Римско-католический Крестовоздвиженский костел в Полтаве

Валерій Трегубов.
Римо-католицький Хрестоздвиженський костьол в Полтаві

На відміну від православних храмів Полтави, про котрі в історичних джерелах містяться численні письмові свідчення та достатньо обсяжні іконографічні матеріали, римо-католицький костьол Полтави свідомо чи несвідомо такою інформацією обійдений.

Про його існування не згадують численні полтавські дослідники, його зображення обмежені однією фотографічною поштівкою початку ХХ сторіччя. Правда, костьол позначено практично на всіх планах Полтави дожовтневої доби, але про католицьку громаду Полтави та її храм не згадують ні П. Бодянський, ні І. Павловський, ні Л. Падалка. Лише у В. Бучнєвича в його «Записках о Полтаве и ее памятниках», виданих у Полтаві в 1902 році, ми читаємо:

«Римско-католическая церковь.

Римско-католическая церковь, в честь воздвижения честного и животворящего креста Господня, находится на Сретенской улице. Закладка ее произведена 27 сентября 1852 года на месте, купленном, с Высочайшего разрешения Императора Николая I-го, последовавшего в 8 день июня 1852 г., у коллежского советника Казимира Осиповича Поллевича. Окончательно построена и освящена 12 июня 1859 года. Построена она при главном участии тайного советника графа Якова Осиповича Ламберта († в 1855 году), ксендза Гялимского, бывшего первым настоятелем этой церкви, и добровольные пожертвования прихожан. До построения этой церкви, с 1843 по 1851 год, служение происходило в нанятом помещении бывшего дома училища садоводства, принадлежащего ныне Полтавскому институту благородных девиц.» [1,c.256].

Одним, майже телеграфним рядком згадує костьол у своєму путівнику по Полтаві на 1909 р. М. Дохман:

«Римско-католический костел основан в 1859 году. Находится по Сретенск. ул. Настоятель И. Н. Кухарский» [2,c.49].

Часткову відповідь на питання, чому переважна більшість істориків та дослідників Полтави ХIX-ХХ сторіч обходила увагою неординарну сакральну споруду Полтави, ми знаходимо у Л. Падалки:

«Самыми выразительными историческими памятниками в Полтаве являются ее старинные храмы. Высокое религиозное настроение народных масс в ту пору казачества, питающееся народной борьбой в ответ на напор католичества, - такое настроение народных масс на Украине внушило и церковным зодчим настроение той эпохи борьбы за веру.» [3, с. 36].

Саме через ці обставини римо-католицька громада Полтави напевно не була численною навіть на початку цивілізованого XIX сторіччя. Лише в його середині кількість громадян Полтави римо-католицького сповідання зросла до тих розмірів, коли найняте для богослужінь приміщення училища садівництва (рис.1) перестало задовольняти їх потреби.

Highslide JS
Рис. 1. Полтавське садівництво. Світлина поч. ХХ сторіччя.

На початку 1850-х років помічником губернського архітектора Семко-Савойським було виконано проект на побудову римо-католицької каплиці в Полтаві. Цей проект 23 червня 1852 року був розглянутий Полтавською губернською будівельною та дорожньою комісією на чолі з цивільним губернатором Миколою Іллічем Ознобишиним «і знайдений складеним відповідно правилам архітектури».

Проектом передбачалося вирішення храму у вигляді класичної однонавної римської базиліки на високому цоколі, з двосхилим дахом. Кути розімкненого фронтону, прикрашеного аркатурним поясом, підтримувалися трійчастими уступчастими пілястрами з капітелями коринфського ордеру. Вхідні двері облямовувалися невеликим порталом з двосхилим фронтоном. Обабіч дверей були розташовані два подвійних аркових вікна, прикрашених коринфськими напівколонками. Над вхідним порталом проектом передбачалося влаштування великого круглого вікна-рози (рис. 2).

Highslide JS
Рис.2. Проект римо-католицького костьолу в Полтаві.1852 р. Фасад.

У плані храм було розчленовано інтер'єрними пілястрами на п’ять поперечних нав, перекритих хрещатими, ледь помітно стрілчастими склепіннями (рис. 3, 4). Передня (західна) поперечна нава вміщала невеликий нартекс, обабіч котрого передбачалися приміщення зі сходами на хори другого ярусу. У цих же приміщеннях влаштовувалися дві печі опалення головної зали храму.

Highslide JS
Рис.3. Проект римо-католицького костьолу в Полтаві.1852 р. План.

Highslide JS
Рис.4. Проект римо-католицького костьолу в Полтаві.1852 р. Поперечний розріз.

