Кочубей, Виктор Павлович
- Подробности
- Просмотров: 69467
Кочубей, Виктор Павлович (1768 † 1834). Домашнего образования, получил его в домe дяди по матери у кн. Безбородко, закончил образование в Женеве. Известный государственный деятель в эпоху Императоров Александра I и Николая I. К. 24 лет от роду он был послом в Константинополе. При учреждении министерств, К. был первым министром внутренних дел. В 1827 г. был председателем Государственного Совета. В 1831 г. получил княжеское достоинство и сделался родоначальником нынешних князей Кочубеев. В 1834 г. государственный канцлер по внутренним делам. Скончался по дороге в Диканьку, 2 июля 1834 года. Владимирский губернатор, кн. Долгорукий, бывший при нем, так характеризует его: "во всю службу мою, я не могу вспомнить времени, в которое она столь приятна была для меня, как под начальством Кочубея. Я находил честь и удовольствие зависеть от него. По мнению моему, не было министра в России просвещеннее и способнее. Сам он обходился с губернаторами благородно и без надменности; холоден от природы, он не допускал ни которого из них ни к какой краткости с собою, но всегда был вежлив и благопристоен. В письменных его сношениях не было никакой суровости: приятно было исполнять его приказания. Он не играл службой, а исправлял ее со всевозможной деятельностью; не кичился своим титулом, но всю тягость нес и разделял ношу неослабно, был строг с разборчивостью, никогда злобен или спесив". (Долгорукий — Капище моего сердца, 337—338 стр.).
См. о нем:
Сын Отечества, т. 5;
Северная Пчела, 1834, 133 и 140;
журнал Министерства Народного Просвещения 3 и 5;
Московские Ведомости, 1834, 53.
Не мало о нем материала в журналах "Русская Старина", "Русский Архив" и др., а также во многих трудах, относящихся к эпохе Александра I. (Шильдер-Шульднер — История Александра I и др.).
Сборник Императорского русского исторического общества т. 26 и 29,
журналы комитета министров I, II,
Архив Государственного Совета;
Шильдер — Император Александр I,
Иконников — "Граф Мордвинов и его время";
Варадинов — "История министерства внутренних дел",
Бантыш-Каменский "Словарь" т. III;
Журнал Министерства Народного
Просвещ., 1835, 3;
Долгорукий — "Капище моего сердца";
Записки Вигеля, Державина, Богдановича — История Александра I,
Русский биографический словарь, где есть подробная его биография, 366—382 стр. и др.
Источник:
Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914. Стр.195-197
Кочубей, Віктор Павлович [Кочубей Виктор Павлович] (11/21.11.1768-3/15.06.1834, помер по дорозі в Диканьку) — державний діяч і дипломат, дійсний таємний радник, граф (1799 р.), князь (1831 р.).
Походив
з відомого козацько-старшинського роду.
Навчався в аристократичному пансіоні в
Петербурзі, Упсальському університеті (Швеція),
прослухав курс лекцій Лагарпа у Франції. У
1784—1797 рр. перебував на дипломатичній
службі в Швеції, Великобританії, Туреччині.
Після перевороту 1801 р. входив до Негласного
комітету, був одним із ініціаторів реформ
Олександра І. Обіймав у Російській імперії
високі державні пости віце-канцлера (1798 —
1801 pp.),
управляючого Колегії іноземних справ (1801 —
1802 pp.),
першого в історії імперії міністра
внутрішніх справ (1802 — 1807, 1819 — 1825 pp.),
голови Державної ради і комітету міністрів
(1827 p.),
державного канцлера у справах внутрішнього
цивільного управління (1831 p.). Не
приховував, що вважає кріпосне право "гігантським
злом", але не приховував і своєї боязні "потрясінь".
В своїй політиці дотримувався принципу: ні
в чому не послаблювати існуючого порядку. В. Кочубею належать слова, що стали
типовими для "малоросійської ментальності":
"Хоч і народився я хохлом, я
більший росіянин, ніж хто інший... Моє
становище підносить мене над усякими дріб'язковими
міркуваннями" (читай: ідеями української
самобутності). У той же час князь любив свою
полтавську батьківщину. Збудував у
родовому маєтку в Диканьці розкішний палац,
в якому в 1817 р.
