо повну фіксацію наявних запасів місцевої лексики. І хоч як важко досягти повноти й вичерпності у виконанні цього завдання, проте робиться спроба охопити місцеву лексику всього українського ареалу, а також домогтися цілковитого використання наявних джерел і вилучення з них усіх фактів, що повинні вноситись до словника.

Сюди належать назви різноманітних предметів, дій, ознак тощо, як-от: назви явищ громадського життя, господарських речей, установ, знарядь виробництва, машин, будівель, житлових споруд, процесів виробництва і праці, засобів пересування, речей домашнього вжитку, одягу, взуття, палива, предметів споживання, страв, напоїв, місцевостей, каменів та мінералів, грунтів, земельних угідь, злаків, рослин, трав, грибів, фруктів, овочів, домашніх тварин, риб, предметів рибаль-

¹ Проект цього словника див. у такій брошурі, виданій Дніпропетровським університетом: В. С. Ващенко, Побудова словника українських говорів, Дніпропетровськ, 1956 р.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 5

ства, бджільництва та полювання, птахів, звірів, комах, явищ природи, погоди, мір, різноманітних виробів, народної технічної та медичної термінології, ремесел, сільського господарства, торгівлі, агротехнічних заходів, мистецтва, спорту, назв предметів фантазії, вигадок, ігор, розваг, забав, прикмет людини, назв спорідненості, звичаїв, залишків повір'їв, різних голубливих та глумливих назв людей і дітей, дитячих цяцьок, слів і фраз дитячого мовлення, прозивань людей, привітань, дотепних виразів, жартів, вигуків погоничів, пастухів та доглядачів худоби, слів кликання та відгону домашніх тварин і т. д.

6. Але публікація лексики лише окремих говорів, хоч би навіть попередня та далеко ще неповна, має свою вагу й велике наукове значення. Матеріали такого типу знайдуть широке використання, вони вже тепер увійдуть у науковий обіг, подадуть свіжі факти, часто зовсім нові для науки. Зрозуміло, що в таких публікаціях науковець знайде не тільки факти, але й належну їх систематизацію, деяку попередню обробку, відповідну до вимог довідника. Тут легко можна буде знайти зареєстровані лексичні одиниці та певні дані, що характеризують їх. Матеріали ці становлять собою вже навіть самостійну лексикографічну працю, хоч і суто регіональну та не цілком викінчену, не всебічно оброблену. Подальші аналогічні публікації, як з полтавських, так і з інших говорів, підвищать цінність і кожного з попередніх. А всі разом, використані у взаємозв'язку, такі публікації наблизяться своїм значенням до словника українських говорів.

7. Матеріали даного випуску не всі однакові. В їх складі слід розрізняти три основні групи лексичних одиниць:

а) Слова, які зовсім ще досі не були зафіксовані в лексикографічних працях. Їх тут подано вперше в такому вигляді, щоб зробити приступними для використання.

б) Слова, властиві тільки полтавським говорам, хоч вони й відомі вже з опублікованих лексикографічних праць, переважно з Словника за ред. Б. Грінченка.

в) Слова, які поширені не тільки в полтавських говорах, а також і за їх межами та в загальнонародній мові. Однак вони міцно входять в лексичний склад

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 6

полтавських говорів та разом з суто місцевими творять їх лексичну систему.

Отже, тут робиться спроба подати основне з лексичної системи полтавських говорів, Зрозуміло, що лексика полтавських говорів певним чином співвідноситься з лексикою інших українських говорів, пов'язана з нею. Через те цілковите відмежування локальної лексики стане реальним після створення повного словника українських говорів. Тільки праця такого типу подасть матеріали для всіляких порівнянь і зіставлень, а разом з тим для окреслення лексики специфічно діалектної, зокрема суто полтавської. Крім того, лексика з основних галузей повсякденного життя на Полтавщині фіксується обов'язково, хоч і не суто місцева, бо вона, як правило, територіально співвідносна, тобто часто має діалектні відповідники в інших говорах. При вивченні лексики в діалектологічному плані й такі явища слід обов'язково враховувати.

8. За характером своєї обробки, відповідно до завдань лексикографічної праці, наведений матеріал позбавлений рівномірності. Його можна диференціювати за такими рубриками:

а) Слова майже цілком оброблені відповідно до вимог словника українських говорів. До них додана формальна й семантична характеристика, ілюстративні контексти, довідник географічного поширення в межах Полтавщини, тобто назви цілої мережі населених пунктів, у яких зафіксовано вживання слова.

б) Слова, які оброблені частково: не виявлено деяких формальних чи семантичних властивостей, наводяться далеко не всі відомості з географічного їх поширення. Інші дані повинні здобуватись у майбутньому й додатково публікуватись та оформлятись остаточно в словникових статтях діалектологічного словника української мови.

9. Наведені в цьому випуску лексичні матеріали зібрані з живого народного мовлення протягом 1954-58 років за допомогою численних кореспондентів з місць, переважно вчителів сільських шкіл. Крім цього, збирання матеріалів, перевірка їх та географічні довідники оформлялись за даними спеціально спланованих записів, проведених експедиціями.

10. При фіксуванні та зведенні зібраних матеріалів

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 7

вжито всіх заходів, щоб забезпечити їх придатність для використання в різних галузях науки. Додержана, зокрема, точність відображення реальних фактів, наявних у мовленні широких колективів. Всі дані, що характеризують слово, взаємно перевірені досить численними записами, одержаними з різних джерел. Найтонші відхилення як у формі, так і в значенні слова не ігноровані та не зведені до основного, а показані в усіх своїх особливостях, хоч і зовсім мало відмінних.

11. Словникові статті цього випуску побудовані за чотирма рубриками: словопокажчик, вияснення семантики, ілюстрування, довідник географічного поширення. Максимальний обсяг відомостей, що наводяться для характеристики слова, — це його початкова форма, основні форми, які можуть створити уявлення про його словозмінні властивості, коментування значення, ілюстративний контекст (переважно речення), з якого виявляється семантичний обсяг слова, перелік населених пунктів, у яких фіксувалось слово.

12. З метою документації матеріалу, а також відмічаючи працю численних кореспондентів та учасників експедицій, без яких не можна було здійснити підготовку цих матеріалів, подається їх повний список та перелік населених пунктів, що в них фіксувалась лексика живого мовлення.

13. Вся подана тут лексика зібрана у 84 населених пунктах. Але це не означає, що географія (поширення) кожного слова визначається на основі вживання його у мовленні всіх цих пунктів. Географія одного слова установлюється на підставі перевірки вживання його орієнтовно в 10-20 тих чи інших населених пунктах. З цих контрольних пунктів і вказані біля окремого слова саме ті, в яких виявлено його вживання. Отже, відносно більша кількість позначених біля слова пунктів указує на більше поширення його в полтавських говорах. Так само, навпаки, мала кількість позначених пунктів указує на невелике його поширення або навіть зовсім вузьку локалізацію.

34. Частина слів, поданих тут, зафіксована лише в 1-2 населених пунктах без подальшої перевірки їх вживання в інших місцевостях, хоч вони, можливо, мають і дуже велике поширення. Отже, вони подаються без визначення географії. Такі слова відмічені зіркою.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 8

Список
населених пунктів Полтавщини, у яких зібрана лексика,
а також інформатори, кореспонденти й записувачі

1. Абазівка, Полтавського р-ну. Мамай Г. М., Мороз Г. В., Падалюк З. П., Ткачук Г. Г., Донченко В. М., Скрипник В. П., Коваленко К. М., Тюрина, Лимар.

2. Аврамівка, Хорольського р-ну. Овчаренко А. І., Левченко В. В., Лебедєв, Демиденко.

3. Бабайківка, Царичанського р-ну (Дніпроп. обл.). Орел Н. М., Червоненька Т. M., Щербань О. Ф., Лутай Д. X., Іваниченко М. І.

4. Батьки, Опішнянського р-ну. Самополенко А. А., Котелевець А. П., Плопищина Г. М., Неїзвідський Є. В., Микитенко А. О., Шокотько Н. М., Соценко А. П.

5. Битяги, Велико-Кринківського р-ну. Кузенко Г., Лобода Г. П., Ваценко В. М., Яресько М. А., Миронченко С. Г., Кравченко М. Ф.

6. Білики, Кобеляцького р-ну. Прядун Л. Є., Пойос Г. І., Рибко І. Т., Петренко А. Ю., Гещева Ю. М., Рудіна Д. Я.

7. Бірки, Велико-Багачанського р-ну. Самовик А. О., Борбицький О. А.., Назаренко Г. К., Сімченко С. Г., Ілляшенко Л. П.

8. Бреусівка, Козельщинського р-ну. Трофименко З. Г., Бабич О. І., Чепіжний О. Ю., Балас І. В.

9. Броварки, Лубенського р-ну. Бучак П. Г., Сизоненко Д., Таран М., Горіненко І. О., Богач, Березан Л. В., Пола В. Д.

10. Брусове, Семенівського р-ну. Клинова Г. Ф.

11. Велика Кохнівка, Кременчуцького р-ну. Таран Л. І., Конопенко Н. А., Боля Ф. К.

12. Великі Кручі, Пирятинського р-ну. Грабар Є. М., Кохан Г. Г., Дядюн І. Ф., Пономаренко П. Ю., Хоменко М. І., Панченко С. В., Куцевол П. А., Бугай Г. В., Овчаренко О. І., Ігнатьєв В. Я., Левченко В. В.

13. Говтва, Козельщинського р-ну. Трофименко З. Г., Бабич О. І., Копил А. Т.

14. Градизьк, Градизького р-ну. Іванюк Г. І., Карпенко Ж. О., Худик М. П.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 9

15. Гречанівка, Гадяцького р-ну. Мироненко І. Я., Жарко О. X., Качур, Колісник, Пащенко Н. І., Підгайко С. П.

16. Дейкалівка, Зінківського р-ну. Білик О. В., Коротич М. І., Качур, Колісник.

17. Діброва, Диканського р-ну. Бородай М. М.

18. Єлисаветівка, Василівського р-ну (Запор. обл.). Чабаненко В. А.

19. Жовнине, Градизького р-ну. Іванюк Г. І., Карпенко Ж. О., Батченко Г. П.

20. Захлюпанка, Карлівського р-ну. Джиженко М. І., Цибулько М. Н., Зімин М. Н., Сириця М. М., Старовойтова Т. А., Доценко В. Г.

21. Зінці, Полтавського р-ну. Щурова Л. Т., Суха Л. І., Кучерявий А. І.

22. Зіньків, Зіньківського р-ну. Котелевець А. П., Самополенко А. А., Сметана Л. К.

23. Кагамлик, Глобинського р-ну. Мацак А. Г.

24. Кирияківка, Градизького р-ну. Coca Г. К.

25. Кишеньки, Кишеньківського р-ну. Бугрименко А. Ф.

26. Кобелячок, Кременчуцького р-ну. Богомаз Н. С.

27. Кованьківка, Полтавського р-ну. Пшенична А. С.

28. Котельва, Котельвського р-ну. Пасько В. М., Маскаленко С. А., Соценко А. П., Шокотько Н. М.

29. Кочубеївка, Чутівського р-ну. Дряпак В. В., Давиборщ Н. С., Сусідка П. І., Сусідка Д. С., Чигрин, Чунихівська.

30. Красне, Кобеляцького р-ну. Прядун Л. Е., Пайос Г. І., Замкова М. К., Бойко О. А.

31. Кустолове-Суходолка, Новосанджарського р-ну. Ваценко К. Ф., Лехан Л. П., Могиленко З. П.

32. Кутуржиха, Хорольського р-ну. Стеценко Т. О., Кузьменко М. М., Могиленко З. П., Тонконіг В. Ф.

33. Ланна, Карлівського р-ну. Кравець Г. П., Стогній М.

34. Лазорки, Лазорківського р-ну. Хоменко Б. О., Гонченко Я. І., Супрун І. І., Гречаний Ф. Ф., Нестріляй І. В., Нестріляй Ф. М., Давиденко А. І., Омельченко Л. Ф.

35. Лелюхівка, Новосанджарського р-ну. Басанець М. Г., Лелюх Т. К., Рева О. І., Чуйко Н. Ф.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 10

36. Литвяки, Лубенського р-ну. Левченко В. В., Овчаренко А. I., Бульченко О. С.

37. Лука, Лохвицького р-ну. Титаренко Д. В., Розумна О. Р.

38. Лютенька, Гадяцькогор-ну. (Сумської обл.). Корнієнко М. П.

39. Малий Кобелячок, Новосанджарського р-ну. Могиленко З. П., Лехан Л. П.

40. Мала Решетилівка, Великобагачанського р-ну. Личман Л. М., Давиденко А. І., Саренко Н. А.

41. Матвіївка, Диканського р-ну. Шокотько Н. М., Пономаренко М. О., Бут Н. I.

42. Мачухи, Полтавського р-ну. Передерій Ф. М., Москаленко К Д., Лубенська В. С., Білодід М. К., Кобра О. О., Чужинська Л. К.

43. Михайлівка, Нехворощанського р-ну. Трофімова Є. Т., Чигрин Л. П., Лисконог М. Г.

44. Мостовівщина, Великобагачансысого р-ну. Мостова В. Ф.

45. Нехвороща, Нехворощанського р-ну. Трофімова Є. Т., Чигрин Л. П., Дмитренко З. О.

46. Олександрівка, Козельщинського р-ну. Коваль М. П.

47. Опришки, Глобинського р-ну Дяченко П. I., Онищенко О. П., Боронило I. Т., Бугайченко К., Миронченко С. Г., Кравченко М. Ф.

48. Орданівка, Диканського р-ну. Пономаренко М. Л., Шокотько Н. М., Горячун Я. М.

49. Оржиця, Оржицького р-ну. Зуев, Куць, Бугрій, Чорногор, Капелька, Татуся, Гапон, Ющенко, Пола, Береза.

50. Очеретувате, Семенівського р-ну. Пархоменко Г. М., Прилуцька Г. I., Могиленко З. П., Тонконіг В. Ф.

51. Петрівці, Миргородського р-ну. Городниченко О. І., Ямпольська Н. I., Зубенко Л. Т.

52. Підлужжя, Кременчуцького р-ну. Онішко М. А., Гайовий О. Є., Коваленко М. О., Артюшенко Н. М., Артюшенко К. Д., Кагал I. Д., Розно Д. Г., Прядко Ф. Г., Гончар О. С., Колода X. В., Котляр Т. Н., Альшанова Л. А.

53. Повстень, Пирятинського р-ну. Арсененко М. Т., Очеретенко Г. Г., Потіпак О. У., Арсененко М. Т.,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 11

Квас П. П., Синчило П. Г., Оголь Г. П., Бибик М. Д., Левченко В. В., Овчаренко О. І., Ігнатьєв В. Я.

54. Пришиб, Кременчуцького р-ну, Конопенко Н. А., Таран Л. I., Прокопенко П. Н.

55. Прядивна, Царичанського р-ну (Дніпроп. обл.). Салкуцан О. Г.

56. Решетилівка, Решетилівського району. Сироткіна І. І., Прокопенко Л. М., Шкурупій М. А., Будко М. М., Булко О. Ю.

57. Риги, Лохвицького р-ну. Романенко І. Ф., Хоменко Л. Я., Зуб М. С., Коваль П. А., Малишко X. I., Сухоніс Ф. Г., Гарбуз Ю., Бабенко А.

58. Ромодан, Миргородського р-ну. Семешко І. Є., Периста Л., Шеміль С.

59. Ряське, Нехворошанського р-ну. Губенко М. А., Полішко Ф. С., Полішко О. Г, Рева О. I., Чуйко Н. Ф.

60. Сагайдак, Гоголівського р-ну. Левцун Р. О., Федоряк Г. Ф., Калашник П. К., Сімченко Г. С, Ілляшенко Л. П.

61. Селещина, Машівського р-ну. Матяж П. С., Перепелиця О. М., Котченко А. Ф., Позивний С. Р., Сіроштан К. В., Доценко Т. А., Старовойтова В. Г.

62. Семенівка, Семенівського р-ну. Івашина Л. Н., Полтавченко З. П., Чубукова М. П., Кулик А. I.

63. Сенча, Сенчанського р-ну. Мілько Я. Т., Лисенко П. Я., Середа К. П., Рожко О. Л., Гмиря Г. О., Грінько П. Л., Денисенко Ю. А., Каретникова Г. А., Литвин Я. I., Сьомак Т. А., Олехвір Н., Зінець Г. Я., Козинець М. К., Гарбуз Ю., Бабенко А.

64. Сіренки, Великокринківського р-ну. Михайлець І. Н., Жила А. О.

65. Слобідка, Миргородського р-ну. Бабак П. С.

66. Сокілка, Кишеньківського р-ну. Нестеренко І. А., Пасюра Н. Н., Глушко В. І., Іванюк Г. I.

67. Солониці, Козельщинського р-ну. Матвієць X. П., Нагнибіда А. А., Нагиибіда О. М., Кривоший Ф. В., Кагал П. Ф., Кагал Ф. І., Прядко Ф. Г., Разно Д. Г., Альшанова Л. А., Котляр Т.Н.

68. Сорочинці, Миргородського р-ну. Городниченко О. I., Ямпольська Н. І., Ройко А. М., Скалецька О. О.

69. Старий Коврай, Іракліївського р-ну (Черкас. обл.). Ряжена Л. І., Коломієць Н. М.

70. Стасі, Диканського р-ну. Йосипенко Т. А., Перцюк Л. П.,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 12

Бутенко І. С., Бабанський О. П., Гонтар В. М., Корячко Г. К., Грига О. М., Тихонюк Л. В., Шемет К. Я.

71. Судіївка, Полтавського р-ну. Скляр Г. М., Руденко К. Г., Шквиря П. С., Віхоть І. А., Лимар, Тюрина, Демченко Г. К.

72. Сухорабівка, Решетилівського р-ну. Шевченко М. А., Коваль О. М., Коваль Г. П., Марченко О. Д., Чирун О. I., Пальчик П. П., Сироткіна І. І., Прокопенко Л. М., Федій Є. П.

73. Тахтаулове, Полтавського р-ну. Інзив [Інзик] К. М., Щвець О. Г., Марченко Є. Н., Пойдьом С. П., Шмиголь К. А.; Чигрин, Чунихівська, Щурова Л. Т., Суха Л. I.

74. Теплівка, Гребінківського р-ну. Гребельник Г. М., Чугуев М. Г., Васько К. Ф., Третяк А. И., Третяк X. П., Герасименко А. Ф., Давиденко А. І., Омельченко Л. Ф.

75. Федорівка, Чутівського р-ну. Блонська Л. К., Афоніна В. І., Кавун О. А.

76. Филенкове, Чутівського р-ну. Гапула М. Л.

77. Харківці, Лохвицького р-ну. Безуглий М. Н., Дашко М. М.

78. Хейлівщина, Чорнуського р-ну. Кононенко П. П., Бородавка І. І., Калімбет І. О., Оверченко Т. А., Машина С. П., Литвин Ф. А., Кривоший М. Т., Коломієць О. І., Овчаренко О. І., Ігнатьєв В. Я., Левченко В. В.

79. Червонознам'янка, Кременчуцького р-ну. Попенко М. В.

80. Чутове, Чутівського р-ну. Блонська Л. К., Афоніна В. І., Бондаренко Г. К.

81. Шишаки, Гоголівського р-ну. Личман Л. М., Давиденко А. I., Кононенко А. П.

82. Шульжани, Комишнянського р-ну. Бутенко І. Н., Юрченко М. О., Охріменко М. К., Щеміль С., Периста Л.

83. Ялинці, Градизького р-ну. Демиденко I. К.

84. Яреськи, Гоголівського р-ну. Нечипоренко Я. Б., Гончар О. А., Сахно С. П., Андрушенко Г. Ф., Овчаренко О., Левченко В., Холодний М.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 13

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

АГРУС, -СУ. Кущова рослина, на якій родять ягоди. У нашому садку розрослись уже куіщі агрусу (Лука), Сенча, Білики, Теплівка, Солониці, Кутуржиха, Підлужжя, Орданівка, Харківці, Мачухи, Литвяки, Зіньків.

* АРІЯКА, -КИ. Розбишака. А цей аріяка знову нічого не робить, а тільки гуляє та бешкетує (Бреусівка).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

БАБАК, -КА. 1. Ховрах, що живе у норі. Ось навесні вилізе з нори бабак та й буде свистати (Орданівка), Аврамівка. 2. Назва птиці. На дереві в садку сидів бабак (Кустолове), Шишаки.

БАГЛАЙ, -ЛАЯ. Ледар, ледащо. Він такий баглай, що не заохотиш до роботи (Пришиб), Опришки, Кутуржиха, Сагайдак, Захлюпанка, Солониці.

БАГНО, -НА. 1. Болотяна місцевість. Ти вже заїхав у таке багно, що й коліс не витягнеш (Сухорабівка), Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Орданівка, Білики. 2. Непорядки, нечисть, засміченість. У хаті треба вже прибрати, бо завели таке багно, що гидко глянути (Кустолове), Батьки.

БАЙБАРА, -РИ (байбарак). 1. Лозина, хворостина, ломака, батіг. Наша бабуся взяла байбару та й погнала гусей до ставка (Судіївка), Абазівка, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Сеяещина. 2. Степова трава. З дороги видно, як скрізь розрослась байбара (Броварки).

БАЙЛУВАТИ, -ЛУЮ, -ЛУЄШ, Див. ЗАБАЙЛУВАТИ.

БАКАЙ, -КАЯ. Яма, вибоїна на дорозі, залита водою.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 14

На дорозі було багато бакаїв, через те їхати важко (Мала Решетилівка), Броварки, Сенча, Оржиця, Битяги, Сокілка, Білики, Сухорабівка, Батьки, Хейлівщина, Бірки, Селещина, Солониці.

БАЛАБУХИ, -ХІВ. БАЛАБУШКИ. Спечені або зварені з тіста хлібні шишки. Хліба сьогодні вже немає, так я спекла балабухів (Сухорабівка), Стасі, Битяги, Повстень, Великі Кручі, Гречанівка, Тахтаулове, Опришки, Бірки, Сагайдак, Селещина, Абазівка, Сенча, Білики, Очеретувате.

БАЛ/А/С/Ц/АНКА, -НКИ. Металевий посуд, сулія для олії, гасу тощо. Балсанка стояла на полиці з олією (Сухорабівка), Литвяки, Говтва, Мачухи, Малий Кобелячок, Федорівка, Мала Решетилівка, Гречанівка, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Білики, Стасі, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Підлужжя.

* БАЛЮЛЯ, -ЛІ. Кирпата дитина. От балюля у вас яка вродилась, уся в батька (Решетилівка).

БАНЯК, -КА. Чавун, казан, посудина. Налий води в баняк та зогрій окропу (Броварки), Оржиця, Бірки, Захлюпанка, Селещина.

БАРАБОЛЯ, -ЛІ. Див. ще БУЛЬБА, КАРТОПЛЯ. Дрібна картопля. А мені подали їсти бараболю та ще й не чищену (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Ромадан, Шульжани, Гречанівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

БАСИН, -НА. Яма, колодязь для збирання дощової води. Ми назбирали повну басину води, тепер вистачить надовго (Градизьк).

БАЦ[а]МАН, -НА. Назва чогось великого. Ти геть увесь бацман хліба з'їв за один раз (Михайлівка), Мачухи.

БАЮТКА, -КИ. Маленька хатинка, курінь. Його учнівський столик поставили в баютці (Білики), Тахтаулове.

БЕБЕШКА, -КИ. Широка блуза без пояса. Вона

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 15

вже надягла сьогодні свою бебешку (Семенівка), ГІрлдивка, Міхайлівка, Мачухи

БЕЗВІН, -НА. 1. Прилад для зважування, терези. Позич мені безвін, буду розважувати сьогодні муку (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Говтва, Мачухи, Орданівка. 2. Іронічне прозивання високого нерозумного чоловіка. У Марфи син такий безвін, що й до стелі достане (Мачухи).

БЕЗОДНЯ, -ДНІ. 1. Дуже велика глибина, глибока яма тощо. Тут така безодня, що й не виміряєш мотузкою (Броварки), Великі Кручі, Мачухи, Орданівка, Федорівка, Сенча, Стасі, Теплівка, Тахтаулове. 2. Калюжа взагалі, хоч і неглибока. Тепер після дощу скрізь по вулиці безодні (Білики).

БЕЛЕБЕНЬ, -НЯ. 1. Відкрита або спустошена місцевість без будівель і рослин. Цигани розташувалися на белебені біля села (Сухорабівка), Ланна, Аврамівка, Литвяки, Махайлівка, Мачухи, Абазівка, Орданівка, Жовнине, Малий Кобелячок, Батьки, Тахтаулове.. 2. Дуже холодний вітер. Не стій на белебені, ховайся в сіни (Говтва).

БЕ[И]ТЕЛЬНЯ, -НІ, БЕТЕЛЬНИЦЯ, -ЦІ. Див. ще БИТКА, ТЕРНИЦЯ. Прилад для обробки прядива. У нас всі вибивають коноплю бетельнею (Сухорабівка), Семенівка, Михайлівка, Мачухи, Орданівка, Малий Кобелячок, Жовнине, Батьки.

* БЕШИХА, -ХИ Хвороба. Бешиха — це дуже страшна хвороба (Пришиб).

БИЛЬЦЯ, -ЦІВ. Краї колиски, лави тощо, на які спираються ліктями. Мати перехилилась до дитини через бильця колиски (Броварки), Гречанівка, Яреськи, Стасі, Сухорабівка, Сокілка, Селещина, Хейлівщина, Бірки.

* БИТКА, -КИ. Див. ще БЕТЕЛЬНЯ, ТЕРНИЦЯ. Прилад для обробки прядива. Баба Оришка вибивала коноплі на своїй битці (Говтва).

БІГУХА, -ХИ. Хвороба живота. А мене від слив бігуха напала (Абазівка), Захлюпанка.

БІЛЯК, -КА. Заєць. У нас тепер багато розвелося біляків, бо їх ніхто не стріляє (Абазівка), Броварки, Оржиця, Кутуржиха, Котельва, Теплівка, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 16

БЛАЗЕНЬ, -ЗНЯ. Негідна улеслива людина. Та він такий блазень, що кожного може задобрити, усе видурить (Пришиб), Сухорабівка, Зіньків.

БЛИКУН, -НА. Див. ще СЛІПЕЦЬ. Примітивна лампа без скла. Бликун уже скоро потухне, гніт зовсім догорає (Литвяки), Петрівці, Малий Кобелячок, Сенча.

БЛИСКУЧКА, -КИ. Блискавка. На небі промайнула блискучка й полив дощ (Семенівка).

БОВДУР, -РА. Див. ще ДИМНИК. 1. Димар. Ще всі спали, тільки в одній хаті з бовдура вже йшов дим (Діброва), Дейкалівка, Шульжани, Тахтаулове, Кочубеївка, Абазівка, Стасі, Кутуржиха, Батьки, Лазорки, Теплівка, Сагайдак. 2. Зневажлива назва високої, нерозумної людини. Пішов уже знову той бовдур по селу, щоб на його люди дивились (Оржиця), Сенча, Броварки, Судіївка, Битяги, Білики, Опришки, Сухорабівка, Очерегувате, Котельва, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Підлужжя.

БОВКУН, -НА. 1. Дурман, дурний. А вона сидить, насупившись, як той бовкун (Судіївка). 2. Ярмо для запрягання одного вола. Бери бовкун та запрягай вола, будемо їхати. (Броварки), Сенча, Оржиця, Риги, Ромодан, Гречанівка, Дейкалівка, Кутуржиха, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Селещина.

* БОДНЯ, -НІ. Діжка для соління сала. Відкрий бодню та візьми сала (Кустолове).

БОДЯГА. Див. БУДЯГА.

БОДЯН, -НА. Трав'яниста рослина. Там за хатою багато бодяну наросло (Сухорабівка), Мачухи.

* БОРЩІВНИК, -КА. 1. Посудина для варіння борщу. Кума розбила мій борщівник, тепер немає в чому зварити борщу (Білики). 2. Глумлива назва рота. Закрий уже свій борщівник, а то розбалакався так, що й не зупиниш (Аврамівка).

БРАЧКА, -КИ. Совкова лопата. Візьми брачку та викидай з ями дрібну глину (Абазівка), Теплівка.

* БРЕДЕНЬ, -ЕНЯ. Риболовний прилад, невід, сітка, волок. Тягніть бредень, там уже повно риби (Абазівка).

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 17

БРИДНЯ, -НІ. Погань, брехня, вигадка. Сором тобі таку бридню казати (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Мачухи, Білики, Шишаки.

БРИСНУВАТИ, -НУЮ. Обгризати, об'їдати, облуплювати кору. А кози разом бриснували шовковицю, всю кору з'їли (Мачухи), Судіївка.

БРИЦЯ, -ЦІ. Трава, яка стелеться по землі. У нас бриця поросла скрізь і застелила весь двір (Броварки), Кочубеївка, Гречани, Кутуржиха, Теплівка, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Солониці.

БРОВАРНЯ, -НІ Стара назва пивоварні. А там, де яиво варять, мої діти ще звали броварнею (Абазівка), Броварки, Оржиця, Тахтаулове, Сагайдак, Бірки.