Задня (східна), розділена на три частини нава, вміщала по центру пресбитеріум (місце для священиків та вівтаря), який тригранною прибудовою виступав за межі прямокутного плану храму. Обабіч пресбітеріуму були розташовані два приміщення ризниць із печами опалення.

Highslide JS
Рис.5. Проект римо-католицького костьолу в Полтаві.1852 р. Бічний фасад.

Бічні фасади храму за проектом мали п’ять подвійних вікон, декорованих аналогічно вікнам західного фасаду та розмежованих пілястрами коринфського ордеру (рис. 5). Фронтон західного фасаду було увінчано хрестом на земній кулі, встановленому на декоративному п’єдесталі.

За зовнішніми габаритами костьол мав розміри близько 24 метрів у довжину та 12 метрів у ширину. Його проектна висота від рівня землі до верху фронтону становила трішки більше 14 метрів.

Highslide JS
Рис.6. Схема розміщення римо-католицького костьолу в Полтаві.1852 р.
(ділянка проектованого костьолу позначена числом 20)

Закладини костьолу на ділянці, що була розташована на розі вулиць Новосадової та Стрітенської (нині Короленка та Комсомольської), відбулися 27 вересня 1852 року. Будувався він досить довго - майже сім років і був освячений лише 12 червня 1859 року. Під час будівництва проект було помітно відкореговано. Костьол став дещо вищим та стрункішим. Західний фасад прикрасив розвинений портал з трикутним замкненим фронтоном на антаблементі, що спирався на дві композитні колони із каннелюрами. Збільшення порталу призвело до зникнення із композиції західного фасаду двох запроектованих вікон. На місці передбаченого проектом вікна-рози на стіні в неглибокій прямокутній ніші було вміщено латинський вислів «GLORIA IN exelsis DEO» («СЛАВА У ВИШНІХ БОГУ»). Верхній фронтон костьолу було виконано на відміну від проектного варіанта замкненим. У його центрі було розташоване рельєфне зображення трикутника з Господнім Оком, оточеного променями сяйва. Було також змінено і декор бічних фасадів: подвійні вікна замінено на одинарні. Пілястри, які за проектом були повинні розмежовувати вікна, теж не виконувалися. Їх декоративну тему замінили аркові сандрики, з’єднані в аркаду. Перше та останнє вікна бічних фасадів були замінені на глухі ніші; лише в аркових завершеннях ніш було влаштовано маленькі віконця (рис.7).

Highslide JS
Рис. 7. Римо-католицький костьол в Полтаві.
Поштівка початку ХХ сторіччя. Світлина Й. Хмелевського.

Костьол був діючим до 1936 року, коли за рішенням влади його було закрито. У 1937 році римо-католицький Хрестоздвиженський костьол Полтави спіткала така ж трагічна доля, як й переважну більшість християнських храмів Полтави - його було знищено.

У повоєнні роки на ділянці колишнього римо-католицького костьолу було побудоване медичне училище (рис. 8).

Highslide JS
Рис. 8. Полтава, вул. Комсомольська. Сучасний вигляд ділянки, на якій
розміщувався римо-католицький костьол в Полтаві (праворуч – будинок
медичного училища). Світлина В.Трегубова. 2001 р.

Суміщення історичної світлини костьолу із сучасною світлиною колишньої костьольної ділянки, здійснене автором цих рядків у 2001 році, дозволяє уявити знищений костьол на його історичному місці (рис 9).

Highslide JS
Рис. 9. Полтава, вул. Комсомольська. Фотовідтворення римо-католицького костьолу
в сучасному середовищі Полтави. 2001 р. (автор – В. Трегубов).

Джерела:

1. Бучневич В. Е. Записки о Полтаве и ее памятниках. - Полтава, Типо-литография губернского правления, 1902. С.256.

2. Дохман М. А. Путеводитель по Полтаве на 1909 г. - Полтава, 1908. С.49.

3. Падалка Л. Полтава в исторической обстановке, ее население и памятники. -Полтава,1917. С.36.

4. Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького). - К.: УЕ, 1992. С.956-957.

У довідці використані ілюстративні матеріали з приватного архіву і колекції В.Трегубова (Полтава).

Валерій Трегубов,
кандидат архітектури,
доцент Полтавського національного
технічного університету імені Ю.Кондратюка,
член-кореспондент
Української Академії архітектури

©  Валерій  Трегубов. 2005.

Ссылки на эту страницу


1 Очерки истории архитектуры
[Нариси історії архітектури] - пункт меню
2 Религиозные сооружения
[Релігійні споруди] - пункт меню
3 Трегубов Валерий Александрович
[Трегубов Валерій Олександрович] - пункт меню
4 Указатель книг и статей по названиям
[Покажчик за назвами] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919