приймав імператора. В диканському маєтку
князя В. Кочубея вперше
в Російській імперії були застосовані
сільськогосподарські машини. В сім'ї
Кочубеїв було 13 дітей. Сини зробили успішну
цивільну й військову кар'єри; доньки вдало
вийшли заміж. Але найбільшої слави з дітей В. Кочубея зажила в рідному краї
Із "Дневника" О.С. Пушкіна (1834 р.):
"Два тижні як одержано тут звістку про смерть кн. Кочубея. Вона справила сильну дію; государ був невтішний. Нові міністри повісили голову. Здавалося, смерть такої нікчемної людини не повинна була зробити жодного перевороту в провадженні справ. Але така бідність Росії в державних людях, що й Кочубея ніким замінити! Ось думка про нього: "C'elait un esprit eminemment conciliant, nul n'excellait comma lui a trancher une question difficile, a amener les opinions a s'entendre etc..." [Це був розум вищою мірою примирюючий; ніхто не вмів так добре, як він, вирішити якесь питання, привести думки до порозуміння і т. ін. — фр.] Без нього Рада іноді перетворювалася ледве чи не на бійку, так що змушені були посилати за ним хворим, щоби його присутністю втихомирити хвилювання. Справа в тому, що він був людиною гарно вихованою, — і це в нас рідко, і за те спасибі. Про Кочубея сказано: Под каменем сим лежит граф Виктор Кочубей. / Что в жизни доброго он сделал для людей, /Не знаю, черт меня убей. Згоден; але епіграму припишуть мені, і уряд знову на мене скопилить губу".
Із спогадів кн. Долгорукого "Капище моего сердця" (1835 р.):
"По мнению моему, не было министра в России просвещеннее и способнее. Сам он [В.П. Кочубей] обходился с губернаторами благородно и без надменности; холоден от природы, он не допускал ни которого из них ни к какой краткости с собою, но всегда был вежлив и благопристоен...
Он не играл службой, а исправлял ее со всевозможною деятельностью; не кичился своим титулом, но всю тягость нес и разделял ношу неослабно, был строг с разборчивостью, никогда злобен или спесив".
Джерело:
Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII - початок XX століття. Стор. 70-71
Ссылки на эту страницу
1 | «Рука Франции» в культурном наследии Полтавы
[«Рука Франції» у культурній спадщині Полтави] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт |
2 | Александр І
[Олександр I] (1777—1825), россиский император (1801-1825) |
3 | Биографический очерк жизни Ивана Петровича Котляревского
Степан Стеблин-Каминский. Биографический очерк жизни Ивана Петровича Котляревского |
4 | Вместо предисловия
Катранов С. П. Вместо предисловия. — В кн.: И. П. Котляревский. Собрание сочинений на малороссийском языке. І. Энеида. II. Наталка Полтавка. III. Москаль-чаривник. IV. Ода до князя Куракина. Издано под редакцией С. П. Катранова. К., В типогр. Е. Я. Федорова, 1874, II+XIV, 409 с. Стр. I-XIV. |
5 | Воспитательный дом, учрежденный протоиереем В. Тимковским
И. Ф. Павловский. Воспитательный дом, учрежденный протоиереем В. Тимковским. // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. — 1913. — № 22-23. — С. 1687-1689. |
6 | Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила)
Стеблін-Камінський С. П. Спогади про І. П. Котляревського. — у кн. Залашко А. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. — Київ: Дніпро, 1969. — 630 с. Стор. 91-110 (переклад українською книги: Стеблин-Каминский С. Воспоминания об И. П. Котляревском. (Из записок старожила). Полтава, Типогр. Дохамна, 1883. 44 с. in 16°. Видання третє. До цього Спогади друкувалися у газ. «Полтавские губернские ведомости», 1866, №№ 45-47; окремим виданням виходили в 1869, 1871). |
7 | Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню |
8 | И. П. КОТЛЯРЕВСКИЙ. Биографический очерк с рисунками
Павловский И. Фр. И. П. Котляревский. Биографический очерк с рисунками. (Из XVIII т. Сборника Харьковского Историко-филологического Общества, изданного в честь проф. Н. Ф. Сумцова). Харьков. Типография "Печатное Дело". Клочковская улица, д. № 5. 1908. |
9 | И. П. Котляревский: жизнь и творчество
П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість // П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1951, 175 с. |
10 | Иван Котляревский
Панасенко Т. Іван Котляревський. — X., 2010. — 86 с. |
11 | Иван Котляревский
Михайло Яценко. Іван Котляревський // Історія української літератури ХІХ століття. У трьох книгах. Книга перша: Перші десятиріччя ХІХ ст. За редакцією М. Т. Яценка. - Київ, "Либідь". 1995. Стор. 68-90. |
12 | Иван Петрович Котляревский, автор украинской "Энеиды"