БРУНЬКА, -КИ. Початок молодого відростка (віточка) на дереві. Почалася весна, бо з'явились уже бруньки на деревах (Батьки), Білики, Сокілка, Хейлівщина, Семенівка, Сухорабівка, Абазівка, Литвяки, Михайлівка, Аврамівка.

* БУБИР, -РА. Вид риби. У нашому ставку бубирі не водяться (Шишаки).

* БУБКИ, -ОК. — Бруньки. На деревах уже показалися бубки, скоро зазеленіють (Риги).

БУ[О]ДЯГА, -ГИ. Річкова рослина, що використовується, як лікарська. У нас на річці росте багато будяги (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говгва, Мачухи, Абазівка, Білики, Батьки.

БУЗІВОК, -ВКА: БУЗИМОК. Відгодоване теля. Твій бузівок уже дуже підріс за це літо (Риги), Сенча, Оржиця, Кочубеївка, Яреськи, Білики, Великі Кручі, Хейлівщина.

БУЗОК, -ЗКА. Кущова рослина з пахучим раннім цвітінням навесні. А край двора у нас ростуть бузкові кущі (Оржиця), Лазорки, Батьки, Білики, Сокілка, Ряска, Битяги.

БУКСА, -СИ. Трава з олійним зерном. Понад дорогою скрізь зазеленіла букса (Семенівка, Сенча, Сагайдак.

БУЛЬБА, -БИ. Див. ще Бараболя. Картопля. Цією бульбою не наїсися, бери краще сало (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Тахтаулове, Pомодан, Опришки, Білики, Стасі, Очеретувате,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 18

Батьки, Лазорки, Тенлівка, Великі Кручі, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

БУРДОХЛИСТ, -ТА. 1. Погана, несмачно виготовлена їжа (борщ, суп тощо). Та цього бурдохлисту й собака не буде їсти (Мачухи). 2. Глузливе прозивання людини, яка пиячить. А той бурдохлист, цілий день швендяє біля пивної (Семенівка), Орданівка. 3. Людина, яка їсть усього багато без розбору, погану їжу. Там зібрались такі бурдохлисти, що поїдають усе без розбору (Литвяки), Жовнине, Білики.

БУРМИЛО, -ЛА. 1. Людина, що ввесь час бурчить, на щось нарікає, докоряє. І доки це бурмилобуде все на мене гримати (Сухорабівка), Мачухи, Малий Кабелячок. 2. Неповоротка, груба людина, неговірка. Поки слово видавиш з того бурмила, то в Київ можна сходити (Аврамівка), Литвяки, Михайлівка.

БУРМ[Н]УС, -СА. 1. Довга одежа, яку надівають від дощу або снігу. Візьми з собою бурмус, бо сьогодні буде дощ (Сухорабівка), Аврамівка, Мачухи, Рудька, Оржиця, Сенча, Броварки, Кугуржиха, Сагайдак, Захлюпанка, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя, Ряське. 2. Вид піджака. Давай я надіну бурмус, бо в самій сорочці тут холодно (Семенівка), Ланна, Сіренки, Мала Решетилівка, Очеретувате, 3. Довга жіноча старовинна одежа. Надягай бурмус, Марино, підемо погуляємо (Литвяки), Батьки, Ромодан, Абазівка.

БУРЧАК, -КА. Рівчачок, струмок з швидкою течією води. Піди до бурчака та набери води (Абазівка), Судіївка, Броварки, Опришки, Сокілка, Стасі, Солониці.

БУЦИКИ, -КІВ, БУЦЕНИКИ. Невдало спечені хлібці. Напекла ти таких буцеників,. що й не проковтнеш (Сухорабівка), Ланна, Литвяки, Мачухи.

    

А  Б  В  Г  Д  Є  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

* ВАЛЬКУВАТИ, -КУЮ, -КУЄШ. Обмазувати хату глиною, замазувати щілини перед білуванням стін. Сьогодні будемо валькувати стіни, а завтра й побілуємо крейдою (Абазівка), Яреськи.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 19

ВАНЬКІР, -РА. Друга маленька хатка, відгороджена від основної, спальня. Поклади дитину в ванькір, нехай спить (Броварки).

ВАРЕНУХА, -ХИ. Горілка з настойкою. Наші баби роблять таку варенуху, що й не насмакуєшся та так і сп'янієш від неї зразу "(Зінці), Решетилівка, Сухорабівка, Тахтаулове, Абазівка, Кусто-лове, Білики.

ВАРІВНИК, -КА. Посудина для варіння страви (горщик або казанок). Візьми цей варівник, будеш у ньому кашу варити (Кочубеївка), Ромодан, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Лелюхівка.

ВАТАГА, -ГИ 1. Гурт людей. По вулиці пройшла ціла ватага хлопців (Зінці), Кустолове, Зіньків, Петрівці. 2. Отара овець. Ватага овець десь пасеться аж за річкою (Сухорабівка), Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Зіньків, Кустолове, Батьки, Петрівці, Пришиб.

ВАТРА, -РИ. Вогнище, попіл. Залий ватру водою, нехай затухає (Броварки).

ВЕДРО, ВЕДРЯНО, присл. Видно, сонячно, ясно, зоряно, не хмарно, розхмарилось. Уже тепер після дощу стало ведро надворі. Та надворі вже ведряно (Сухорабівка), Олександрівка, Царичанка, Бреусівка, Білики, Орданівка, Великі Сорочинці, Абазівка, Малий Кобелячок, Тахтаулове, Кочубеївка, Судіївка, Стасі, Батьки, Котельва, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка.

ВЕРВЕЧКИ, -ЧОК. Мотузки, за які підвішується колиска. Як вервечки не обірвуться, то й колиска не впаде (Яреськи), Мачухи, Старий Коврай, Кутуржиха, Солониці, Лелюхівка, Сагайдак.

* ВЕРГЕЛА, -ЛИ. Іронічне прозивання високої людини. Ой вергела ваша дочка, як тичка (Малий Кобелячок).

* ВЕРГУН, -НА. Вид печива. У неділю мати напекла вергунів (Теплівка), Сагайдак, Велика Кохнівка.

ВЕРЕМІЯ, -МІЇ. Крик, галас. Тут підняли вони таку варемію, що хоч вуха затуляй (Аврамівка), Зіньків, Говтва, Литвяки, Захлюпанка, Батьки, Семенівка, Михайлівка.

ВЕРЗУН, -НА. Людина, яка говорить дурниці, вигадки;

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 20

балакун. От верзун оцей ваш Іван, цілий день може вигадувати щось та забавляти, аби тільки слухали (Сухорабівка), Пришиб.

ВЕРЛАНЬ, -НЯ. Крикун, горлань. Ну й верлань ти який! Усіх перекричиш і горло не заболить (Сухорабівка).

* ВЕРХ, -ХА. Димар. У сусідів уже давно топиться, бо курить з верха (Брусове), Мостовівщина, Білики.

ВЕРША, -ШІ. Пристосування для вилову риби. Заставляйте вершу, нехай ловиться риба (Кустолове), Кутуржиха, Очерегувате, Батьки, Великі Кручі, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Ряське.

ВЕРШНЯ, -НІ. Верхня частина вікна. У нашому вікні добра вершня, а лутка трохи гірша (Литвяки).

ВИВЕДРИЛОСЬ. Див. ВЕДРО, ВЕДРЯНО.

* ВИЗЬОРКА, -КИ. Зневажливе прозивання розв'язної дівчини. Вона така вазьорка, що з нею соромно й зустрітись (Мачухи).

ВИКАБЕЛЮВАТИСЬ, -ЛЮЮСЬ, -ЛЮЄШСЯ. Викручуватись перед кимсь, кокетливо жестикулювати, зазнаватись, чванитись. А вона все викобелюється, думає, що це добре. І чого ти перед нами викабелюєшся? (Кагамлик), Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка.

ВИКЛАДКИ, -ДОК. Див. ще ВИЛОЖКИ. Кучері на голові, зачіска. Наробила ти собі на голові викладок (Абазівка), Малий Кобелячок, Красне, Зіньків, Судіївка, Опришки, Підлужжя.

ВИЛОЖКИ, -КИ. Див. ще ВИКЛАДКИ. Зачіска волосся. Палажка зробила виложки на голові, взула нові черевики й пішла гуляти (Чутове), Шульжани, Опришки, Батьки, Сагайдак, Бірки.

ВИПУСТ, -ТА. Вигін, місцевість, куди випускають скот для випасу. Повиганяйте, з двора свиней на випуст (Броварки), Оржнця, Дейкалівка, Хейлівщина, Захлюпанка.

ВИРІЙ, -РІЮ. Простори, куди відлітають птахи на зиму. Журавлі вже вилітають у вирій (Орданівка), Кустолове, Білики, Зіньків, Петрівці, Пришиб.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 21

* ВИРЯХУВАТИСЬ, -ЮСЬ, -ЄШСЯ. Прибиратися, наряджатися. Вона іще виряхуватись буде до вечора, поки вийде з хати (Нехвороща).

ВИТУШКА, -КИ. Примітивний дерев'яний прилад для змотування ниток (пряжі) з оснівниці в клубки. Чіпляй пряжу на витушку та змотуй в клубки (Абазівка), Судіївка, Риги, Яреськи, Мачухи, Старий Коврай, Теплівка, Лазорки, Сокілка, Ряське, Сагайдак, Бірки, Тахтаулове.

ВИТЯЖКИ, -КІВ. Чоботи, в яких передки й халяви викроюються з одного суцільного шматка кожі. Я носив три годи свої витяжки, такі добрі вони були (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Мачухи, Орданівка, Зіньків.

ВИХАЛКА, -КИ. Гойдалка, колиска. Зачепи за дерево мотузок та зроби вихалку (Петрівці), Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Абазівка, Стасі, Лазорки, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Захлюпанка, Селещина.

ВІЙЄ, ВІЙЯ. Брус дерев'яний біля воза (гарби тощо), за який зачіплюється ярмо при упряжці волів. Повертай воли так, щоб не зламати війя (Броварки), Хейлівщина, Тахтаулове, Судіївка, Сокілка, Бірки, Сагайдак, Лелюхівка, Солониці, Опришки, Батьки, Пришиб.

ВІСКРИВИЙ, -ВА, -ВЕ. Сопливий, неохайний. Віскривий у тебе син, усе в нього з носа щось виглядає (Мала Решетилівка), Тахтаулове, Судіївка, Абазівка, Опришки, Сокілка, Батьки, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці, Лелюхівка.

ВІХТЮВАТИ, -ТЮЮ, -ТЮЄШ. Мазати долівку. Вона свою долівку часто віхтює, тому й у хаті чисто (Гречанівка), Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржнха, Очеретувате, Батьки, Котельна, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя.

* ВОДЯНКА, -КИ. Посуд, в якому стоїть вода в хаті для пиття. Відкрий водянку та набери мені води (Абазівка), Мачухи, Сухорабівка, Селещина, Великі Кручі.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 22

* ВОЛОК, -КА. Велика сітка, пристосована для ловлі риби Вони вдвох уже знову потягли волок по річці, наловлять риби (Кустолове).

ВОРИНКА, -КИ, ВОРЯКА. 1. Жердина з молодої вільхи або іншого дерева, яку використовують для огорожі. Нарубайте воранок та зробіть загін для худоби (Ялинці), Семенівка, Аврамівка, Федорівна, Батьки, Тахтаулове. 2. Огорожа біля двору, що робиться з стовпців та перкладин. Підожди мене біля воринки, а я збігаю в хату (Сухорабівка), Литвяки, Абазівка, Шишаки.

* ВОРОЧОК, -КА. Невеличка торбинка для віддавлювання сиру. Подай мені ворочок, я буду віддавлювати сир (Кустолове).

ВУСТАВКИ. Див. УСТАВКИ.

ВУШАК, -КА. 1. Стовп біля воріт. Отак вони і простояли під вушаком, поки аж ведряно стало (Сухорабівка), Дейкалівка, Солонині. 2. Посудина, діжка з вухами. Вилий воду з вушака, бо вже через верх тіче (Броварки), Судіївка, Опришки, Битяги, Стасі, Кутуржиха, Батьки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Захлюпанка, Селещина.

ВХОДОКАТИ, -КАЮ, -КАЄШ. Вбити когось, розбити щось, зіпсувати. Він аж десять диких каченят входокав. А горщик Марина впустила додолу й входокала (Сухорабівка), Ланна, Аврамівка, Михайлівка, Говтва, Орданівка, Малий Кобелячок, Жовнине.

ВШТИВИЙ, -ВА, -ВЕ, УШТИВИЙ, ШТИВИЙ. Вихований, ввічливий, слухняний, скромний (про дітей). Треба бути, Юрасю, вштивим не тільки при чужих людях, а й дома (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Красне, Орданівка.

* В'ЯТІР, -РА, В'ЯТЕР, ЯТІР. Прилад для ловлі риби. У нас в'ятерами ловлять рибу (Кустолове).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ГАБЕЛОК, -ЛКА. 1. Стара, малопридатна для вжитку річ, шматок чогось. Відчикриж мені габелок хліба, бо я нічого ще не їв (Литвяки). І чого цей габелок тут валяється? (Говтва). 2. Іронічне прозивання старої людини, тварини. Габелок ти вже

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 23

старий! Куди ти здібний? (Чутове), Лукі, Харківці, Сагайдак, Петрівці, Зіньків, Сухорабівка.

ГАЙШАН, -НА. Лихий чоловік, розбишака, забіяка. От хлопець у Ївги, справжній гайшан, оберігайтесь його (Литвяки), Білики, Ромодан, Сухорабівка, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Солониці.

ГАМАШІ, -ШІВ. Див. ще ГЕТРИ. 1. Галоші. Де мої гамаші? Дай набую на чоботи, бо мокро на дворі (Ланна), Сіренки. 2. Вид легкого взуття. На ногах у нього тіж самі гамаші, а не чоботи (Говтва).

ГАМУЗ. Див. ГРАМУЗ,

ГАМУРДИТИ, -ДЮ, -ДИШ. Пиячити, пити горілку. Твій чоловік уже звик гамурдити щодня (Абазівка)

ГАНУС, -СУ. Вид рослини, насіння якої вживається як приправа в тісто. Нарвіть ганусу, буде на зиму приправляти тісто (Мачухи), Орданівка, Батьки, Пришиб.

ГАПЛИК, -КА. Крючок для застьогування одежі. Застебни кожух на гаплик, бо пола в ньому одхиляється дуже часто (Абазівка), Тахтаулове, Опришки, Очеретувате, Повстень, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка.

ГАРМАН, -НА. Тік, де молотять зернові хліба. Колись у нас були гармани, там пшеницю обмолочували (Очеретувате), Битяги, Опришки, Хейлівщина.

ГЕГА, -ГИ. Грубе рядно, ковдря. Черінь у нас була заслана гегою (Червонознам'янка).

ГЕНДЕЛИК, -КА. Місце випивки, закусочна, ларьок. Семен іноді заходив до генделика, він любив випити й закусити (Филенкове), Семенівка, Орданівка, Шишаки, Жовнине, Чутове, Тахтаулове, Кочубеївка, Битяги, Батьки, Захлюпанка, Лелюхівка.

* ГЕПСИ, -СІВ. Побої. Вжив, у фраз. "дати гепсів". Батько так розгнівався на сина, що дав йому добрих гепсів (Білики).

ГЕПТОМ, ГЕПСОМ, присл. Усе разом, без розбору, оптом, цілком. З города забрали гептом усе, що ввійшло в одну машину (Лютенька), Жов-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 24

мине, Семенівка, Ланна, Литвяки, Мачухи, Михайлівка, Орданівка, Шишаки, Зіньків.

ГЕРБУВАТИ, -БУЮ, -БУЄШ. Зневажливо ставитись до когось, до чогось, вередувати, гидувати. Він приїхав з міста тай почав тепер гербувати нашими селянами (Абазівка), Судіївка, Броварки, Оржиця, Ромодан, Шульжани, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ГЕРГУЛЬ, -ЛЯ. 1. Гусак, порода гусей. Наші гергулі вже знову пішли на берег (Семенівка), Мачухи, Харківці. 2. Глузливе прозивання довгошийої, незграбної людини. Куди йому, такому гергулю, ще й грати в цурки (Семенівка), Сіренки, Чутове, Абазівка, Орданівка, Оржиця, Стасі, Шульжани.

ГЕТРИ, -РІВ. Див. ще ГАМАШІ. 1. Старовинні чобітки з куцими халявками. У нових гетрах Марта легко витанцьовувала (Семенівка), Мачухи, Шишаки, Федорівка, Чутове, Рудька. 2. Великі, безладні чоботи або черевики. Скидай свої гетри та набувай святкові чоботи (Ланна), Михайлівна, Говтва, Орданівка, Жовнине, Білики, Сіренки, Пришиб, Великі Сорочинці. 3. Галоші. Набувай гетри, бо надворі мокро (Литвяки).

* ГИЛКА, -КИ. Групова гра з м'ячем. На вигоні вже знову діти грають у гилки (Червонознам'янка).

ГИРУН, -НА, ГИ[О]РУ[Ю]НЧИК. Глечик з надбитим або низьким горлом. Налила я оце п о в н и й гирун молока (Семенівка), Ланна, Мачухи, Орданівка, Федорівка, Батьки, Гречанівка, Шульжани, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Битяги, Стасі, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Захлюпанка, Селещина, Ряське.

ГИРЯВИЙ, -ВА, -ВЕ. Див. ще МАЦАГИРЯ. Людина з поганою рослинністю на голові (зневажл.), вищерблений, з хибами. Він такий гирявий удався, що гидко глянути (Тахтаулове), Орданівка, Батьки, Риги, Сенча, Броварки, Теплівка, Селещина.

* ГИРЯКА, -КИ. Зневажливе, загрозливе слово, вжив.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 25

у фраз. А щоб тебе гиряка забрала! (Сухорабівка).

* ГИЧКА, -КИ. Листя буряків. Уже почали копати буряки й понавозили у двір гички (Бреусівка).

ГІЙВО, -ВА. Крик, гвалт. Там діти підняли таке гійво, що я аж злякався (Лука).

ГЛАБЦІ, -ЦІВ. Вид саней. Невеличкі санки для 2-х душ. Ти своїми глабцями далеко не заїдеш по такій дорозі (Аврамівка), Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Стасі, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Великі Кручі, Захлюпанка, Селещина, Лелюхівка.

ГЛАДИШКА, -КИ. Череп'яний глечик без ручки. Позливай оце все молоко з дійниці в гладишки (Броварки), Опришки, Великі Кручі, Солониці.

ГЛЕВТЯК, -КА. Гливкий, недопечений хліб. Ти спекла такий глевтяк, що й собака не буде їсти (Сухорабівка), Тахтаулове, Абазівка, Орданівка, Кустолове, Пришиб, Петрівці.

ГЛІД, ГЛОДУ. Вид кущової рослини, що родить ягоди. За селом уже кущі глоду повиростали, що й не об'їдеш їх (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Абазівка, Орданівка, Кустолове, Білики, Петрівці.

ГЛОВЕНЬ, -ВНЯ. Верхня частина віконної або дверної рами. У мене в хаті добрі вікна, гловні в них з доброго дерева (Шишаки), Яреськи, Петрівці, Говтва, Михайлівка, Котельва, Гречанівка, Сухорабівка.

ГЛУМИТИСЬ, -МЛЮСЬ, -МИШСЯ. 1. Знущатись, насміхатись. Не знаю, за що він так глумиться наді мною (Сухорабівка), Ланна, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Абазівка, Орданівка, Малий Кобелячок, Жовнине, Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулрве, Кочубеївка, Оржиця, Броварки, Битяги, Білики, Стасі, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Повстень, Великі Кручі, Бірки, Захлюпанка, Селещина. 2. Балуватися, пустувати, не слухати старших (про дітей). Я вже покарала Іванка, а він глумиться знову й нічого не робе, тільки бай-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 26

дикує (Кованьківка), Сенча, Судіївка, Сокілка, Лелюхівка.

ГНИЛИЙ, -ЛА, -ЛЕ. Див. ще ГНИЛО. 1. Зіпсований процесом гниття. Нащо тут ця гнила колода валяється? (Сокілка), Лелюхівка, Кутуржиха. 2. Поганий, недоброякісний. Гниле плаття тобі пошили, треба краще зробити (Сухорабівка), Аврамівка, Литвяки, Абазівка, Нехворопіа, Орданівка, Малий Кобелячок, Жовнине, Чутове, Рудька, Батьки, Пришиб.

ГНИЛО, -присл. Див. ще ГНИЛИЙ. Погано. Ой гнило ж ти написав, зовсім неграмотно. Мені так чогось гнило на душі (Сухорабівка), Семенівка, Литвяки, Мачухи, Нехвороща, Орданівка, Жовнине, Білики, Рудька, Пришиб.

* ГОДИНА, -НИ. Добра погода. Завтра буде година така, що можна жати пшеницю (Сенча), Риги.

ГОЙДА, -ДИ. 1. Легковажна, неохайна жінка. А ця гойда й досі ходе розхристана, не може себе причепурити (Сухорабівка), Жовнине. 2. Іронічне прозивання високої людини. Дивіться, який гойда пішов, виріс, як башта (Говтва), Орданівка, Красне, Сіренки, Тахтаулове. 3. Назграбна людина. От гойда він, не вміє й потанцювати, як слід (Семенівка).

ГОК, ГОКУ. Загорода для скоту. Уже всі корови на обід позаганяли в гок (Аврамівка).

ГОЛЬТІПАКА, -КИ. Див. ще ГУЛЬВІСА. Обірванець, гуляка, волоцюга. Цей гольтіпака все волочиться, а працювати не хоче (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Абазівка, Кустолове, Зіньків.

ГОПАКИ, -КІВ. Великі чоботи. І досі болять ноги, як походив цілий день у тих гопаках, такі вони важкі (Білики), Пришиб, Сухорабівка.

"ГОРЮДУБ, -БА", "ГОРОДУБ". Назва гри. Уже знову збирається дітвора у горюдуба грати (Абазівка), Кустолове, Харківці.

ГОРЮНЧИК Див. ГИРУН.

ГОСТИНЦІ, -ЦІВ. 1. Цукерки. А спитайте у продавця, чи є гостинці (Слобідка), Аврамівка, Литвяки, Сіренки, Петрівці. 2. Подарунки. Оце була бабуся в гостях і привезла нам різних

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 27

гостинців (Шишаки), Нехвороща, Сухорабівка, Мачухи, Малий Кобелячок, Жовнине.

ГОЦИК, -КА Прізвисько малого на зріст чоловіка. Ой гляди гоцику, бо потонеш, а тут тобі буде з головою (Нехвороща).

ГРАБКИ, -КІВ. Пристрій над косою, який кладе в рядок скошені стебла. Я до коси прив'язав грабки, щоб ячмінь не кошлати (Судіївка), Гречанівка, Яреськи, Старий Коврай.

ГРАДІЛЬ, -ЛЯ. Частина плуга, яка поєднує основну його частину з причепом. У твоєму плузі на граділь начіплялось уже багато соломи, вона заважає працювати (Абазівка), Судіївка, Риги, Теплівка, Сухорабівка, Семенівка, Оржиця, Зіньків, Білики, Говтва, Михайлівка, Пришиб.

ГРАМУЗ, -ЗУ, ГАМУЗ. Див. ще ГРАМУЗОМ. 1. Різні старі речі, сміття тощо. У другій хаті в них лежить різний грамуз (Аврамівка), Мачухи, 2. Безпорядок, безладдя. Ви завели в хаті такий грамуз, що соромно перед чужим чоловіком (Сухорабівка), Семенівка, Тахтаулове.

* ГРАМУЗОМ, -присл. Див. ще ГРАМУЗ. Усе разом, оптом. Давайте, я заберу грамузом у вас всі висівки (Сухорабівка).

ГРЕЧНИЙ, -НА, -НЕ. Гарний, чемний. Сподобався мені ваш син, такий він гречний, що знає, як треба себе поводити при людях (Зінці), Мачухи, Аврамівка.

* ГРОМАДИТИ, -ДЖУ, -ДИШ. Гребти (сіно, солому, тощо). Сьогодні всі підемо на луг громадити сіно (Білики).

* ГРУШНЯ, -НІ. Грушеве дерево. Ось як рясно зацвіла грушня, буде на ній багато груш (Литвяки).

ГРЯДКИ, -ДОК. Див. ще ГРЯДКУВАТИ. Город, ділянка біля хати, На грядках ми посадили всякі овочі (Шишаки), Пришиб, Сіренки, Кустолове, Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Риги, Оржиця, Сенча, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Повстепь, Великі Кручі, Хейлівщина, Селещина, Підлужжя, Ряське.

ГРЯДКУВАТИ, -КУЮ, -КУЄШ. Див. ще ГРЯДКИ. Са-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 28

пати, полоти город. Погрядкуй сьогодні цибулю, а завтра огірки (Кустолове).

ГУЛЬВІСА, -СИ. Див. ще ГОЛЬТІПАКА. Гуляка, нероба. Син у неї вдався гульвісою, не такий, як інші діти, не навернеться ніяк до праці (Зінці), Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Батьки, Петрівці.

* ГУРКАЛО, -ЛА. Див. ще ФУРКАЛЬЦЕ. Дитяча цяцька. Бери своє гуркало та й забавляйся вже собі (Пришиб).

* GИGЛЯ, -ЛІ, -ГУЛЯ. Так уже болить мені ота gиgля (Сухорабівка).

GЛЯGАНКА, -НКИ. Сир з овечого молока. Мої діти полюбили gляgанку, я на снідання їм даю щодня (Сагайдак), Захлюпанка, Селещина, Повстень, Бірки, Зіньків, Білики, Пришиб.

GOBEЗKA. Див. КОВЕЗКА.

GРИНДЖОЛИ, -ЛІВ. Великі прості сани. Запрягайте кобилу в gринджоли та привезіть дров, поки сніг не розтав (Зінці), Тахтаулове, Абазівка, Кустолове, Білики, Зіньків.

GУGЛЯ, -ЛІ. Жіноча зачіска. Дивись, які вона gуgлі накрутила в себе на голові (Яреськи), Хейлівщина, Селещина.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ДАВАНКА, -КИ. Порція корму для скоту, що дається за одним разом. Уже пора вдруге піднести коровам даванку, нехай їдять (Красне), Орданівка, Батьки, Лука, Шишаки, Кутуржиха, Сагайдак, Солониці, Петрівці.

ДАЛЕБІ, -присл. Напевно (слово для підтвердження думки). Далебі давно вже він про це мені сказав (Сухорабівка), Зінці, Кустолове, Білики, Батьки, Пришиб.

ДВОЙЧАТКА, -ТКИ, ДВОЙЧАК, ДВІЙЧАК. Вила з двома ріжками. А двойчаткою не зовсім добре переносити сіно (Білики), Решетилівка, Сухорабівка, Орданівка, Зіньків, Батьки, Лука, Шишаки, Битяги, Сагайдак, Хейлівщина, Бірки, Солониці.

ДЕРГА, -ГИ, ДЖЕРГА. Груба, без прикрас запаска, плахта. Мати моя давно вже перестала носити свою джергу (Сухорабівка), Орданівка, Зіньків,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 29

Батьки, Лука, Шишаки, Битяги, Кутуржиха, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Солониці.

ДЕРГУН, -НА, ДЕРУН. Порода риби (йорж). Галя вже чистила на вечерю свіжі дергуни (Сухорабівка), Семенівка, Брусове, Ланна, Аврамівка, Федорівка, Зінці.

ДЕРЕВІЙ, -ВІЯ. Вад рослини, що використовується як лікарська. Нехай росте деревій, повириваємо та сховаємо на зиму для лікування (Очеретувате), Бірки, Сагайдак, Захлюпанка.

ДЕРЕВ'ЯНКА, -КИ. Дерев'яна нога, протез. На дерев'янці далеко та швидко не можна йти (Орданівка), Малий Кобелячок, Жовнине, Зінці.

ДЖГУТ, -ТА. 1. Назва гри. Годі вам грати в джгута, давайте ще потанцюємо (Зінці). 2. В'язка з соломи, сіна або вірьовки. Візьми джгут соломи та принеси в хату (Батьки)

ДЖЕРМЕЛА, -ЛІВ. Прилад для подачи соломи, зроблений з палиць, зв'язаних мотузком. Накладай солому на джермела (Кустолове), Ланна, Говтва, Мачухи, Орданівка.

* ДЖИГУН, -НА. Гуляка. Він такий джигун, що за роботу не береться (Пришиб).

* ДЖУДЖУЛИТИСЯ, -ЛЮСЬ, -ЛИШСЯ. Молодитися, вдавати з себе молодого. Іван уже який старий шкарбун, а ще й джуджулиться (Нехвороща).

ДЗЮРОЧКА, -КИ. 1. Капля, капелька, дуже мало води. У мене з самого ранку й дзюрочки води не було в роті (Старий Коврай). 2. Дірочка. Заглянь у дзюрочку хоч одним оком (Абазівка), Захлюпанка.

* ДИБУЛЯТИ, -ЛЯЮ, -ЛЯЄШ. Іти повагом, повільно. А він там десь позаду дибуляє (Пришиб).

* ДИМНИК, -КА. Див. ще БОВДУР. Димар. Почали вже топити, бо з димника курило (Тахтаулове).

