Ошибка
  • Ошибка при загрузке модуля MySQL server has gone away SQL=SELECT m.id, m.title, m.module, m.position, m.content, m.showtitle, m.params, mm.menuid FROM histpol_modules AS m LEFT JOIN histpol_modules_menu AS mm ON mm.moduleid = m.id LEFT JOIN histpol_extensions AS e ON e.element = m.module AND e.client_id = m.client_id WHERE m.published = 1 AND e.enabled = 1 AND (m.publish_up = '0000-00-00 00:00:00' OR m.publish_up <= '2024-11-16 23:42:17') AND (m.publish_down = '0000-00-00 00:00:00' OR m.publish_down >= '2024-11-16 23:42:17') AND m.access IN (1,1) AND m.client_id = 0 AND (mm.menuid = 164 OR mm.menuid <= 0) AND m.language IN ('ru-RU','*') ORDER BY m.position, m.ordering
Warning: mysqli_query(): MySQL server has gone away in /home/soft/public_html/libraries/joomla/database/database/mysqli.php on line 382 Warning: mysqli_query(): Error reading result set's header in /home/soft/public_html/libraries/joomla/database/database/mysqli.php on line 382 Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/soft/public_html/components/com_content/helpers/route.php on line 127

Васильченко, Степан Васильевич

Васильченко, Степан Васильович (Панасенко) народився 8 січня 1879 року в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника, безземельного селянина-шевця. Навчався у 1888 – 1893 роках в Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. 1895 вступив до Коростишівської учительської семінарії (закінчив 1898). Одержав направлення в однокласну міністерську школу в селі Потоки на Канівщині. Невдовзі переведено до Богуслава. Учителював на Київщині та Полтавщині. Мав посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, – все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.

У часи вчителювання (1898 – 1904 роки) вів щоденник «Записки вчителя». 19 грудня 1903 року (1 січня 1904) уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете». У 1904 році вступив до Глухівського учительського інституту, а 1905 року покидає інститут. Виїхав на Донбас, учителював у селі Щербинівка (нині місто Дзержинськ Донецької області).

У 1906 році Степана Васильченка було заарештовано за участь у робітничих страйках. Сидів у в’язниці. 1908 року хворого на тиф Васильченка польовий суд виправдав за браком доказів, звільнив з Бахмутської тюрми, категорично заборонив учителювати. Степан Васильович повертається до Ічні, заробляє на життя приватними уроками. У 1910 – 1914роках працював завідувачем відділу театральної хроніки газети «Рада». Під час Першої світової війни його було  мобілізовано до армії, де він був (до Лютневої революції 1917року) командиром саперної роти на Західному фронті. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (1911), «Оповідання» (1915).

У 1919 році Степан Васильченко жив у Кам’янці-Подільському, де на замовлення Симона Петлюри написав оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Тут написав також сатиричний твір «Про козака Ося і москаля Ася». 1920 року подорожував із хоровою капелою «Думка» по містах і селах Лівобережної України. У 1921 році працював у Києві вихователем і завідувачем дитячого будинку, а у 1921 – 1928 роках –  вчителем школи імені Івана Франка. Помер письменник 11 серпня 1932 року від хвороби серця. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Джерело:

https://ukrland.in.ua/archives/2032

 

Васильченко (псевдоним; настоящая фамилия Панасенко), Степан Васильевич [27.12.1878(8.1.1879), местечко Ичня на Черниговщине, — 11.8.1932, Киев], украинский советский писатель и педагог. Родился в крестьянской семье. После окончания учительской семинарии (1898) работал учителем на Киевщине и Полтавщине. В новеллах "Вова" (1910), "Над Росью", "Божественная Галя" и др. протестовал против преследований царизмом народных учителей, писал об их нищенском существовании. По обвинению в революционной деятельности был арестован, заключён в тюрьму. В 1908 вернулся в Ичню, где написал свои лучшие произведения: "Мужицкая арифметика" (1911), "У господ", "На хуторе" (1915) и др., проникнутые демократизмом, реалистически изображающие жизнь трудящихся. В 1911 вышел первый сборник рассказов "Эскизы". С 1914 и до Февральской революции 1917 В. был на фронте как командир сапёрной роты (новеллы этого периода: "Чёрные маки", "Ядовитый цветок" и др.). Во многих дореволюционных произведениях показал творческие силы трудового народа, его революционное пробуждение. Октябрьскую революцию В. встретил восторженно. В рассказах "Приблуда" (1925), "Авиационный кружок" (1925), "Оловянный перстень" (1927) В. с присущей ему лирической приподнятостью воспел "красоту нового дня", создал привлекательные образы молодых строителей социалистического мира. Цикл "Осенних новелл" посвящен революционным событиям 1905. Многие годы В. работал над романом о жизненном и творческом пути Т. Г. Шевченко, завершив лишь 1-ю часть "В бурьянах" (издана 1938, посмертно). Написал пьесы "На первой гулянке" (1911), "Кармелюк" (1927), "Проходят дни" (опубликована 1939), киносценарии; переводил на украинский язык сочинения Н. В. Гоголя, Н. С. Лескова, В. Г. Короленко, А. С. Серафимовича.

Соч.: Твори, т. 1—4. К., 1959—1960; в рус. пер. — Избранное, М., 1956.

Лит.: Грудницька М., Курашова В., Степан Васильченко. Статтi та матерiaли, К., 1950; Костюченко В., Степан Васильченко, 2 вид.. К., 1965.

Б. А. Деркач

Источник:

Большая Советская Энциклопедия

 

30—31 серпня 1903 р. був присутній на урочистостях з нагоди відкриття пам'ятника І. П. Котляревському, в яких взяли участь Леся Українка, Олена Пчілка, Панас Мирний, М. М. Коцюбинський, В. С. Стефаник, М. П. Старицький, М. В. Лисенко, В. І. Самійленко, Б. Д. Грінченко, О. Я. Єфименко, М. К. Садовський, М. Л. Кропивницький, І. К. Карпенко-Карий та ін.