Украинка, Леся


Леся Українка, 1880 р.

Українка, Леся (справжні прізвище, ім'я та по-батькові Косач, Лариса Петрівна, 1871—1913) — українська письменниця і громадська діячка.

Народилась в м. Новограді-Волинському (тепер Житомирської обл.). Мати Українки — письменниця Олена Пчілка, сестра М. П. Драгоманова, батько — П. А. Косач, юрист. Дитячі роки минули на Волині (м. Луцьк, с. Колодяжне, тепер Ковельського району). Через хворобу вчилася вдома, здобула глибоку і різнобічну освіту. З початку 90-х років починається спілкування з Полтавщиною. З літа 1893 до середини 1906 поетеса майже щоліта жила в Гадячі та поблизу міста, в Зеленому Гаю. Написання багатьох творів позначено цим місцем, зокрема, написана тут легенда "Роберт Брюс, король шотландський" (1893). Заприятелювавши з учителькою А. С. Макаровою (пізніше листувалася з нею, остання залишила спогади про поетесу), поетеса дбала про влаштування в Гадячі громадської бібліотеки-читальні. Улітку 1898 р. у Гадячі гостював її приятель С. К. Мержинський. Тоді ж написала вірш "Порвалася нескінчена розмова", переклала на російську мову свою "Блакитну троянду" та ін. Літом 1899 р. гостею Л. Українки в Зеленому Гаю була українська письменниця Ольга Кобилянська. У 1900 р. Л. Українка написала твори "Сфінкс" і "Ра-Менеїс"; у 1902 р. — "Ніобею", цикл "Осінні співи", у 1903 р. працювала над перекладами творів І. Франка на російську мову. Наприкінці серпня 1903 р. разом з матір'ю була на відкритті пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві, де зустрічалася з М. Коцюбинським, Панасом Мирним, М. Старицьким, М. Лисенком, В. Самійленком, М. Кропивницьким та ін. діячами.


Діячі української культури на відкритті пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві.
Зліва направо: М. Коцюбинський, В. Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка,
М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко

У Гадячі написала твори: "Напис в руїні" (1904), "Ізраїль в Єгипті" (1904), "Три хвилини" (1905), "Тиху задуму вечірню", "Пророк" (1905) та ін. поезії, оповідання і статті. А. Макаровій присвятила вірш "Товаришці на спомин". У 1908 р. Л. Українка організувала фольклорно-етнографічну експедицію в Миргородський повіт для збирання і записування народних дум (керував український фольклорист-музикознавець, композитор ф. Колесса). Влітку 1904 р. в Зеленому Гаю художник Ф. Красицький змалював портрет письменниці (зберігається в музеї Т. Г. Шевченка в Києві).

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 918

Фото - http://www.day.kiev.ua/125168/

 

Леся Українка (25(13).02.1871 — 1.08.(19.07).1913)

Полтавщина для Лесі Українки — благословенний край і через кровний зв’язок з матір’ю Оленою Пчілкою, і через духовний зв’язок з "батьком української поезії" І. П. Котляревським, на уклін до якого прибула поетеса наприкінці літа 1903 року, коли відкривали йому пам’ятник. У Полтаві Л. Українка стала окрасою в гроні славних діячів літератури: Панаса Мирного, М. Коцюбинського, В. Самійленка, М. Старицького, В. Стефаника та ін. Зберігся будинок адвоката М. Дмитрієва, де вона зупинялася з матір’ю (пл. Леніна, 3). Є й інші будинки, позначені її ім’ям.

Уперше на Полтавщину, в Гадяч, батьки привезли Ларису в трирічному віці, влітку 1874 року. Пізніше вона бувала тут у зв’язку з хворобою переважно в теплі літні місяці. В 1883 році з червня до 7 серпня гостювала разом з матір’ю в бабусі. Два тижні провела в Гадячі в 1887 році — з 21 серпня до початку вересня; в 1893-у — з 8 червня до 15 серпня. В цей час познайомилася з учителькою А. Макаровою, з якою потім дружила. В середині червня 1898 року приїхала сюди з Криму й прожила до останньої декади серпня. З Гадяча поетеса виїздила в села Будища (Монастирські), Броварки, Ковалевщину, на Цяччин хутір. У 1899 — 1906 роках, приїжджаючи в Гадяч, письменниця мешкала переважно на хуторі Зелений Гай, що за 2 кілометри од міста (тепер околиця Гадяча).