ДИНЬКИ, -НЬОК. Насіння з динь. Візьми там у хаті диньки у вузлику та посади (Сіренки), Красне, Пришиб.

* ДИЧОК, -КА. Дикий овес бур'янового типу. А тут скрізь поріс дичок, хоч осоту й немає (Лазорки), Теплівка.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 30

ДІДИКИ, -КІВ. Солом'яні канатики, які прикріплюються на щілинах дверей взимку для отеплення хати. Пороби дідики до дверей, бо холод звідти віє (Оржиця), Шульжани, Кутуржиха, Очеретувате, Лазорки, Теплівка, Хейлівщина, Солониці.

* ДІЛ, ДОЛУ, ДОЛІВКА. Земляна підлога в хаті. У нас у хаті щотижня діл мажуть глиною (Слобідка).

ДНИЩЕ, -ЩА. Вистругана деревина в вигляді дошки, з утовщеною кінцівкою та з діркою в ній, у яку вставляється гребінь з мичкою для прядіння. Уставляй гребінь у днище та сідай до прядива (Броваркн), Сенча, Яреськи, Білики, Очеретувате, Сокілка, Солониці, Повстень, Селещина, Сіренки.

ДОВБЕШКА, -КИ. Великий дерев'яний молот. Цілий день майстрює він та ходить з довбешкою й гвіздками по двору (Сухорабівка), Решетилівка, Семенівка, Мачухи. 2. Глумливе прозивання нерозумної голови. Ти не подумав своєю довбешкою, а наляпав усяких дурниць (Судіївка), Кованьківка, Сухорабівка, Аврамівка, Литвяки, Говтва, Мачухи, Орданівка. 3. Саморобна дерев'яна посудина для зерна. Ти ж маєш довбешку, засипай туди цю пшеницю (Жовиине).

ДОДУТИ, ДОДУЮ, ДОДУЄШ. Див. ще ДАТУМКАТИ. Додуматися, зрозуміти. Ти хіба не знаєш, що я вже додув, у чому тут причина (Ланна), Мачухи, Нехвороща, Орданівка, Жовнине.

ДОЛІВКА. Див. ДІЛ.

ДОМОВИНИ, -ИН. Домовлення батьків молодого й молодої про одруження своїх дітей. Сьогодні вже були домовини, а скоро й весілля буде (Очеретувате), Сухорабівка, Стасі, Сагайдак.

ДОРМЕЗ, -ЗА. Повозка. Дормез повільно в'їхав у село (Литвяки).

* ДОСІПАТИСЬ, -ПАЮСЬ, -ПАЕШСЯ. Допитатись, домогтись. Та я ледве досіпався про все, що мені треба (Аврамівка).

ДОТУМКАТИ, -КАЮ, -КАЕШ. Див. ще ДОДУТИ. Додуматись, збагнути, зрозуміти. Аж тепер я дотумкав, чому тут так добре родить пшениця (Филенкове), Семенівка, Литвяки, Мачухи, Жовнине.

ДРАГЛИНА, -НИ. Грузьке, болотисте місце, трясо-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 31

вина. Не йди на ту драглину, бо загрузнеш і не вилізеш назад (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Шульжани, Дейкалівка, Котельва, Лазорки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

* ДРАГЛІ, -ЛІВ. Див. ще ХОЛОДЕЦЬ. Їжа, виготовлена з захолодженого густого м'ясного навару, холодець. На сніданок поставили нам драглі з хлібом (Теплівка).

ДРАГОМАН, -НА. Кущова рослина з шпильками, як у сосни. А тут уже розрісся густо драгоман (Батьки), Броварки.

ДРАТЬ, ДЕРУ, ДЕРЕШ. Ловити рибу. Хлопці пішли на річку рибу драть (Білики).

ДРИВИТНЯ, -НІ, ДРОВІТНЯ. Дерев'яна довбешка, на якій рубають дрова. Понеси ці лозинки до дровітні та порозрубуй їх (Семенівка), Шишаки, Абазівка, Судіївка, Броварки, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Гречанівка, Дейкалівка, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Батьки, Котельва, Лазорки, Повстень, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Солониці, Лелюхівка.

ДУБІВКА, -КИ. Сорт динь, груш, слив. У нашому садку дубівка вже поспіла (Сухорабівка), Зінці, Тахтаулове, Кустолове, Білики, Зіньків.

ДУК, -К А. Див. ще ДУЧКА. Обкопана місцевість, де збираються люди посидіти й поговорити у вільний час. Сьогодні в дук уже зійшлися сусіди та про щось розмовляють там (Аврамівка), Дейкалівка, Риги, Оржиця, Опришки, Судіївка, Білики, Сокілка, Стасі, Очеретувате, Сагайдак, Солониці, Котельва.

ДУЛІВКА, -КИ. Горілка, настояна на грушах-дулях. За сніданням усі випили по чарці дулівки (Зінці).

ДУНДУК, -КА. Тупий чоловік, нерозвинений. У нас мало таких дундуків, як він, нічого не розуміє, що йому не кажи (Кустолове), Батьки, Сокілка, Стасі, Лазорки, Захлюпанка, Селещина.

ДУПЛЯК, -КА, 1. Старе дерево, витрухле в середині. У дупляку вже давно листя валяється (Семенівка), Литвяки, Михайлівка, 2. Вид вуника, зроб-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 32

леного з колоди дерева, видовбаного всередині. Дупляки далеко краще для бджіл, ніж дощані вулики (Ланна), Аврамівка, Мачухи, Орданівка.

ДУРЗІЛЛЯ, -ЛЛЯ, ДУРМАН. Назва лікарської рослини. Цього літа треба нарвати більше дурзілля (Михайлівка), Мачухи, Орданівка, Градизьк, Лука.

ДУРНЯК, -КА. Те, що здобуто безкоштовно, даром, дешево, без належної витрати сил. А сіно йому цього літа дісталось на дурдняк (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Кочубеївка, Шульжани, Гречанівка, Дейкалівка, Опришки, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ДУЧКА, -КИ. Див. ще ДУК. Ямка, переважно як пристосування для гри. Ти зробив таку дучку, що й м'яч туди не ввійде, зроби кращу (Аврамівка), Сагайдак, Солониці, Захлюпанка, Котельва, Ромодан, Судіївка, Оржиця, Сокілка, Білики, Битяги, Кустолове, Дейкалівка.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ЖАЛДАКИ, -КІВ. Переважно у множ. Див. ще. ЖЕВЖИКИ. Образливе прозивання підлітків, хлопців, як роблять шкоду. Якби хто подивився за тими жалдаками, то вони не дійшли б до такого розбою (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Мачухи, Орданівка.

ЖАЛИВА, -ВИ. Кропива. На межі скрізь поросла жалива, не можна й пройти, так і жалить ноги (Сухорабівка), Кустолове, Дейкалівка, Ромодан, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Судіївка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Очеретувате, Котельва, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ЖЕВЖИКИ, -КІВ. Див. ще ЖАЛДАКИ. Образливе, зневажливе прозивання хлопців. Це не вашого розуму діло, ви ще жевжики (Кирияківка), Сухорабівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Мачухи, Орданівка.

ЖЕРЕТІЯ, -ТІЇ. Змія. Переносно, прожорлива людина.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 33

Він їсть і ніколи не наїдається, як жеретія (Сухорабівка), Кустолове, Батьки, Лука.

* ЖЕРТ[Д], -КА, -КИ. Підвішений у хаті дерев'яний вал, на якому вішають одяг. Роздягайтесь у нас та повішайте свої кожухи на жертку (Гречанівка), Дейкалівка, Старий Коврай.

* ЖИВОТИНА, -НИ. Тварина. Видра — це лісова животина, вона в степу не водиться (Мачухи).

* ЖИРУВАТИ, -РУЮ, -РУЄШ. Балуватись. А діти цілий день жирують у дворі, пора їм уже спати (Пришиб).

* ЖИТНЯЧКИ, -КІВ. Виготовлені у формах невеличкі хлібинки з житної муки. А я напекла житнячків сьогодні, то й буде нам днів на чотири (Абазівка).

ЖЛУКТИТИ, -ТЮ, -ТИШ. Багато, жадібно пити. Він відразу вижлуктив цілий глечик молока (Тахтаулове), Судіївка, Михайлівка, Дейкалівка, Шульжани, Ромодан, Сокілка, Стасі, Селещина, Солониці, Говтва, Підлужжя.

ЖЛУКТО, -ТА. Діжка без дна, вироблена з цілого дерева, яка служить для зоління білизни. У нас полотно золять у жлукті (Сухорабівка,) Зінці, Мачухи, Тахтаулове, Орданівка, Білики, Зіньків, Говтва, Дейкалівка, ІІІульжани, Батьки, Абазівка, Зінці, Рулька, Малий Кобелячок.

ЖОВНА, ЖОВЕН. Хвороба в худоби, пухлини. У нашої корови тякі здорові жовна на шиї (Сухорабівка), Абазівка, Тахтаулове, Орданівка, Кустолове, Батьки.

ЖУРКА, -КИ. Верхній одяг в вигляді піджака. Я одягну сьогодні журку, бо холодно (Орданівка), Малий Кобелячок, Білики, Рудька, Зіньків, Батьки, Зінці.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ЗАБАГАРАДИТИСЬ, -ДЮСЬ, -ДИШСЯ 1. Задовольнитись, заспокоїтись. Я вже забагарадився, що маю добрі чоботи на зиму (Семенівка). 2. Забагатіти. Ти, Федоре, од цього не забагарадишся, не бери його (Аврамівка), Шишаки, Білики, Рудька. 3. Забажатись. Забагарадилось тобі в літку мерзлого (Жовнине), Красне, Сіренки.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 34

ЗАБАЙЛУВАТИ, -ЛУЮ, -ЛУЄШ, БАЙЛУВАТИ. 1. Заглибити в землю (про плуг). Плуг так забайлував, що й двома парами волів не витягнеш (Сухорабівка). 2. Зарізати, вбити, заколоти ножем. Ми вже сьогодні трьох овець забайлували (Шульжани), Оржиця. 3. Запрягти волів. Забайлуй волів, пора вже вирушати (Семенівка).

* ЗАБІГАЙЛОВКА, -КИ. Крамничка або буфет, де нашвидку можна випити горілки й закусити. Ти звик вже часто бувати в тій забігайловці та витрачати гроші на випивку (Кустолове).

ЗАБОЙЦЯ, -ЦІ. Задиркувата людина. А цей забойця й до тебе причепився, хоче й тобі голову розбити (Селещина).

ЗАВІСКРИТИСЬ, -РЮСЬ, -РИШСЯ. Див. ще ВІСКРИВИЙ. Засоплитись. Причепури свою дитину, дивись, як вона завіскрилась (Зінці), Абазівка, Говтва.

ЗАВОДИЩЕ, -ЩА. Місцевість, де був колись завод (винокурня, цегельня). Він уже потуманив через заводище аж до Псла (Сухорабівка,), Семенівка, Абазівка; Батьки.

* ЗАВОЇСТИЙ, -ТА, -ТЕ. Задиркуватий, той, хто заводить бійку. Такого завоїстого хлопця, як ти, я ще не бачив, з кожним задираєшся (Михайлівка).

ЗАГАТА, -ТИ. 1. Загороджена тином місцевість для овець та іншої худоби. Овець уже давно випустили з загати (Діброва), Семенівка. 2. Тин, зроблений для чогось у дворі. Зробили оце ми загату, щоб курям було де сідати (Красне), Зіньків, 3. Гребля. Прорвало вже знову загату біля села, може вода нас затопити (Аврамівка), Литвяки, Абазівка, Орданівка, Малий Кобелячок.

ЗАГОРОДА, -ДИ. Стайня для худоби, обгороджена дошками або лісою. В більшості вона відгороджується у дворі. Позаганяй корови в загороду, нехай не блукають по двору (Судіївка), Сенча, Яреськи, Сагайдак, Білики, Оржиця, Семенівка, Пришиб, Ланна, Михайлівка, Говтва, Литвяки.

* ЗАДВІРОК, -РКА. Окрема містинка біля хати, частина двору за хатою. Поскладай це все в задві-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 35

рку, щоб воно не валялось тут на виду (Мачухи), Білики.

ЗАЗНОБКА, -КИ. Друга жінка в чоловіка. Незаконна жінка, коханка. Іван знайшов уже собі зазнобку (Оржиця), Риги, Опришки, Білики, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Захлюпанка, Солониці.

ЗАІВАНИТИСЬ, -НЮСЬ, -НИШСЯ, ПРОІВАНИТИСЬ. 1. Провинитись. Ти так заіванився, що тобі соромно вже й на очі мені показатись (Сухорабівка), Тахтаулове, Судіївка, Стасі, Кутуржиха, Батьки, Солониці. 2. Зазнатись. Побув там три годи й заіванився, тепер тут на всіх дивиться скоса (Селещина), Захлюпанка, Бірки, Підлужжя.

ЗАЙМАТИ, -МАЮ, -МАЄШ. Запрохувати, забирати з собою. Займай Килино, свата до себе обідати (Судіївка), Михайлівка, Кустолове, Дейкалівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Сокілка, Стасі, Селещина, Солонині, Підлужжя.

* ЗАКАПЕЛОК, -ЛКА. Куточок за піччю, біля стіни тощо для складання дрібних речей побуту. Поскладай сірники в закапелку, щоб були сухі (Кутуржиха), Стасі, Василівка.

ЗАКЕНДЮШИТИСЬ, -ШУСЬ, -ШИШСЯ. Наїстись надмірно, напертись. Ти вже закендюшився так, що ледве ходиш, усі вареники поїв (Зінці), Тахтаулове.

ЗАКУЗДРАНИЙ, -НА, -НЕ, ЗАКУСТРАНИЙ, КУШТРЯ. Розпатланий, неохайний, з нерозчесаним волоссям. Він закуздраний сидів на лавці, ще й досі не вмивався (Кагамлик), Сухорабівка, Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Орданівка.

ЗАКУЦІЯ, -ЦІЇ, 1. Те, що заважає. Переважно у фраз. "Сидіти на закуції". Прийшла Марина й сидить на закуції, а мені з нею ніколи сидіти. От, закуція тут мені скрізь понаставляна й повернутись не можна (Діброва), Кочубеївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Білики, Сухорабівка, Котельва, Селещина. 2. Гурт людей. Он там уже зібралася ціла закуція, та й галасує (Оржиця), Сенча, Броварки, Солониці.

* ЗАЛЕЖ, -ЖА. Земля, неорана, гуляща протягом

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 36

кількох років. У нас за селом на залежах добра паша, там скот випасують (Ромодан).

ЗАЛОМ. Див. ПЕРЕЛОМ.

ЗАМІЧКУВАТИЙ, -ВАТА, -ВАТЕ. Той, що все замічає, затаює злість, спостережливий. Та цей Карпо у нас замічкуватий, він вам усе пригадає (Шишаки), Тахтаулове, Броварки, Сухорабівка, Хейлівщина, Сагайдак, Солониці.

ЗАНИШКНУТИ, -НУ, -НЕШ. Затихнути, припинити розмови, галас тощо. В садку всі пташки вже занишкнули (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Кустолове, Білики, Зіньків.

ЗАПАН, -НА. Завіса. Це дуже великий у вас запан, він усю піч закриває (Семенівка), Михайлівка, Ромодан, Говтва, Михайлівка, Рудька.

ЗАПАНИТИСЬ, -НЮСЬ, -НЕШСЯ. Запнутись, зав'язатись хусткою. Галя запанилася картатою хусткою (Кованьківка), Судіївка, Кустолове, Мачухи, Абазівка, Нехвороща, Малий Кобелячок, Рудька, Денкалівка, Броварки, Абазівка, Битяги, Сокілка, Стасі, Захлюпанка, Селещина, Ряське.

* ЗАПАЦЬОРЕНИЙ, -НА, -НЕ. Дуже брудний чоловік. Ой ти ж запацьорена, наче три дні не вмивалась (Градизьк).

ЗАРУКА, -КИ. Порука. Якщо я дам свою заруку, то й суд його одзволить (Абазівка), Броварки, Оржиця, Опришки, Теплівка, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ЗАСПІЛЬ, ЗАСПІЛЬНО — присл. 1. Завжди. Тобі заспіль ніколи, ніколи й поговорити зі мною (Олександрівка), Оржиця. 2. Своєчасно, в строк. Наш колгосп щороку заспіль збирає врожай (Тахтаулове), Хейлівщина. 3. Все разом, одночасно. Поливайте всі грядки заспіль сьогодні, не залишайте на завтра (Броварки), Судіївка, Абазівка, Битяги, Сокілка, Стасі, Сухорабівка, Очеретувате, Батьки, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Підлужжя.

ЗАТВОР, -РУ. Запора до дверей, засов, пристосований для замикання. Затвор у нас біля дверей такий, що злодія не страшно (Сухорабівка), Абазівка, Кустолове, Дейкалівка, Гречанівка, Ромо-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 37

дан, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Очеретувате, Батьки, Сагайдак, Бірки, Захлюнанка, Селещина.

ЗАТІРКА, -КИ. Їжа, виготовлена з розчиненої в воді муки. На сніданок сьогодні Марина подала тільки затірку на олії (Сухорабівка), Стасі, Білики, Сокілка, Бірки, Пришиб, Оржиця, Литвяки, Стасі, Зіньків, Харківці.

ЗАТУЛКА, -КИ. Заслонка до отвору печі. Зроби нову затулку, бо піч відкрита стоїть (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Опришки, Битяги, Сухорабівка, Кутуржиха, Котельва, Теплівка, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина.

ЗАУШНИЦЯ, -ЦІ. Хвороба, пухлина за вухом. Оце вже давно хворіє наш Іван на заушницю (Зінці), Білики, Батьки, Пришиб.

* ЗАЦАРИНА, -НИ. Земельна ділянка, що знаходиться за цариною. Річка тіче аж там, на зацарині (Литвяки).

* ЗАЧИМБАРИТИ, -РЮ, -РИШ. Зарізати кабана. Вчора ми вже зачимбарили нашого кабана (Ланна).

ЗАЮРИТИ, -РЮ, -РИШ. і. Забешкетувати. Семен так заюрив на весіллі, що й з хати його вивели (Сухорабівка), Литвяки. 2. Забажати. І чого йому сьогодні так заюрилось іти в кіно? (Говтва).

ЗБЛАКОТИРИТИ, -РЮ, -РИШ. Див. ще УБЛАКОТИРИТИСЬ. Невдало щось зробити, спекти. Я зблакотирила хліб так, що він зовсім гливкий вийшов (Нехвороща).

* ЗБЛЕКОТИТИСЬ, -ТЮСЬ, -ТИШСЯ. Зійти з розуму. Ти вже мабуть зблекотився, бо й сам не знаєш, що кажеш (Сухорабівка).

ЗБОБЛЯТИ, -ЛЯЮ, -ЛЯЄШ. Погано зробити. Я оце збобляла сяк-так хліб та й пішла швидше в поле (Михайлівка), Великі Сорочинці, Харківці, Оржиця, Ромодан, Дейкалівка, Семенівка, Лазорки.

ЗБОЇНИ, -ЇН. Дрібна солома, що залишається після молотьби, відходи. Збери в лантух збоїни та занеси до комори (Абазівка), Судіївка, Броварки,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 38

Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Гречанівка, Лейкалівка, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Хейлівщина, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солонині.

ЗБРОДЕНЬ, -ДНЯ. Бродяга, приблуда. А цей збродень знов у нас тут вештається по селу (Риги), Селещина, Солониці.

ЗВОДНИЦЯ, -ЦІ. 1. Жінка, яка обдурює людей, зводить з доброго шляху. Марина така зводниця вдалася, що їй ніхто вже не вірить (Сухорабівка), Зінці, Білики, Пришиб. 2. Жінка, яка зводить людей докупи, мирить, одружує, знайомить тощо. А та зводниця вже поженила багато молодят цієї зими (Абазівка), Орданівка, Зіньків, Батьки.

ЗВОДНІ, -ДНІВ. (ЗВОДИ). Брехні, поговір. Ніхто вже тебе не слухає, бо ти зводні по селу розпускаєш (Сухорабівка), Білики, Зіньків, Лука, Тахтаулове, Кочубеївка, Сенча, Опришки, Битяги, Сокілка, Стасі, Кутуржиха, Очеретувате, Котельва, Лазорки, Повстень, Захлюпанка, Солониці, Підлужжя.

ЗГІН, -НУ. 1. Струмок, течія весняної снігової води. Біля згону, що йде з поля, схилилась вербичка (Жовнине), Пришиб, Опришки. 2. Загорода для денного відпочинку скоту. Всі корови зібралися вже до згону (Очеретувате), Кутуржиха, Батьки, Хейлівщина, Захлюпанка, Солониці.

ЗЕЛО, -ЛА. Трав'яна, рослинна зелень, водорослі зелені тощо. Радує душу зело, скрізь воно таке свіже повиростало (Абазівка), Броварки, Селещина, Литьяки.

ЗИКРАТИЙ, -ТА, -ТЕ. (ЗИРКАТИЙ). Витрішкуватий. Очастий, той, що далеко бачить, добре бачить, все помічає, далекозорий, булькатий. У двір за йшов такий зикратий чоловік, що я аж злякався (Литвяки), Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Сенча, Судіївка, Очеретувате, Хейлівщина, Селещина, Солониці, Лелюхівка.

ЗИЧИТИ, -ЧУ, -ЧИШ. 1. Позичати. Петро вдруге вже зичить мені гроші, а я швидко йому повертаю (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Опришки, Битяги, Білики, Котельва,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 39

Сагайдак. 2. Бажати комусь, висловлювати побажання. Настя зичить мені доброго здоров'я та всього кращого (Стасі), Сухорабівка, Кутуржиха, Теплівка, Захлюпанка, Селеіцина.

ЗІБКИ, -КІВ. Лушпиння з картопель. На снідання була варена картопля в зібках та огірки (Червонознам'янка), Рудька, Семенівка, Сагайдак.

* ЗІРНУТИ, -НУ, -НЕШ. Одірватись, звільнитись від чогось. Жучка зірнула з цепу й побігла по вулиці (Говтва).

ЗЛАПАТИ, -ПАЮ, -ПАЄШ. Впіймати, вхопити, зустріти. Був я в Решетилівці й там злапав Івана. А цей злапав яблуко й побіг додому (Сухорабівка), Зінці, Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Батьки, Петрівці.

ЗЛЯЩИТИ, -ЩУ, -ЩИШ. 1. Вдарити долонею по обличчю. Ти злящ його, Іване, щоб не базікав про тебе нісинітниці (Мачухи), Градизьк. 2. Вибити подушки. Вона сьогодні злящила свої всі подушки (Семенівка).

ЗНЕНАЦЬКА — присл. Несподівано, раптом. А сьогодні зненацька линув дощ, ніхто його не сподівався (Мачухи), Сухорабівка, Абазівка, Орданівка, Кустолове, Білики, Батьки, Пришиб.

ЗНЕЧЕВ'Я — присл. Без причини, знехотя, від нічого робити. Знечев'я пішов я собі блукати по селу (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Абазівка, Орданівка, Кустолове, Петрівці, Пришиб.

* ЗОЛІЛЬНИК, -КА, ЗОЛІННИК. Великий горщик, який використовується, в основному, для зоління білизни. Нагрій води в золільнику, будеш виварювати білизну (Брусове)

* ЗОЛОТОТИСЯЧНИК, -КА, Трав'яниста рослина. Нарви золототисячника та наклади на віз (Пришиб).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

* ИРЖИЩЕ, -ЩА. Назва поля, з якого скошено жито. Трактори вже вийшли орати иржище (Сіренки).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

І.

ІЗОК, ІЗКА, ЇЗОК. Перегородка (стіна) на річці для лову риби, яка робиться з очерету, коли річка замерзає

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 40

й ставиться верша. Давай поставимо ізок ось у цьому місті, щоб риба його не обійшла (Сухорабівка), Мала Решетилівка, Лука, Харківці.

* ІСТИК, -КА, ЇСТИК. Дощечка для чищення плуга від липкої землі. Як же я почищу леміш, коли істик поламався? (Пришиб)

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Й.

ЙОРЖ, -ЖА. 1. Порода риби. Йоржів у нас багато водиться в річці (Сухорабівка), Зінці, Мачухи, Абазівка, Білики, Зіньків, Пришиб. 2. Вид зачіски. Він підстригся під йорж, волосся так і стоїть на його голові (Кустолове), Білики.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

К.

КАБАН, -НА. Частина печі. Бабуся сиділа на лежанці та тулилась до теплого кабана (Градизьк), Красне, Говтва.

КАБАТИРКА, -КИ; ТАБАТИРКА. Тютюнниця, скринька або кесет для тютюну. Візьми в кабатирці тютюну та дай мені понюхати (Сухорабівка), Абазівка, Білики, Пришиб, Говтва.

КАБИЦЯ, -ЦІ. 1. Ямка для улаштування на відкритому повітрі кухонного казана. У кабиці вже розіклали вогонь, будемо варити сніданок (Литвяки), Ромодан, Риги, Сенча, Броварки, Опришки, Битяги, Білики, Стасі, Сухорабівка, Очеретувате, Батьки, Котельва, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина. 2. Яма, в якій замішують глину. Насип глини в кабицю та заміси, будемо віхтювати хату (Абазівка), Судіївка, Солониці.

* КАГАЛА, -ЛИ. Велика сім'я. У мене така кагала, що все за зиму поїсть (Сухорабівка).

КАГАНЕЦЬ, -НЦЯ. Лампа гасова. Тепер уже є в нас електрика й ми каганцями не світимо (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Дейкалівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 41

КАДОВБИНА, -НИ. Яма, наповнена водою. Я вигнала качок в кадовбину, нехай там купаються (Опришки).

* КАДУБ, -БА. Велика діжка для муки тощо. Набери з кадуба трохи борошна та принеси домене (Сенча), Дейкалівка, Мачухи.

КАЗАМЕТ, -ТА. 1. Закутень біля печі. З цього казамета й світа не видно, та хоч тепло тут (Семенівка), 2. Холодна й неосвітлена кімната. Хочби ви ще одно вікно поставили в тому казаметі (Кустолове).

КАЗИЛО, -ЛА. Назва рослини. Сьогодні разом підемо зривати казило (Мачухи).

КАЛАМАЙКА, -КИ. Вид жіночого одягу. Марина знову одягла свою нову каламайку (Кустолове), Говтва, Рудька, Оржиця, Петрівці, Харківці.

КАЛАМАРЧИК, -КА. Пляшечка, скляний флакончик невеличкого розміру. Баба Палажка принесла з лікарні в каламарчику якісь ліки (Абазівка), Броварки, Оржиця, Шульжани, Гречанівка, Опришки, Білики, Сухорабівка, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка.

КАЛАМАШКА, -КИ. Підвода з ящиком для перевозки грузу, землі тощо. Та й важка ця каламашка, а з землею й коні її не підвезуть (Судіївка), Семенівка, Ланна, Литвяки.

КАЛГАН, -НУ. 1. Коріння рослини, на якому роблять настойку з горілки. Зберігай цей калган, зробиш колись настойки доброї та й вип'єш, як живіт болітиме (Семенівка), Шишаки, Батьки, Тахтаулове. 2. Глузливе прозивання нерозумної голови. Оце ж який він калган удався, хоч і великий виріс (Малий Кобелячок), Рудька, Говтва, Оржиця, Опришки.

КАЛЯТИ, -ЛЯЮ, -ЛЯЄШ. Забруднювати. Закаляли мені весь двір, а впорядкувати ніколи (Абазівка), Судіївка, Опришки, Сухорабівка, Кутуржиха, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Солониці.

* КАЛЬНИЙ, -НА, -НЕ. Брудний, грязький. Ой кальна сьогодні тут скрізь дорога стала (Малий Кобелячок).

КАЛЬОГА, -ГИ. Дика рослина з чорним олійним зер-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 42

ном. Я дуже пережарила кальогу, через те і олія вийшла гіркувата (Семенівка).

КАМЕНКА, -КИ. Шосейна дорога. По цій каменці доїдеш до самої залізниці (Мала Решетилівка), Шульжани, Ромодан, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Сагайдак, Бірки, Солониці, Підлужжя.

КАНАПЕЙ, -ПЕЯ. Довга лава під стіною. Сідайте на канапей та відпочивайте (Судіївка), Кутуржиха.

* КАНУДИТИ, -ДЮ, -ДИШ. Нудити. Щось мені канудить від цього обіду (Тахтаулове).

КАПЛУН, -НА. Прозивання тварини з великими вухами, одвішеними вниз. У тебе свині всі вдалися каплуни (Броварки), Оржиця, Гречанівка, Стасі, Солонині.

* КАПТУР, -РА. Див. ще очіпок. Головне вбрання заміжніх жінок. Прокинулась я, а на голові вже каптура немає (Василівна).

КАРАБЛИК, -КА. Див. ще ОЧІПОК. Твій караблик дуже гарний, тай коси добре держить (Лука).

КАРАСКА, -КИ. Одяг в вигляді довгої кофти, іноді на ваті. Марина вже надягла свою караску, а ми ще не боїмося холоду (Сокілка), Білики, Солониці, Селещина, Сухорабівка, Ровтва, Пришиб, Судіївка.

* КАРТАН, -НА. Низький на зріст чоловік. У нього дід і батько були здорові, а він картан (Сухорабівка).

