Сикевич, Владимир Васильевич

Сікевич, Володимир Васильович (5.9.1870 - 1952) - український військовий діяч, генерал-майор (з 1917).

Н. у Таращі на Київщині. З 1888 на службі в російській армії. Військову освіту здобув у Володимирському Київському кадетському корпусі, Київському піхотному юнкерському училищі (1890). Служив у 131-му піхотному Тираспольському полку ад'ютантом командира батальйону, командиром роти, помічником командира батальйону. У роки Першої світової війни 1914-18- на Південно-Західному фронті, командир 6-го піхотного Ладозького полку, помічник командира 36-ї піхотної бригади. Нагороджений п'ятьма орденами і Золотою Георгіївською зброєю. В українській армії - з листопада 1917. На поч. 1918 - старшина створеного С. Петлюрою Гайдамацького коша Слобідської України. Брав участь у боях з більшовицькими військами під командуванням М. Муравйова за Київ. У березні 1918 призначений командиром 3-го Гайдамацького полку, який входив до складу Запорозької дивізії, визволяв від більшовицьких військ Лубни, Конотоп, Полтаву, Харків. У квітні 1918 очолив Донецьку групу в складі трьох піхотних, гарматного та інженерного полків, яка отримала завдання звільнити Донбас. 15.4. війська під командуванням С. зайняли Барвінкове, згодом здобули Слов'янськ, Багмут, Микитівку, Колпаків, наприкін. квітня частини групи вийшли на кордон з Росією. У період Гетьманату військові частини під командуванням С. охороняли східні кордони України. На поч. 1919 С. виїхав до Австрії, де як військовий аташе очолював репатріаційну комісію та водночас формував з колишніх військовополонених підрозділи для Армії УНР. У 1920 виконував обов'язки посла УНР в Угорщині. У 1924 виїхав до Канади, поселився у Торонто. Був організатором і керівником управ ветеранських організацій вояків Армії УНР, головою Ради Хреста Симона Петлюри. Автор спогадів “Сторінки із записної книжки”, низки публікацій з історії українських визвольних змагань. Помер у Торонто.

М. Литвин, К. Наумвнко (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

Фото: http://vijsko.milua.org/k4.htm

 

Сикевич Владимир Васильевич (23.08.1870 - 1952). Православный. Образование получил в гимназии. В службу вступил 15.10.1888 вольноопределяющимся в 131-й пех. Тираспольский полк. Окончил Киевское пехотное юнкерское училище (1890). Выпущен Подпоручиком (ст. 30.01.1894) в 16-й пех. Ладожский полк. Поручик (ст. 30.01.1898). Штабс-Капитан (ст. 30.01.1902). Капитан (ст. 30.01.1906). На 1911 в том же полку. Во время мировой войны на Северо-Западном фронте. Командир 16-го пех. Ладожского полка. Ген-майор (1917). В украинской армии - с 09.1917. В начале 1918 - старшина сформированного С.Петлюрой Гайдамацкого коша Слободской Украины. Принимал участие в боях с большевистскими войсками Муравьева за Киев. В 03.1918 назначен командиром 3-го Гайдамацкого полка, входившего в состав Запорожской дивизии. В 04.1918 возглавлял Донецкую групу в составе трех пехотных, арт. и инженерного полков, к-рая имела задание овладеть Донбассом. В начале 1919 С. выехал в Австрию, где как военный атташе возглавлял репатриационную комиссию и одновр. формировал из бывших военнопленных части для армии УНР. В 1920 и.о. посла УНР в Венгрии. В 1924 уехал в Канаду, поселился в Торонто. Автор воспоминаний "Страницы из записной книжки". Умер в Торонто.

Награды: ордена Св. Станислава 3-й ст. (1907); Св. Анны 3-й ст. (1910).

Список капитанам армейской пехоты по старшинству. Составлен по 01.11.1911. С-Петербург, 1912

Источник:

Русская армия в Первой мировой войне

Ссылки на эту страницу


1 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
2 Личности - С
[Особистості - С] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
4149 4390 0512 1235