Іван Петрович Котляревський, автор української "Енеїди" / упоряд. Аничин Є. М., Петренко О. М. — Полтава: ТОВ "АСМІ", 2013. — 92 с.: іл. Надруковано на основі видання: И. Стешенко. Иван Петрович Котляревский, автор украинской "Энеиды" (Критическая биография) — Киев: Типо-Литография "Прогресс" против золотых ворот, 1902. — 48 с. |
13 | Из переписки Полтавских епископов с малороссийскими генерал-губернаторами
И. Ф. Павловский. Из переписки Полтавских епископов с малороссийскими генерал-губернаторами. // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. — 1911. — № 19 (с. 1396-1403); № 21 (с. 1621-1626). |
14 | Инок Полтавского монастыря, паломник XVIII в., и его литературные труды
[Чернець Полтавського монастиря, паломник XVIII ст., і його літературні праці] - Павловский И. Ф. // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. – 1912. – № 22-23. – С. 1505-1515 |
15 | К истории Полтавской епархии: Исторические и бытовые очерки, заметки и переписка. По архивным данным
[До історії Полтавської єпархії: Історичні та побутові нариси, нотатки та листування. За архівними даними] — Павловский И. Ф. // Издание Полтавской Ученой Архивной Комиссии. — Полтава: Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана). — 1916. — II+182 с. |
16 | К портрету князя Николая Григорьевича Репнина
[До портрета князя Миколи Григоровича Рєпніна] - Н. С. // Киевская старина. - 1897, 12, с. 472-480 |
17 | Котляревский
Кулиш П. Обзор украинской словесности. II. Котляревский. — «Основа», 1861, кн. 1, с. 235—262. |
18 | Кочубеи, князья и дворяне
матеріали до родоводу / материалы к родословию |
19 | Кочубей, Виктор Сергеевич
[Кочубей, Віктор Сергійович] (1860—1923), князь, генерал-адьютант, генерал-лейтенант, государственный деятель |
20 | Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню |
21 | Мужская гимназия первая
Первая мужская гимназия |
22 | На Украине. Путевые впечатления
Россиев П. А. На Украйне (К 200-летию Полтавской битвы). Путевые впечатления. — Исторический вестник, 1909, июнь. Стр. 901-965. |
23 | Общественные заслуги Райзеров
[Громадські заслуги Райзерів] – Матвей Григорьевич Астряб |
24 | Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4. |
25 | Очерк деятельности малороссийского генерал-губернатора князя А. Б. Куракина
И. Ф. Павловский. Очерк деятельности малороссийского генерал-губернатора князя А. Б. Куракина (1802-1808 гг.): (По архивным данным, с рисунками) / Издание Полтавской Ученой Архивной Комиссии. - Полтава: Т-во Печатного Дела (Тип. быв. И. А. Дохмана), 1914. - 131 с., ил. |
26 | Павел І
[Павло І] (1754—1801), российский император (1796—1801) |
27 | Полтава (Из живописного путешествия по России Издателя О. З.)
[Полтава (З мальовничої подорожі по Росії Видавця О. З.)] // Отечественные записки. Часть XLII. Апрель, 1830. № 120 |
28 | Полтавский губернский маршал С. М. Кочубей
[Полтавський губернський маршал С. М. Кочубей] - Н. С. Полтавский губернский маршал С. М. Кочубей // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год тринадцатый. Том XLIV. Январь 1894 г. Стр. 135-141 |
29 | Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители
[Полтавці: Ієрархи, державні і громадські діячі і благодійники] - Павловский Иван Францевич // Полтава: Т-во Печатн. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914 |
30 | Просьба протоиерея Лисянского о его награждении
И. Ф. Павловский. Просьба протоиерея Лисянского о его награждении. // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. — 1913. — № 36. — С. 2683-2684. |
31 | Славны бубны за горами, или Путешествие мое кое-куда 1810 года
Долгорукий И. М. Славны бубны за горами, или Путешествие мое кое-куда 1810 года. — Соч. кн. И. М. Долгорукого; предисловие и комментарии: О. Бодянский. Издание Императорского Общества истории и древностей российских при Московском университете. Москва, в университетской типографии, 1870. Главы XIV-XIX, стр. 59-88. |
32 | Традиціоналізм і романтизм
Мирослав Попович. Традиціоналізм і романтизм // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — 728 с. |
33 | Фролов-Багреев, Александр Алексеевич
[Фролов-Багрєєв, Олександр Олексійович] (1785–1845), действительный тайный советник, сенатор, Черниговский губернатор |
34 | Фролов-Багреев, Алексей Петрович
[Фролов-Багрєєв, Олексій Петрович] (ок.1750–1824), генерал-поручик |
35 | Фроловы-Багреевы
матеріали до родоводу / материалы к родословию |
36 | Школа краснописцев
Школа краснописцев |