КАТКОМ, -присл. Бігцем, швидкою хоадою. Катком, Іване, йди й катком повертайся, бо ніколи (Семенівка), Красне.

КАТРАГА, -ГИ. Приміщення, легке накриття без стін. Одвезіть та поскладайте ці бочки в катрагу (Броварки), Сенча, Кочубеївка, Шульжани, Битяги, Сокілка, Сухорабівка, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

КАЧАЛКА, -КИ. Спеціально обструганий круглий дерев'яний валок, на який накатують білизну для прасування. Поклади мені качалку та рубель,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 43

буду качати сорочки (Абазівка), Сенча, Мачухи, Очеретувате, Сіренки, Білики, Оржиця, Харківці, Шишаки, Зіньків, Семенівка.

КАШАТНЯ, -НІ. Діти, гурт дітей, дітвора (з глузливим відтінком). Як ускочила та кашатня в хату, так ми й не раді вже були (Малий Кобелячок), Великі Сорочинці.

КАШКА, -КИ. 1. Цвіт акації або верби. Акація вже викинула кашку, а як добре вона пахне (Сухорабівка), Аврамівка, Литвяки, Говтва, Абазівка, Орданівка, Білики. 2. Деякі види квітів. Я нарвала кашки й уквічала всю хату (Ланна), Абазівка, Семенівка.

* КВАСЕЦЬ, -ЦЯ. Вид лісової трави. А тут біля дерев густо розростається квасець (Лазорки).

* КВАША, -ШІ. Вид страви. Зваріть нам кваші — дуже давно її вже їли (Пришиб).

* КВІ[Т]ЧАННЯ, -НЯ. Звичай прикрашати молоду на весіллі, хату, двір тощо. А нашу Марисю уже й квітчали й повінчали (Очеретувате), Кутуржиха.

КВІТЧАТИ. Див. КВІТЧАННЯ.

* КЕБАТИ, -БАЮ, -БАЄШ. Розуміти, розбиратись. Ти в цьому ділі нічого не кебаєш (Пришиб).

* КЕГЛІ, -ЛІВ. Робочі черевики. Мій чоловік обув свої кеглі й пішов до току (Білики).

КЕНДЮХ, -ХА. Шлунок. Із кішок зробиш ковбаси, а кендюх викинь собакам (Очеретувате), Білики, Сокілка, Захлюпанка, Орданівка, Зінці, Оржиця, Селещина, Пришиб, Зіньків, Говтва.

КЕНДІ. Див. КИНДІ.

КЕРПИЧ, -ЧУ. Плитки для палива, виготовлені з моху, кізяків чи інших матеріалів; також саморобні плитки з глини в суміші з соломою, що служать як будівельний матеріал. У нас хата зроблена з керпичу (Орданівка). Порозкладайте керпич, нехай сохне, бо скоро вже й протопити ним доведеться (Малий Кобелячок).

КЕРЯ, -РІ. Вульгарне прозивання друга, товариша (частіше спільника по пияцтву). Ходімо, керя, примочимо трохи та закусимо (Аврамівка), Михайлівка, Говтва, Мачухи, Малий Кобелячок.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 44

* КЕТЯ, КЕТІ. Дитяча-назва конфетів, гостинців. Ось тато скоро вже прийде й принесе тобі кеті (Семенівка).

КИБИЧ, -ЧА. Іронічне прозивання горбатого носа. Дивись, як нюхає він своїм кибичем (Сухорабівка).

КИЛЬДІМ, -МУ. Буфет, закусочна. Ходім, Іване, в кильдім, вип'ємо пивця (Сухорабівка), Тахтаулове, Судіївка, Абазівка, Стасі.

КИМАТИ, -МАЮ, -МАЄШ; КИМАРИТИ. Дрімати. Він кимав усю дорогу прямо на возі (Семенівка), Ланка, Аврамівка, Михайлівка, Жовнине.

КИНДІ, -ІВ; КЕНДІ. Вид легкого взуття, черевиків. Натягни на ноги кинді та виходь на вулицю (Мачухи), Абазівка, Говтва, Филенкове.

КИП'ЯЧ, -ЧУ. Кип'яча вода, окріп. Не розливай кип'ячу, бо обвариш руки (Броварки), Сенча, Оржиця, Шульжани, Гречанівка, Дейкалівка, Очеретувате, Котельва, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак.

КИРДАТИЙ, -ТА, -ТЕ (КИРЗАТИЙ). 1. Людина з коротким або кирпатим носом, курноса. Мене в селі всі називають кирдатим (Кирияківка), Сухорабівка, Михайлівна, Малий Кобелячок, Шульжани, Тахтаулове, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Опришки, Битяги, Сокілка, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Сагайдак, Селещина, Солониці. 2. Мордатий. Ти такий кирдатий, що всього лиця й за день не об'їдеш (Білики), Котельва, Бірки.

КИРДИЧКА, -КИ. Мала на зріст жінка, людина (іронічно). Якби вона була не така кирдичка, то взяли б уже її давно (Тахтаулове), Битяги, Солониці, Підлужжя.

КИРДЯ, -ДІ. Див. КИРДАТИЙ.

КИРЗАТИЙ, -ТА, -ТЕ. Див. КИРДАТИЙ.

КИРИК, -КА. Малий на зріст чоловік. Тобі добре, що ти кирик, а я не пролізу в цю щілину (Абазівка), Малий Кобелячок, Федорівна Батьки, Петрівці, Зіньків, Сухорабівка, Ромодан, Бірки.

КИРПОЛОГИ. Див. ТИРПОЛОГИ.

* КИРЯ, -РІ. Друга назва сокири. Візьми кирю та нагостри її добре, будемо дрова рубати (Семенівка).

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 45

КИСЛЯК, -КУ. Кисле молоко, що залишається після зібраної сметани. Збирай усю сметану, а мені давай кисляк, бо я люблю його їсти з хлібом (Судіївка), Оржиця, Гречанівка, Яреськи, Мачухи, Білики, Брусове.

КИТЕЦЬ, -ЦЯ. Отвір на льоду, обгороджений тинком з очерету. Китці робляться для дихання риби. Треба зробити на льоду ще один китець для риби (Сіреньки), Битяги, Селещина, Ряське.

* КІНОШНИК, -КА. Кіномеханік. Наш кіношник сьогодні цілий день біля клубу (Абазівка).

КЛАНДАТИ, -ДАЮ, -ДАЄШ. 1. Дуже повільно йти, плентатись. А Іван кландає, наче неживий (Аврамівка). 2. Просити, випроховувати щось. Ївга й досі кландає зерна для посіву то в мене, то в Катерини (Сенча), Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солонині.

* КЛЕВЕЦЬ, -ЦЯ. Друга назва молотка. Візьми клевець та прибий защіпку до дверей (Малий Кобелячок).

КЛИГАТИ (ГЛИГАТИ), -АЮ, -АЄШ. 1. Відкашлюватись, коли щось у горлі застряло. Удавився кісткою та й клигає (Ялинці), Опришки, Сокілка, Кутуржиха, Очеретувате. 2. Повільно повертатись, помалу щось робити, поратись. Бабуся клигає собі цілий день біля печі (Семенівка), Ялинці, Тахтаулове, Сенча, Абазівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина. 3. Хворіти, нездужати, животіти. Здоров'я в нього зовсім слабе, ледве клигає (Ромодан), Кочубеївка, Судіївка, Битяги, Білики, Сухорабівка, Батьки, Котельва, Лазорка, Теплівка, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

КЛИНЕЦЬ, -ЦЯ. Місцина, оточена з усіх боків яром, дорогами тощо. В лисичиному яру аж п'ять клинців і всі вже засіяні (Аврамівка), Михайлівка, Мачухи, Лука.

КЛЮЧКА, -КИ. Прилад для смикання соломи чи сіна з скирти. Бери ключку та йди смикати солому (Литвяки), Мачухи, Нехвороща, Шишаки, Сагайдак,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 46

Оржиця, Зіньків, Захлюпанка, Говтва, Пришиб, Нехвороща.

КЛЬОК, -КА. 1. Дитяча гра. Хлопці, збирайтесь на вигін у кльока грати (Зіньків). 2. Картуз. Надівай кльок, бо надворі холодно (Литвяки).

КОБЕНИТИ, -НЮ, -НИШ. Лаяти, сварити. Свекруха кобенить сьогодні цілий день свою невістку (Сухорабівка), Литвяки.

КОБЕНЯК, -КА. Теплий верхній одяг з накидкою на голову від холоду та дощу. Надівай свій кобеняк, бо в дорозі буде холодно (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Ромодан, Опришки, Битяги, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Батьки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина.

КОБКА, -КИ. 1. Металева коробка, якою набирають зерно, муку тощо. Насипайте повну кобку зерна (Сухорабівка), Семенівка. 2. Велика посудина місткістю 3-4 відер, якою тягають з колодязя воду. Три кобки води витяг ли, а всіх рядків ще не полили (Жовнине), Батьки. 3. Накидка на голову від дощу, пришита біля кереї. Накинь на голову кобку, бо дощить дуже (Ланна), Аврамівка, Мачухи, Абазівка, Орданівка, Шишаки, Федорівка, Зіньків, Дейкалівка, Шульжани, Риги, Оржиця, Броварки, Абазівка, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Захлюпанка, Селещина.

КОВБАНКА, -КИ. Див. ще КОЛДОБИНА. Невелика заглибина, наповнена водою. Набери з ковбанки, води та полий капусту (Аврамівка), Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка, Шишаки, Зіньків.

КОВБАСИТИ, -СЮ, -СИШ; КОВБЕНИТИ. 1. Погано, невміло прати білизну. Оце так-сяк повиковбасювала сорочки та й повішала сушити (Кагамлик), Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Мачухи, Білики. 2. Довго, погано виконувати якусь роботу. Ти давно ковбасиш та ніяк не закінчиш цієї ділянки (Говтва), Семенівка.

* КОВБИК, -КА. М'ясна їжа, що виготовляється начинкою оболонки шлунка, подібно до ковбаси. А на вечерю сьогодні подали ковбик (Старий Коврай), Теплівка.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 47

КОВБУША, -ШІ. Прилад для ловлі риби. Xлопці взяли ковбуші й пішли на річку ловити рибу (Аврамівка), Малий Кобелячок, Красне, Петрівці.

КОВГАНКА, -КИ. Див. ще САЛЯНКА. Дерев'яний посуд, у якому готують, товчуть сало для заправки борщу. У ковганці вже лежало сало, його треба стовкти й покласти в борщ (Кирияківка), Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Очеретувате, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки.

КОВЕЗА, -ЗИ. Див. ще КОВЕРЗА. 1. Презирлива назва нечепурної, неповороткої людини. А та ковеза поки повернеться, то й ворона в рот їй улетить (Сухорабівка). 2. Вередлива, плаксива дитина. Коли вже ти перестанеш скиглити, ковеза ти погана (Сухорабівка).

КОВЕЗКА, -КИ, GOBE3KA. Палиця, на яку опираються при ходінні. Моя бабуся вже не може ходити без ковезки (Ланна), Михайлівка, Говтва, Красне, Федорівка, Лука.

КОВЕРЗА, -ЗИ. Див. ще КОВЕЗА. Вередування, вередлива людина. Коверзи прийшли їй на думку, все їй не подобається (Сухорабівка), Зінці, Тахтаулове, Абазівка, Кустолове, Білики.

КОВЗАТИ, -АЮ, -АЄШ. Прати білизну на льоду. Дочко, іди зі мною на річку ковзати сорочки (Семенівка), Аврамівка, Литвяки.

КОВНІР, -РА. Комір, воротник. У твоїй свиті ковнір уже зовсім потерся (Броварки), Судіївка.

КОДРЯ, -РІ. Див. ще ЛІЖНИК. Грубе рядно для вкривання, з волокна або вовни. Вживаєтьса також як застілка. Бери кодрю та вкривайся, бо холодно вже стало (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Дейкалівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці.

КОЗА, -ЗИ. Прилад, на якому діти ковзаються по льоду. Василько їхав по льоду на козі (Семенівка).

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 48

* КОЗАЧКИ, -КІВ. Червоні жучки. Ось тут уже багато повилазило на сонце козачків (Брусове).

* КОЗЕЛЬКИ, -КІВ. Вид стеблової рослини. По-під горою багато росте козельків (Семенівка).

КОЗУБ, -БА. Корзинка, кошик. Бери з собою козуб, складемо туди всі наші гриби (Білики), Сухорабівка, Батьки, Котельва, Теплівка, Захлюпанка, Селещина.

КОЗУБЕНЬКА, -КИ. Кошик. Набери в козубеньку грибів та й понесемо додому (Литвяки).

* КОКОЧКО, -КА. Дитяча назва яєчка. Мамо, дайте мені кокочко (Пришиб).

КОЛДОБИНА, -НИ. Див. ще КОВБАНКА. Яма, заглиблення у землі. По колдобинах ховались лисиці, так ми їх і вигнали звідти (Филенкове).

* КОЛДОВИНА, -НИ. Жінка-знахарка. Щось вона занедужала, поведи до колдовини, нехай пошепче (Пришиб).

КОЛИВО, -ВА. 1. Канун, рисова каша з солодкою підливою в пам'ять померлих. Поставте коливо на столі біля покійника (Сухорабівка), Семенівка, Мачухи, Красне, Федорівка, Зіньків, Лука. 2. Солодка вода для куті тощо, переважно на меду. Кутя в них була з коливом, дуже смачна (Шишаки).

КОЛІШНЯ, -НІ. Пристрій до плуга з колесами. Колішня біля твого плуга щось уже зіпсувалась (Яреськи), Старий Коврай, Теплівка, Підлужжя, Білики, Лелюхівка, Великі Кручі, Сагайдак.

КОЛОДІЙ, -ДІЯ. Ніж з дерев'яною колодкою. Мотря чистила буряки великим колодієм (Семенівка), Ланна, Говтва, Шишаки, Лука, Великі Сорочинці.

* КОЛЯРНИЙ, -НА, -НЕ. Кольоровий. Така велика колярна хустка була в Ганни (Семенівка).

КОМОЧОК, -ЧКА. Маленький оберемочок чогось. Грудочка чогось, клубочок. Принеси з току комочок соломи (Ланна). Поклади під низ комочок паперу (Абазівка), Шульжани, Тахтаулове, Риги, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Сагайдак, Солонині.

КОНВАЛІЯ, -ЛІЇ. Вид квіток. Вже починають

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 49

розквітати конвалії (Абазівка), Орданівка, Кустолове, Зіньків, Петрівці.

КОНОЗДРЯ, -РІ. Жовті квіти, що цвітуть на болоті ранньою весною. Коноздря вже зацвіла, вкрила все болото жовтизною (Литвяки).

КОНОПАТИЙ, -ТА, -ТЕ. З рябим обличчям. Хлопчик був конопатий і через те його всі передражнювали (Абазівка), Судіївка, Броварки, Оржиця, Риги, Шульжани, Гречанівка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

КОНОШОК, -ШКА. 1. Назва малої дитини (з пестливим відтінком). А твій коношок, здається, навесні родився чи коли? (Сухорабівка), Семенівка, Кутуржиха, Сагайдак, Захлюпанка. 2. Щось маленьке, людина, предмет тощо. В тебе мисочки, як коношки, такі маленькі, кругленькі й гарненькі (Кованьківка), Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка, Дейкалівка, Тахтаулове, Кочубеївка, Судіївка, Абазівка, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Очеретувате, Батьки, Котельва, Солониці, Підлужжя.

КОПАНИЦЯ, -ЦІ. Друга назва невеликого заступа. Беріть копаниці та йдіть копати буряки (Семенівка), Аврамівка, Говтва, Мачухи, Тахтаулове.

КОПИСТКА, -КИ. Дощечка для вимішування тіста й страв, мішалка. Подай копистку, я буду вже тісто вимішувати (Мачухи), Абазівка, Орданівка, Кустолове, Білики, Батьки, Петрівці, Говтва, Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Судіївка, Опришки, Битяги, Сокілка, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя, Ряське.

КОПКА, -КА. Дитяча назва картоплі. Не плач, Катрусю, я тобі зараз зварю копки (Сухорабівка), Мачухи, Абазівка, Нехвороща, Малий Кобелячок, Сіренки, Зіньків.

КОРЕЦЬ, -РЦЯ. 1. Широка лопата для накидання землі. Подай корець, я підкидаю глину (Кустолове). 2. Кухоль. Набери в корець води та

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 50

понеси дідові (Литвяки). 3. Вид дерев'яного совка у мірошників, також як міра сипкого. Насип мені п'ять корців муки (Шишаки), Малий Кобелячок, Сіренки.

КОРЗАТИ, -ЗАЮ, -ЗАЄШ. Невміло й дуже повільно виконувати роботу. Корзає мені швець чобота вже цілий тиждень і краю не видно (Ялинці), Семенівка, Ланна, Градизьк, Петрівці, Зіньків, Харківці.

* КОРОБОК, -КА. Дощана оббивка під стріхою. Хату вже перекрили, але коробок залишили старий (Білики).

КОРОВАРНЯ, -НІ. Приміщення для корів, колгоспна ферма. Сестра моя пішла вже на короварню (Лапна), Орданівка, Красне, Броварки, Судіївка, Батьки, Хейлівщина

* КОРОВ'ЯК, -КА. Трава, соки якої використовують для змазування ран корови від укусів мух. Нарви коров'яку, бо мухи заїдають корову (Пришиб).

* КОРОДИТИСЬ, -ДЖУСЬ, -ДИШСЯ. Скаржитись на щось зле, на хворобу. Він уже давно кородиться на те, що в животі болить (Шишаки, Мала Решетилівка).

* КОРЧІЙ, -ЧІЯ. Хвороба свиней. Тепер свині вже не поправляються, корчій напав (Мала Решетилівка).

КОРЧОЛУВАТИЙ, -ТА, -ТЕ. 1. Людина з рябим обличчям. У неї син удався корчолуватий на обличчі (Литвяки), Кочубеївка, Солониці. 2. Нерівний, стовбур дерева. Наша верба не така корчолувата, як та, що на вулиці (Красне), Оржиця, Броварки, Судіївка, Хейлівщина, Солониці.

* КОСТРИЦЯ, -ЦІ; КІСТРИЦЯ. Висушена й поламана оболонка волокна з конопель, сухе стебло. Я вже потерла коноплі й натрусила тут багато костриці (Семенівка).

КОЦЮБА, -БИ. Кочерга. Бери коцюбу та виймай сковороду з печі (Абазівка), Броварки, Оржиця, Опришки, Лазорки, Захлюпанка, Селещина.

* КОШІЛЬ, -ЛЯ. Див. ще КОШУЛЯ. Велика корзина. Складай буряки в кошіль та й понесемо їх до сіней (Пришиб).

КОШУЛЯ, -ЛІ. Див. ще КОШІЛЬ. Велика корзина з

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 51

двома ручками, кошик. Повкидай у кошулю всі головки капусти (Абазівка), Сенча, Оржици, Дазорки, Повстень, Великі Кручі, Захлюпанка.

* КРАМНЕ, -НОГО. Мануфактура, мануфактурні вироби. А я оце пошила собі крамну сорочку (Слобідка).

* КРАШАНКА, -КИ. Яйце. Сьогодні кури знесли сім крашанок (Брусове).

КРЕСЕЛКО, -КА. Дитячий стілець. Дочко, постав тут дитині креселко (Абазівка), Малий Кобелячок, Красне, Батьки.

КРУЧАЛКА, -ЛКИ. 1. Пристосування для катання дітей з круговою їздою на землі або на льоду. Всі наші діти вже розважались на кручалці (Семенівка). На ставку молодь уже в неділю влаштувала кручалку (Зінці), Абазівка, Мачухи, Малий Кобелячок, Судіївка, Повстень, Захлюпанка, Селещина. 2. Прилад над колодязем для витягання води, що має валок, який крутиться й намотує вірьовку або цеп. Витягни кручалкою води з колодязя (Абазівка).

КУБАХА, -ХИ. 1. Висока шапка, кубанка. Вже тепер свою кубаху він з голови не скидає (Семенівка). 2. Ямка, для посадки картоплі чи іншого насіння. Нароби на городі кубашок, я посаджу огірки (Гречанівка), Риги, Оржиця, Броварки, Опришки, Битяги.

КУБИР, -РА. 1. Велика посудина для меду тощо. Дали мені кубир отой, а мед у ньому не вмістився (Семенівка).

КУДЕЛЯ, -ЛІ. Жмут вовни або волокна, приготовлений для пряжі. Бери куделю та починай прясти (Кустолове), Абазівка, Судіївка, Броварки, Оржиця, Лазорки, Сагайдак, Бірки, Лука, Мачухи, Сухорабівка, Білики, Великі Кручі, Семенівка, Батьки, Захлюпанка, Котельва.

КУДОВЧИТИ, -ВЧУ, -ВЧИШ; КУДОМ'ЯЧИТИ. Бити, душити. Незабаром його почали кудовчити так, що й стогнати довелось (Ланна), Решетилівка, Аврамівка, Михайлівка, Мачухи.

КУДОМ'ЯЧИТИ. Див. КУДОВЧИТИ.

* КУЙОВДИТИ, -ДЖУ, -ДИШ; КУЙОВДИТИСЬ. Бешкетувати, щось перекидати, неспокійно сидіти. А цей,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 52

хлопчина не посидить спокійно, усе куйовдиться (Пришиб).

КУЛЬБАБА, -БИ Лугова рослина, що цвіте жовтим кольором. Між травою густо поросла кульбаба й зацвіла вже по всьому лугу (Мала Решетилівка), Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя, Ряське.

КУЛЬБАКА, -КИ. Сідло. Клади кульбаку на коня та поїдем до лісу (Абазівка), Захлюпанка, Михайлівка, Зіньків.

* КУРОВАРНЯ, -НІ. Горілчаний або пивний завод. Збирайся вже та йди до куроварні на роботу (Семенівка).

КУРТА, -ТИ. 1. Козачий одяг. З прадіда я пам'ятаю, носили тоді ще козаки курти (Селещина). 2. Короткий теплий одяг. Надягни курту, бо вже стало холодно (Битяги), Сагайдак.

* КУХЛЯ, -ЛІ. Невеликий горщик. У мене ще й досі стоїть ціла кухля вчорашнього молока. (Брусове).

* КУХОЛЬ, -ЛЯ. Посудина для пиття води. Візьми кухоль та принеси мені води напитись (Говтва), Малий Кобелячок.

КУЦАК, -КА (КУЦИК). 1. Назва короткого зимового одягу. Вона купила собі й уже надягла новий куцак (Брусове), Семенівка, Мачухи, Малий Кобелячок, Градизьк, Великі Сорочинці, Абазівка, Битяги, Кутуржиха, Очеретувате. 2. Невисока людина. Куцаки тепер уже часто родяться у нас на селі (Сухорабівка), Литвяки, Дейкалівка, Броварки, Батьки, Котельва, Лазорки, Хейлівщина. 3. Укорочена рушниця або взагалі якийсь предмет. У нас тут партизани з куцаками сиділи в лісах (Говтва), Сухорабівка, Жовнине, Ромодан, Оржиця, Судіївка, Опришки, Захлюпанка, Селещина. 4. Собака з укороченим хвостом. Ох і злий же ваш куцик, проходу не дає нікому (Ланна).

* КУЦИНА, -НИ. Верхній, недовгий одяг. Він наки-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 53

нув на плечі свою куцину й вибіг з хати (Сухорабівка).

КУЧА, -ЧІ. 1. Ящик або невеличка загорожа з дощок чи плетива для домашньої птиці тощо. Позаганяй курей до кучі, я там зерно їм дам (Риги), Гречанівка, Сагайдак. 2. Пристрій в вигляді плетеного або дощатого ящика на возі для перевезення полови, качанів тощо. Поскидайте всі збоїни в кучу, будемо везти додому (Кочубеївка), Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Дейкалівка, Стасі, Теплівка

КУЧМА, -МИ. Нестрижене, збите докупи густе волосся на голові. Петруся відіслали з школи, щоб він постриг свою кучму (Абазівка), Судіївка, Броварки, Оржиця, Білики, Батьки, Лазорки, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Сухорабівка, Мачухи, Лука.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ЛАБАЗ, -ЗА. 1. Велике громадське приміщення, що використовується як склад. Зерно в мішках уже звезли й склали в лабаз (Семенівка). 2. Прибудований до хати невеличкий коридорчик, що використовується як майстерня, склад тощо. Однеси дідусеві сапу в лабаз, хай полагодить (Батьки).

* ЛАВРИК, -КА. Черепашка. Діти назбирали багато лавриків і поклали на вікні (Семенівка).

ЛАГУН, -НА. 1. Дерев'яний бочонок для перевозки води. Скидай лагун на полугарбок, поїдемо по воду (Кустолове), Михайлівка, Малий Кобелячок. 2. Великий чавун. Мати купила лагун варить у ньому картоплі для свиней (Говтва), Тахтаулове.

ЛАДУНКА, -КИ. 1. Медальйон. А на шию вона поначіплювала багато намиста та ще й на ланцюжку ладунку (Зінці), Зіньків, Білики. 2. Пришита до пояса кишеня. Заховай гроші в ладунку, вони звідти не випадуть (Броварки), Стасі, Ряське.

ЛАЙБА, -БИ. 1. Машина, яка вже зносилась і працює погано. А та лайба ще й досі працює у нас в степу (Говтва), Оржиця. 2. Неповоротка, ледача людина. Ця лайба ходе тут та тільки заважає, а не допомагає (Судіївка), Захлюпанка.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 54

ЛАЙДАК, -КА. Див. ще ЛЕЖЕНЬ. 1. Ледачий чоловік. А цей лайдак нічого не робить, а тільки вилежується в садку (Абазівка), Броварки, Риги, Тахтаулове, Білики, Стасі, Кутуржиха, Батьки, Лазорки, Бірки, Солониці, Лелюхівка. 2. Назва одягу. Одягай свій лайдак, бо вже сьогодні холодно (Судіївка).

ЛАМПАЧ, -ЧУ. Будівельний матеріал, вироблений у вигляді плиток із суміші соломи й глини. Зробили вже ми п'ятсот штук лампачу, а його не вистачає (Кустолове), Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Михайлівка, Говтва, Мачухи.

* ЛАНЦІ, -ЦІВ. Див. ще РАНЦІ. Старий порваний одяг, ганчір'я. Довго ми ходили в тих ланцях, поки купили новий одяг (Нехвороща).

ЛАПТА, -ТИ. Назва дитячої гри. Зібралися діти й знову почали грати в лапти (Кустолове), Судіївка, Котельва, Лазорки.

ЛАТАХИ, -ХІВ. Водяна рослинність з широким листом. Латахи густо вкрили всю воду (Семенівка), Аврамівка, Литвяки, Абазівка.

ЛАХАНКА, -КИ. 1. Дерев'яна низенька діжка, у якій готують корм для свиней. В лаханці запарили полову, а ще треба підкинути картопель (Сухорабівка), Мостовівщина, Аврамівка, Говтва, Мачухи. 2. Дерев'яне помийне відро. Лаханка вже повна була, поназливали туди помиї (Семенівка), Ланна, Михайлівка, Орданівка, Жовнине. 3. Цинова миска глибока, з двома ручками. Принеси лаханку, виллємо туди воду (Литвяки).

* ЛАХИ, -ХІВ. Зневажлива назва поганого, потертого одягу. Одягай свої лахи та йди вже сторожувати (Тахтаулове).

ЛАЦЮГА. Див. ЛЕЙБА.

ЛЕГАКА, -КИ. Див. ще ЛЕЙБА. Ледащо, лежень. Він така легака, що цілий день нічого не робить (Михайлівка).

ЛЕЖЕНЬ, -ЖНЯ. Див. ще ЛАЙДАК. 1. Ледачий чоловік. А цей лежень коли вже буде йти на роботу? (Абазівка), Судіїва, Оржиця, Риги, Гречанівка, Битяги, Білики, Батьки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 55

2. Частина печі. У баби Одарки на печі добре побудовано лежень (Абазівка), Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Дейкалівка, Сокілка, Стасі, Котельва, Хейлівщина.

ЛЕЙБА, -БИ; ЛАЦЮГА. Див. ще ЛЕГАКА. Ледача, людина, ледар. От лейба ти великий — і цього не міг зробити (Сухорабівка), Семенівка, Малий Кобелячок.

ЛЕЙДАТИ, -АЮ, -АЄШ. Ледащитись, довго й повільно йти, повільно працювати. Ну й лейдаєш ти, наче неживий (Литвяки), Мачухи, Тахтаулове, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ЛЕМЗАТИ, -ЗАЮ, -ЗАЄШ; ЛЕМАТИ. Ходити дуже повільно, кволо Чого ти лемзаеш, наче неживий? (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка.

ЛИГУН, -НА. Підлабузник. Комірник у нас дуже великий лигун, бач як до голови лащиться (Пришиб).

* ЛИЗУНЕЦЬ, -НЦЯ. Великий шмат солі, що дається коровам чи волам для лизання. Принеси лизунець до хліва, нехай корова лиже (Броварки).

* ЛИНДА, -ДИ. Ледача, неохайна людина. А цей линда все ходе по селу розхристаний, нічого не хоче робити (Аврамівка).

* ЛИПІВКА, -КИ. Діжка для меду. Треба зробити липівку для меду (Ялинці).

