Мартинович, Порфирий Денисович

Highslide JS
П. Д. Мартинович. Автопортрет. На портреті напис: "Найдобрішому товаришеві моєму
Миколаєві Бруні сей портрет свій дарую од щирого сердця. Порфирій Мартинович. Ф. Б. 1877."

Мартинович, Порфирій Денисович (07.03(24.02).1856 — 15.12.1933), живописець.

"Порфирій Мартинович з походження полтавець..." — писав О. Сластьон, у своїй брошурі про цього діяча, що була видана 1919 року накладом газети "Рідне слово" у Полтаві (на українську мову переклала Є. Рудинська). І далі зауважив: "Життя його, загалом беручи, незвичайно інтересне в смислі тії дивної постійності, з якою гнобила його та й по сьогодні гнобить лиха доля". Життєпис П. Д. Мартиновича в коротких рисах такий.

Highslide JS
П. Д. Мартинович. Портрет чумака
з села Веереміївка Федора Мигаля. 1876-1877 рр.

Highslide JS
П. Д. Мартинович. Портрет кобзаря
Ф. Гриценко-Холодного з села М. Лютеньки. 1883 р.

Народився майбутній художник і фольклорист у містечку Костянтинограді Полтавської губернії (тепер Красноград, належить до Харківської області) в сім’ї чиновника, секретаря повітового суду, який згодом перетворено в поліційне управління, де він і служив до смерті. Ще в дитинстві сильне враження на Порфирія справили співи перехожих кобзарів і лірників, перекази і розповіді про різні події. Після навчання в місцевому пансіоні батько віддав його до Харківської класичної гімназії, де, захоплюючись малюванням, юнак став готуватися до вступу в Академію мистецтв. 1873 року він поїхав до Петербурга, і мрія його здійснилась. Одними з перших малюнків, які він виконав в Академії, були ілюстрації до поеми Івана Котляревського "Енеїда". Правда, довгенько їм довелося лежати непорушно, аж доки 1903 року в Полтаві не були вони показані на виставці [див. Художня виставка 1903 р. - Т.Б.] при відкритті пам’ятника Котляревському. На тих малюнках Мартинович зобразив античних героїв у вигляді знайомих йому полтавських козаків і селян [див. - Малюнкы художника П. Д. Мартыновича до Энеиды Котляревського. Выдання Полтавскои городськои думы. 30 серпня, року 1903].

Highslide JS
Члени комісії з відкриття пам'ятника Котляревському у Полтаві. П. Д. Мартинович четвертий справа.
1902 або 1903 р. Фото опубліковано в журналі Народна творчість та етнографія №3 за 2006 р.
Оригінал зберігається у фонді Мартиновича в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського.

П. Мартинович успішно навчався в Академії, переходячи з класу в клас, і 1877 року одержав велику срібну медаль. Але в цей час помер його батько, і Порфирій, терплячи нужду, змушений був відлучатися з Академії на заробітки. "До того ж, — як писав його товариш по навчанню Опанас Сластьон, — він не міг терпіти ніяких обмежень, які перешкоджали йому цілковито віддатись улюбленій роботі". У 70-х роках П. Мартинович дуже захопився збиранням фольклору, особливо кобзарського. Влітку 1876 року удвох з Сластьоном вони побували на Лохвиччині, в селах Чорнухи, Бондарі, Білоцерківці, Вороньки, де малювали й записували думи та пісні. У Лохвиці на ярмарку Мартинович змалював кобзарів Крюковського та Магадина, записав їхній репертуар. Наступного літа бачимо його на Золотонощині, у містечку Вереміївці, де він відкрив багаті "поклади" старого козацького і чумацького фольклору. До Вереміївки він навідувався протягом кількох літ, і це стало вершиною його фольклорно-етнографічної діяльності. Тут він записав казки про правду, переказ про те, як запорожці їздили в Петербург до цариці тощо. Сюди до нього в 1878 році приїздили О. Сластьон та Олена Пчілка. Внаслідок цієї роботи в 1885 році в журналі "Киевская старина" з’явилась публікація Мартиновича "З народних переказів про гетьманщину, Запоріжжя та Чорномор’я".

