Дворянское гнездо Муравьевых-Апостолов на Полтавщине

Дворянське гніздо Муравйових-Апостолів
на Полтавщині

Highslide JS

Шевченко Людмила Станіславівна,
асистент кафедри дизайну архітектурного середовища Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка.

Уславлені пам'ятки садово-паркового мистецтва та культури Росії-України XVIII-XIX ст. стояли в одному ряду зі всесвітньо відомими ансамблями Західної Європи.

Старовинні садибні комплекси у багатьох людей викликають подвійну реакцію: подив змінюється захопленням та гордістю. Сьогодні важко роздивитися в занедбаних, поруйнованих комплексах із заростями величні садиби, пов'язані з іменами осіб, наближених до царського уряду, або тих, що залишили помітний слід в історії краю та усієї держави. Власниками маєтків були, як правило, високоосвічені представники українського і російського суспільства, зокрема такі, як письменник і державний діяч І.М.Муравйов-Апостол; "малоросійський" генерал-губернатор князь М.Г.Рєпнін; юрист і судовий діяч Г.П.Закревський; міністр внутрішніх справ Російської імперії В.П.Кочубей; член Державної ради В.С.Попов; громадський діяч, етнограф, дідич Г.П.Галаган; відомий державний діяч Г.П.Трощинський; граф, маляр і графік Яків де Бальмен; поет і драматург В.В.Капніст; гадяцький повітовий маршал дворянства С.П.Масюков та ін. Усі вони були всебічно обдарованими, шляхетними людьми, цікавилися історією і традиціями краю.

Село Хомутець Миргородського району Полтавщини відоме з XVI ст. його уславили відомі історичні особи: шляхтич Іван Чернишевський, черкаський староста Костянтин Вишневецький, миргородський полковник Павло Апостол, гетьман Лівобережної України Данило Апостол, секундант-майор Михайло Апостол, російський письменник Іван Муравйов-Апостол. Данило Павлович Апостол у 1689 р. отримав універсал гетьмана І.Мазепи на Хомутець, Бакумівку й Федорівку, у 1690 р. – царську грамоту на ці ж маєтності, а в березні 1710 р. – царську грамоту на села в Миргородському полку: Хомутець, Бакумівку, Федорівку, Савинці, Попівку й ін. Крім того, для збільшення своїх володінь Д.Апостол скуповував навколишні землі в Хомутці, Сорочинцях, Бакумівці, Кибинцях та ін. [3, стор. 7].

Пізніше Хомутець успадкував правнук Д.Апостола – Михайло Данилович. Саме за період його володіння тут було побудовано новий палац зі стилістичними рисами пізнього бароко та раннього класицизму. У 1754 році (за [1, стор. 944]) М.Д.Апостол збудував муровану Троїцьку церкву з дзвіницею. До періоду його володіння належить і заснування парку. Історія відзначає, що і батько М.Д.Апостола – Данило Апостол, і сам Михайло були великими прихильниками садівництва [2, стор. 239].

Але найбільш відомим садибний комплекс у Хомутці став за часів володіння Івана Муравйова-Апостола. Зі смертю Михайла Даниловича рід Апостолів перервався і прізвище Апостолів за його заповітом отримав у спадщину син Матвія Артамоновича Муравйова – Іван Матвійович, двоюрідний брат Михайла Апостола [2, стор. 239]. Свою службову кар'єру він розпочав у Петербурзі спочатку у штабі генерала Бруса, а потім як високоосвічений офіцер, "знавець давніх та нових мов" [4, стор. 194] – у Колегії іноземних справ. У 1792 році в його житті та службовому становищі сталися значні зміни – він став "кавалером" при великих князях Олександрі та Костянтині Павловичах. "Здесь-то его прекрасное широкое образование, дополненное трудолюбивым самообразованием, отличное знание иностранных языков и литератур, наконец, манеры светского воспитанного человека и благосклонное влияние императрицы к литературным опытам Ивана Матвеевича открывали ему путь к блестящей карьере на дипломатическом поприще" [5, стор. 88]. З грудня 1796 р. І.Муравйов-Апостол почав службу міністром у герцога Ольденбурзького, надзвичайним послом у Копенгагені, повноваженим міністром Іспанії. З 1811 р. він був обраний членом Російської академії наук та дійсним членом бесіди любителів російського слова.

Highslide JS
Рис.1. Ландшафтно-планувальне рішення
садибного комплексу в Хомутці.