ЛИЦІЯ, -ЦІЇ. Кущове колюче дерево, дереза. Край стежки скрізь поросла густо лиція (Сухорабівка), Говтва, Семенівка, Мачухи, Сіренки, Тахтаулове.

* ЛІЖНИК, -КА. Див. ще КОДРЯ. Тепле укривало, виткане з овечої вовни. У хаті так стало холодно, що треба ліжником укритись (Оржиця), Велика Кохнівка.

* ЛІСА, -СИ. Див. ще ЛЯСА. Огорожа, сплетена з лози. Тут у нас усі двори обгороджені лісою (Брусове).

ЛІТНИ[Я]К, -КА. Див. ще Л1ТНЯЧКА. Легенька одежина для літа. Наша бабуся ще й досі носить літник, а ми вже не носимо (Броварки).

ЛІТНЯЧКА, -КИ. Див. ще ЛІТНИК. Легка, літня спідниця. Надягай уже свою літнячку, бо надворі дуже тепло (Теплівка), Лазорки.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 56

* ЛОВКО — присл. ЛОВКИЙ, -КА, -КЕ. Гарно, гарний, красиво, красивий. Онисько ловко одягається та й він сам ловкий, любо глянути на нього (Сенча), Риги, Брусове.

ЛОДОК, -КА. Зроблена з льоду фігура, на якій спускаються з гори; використовується також для катання замість санок. Він узяв свій лодок і поїхав кататись на річку (Аврамівка).

* ЛОСКОМ — присл. Усе, усе разом. Наша пшениця лоском вилягла, нічого не залишилось на корні (Олександрівка).

ЛОТОКИ, -КІВ. Канава, в якій пропускається вода з швидкою течією; пристрій для стоку води. А вода в лотоках аж шумує (Сухорабівка), Білики, Литвяки, Мала Решетилівка, Риги, Оржиця, Абазівка, Великі Кручі, Бірки, Лелюхівка. 2. Місце, де збігається вода двох річок і створює велику течію. В лотоках вода аж кипить (Сенча).

ЛУПЕТ, -ТА. Кусень, шмат хліба. Федорові я поклала крашанок і лупет хліба на дорогу (Ланна), Литвяки, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки.

* ЛУПКА, -КИ. Побій, побиття. Вжив, у фраз. лупки давати. Як зговоримось усі, зберемося разом та й дамо йому доброї лупки (Ланна).

ЛЯДИ, ЛЯД. Віконниці, що закривають вікна знадвору. Зачини ляди, а тоді засвітиш у хаті світло (Теплівка).

* ЛЯНГА, -ГИ. Назва дитячої гри. Ти ж уже великий, а хочеш грати з дітьми з лянги (Велика Кохнівка).

* ЛЯПАНИЦЯ, -ЦІ. Мокрий сніг. Он бачиш, яка ляпаниця надворі почалася, без керєї не пройдеш (Броварки).

* ЛЯПУН, -НА. Чоловік, який любить побалакати. Той старий ляпун набалакав уже вам багато (Сухорабівка).

ЛЯСА, -СИ. Див. ще ЛІСА. Плетена загорожа, ліса. Біля нашої ляси ще лежав сніг (Аврамівка).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

* МАДИКУВАТИ, -КУЮ, -КУЄШ. Див. ще МУДИКУВАТИ. Мудрувати, ламати голову, обмірковувати, розгадувати. Він оце вже давно мадикує наді

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 57

тим, як змайстрювати добру будочку (Семенівка).

МАЖА, -ЖІ (МАЖАРА). Великий віз. Поскладай усе в мажу та будемо вже їхати (Абазівка), Броварки, Сенча, Кутуржиха, Очеретувате, Селещина, Сухорабівка.

МАЙДАН, -НА. Дитячі колгоспні ясла, площа, де грають діти. Поки одвела дітей у майдан, то й сонце вигрілось (Малий Кобелячок), Градизьк, Красне, Зіньків, Пришиб, Тахтаулове, Риги, Сенча, Судіївка, Опришки, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Котельва, Лазорки, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

МАКАРТЕТ, -ТА; МАКІТРА. Велика череп'яна посудина для вареників, муки тощо. А на столі стояв уже повний макартет вареників (Зінці), Тахтаулове, Орданівка, Кустолове, Білики, Абазівка.

МАКОГІН, -НУ. Обстругана деревина для розтирання маку, солі тощо. Попроси в баби Марини макогін та розітри маку на вареники (Сухорабівка), Мачухи, Орданівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Батьки, Петрівці, Пришиб, Литвяки.

МАЛАХАЙ, -ХАЯ. Великий батіг. Дід сьогодні добре побив собаку своїм малахаєм (Зінці), Тахтаулове, Абазівка, Батьки, Литвяки, Петрівці, Шишани, Зіньків, Харківці.

МАЛОПУТНИЙ, -НА, -НЕ. Нерозумний, дурний, нетямущий. Він зробився чогось такий, наче малопутний (Кобелячок), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Мачухи, Шишаки, Білики, Чутове, Батьки.

* МАМКАТИ, -КАЮ, -КАЄШ. Тихо й нерозбірливо говорити. Що ти там про себе мамкаєш, ніхто й не чує (Решетилівка).

* МАНДЖУВАТИ, -УЮ, -УЄШ. Міняти. Проманджував кожуха на свитину, а тепер уже й свиту хочеш збути (Сухорабівка).

МАНІЖКА, -КИ. Манишка, пришита до чоловічої сорочки, вишивна. Я своєму братові вишила маніжку на нову сорочку (Семенівка), Аврамівка, Малий Кобелячок, Білики.

МАНДРИКА, -КИ. Книш, блин з муки або сиру. А

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 58

чи пробували ви, яких я наробила мандриків? (Сухорабівка), Зімці, Мачухи, Абазівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Пришиб.

МА[О]НТАЧКА, -КИ. Натерта піском дощечка, якою монтачать, гострять косу. Я бруса зовсім з собою не беру, а гострю косу тільки мантачкою (Абазівка), Яреськи, Теплівка, Лазорки, Білики, Сокілка, Оржиця, Зіньків, Пришиб, Нехвороща, Михайлівка, Говтва, Шишаки, Мачухи.

* МАРМУЗА, -ЗИ. Зневажлива назва обличчя. Та дай йому по мармузі, щоб не лаяв тебе (Кобелячок).

МАТІРКИ, -РОК. Стеблі конопель, які залишаються для достигання насіння. Вибирай плоскінь, а матірки залишай на насіння (Гречанівка), Яреськи, Лазорки, Велика Кохнівка, Шишани, Литвяки, Оржиця, Сухорабівка, Говтва, Рудька, Нехвороща, Пришиб, Мачухи.

МАТОРЖАНИК, -КА. Дуже простий, не зовсім доброякісний корж. Коли в нас мало було харчів, ми пекли маторжаники (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Шульжани, Гречанівка, Битяги, Сокілка, Стасі, Cyxoрабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстепь, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка.

* МАТКОЛА, -ЛИ. Назва квітів. Маткола давно вже у нас зацвіла (Семенівка).

* МАЦАГАН, -НА. Зневажлива назва великої голови. Ото в нього мацаган такий, що ледве шия держить (Петрівці).

* МАЦАГИРЯ, -РІ. Див. ще ГИРЯВИЙ. Погана стрижка голови. Тепер ти став мацагирею, так підстригли (Тахтаулове).

МАЦАПУРА, -РИ. Неохайна, замазана людина. Ти вже такий мацапура, що мабуть ніколи й не вмиваєшся (Абазівка), Судіївка, Броварки, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Дейкалівка, Опришки, Битяги, Білики, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Зах-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 59

люпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Зінці, Сухорабівка, Мачухи, Абазівка, Орданівка, Зіньків, Петрівці, Говтва.

МАЧУЛУВАТИЙ, -ТА, -ТЕ, МАЧУЛА. Неповороткий, незграбний, нерозумний. Він такий мачулуватий вдався, що можна кругом хати оббігти, поки повернеться (Ланна), Абазівка, Шульжани, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки.

МАЧУЛА. Див. МАЧУЛУВАТИЙ.

МАЯКИ, -КІВ. Поодинокі нескошені стеблинки, що залишились після збирання зернових у полі, стовбури дерева тощо. Ми сьогодні будемо збирать за комбайном маяки (Сіренки), Тахтаулове, Броварки, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха.

* МЕДУН, -НА. Трав'яниста рослина, яку вважають лікарською. Мати назбирала й засушила ромашки, блекоту й медун (Підлужжя).

* МЕТЕЛИЦЯ, -ЦІ; МАТЕЛИЦЯ. Хвороба овечок та кіз. Моя коза стала зовсім погана, у неї, видно, метелиця (Мала Решетилівка).

МИЗЯ, -ЗІ. Глузлива назва дуже повного обличчя. У нього добра мизя, її й за три дні не об'їдеш (Харківці).

* МИКАТИ, -КАЮ, -КАЄШ, НАМИКУВАТИ. Приправляти мичку на гребінь та розчісувати її для прядива. Бери мичку та микай, бо вже пора прясти нитки (Лазорки).

* МИСНИК, -КА. Поличка або шафа для посуду. Візьми в миснику ложки та подай на стіл (Білики).

* МИЦЬКАТИСЯ, -КАЮСЬ, -КАЄШСЯ. 1. Забавлятись, розважатись, пустувати. Бабуся мицькалась з своїм онуком, щоб тільки не плакав він (Білики). 2. Зневажлива назва цілування. Вони вже багато мицькаються й обнімаються, наче справді дуже рідні (Михайлівка).

МИЧКА, -КИ. Скручений вузлик конопляних або льонових волокон, з якого прядуть нитки. Скільки ти напряла ниток з двох мичок? (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Гречанівка, Дейка-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 60

лівка, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Бірки, Солониці, Сіренки.

* МЛИВО, -ВА. Мука. Ми вже привезли все свое мливо й склали в сінях (Бреусівка).

МНИХА, -ХИ; МНЬОХА. 1 Млява, ледача людина. Та то така мниха, що не побіжить, а буде вбиратися півдня (Сухорабівка), Ланна, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи. 2. Товчена картопля, одварена для їжі; картопляне пюре. Вчора вечеряли мниху з огірками (Зіньків).

* МНЯЛО, -ЛА. Глузлива назва того, хто дуже повільно працює. Та він такий у нас удався мняло, що й за цілий день цього не зробе (Шишаки).

МНЬОХА, МНЬОХАТИСЬ. Див. МНИХА, МНИХАТИСЬ.

МОЗЧИТИ, -ЧУ, -ЧИШ. Думати, обмірковувати. Він цілий вечір над цим папером мозчив (Білики), Говтва.

МОЛОДАЙКА, -КИ. 1. Невістка. Стара наша поважала молодайку, як рідну дочку (Красне), Броварки, Абазівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Селещина. 2. Молода жінка, дівчина. Марина ще молодайка, а вже дбає про все, наче стара (Ромодан), Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Судіївка, Битяги, Стасі, Сухорабівка, Хейлівщина, Солониці.

МОТИЖИТИ, -ЖУ, -ЖИШ. Підпушувати грунт навколо рослин, підгортати. Усі вже пішли мотижити соняшники (Литвяки), Шульжани, Ромодан, Кочубеївка, Риги, Броварки, Битяги, Кутуржиха, Теплівка, Повстень, Селещина.

* МОТОВИЛО, -ЛА; Примітивний прилад для перемотування пряжі з веретена або цівки. Бери мотовило та перемотуй пряжу (Сіренки).

МОЦЬКАТИ, -КАЮ, -КАЄШ. Погано, невміло щось робити. Марина ледве змоцькала мені кохту (Орданівка).

МОЧАР, -РА. Див. ще МОЧИХА. Долина, де завжди мокро. Зараз же за селом у нас починаються мочари (Білики), Мачухи.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 61

МОЧИХА, -ХИ. Див. ще МОЧАР. Долина серед лісу з водою й кущовою рослинністю. Ми гнались за вовком, та він у мочисі сховався (Литвяки).

МУГИР, -РА. Грубий, похмурий, необтесаний чоловік. Чого ти сьогодні надувся, як мугир? (Сухорабівка), Мачухи, Зіньків.

МУДИКУВАТИ, -КУЮ, -КУЄШ. Див. ще. МАДИКУВАТИ. Хитрувати, мудрувати, вигадувати, обдурювати. Чоловікова сестра довго мудикувала, поки присвоїла наші гроші (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка.

МУРЗА, -ЗИ. Глузливе прозвисько невмитої, з брудним обличчям людини, дитини. Василько мурзою ходе, а вмитись йому важко (Семенівка), Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Орданівка.

* М'ЯШКУРИТИ, -РЮ, -РИШ Бити, мучити. Ох і м'яшкурили ми вчора добре нашого Івана, щоб більше з нами не загризався (Ланна).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

НАБИНДЮЖИТИСЬ, -ЖУСЯ, -ЖИШСЯ. Насупитись, надутись від образи, розсердитись. А ти чого набиндюжився, як сич на віхолу? (Семенівка), Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Мачухи.

НАБУРБЕЛИТИСЬ, -ЛЮСЬ, -ЛИШСЯ. Нахмаритись (про небо). Уже небо набурбелилось, мабуть дощ сьогодні буде (Семенівка).

НАБУХКАТИСЬ, -КАЮСЬ, -КАЄШСЯ. І. Натягти на себе багато одягу. Я набухкалась, а тепер стало жарко (Сухорабівка), Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка. 2. Наїстись дуже багато, надмірно. Я так набухався, що аж живіт болить (Семенівка), Ланна, Литвяки.

НАВІЖЕНИЙ, -НА, -НЕ. Скажений, легковажний, психічно неурівноважений чоловік. Хлопець у неї вдався навіжений, не такий, як усі інші (Зінці), Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Петрівці, Пришиб.

НАВРІПИТИСЬ, - ЛЮСЬ, - ПИШСЯ; НАВРЯКАТИСЬ. Нав'язнути, набриднути з якимсь проханням. І чого ти до мене навріпився? Зразу ж відчепися

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 62

(Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Говтва, Орданівка.

НАЗИМОК, -МКА. Годове теля. У нас назимок добрий вдався, швидко росте (Броварки), Тахтаулове, Опришки, Стасі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка.

* НАКИДКА, -КИ. Див. ще НАСТІЛЬНИК. Скатертина. Постели на стіл нову накидку (Михайлівка), Федорівки, Батьки, Тахтаулове, Судіївка, Риги, Кочубеївка, Ромодан, Шульжани, Битяги, Білики, Стасі, Лазорки, Повстень, Хейлівщина.

* НАКОСТРОПОЛИТИСЬ, -ЛЮСЬ, -ЛИШСЯ. Зодягнутись дуже гарно, виразно, оригінально, з претензією на великий зовнішній ефект. Вона вже на кострополилась і пішла на гулянку (Білики).

* НАЛИГАЧ, -ЧА. Вірьовка для прив'язування худоби за роги. Візьми налигач та припни корову, нехай пасеться (Пришиб).

НАМИКУВАТИ. Див. МИКАТИ.

НАПАЛЬОК, -ЛЬКА. Частина рукавиці, яка надівається на пальці. А в тебе вже напальки на рукавицях зовсім протерлись, пальці виглядають (Абазівка), Судіївка, Сенча, Гречанівка, Дейкалівка, Яреськи, Мачухи, Старий Коврай.

НАПЕРБЛЕТІ — присл. 1. На видному місці, на роздоріжжі. Стоїш тут на перелеті, щоб усіх бачити (Сухорабівка), Шишаки, Шульжани, Сенча, Броварки, Кутуржиха, Селещина. 2. На перешкоді, на дорозі, там, де заважає. Поставила відро наперелеті, а тут ходить треба (Семенівка), Ланна, Аврамівка, Литвяки, Мачухи, Дейкалівка, Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Абазівка, Опришки, Сокілкя, Батьки, Лазорки, Хейлівщина, Солониці.

НАПЕРЕЧЕПІ — присл. Не на своєму місці. На тому місці, що заважає ходити. От уже поставили відро знову наперечепі, а я й споткнулася через нього (Кустолове), Тахтаулове, Кочубеївка, Судіївка, Абазівка, Опришки, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Очеретувате, Котельва, Сагайдак, Селещина, Солониці.

НАПОСУДИТИСЬ, -ДЮСЬ, -ДИШСЯ. 1. Підготуватись іти або їхати кудись. Куди це ти вже напосудився, чи не до сина знову на Заріччя?

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 63

(Сухорабівка), Аврамівка, Литвяки, Мачухи, Жовнине. 2. Насупитись. Чого ти напосудився, що в тебе болить? (Говтва), Семенівка.

НАРЯДДЯ, -ДДЯ. Одяг, добре святкове вбрання. І слова і наряддя в тому селі не таке, як у нас. Ти все своє наряддя сьогодні повиймала й збираєшся на прогулянку (Решетилівка), Дейкалівка, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Сокілка, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Теплівка, Повстень, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

НАСВИРІПИТИСЬ, -ПЛЮСЬ, -ПИШСЯ. Нападати на когось, набридати йому. І чого ти насвиріпився на мене, що тобі потрібно від мене? (Ланна).

НАСІЧКА, -КИ. Зарубка, нарізка, позначка на дереві. Вона поробила насічки на тих деревах, щоб легко було тоді впізнати (Зінці), Сухорабівка, Мачухи, Кустолове, Білики, Зіньків.

* НАСТІЛЬНИК, -КА, НАСТОЛЬНИК. Див. ще НАКИДКА. Скатерть. Накривайте стіл сьогодні новим настільником (Кишеньки), Кустолове.

НАУШНИНЯ, -ЦІ. Наклепниця, брехуха. Уже пішла та наушниця, понесла по селу нові плітки (Зінці), Абазівка, Зіньків, Литвяки, Кутуржиха, Батьки.

* НАХОХАТИСЯ, -ЮСЬ, -ЄШСЯ. Наряджатися. Та вона там поки нахохається, то й спізнимося в кіно (Нехвороща).

НАШТАРМАКИ, -КІВ. Дерев'яні вила, якими накидають полову. Я взяв сьогодні для роботи нові наштармаки (Сіренки), Ромодан, Сенча, Броварки, Опришки, Сокілка, Очеретувате, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Солониці.

НАЯРУВАТИСЬ, -УЮСЬ, -УЄШСЯ. Нафарбуватись. Ну й наярувалася ж дуже сьогодні ваша дочка (Малий Кобелячок), Дейкалівка, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Повстень, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя.

НЕГАМУРНО — присл. Нечепурно, погано, некра-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 64

сиво. Ех, та й негамурно ти мені пошив черевики! (Филенкове), Сухорабівка, Семенівка, Литвяки, Нехвороща, Малий Кобелячок, Тахтаулове, Ромодан, Кочубеївка, Оржиця, Сенча, Кутуржиха, Теплівка, Повстень, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці-

* НЕДІШЛИЙ, -ЛА, -ЛЕ. Хворий, слабий, недужий. Іваниха вже стала така недішла, що й з хати не може вийти (Стасі).

НЕКЛЕМЕЗНИЙ, -НА, -НЕ. Див. ще НЕСКЕБЕТНИЙ. Нездібний, некрасивий, поганий. Неклемезна в тебе дочка вдалася (Абазівка), Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Стасі, Сухорабівка, Батьки, Великі Кручі, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Підлужжя.

НЕКЛЕЦЯ, -ЦІ. Глузливе прозивання нездібного чоловіка. Неклеця ти! Давно вже майстрюєш тут, а й досі нічому не навчився (Семенівка), Нехвороща, Тахтаулове, Судіївка, Бірки, Солониці.

НЕОКОВИРНИЙ, -НА, -НЕ. Неповороткий, неохайний, роззява. Вона така неоковирна, що сама й не знайде того кравця (Аврамівка), Пришиб.

НЕСІВ, -ВА. Пропуск у сіянні. Як сієш руками то наробиш багато на ниві несівів (Абазівка), Судіївка, Риги, Кутуржиха.

НЕСКЕБЕТНИЙ, -НА, -НЕ. Див. ще НАКЛЕМЕЗНИЙ. Невмілий, нетямущий, нездібний, без кеби. Ти ж зовсім нескебетний до навчання (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Батьки, Теплівка, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

* НЕТІПАХА, -ХИ; ПЕТІПАНКА. Неохайна людина. У тебе жінка нетіпаха, ніколи не може себе причепурити (Мала Решетилівка).

НЕУТКНУТЬ — присл. 1. Необов'язково. Мати не пускала дочку в кіно, говорячи: неуткнуть, і без цього обійдешся (Білики), Кутуржиха, Очеретувате, Солониці, Лелюхівка. 2. Недорозуміти. Неуткнуть йому тут про все, що говориться (Сенча), Оржиця, Захлюпанка.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 65

НЕШПЕТНИЙ, -НА, -НЕ. Нездібний, невмілий, нерозумний. Такий уже нешпетний хлопець у Ганни вдався, нічого він не вміє (Зінці), Сухорабівка, Кустолове.

* НИДІТИ, -ДІЮ, ДІЄШ. Нудитись, нудьгувати, знемагати. Та Іван там цілий день нидів і нічого не зробив (Малий Кобелячок).

НИРКА, -КИ. Почка [?]. Сало складіть у бодню, а печінку та нирки поїмо на цьому тижні (Теплівка), Лазорки, Очеретувате, Сокілка.

НОЧВИ, -ЧОВ. Корито для прання білизни. Намочи у ночвах сорочки, завтра будемо прати (Сухорабівка), Мачухи, Орданівка, Кустолове, Білики, Батьки, Говтва, Сіренки, Гречанівка, Дейкалівка, Оржиця, Стасі, Лелюхівка, Селещина, Бірки, Очеретувате.

НЯНЯ, -НІ. Дитяча назва м'яса. Не плач, моя доню, принесу тобі зараз няні (Кагамлик), Литвяки, Говтва, Сіренки.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ОБВОРЯЧИТИ, -ЧУ, ЧИШ. Обгородити двір, садибу, тощо дрючками. Я обворячу свій двір краще, ніж у вас (Абазівка), Дейкалівка, Гречанівка, Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Судіївка, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Лелюхівка.

ОБДИМОК, -МКА. 1. Сердита людина. От уже цей обдимок знову тут наробив крику (Кустолове), Ромодан, Тахтаулове, Опришки, Лазорки. 2. Молоде теля, вівця тощо. У тебе обдимок росте дуже хороший (Судіївка), Броварки, Сенча, Бірки, Солониці, Лелюхівка.

ОБИВАТЕЛЬ, -ЛЯ. Житель місцевий. Я знаю всіх обивателів нашого села (Броварка), Оржиця, Тахтаулове, Опришки.

* ОБИЧАЙКА, -КИ. Обід сита. Моє сито вже нікуди не годиться, обичайка в ньому лопнула (Сіренки).

ОВМАНТАЧИТИ, -ЧУ, -ЧИШ. Обдурити, залишити в дурнях. Нашого Степана трохи не обмантачили, а він змикитив і не захотів туди йти (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка.

ОБНІЖОК, -ЖКА. Вузенька межа між двома нивами.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 66

Колись ниви відділялись обніжками або межами, а тепер уже цього немає (Сенча), Яреськи, Великі Кручі.

ОБПАЦЬОРЕНИЙ, -НА, -НЕ; ОБМАСЬОРЕНИЙ. 1. Замазаний, брудний, заяложений. Де це ти так обпацьорився, наче в димарі лазив? (Семенівка), Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка. 2. Знеславлений. Він уже обпацьорений через свої брехні на все село (Сухорабівка),

* ОБПЕНЕХАТИ, -ХАЮ, -ХАЄШ; ОБПЕЛЕХАТИ. Обірвати цілком, усе. Дітвора вже обпенехала ягоди в саду (Пришиб).

ОБПИНАЧКА, -КИ. Велика хустка. У неї вже дуже гарна обпиначка, такої ні в кого немає (Литвяки).

ОБУВАЧКА, -КИ. Загальна назва взуття. Оце вже купила я синові на зиму обувачку (Сухорабівка), Олександрівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Говтва, Нехвороща, Орданівка, Рудька.

ОГАР, -РА. Неохайна, обшарпана людина. Та вмийся й переодягнися, бо ти огарем уже став (Риги), Оржиця, Опришки, Сагайдак.

ОГЛЯДИНИ, -ИН. Ознайомлення батьків молодої з домівкою молодого перед домовинами про заміжжя. У неділю підемо на оглядини до Микити, це його син сватає нашу Марину (Сухорабівка), Стасі, Лелюхівка, Підлужжя, Аврамівка, Зіньків, Говтва, Зінці, Пришиб.

ОДДЗЯПИТИ, -ПЛЮ, -ПИШ. Одчинити двері (в зневажливо-лайливому тоні). Для чого ти оддзяпив двері, дурню? (Сухорабівка), Аврамівка, Говтва.

ОДІВАЧКА, -КИ. 1. Загальна назва одягу. На ній одівачка була вже порвана (Сухорабівка), Олександрівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка, Рудька. 2. Стара одежина. Дай мені ту одівачку поганеньку, бо я по дошу буду йти (Семенівка).

* ОДНОРУЧКА, -КИ. Пилка з одною ручкою. Візьми одноручку, нею зручно спилювати гілки на деревах (Гречанівка).

ОДПАНАХАТИ, ХАЮ, -ХАЄЩ; ОДПЕНЕХАТИ. Відрізати велику частину чогось. Я вже йому оттакий

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 67

кусень хліба одпанахала, а він ще просе (Сухорабівка), Ланка, Литвяки, Говтва, Мачухи, Михайлівка, Біликн.

ОДТЕЛЕБЕНИТИ, -НЮ, -НИШ, Добре когось побити. Іван так учора одтелебенив мене, що й сьогодні ще боляче (Сухорабівка). 2. Одрубати. Візьми сокиру та одтелебенимо тут собі добру дровину (Говтва). 3. Однести. Ти б одтелебенив йому пшениці, поки вона є в тебе (Говтва).

* ОЗІЯ, -ЗІЇ; ОЗІЯКА. Велика побудова. Спробуй вимести нашу хату, цю озію, й руки заболять (Василівка).

ОКЛИГАТИ, -ГАЮ, -ГАЄШ. Див. ще КЛИГАТИ. Одужати після хвороби. Довго я хворів, а тепер трохи оклигав (Сухорабівка), Семенівка, Литвяки, Орданівка.

* ОКОВИТА, -ТИ. Стара назва горілки. Давайте вип'ємо по чарці горілки, чи, як кажуть по-дідівському, оковити (Абазівка).

ОКОЛІ[О]Т, -ТУ. Куль жита або пшениці, обмолочений ціпом (околочений) лише зверху, без розв'язування його. Ми вже підготували багато кулів околоту, будемо вкривати ними хату (Абазівка), Яреськи, Мачухи, Білики, Бірки, Кустолове.

* ОКОРЕНОК, -НКА. Відпиляна частина дерева, що біля кореня. Відпилюйте окоренки, то й буде добре дерево для будівлі (Яреськи).

ОКОШИТИСЬ, ОКОШИЛОСЬ. 1. Відбитись на комусь (коли провина падає на когось). Він багато лиха наробив, а на мені все лихо окошилось. (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи. 2. Закінчитись, завершитись. Якби ж воно, це лихо, на тому й окошилось, було б ще й добре (Ланна). 3. Умерти. Незадовго вона в цьому селі й окошилась (Бреусівка).

ОКРАЙКА. Див. ОПРАВКА.

* ОПЕЦЬОК, -КА; ОПЕШОК. Повна дитина, низький на зріст чоловік. Цей опешоктут довго вештається (Михайлівка).

* ОПІШНЯНКА, -КИ. Вид сливи. У нас добре цього літа опішнянки вродили (Яреськи), Мачухи.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 69

ОПЛЕНІ, -НІВ. Рідко в одн. ОПЛІНЬ. Складові частини рожнатих саней; два бруски дерева, що кладуться поперек саней і скріплюють полозки. Оплені в твоїх рожнатих добрі, витримають хоч яку важку кладь (Сенча), Оржиця, Риги, Ромодан, Дейкалівка, Лазорки, Очеретувате, Білики, Сокілка, Селещина, Сагайдак.

ОПОЛОНИК, -КА; ПОЛОНИК. Велика ложка для розливання їжі. Таким великим ополоником я швидко поналиваю всім борщу (Брусове), Кишеньки, Броварки, Теплівка, Кутуржиха, Ряське.

ОПОНЬЧА, -ЧІ. Назва старовинного одягу або матерії. Тепер уже опончу в нас не одягають, хоч у кого ще й досі вона є. (Абазівка), Броварки, Сенча, Оржиця, Солониці.

ОПРАВКА, -КИ, ОКРАЙКА. Виплетений з вовни жіночий пояс. Вона сьогодні підперезалась дуже гарною оправкою (Сіренки), Яреськи, Опришки, Битяги.

ОСІНКА, -НКИ; ОСІНИК. 1. Деякі рослини, квіти, то сіються восени. У нас добре в родила цибуля-осінка (Сухорабівка), Броварки. 2. Короткий жіночий одяг на ваті. Надівай свою осінку, а то вже стало холодно (Кобелячок), Семенівка, Михайлівка, Говтва, Пришиб, Великі Сорочинці, Кутуржиха, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка.

