Николаев, Владимир Николаевич

Ніколаєв, Володимир Миколайович народився в 1847 році в Царському Селі. Художню освіту здобув в Петербурзькій академії мистецтв, яку закінчив в 1871 році. Декілька місяців молодий архітектор працював в столиці. Але в травні наступного року він отримав цікаву пропозицію: його запросили до Києва очолити будівництво великого пивоварного заводу на сучасній вулиці Фрунзе (Костянтинівській), 41. 25-річний архітектор успішно справився із завданням і до Петербургу вже не повернувся. У 1873 році Володимир Ніколаєв обіймає посаду київського міського архітектора, ще через два роки – архітектора Київської єпархії.

Дуже цікавими є численні садиби, побудовані Ніколаєвим для заможних цукрозаводчиків: по вулицях Грушевського, 18 і 20; Банкової, 2; Десятинної, 9.

За проектами архітектора зводилося чимало шкіл, лікарень, притулків для бідних. У 1900-1902 роках він створив на сучасній Дегтярівській вулиці найбільший в Києві філантропічний комплекс – богадільню для людей похилого віку і дитячий притулок.

Дуже помітною була роль Володимира Николаєва в будівництві київських храмів. Збереглися Трапезна церква Києво-Печерської лаври, Вознесенська церква на Байковому кладовищі, а також комплекс Покровського жіночого монастиря.

Володимир Ніколаєв неодноразово обирався до складу міської думи. Керував різними творчими об’єднаннями: зокрема, в 1895-1904 роках він очолював Київське літературне суспільство, що об’єднало кращих представників ліберальної інтелігенції і видатних діячів української культури. У 1901 році академік Ніколаєв був засновником Київського художнього училища і аж до смерті (1911) залишався його директором.

Джерело:

http://relax.ua/art/nikolaev/lang/ua

Фото: http://ru.wikipedia.org

 

НІКОЛАЄВ Володимир Миколайович (03.03.1847 - 11.11.1911) - архітектор, педагог. Народився у Царському Селі у міщанській родині. Після навчання у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв 1864 р. поступив в Петербурзьку Академію мистецтв, де вчився у Р. Бернгарда, Д. Грімма, О. Рєзанова. 1871 р. був відзначений 1-ою срібною медаллю за проект концертної зали, заохочувальною винагородою за розрахунки склепінь і отримав звання класного художника 3-го ступеня. З 1892 р. - академік архітектури.

За пропозицією інж. О. Ф. Термена 1872 р. виконав проект пивоварного заводу і переїхав у Київ для його спорудження. Працював міським архітектором в 1873 - 1887 pp., одночасно і у подальшому в 1875 - 1898 pp. - єпархіальним архітектором, в 1893 - 1899 pp. - архітектором Києво-Печерської лаври.

Відзначався надзвичайною творчою активністю і застосуванням найрізноманітніших стильових форм (неоренесанс, необароко, неорококо, неоготика, неороманіка, т. зв. цегляний стиль, неоросійський, неовізантійський і неомусульманський стильові напрямки тощо).

За службовими обов'язками і приватними замовленнями Н. проектував і будував:

Муровані корпуси Олександрівської міської лікарні на вул. Шовковичній № 39 (1873 - 1874 pp., не збереглися),

Перебудова будинку Г. Ейсмана для реального училища на вул. Великій Житомирській № 2 (1873 p.),

Цирк Бергоньє на вул. Фундуклеївській (1875 p., згодом перебудований),

Перебудова колишньої міської думи для Третьої гімназії на Контрактовій площі (1878 p., доопрацювання проектів О. Шіле і В. Прохорова),

Купецьке зібрання з концертною залою на Володимирському узвозі / Олександрівському майдані (1881 - 1882 pp.),

Марийський дитячий притулок / тепер Інститут психології на вул. Паньківській № 2 (1881 - 1889 рр.),

Нічліжний притулок Федора Терещенка / зараз телефонна станція на вул. Нижній Вал № 49 (1881 p.),

Друге жіноче училище духовного відомства на вул. Десятинній № 4-6 (1883 - 1886 pp., перша черга будівництва),