Highslide JS
Перед відкриттям виставки П. Д. Мартиновича у МУМ. Зліва направо: Вітольд Войцехівський, Павло Жолтовський,
Олена Чудновська, Порфирій Мартинович, Дмитро Чукин,
Стефан Таранушенко.

Highslide JS

Бідування, яке переживав Мартинович після смерті батька, вплинуло на його психіку. З 1885 він вже за пензель не брався, але не перестав записувати фольклор. Разом з Василем Горленком він склав список стародавніх монументальних споруд Полтавщини (переважно церков), і 1888 року ця винятково цінна праця була опублікована. Багато цікавих записів П. Мартиновича ввійшло до його збірки, виданої 1906 року в Києві під назвою "Українські записки Порфирія Мартиновича". Тут, зокрема, була розповідь хрещениці І. П. Котляревського Христини Морозовської про зустрічі з Т. Шевченком, М. Гоголем та ін. Ці записи є й на сьогодні цінним історико-культурним джерелом.

Помер П. Д. Мартинович у Краснограді. Його архів зберігається в Інституті фольклору та етнографії ім. М. Рильського (1400 од.).

Джерела:

http://www.pollitra.pi.net.ua (біографія)

Фотографії та малюнки надані видавцем Савчуком Олександром Олеговичем, http://savchook.com/?q=books, +380954621810

 

Ілюстрації Порфирія Мартиновича до "Енеїди":

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфа 1.

 

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфи 7-8.

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфи 12.

 

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфи 17-18.

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфи 21-22.

 

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфа 30.

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфи 48-50.

 

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина I, строфа 52.

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина II, строфа 7.

 

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина II, строфа 27.

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина II, строфи 37-38.

 

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина II, строфа 47.

Highslide JS
П. Мартинович.
Частина II, строфи 61-62.

Джерело:

Малюнкы художника П. Д. Мартыновича до Энеиды Котляревського. 30 серпня, року 1903 : [Альбом]. // Фотот. К. Фишер. Москва. Оформлення обкладинки В. Кричевського. Выданнє Полтавськои Городськои Думы. Полтава. 1903.

 

Мартинович, Порфирій Денисович (25.02/ 07.03.1856, с. Костянтинівка Костянтиноградського пов. Полтавської губ., тепер с. Сахновщинського р-ну Харківської обл. – 15.12.1933, м. Красноград, райцентр Харківської обл.) – графік, маляретнограф, фольклорист.

Учився у С.-Петербурзькій АМ (1873–1881, не закінчив). Для українського мистецтва мають цінність першорядні графічні портрети козаків, селян і духовних осіб, створені М. на Полтавщині, іл. до «Енеїди» І. Котляревського (1873–1874), побутові композиції, виконані олійними фарбами.

Мандруючи в літні місяці 1874–1880 селами Лохвицького і Золотоніського пов. Полтавської губ. М. малював види поселень, дерев’яні храми й хати, народний побут, своєрідні національні типажі. Надзвичайну документальну цінність мають графічні зображення трибанних і хрещатих у плані дерев’яних барокових храмів (зовнішній вигляд і план): у с. Липове Золотоніського пов., Миколаївської у м-ку Лохвиця, у сл. Мерефа на Харківщині (всі три – 1888), вміщені як додатки до журн. «ПЕВ» (1888, № 16). На персональній виставці М. 1930 у Державному музеї українського мистецтва у Харкові експонувалися олівцеві рисунки: церква у с. Липове, збудована козацьким сотником Леонтовським (1879), церква у с. Кролевець (1878), Микільська церква у м-ку Вереміївка (1878–1879) Золотоніського пов. З 1880-х М. займався виключно етнографією й фольклористикою. Вперше з його творчою спадщиною шанувальники мистецтва познайомилися на виставці у Полтаві під час святкування відкриття пам’ятника І. Котляревському (1903).

