Орлик, Григорий Филиппович


Григорій Орлик, фрагмент портрета Фрагонара

Орлик, Григорій Пилипович — Орлик Григорий Филиппович — (5.11.1702 — 14.11.1759) — державний діяч, політик і дипломат, французький граф, член таємної королівської ради, маршал Франції.

Старший син П. Орлика і полтавки Ганни Герцик, хрещеник І. Мазепи. Вихований в українському дусі, був вірним продовжувачем справи, розпочатої хрещеним та рідним батьками. Вивезений на еміграцію, жив із рідними у Бендерах, а потім у Швеції. Вчився в Лунді у професора метафізики А. Ріделіуса. Служив у шведській і саксонській гвардії, згодом у французькій армії. Був одружений з французькою графинею Оленою Дентевіль. З 1729 р. активно захищав батькові інтереси й "справу козацьких вольностей" при королівських дворах Європи, представляючи аргументи на користь "української революції". За допомогою прибічників екзильного польського короля С. Лєщинського став дорадником і агентом французького міністерства зовнішніх справ. За його дорученням у 1730 р. під іменем швейцарського капітана Гага їздив із спеціальною місією до Константинополя, де провів переговори з великим візиром. По дорозі зробив зупинку в Салоніках, де вперше після десятирічної розлуки таємно побачився з батьком. Російські агенти, які "вели" молодшого Орлика, загубили його слід. Однак, остерігаючись шпигунів, батько й син на людях удавали, що вони не знайомі. У 1732 р. під ім'ям Ламотта Г. Орлик здійснив місію до Криму. В 1733 р. їздив до Польщі, а в 1734 р. зробив конспіративну подорож на Україну. В численних меморіалах на адресу урядів європейських країн попереджав про небезпеку російської експансії й доводив, що тільки визволення України може стримати цю експансію і забезпечити політичну рівновагу на континенті. Розробив проект антимосковської коаліції у складі Франції, Швеції, Прусії, Польщі, Туреччини, Криму й запорозького козацтва. Після смерті батька став лідером української еміграції. Як французький воєначальник, взяв участь у Семилітній війні. Під час битви під Бергеном був тяжко поранений і помер. Ім'я сина нашої землячки увічнене в назві паризького аеродрому "Орлі".

Джерело:

Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини. Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. Стор. 206-207

Ссылки на эту страницу


1 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
2 Герцик, Павел Семенович
[Герцик, Павло Семенович] (?—1700), государственный и военный деятель, полтавский полковник (1675—1695, с перерывами)
3 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
4 Казачество Полтавщины накануне и в период Северной войны и Полтавской битвы
[Козацтво Полтавщини напередодні та в період Північної війни і Полтавської битви] - Шендрик Людмила Кирилловна
5 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
6 Личности - О
[Особистості - О] - пункт меню
7 Политические и партийные деятели
[Політичні та партійні діячі] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919