По закінченні служби Іван Матвійович вийшов у відставку й оселився у Хомутецькому маєтку, де займався наукою та літературою. З тієї пори ці місця нерозривно пов'язані з історією вітчизняної літератури. Маєток став значним декабристським та культурним центром того часу. У його стінах прогресивне дворянство обговорювало політичні питання, історичні події, майбутнє держави. Хомутецький маєток приймав у своїх вітальнях декабристів П.І.Пестеля, М.І.Лорера, М.П.Бестужева-Рюміна, В.В.Капніста та його синів.

Господар маєтку дбайливо ставився до свого родинного гнізда, ландшафтно-планувальне рішення якого ґрунтувалося на регулярних та пейзажних прийомах організації території. У цей період регулярні композиційні прийоми, що спиралися на трансформовані італійські й французькі (барокові, класицистичні) канони паркобудування, проявилися при вирішенні передпалацової території. Таке чітке регулярне рішення репрезентативної території властиве й садибному комплексу в Хомутці: геометричне розбиття передпалацової частини парку на квадрати, насадження дерев по їх периметру (рис. 1). Але простежується і деякий відхід від суто регулярних засад: природний вигляд дерев, без підстрижених форм.

Highslide JS
Світлина 1. Став у хомутецькому парку зі
штучними островами. Альтанка і мости не
збереглися. Сучасний стан. 2002 р.

Пейзажні композиційні прийоми, що спиралися на англійські та східні канони паркобудування, характерні для запалацової території усіх садибних комплексів регіону цього періоду. Пейзажне рішення території садибного комплексу проявилося не лише у розплануванні доріг, а й у вільному розміщенні рослин, пейзажних окресленнях водойм, створенні мальовничих груп дерев: липи, береста, клена, верби, каштана, берези (світлина 1). Незважаючи на більш-менш рівнинний характер паркового рельєфу садиби, тут немає жодної прямолінійної доріжки. "Они плавно изгибаются вокруг водоема и плотных массивов деревьев, среди полян, не нарушая цельность природного окружения" [6, стор. 11].

Головний в'їзд у садибу пролягав через місток над річкою Хомутцем центральною алеєю парку до парадного двору-курдонеру перед палацом. Центральна двоповерхова частина палацу сполучалася напівкруглими переходами з бічними флігелями (рис. 2, світлини 2-3). "Головний вхід оздоблював своєрідний ґанок, над яким на рівні другого поверху було влаштовано терасу-балкон (світлина 4), на яку був вихід з парадної зали. Центральна найдавніша частина – дерев'яна, добудови – муровані" [1, стор. 568]. У центрі вхідної башти палацу – родинний герб Муравйових-Апостолів.

Highslide JS
Рис. 1. Палац у колишньому маєтку І. М. Муравйова-Апостола (1760-і рр.).
Арх. – Не відомий. Головний фасад

Highslide JS
Світлина 2. Вид на головний (північно-східний) фасад палацу в Хомутці.
Сучасний стан. 2002 р.

До складу садибного комплексу входили не лише головні будівлі маєтку (палац з флігелями й баштами, Троїцька церква), а й службові (контора управителя, житловий будинок садівника, каретний сарай, стайні, корівник, склади) та паркові споруди (оранжерея, теплиці, башта, альтанка, мости). Архітектурні об'єкти гармонійно поєднувалися між собою та природним довкіллям, ансамбль в цілому проектувався з неабияким мистецьким смаком.

Highslide JS
Світлина 3. Вид на лівий флігель палацу в Хомутці. Сучасний стан. 2002 р.

Господарі хомутецької садиби жили багатим духовним життям. Це дворянське гніздо славилося своєю бібліотекою з класичними творами вітчизняної та світової літератури, рідкісними виданнями: 59 альбомів "Опису Єгипту" (1820 р.), два великих альбоми з гравюрами на міді із зображеннями краєвидів Італії, острова Сицилії, розкопок Геркуланума [7, стор. 23]. У бібліотеці були зібрані й багаторічні комплекти російських та іноземних журналів, що регулярно надходили у Хомутець.

Highslide JS
Світлина 4. Вхідна група палацу в Хомутці.
У центрі башти – родинний герб
Муравйових-Апостолів.
Сучасний стан. 2002 р.

Картинна галерея власника маєтку налічувала багато творів західноєвропейського образотворчого та декоративного мистецтва, портретну галерею свого роду, збірку античних і середньовічних старожитностей з Ольвії та Криму [7, стор. 23].

Духовне життя родини Муравйових-Апостолів доповнювалося обговоренням хвилюючих політичних питань, бесідами про літературу, мистецтво, про історичне минуле Росії та про її майбутнє [8, стор. 16-17]. У хомутецьких вітальнях часто виконувалися музичні твори. Господар маєтку Іван Матвійович чудово співав і разом зі своїм талановитим сином Сергієм часто виконував досить складні партії з опер [9, стор. 186].

