Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Левитский, Николай Васильевич

Highslide JS

Левитський, Микола Васильович (25.03(07.04).1859 - грудень 1936) — організатор кооперативного руху, публіцист.


1 вересня 1903 р. (за ст. ст.) у Полтаві
на святі з нагоди відкриття пам'ятника
І. П. Котляревському. Микола
Левитський на передньому плані.
За ним стоять зліва направо:

Сергій Єфремов, Василь Цимбал
та Аркадій Слатов.

Н. в с. Хмільна (нині село Канівського р-ну Черкас. обл.) в родині священика. Невдовзі потому сім’я переїхала у Чигирин, а 1861 — у с. Федвар Олександрійського пов. на Херсонщині. Початкову освіту здобув у класах для дітей до 10 років при Єлизаветградському жіночому ін-ті. Навчання продовжив спершу в Златопільській прогімназії, а потім у г-зії м. Біла на Холмщині (1878 заснував там учнівську артіль). 1879 став студентом мед. ф-ту Моск. ун-ту і цього ж року був звільнений за участь у революційних гуртках. 1881-85 навч. на юрид. ф-ті Харків. ун-ту. Отримавши диплом, став статистиком Херсон. губернського земства, згодом — секретарем Олександрійського повітового земства, займався адвокатською діяльністю, друкувався в газ. «Елисаветградский вестник». Вважав, що передумовою благополуччя селян і ремісників може бути лише їхня організована самодіяльність, однією з форм якої є кооперативний рух. 30 вересня 1894 на прохання своїх односельців із с. Федвар заснував там хліборобську артіль (це була перша у Російській імперії артіль; наприкінці 1890-х рр. таких артілей на Херсонщині налічувалося 125, кожна з них об’єднувала від 15 до 20 госп-в). Допомагав організовувати ремісничі артілі також у містах, зокрема в Одесі, Миколаєві, Києві. 1899-1902 працював над розробкою закону про артілі в складі комісії при Мін-ві фінансів. Був делегатом кількох міжнар. конгресів з кооперації, які відбувалися у Франції (1896), Сербії (1898), Італії (1907), Швейцарії та Австрії (1909), Німеччині й Англії (1910). Л. назвали «артільним батьком», а сам він запропонував 30-го вересня кожного року відзначати День кооперації. Мав дружні стосунки з І.Карпенком-Карим, М.Заньковецькою, М.Аркасом, В.Доманицьким, Є.Чикаленком. [У 1903 р. брав участь у відкритті пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві. Див. Юрій П'ядик. Фотографія з багатьма невідомими - Т.Б.]

На поч. 20 ст. займався створенням ремісничих артілей в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), Вінниці. Працював у багатьох періодичних виданнях («Русские ведомости», «Вестник мелкого кредита», «Кооперативная жизнь», «Кооперативный вестник», «Муравейник», «Украинская жизнь»). Став співзасн. Т-ва допомоги артільній справі (Санкт-Петербург, 1905) та журналу цього т-ва «Артельное дело» (1906-20). Виступав на Всерос. кооперативних з’їздах.

1917 був членом Української Центральної Ради, займав посаду директора відділу Держ. майна в Міністерстві земельних справ УНР (1918), брав участь у заснуванні Українабанку, Дніпросоюзу, був постійним членом Ревізійної ради Кооперативних центральних рад. Обирався делегатом всеукр. кооп. з’їздів 1917-18, розробив символіку укр. кооперації. 1919-20 займався наук. роботою з вивчення історії кооперації. Серед біографічних матеріалів, що зберігаються в Ін-ті рукопису, є засвідчення про арешт Л. білогвардійцями. За рад. влади переймався створенням і діяльністю Кооп. музею, працював ректором Смілянського кооп. технікуму (1924), у складі делегації УСРР брав участь у роботі кооп. з’їзду в Стокгольмі (Швеція, 1927).

П. у м. Київ. Похований на Лук’янівському цвинтарі.

Рукописна спадщина Л. (у т. ч. його оповідання, вірші та думи, наук. матеріали тощо) зберігається в Ін-ті рукопису Нац. б-ки України ім. В.Вернадського.

Твори/праці:

Чужоземна допомога Україні. «Відродження», 1918, 3 серпня; День і емблема кооперації та їх значення. «Українська кооперація», 1918, № 5—6.

Література:

Пожарський П. Нариси з історії української кооперації. «Українська кооперація», 1918, № 4—6; Микола Васильович Левитський «Сільський господар», 1918, № 7; З життя кооператорів: Ювілей М.В. Левитського. «Сільський господар», 1918, № 8; Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк, 1964; Воронкова Т.І. Левитський Микола Васильович. В кн.: Особові архівні фонди Інституту рукопису. К., 2002; Вовченко В.Б. Архівна спадщина і бібліотека Миколи Васильовича Левитського (1859—1936) як джерело з історії українського просвітницького руху кінця ХIX — 20-х років ХХ ст. «Бібліотечний вісник», 2007, № 1; Вовченко В.Б. Архівна спадщина кооператора, державного і громадського діяча М.В. Левитського (1856—1936): історія, реконструкція, зміст: Автореферат дис. кандид. істор. наук. К., 2007.

В.І. Марочко.

Джерело:

Енциклопедія історії України

Фотографія: Навчально-науковий інститут історії і філософії

 

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
2 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
3 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
4 Дневник Василия Кравченко
Василь Кравченко. Щоденник // Неопалима купина : літературно-художній та історичний журнал / Видавництво "Генеза" ; Інститут системних досліджень освіти України. - К. : Генеза, 1995, № 7-8, стор. 25-48
5 Дневники Сергея Ефремова, 1923-1925
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари)
6 Дневники Сергея Ефремова, 1926-1927
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари)
7 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
8 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
9 Перша революція
Олександер Лотоцький. Сторінки минулого. Частина друга // Серія мемуарів, книга 3. Варшава. 1933. Стор. 276-284
10 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
11 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
12 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654