Літ.: Таранушенко С. А. П. Д. Мартинович. Нарис про життя і творчість. – К., 1958; Ханко, 2002. – С. 123-124.

В. М. Ханко

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

   

Ссылки на эту страницу


1 Большой народный праздник в Полтаве
Велике народне сьвято в Полтаві // Газета "Буковина", Чернівці: чис. 92, 03.(16.).08.1903, стор. 3, чис. 93, 06.(19.).08.1903, стор. 3, чис. 97, 15.(28.).08.1903, стор. 3, чис. 99, 20.08.(02.09.).1903, стор. 3, чис. 104, 31.08.(13.09.).1903, стор. 2, чис. 106, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 107, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 109, 12.(25.).09.1903, стор. 1, чис. 110, 14.(27.).09.1903, стор. 2, чис. 110, 14.(27.).09.1903, стор. 3
2 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
3 Выдающиеся личности изобразительного искусства Полтавского края периода ХIIIV-ХХ столетий
[Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХVІІІ-ХХ сторіч] - Курчакова Ольга, Бочарова Светлана
4 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
5 К открытию памятника И. П. Котляревскому
[До відкриття пам'ятника І. П. Котляревському] // Газета "Южный край", Харьков: № 7835 - 30.08(12.09).1903, стр. 2-3; № 7836 - 31.08(13.09).1903, стр. 2, 5; № 7837 - 01(14).09.1903, стр. 1-3; № 7838 - 02(15).09.1903, стр. 2; № 7844 - 08(21).09.1903, стр. 3.
6 Личности - М
[Особистості - М] - пункт меню
7 Малюнкы художника П. Д. Мартыновича до Энеиды Котляревського
[Малюнки художника П. Д. Мартиновича до Енеїди Котляревського] // Издание Полтавской городской думы. 30 августа, года 1903
8 Мартинович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
9 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
10 Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
11 О сооружении памятника И. П. Котляревскому в Полтаве
[Про спорудження пам'ятника І. П. Котляревському у Полтаві] - По материалам журнала "Киевская старина"
12 Открытие памятника И. Котляревскому в Полтаве
Відслоненє памятника І. Котляревського в Полтаві // Літературно-науковий вістник, Львів: том 23, кн. 8, серпень 1903 р., стор. 144-145; том 23, кн. 9, вересень 1903 р., стор. 229-230; том 24, кн. 10, жовтень 1903 р., стор. 51-59; том 24, кн. 11, листопад 1903 р., стор. 138-139; том 24, кн. 12, грудень 1903 р., стор. 233-234, 236-237
13 Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4.
14 Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века"
[Перше доповнення до "Короткому біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття"] - Павловский И. Ф. // Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г.
15 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
16 Полтавский государственный художественный музей. Путеводитель
[Полтавський державний художній музей. Путівник] — Киев: "Искусство". 1965
17 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
18 Праздник Котляревского в Полтаве
Сьвято Котляревского в Полтаві // Газета "Діло", Львів: чис. 143-28.06.(11.07.).1903, стор. 2, чис. 180-12.(25.).08.1903, стор. 3, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 1, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 2, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 1, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 2, чис. 199-04.(17.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 2, чис. 203-10.(23.).09.1903, стор. 1, чис. 261-18.11.(01.12.).1903, стор. 3
19 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
20 Сластион, Афанасий Георгиевич
[Сластіон, Опанас Георгійович] (1855—1933), украинский живописец, график, архитектор, искусствовед, єтнограф, общественній деятель и педагог
21 Таранушенко, Стефан Андреевич
[Таранушенко, Стефан Андрійович] (1889—1976), искусствовед, педагог
22 Художественная выставка 1903 г.
Художественная выставка 1903 г.
23 Художники
[Художники] - пункт меню
24 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Поддержать сайт