Хождение в народ

"Ходіння в народ" - рух демократичної молоді в Російській імперії у 1870 роках з метою революційної пропаганди на селі. Народницька інтелігенція, вірячи в революційну природу селянства і можливість підняти його на збройний виступ проти самодержавства, розглядала цей захід як етап підготовки селянської революції в Росії. Ідея “В народ” була висловлена О. Герценим у 1861 в журналі “Колокол”. Намагання зблизитися з народом як програмне завдання розглядали й ін. представники народницького руху (учасники “Землі і волі”, члени інститутського гуртка, долгушинці та ін.). У 1870 роках необхідність “ходіння в народ” підтримували у своїх роботах П. Лавров, М. Бакунін. Масова підготовка до “ходіння в народ” розпочалась восени 1873. В народницьких гуртках йшов збір селянського одягу, вивчались селянські ремесла, визначались маршрути руху народників. Було заготовлено значну кількість пропагандистської літератури. Особливо активно підготовка до “ходіння в народ” проходила в 1873-74 у “Київській комуні”, члени якої сподівалися підняти на революційний виступ українське селянство. Навесні 1874 сотні народників рушили у село. Рух охопив 37 губерній Російської імперії, у т.ч. всі українські губернії. Народники діяли у Київській, Харківській і Чернігівській губ., а також на Правобережжі та Півдні. Найактивнішу діяльність розгорнули учасники трьох гуртків - “жебуністів”, “Київська комуна” та одеських “чайковців”. Пропагандисти закликали відбирати у поміщиків землю, відмовлятися від сплати викупних платежів, говорили про підготовку народного повстання, поширювали різні популярні книжечки (деякі з них друкувались українською мовою), які містили заклики до революції. Теоретично народницький рух базувався на ідеї “общинного соціалізму” (народники вважали сільську общину елементом майбутнього демократичного суспільства, для встановлення якого необхідно ліквідувати поміщиків і царську владу). Однак під час пропаганди народники не дотримувались єдиної програми. До кін. 1874 основні сили народників були розгромлені, хоча рух продовжувався і в 1875. Активних учасників “ходіння в народ” засуджено за “Процесом 193-х”. Всього з 1873 до поч. 1879 до відповідальності за революційну пропаганду притягнуто 2564 чол. Найбільш активними учасниками цього руху були В. Дебогорій-Мокрієвич, Я. Стефанович, брати В. і С. Жебуньови, С. Ковалик, С. Кравчинський, М. Муравський, С.Перовська та ін. У другій пол. 1870 років народники змінили тактику праці серед селянства у формі організованих “Землею і волею” поселень у сільській місцевості.

О. Сухий (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)

Ссылки на эту страницу


1 Земля и воля (1870-е гг.)
Земля и воля (1870-е гг.)
2 Партии и политические объединения
[Партії та політичні об'єднання] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919