Нічліжний притулок Миколи Терещенка на вул. Басейній № 16 (1884 р., не зберігся),

Корпуси Єврейської лікарні на вул. Багговутівській № 1 (1884 - 1896 pp.),

Флігель колегії Галагана на вул. Фундуклеївській № 9 (1885 p.),

Будинок безкоштовних квартир у садибі Терещенків на вул. Нижній Вал № 49 (1886 p.),

Поліцейська дільниця і пожежна частина Двірцевої частини міста на вул. Олександрівській в Печерську (1887 р., не збереглись), Київська пароплавна пристань (1887 р., не збереглась),

Комплекс лікарні для чорноробів на Кадетському шосе / тепер вул. Косіора № 28/1 (1892 - 1893 pp.), що складався з: Головного корпусу,

Будинку адміністрації,

Кухні,

Дерев'яної каплиці,

Службових будівель;

Амбулаторія Київського благодійного товариства на вул. Великій Васильківській № 104 (1893 р., не збереглась),

Перший дитячий корпус Єврейської лікарні на вул. Багговутівській № 1 (1893 - 1895 pp.),

Кредитове товариство на вул. ІнститутсАсій № 6 (1893 р., не збереглось),

Купецька синагога / зараз "Кінопанорама" у Хрещатому парку (1898 - 1899 pp.),

Олександрівській дитячий притулок з домовою церквою св. Олександра Невського на розі вул. Білоруської і Якира (1899 - 1900 pp.), Комплекс Дегтерьовської богадільні, що включала чотири житлових корпуси, їдальню, церкву, майстерні і дитячий притулок (1900 - 1904 pp.),

Хірургічний корпус лікарні для чорноробів на Кадетському шосе / тепер вул. Косіора № 28/1 (1901 - 1903 pp.).

Розробив проекти п'єдесталів і встановив пам'ятники:

Богдану Хмельницькому на Софіївській площі (1885 - 1888 pp., ск. М. Микешин),

Миколі І напроти університету (1891 - 1896 p., ск. М. Чижов),

М. Глинці перед Музичним училищем / пізніше у Палацовому парку (1904 p.).

Виконав пам'ятний знак на місці смерті генерал-губернатора О. Дрентельна (1889 p.).

Керував спорудженням художньо-історичного музею (1897 - 1900 pp. за проектом П. Бойцова і В. Городецького), нового Міського театру (1899 - 1901 pp. за проектом В. Шретера) та інших будівель.

Виконав багато праць як єпархіальний архітектор, а саме:

Завершував спорудження Володимирського собору (1876 - 1896 pp.),

Реставрував собор св. Софії, Андріївську церкву, Успенський собор, , відновив Воскресенську церкву біля лаври (1884 p.).

У Братському Богоявленському монастирі відремонтував будинок Київської академії, надбудував другий поверх братського корпусу / келій (1879 p.), прибудував два крила до нового академічного корпусу (1884 - 1885 pp.).

В Києво-Печерській лаврі збудував:

Трапезну палату з церквою Антонія та Феодосія (1893 - 1895 pp.),

Водосвятну каплицю (корп. 95, 1896 - 1897 pp.),

Водосвятний ківорій на Дальніх печерах (корп. 96, 1896 - 97 pp.),

Набиральню (корп. 14, 1897 - 98 pp.),

Келії на Ближніх печерах (корп. 43, 1898 - 99 pp.),

Галерею із входом до Дальніх печер (1898 p.),

Келії на Дальніх печерах (корпуси 51 і 53, 90-і роки і 1898 p.),

Готель для простих богомольців (1898 p.).

Для Флорівського монастиря збудував:

Корпус келій № 4 (1895 p.),

Михайлівську церкву 14-ї лікарні (1897 - 1895 pp.),

Двоярусну дзвіницю Михайлівської церкви (1901 p.).

У Свято-Троїцькому монастирі розширив Троїцьку (Чонівську) церкву прибудовою (1892 р.) і збудував перший ярус дзвіниці (проект 1899 р. будівлі висотою понад 100 м, не здійснений).

У Китаївській пустині спорудив житловий корпус / 3 поверхи на господарському подвір'ї (1898 p.).

