Хоткевич, Игнат Мартынович

Хоткевич, Гнат Мартинович народився 31 грудня 1877 р. в Харкові, де минула більша частина його життя. 1900 р. закінчив місцевий технологічний інститут. Ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О. Матюшенком, майбутнім організатором повстання на панцернику "Потемкин", влаштовував вистави, їздив місцями козацької слави. Зрештою, увійшов у контакти із членами Української соціал-демократичної партії (О. Коваленко, Ж. Коллар та ін.). Все це викликало підозри місцевих властей, внаслідок чого 1899 р. він був на рік виключений з інституту як неблагонадійний. Був одним з організаторів виступу кобзарів-лірників на Археологічному з'їзді в Харкові (1902), фундатором першого в Росії Робітничого театру.

1905 р. взяв активну участь у революційних подіях, у зв'язку з чим змушений був емігрувати до Галичини. Повернувшись до Києва 1912 р., він зразу ж був арештований і висланий за межі України. Повернувся до Харкова після розпаду царської Росії, проживши тут до свого чергового арешту.


Діячі української культури на відкритті пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві.
Зліва направо: М. Коцюбинський, В. Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка,
М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко

Гнат Хоткевич — самобутня творча постать: письменник, критик, літературознавець, мистецтвознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. Окремими книжками вийшли друком "Поезії в прозі" (1902), драма "Лихоліття" (1906), повісті "Камінна душа" (1911), "Авірон" (1917), оповідання "Гірські акварелі" (1914), "Твори" у восьми томах (1928—1931) та ін.

Незважаючи на свої заслуги перед народом як талановитого письменника, громадського і культурного діяча, учасника революційного руху на Україні, Хоткевич з початку 30-х років зазнає жорстоких переслідувань з боку партократії: його звинувачують у націоналізмі, не публікують творів, шельмують у пресі. Письменник звертається листовно до різних інстанцій (харківських властей, Академії наук України, зрештою, до "батька" Сталіна) з проханням полегшити його долю та долю його сім'ї: "Як мені далі жити? Мене позбавили праці і хлібних карток. Ми голодуємо. Я спроможний купити лише один кухоль квасолі на день, із якої варимо на всіх юшку... На двох дітей маємо тільки одну пару чобіт, а їм же треба ходити до школи... В нас нічим топити... Вода в хаті замерзає..."

Не допомогла Хоткевичу ні Спілка письменників, ні Академія наук. Зрештою після гонінь, цькувань, принижень настала розв'язка: 23 лютого 1938 р. виписано ордер на арешт Г. Хоткевича, звинуваченого в тому, що він нібито є "учасником антирадянської української націоналістичної організації".

Водночас з арештом відбувся трус на квартирі письменника: вилучено паспорт, профквиток, конфісковано мисливську рушницю.

У постанові від 3 березня 1938 р. органів НКВС УРСР Г. Хоткевич уже звинувачується в тому, що "він є учасником контрреволюційної української повстанської організації і агентом німецької розвідки, протягом тривалого часу проводив активну контрреволюційну націоналістичну організаційну і шпигунську діяльність".

Під постановою — підпис оперуповноваженого III відділу управління Державної безпеки Ейдука.

У протоколі допиту від 23 травня 1938 р., який вів той же Ейдук, Хоткевичу інкримінується те, що він є "переконаний український націоналіст... протягом всього існування соціалістичної держави вів активну боротьбу з Радянською владою".

Внаслідок вжитих до письменника заходів фізичного впливу він був змушений "зізнатися" у "злочинах", яких не вчинив.

У справі Г. Хоткевича як доведений факт стверджується, що 1923 р. він завербований у Харкові для шпіонажу на користь Німеччини, був не тільки зв'язаний з Українською військовою організацією, а й "проводив активну діяльність по лінії цієї контрреволюційної організації".

У зв'язку з цим його справу вирішено надіслати на розгляд НКВС СРСР. Доля Хоткевича цією постановою була вирішена.

Про останній, найтрагічніший, момент у житті Г. Хоткевича свідчить "Виписка із протоколу № 69 засідання Особливої трійки УНКВС по Харківській області" від 29 вересня 1938 р.: обвинуваченого розстріляти, а особисте майно конфіскувати.

Цей вирок виконано 8 жовтня 1938 р.

24 квітня 1956 р. військовий трибунал Київського військового округу ухвалу "особливої трійки" в справі Г. Хоткевича скасував за відсутністю в його діях складу злочину.

Гнат Хоткевич реабілітований посмертно.

Джерело:

http://ukrlife.org/main/evshan/martyrolog.htm

Дивись: http://www.chasipodii.net

Ссылки на эту страницу


1 Бажул, Григорий Иванович
[Бажул, Григорій Іванович] (1906, Полтава—1989), бандурист
2 Баян
[Боян] - музыкально-хоровое и издательское общества
3 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
4 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
5 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
6 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
7 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
8 Дом Полтавского земства: кое-что из истории сооружения и функционирования
[Будинок Полтавського земства: дещо з історії спорудження та функціонування] - Ханко Виталий
9 Земский дом в Полтаве
Хоткевич Г. «Земский дом» у Полтаві / Гнат Хоткевич // Артистичний вісник. — 1905. — №9–10. — С. 141–144.
10 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
11 Искусствоведы
[Мистецтвознавці] - пункт меню
12 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
13 К 100-летию Полтавского музыкального училища им. Н. Лысенко
[До 100-річчя Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка] - Ивахненко Лидия Яковлевна
14 Китастый, Григорий Трофимович
[Китастий, Григорій Трохимович] (1907—1984), бандурист, композитор, первый и долголетний руководитель Капеллы бандуристов имени Т. Шевченко
15 Короленко, Владимир Галактионович
[Короленко, Володимир Галактіонович] (1853—1921), русский писатель и общественный деятель
16 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
17 Коцюбинский, Михаил Михайлович
[Коцюбинський, Михайло Михайлович] (1864—1913), украинский писатель и общественный деятель
18 Кучугура-Кучеренко, Иван Иович
[Кучугура-Кучеренко, Іван Іович] (1874-1937), кобзарь
19 Липа, Иван Львович
[Липа, Іван Левович] (1865—1923), общественно-политический деятель, писатель, врач
20 Литературо- и языковеды
[Література-і мовознавці] - пункт меню
21 Личности - Х
[Особистості - Х] - пункт меню
22 Мациевич, Лев Макарович
[Мацієвич, Левко Макарович] (1877–1910), корабельный инженер, политический деятель, первый украинский авиатор
23 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
24 Музыканты и музыковеды
[Музиканти та музикознавці] - пункт меню
25 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
26 Письма из Полтавы (1900-1921 г.г.)
[Листи з Полтави (1900-1921 г.г.)] - Короленко В. Г.
27 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
28 Полтавская капелла бандуристов
Полтавская капелла бандуристов
29 Пчилка, Олена (Косач, Ольга Петровна)
[Пчілка, Олена] (Косач, Ольга Петровна) (1849—1930), украинская писательница, фольклорист, этнограф
30 Репрессированные
[Репресовані] - пункт меню
31 Самойленко, Владимир Иванович
[Самійленко, Володимир Іванович] (1864—1925), поэт, драматург, переводчик
32 Старицкий, Михаил Петрович
[Старицький, Михайло Петрович] (1840—1904), украинский писатель, театральный и культурно-общественный деятель
33 Стефаник, Василий Семенович
[Стефаник, Василь Семенович] (1871—1936), выдающийся украинский писатель и общественный деятель
34 Театральные деятели, актёры
[Театральні діячі, актори] - пункт меню
35 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
36 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
37 Украинка, Леся
[Українка, Леся] (Косач, Лариса Петровна; 1871—1913), украинская писательница и общественная деятельница
38 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
39 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
40 Хмелевский, Иосиф Целестианович
[Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
41 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919