Натиев, Зураб/Александр

Натіїв, Зураб/Олександр — Натиев Зураб/Александр — (1869—1919) — військовий діяч, ґенерал-хорунжий Армії УНР.

Родом осетин. Офіцер царської армії. Учасник Першої світової війни. В 1917 р. перейшов на українську службу. В березні 1918 р. — командир Запорозької бригади, згодом Окремої Запорозької дивізії. Відзначився в боях з більшовиками під Ромоданом і Полтавою, учасник Кримського походу. У серпні 1918 р., за планом командування Збройних Сил Української Держави дивізія О. Натіїва мала бути переправлена на Кубань і, звільнивши край від більшовиків, сприяти його входженню до складу України. План не вдалося здійснити через виступ Директорії. Генерал 3. Натіїв, який виїхав до Києва на переговори з новою владою, був нею заарештований і разом з іншими гетьманцями ув'язнений у приміщенні Педагогічного музею, де й загинув від вибуху міни на Різдвяні свята 1919 р. Організатори вибуху залишилися невідомими.

Джерело:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор. 66

 

Натіїв, О. (р. н. невід. - п. 1919) - український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Осетин за національністю.

Підчас Першої світової війни 1914-18 - офіцер російської армії. З 1917 - на службі в Армії УНР. У березні 1918 Н. був призначений командиром Запорізької дивізії, а згодом - Запорізького Корпусу. Відзначився в боях з більшовиками під Полтавою і Ромоданом. У серпні 1918 за планом командування Збройних Сил Української Держави дивізія Н. мала бути переправлена на Кубань і, звільнивши край від більшовиків, сприяти входженню до складу України. План не вдалося здійснити через виступ Директорії УНР. Військові здібності та відданість справі незалежності України високо цінували сучасники. В 1919 сформував у Батумі Закавказький Добровільний Кіш. Загинув у боротьбі з більшовиками.

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

 

Натиев, Александр (1873—16.06.1919).

Константиновское артиллерийское училище (1894). Окончил Михайловскую артиллерийскую академию. К концу 1917 ген-майор, командир 4-й арт. бригады. В 1918 в армии гетмана Скоропадского; до 17.10.1918 командир Запорожской дивизии (15.10.1918 утвержден в чине генерального хорунжего со старшинством с 20.05.1918). С осени 1918 в Добровольческой армии. Инспектор формирования войск на Кавказе. Убит в Батуме.

1918 год на Украине. М. 2001

Источник:

Русская армия в Великой войне

Ссылки на эту страницу


1 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
2 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
3 Личности - Н
[Особистості - Н] - пункт меню
4 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919