З Києва Леся приїздила сюди через Бахмач, Ромни до Лохвиці, а далі в кареті "полтавським широким шляхом" до Гадяча. Відпочиваючи й лікуючись на берегах Псла, поетеса займалася також творчістю. Тут написала вірші "Роберт Брюс, король шотландський" (1893), "Порвалася нескінчена розмова..." (1898), перекладала російською мовою власну п’єсу "Блакитна троянда" (1898) й оповідання О. Кобилянської "Голосні струни" (1899) та ін. З Гадяча писала листи М. Драгоманову, М. Павлику, В. Гнатюку та ін.

Дача в урочищі Зелений Гай була збудована О. Пчілкою спеціально для Лесі Українки. Тут влітку 1899 року гостювала Ольга Кобилянська, в різні роки бували її друзі С. Мержинський, К. Квітка, ф. Красицький, Г. Хоткевич та ін. Тут поетеса написала такі твори: "Сфінкс", "Ра-Менеїс" (1900), "Ніобея", "Осінні співи" (1902), "Напис в руїні" (1904), "Три хвилини" (1905), "Тиху задуму вечірнюю", "Пророк" (1906), писала оповідання, статті, листи. Влітку 1904 року в Зеленому Гаю художник Фотій Красицький намалював портрет Лесі Українки.

Поетеса слідкувала за громадсько-культурними подіями на Полтавщині, цікавилася людьми, яких тут знала, дбала про поповнення громадської бібліотеки. їй дуже подобалися гадяцькі краєвиди, і вона вважала, що там така Україна, що "українішої" й нема ніде. Писала матері з Одеси: "Дуже вже мені хочеться додому, до тебе, на тихі води, на ясні зорі: все здається, що там скоріше минеться моя втома..." Вона друкувалася в часописі "Рідний край", цікавилась прогресивною газетою "Полтавщина". 1908 року з ініціативи Л. Українки була послана на Полтавщину фольклорногетнографічна експедиція для збирання і запису на фонограф народних дум (керував Ф. Колесса).

На смерть співачки досвітніх вогнів відгукнулися телеграмами селяни Опішні, Мануйлівки, Остап’євого та ін. На похороні була присутня полтавська делегація. Ім’ям Л. Українки в Гадячі названо центральну вулицю, районну бібліотеку, якою вона користувалась. При цій бібліотеці створена літературно-меморіальна кімната. На Полтавщині широко було відзначено 100-річчя (1971) та 120-річчя (1991) від дня народження видатної української поетеси.

Джерело:

