Макаренко, Николай Емельянович

Highslide JS
Н. Е. Макаренко.

Макаренко, Николай Емельянович. Родился 4 Февраля 1877 г, в селе Москалевке Роменского уезда, Полтавской губернии. Сын казака. Окончил училище технического рисования Барона Штиглица в Спб. с дипломом первой степени, со званием художника, в Декабре 1904 года, и Императорский С.-Петербургский Археологический Институт со званием члена Института, в Мае 1904 года.

Начиная с 1900 года напечатаны: 1) "Художественно-Промышленная и Керамическая школа имени Н. В. Гоголя в Миргороде Полт. г. (в журн. Искусство и Художественная промышленность 1900 г. № 2, стр. XIII — XIX)"; 2) "Отчет об археологических раскопках, произведенных в 1902 г. в Ярославской и Тверской губ." (Известия Императорской Археологической комиссии вып. 6, стр. 21 — 31); 3) "На родине последнего гетмана Запорожского П. И. Калнишевского. I. Евангелие, пожертвованное П. И. Калнишевским в церковь села Пустовойтовки Полт. губ. II. Церковь Покровская в г. Ромнах Полт. г., построенная Калнишевским". (Журнал "Искусство и Художественная промышленность", 1901 г. № 8, стр. 253-257); 4) "Результаты археологических экскурсий в Тверской и Ярославской губ.; могильник медного века в Зубцовском у. Тверск. губ." (Труды 2-го областного Археологического Съезда, в Твери, 1903 г. стр. 63 72); 5) "Отчет об археологических исследованиях в Харьковской и Воронежской губ. в 1905 г." (Известия Имп. Археологической комиссии, вып. 19, стр. 117-156); 6) "Продолжение раскопки кургана около пос. Красногорского Оренбургской губ." (Труды Оренбургской Учен. Арх. Ком., вып. XVI, стр-76-94); 7) "Серебряная чашка Музея Оренбургской Учен. Арх. Ком." (Труды Оренб. Учен. Арх. Ком., вып. XVII); 8) "Пречиста в Москаливци" (Полтавской губ.) (журнал "Живая Старина", 1907 г. вып. 1); 9) "Развалины в Старогородке" (журн. "Старые Годы", 1907 г., Февр. стр. 58-60); 10) "Новленский и Заколпский могильники Владимирской губ. и археологическая поездка по Владимирскому, Судогодскому, Муромскому и Меленковскому у.у. (Труды Владимирской Учен. Архивн. Ком. кн. X); 11) "Памятники Украинского искусства XVIII в." (журн. "Зодчий", 1908 г. №№ 24-25); 12) "Исследования архитектурных памятников, доложенные на XIV Арх. Съезде" (журн. "Зодчий", 1908 г. № 39) 13) "Южнорусское искусство на XIV Археологич. съезде в Чернигове (журн. "Старые Годы", 1908 г. Окт.и; 14) "Выставка XIV Археол. съезда в Чернигове" (Труды Полт. Церковно-Историко-Археологического Комитета, вып. 2-й); 15) "Материалы по археологии Полт. губ. I—II (Труды Полтавской Ученой Архивн. Ком., вып. V); 16) "Sabytki przedhostoryczne gub. Kowienckiej" (журн. "Kwartainik Litevski;, 1910 г. tome 2); 17) "Les ruines de Lialitchi, chateau du Conte Zavadowski,pres Tchernigoff (журн. "Старые Годы", 1910 г. июль -Сентябрь); 18) "Несколько предметов из собрания графа Г. С. Строганова (дар Кн. М. Щербатовой Имп. Эрмитажу" (журн. "Старые Годы", 1911 г. Окт.); 19) "Собрание князей Л. М. и Е. Л. Кочубей" (журн. "Старые Годы", 1912 г. Янв.); 20) "Археологические Исследования 1907-1909 г.г." (Известия Императ. Археологической комиссии, вып. 43 и отд. издание); 21) "Ломоносов и мозаичное дело в России" (Ломоносовский Сборник, Издание Императорск. Академии Наук, 1911 г.); 22) "Перещепинский клад (предварительное сообщение)" (Изв. Имп. Археолог. комиссии, вып. 46-й, добавление); 23) "Мало-Перещепинский клад" (журн. "Аполлон". Русск. Художеств. летопись. 1912 г. № 13).

Кроме того написано целый ряд рецензий, отзывов и заметок, главным образом, по вопросам историко-художественным и археологическим. Исполнил до 1912 г. свыше двух тысяч рисунков с предметов древностей для различных археологических изданий, главн. образом, для записок Императорского Русского Археологического Общества и изданий Императорской Археологической комиссии и многих других. С 1902 года по 1912 год ежегодно командировался по различным губерниям России для археологических исследований и раскопок Императорской Археологической комиссией. Состоит действительным членом Императорского Спб. Археологического Общества, Общества Архитекторов-Художников, Тверской, Полтавской и Оренбургской Ученых Архивных комиссий, Членом Императорского Спб. Археологического Института, Секретарем и хранителем Музея Допетровского Искусства и Быта. С Янв. 1906 по июль 1912 г. состоял преподавателем в Спб. 1-м Реальном Училище. С 1906-07 уч. года состоял помощн. инспектора и преподавателем в школе Императорского Общества Поощрения Художеств. С 1912 г. состоит преподавателем художественных предметов и лектором по истории искусства в той же школе. В 1906-07 г.г. состоял преподавателем в Спб. Общественном Реальном Училище. С 23-го Февраля 1911 г. состоит причисленным к Императорскому Эрмитажу. Надворный Советник.

Источник:

Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века". Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г. Стр. 26-28

 

Макаренко, Микола Омельянович (04.02. 1877, с. Москалівка Роменського пов. Полтавської губ., тепер Роменського р-ну Сумської обл. 1938, м. Томськ, Росія) – археолог, мистецтвознавець, музейний діяч, пам’яткоохоронець.

Дійсний член Петербурзького археологічного інституту (1905–1919), член-співробітник Російського археологічного товариства (1907–1919), член Полтавської вченої архівної комісії та Полтавського церковно-археологічного комітету (1908–1919), дійсний член УНТК (1917–1921), проф. (1919–1929), дійсний член Всеукраїнського археологічного комітету (1924–1929), директор Музею західного та східного мистецтва ім. Б. І. Ханенка (1920–1924), проф. Київського університету.

Закінчив у С.-Петербузі Центральне училище технічного малювання барона А. Л. Штиглиця (1902), археологічний інститут (1905). Працював у Ермітажі (1902–1919), викладав на Вищих жіночих курсах, у школі М. К. Реріха. Протягом 1902–1919 щорічно проводив археологічні дослідження на Україні. Першовідкривач і дослідник відомого Маріупольського могильника доби пізнього неоліту-енеоліту на будівництві «Азовсталі». На Полтавщині здійснив обстеження околиць Опішні, дослідження поселення скіфського часу поблизу с. Головач, городищ і могильників слов’яно-руської доби в Роменському пов. Вивчав слов’яно-руські старожитності, зокрема, городище «Монастирище», поховальний обряд племен скіфського часу (Броварки), першовідкривач роменської археологічної культури. 1929 переїхав до Києва, де продовжив активно займатися культурномистецькою, педагогічною, музейною і громадською діяльністю.

Авт. понад 170 наукових праць. Серед них значне місце займають теми, пов’язані з релігійним культом, церковною старовиною. