Орлик, Филипп Степанович

Орлик, Пилип Степанович — Орлик Филипп Степанович — (11.10.1672—24.05V.1742) — державний діяч, гетьман України в еміграції (1710-1742 pp.). Автор "Пактів та Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" та "Дедукції" ("Виводу прав України"), найбільш відомий серед супротивників московської антиукраїнської політики, прибічник І. Мазепи.


Конституция П. Орлика

Був збіднілим нащадком литовсько-білоруського шляхетського роду чеського походження. Після закінчення Києво-Могилянської академії деякий час служив кафедральним писарем київської митрополії, а потім переїхав до Полтави, де працював при гетьманській канцелярії. В листопаді 1698 р. молодий чужинець узяв шлюб із дочкою полтавського полковника П. Герцика Ганною. Це одруження ввело здібного канцеляриста до кола козацької еліти і відкрило йому шлях до старшинської кар'єри. Вже через рік П. Орлик був призначений на посаду старшого писаря до Генеральної військової канцелярії, а в 1706 р. він став генеральним писарем Війська Запорозького і найближчим помічником гетьмана І. Мазепи. Подавшись разом з І. Мазепою на еміграцію, П. Орлик перейняв по його смерті гетьманство. У статусі законного володаря України у вигнанні, П. Орлик більше 30 років керував політикою екзильного уряду, маючи на меті визволення України з-під московської влади. Увесь цей час він намагався висунути українське питання на міжнародний форум і організувати антиросійську коаліцію європейських держав. Помер у Яссах, не побачивши здійснення своїх мрій. Протягом усього життя П. Орлик вів щоденник, із сторінок якого постає образ чуйної, лагідної, добре вихованої людини, що з особливим теплом ставилася до своєї великої родини.

В сім'ї Орликів народилося 7 дітей: Григорій (Григор; 5.ХІ.1702-14.ХІ.1759), Анастасія (1699-1728), Михайло (до 1708-?), Яків (Якуб; 1711-15.V.1721), Марта (Марфа; 1713-?), Марина (Марія; 1715-?), Катерина (1718-?).

Доля сімейства Орликів склалася трагічно. Після 5-річного перебування в Бендерах, П. Орлик у 1714 р. перебрався з сім'єю до Швеції, де жив до 1720 р. Потім переїхав до Німеччини. Рятуючись від переслідувань царських агентів, у 1721 р. заховав дружину й дітей в різних монастирях у Бреславлі, а сам жив інкогніто в Сілезії й Польщі. Незабаром сім'я прибула до Кракова. Змушений шукати безпечніших країн, П. Орлик вирішив повернутися під протекцію Оттоманської Порти. Попрощавшись у сльозах зі своєю родиною, він у лютому 1722 р. перейшов турецький кордон під Хотином. Відтоді до кінця життя П. Орлик перебував у володіннях Туреччини, де був фактично інтернований (до 1734 р. в Салоніках, потім у Буджаку й нарешті у Молдавії). Найстарший син Григорій перебував на військовій службі у шведській, потім саксонській гвардії. Згодом він продовжив справу батька. Окрім нього, більше нікого із своєї сім'ї П. Орлик до кінця днів не бачив. Двоє менших синів померли в дитячому віці. Старша донька Анастасія вийшла заміж за учасника російського походу Карла XII графа Йоґанна Штейнфліхта. Народженого від нього сина назвала на честь діда Пилипом, Після смерті Анастасії Й. Шлейнфліхт взяв її сестру Марту. Котрась із молодших доньок жила в Стокгольмі. Пилип Шлейнфліхт служив офіцером у полку свого дядька Григорія Орлика і віддано працював на користь України. За дорученням гетьманича їздив до Стокгольма як посередник у франко-шведських переговорах із козацької справи.

Джерело:

Білоусько О.А., Мокляк В.О. Історія Полтавщини. Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. Стор. Стор.205-206

Портрет з картини художника В.Зубкова, 2002 г.: http://www.belarus.mfa.gov.ua/

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
2 Герцик, Атанас Павлович
[Герцик, Атанас Павлович] (?—?), государственный деятель
3 Герцик, Григорий Павлович
[Герцик, Григорій Павлович] (?—?), государственный деятель, генеральный есаул в правительстве П. Орлика
4 Герцик, Иван Павлович
[Герцик, Іван Павлович] (?—?), государственный деятель, генеральный хорунжий в правительстве П. Орлика
5 Герцик, Павел Семенович
[Герцик, Павло Семенович] (?—1700), государственный и военный деятель, полтавский полковник (1675—1695, с перерывами)
6 Гетман, Гетманата институт
[Гетьман, Гетьманату інститут] - высшее звено системы государственного управления в Гетманщине в 1649–1764 гг.
7 Гордиенко, Константин Гордеевич
[Гордієнко, Костянтин Гордійович] (?—1733), кошевий атаман Запорожской Сечи, полководец, дипломат, деятель украинского освободительного движения
8 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
9 Значение полтавского боя для украинской государственности
[Значіння полтавського бою для української державности] – Андриевский Виктор. Речь на торжественной академии 10 июля 1927 г. в Украинской Станице при г. Калише // Варшава. 1927. Накладом "Табору"
10 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
11 Карл XII
[Карл XII] (1682—1718), политический, государственный и военный деятель, полководец; король Швеции
12 Концепция формирования национального заповедника "Поле полтавской битвы"
[Концепція формування національного заповідника "Поле полтавської битви"] – Трегубов Валерий Александрович
13 Личности - О
[Особистості - О] - пункт меню
14 Мирович, Иван Иванович
[Мирович, Іван Іванович] (?—1753), политический ддятель, дипломат
15 Мирович, Федор Иванович
[Мирович, Федір Іванович] (?—1758), политический и государственный деятель
16 Орлик, Анна Павловна
[Орлик, Ганна Павлівна] (?,Полтава-?), жена гетмана Ф. Орлика
17 Орлик, Григорий Филиппович
[Орлик, Григорій Пилипович] (1702—1759), государственный деятель, политик и дипломат, французский граф, член тайного королевского совета, маршал Франции
18 Петр ІІІ Федорович (Карл Петер Урлих)
[Петро ІІІ Федорович] (Карл Петер Урлих) (1728—1762), российский император (1761-1762)
19 Покликання "Варягів", чи організація хліборобів?
Вячеслав Липинський. Покликання "Варягів", чи організація хліборобів? (Кілька уваг з приводу статті Є. Х. Чикаленка "Де вихід?") / «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с.
20 Политические и партийные деятели
[Політичні та партійні діячі] - пункт меню
21 Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916
22 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
23 Україна на переломі, 1657-1659
Вячеслав Липинський. Україна на переломі, 1657-1959. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. / Історичні студії та монографії; т. 3 – Відень ; Київ : Видання Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України ("Дніпросоюз"), 1920. – 304 с.

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919