ОСНІВНИЦЯ, -ЦІ. СНІВНИЦЯ. Примітивний прилад, на якому намотують, снують основу (нитки) для ткання полотна. Прилаштуй, Іване, снівницю, бо мені треба снувати основу (Абазівка), Старий Коврай, Білики, Сокілка, Ряське, Зінці, Сухорабівка, Орданівка, Зіньків, Батьки, Пришиб.

* ОСНОВА, -ВИ. Нитки для ткання. Збери всю основу та намотай на оснівницю, понесемо до ткача (Зіньків).

* ОСТРІШОК, -ШКА. Верхня частина хати в вигляді виступу під стріхою. У нас острішок широкий, вода не буде текти по стінах (Судіївка), Білики, Кустолове.

* ОСЬКА, -КИ. Різновид польової трави. Нарви свіжої оськи та постели на возі (Ромодан).

ОТРІБКА, -КИ. Їжа з посіченого м'яса нутрощів тва-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 68

рини (печінки, легенів тощо). Отрібку добре ми приправили й скоро вже будемо вечеряти (Мачухи), Зіньків.

* ОТРЯХ, -ХИ. Неохайна, погано одягнена людина. Та Іван у нас такий отрях, що гидко й глянути на нього (Мачухи).

ОЧІПАТИСЯ, -ЮСЬ, -ЄШСЯ. Заступатись за когось, захищати когось. Чого ти за його очіпаєшся? — Він же винен у всьому (Брусове), Сухорабівка, Аврамівка, Михайлівка, Говтва, Малий Кобелячок, Жовнине, Мала Решетилівка

* ОЧІПОК, -КА. Див. КОРАБЛИК, КАПТУР. Головне вбрання заміжніх жінок. Надінь очіпок, бо коси вже розлізлись (Сухорабівка), Аврамівка, Говтва.

ОШАРПАТИ, -ПАЮ, -ПАЄШ. Обірвати, пограбувати, роздягти. Вони ошарпали з мене все намисто й стрічки, ледве втікла (Броварки), Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Ромодан, Дейкалівка, Битяги, Білики, Стасі, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці.

    

А  Б  В  Г  Д  Є  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ПАВУК, -КА. Прилад для ловлі риби. Діду, беріть павук та підемо ловити рибу (Литвяки), Великі Сорочинці.

ПАКІЛ, -КОЛА. Див. ще ПРИКОРІНЬ. Кілок, забитий у землю, для прив'язування худоби, як межові знаки тощо. Забий пакіл та прив'яжи корову, а сам іди вже на обід (Судіївка), Абазівка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Гречанівка, Дейкалівка, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Солониці.

ПАЛАЛАЙ, -ЛАЮ. Велике вогнище, пожежа. Такий палалай дурничкою не затушиш (Литвяки), Жовнине.

ПАЛУБ, -БА; ПАЛУБА. 1. Пересувна будка для трактористів і комбайнерів, зроблена на колесах. Трактористи вже посідали в палубі на вечерю (Сухорабівка), Литвяки, Говтва, Жовнине, Броварки,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 70

Сенча, Оржиця, Кочубеївка, Шульжани, Опришки, Битяги, Стасі, Очеретувате, Повстень, Котельва. 2. Віз, оббитий дошками. Ми вже почали нашим палубом зерно возити (Михайлівка).

ПАНЯНКИ, -НОК. Солодка внутрішня частина молодого явору або рогозу, то її можна споживати. Діти ходили до річки та нарвали собі панянок (Лютенька).

* ПАПА, -ПИ; ПАПКА. Дитяча назва хліба. Мамо, дай папи, я буду їсти (Велика Кохнівка).

ПАРОК, -РКА. Зв'язка житньої соломи або очерету для покрівлі. На нашу хату парків з півтисячі піде, як не більше (Малий Кобелячок), Батьки, Дейкалівка, Риги, Оржиця, Сенча, Опришки, Битяги, Сокілка, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

* ПАСИНКУВАТИ, -КУЮ, -КУЄШ. Обривати на рослинах зайві паростки, щоб вони не обтяжували та не псували доброго зростання. Тютюн уже пора пасинкувати, а то він поганий уродить (Очеретувате), Кутуржиха.

ПАСІВНИК, -КА. ПАСТІВЕНЬ, ПАСТІВНИК. Місце для пасовищ. Іван погнав корів на пасівник, там добра паша (Абазівка), Броварки, Сенча, Білики, Старий Коврай, Очеретувате, Білики, Сокілка, Нехвороща, Мала Решетилівка.

* ПАСКУДИТИ, -ДЮ, -ДИШ. Оббріхувати, ганити. Вона мене скрізь паскудить, сама не знаю, за що це все робе (Ялинці).

ПАСЛІН, -НУ. Вид рослини з солодкими ягодами, дикий виноград. Діти поназбирали багато пасльону, ще й не поїли всього (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Ордаківка, Білики, Батьки.

* ПАСМО, -МА. Певна міра ниток (в кількості 30 ниток). Я сьогодні напряла ще тільки одно пасмо ниток (Сіренки).

ПАСТАЛАКАТИ, -КАЮ, -КАЄШ; ПАТЯКАТИ. Говорити нісенітницю, дурницю. Він тут довго посталакав, сам не знав до чого, поки заткнули йому рота (Ялинці), Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка.

ПАСТІВНИК. Див. ПАСІВНИК.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 71

ПАСТ[К]ОЛЕНЬ, -НЯ. ПАСКЛІН. Складова частина коси, яка створює п'ятку її. В твою косу треба вже новий пастолень, а то вона скоро роз'їдеться (Абазівка), Броварки, Оржиця, Шульжани, Теплівка, Лазорки, Солониці, Селещина.

ПАТЕРИЦЯ, -ЦІ. Див. ще ПАТЕРЗА, КОВЕЗКА. 1. Велика палиця з загнутим кінцем, на яку спираються при ходінні. Візьми патерицю та віджени корову до череди (Малий Кобелячок), Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Абазівка, Опришки, Битяги, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка. 2. Милиця, протез. Іван з війни повернувся на патерицях (Котельва), Батьки, Очеретувате, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі.

ПАТЯКАТИ. Див. ПАСТАЛАКАТИ.

* ПАХАТИ, -ХАЮ, -ХАЄШ. Нюхати. А дочка сидить біля хати та пахає квіти (Красне).

ПАХОЛОК, -ЛКА. Хлопчуган, учень жебрака, помічник, підспівувач, пасинок. Він знову прийшов з своїм пахолком у наше село та й ходить по хатах (Кустолове), Білики, Зіньків, Решетилівка, Судіївка, Абазівка, Хейлівщина.

ПАЦЬОРКИ, -РОК. Див. ще СТРЯПИ. 1. Незаплетені або дуже маленькі, погані коси. Ти хочби пацьорки заплела на голові (Семенівка), Литвяки, Говтва, Абазівка, Білики, Зіньків. 2. Звисаючі частини непідрубленого або порваного одягу. Підруби свою спідницю, нехай не теліпаються пацьорки внизу (Михайлівка), Мачухи, Абазівка.

ПАЩЕКУВАТИ, -КУЮ, -КУЄШ. Див. ще ПАЩЕКУХА. Займатись непотрібними розмовами, багато розмовляти. Ти пащекувала б цілий день, а робота хай стоїть (Зінці), Тахтаулове, Мачухи, Білики, Зіньків, Кутуржиха, Очеретувате, Судіївка, Сагайдак, Лелюхівка, Солониці, Броварки, Зіньків, Абазівка.

ПАЩЕКУХА, -ХИ. Див. ще ПАЩЕКУВАТИ. Балакуха. Пустослівна жінка, базіка. Вона така пащекуха, що й не переслухаєш (Мачухи), Абазівка, Кустолове, Зіньків, Петрівці, Дейкалівка, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 72

Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка.

ПЕЛЕХАТИЙ, -ТА, -ТЕ. Чубатий, розпатланий. Та й пелехатий же ти зробився, уже довго мабуть не стригся (Тахтаулове), Мачухи, Кочубеївка, Риги, Судіївка, Стасі, Солониці.

ПЕЛЬКА, -КИ. Вульгарна, зневажлива назва великого рота, горла, шлунка. Таку маєш пельку, що й горщок борщу не вистачить. Іван роззявив свою пельку та й кричить (Сухорабівка), Ялинці, Семенівка, Аврамівка, Литвякн, Михайлівка, Говтва, Мачухи.

ПЕРВАЧКА. Див. ПЕРВІСТКА.

ПЕРВІ[С]ТКА, -КИ. ПЕРВАЧКА. Корова першого отьолу, молода корова. А твоя первістка добре доїться, чи ні? (Абазівка), Судіївка, Оржиця, Кочубеївка, Тахтаулове, Гречанівка, Дейкалівка, Яреськи, Мачухи, Білики, Старий Коврай, Теплівка, Очеретувате.

ПЕРЕЗВА, -ВИ; ПЕРЕЗОВИНИ. Група людей, що гуляє у молодих на другу неділю після весілля. Взагалі група гуляючих людей. На перезовини зійшлась уся рідня молодих (Сухорабівка). Он уже пішла ціла перезва гуляк (Литвяки).

ПЕРЕЗОВИНИ. Див. ПЕРЕЗВА.

ПЕРЕЛАЗ, -ЗА. Місце для переходу через лісу або тин, яке залишається в вигляді відкритої хвіртки, але з низеньким тинком, що його можна переступити. Пройди через перелаз аж на той бік городів, а там і до вулиці недалеко (Оржиця), Дейкалівка, Яреськи, Мачухи, Білики, Теплівка, Лазорки, Сенча, Битяги, Очеретувате.

ПЕРЕЛОГИ, -ГІВ. Хвороба скотини. А моя корова оце хворіє на перелоги та ледве дише (Батьки), Говтва, Харківці, Ромодан, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Опришки, Битяги, Кутуржиха, Очеретувате, Лазорки, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці, Лелюхівка.

ПЕРЕЛОМ, -ЛОМУ, ЗАЛОМ. Назва верхньої частини даху, зробленої з очерету. Гребінь даху. У нас на хаті прогнив уже перелом (Тахтаулове), Гречанівка, Ромодан, Кочубеївка, Оржиця, Судіївка, Аба-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 73

зівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці, Підлужжя.

* ПЕРЕМЕТ, -ТУ. Вірьовка з гачками, яка перетягнена через річку для ловлі риби. Уже перекинули через річку перемет, щоб більше наловити: риби (Білики).

* ПЕРЕСТУПЕНЬ, -ПНЯ. Лікарська рослина від нервових захворювань. Переступень уже порa рвати та засушувати (Яреськн).

ПЕТЕЛЬ, -ЛЯ. Водяний млин. Уже на нашій річці побудували петель (Абазівка).

ПЕТЕЛЬНЯ. Див. ПРОТВЕЛЬ.

ПЕТРАТИ, -РАЮ, -РАЄШ. Розуміти. Чи ти й справді петраєш щось у цьому ділі? (Семенівка), Ланна, Литвяки, Аврамівка, Михайлівка, Говтва, Рудька, Солониці, Селещина, Бірки, Сагайдак, Абазівка, Дейкалівка, Опришки, Очеретувате.

ПИГИДА, -ДИ. Плакса. Зневажлива назва плаксивої людини, дитини. От уже пигида ти, Маринко, увесь день сльози пускаєш (Старий Коврай), Дейкалівка, Судіївка, Абазівка, Опришки, Кутуржиха, Очеретувате, Повстень, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина. Солониці.

* ПИХТІР, -РА. Див. ще РЕПТУХ. Зроблене з сплетіння вірьовок пристосування, у якому беруть в дорогу сіно для коней. Візьми пихтір сіна, а то поїдемо на цілий день, треба ж коням дати (Чутове).

ПІВЗИНИ, -ЗИН. Дерев'яні підпори, на яких тримається стеля; палки, покладені на покрівлю, щоб трималась солома. Серед хати поставили півзини, бо стеля без них може звалитись (Білики), Риги, Оржиця, Броварки, Сокілка, Сухорабівка, Кутуржиха, Великі Кручі, Бірки, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя.

ПІД, ПОДУ; ПОД, ПОДУ; ПІДОК, ПІДКА. 1. Місцина ніколи не орана, на ній пасуть худобу, переважно низина. Сьогодні ми цілий день пасли корів на поду, там добра паша (Говтва). 2. Підлога, підстилка в хліві. Пора вже нам, діду, перестелити підок у хліві (Нехвороща), Оржиця, Сенча,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 74

Сокілка, Стасі, Кутуржиха, Захлюпанка. 3. Підпіччя, простір під піччю. Поскладай дрова в під, завтра протопимо (Петрівці), Шульжани, Очеретувате, Батьки, Солониці, Лелюхівка. 4. Нижня частина, основа печі. Вже й дрова поклала на поду, тільки запалити їх треба (Михайлівка), Ланна, Сухорабівка, Литвяки, Семенівка, Тахтаулове, Броварки, Лазорки, Сагайдак, Бірки, Селещина. 5. Горище на хаті. Зніми з поду корзини з качанами (Аврамівка).

ПІДГОЛОВАЧ, -ЧА; ПРИГОЛОВАЧ. Підкладка піл подушку з дерева, дощечка, прикріплена під кутом на дерев'яному ліжку. Підголовач у мене високий, зручно на ньому спати (Литвяки), Говтва, Мачухи, Орданівка, Шишаки, Федорівка, Петрівці.

ПІДГОРЛЯ, -ЛЯ. Нижня частина ярма (під горлом). У ярмі вже підгорля поламалось, треба нове зробити (Абазівка), Оржиця, Гречанівка, Яреськи, Лазорки, Очеретувате, Кутуржиха, Сухорабівка, Сокілка, Ряське, Сагайдак.

ПІДКОРИСТА. Див. ще ПІДКОРИСТО. 1. Особливий тип сапи, яка робитьгя під гострим кутом до ручки. Тут треба полоти підкористою сапою (Сухорабівка), Решетилівка, Кустолове, Білики, Шульжани, Ромодан, Риги, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілки, Кутуржиха, Очеретувате, Повстепь, Великі Кручі, Захлюпанка, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя. 2. Назва совкової лопати. Земля вже розкопана, тому її зручно викидати підкористою (Семенівка), Сіренки, Селещина.

* ПІДКОРИСТО — присл. Див. ще ПІДКОРИСТА. Під кутом, зігнуто. Сапа набита підкористо (Рудька).

ПІДЛОЗИ, -ЗІВ. Назва поля, де росли колись лози. Для школи відвели ділянку на підлозах (Сухорабівка), Тахтаулове.

ПІДЛОКОТНИК, -КА. Лутка у вікні. Підлокотники в наших вікнах зроблені з доброго дерева (Лазорки).

ПІДЛУТНИК, -КА. Нижня частина віконної лутки. На підлутнику лежала ще одна хлібина (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Михайлівка, Мачухи, Шишаки.

ПІДМАЧУЛИТИ, -ЛЮ, -ЛИШ. Допомогти, підсилити, підхарчувати. Підмачуль мені підняти цю дро-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 75

вину. Ти добре підмачулила свою корову, тепер більше молока буде давати (Литвяки).

ПІДМЕТ, -ТА (переважно в множ. ПІДМЕТИ). 1. Низинна місцевість, де пасуть скот, сіють коноплі тощо. Піду на підмети збирати коноплі. Пожену я корову на підмети, хай пасеться (Сухорабівка), Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Абазівка, Орданівка, Шишаки, Градизьк, Біляки, Федорівка, Зіньків, Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Опришки, Битяги, Сокілки, Стасі, Кутуржиха, Батьки, Котельва, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Лелюхівка. 2. Взагалі орна земля, що знаходиться за селом. На підметі посіяно жито, а пшеницю на городах (Ромодан), Судіївка.

ПІДНЬОМ, -МА. Рогач для витягання горшків з печі. Біля печі в кутку стояв підньом (Битяги).

* ПІДОПЛІЧКА, -ЧКИ. Вид коротенького нижнього одягу. Надягай під низ ще й підоплічку, бо буде холодно (Яреськи).

* ПІДПУСТРЕНА. Лише жін. р. Жінка з підібраною спідницею. Ось уже вона побігла підпустрена по каліоці, під дощем, наче їй так швидко треба кудись (Мачухи).

* ПІДСАКА, -КИ. Прилад з сіткою для ловлі риби. Бери підсаку та підемо по рибу (Пришиб).

* ПІДСОКИРИТИСЯ, -РЮСЬ, -РИШСЯ. Піддобритися, здобути довір'я. Та до нашої Марини легко підсокиритися, вона любить улесливі слова (Прищиб).

ПІДТИНКА, -КИ. Нижня частина сорочки. У Марини гарно вишита підтинка на новій сорочці (Пришиб), Опришки, Битяги.

ПІДТІПАНКА, -КИ. Неохайно одягнена жінка. Ось уже знову йде та підтіпанка, що гидко на неї глянуть (Мачухи), Білики.

* ПІЛКА, -КИ. Пола, шматок матерії. У нас шиють спідниці з шести пілок (Лазорки).

* ПІСТРЯК, -КА. Хвороба, рак. У мене вже давній пістряк, його не можна вилікувати (Пришиб).

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 76

ПІЦВАК, -КА; ПІЦВЕЛОК. 1. Невеличке порося, підсвинок. Нащо тобі таке дуже мале? Бери краще оцього піцвака, йому вже 4 місяці (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Повстень, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина. 2. Кругла, дебела дитина. Твій піцвачок уже підріс, але плаче він часто (Ромодан).

ПЛАВСТУДА, -ДИ. Незграбна, неповоротна людина. Роззява. От я кий він плавстуда, лізе, як возом їде (Малий Кобелячок), Риги, Броварки.

ПЛЕСКАЧ, -ЧА. Корж. Плескочі вже лежать на столі, приходьте їсти (Сухорабівка), Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Сагайдак, Селещина, Солониці.

ПЛІТКИ, -ТОК. Вид дрібних рибок. Тут у нас ловляться карасики, щуки й плітки (Оржиця), Риги, Теплівка, Сокілка, Лелюхівка, Великі Кручі, Сухорабівка.

ПЛІШИТИ, -ШУ, -ШИШ. Бити молотом, плішнею тощо, вбивати клин. Запліши клин та розколи цю деревину (Оржиця), Сенча, Старий Коврай, Аврамівка, Абазівка, Орданівка.

* ПЛІШНЯ, -НІ. Дерев'яний великий молот для розбивання льоду тощо. Тут молоток не допоможе, візьми плішню та добре вдар (Оржиця).

ПЛОСКІНЬ, -КІННЯ. Стеблі конопель, які збирають для обробки з них волокна. Вибирай плоскінь, а матірки залишай на насіння (Гречанівка), Яреськи, Лазорки, Зіньків, Мачухи, Говтва, Оржиця,, Решетилівка, Ланна, Зінці, Харківці.

ПЛОХИЙ, -ХА, -ХЕ. Див. ПЛОХУТКА.

ПЛОХУТКА, -КИ; ПЛОХУТА; ПЛОХИЙ. Смирна, несварлива людина. Вона у нас така плохутка, що ніколи ні на кого не сердиться (Кустолове).

ПЛЯЦИК, -КА. Хлібники, випечені в певній формі з доброякісної муки; паски. Марина вміє добре випікати пляцики, повчіться в неї (Мачухи), Семенівка, Батьки.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 77

ПЛЯШКА, -КИ. 1. Скляний посуд з вузьким горлом. Налий мені в цю пляшку о л і ї, візьму з собою на поле (Дейкалівка), Шульжани, Ромьдан, Кочубеївка, Броварки, Судіївка, Абазівка, Сухорабівка, Лазорки, Котельва, Бірки, Сагайдак. 2. Скло на лампу. Треба купити пляшку на лампу, бо стара вже розкололась (Кустолове), Оржиця.

ПОВІСМО, -МА. Певна міра прядива (12 жмень, 12 горсток). Принеси мені повісмо прядива, побачу, яке воно в тебе (Сіренки), Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Сокілки, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Лелюхівка

* ПОВІТКА, -КИ. Невеликий хлів, переважно плетений. Всю полову ми зсипали в повітці (Діброва).

* ПОВСТИНА, -НИ; ПОВСТЬ. Шматок грубого сукна. Одріж собі звідси повстину, буде тобі підстілка (Абазівка), Зіньків.

ПОВСТКА, -КИ. Підкладка під хомут. Я зробив добру повстку, тепер кобила вже не зіб'є шиї (Мачухи).

ПОГУЛАТИ, -ЛАЮ, -ЛАЄШ. Побороти, подолати, перемогти в бійці. Не зачіпайте його краще, хлопці, а то він погулає всіх нас (Кирияківка), Сухорабівка, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Мачухи, Шишаки, Малий Кобелячок, Жовнине, Білики, Батьки.

ПОД. Див. ПІД.

ПОДОРОЖНИК, -КА. Трава, широкі листочки якої прикладаються до ран. Я приклала до ранки подорожник і вона загоїлась (Абазівка), Дейкалівка, Батьки, Білики, Солониці, Битяги, Опришки.

* ПОЇДОК, -КА. Їжа, порція їжі. Я пила щоденно ліки перед кожним поїдком (Мала Решетилівка).

ПОКАЛЯТИ, -ЛЯЮ, -ЛЯЄШ. Див. КАЛЯТИ.

* ПОКАРБУВАТИСЬ, -УЮСЬ, -УЄШСЯ. Потріскатись.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 78

Такий великий мороз, що аж земля покарбувалась (Олександрівка).

* ПОЛИВКА, -КИ. Їжа, виготовлена з підсмаженого конопляного сім'я. Мої діти поїли вже всю поливку (Селещина).

* ПОЛОГИ, -ГІВ. Рівна низинна місцевість. Місцевість з спуском. Скрізь на пологах була добра трава, там пасуться телята (Сухорабівка), Литвяки, Риги, Сенча, Броварки, Теплівка, Великі Кручі.

ПОЛОЙ (ПОЛІЙ), -ЛОЮ. 1. Потік, течія води. Після дощу весь лід вкрився полоєм (Аврамівка), Оржиця, Солониці. 2. Низинна місцевість, дно висохлого озера тощо. У полоєві все добре росте, а тут на горах погано (Селещина).

ПОЛОНИК. Див. ОПОЛОНИК.

ПОЛУГАРБОК, -КА 1. Віз для містких матеріалів. Пошліть шість полугарбків, щоб забрати всю кукурудзу (Кустолове), Ланна, Аврамівка. 2. Маленька гарба, віз, яким возять сіно. На два полугарбки забрали все сіно (Семенівка), Мачухи.

* ПОЛУДА, -ДИ. Хвороба очей, більмо. Треба лікувати очі твого сина, у нього полуда (Стасі).

* ПОЛУДРАБОК, -КА. Частина воза, що має вигляд ящика. Він уже наклав соломи повний полудрабок (Литвяки).

ПОЛУПАЛЬТИК, -КА. Короткий одяг на ваті. Треба надягти полупальтик, а то вже стало холодно (Семенівка), Нехвороща.

ПОНИЗ, -ЗУ. 1. Низинна місцевість. Капусту посадимо тепер уже на цьому понизу (Сухорабівка), Мачухи, Білики. 2. Назва комплекту намиста з десяти разків. Та пониз намиста уже в мене є, але я надіваю тільки в свята (Лука).

ПОНИЧІ, -ЧІВ. Нічні квіти (маріоли). У нас уже зацвіли поничі (Семенівка), Захлюпанка, Селещина.

ПОНЯМКАТИ, -КАЮ, -КАЄШ. Піймати. От я тебе понямкаю зараз у цьому куточку (Семенівка).

ПОРЕНЧАТА, -ЧАТ; ПОРЕНЧЕ. Бильця коло ліжка, перила на мосту. Поренчата тут уже старі,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 79

треба їх пофарбувати (Лука), Риги, Сенча, Броварки, Хейлівщина.

ПОРІЧКИ, -ЧОК. Червона смородина. Нарви порічок та дай дядькові, хай поїсть (Сенча), Оржиця, Дейкалівка, Теплівка.

* ПОРПЛИТИСЯ, -ЛЮСЬ, -ЛИШСЯ. Гребтися. Пожени курей, а то вони порпляться на грядках (Пришиб).

* ПОП'ЯЛИТИСЬ, -ЛЮСЬ, -ЛИШСЯ; П'ЯЛИТИ. Відійти назад, відступати від своєї думки. Чого ти поп'ялився, коли почали лаяти? (Великі Сорочинці), Петрівці.

ПОСВАР, -РУ. Сварка. У нас у хаті був великий посвар між дітьми, а тоді все утихомирилось (Броварки), Захлюпанка, Селещина.

ПОСЕРБИЦЯ, -ЦІ. Нерідна дочка, пасениця, падчериця. У неї була рідна дочка й посербиця (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Ромодан, Шульжани, Гречанівка, Дейкалівка, Білики, Кутуржиха, Очеретувате, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Селещина.

ПОСІПАКА. Див. СІПАКА.

ПОСЛІД, -ДУ. Недоброякісне зерно, яке відокремлюється під час віяння, сортування зерна тощо. Чистезерно все визбирай, а послід хай кури поклюють (Очеретувате), Кутуржиха, Захлюпанка, Білики, Сагайдак.

ПОСТАВЕЦЬ, -ВЦЯ. Кухонний посуд в вигляді тазика (гончарного тощо), тазик для квітів. Принеси поставець, я буду хліб випікати з білої муки (Абазівка), Броварки, Сенча, Оржиця, Кочубеївка, Сокілка, Стасі, Сухорабівка, Сагайдак, Бірки.

ПОСТАВИТИ, -ВЛЮ, -ВИШ. 1. Покласти. Постав зошит на стіл. Нащо ти поставила свою хустку на лаві? (Тахтаулове), Гречанівка, Оржиця, Сенча, Броварки, Абазівка, Опришки, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Солониці. 2. Помістити предмет вертикально. Постав пляшку на столі, бо вона впала на бік (Шульжани), Сокілки, Битяги, Теплівка, Повстень, Бірки, Солониці, Великі Кручі, Лазорки, Риги, Ромодан, Броварки.

ПОТАПЦІ, -ЦІВ. Їжа, що виготовляється з сухарів,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 80

або накришеного хліба та маститься олією. Беріть, діти, потапці та їжте, бо більше нічого недам (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Абазівка, Орданівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Батьки, Петрівці, Пришиб.

ПОТАТУРИТИСЬ, -РЮСЬ, -РИШСЯ. Звикнути до чогось, піддатись якомусь настрою. Семен уже так потатурився, що не виучиш його вставати раніше, ніж сонце пригріє (Лютенька), Шульжани, Ромодан, Риги, Оржиця, Броварки, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Бірки, Солониці.

ПОТІПАХА, -ХИ. Бродяча, неохайна жінка, брехуха. Така вона вже потіпаха, що не хоче робити нічого, аби тільки дурниці витворяти (Сухорабівка), Зінці, Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Кустолове.

ПОТУМАНИТИ, -НЮ, -НИШ. 1. Швидко піти. Дивись, як він потуманив до Псла через поле (Сухорабівка). 2. Обдурити. Потуманив нас він усіх, а ми й повірили (Семенівка), Говтва.

ПОХВАЛКА, -КИ. Загроза щось зробити зле, неприємне. Я давно вже чую Іванові похвалки, та поки ще злого нічого він не зробив (Абазівка), Оржиця, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Дейкалівка, Опришки, Сокілка, Білики, Стасі, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Хейлівщина, Сагайдак, Селещина, Солониці.

ПРАНИК, -КА, ПРАЧ. Спеціальної форми деревина, якою перуть (вибивають) білизну. Принеси мені праник на річку, там я рядна добре повибиваю та повикручую (Абазівка), Сенча, Ромодан, Гречанівка, Дейкалівка, Яреськи, Мачухи, Білики, Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Говтва, Мачухи.

ПРАНЦЮВАТИЙ, -ТА, -ТЕ. Поганий, огидний, заражений хворобами. Оверко такий пpaнцюватий, що з ним гидко й зустрітись (Броварки), Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Гречанівка, Дейкалівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Лазорки, Шульжани, Теплівка, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 81

ПРАСУНОК, -НКУ. Якась неприємність, злий випадок, щось недобре. Щоб тебе прасунок спіткав, такого нахабу (Зінці), Сухорабівка, Зіньків, Говтва, Литвяки, Тахтаулове, Оржиця, Броварки, Батьки, Судіївка, Опришки.

ПРАЧ, див. ПРАНИК.

ПРИБИШ, -ША Новий чоловік у селі, новоприбулий. А звідки це в нашому селі знову прибиш з'явився? (Селещина).

ПРИВАЛОК, -ЛКУ. Дошка, прикріплена або вмазана спереду печі, на яку ставлять горшки. Зніми з привалка чавунець і засунь його в піч (Семенівка), Литвяки, Абазівка, Шишаки, Федорівка. Батьки.

ПРИГОЛОВАЧ. Див. ПІДГОЛОВАЧ.

ПРИГОРОДОК, -ДКА. Див. ще ПРИХАЛАБОК. 1. Прибудова до хати. Хата у нас мала, тісна, треба зробити для дітей пригородок (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка. 2. Загороджена біля хати або хліва місцина. А на пригородку треба посадити квіти (Брусове), Мачухи, Батьки, Федорівка. 3. Приміщення, загородка для худоби. Випусти теля з пригородка, нехай іде на пашу (Орданівка).