Н. є автором наступних споруд:

Дзвіниці Свято-Введенського монастиря на розі вулиць Рибальської і Московської (1882 - 1883 pp., відновлюється),

Церкви Вшестя на Сінній площі (реконструйована 1883 - 1884 pp., не збереглась),

Вознесенської церкви на Байковому кладовищі (1884 - 1888 pp.),

Дзвіниці церкви св. Михайла в Олександрівській лікарні (1901 p.),

Благовіщенської церкви на Новій будові,

Церкви Олександра Невського на вул. Олександрівській у Печерську (1888 - 1889 pp., не збереглась),

Лук'янівської каплиці.

За ескізом великого князя Петра Миколайовича спорудив Миколаївський соборний храм у Покровському чоловічому монастирі (1896 - 1906 pp.) і збудував там за власними проектами:

Покровську церкву (1890 p.),

Терапевтичну лікарню (1896 - 1897 pp.),

Келії.

Спроектував церкву у Пущі-Водиці (поч. XX ст., не здійснена).

Н. виконав багато споруд за приватними замовленнями:

Садибний будинок М. Фроммета на Бібіковському бульварі № 36 (1873 - 1874 pp.),

Особняк генерала Ф. Івенсена / 1 поверх на вул. Липській № 4 (1873 p., пізніше М. Закса і надбудований),

Готель Кане на вул. Хрещатик № 40/1 (1873 p.),

2 дерев'яних будинки на вул. Пушкінській № 41 (1873, 1877 pp., перебудовані),

Пивоварний завод Акціонерного товариства на вул. Фрунзе № 41 (1873 p.),

Содовий завод на Подолі (1875 p.),

Садибний будинок І. Толлі (проект) на вул. Толстого № 9 (1875 p.),

Особняк на вул. Терещенківській № 17 (1875 р.),

Готель "Націоналі"" в будинку Мара на розі Хрещатика і Бессарабської площі (1876 p.),

Садибний будинок Р. Штейнгеля на вул. Бульварно-Кудрявській № 27 (1877 р. - почав роботи),

Готель Ф. Чарнецького на вул. Володимирській № 16 (1879 p.),

Будинок і флігель барона В. Ікскюль-Гильденбрандта на вул. Фундуклеївській № 25 (1880 р.),

Добудова житлового будинку Сєтових на розі вул. Володимирської № 42 і Золотоворотського проїзду (1880 - 1881 pp.),

Прибутковий будинок судді І. Мацнєва на вул. Великій Житомирській № 10 (1881 p., пізніше надбудовано 2 поверхи),

Будинок А. Подгаєцького на вул. Васильківській № 5 (1881 - 1882 pp.),

Особняк М. Чаплинської / пізніше Ф. А. Терещенка на вул. Терещенківській № 9 (1877 p., 1882 - 1884 pp., проект А. Гуна),

Особняк Я. Бернера на Бібіковському бульварі № 1 (1886 p.),

Власний особняк на вул. Лютеранській № 10 (1888 p.),

Прибутковий будинок А. Гольденберга на розі вулиць Фундуклеївській № 33/34 і Франка (1888, 1895, 1899 рр.),

Житловий будинок професора А. Антоновича на вул. Володимирській № 43 (1888 p.),

Будинок настоятеля Андріївської церкви на Андріївському узвозі № 21 (1891 p.),

Особняк у тилах Володимирського собору на вул. Франка (1892 p.),

Садибний будинок худ. В. Орловського на вул. Гоголівській № 28 (1892 - 1893 pp.),

Прибутковий будинок Шепинського на вул. Саксаганського № 137/18 (1893 p.),

Житловий будинок К. Сорокіної на розі вулиць Ігорівської № 9/1 і Братської (1893 p.),

Прибутковий будинок А. Бокадурер на вул. Саксаганського № 30 (1893 - 1900 pp.),

Цегельня М. Ріхтера на вул. Фрунзе № 35 (1894 - 1898 pp.),

Будинок Літературно-артистичного товариства на вул. Рогнедінській № 1/13 (1896 p.),