Петро Ротач, "Колоски з літературної ниви" - http://www.pollitra.pi.net.ua

Ссылки на эту страницу


1 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
2 Васильченко, Степан Васильевич
[Васильченко, Степан Васильович] (1879—1932), украинский писатель, переводчик
3 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
4 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
5 Гнедич, Павел Александрович
[Гнідич, Павло Олександрович] (1884-1919) — этнограф и фольклорист
6 Деятелям культуры мемориальная доска
Мемориальная доска деятелям культуры
7 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
8 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
9 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
10 Значение полтавского боя для украинской государственности
[Значіння полтавського бою для української державности] – Андриевский Виктор. Речь на торжественной академии 10 июля 1927 г. в Украинской Станице при г. Калише // Варшава. 1927. Накладом "Табору"
11 Ижакевич, Иван Сидорович
[Їжакевич, Іван Сидорович] (1864–1962), украинский живописец, писатель и график, народный художник УССР
12 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
13 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
14 История одной школы (воспоминания)
[Історія однієї школи (спогади)] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Лондон. 1957-1958
15 К 100-летию Полтавского музыкального училища им. Н. Лысенко
[До 100-річчя Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка] - Ивахненко Лидия Яковлевна
16 Кадетский корпус
[Кадетський корпус] – Микола Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XIII. Ч. 5 (127). Май 1959. Стор. 24-29; Ч. 6 (128). Июнь 1959. Стор. 19-22; Ч. 7-8 (129-130). Июль-август 1959. Стор. 19-23
17 Ковалевский, Николай Васильевич
[Ковалевський, Микола Васильович] преподаватель русского языка и словесности ППКК (1877-1878)
18 Колесса, Филарет Михайлович
[Колесса, Філарет Михайлович] (1871—1947), выдающийся украинский фольклорист, композитор, музыковед и литературовед
19 Кононенко, Мусий Степанович
[Кононенко, Мусій Степанович] (1864—1922), поэт, общественный и кооперативный деятель
20 Котляревскому И. П. мемориальные доски
Мемориальные доски Котляревскому И. П.
21 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
22 Коцюбинский, Михаил Михайлович
[Коцюбинський, Михайло Михайлович] (1864—1913), украинский писатель и общественный деятель
23 Левицкий, Модест Филиппович
[Левицький, Модест Пилипович] (1866–1932), врач, писатель, публицист, переводчик-полиглот, языковед, педагог, композитор, дипломат, общественный и политический деятель
24 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
25 Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
26 Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню
27 Личности - У
[Особистості - У] - пункт меню
28 Лысенко, Николай Витальевич
[Лисенко, Микола Віталійович] (1842—1912), украинский композитор, этнограф, дирижер, пианист, общественный деятель
29 Маркевич, Григорий Ипатьевич
[Маркевич, Григорій Іпатійович] (1849—1923), украинский культурно-просветительский и общественный деятель, книгоиздатель
30 Мартинович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
31 Мациевич, Лев Макарович
[Мацієвич, Левко Макарович] (1877–1910), корабельный инженер, политический деятель, первый украинский авиатор
32 Мирный, Панас
[Мирний, Панас] (Рудченко, Афанасий Яковлевич; 1849—1920), писатель-классик
33 Мишуга, Александр Филиппович
[Мишуга, Олександр Пилипович] (1853-1922), артист оперы (лирико-драматический тенор), концертный певец, вокальный педагог и музыкально-общественный деятель
34 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
35 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
36 Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
37 Науменко, Владимир Павлович
[Науменко, Володимир Павлович] (1852–1919), украинський журналист, филолог, педагог, этнограф, общественный деятель
38 Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942
39 Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617
40 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
41 Одарченко, Петр Васильевич
[Одарченко, Петро Васильович] (1903—?), учений-литературовед, критик, публицист и языковед
42 Олесь, Александр (Кандыба, Александр Иванович)
[Олесь, Олександр] (1878—1944), украинский поэт
43 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
44 Письма Николая Витальевича Лысенко
[Микола Віталійович Лисенко. Листи] – К. : Мистецтво, 1964. Упорядкування, примітки та коментарі О. Лисенка
45 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
46 Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
47 Поэты
[Поети] - пункт меню
48 Просветительское здание им. М. В. Гоголя
49 Пчилка, Олена (Косач, Ольга Петровна)
[Пчілка, Олена] (Косач, Ольга Петровна) (1849—1930), украинская писательница, фольклорист, этнограф
50 Самойленко, Владимир Иванович
[Самійленко, Володимир Іванович] (1864—1925), поэт, драматург, переводчик
51 Старицкая, Мария Михайловна
[Старицька, Марія Михайлівна] (1865–1930), украинская актриса и режиссер театра
52 Старицкий, Михаил Петрович
[Старицький, Михайло Петрович] (1840—1904), украинский писатель, театральный и культурно-общественный деятель
53 Стефаник, Василий Семенович
[Стефаник, Василь Семенович] (1871—1936), выдающийся украинский писатель и общественный деятель
54 Стешенко, Иван Матвеевич
[Стешенко, Іван Матвійович] (1873,Полтава—1918), общественно-политический деятель, педагог, литературовед, писатель
55 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
56 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
57 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
58 Усадьба И. П. Котляревського
Усадьба И. П. Котляревського
59 Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004
60 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
61 Хмелевский, Иосиф Целестианович
[Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
62 Хоткевич, Игнат Мартынович
[Хоткевич, Гнат Мартинович] (1877—1938), писатель, критик, литературовед, искусствовед, театральный и музыкальный деятель, историк и этнограф
63 Яворницкий, Дмитрий Иванович
[Яворницький, Дмитро Іванович] (1855-1940), выдающийся украинский историк, археолог, этнограф, фольклорист и писатель, академик АН УССР

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919