Сини І.М.Муравйова-Апостола від першого шлюбу – Матвій, Сергій та Іполіт – були учасниками декабристського руху. Брати Сергій і Матвій, офіцери Семенівського гвардійського полку, були одними з засновників у 1816 р. у Петербурзі першої таємної організації – Союзу порятунку, або – Товариства істинних вірних синів Вітчизни (як іменували самі себе декабристи) [8, стор. 9]. На честь своїх синів І.М.Муравйов-Апостол посадив три дуби у своєму маєтку, які злилися корінням і збереглися до сьогодні (світлина 5).

Highslide JS
Світлина 5. Три дуби у хомутецькому парку,
посаджені І. М. Муравйовим-Апостолом на часть
своїх синів-декабристів.
Сучасний стан. 2002 р.

Затишний маєток Муравйових-Апостолів, як і більшість дворянських гнізд того часу, – це особливий світ, у якому мешкала українсько-російська інтелігенція – світ літератури, поезії, архітектури, живопису, музики, драматургії, передових ідей того часу. Цей осередок об'єднував навколо себе не лише представників заможної верстви суспільства, а й непересічних громадян, кріпацький талановитий прошарок. У свій час відомий державний діяч, меценат і бібліофіл граф С.Д.Шереметєв дуже влучно зауважив: "…Я каждой благоустроенной усадьбе, помимо ее семейного, воспитательного значения, придаю и государственное... Когда возникает вопрос об их доходности, я всегда подсчитываю не только материальные итоги, которые с собой не возьмешь, а считаюсь с тем нравственным процентом, которым слишком пренебрегают в наше время" [10, стор. 6].

Численні садибні комплекси України в цілому й Полтавщини зокрема є результатом втілення колосальної енергії народу, свідчення високої майстерності відомих зодчих й талановитих місцевих майстрів будівельної справи, садово-паркового мистецтва [11, стор. 52].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А.В.Кудрицького. – К.: Українська енциклопедія імені М.П.Бажана, 1992. – 1024 с.: іл. (До тексту) (До тексту)

2. Голда Д.М. Дендрологічна пам'ятка – лісопарк "Хомутець" на Полтавщині // Матеріали ІІІ з'їзду українського ботанічного товариства. – К.: Наукова думка, 1965. – С. 239. (До тексту) (До тексту)

3. Малороссийский родословник: В 4 т. – К.: Типография товарищест-ва Г.Л.Фронцкевича и К., 1908. – Т.1.: А-Д. – 518 с. (До тексту)

4. Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Муравйов-Апостол // Энциклопедический словарь. – С.-Петербург: Типо-литография И.А.Ефрона, 1897. – Том ХХ. – С.194. (До тексту)

5. Кубасов И. И.М.Муравьев-Апостол, автор "Писем из Москвы в Нижний Новгород" // Русская старина. – 1902. – Т. 112, октябрь. – С. 87-104. (До тексту)

6. Косаревский И.А. Искусство паркового пейзажа. – М.: Стройиздат, 1977. – 245 с. (До тексту)

7. Ханко В.М. Меценати і колекціонери на Миргородщині // Квартал. – 2000. – №21(46). – С. 23. (До тексту) (До тексту)

8. Медведська Л.О. Декабристи на Полтавщині. – Харків: Харківське державне видавництво, 1960. – 62 с.: іл. (До тексту) (До тексту)

9. Шевченко Л.С. Палацово-паркові ансамблі Полтавщини як осередки художньої культури XVIII-XIX ст. // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. – К.: НАОМА. – 2002. – Випуск 9. – С. 185-192. (До тексту)

10. Ямщиков Г.М. Русский парнас. // Ландшафтный дизайн. – 1998. – №5. – С. 6-9. (До тексту)

11. Шевченко Л. Садибна архітектура Полтавщини XVIII-XIX сторіч. // Полтава: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали першої наукової конференції "Вайнгортівські читання", 2002 р. / За ред. В.Трегубова. – Полтава, 2002. – 68 с.: іл. (До тексту)

Джерело:

Полтава: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали II наукової конференції "Вайнгортівські читання", грудень 2003 р. – Полтава. 2003. Стор. 33-39.


© Шевченко Л. С.
При використанні, посилання
на автора обов'язкове.

Ссылки на эту страницу


1 Указатель книг и статей по названиям
[Покажчик за назвами] - пункт меню
2 Шевченко Людмила Станиславовна
[Шевченко Людмила Станіславівна] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919