Особняк М. Зайцева на вул. Олександрівській / тепер Грушевського № 20 (1897 p.),

Особняк С Лібермана / добудова і фасад на вул. Банковій № 2 (1898 p.),

Житловий будинок на вул. Львівській № 14 (1898 p.),

2-й казенний винний склад на Деміївці / тепер пр. 40-річчя Жовтня № 6 (1899 p., зберігся частково),

Особняк В. Рубінштейна на розі вулиць Грушевського № 18 і Шовковичної (1899 p.),

Житловий будинок Д. Колядіна на вул. Великій Житомирській № 38 (1899 - 1900 pp.),

Прибутковий будинок і 2 флігелі Л. Кучера на вул. Кузнецькій № 23 (1899 - 1900 pp.),

Будинок і флігель Ф. Альошина на вул. Фундуклеївській № 36 (1899 - 1900 pp.),

Особняк В. Симиренка на вул. Десятинній № 9 (90-і роки),

Житловий будинок на вул. Бульварно-Кудрявській № 5 (кін. XIX ст.),

Житловий будинок на вул. Мерінгівській № 3/1 (кін. XIX ст.),

Житловий будинок Д. Марголіна на вул. Ігорівській № 7 (кін. XIX ст.),

Прибутковий будинок на вул. Малій Васильківській / тепер Еспланадній № 12 (1900 p.),

Прибутковий будинок архіт. М. Іконнікова на вул. Софіївській № 14/13 (1900 p.),

Прибутковий будинок О. Здоревської на вул. Софіївській № 14/13 (1900 p.),

Прибутковий будинок / 4 поверхи і житловий флігель / 3 поверхи в садибі А. Терещенка на вул. Нижній Вал № 37 (1900 p.),

Надбудова верхнього поверху в прибутковому будинку на розі вул. Володимирській № 18 і провулка Рильського (1900 p.).

Особняк С. Лібермана на вул. Інститутській № 8 (кін. XIX - поч. XX ст.),

Флігель нукрозаводчика Є. Штільмана / 3 поверхи на вул. Лютеранській № 12 (1900 - 1901 pp.),

Особняк С. Могилевцева на вул. Пилипа Орлика № 2 (1901 p.),

Особняк барона В. Ікскюль-Гильденбрандта на вул. Шовковичній № 17/2 (1901 р,),

Будинок О. Сидорова на вул. Ярославів Вал № 21/20 (1905 - 06 pp.).

Проектував:

Житловий будинок на вул. Володимирській № 48,

Житловий будинок на вул. Хрещатик № 52.

Працював і за межами Києва - почав споруджувати будинок Полтавського губернського земства.

Приймав участь у громадському житті. Кілька разів обирався до міської думи, був членом її садової і будівельної комісій. 1894 р. очолив архітектурний відділ Київського відділення Російського Технічного товариства. 1895 р. заснував і до 1904 р. очолював Київське літературно-артистичне товариство, був директором Київського відділення Російського музичного товариства, членом кредитного товариства тощо. 1901 р. створив і був директором міського художнього училища, Являвся делегатом 2-го й 3-го з'їздів російських зодчих.

Автор підручника і публікацій у пресі: Корреспонденция из Киева // Зодчий. - 1873, - № 1. - С. 8- 9; Строительное законоведение / Записки, читаемые в Киевском художественном училище. - К, 1911. - 30 с.

Джерело:

Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. - К.: НДІТІАМ, 1999. - 477 с. - http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html

Ссылки на эту страницу


1 Архитекторы, строители
[Архітектори, будівельники] - пункт меню
2 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
3 Губернского земства здание
[Губернського земства будинок]
4 Дом Полтавского земства: кое-что из истории сооружения и функционирования
[Будинок Полтавського земства: дещо з історії спорудження та функціонування] - Ханко Виталий
5 Земский дом в Полтаве
[Земський дім у Полтаві] Эйснер В. «Земский дом» в Полтаве / В. В. Эйснер // Искусство и печатное дело. — 1910. — №1. — С. 10–15.
6 Земский дом в Полтаве
Хоткевич Г. «Земский дом» у Полтаві / Гнат Хоткевич // Артистичний вісник. — 1905. — №9–10. — С. 141–144.
7 Личности - Н
[Особистості - Н] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919