Украинская социал-демократическая рабочая партия

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП, популярна назва - есдеки) - політична партія, що утворилася у грудні 1905 з Революційної української партії. Визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Підкреслюючи національне питання і домагаючись автономії України, УСДРП вела свою діяльність незалежно від Російської соціал-демократичної робітничої партії. У період столипінської реакції виступала разом з Бундом, частково з меншовиками. У 1908 налічувала бл. З тис. членів. Видавала газети “Праця” (1909-10, виходила у Львові; ред. Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Жук, В. Садовський), “Робітник” (виходила у Харкові з червня 1918), “Наш голос” (1910-11; виходила у Львові за ред. Л. Юркевича). Провідними діячами партії були: В. Винниченко, С. Петлюра, Д. Антонович, Л. Юркевич, М. Ткаченко, М. Ковальський, М. Порш. УСДРП поновила свою діяльність на з'їзді у Києві 17-18.4.1917 і домагалася автономії України. її органом був щоденник “Робітнича газета” (1917-19; виходив у Києві, Вінниці, Кам'янці-Подільському; ред. В.Винниченко, у 1919 - Іс.Мазепа).

За української Центральної Ради УСДРП взяла на себе основний тягар виконавчої влади (уряди В.Винниченка). Стоячи на поміркованих позиціях щодо вирішення аграрного питання, УСДРП втратила підтримку селянства на користь Української партії соціалістів-революціонерів. Після проголошення IV Універсалу в уряді залишилося тільки 2 члени партії - Д. Антонович і М. Ткаченко. За Гетьманату УСДРП перебувала в опозиції до режиму П. Скоропадського, а її лідери (В. Винниченко, С. Петлюра та ін.) тимчасово були ув'язнені. УСДРП входила до складу Українського національного союзу, брала участь у підготовці протигетьманського повстання і формуванні Директорії УНР, до якої увійшли В. Винниченко і С. Петлюра. У 1918-20 члени УСДРП очолювали Раду Народних Міністрів УНР (В. Чехівський, Б. Мартос, Іс. Мазепа). На IV з'їзді (10-12.1.1919) УСДРП розкололася на дві фракції: праву - “офіційну соціал.-дем.” і ліву - “незалежну”, яка ставилася з застереженням до централістичної політики російської Компартії в Україні, але визнавала потребу організації більшовицької влади в Україні, встановлення “диктатури пролетаріату” та негайного миру з радянською Росією (А. Пісоцький, В. і Ю. Мазуренки, М. Ткаченко, М. Авдієнко). Більшість з'їзду, яку очолювали М. Порш, В. Винниченко, С. Петлюра, Іс. Мазепа, відстоювала ідею “трудової демократії”, висловилася за повільну соціалізацію головних галузей господарства і підтримку Директорії УНР. Під час Трудового конгресу України УСДРП висловилася за демократичний парламентаризм, здійснення важливих соціальних реформ, збереження повноти влади в руках Директорії УНР

Щоб уможливити Директорії УНР порозуміння з Антантою, соціал-демократи відкликали 7.2.1919 своїх міністрів з уряду, надавши можливість голові РНМ С. Остапенкові розпочати переговори з представниками французького військового командування в Одесі. Одночасно С. Петлюра вийшов з УСДРП, а В. Винниченко вибув зі складу Директорії УНР, передавши свої повноваження С. Петлюрі. ЦК УСДРП (Й. Безпалко, А. Лівицький, М. Шадлун, І. Романченко), що залишився в Україні, продовжував підтримувати політику Директорії УНР й урядів Б. Мартоса та Іс. Мазепи. Ті ж члени партії, що виїхали в еміграцію (В. Винниченко, Б. Матюшенко, В. Левицький, П. Дідушок, М. Порш, В. Мазуренко, С. Вікул), на конференції 9-13.1919 у Відні домагалися виходу есдеків з уряду. “Незалежні” есдеки в січні 1920 створили Українську комуністичну партію, що стала легальною радянською партією і виступала за самостійність УСРР В еміграції “Закордонна делегація УСДРП” (лідери: Іс. Мазепа, П. Феденко, О. Козловський, О. Бочковський, В. Матюшенко, В. Старосольський, Й. Безпалко) мала центр у Празі та належала до Соціалістичного Інтернаціоналу. Партійні органи: “Вільна Україна”, “Соціалістична думка” (1922-23), “Соціаліст-демократ”. УСДРП не входила до Уряду УНР в екзилі, але лояльно ставилася до його діяльності. Після Другої світової війни 1939-45 УСДРП взяла участь у створенні Української Національної Ради. У 1950 УСДРП об'єдналася з ін. соціалістичними партіями в Українську соціалістичну партію.

А. Жуковський (Сарсель, Франція).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
2 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
3 Всеукраинские съезды рабочих 1917 и 1918 гг.
[Всеукраїнські робітничі з'їзди 1917 і 1918 рр.]
4 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
5 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
6 Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202.
7 Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528.
8 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
9 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
10 К характеристике правых партий
[До характеристики правих партій] – Андриевский Виктор (из доклада, прочитанного 16-17/XII.1920 г. в украинском военном лагере в Райхенберге) // Берлин. 1921. Из типографии Гофмана в Зальцендели
11 Криворотченко, Михаил Григорьевич
[Криворотченко, Михайло Григорович] (1892—?), общественно-политический деятель
12 Ливицкий, Андрей Николаевич
[Лівицький, Андрій Миколайович] (1879—1954), общественно-политический и государственный деятель, юрист, президент УНР в изгнании (1926-1954 гг.)
13 Мазепа, Исаак Прохорович
[Мазепа, Ісаак Прохорович] (1884—1952), председатель Совета Народных Министров УНР
14 Мартос, Борис Николаевич
[Мартос, Борис Миколайович] (1879—1977), общественно-политический деятель, ученый-экономист, кооператор и педагог, председатель Совета Министров УНР (1919)
15 Медведев, Ефим Григорьевич
[Медвєдєв, Юхим Григорович] (1886—1938), большевистский партийный и государственный деятель в Украине
16 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
17 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
18 Независимая Украина
[Самостійна Україна] – Михновский Николай // На чужині. 1948. Видавництво "Український Патріот"
19 Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617
20 Партии и политические объединения
[Партії та політичні об'єднання] - пункт меню
21 Петлюра, Симон Васильевич
[Петлюра, Симон Васильович] (1879—1926), общественный, политический и государственный деятель, журналист
22 Сиротенко, Григорий Тимофійович
[Сиротенко, Григорій Тимофійович] (1888—1925), украинский военный деятель
23 Стешенко, Иван Матвеевич
[Стешенко, Іван Матвійович] (1873,Полтава—1918), общественно-политический деятель, педагог, литературовед, писатель
24 Токаревский, Михаил Дмитриевич
[Токаревський, Михайло Дмитрович] (1884—1974), общественно-политический деятель, кооператор
25 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
26 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
27 Чеботарев, Николай Ефимович
[Чеботарів, Микола Юхимович] (1884,Полтава-1972), военный и политический деятель, полковник Армии УНР
28 Чеховский, Владимир Мусиевич
[Чехівський, Володимир Мусійович] (1876—ок.1938), политический и церковный деятель, председатель Совета Министров (26.12.1918—13.02.1919)

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919