ПРИКИДОК, -ДКА; ПРИКЛАД. Невелика купа соломи, сіна чи очерету, прикладена до скирти. Наклали ми там аж три приклади соломи, а їх вітром поперекидало (Нехвороща), Аврамівка, Семенівка, Ланна, Литвяки, Михайлівна, Орданівка, Шишаки, Батьки.

ПРИКОРІНЬ, -РНЯ. Див. ще ПАКІЛ. Кілок для прив'язування худоби. Забий прикорінь біля дороги та прив'яжи корову, нехай пасеться (Сіренки), Дейкалівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ПРИТИКА, -КИ. Кілок біля дишла, за який причіплюється ярмо. До такого доброго ярма треба зробити добру й притику, щоб не зламалась (Очеретувате), Кутуржиха, Білики, Мачухи, Сагайдак, Селещина.

ПРИТОКА, -КИ. Здібності людини, нахил до чогось,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 82

пристрасть. У неї є притока до театру, буде артисткою (Кустолове), Опришки.

ПРИТОЧИТИСЯ. Причепитися. І чого він домене приточився? Не відступає від мене (Великі Кручі), Захлюпанка, Селещина.

ПРИЦАРИТИСЬ, -РЮСЬ, -РИШСЯ. Зручно сісти, примоститись. Дивіться, як він прицарився там, наче в себе дома (Семенівка), Ланна, Аврамівка, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Федорівка.

ПРИХАЛАБОК, -БКА. Див. ще ПРИГОРОДОК. Прибудова до більшої будівлі, тимчасова прибудова до постійної. Я склав свої дрова у прихалобку, що біля хати (Филенкове), Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Мачухи, Орданівка, Шишаки, Абазівка.

ПРИЧАНДАЛ, -ЛУ, ПРИЧАНДАЛЛЯ. Збір струментів або різних речей. Переклади свої причандали, тут не розкладай їх (Сухорабівка), Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Мачухи, Орданівка.

ПРИЧЕПА, -ПИ. 1. Настирливий, нав'язливий, набридливий чоловік. От уже причепа він, і не одженеш його од себе (Семенівка), Аврамівка, Михайлівна, Мачухи, Дейкалівка, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Хейлівщина. 2. Гачок для причіплювання чогось. Прив'яжи мотузку за причепу та й тягни так борону на той бік ріллі (Сухорабівка). 3. Хлів, прибудований до хати. Взимку у нас в причепі дуже холодно й ми забираємо звідти поросят у сіни (Чутове).

ПРИЧЕПИЛІВКА, -КИ. Околиця села, побудована пізніше, новобудова. Він уже завів собі дворище аж там, на причепилівці, там і живе (Аврамівка), Литвяки, Мачухи, Чутове, Гречанівка, Судіївка, Батьки, Лазорки, Великі Кручі.

* ПРИШВИ, -ШОВ. Чоботи з пришитими головками. Пор. ще ВИТЯЖКИ. Він такі добрі пришви носить, що й по воді в них можна ходити (Матвіївка).

ПРОЖОГОМ — присл. Швидко, миттю щось зробити. А він прожогом вибіг з хати та й захо-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 83

вався (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Орданівка, Білики, Зіньків.

ПРОІВАНИТИСЬ. Див. ЗАІВАНИТИСЬ.

ПРОНОЗА, -ЗИ. Дуже проникливий, скрізь доступний чоловік. Наш Іван така проноза, що скрізь доб'ється свого (Зінці), Сухорабівка, Абазівка, Тахтаулове, Кустолове, Зіньків,

ПРОСОРЕНТИ, -ТІВ. Ранні, підсніжні лісові квіти. Вже показалися просоренти, я й нарвала цілий букет (Сухорабівка), Ланна, Литвяки, Мачухи, Нехвороща, Орданівка, Батьки.

ПРОСТИЛКА, -КИ. Простелена доріжка на долівці. Мати вже поклала нові простилки (Шишаки), Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельна, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці.

ПРОТВЕЛЬ, ЛЯ; ПЕТЕЛЬНЯ. Див. ще ЧАРА. Лист із заліза для випікання хтіба, різного печива тощо. На протвелі вже був хліб, за ним я стежила, щоб не згорів (Аврамівка), Нехвороща, Красне, Батьки, Харківці.

ПРОЦИГУЛЮВАТИ, -ЛЮЮ, -ЛЮЄШ. Марно, безгосподарно витрачати якісь цінності, час тощо. Мій син за місяць процигулив усе, що так довго доводилось дбати (Филенкове).

ПРОЧВАРА, -РИ. Чванлива людина, потвора. Іван удався такою прочварою, що й на людей не дивиться (Кустолове), Мала Решетилівка.

ПРУСКА, -КИ. Картопля. На городі вродила добра пруска, буде у нас на цілу зиму (Броварки).

ПРЯГТИ. Див. СПРЯГТИ.

* ПРЯДИВО, -ВА. 1. Волокно, підготовлене до пряжі. Бери своє прядиво та приходь до мене, будемо разом прясти (Малий Кобелячок) 2. Коноплі, стебла конопель на корені та зібрані з кореня. Та вже пора й прядиво збирати з поля (Лука), Литвяки, Аврамівка.

ПТАШИТИ, -ШУ, -ШИШ Нагромаджувати пожитки, зберігати, складати, красти. Федір увесь вік свій

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 84

пташив добро у той хлів, а його підпалили (Шульжани), Ромодан, Риги, Сенча, Судіївка, Абазівка, Опришки, Сокілка, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці, Підлужжя.

ПУЗИР, -РА. Скло на лампу. Купи пузир на лампу, бо старий уже лопнув (Литвяки).

ПУЖАЛНО, -НА. Складова частина батога; дерев'яний прут, на якому тримається батіг. Як батога не слухає, то бий ще й пужалном по спині (Мачухи), Очеретувате, Кутуржиха, Сухорабівка, Стасі, Сокілка, Повстень, Великі Кручі.

ПУНДИКИ, -КІВ. Вид печива, ласощі. Сьогодні мати напекла для дітей пундиків (Зінці), Сухорабівка, Мачухи, Орданівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Пришиб.

ПУРИК, -КА. Низька на зріст, але притоптувата, товста людина. Зустрівся я сьогодні з тим пуриком біля села (Михайлівка), Мачухи, Нехвороща, Білики, Абазівка, Кутуржиха, Батьки, Селещина.

ПУТРЯ, -РІ. Вид пісної їжі. Вона й путрі не може зробити, а не тільки доброї їжі (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Абазівка.

ПУЦЬВЕРИНОК, -НКА; ПУЦЬВЕРОК. Маленька істота, дитина, пташка, тощо. Дивись за цим пуцьверинком, бо впаде й плакатиме (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Орданівка, Кустолове, Білики, Зіньків.

* ПШОНЯНИК, -КА. Оладок з розтертого пшона. На снідання знову напекли пшоняників (Лютенька).

П'ЯЛИТИ, -ЛЮ, -ЛИШ. Див. ПОП'ЯЛИТИСЬ.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

РАК, -КА. Пристосування для подачі соломи на скирту. Рак уже розламався й нічим тепер подавати солому на таку високу скирту (Кустолове).

* РАКША, -ШІ. Назва птаха. Ракша сидить на дереві й своїм голоском виводить пісню (Говтва).

РАНЦІ, -ЦІВ. Див. ще ЛАНЦІ. Старий порваний одяг,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 85

ганчір'я. Скинув я ті ранці, надяг нову одежу (Малий Кобелячок).

* РАТИЦЯ, -ЦІ. Кінцівка, копито худоби. Тут овечка вже повитоптувала всю траву своїми ратицями (Зіньків), Шишаки, Харківці, Ланна.

* РАЧОК, -ЧКА. Прилад з гачками, яким витягають затонулі відра з дна колодязя. Візьми рачок і швидко витягни відро з колодязя, воно одірвалось і затонуло вже (Михайлівна).

РЕGЕЛЯ, -ЛІ. Див. РУGЕЛЯ.

* РЕПАНКА, -КИ. Сорт дині, картоплі. На леваді вродила добре цього літа репанка (Теплівка), Лазорки.

РЕПІЖИТИ. Див. ВІДРЕПІЖИТИ.

РЕПТУХ, -ХА. Див. ще ПИХТІР. Пристосування для насіння соломи й сіна. Беріть рептух і накладайте соломи корові (Діброва), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Гречанівка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Батьки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Хейлівщина, Солониці.

РИЧКА, -КИ. Коровниця, доярка. Вона в нас у селі найкраща ричка, у неї корова дає багато молока (Тахтаулове), Петрівці, Харківці, Сіренкн, Федорівна, Ромодан, Броварки, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Батьки, Сагайдак, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

РІЗУХА, -ХИ; РІЗАК. Болотна рослина, вид осоки. Дівчата вже нажали різухи й переносили на діл (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Говтва, Мачухи, Малий Кобелячок, Федорівка.

* РОЖНАТІ, -TIB. Вид саней, зроблених з 4 рожнами, для перевозки соломи, дров тощо. Іван на своїх рожнатих уже поїхав по свіжому снігу до лісу (Аврамівка), Судіївка, Броварки.

РОЗВЕРА, -РИ. Непутня людина. Легковажна жінка. Це розвера якась вештається по селу, не буде з неї добра (Сухорабівка), Ромодан, Оржиця, Лазорки, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка.

РОЗГЛЯДИНИ, -ИН. Ознайомлення батьків молодої з господарством молодого, з домівкою тощо. Оддаємо свою дочку за Іванового сина, а це йдемо на розглядини до його хати (Очеретувате),

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 86

Великі Кручі, Литвяки, Теплівка. Мачухи, Оржиця, Говтва, Пришиб, Нехвороща, Білики.

РОЗДЕРА, -РИ. Огорожа навколо двора чи садиби. Панасенко новою роздерою обніс уже свій двір (Лютенька), Сагайдак.

* РОЗІБРАТИСЯ, -РУСЬ, -РЕШСЯ. Роздягнутись, скинути одяг. Я прийшов додому вже пізно, розібрався й ліг спати (Слобідка).

РОЗКАМАШУВАТИ, -ШУЮ, -ШУЄШ. Розмовляти без толку, розтягати розмову. Про що це ти й досі розкамашуєш з ним? (Сухорабівка), Литвяки, Риги, Броварки, Кутуржиха, Теплівка, Хейлівщина.

РОЗМЕЖЕНИТИСЬ, РОЗМЕЖЕНИЛОСЬ. Стало безхмарно, ясно. Надворі вже розмеженилось, дощу більш не буде (Семенівка).

РОЗПІРКА, -КИ 1. Розірвана сорочка. Зпід спідниці в неї виглядала біла розпірка (Білики, Опришки, Великі Кручі. 2. Розріз у спідниці, застібка. У твоїй спідниці добре зроблена розпірка (Тахтаулове), Кочубеївка, Судіївка, Сокілки, Кутуржиха, Лазорки, Теплівка, 3. Взагалі щось розірване, розпорене, те, що розпоролось. Он уже в твоїх чоботях скрізь розпірки видно (Сенча), Оржиця, Абазізка, Білики, Стасі, Очеретувате, Котельва, Повстень, Хейлівщина, Селещина.

РОЗТАВАЧКА, -КИ; РОЗТАЛЬ. Розтавання снігу, пора розтавання снігу. Сьогодні надворі вже почалася розтавачка (Семенівка), Нехвороща, Шишаки.

* РОТИКИ, -КІВ. Назва квітів. Цієї весни тут насадимо багато ротиків (Пришиб).

РУБЕЛЬ, -БЛЯ. Довгий дерев'яний вал, яким пригнічують для перевозки на возі снопи, солому, сіно тощо. Притягни добре рубель, щоб сіно не випадало по дорозі (Абазівка), Сенча, Кутуржиха, Білики, Сагайдак, Бірки, Оржиця.

РУГА, -ГИ. Церковна земельна ділянка. На рузі, там за річкою, ми нарвали великий букет квітів (Білики), Тахтаулове, Пришиб.

РУGЕЛЯ, -ЛІ; РЕGЕЛЯ. Сытка для ловлі риби. Беріть руgелю та підемо ловити рибу (Абазівка), Сокілка, Теплівка, Захлюпанка, Селещина, Пришиб, Кустолове.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 87

* РЯДОВИНА, -НИ. Груба сирова тканина, полотно. Марина багато наткала рядовини, буде їй для пожитку (Сенча).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

САГА, -ГИ. 1. Невелика затока від річки чи ставка, а також невелике озерце, ставок тощо. Сага вже заростає осокою та осітнягом (Мостовівщина), Сухорабівка, Литвяки, Нехвороща, Шишаки, Малий Кобелячок, Білики, Батьки, Мала Решетилівка, Тахтаулове. 2. Низинна місцевість, сінокіс. У сазі вже почали косити сіно (Харківці).

* САЖ, -ЖА. Див. ще СВИНИНЕЦ. Хлів для утримування, відгодівлі свиней. Саж треба отеплити, бо свині там померзнуть (Литвяки), Абазівка, Оржиця.

САЖАЛКА, -КИ. Викопаний невеликий ставок для води або рів. Наші діти пішли купатись у сажалці (Оржиця), Опришки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі.

САЖКИ, -К1В. 1. Тин, плетений з лози. Ми теж хочемо поставити сажки кругом свого двору (Семенівка). 2. Сітка з лози для утримування риби в воді. Застав сажки та й держи там рибу (Оржиця), Великі Кручі.

САКВИ, -КОВ. Подвійний мішок для речей, який перекидається через плече. Поскладай усе, що треба в сакви, бо пора збиратись у дорогу (Абазівка), Броварки, Сенча, Тахтаулове, Білики, Батьки, Повстень, Хейлівщина, Захлюпанка, Литвяки.

* САЛАМАХА, -ХИ; САЛАМАШКА. Густий осадок від чогось рідкого, залишок, гуща. В казані вже осталась сама саламаха (Михайлівка).

САЛЯНКА, -КИ. Див. ще КОВГАНКА. Дерев'яний посуд, у якому товчуть сало. Подай салянку, я затовчу борщ (Кустолове), Сухорабівка, Литвяки, Мачухи, Орданівка, Білики.

САМОКАТКА, -КИ. Велосипед. Я на самокатці поїду до міста й ще сьогодні встигну повернутись (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка.

САМОТРЕТЯ, -ТІ. Заробіток при роботі в наймах, третя частина зібраного врожаю. Віддайте мені

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 88

зароблену на вашій ниві самотретю (Селещина).

САМУШИННЯ, -ННЯ. Сухі кожушки від цибулі, кукурудзи тощо, бадилля. Там осталось од цибулі саме тільки самушиння (Литвяки), Харківці, Сенча, Броварки, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина.

САПАНИЦЯ, ЦЫ. Див. ще САПАЧКА. Сапа. Беріть сапаниці та йдіть уже полоти (Литвяки), Ромодан, Тахтаулове, Оржиця, Броварки, Опришки, Стасі, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Селещена.

САЧОК, -ЧКА. Короткий жіночий одяг на ваті, жакет. Вдягни свій сачок, бо вже стало холодно (Аврамівка), Литвяки, Михайлівка, Говтва, Орданівка.

* САПАЧКА, -КИ. Див. ще САПАНИЦЯ. Сапа. Усі вже беруть сапачки та поспішають на полоття (Сухорабівка).

* СВИНИНЕЦЬ, -НЦЯ. Див. ще САЖ. Хлів для відгодівлі свиней. Позаганяй поросят до свининця, нехай тут не риють траву (Сенча), Оржиця, Риги.

* СВИРІПА, -ПИ. Бур'янова рослинність. Треба вже полоти грядки, свиріпа скрізь тут поросла (Пришиб).

* СЕМИДІЛЬНИК, -КА. Людина, яка починає одночасно кілька робіт. Ти не будь семидільником, а роби вже щось одне (Брусове).

СЕМРЯГА, -ГИ. Давній чоловічий одяг, сіряк. Мій дід ще носив семрягу, а тепер уже не носять (Кутуржиха), Бірки, Захлюпанка.

СЕРВЕТА, -ТИ. Салфетка, покривало. Прикрий хліб на столі серветою (Білики), Кустолове.

* СЕРПОРІЗ, -ЗА. Дика трав'яниста рослина. Не топчися там, бо серпоріз уже скрізь виріс (Оржиця).

СЕТРА, -РИ. Див. СІТРА.

СИДІР, -РА. Велика торба для речей або харчів, мішок. Він узяв сидір на плечі, попрощався з нами й пішов (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Шишаки, Білики, Федорівка, Зіньків, Харківці.

СІНОЖАТЬ, -ТІ. 1. Місцина де косять сіно. Ідіть сьогодні всі на сіножать та згребіть сіно,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 89

поки дощу немає (Судіївка), Абазівка, Броварки, Кочубеївка, Шульжани, Гречанівка, Дейкалівка, Опришки, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Лазорки, Теплівка, Селещина, Солониці. 2. Процес збирання сіна, час збирання сіна. Скоро вже й сіножать почнеться (Риги), Тахтаулове, Очеретувате, Котельва, Повстень. Великі Кручі, Хейлівщина, Бірки.

СІПАКА, - КИ; ПОСІПАКА. Злий, причіпливий чоловік. Це такий сіпака, що й рідного батька не пожаліє (Зінці), Сухорабівка, Абазівка, Шишаки, Харківці.

СІРОВАНКА, -КИ. Сорт напівбілої, сірої глини. Привезіть сірованки мені в двір (Пришиб), Опришки, Сокілка, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Котельва, Солонині, Підлужжя.

* СІРУВАТИ, -РУЮ, -РУЄШ. Мазати стіни хати сірою глиною, сірованкою. Див. СІРОВАНКА (Білики), Лелюхівка.

СІТРА, -РИ; СЕТРА. 1. Хитра, пронизлива людина, наклепник. Ви не слухайте того сітри, він вже на всіх наклепав (Селещина). 2. Гуляща, розпутна жінка. А та сітра вже знову попленталась гуляти (Михайлівка).

* СКИГЛЯ, -ЛІ. Глузливе прозивання дитини, людини, яка часто плаче. Заснула вже моя маленька скигля (Кустолове).

СКІПКА, -КИ. Щепка дерева. Назбирай скіпок у дворі та розпали піч (Абазівка), Орданівка, Зіньків, Батьки, Харківці, Дейкалівка, Судіївка, Білики, Стасі, Котельва, Лазорки, Бірки, Лелюхівка.

* СКІСОК, -КА. Залишок коси після тривалого гостріння брусом. Очерет скіском краще викосити, щоб не зламати нової коси (Василівка), Орданівка, Зіньків.

* СКОБЗАТИСЬ, -ЗАЮСЬ, -ЗАЄШСЯ. А цей надів чоботи на підковах та й пішов скобзатись на льоду (Велика Кохнівка).

* СКРЕБНИЦЯ, -ЦІ. Пристосування в вигляді щітки для вискрібування бруду з шерсті тварин. Бери скребницю та будемо чистити кобилу, бо вона в грязі вивалялась (Теплівка).

СКРУТЕНЬ, -ТНЯ. Утворення на нитках чи мотузках в вигляді вузлів, скручена солома тощо. Розправ

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 90

пряжу, а то на ній уже багато зробилося скрутнів (Битяги), Хейлівщина, Сагайдак, Солониці.

* СЛАБАК, -КА. Слабий, хворий чоловік. Іван у нас такий слабак, що ледве рухається (Лазорки).

СЛАСТЬОНИ, -НІВ. Вид печива, пирогів. Ми вже давно не їли сластьонів, хай мати спече сьогодні ввечері (Зінці), Тахтаулове, Мачухи, Кустолове, Білики, Зіньків, Батьки, Петрівці.

СЛИЖІ, -ЖІВ. Перекладина, якими укріплена стеля хати, погреба тощо. Он бачиш, як уже слижі повгинались, бо на стелю попаскладали всячини (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Литвяки, Мачухи, Кустолове, Жовиине, Батьки.

СЛІПЕЦЬ, -ПЦЯ; СЛІПУН. Примітивна лампа без скла. Потуши сліпець і лягай спати (Семенівка), Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Орданівка.

СМАГЛЮВАТИЙ, -ТА, -ТЕ; СМАГЛЯВИЙ. Смуглий, з смуглим обличчям. У сусідки дочка вдалась смаглювата, як циганка (Очеретувате), Сокілка, Сагайдак, Бірки, Оржиця, Рудька, Пришиб, Зіньків.

СМАЛЮХ, -ХА. Палиця, ломака, засмалена в вогні. Візьми смалюх та поганяй курей по городу, щоб не бродили (Зінці), Селещина, Семенівка, Говтва, Пришиб, Оржиця. Рудька.

СНІВНИЦЯ Див. ОСНІВНИЦЯ.

СНІЗКИ, -ЗОК Дві палиці, які скріплюють ярмо з підгорлям. Снізка з дерева, а занози залізні робляться (Оржиця), Риги, Білики, Старий Коврай, Теплівка, Кутуржиха, Сухорабівка, Сокілка, Ряське, Сагайдак.

СОБАЧЕ ВИМ'Я. Назва хвороби. У нас у селі багато людей хворіло собачим вим'ям (Пришиб).

* СОБАЧЕ МИЛО. Трав'яниста рослинність. У березі багато наросло собачого мила (Пришиб).

* СОКИРКИ, -КІВ. Вид квітів. А тут уже зацвіли сокирки й ромашки (Очеретувате), Великі Кручі.

* СОНЕЧКО, -КА. Жовтенька квіточка, яка розквітає вдень і стуляє свої пелюстки на ніч. Ось які

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 91

сонечка у нас ростуть під самим вікном (Білики).

СОСНЯНКИ, -КІВ. Назва грибів, які ростуть у сосновому лісі. Діти назбирали в лісі соснянок (Лютенька), Ланна, Зінці.

* СОН-ТРАВА, -ВИ. Вид лісових квітів. В лісу скрізь розрослась уже сон-трава (Яреськи).

СПАКУВАТИ, -КУЄ, -КУЄШ. Зіпсувати. Спакувала мені матерію так, що з неї вже нічого не вийде (Оржиця), Білики, Битяги, Кутуржиха, Очеретувате, Лазорки.

СПАНТЬОРИТИ, -РЮ, -РИШ. Зварити несмачну, погану їжу. Вона сьогодні сиантьорила такий борщ, що ніхто не їв (Семенівка), Ланна, Аврамівка, Литвяки, Мачухи.

СПОТИНЬГА — присл. Зненацька, крадькома, нишком. Він як ударить мене спотиньга, так і памороки забив (Сухорабівка), Кустолове, Білики, Литвяки, Дейкалівка, Оржиця, Броварки, Сокілка, Кутуржиха. Лелюхівка.

* СПРЯГТИ, -ЖУ, -ЖЕШ; ПРЯГТИ. Зжарити. На снідання мати спрягла нам сала (Мостовівщина).

* СТАНОК, -НКА. Стійло в хліві, пристосоване для відгодівлі домашньої тварини. Ми підготували в хліві ще один станок, будемо там годувати свиню на сало (Кутуржиха).

СТАРОЖИТНИЙ, -НА, -НЕ. Давній, старий. Це село вже старожитнє, а там і нове будується (Судіївка), Риги, Опришки, Кутуржиха, Очеретувате, Котельва, Теплівка, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина.

СТЕЛЬНИК, -КА. Друга назва стелі. Посеред стельника повісили лампу (Білики), Судіївка, Абазівка, Опришки, Сухорабівка, Сагайдак, Бірки, Лелюхівка, Підлужжя.

* СТОВБЕШНИК, -КА. Майстер, що ремонтує стовби. Приїхали вже стовбешники й оглядають телефонну лінію. (Абазівка)

* СТОВБИЧИТИ, -ЧУ, -ЧИШ. Довго стояти, не міняючи положення, набридати своєю присутністю. І чого ти стовбичиш тут, наче хто прив'язав (Брусове).

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 92

СТОЖАРИ, -IB; СТОЖАРИСЬКА. Стоги, копиці сіна. Сьогодні підемо складати стожари (Броварки), Оржиця, Опришки, Хейлівщина, Сагайдак.

* СТОЯНЕЦЬ, -НЦЯ. Див. ще СТОЯНКА. Молоко, поставлене для скисання. Внеси стоянець до хати, тут швидше скисне (Решетилівка).

СТОЯНИ, -НІВ (рідко СТОЯН). 1. Стовпи для огорожі, під хату для будівлі тощо. Поставили вже стояни й скоро забор буде готовий (Сухорабівка), Литвяки, Нехвороща, Шишаки, Дейкалівка, Тахтаулове, Оржиця, Броварки, Стасі, Батьки, Дазорки, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Підлужжя. 2. Пропуски стебла при косінні. Сьогодні тут косарі погано косили пшеницю, бо залишилось багато стоянів (Рудька).

СТОЯНКА, -КИ. Див. ще СТОЯНЕЦЬ. Молоко, поставлене для скисання. Мати вчора винесла стоянку в погріб, уже пора вершки збирати (Говтва), Мачухи, Абазівка, Орданівка, Жовнине, Федорівна, Кустолове.

СТРЬОПИ, -ПІВ; СТРЯПИ. Див. ще ПАЦЬОРКИ. Звисаючі частини порваного, необрубленого одягу, торочки, китиці на хустці, на скатерті тощо. Можна підшити всі стрьопи й носити цю свиту ще цілу зиму (Сухорабівка). Гарна в тебе хустка та ще й з стряпами (Слобідка), Семенівка, Ланна, Рудьки, Лютенька, Аврамівка, Литвяки, Шишаки, Жовнине.

СТЯЖИНА, -НИ. Перекладина на кроквах даху. Прибий добре до крокви стяжину, бо вона відхилилась (Сіренки), Броварки, Сухорабівка, Солониці.

* СУДНИК, -КА. Шафа або поличка для посуди. Помий миски та постав у судник (Оржиця).

* СУНБРИТИ, -РЮ, -РИШ. Красти. Хто сунбрить, той колись піймається (Абазівка).

СУПРЯЖНИК, -КА. Спільник, напарник для взаємної допомоги при обробці землі тощо. Мій супряжник Іван уже прийшов, зараз поїдемо разом до роботи (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Гречанівка, Дейкалівка, Опришки, Битяги, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Батьки,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 93

Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

СУТЯГА, -ГИ. Скупа людина, скнара. А той сутяга все додому тягне та складає в свої тайники (Сухорабівка), Мачухи, Петрівці.

СУХОНОС, -СА. Назва риби. Смашна була сьогодні юшка з сухоносами (Ялинці).

СЮРИК, -КА. Маленька лампочка. Серед хати світить сюрик, а в кутках зовсім темно (Семенівка).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ТАБАТИРКА. Див. КАБАТИРКА.

ТЕЛЕПНУТИ, -НУ, -НИШ; ТЕЛЕГЕНУТИ. Ударити. Цією каменюкою як телепну, то й не встане (Ладна), Аврамівка, Говтва, Мачухи, Шишаки, Білики.

ТЕЛЬБУХИ, -ХІВ. Нутрощі людини або тварини. Іван уже давно наміряється тельбухи з нього випустити (Сухорабівка), Мачухи, Орданівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Пришиб.

ТЕРНИЦЯ, -ЦІ. Дерев'яний прилад, на якому труть коноплі. Коноплі мочать, висушують, а потім труть на терниці (Теплівка), Лазорки, Аврамівка, Сіренки.

ТЕТЕРЯ, -РІ. Глумливе прозивання нерозумної, глухої людини. Хіба ти не бачиш, що так не можна робити? Тетеря ти та й годі! (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Мачухи, Орданівка, Білики, Зіньків.

ТЕТЕСЬ — невідм. Дитяче слово з значенням СПАТИ. Іванко, тобі вже пора тетесь (Шишаки), Оржиця, Броварки, Судіївка, Білики, Сухорабівка, Котельва, Повстень, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Солониці, Підлужжя.

* ТИГИПНУТИ, -НУ, -НЕШ. Вдарити чимсь важким. Обережніше, а то шворень вискочить та й тигипне когось по голові (Михайлівка).

ТИНИНА, -НИ. Тинок, тин, огорожа з хворосту. Од вулиці двір зогороджений у нього такою тининою, що скоро вітер її звалить (Абазівка), Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Опришки, Теплівка, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 94

ТИНЬКУВАТИ, -КУЮ, -КУЄШ. Білити, мазати хату. Мати сьогодні цілий день тинькувала хату (Дейкалівка), Ромодан, Тахтаулове, Опришки, Білики, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Хейлівщина.

ТИРЛО, -ЛА. Місце стоянки скоту. Марина пішла на тирло доїти корів (Мала Решетилівка), Дейкалівка, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Судіївка, Абазівка, Бигяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

* ТИРПОЛОГИ, -ГІВ. КИРПОЛОГИ. Дерев'яні вила з трьома зубками. Бери швидко тирполог и та підкидай полову (Солониці).

ТИЧИНА, -НИ (ТИЧКА). Жердина, кілок. Виламай з дерева добру тичину та поклади на віз (Абазівка), Броварки, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Опришки, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Солониці, Лелюхівка.

ТІЛЬ — присл. Трохи, небагато. Юрко після цього тіль збентежився (Олександрівка), Семенівка, Аврамівка, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Федорівка.

* ТІПАТИ, -ПАЮ, -ПАЄШ. Обробляти стебла конопель, оббиваючи кістрицю від волокна. Я ще тільки починаю тіпати коноплі, а кістриці вже зібралось багато (Сіренки).

* ТІЧКА, - КИ. Великий гурт, зборище людей. Сьогодні ціла тічка надійшла в двір, тут ніде й повернутися (Пришиб).

* ТЛЯ, ТЛІ. Вид комах. Комарів тут немає, а тля літає скрізь (Лазорки).

ТОВАР, -РУ. Рогата худоба. Уже вечір, товар іде додому з паші (Слобідка), Дейкалівка, Ромодан, Кочубеївка, Судіївка, Опришки, Білики, Стасі, Кутуржиха, Батьки, Котельва, Лазорки, Великі Кручі, Сагайдак, Селещина.

ТОВПИГА, -ГИ; ТОВПИЖИЩЕ. Глумлива назва дурного, тупого чоловіка. Чого ж ти стоїш, як тов-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 95

пижище, нічого не робиш? (Судіївка), Мачухи, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва.

ТОНКОНІЙ, -Ю; ТОНКОНІГ. Весняна молода трава. Накосили ми тонконою вже аж півтори гарби (Семенівка), Литвяки, Броварки.

ТОПТУХА, -ХИ. Їжа з товченої картоплі. На сніданок поставили смачну топтуху (Пришиб), Ромодан, Сенча, Білики.

ТРЕПЕТО, -ТА. Сито, підрешіток для просівання борошна або зерна. Попроси в сусіда трепето, перечистимо сьогодні пшеницю (Довжок).

ТРИБЛО, -ЛА. Зневажлива назва великого, ненаситного живота, чоловіка, що багато їсть. Твоє трибло, як річка, так багато їси (Семенівка), Литвяки, Федорівка.

ТРОЙЧАТКА, -КИ; ТРОЙЧАК. Вила з трьома ріжками. Бери тройчатку та йди підкидати солому (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Мачухи, Абазівка, Орданівка, Кустолове, Білики, Зіньків.

ТУРЛЯТИ, -ЛЯЮ, -ЛЯЄШ. Гнати, штовхати, валяти з ніг, гнати скотину. Геть звідси, бо зараз буду турляти так, що й упадеш (Ялинці), Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Битяги, Сокілки, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Селещина.

ТУРОК, -КА. Дворогий жук. Сьогодні я знову піймав турка, він лазив по двору (Аврамівка), Абазівка, Шишаки, Тахтаулове.

ТЬОПАТИ, -ПАЮ, -ПАЄШ. Іти повільно, мляво, нерівно. Я так заморився, що ледве притьопав додому (Ялинці), Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва.

* ТЬОПАТИ, -ПАЮ, -ПАЄШ. Їсти з жадобою, з великим апетитом. Натьопався я так борщу в обід, що й досі їсти не хочу (Ялинці), Аврамівка, Литвяки.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

УДЖИГНУТИ, -НУ, -НЕПІ. Зробити щось особливе, утнути. Він уджигнув таке, що всі аж здивувались (Зінці), Орданівка, Пришиб.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 96

* УЗДРІТИ, -РЮ, -РИШ. Побачити. Як дам тобі в вухо, то не вздриш і хати (Судіївка).

УЛЕЩАТИ, -АЮ, -АЄШ. Умовляти, задобрювати. Вона добре улещала свою сусідку, що й гроші в неї видурила (Зінці), Тахтаулове, Абазівка, Кустолове, Зіньків, Пришиб.

УСИКИ, -КІВ; ВУСИКИ. Складки на верхньому одязі. Скільки в тебе усиків на корсеті? (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Литвяки, Говтва, Орданівка, Зіньків.

УСКРОМИТИ, -МЛЮ, -МИШ. УСМИРИТИ. Заспокоїти. Цілий день плаче дитина. І чим ускромити її? (Кустолове), Говтва, Оржиця, Сенча, Броварки.

УСТАВКА, -ВОК. ВУСТАВКА. Вшиті, вставлені шматки полотна на рукавах жіночої сорочки. На уставках робляться вишивки квітами. От у твоїй сорочці уставки як добре вишиті (Сенча), Теплівка, Солониці, Підлужжя, Литвяки, Оржиця, Мачухи, Білики, Пришиб, Зіньків.

* УШИВАЛЬНИК, -КА. Тоненький ремінець, яким шиють хомути, капиці біля ціпа тощо. У тебе на хомуті ушивальники дуже слабі, так і хомут може розірватись (Очеретувате), Підлужжя.

УШНИПИТИСЬ, -ПЛЮСЬ, -ПИШСЯ; ВШНИПИТИСЬ. Упертись в домаганні, настирливо домагатись. От тобі вшнипився він: піду та піду (Семенівка), Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Шишаки.

УШТИВИЙ. Див. ВШТИВИЙ.

УЩІПЛИВИЙ, -ВА, -ВЕ. Вразливий, такий, що боляче реагує на образи. Свирид удався такий ущіпливий, що ніяких докорів вислухати не може (Абазівка), Опришки, Білики, Батьки, Захлюпанка.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ФУРКАЛЬЦЕ, -ЦЯ. Див. ще ГУРКАЛО. Цяцька, саморобна іграшка для дітей. Зроби фуркальце, будемо в неділю показувати всім дітям (Зінці), Кустолове, Білики, Оржиця, Броварки, Опришки, Батьки, Лазорки, Захлюпанка, Селещина.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 97

ФУРЦЮВАТИ, -ЦЮЮ, -ЦЮЄШ. Танцювати, показувати себе. От він фурцює добре, всі аж задивились (Кустолове).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ХАВЕРЯ, -Р1. Хуртовина, сніг з вітром. Надворі знялась така хаверя, що й виходити не можна (Кустолове), Петрівці, Зіньків, Шишаки, Семенівка, Михайлівка, Пришиб, Орданівка.

ХАЛАДАЙКА, -КИ. Простора блуза. Вона накинула на плечі халадайку й вибігла з хати (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Абазівка, Орданівка, Малий Кобелячок, Федорівка, Тахтаулове.

ХАЛАШНИК, -КА. Курінь, який робиться в полі або в дворі над погребом. Викопали новий погреб, а тоді ще й халашник над ним поставили (Семенівка), Михайлівка, Жовнине, Ромодан, Риги, Оржиця, Семча, Броварки, Судіївка, Битяги, Очеретувате, Лазорки, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Захлюпанка, Селещина.

ХАЛУЗИНА, -НИ; ХОЛУЗИНА, -НИ; ХЛУДИНА, -НИ. Довга й тонка палиця. Лозина, гілочка, хворостина. Та й боляче б'ється твоя халузина (Малий Кобелячок). Як візьму холудину, то дам тобі доброго прочухана (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Федорівка, Батьки, Дейкалівка, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Стасі, Лазорки, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Лелюхівка.

ХАМЛО, -ЛА. Дрібні віточки, лозинки, обрубані з дерева. Обрубай кругом деревину та поскладай усе хамло в купу, взимку потопимо його в печі (Мачухи).

ХАПТУРКИ, -КІВ. 1. Шматочки хліба. Поїли й залишили після себе хаптурки хліба (Решетилівка), Солониці. 2. Хабарі. Я йому заплатив та ще й хаптурки дав (Білики), Сокілка, Опришки, Котельва, Селещина.

ХАПТУРНИЙ, -НА, -НЕ. Хабарницький. Хаптурний був той писар, тепер утік уже він

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 98

звідси (Зінці), Сухорабівка, Кустолове, Білики, Зіньків.

ХАРЦИЗ, -ЗА. Розбещена, задиркувата людина. А цей харциз такий, що всі його бояться (Зінці), Тахтаулове, Мачухи, Орданівка, Кустолове.

* ХВАНД, -ДА. Складка на верхньому одязі (спідниці, корсеті, свиті тощо) в вигляді усів. У Марини спідниця з великими хвандами, через те вона така широка (Лазорки), Сагайдак, Аврамівка.

ХВАСТУНИ, -НІВ. Назва хатніх квітів. Дивись, як у нас на вікні розцвівся хвастун (Судіївка), Сухорабівка, Брусове, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Шишаки.

ХВАТКА, -КИ. Прилад для ловлі риби. Бери свою хватку та ходімо рибу ловити (Аврамівка), Мала Решетилівка, Литвяки.

ХВАТКИ, -ТОК. Див. ще ЧАПЛІЯ. Рогач, яким витягають сковороду з печі. Принеси мені хватки, бо кочергою важко ви тягти сковороду з печі (Оржиця), Литвяки.

* ХВИРКАЛО, -ЛА. Роздратований, неурівноважений чоловік. Та наш бригадир таке хвиркало, що й говорити спокійно не може (Аврамівка).

* ХВИЩА, -ЩІ. Снігопад з вітром. Надворі цілий день хвища йде, вже багато скрізь снігу понамітало (Мала Решетилівка).

ХВОРОСТЕЦЬ, -ТЦЮ. 1. Дрібна лоза. Позбирай хворостець по двору та витопимо ним піч (Сухорабівка), Семенівка, Литвяки, Михайлівка. 2. Печиво, виготовлене на соняшниковій олії. Хворостець сьогодні вдався у мене на славу (Зіньків).

ХИЖА, -ЖІ (ХИЖКА). Хатинка маленька через сіни або хлівець біля хати для зберігання продуктів, речей (кладовка). Винеси в хижу борщ та постав там на холодному (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Риги, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Опришки, Битяги, Сокілка, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Теплівка, Повстеиь, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ХИЗУВАТИСЬ, - (ФИЗУВАТИСЬ), -ЗУЮСЬ, -ЗУЄШСЯ. Чванитись, хвастатись, насміхатись, глузувати. Мари-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 99

на так хизується, що до неї й приступити не можна (Семенівка), Аврамівка, Литвяки, Малий Кобелячок, Петрівці, Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Риги, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Сокілка, Білики, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Сагайдак, Бірки, Селещина, Солониці.

ХЛУДИНА. Див. ХАЛУЗИНА.

ХЛЮЗА, -ЗИ. Див. ще ХЛЮЩА, ХЛЯГОДЗА. Мокра дощова погода. Надворі така хлюза, а ти ходиш по вулиці (Семенівка), Броварки, Опришки.

ХЛЬОРА, -РИ. Побиття, прочухан. Дав йому я доброї хльори, хай лікується тепер (Харківці).

* ХЛЬОРКА, -КИ. Зневажливе прозивання жінки легкої поведінки. А та хльорка знову тягає за собою хлопців (Абазівка), Кустолове.

ХЛЬОСТ, -ТА. 1. Батіг. О, він добре його відрепіжив своїм хльостом (Семенівка), Красне, Риги. 2. Чванливий чоловік, хвастун. Та це такий хльост, що до нього й не підступиш (Аврамівка), Гречанівка, Броварки, Судіївка, Сокілки, Білики, Очеретувате, Батьки, Лазорки, Хейлівщина, Селещина.

ХЛЮЩА, -ЩІ. Див. ще ХЛЯКОДЗА. Дощова погода. Цілий тиждень уже ця хлюща ніяк не перестає (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Абазівка, Кустолове.

ХЛЯКОДЗА, -ДЗИ. Див. ще ХЛЮЩА. Мокра, дощова погода. Коли вже пройде ця хлякодза? Мрячить цілий день надворі (Сухорабівка), Семенівка, Литвяки, Михайлівка, Говтва, Малий Кобелячок, Федорівка, Тахтаулове.

* ХЛЯЩЕМ — присл.; ХРЯЩЕМ. Безладно, в безпорядку. В хаті порозкидано все хлящем, немає там порядку (Велика Кохнівка).

ХОДУТУТ, -ТА; ХУДОТУТ. Назва птаха (одуда). У цього ходутута дуже гарне пір'ячко. Сидів десь тут сьогодні ходутут та все кричав: худо тут (Семенівка), Аврамівка, Литвяки, Говтва, Орданівка, Велика Кохнівка, Сухорабівка, Броварки, Оржиця, Теплівка, Очеретувате.

* ХОЛОДЕЦЬ, -ЦЮ. Див. ще ДРАГЛІ. Їжа; виго-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 100

товлена з захолодженого густого м'ясного навару (Лазорки).

ХОЛУДИНА. Див. ХАЛУЗИНА.

* ХОХА, -ХИ. Погано одягнена жінка. А ця хоха скрізь ходе наче опудало, все на ній погане (Гречанівка).

ХОХЛЯ, -ЛІ. 1. Назва риболовної снасті (дрючок для зимового вилову риби). Бери хохлю та підемо на річку за рибою (Семенівка), Литвяки, Харківці, Стасі. 2. Зневажлива назва надмірно товстої, неохайної людини. Ото така хохля, що у двер не пролізе (Нехвороща), Ромодан, Абазівка, Котельва, Селещина, Солониці.

ХРЯЩЕМ. Див. ХЛЯЩЕМ.

ХУДОТУТ. Див. ХОДУТУТ.

* ХУРУВАТИ, -РУЮ, -РУЄШ. Возити щось волами або кіньми, працювати за цим фахом, бути візником. Сьогодні будемо хурувати у сусіднє село (Білики),

* ХУРЩИК, -КА. Погонич, візник. Хурщик сидів на передньому кінці воза і підганяв коней (Білики).

* ХУТРЯНКА, -КИ. Теплий жіночий одяг, зроблений на хутрі. В хутрянці тобі вже тепер не буде холодно (Оржиця).

* ХУХРИТИ, -РЮ, -РИШ. Безупинно, багато лущити насіння. А Степан сьогодні цілий день хухрить, наче йому нічого більше робити (Василівка).

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ЦАРИНА, -НИ. 1. Нива, город. Мої діди на чужих царинах працювали, бо своїх не було (Сухорабівка), Семенівка, Сокілка, Білики, Стасі, Батьки, Котельна, Хейлівщина, Бірки, Солониці. 2. Пуста, незаселена частина села, вигін. Перейди через царину й звідти подивися на той край села (Аврамївка), Литвяки, Михайлівка, Малий Кобелячок, Федорівка, Ромодан, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка.

ЦИБАТИЙ, -ТА, -ТЕ. Високий, довгоногий. Цибатий ваш син, він і в двері не пройде (Семенівка), Дейкалівка, Гречанівка, Тахтаулове, Кочубеївка,

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 101

Сенча, Броварки, Судіївка, Абазівка, Білики, Кутуржиха, Батьки, Котельна, Великі Кручі, Хейлівщина, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ЦЕЛЮРИК, -КА Целюрник, парикмахер. Мене син стриже, я до целюрика не ходжу (Судіївка), Сенча, Оржиця, Кутуржиха, Захлюпанка.

ЦУБРИТИ, -БРЮ, -БРИШ; ЦУПИТИ; ЦУБРИКУВАТИ. Тягнути швидко, енергійно. Куди ти цубриш мою картоплю? Він усе цубрикує до себе, що побачить (Семенівка), Литвяки, Говтва, Жовнине.

* ЦУРКИ, -РОК. Дерев'яні коротенькі колодочки, що пришиваються до верхнього одягу як пуговиці. А твоя свита застібається цурками (Сенча).

ЦЮЦЬКО, -КА. Собака. Прив'яжи цюцька, нехай не бігає по вулиці (Суліїва), Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Аврамівка, Михайлівка, Говтва.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

* ЧАБАК, -КА. Риба, друга назва ляща. Хлопці вже наловили в ставку чабаків (Сухорабівка).

ЧАЛИЙ, -ЛА, -ЛЬ. 1. Масть коня. Чалий на масть кінь у нас вважається красивим (Гречанівка) Шульжани, Ромодан, Тахтаулове, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Битяги, Сокілка, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Захлюпанка, Солониці. 2. Слабий, кволий, немічний. Дід у мене такий чалий, що думаю чи вже він доживе до весни (Орданівка), Аврамівка, Сенча, Теплівка, Селещина, Підлужжя.

ЧАЛПА, -ПИ. Велика ложка для витягування з окропу вареників. Подай чалпу, я повиймаю вареники, бо перекиплять (Оржиця).

ЧАМРИДНИЙ, -НА, -НЕ. Поганий, шкідливий. Ну такий він же чамридний, та ще й дурний (Семенівка), Оржиця, Броварки.

ЧАПЛІЯ, -ЛІЇ. Див. ще ХВАТКА. Прилад, яким чіпляють сковороду й витягають з печі. Бабуся взяла чаплію й витягла нею сковороду з печі (Зінці), Сухорабівка, Тахтаулове, Мачухи, Орданівка, Кустолове, Білики, Зіньків, Батьки.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 102

ЧАРА, -РИ. Див. ще ПРОТВЕЛЬ. Сковорода. На чарі вже смажилось сало (Білики).

ЧАШОВИНА, -НИ. ЧАХВИНА. Верхня частина ярма. Занози в ярмі вже погнулися, а чахвина ще дуже добра (Солониці), Лелюхівка, Хейлівшина.

* ЧВАЛАТИ, -ЛАЮ, -ЛАЄШ. Повільно й нерівно ходити. Іван уже знову почволав додому (Судіївка).

ЧЕЛЯДЬ, -ДІ. Гурт молоді. А челядь зібралась уже та й співає там десь на селі (Абазівка), Судіївка, Броварки, Сенча, Оржиця, Кочубеївка, Тахтаулове, Ромодан, Шульжани, Дейкалівка, Опришки, Битяги, Сокілка, Сухорабівка, Очеретувате, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

* ЧЕНБУРИТИ, -РЮ, -РИШ. Бити. Я його так ченбурив, що ледве душа живою залишилась (Семенівка), Аврамівка.

ЧЕНЧИК, -КА. Невеличка муха, яка водиться в лузі. Коли ми їхали на плавні, худобу почали жалити чепчики (Мачухи), Пришиб, Велика Кохнівка.

* ЧЕТВЕРИК, -КА. Вила з чотирма ріжками. Цілий день я сьогодні відкидав сіно четвериком (Білики).

ЧИБРИК, -КА. Комаха, на яку ловлять рибу вудкою. Він уже набрав чибриків і пішов ловити рибу (Литвяки). 2 Друга назва коржика. На дорогу ми собі спечемо чибриків (Жовнине).

ЧИВИРНОГИЙ, -ГА, -ГЕ. Кривоногий. У вас удався син чивирногий (Сухорабівка). Ланна, Михайлівка, Говтва, Мачухи, Батьки.

ЧИСЛЕНИК (ЧИСЛЯНИК), -КА. Стара назва календаря. Купіть і мені численик на цей год (Сухорабівка), Чугове, Велика Кохнівка, Гречанівка. Оржиця, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Підлужжя.

* ЧИСНИЦЯ, -ЦІ. Міра прядива в три нитки. Позич мені хоч одну чисницю ниток (Сіренки).

ЧІПА, -ПИ. Корч на річці, за який зачіпляють рибальські сітки. Прив'яжіть снасть до чіпи та виходьте на берег (Сухорабівка), Броварки.

* ЧКУРНУТИ, -НУ, -НЕШ. Побігти. Вона так чку-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 103

рнула по вулиці, що й не доженеш (Сухорабівка).

* ЧМУТЛИВИЙ, -ВА, -ВЕ. Розумний, дотепний. Такий швидкий та чмутливий у тебе вдався син (Сухорабівка).

ЧОКОМ — присл. Цілком, усе, разом. Я чоком унесу паливо, та й піду гуляти (Говтва), Олександрівка, Михайлівка, Білики, Федорівна, Петрівці.

ЧОХЛИ, -ЛІВ. Обкладини, манжети на рукавах одягу. У твоєму корсеті чохли дуже широкі (Зіньків), Дейкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Кочубеївка, Риги, Оржиця, Сенча, Броварки, Судіївка, Опришки, Битяги, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Батьки, Білики, Кутуржиха, Очеретувате, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці.

ЧУМИЧКА, КИ. 1. Трава. На городі у нас біля межі росте зелена чумичка (Говтва), Стасі, Сухорабівка. 2. Дерев'яна кружечка, з якої п'ють горілку (старинна назва). Налий мені чумичку горілочки (Тахтаулове). 3. Розливна ложка. Бери чумичку та наливай борщу (Тахтаулове), Сенча, Бірки.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ШАВКА, -КИ. 1. Маленька собачка. Шавка хвостом меле та лащиться до мене, щоб їсти дав (Абазівка), Зіньків. 2. Людина що говорить шепотом. А той шавка так говорить, що й не розбереш (Говтва).

* ШАЛАПУТНИЙ, -НА, -НЕ. Нерозумний, дурнуватий. Він нічого не розбирає, наче шалапутний (Пришиб).

* ШАЛИНА, -НИ. Гущавина в лісі. Ти гляди не лізь у шалину, бо поколеш ноги (Пришиб).

ШАНДЬОР, -РУ. Гас для лампи. Налий у каганчик шандьору, щоб вистачило світити на цілу ніч. (Сіренки).

* ШАНЬКА, -КИ. Вид торбинки, що привішується через плече до бока; служить для носіння продуктів тощо. Іван перечепив свою шаньку з їжею

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 104

та й пішов косити сіно (Очеретувате), Ряське, Сагайдак.

* Ш[Ч]АПЛИК, -КА Невисока діжка в вигляді перерізу діжки. Біля колодязя стояло аж два шаплики з водою (Мачухи), Малий Кобелячок.

ШАРІВНИЦЯ, -ЦІ. Сапа. Візьми он шарівницю та йди обгортай картоплю (Харківці), Оржиця, Повстень, Хейлівщина.

* ШВИРКА, -КИ. Невелика за розміром дровинка. Ці дерева ти всі порубай на швирки й складай на рожнаті, повезем додому на топливо (Оржиця), Сагайдак.

ШВОРКИ, -РОК. 1. Занавіски. Підніми шворки та подивись, хто там пішов (Пришиб), Шульжани, Ромодан, Риги, Сокілка, Сухорабівка. 2. Вірьовки для розвішування білизни тощо. Натягни між деревами шворку, я повішу сорочки сушити (Дейкалівка), Гречанівка, Кочубеївка, Броварки, Судіївка, Білики, Стасі, Очеретувате, Батьки, Теплівка.

ШЕСТУЛИННЯ, -ННЯ. Голки з сосни або ялини. Василь назгрібав у лісі шестулиння для палива (Кованьківка).

* ШКОБУРЧАТИ, -ЧУ, -ЧИШ. Говорити хриплим голосом. Шкобурчить ваш дідок так, що й не розбереш його (Абазівка).

* ШКАНДУЛЬКА, -КИ. Глузлива назва кривої людини. Цей шкандулька знову дибає до нашої хати (Абазівка).

ШКРЬОБАТИ, -БАЮ, -БАЄШ. Човгати ногами по землі, йти не піднімаючи ніг. Шкрьобала Настя на подвір'ї, бо стара вже вона й нездужає (Сухорабівка), Семенівка, Аврамівка, Михайлівка, Говтва.

ШЛИК, -КА. 1. Башлик, накидка на голову від непогоди, яку носили встаровину. Шлик тепер уже не носять, а колись він був у кожного (Броварки). 2. Китиця на шапці. Колись на шапки пришивали шлик (Лазорки).

ШЛІХТА, -ТИ. Рідке клейне вариво з муки, для побілки стін, щоб не обсипалась глина. Вживається також для змазування ниток тощо. Обмаж сіни шліхтою, буде довше держатись глина (Сухорабівка), Семенівка, Ланна, Аврамівка, Литвяки, Михайлівка, Мачухи, Шишаки, Жовнине, Чутове, Батьки.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 105

ШЛЬОРИ, -РІВ. Хатні черевики, старе взуття. Ти ходиш по городу в своїх шльорах (Сухорабівка), Аврамівка, Литвяки, Говтва, Мачухи, Шишаки, Жовнине, Пришиб.

ШПЕТИТИ, -ТЮ, -ТИШ. Робити шкоду, лаяти, докоряти. Ти ходиш по городу та шпетиш там, все витоптуєш ногами (Мачухи), Кустолове, Говтва.

ШПУВАТИ, ШПУЮ, ШПУЄШ. Бризкати водою. Треба шпувати на білизну, а тоді вже викачувати (Сухорабівка), Зінці, Мачухи, Кустолове, Білики, Зіньків, Петрівці.

ШТИВИЙ. Див ВШТИВИЙ.

ШУЛИКИ, -КІВ. Вид коржів. Нароблю ось зараз шуликів тай їжте їх (Сухорабівка), Зінці, Мачухи, Кустолове, Білики, Зіньків, Батьки, Пришиб.

ШУЛЬГА, -ГИ. Лівша. Ой уже шульга ваш, Іван, навіть ложку бере лівою рукою (Білики), Говтва, Сіренки, Решетилівка, Пришиб, Петрівці, Харківці.

* ШУЛЯК, -КА. Капуста, що не в'яжеться в головку, порожня маківка, взагалі щось порожнє. Уродили у нас на городі самі шуляки, доведеться тепер купувати на зиму капусту (Харківці).

ШУМИ, -МІВ. Бистра течія води, бистрина. Які великі шуми тепер у нас на річці! (Сухорабівка), Броварки, Стасі, Селещина.

ШУРУПАТИ, -ПАЮ, -ПАЄШ. Розуміти, розбиратись в чомусь. Тепер уже я почав шурупати в цих справах (Семенівка), Ланна, Аврамівка, Литвяки, Говтва, Михайлівка, Мачухи.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ЩЕРБА, -БИ. Юшка, навар. Діти повитягали всі галушки, а залишилась тільки щерба (Мостовівщина), Ромодан, Кочубеївка, Оржиця, Судіївка, Абазівка, Опришки, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Сагайдак, Бірки, Захлюпанка, Селещина, Солониці, Підлужжя.

* ЩЕРБЕЦЬ, -БЕЦЮ. Польові квіти. Тут поросли різні квіти, он серед них і щербець виглядає (Батьки).

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 106

ЩИРИЦЯ, -ЦІ- Трав'яниста рослинність. Треба нарвати свиням щириці, хай їдять (Пришиб), Дебкалівка, Гречанівка, Шульжани, Ромодан, Кочубеївка, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Сокілки, Білики, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Батьки, Котельва, Лазорки, Теплівка, Повстень, Великі Кручі, Хейлівщина, Сагайдак, Бірки, Селещина, Захлюпанка, Солонині, Підлужжя, Лелюхівка, Битяги.

ЩІТОК, -КА. Сідало, край горища, де сідають кури. Полізь на щіток та подивись, чи там уже нанесли кури крашанки (Сухорабівка), Говтва, Шишаки, Федорівка.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ЮРОК, -КА. Прилад в вигляді рурки, через яку змотують нитки, щоб не порізати ними руку. Як же тепер мотати нитки, коли юрок поламався? (Пришиб), Нехвороща, Литвяки, Оржиця, Білики, Семенівка.

    

А  Б  В  Г  Д  Ж  З  И  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ЯВДОШКИ, -ШОК. Риби, подібні до в'юнів, дрібненькі рибки. Підемо на канаву та наловимо явдошок (Лютенька), Сухорабівка, Семенівка, Ланна, Говтва, Нехвороща, Орданівка, Жовнине, Білики, Федорівка, Пришиб.

* ЯГЛИЦЯ, -ЦІ. Лісова трава. В лісі поросла скрізь густа яглиця під деревами (Сенча).

ЯГОДНЯ, -НІ. Вишневе дерево, вишневий сад. Цієї весни рясно зацвіла ягодня в нашому садку (Литвяки), Броварки, Судіївка, Абазівка, Стасі, Сухорабівка, Теплівка.

* ЯНДОЛА, -ЛИ. Кухонна миска. Накидай у яндолу вареники та постав на лаві (Сенча).

ЯРИГА (ЯЛИГА), -ГИ. П'яниця. Він такий ярига, що за горілкою й не бачить нічого (Орданівка), Кустолове, Батьки, Пришиб, Говтва, Аврамівка, Петрівці, Броварки, Кутуржиха, Лазорки, Селещина, Солонині, Лелюхівка.

ЯРИЖНИК, -КА. Баришник, шахрай. А цей ярижник уже перекуповує, перепродує та лю-

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів — 107

дей обдурює (Сухорабівка), Мачухи, Зіньків, Судіївка, Абазівка, Опришки, Білики, Стасі, Батьки.

ЯРИТИСЯ, -РЮСЬ, -РИШСЯ. Червоніти, сердитися, палати вогнем. Вона довго ярилась та вся мінялася, так їй було погано (Зінці), Тахтаулове, Білики, Оржиця, Броварки, Стасі, Кутуржиха, Котельва, Теплівка, Хейлівщина.

* ЯРЧЯ, -ЧЯТИ. Ягня, не більше року на зріст. Твої ярчята як повиростають, то будуть і овечки і барани (Очеретувате).

ЯСА, -СИ. Плітка, чутка, поговір, вигадка. Пустили ясу, ніби там хата продається (Сухорабівка), Ланна, Михайлівка, Мачухи, Абазівка, Жовнине, Білики, Федорівка, Мала Решетилівка, Пришиб, Кочубеївка, Стасі, Очеретувате, Солониці, Підлужжя.

ЯТІР, -РА. Див. В'ЯТІР.

ЯТРИЦЯ, -ЦІ. Рана, яка не загоюється. Твоя ятриця мабуть і досі не загоїлась (Малий Кобелячок), Ромодан, Кочубеївка, Оржиця, Броварки, Судіївка, Абазівка, Опришки, Битяги, Сокілки, Стасі, Сухорабівка, Кутуржиха, Очеретувате, Великі Кручі, Селещина, Солониці, Лелюхівка, Підлужжя.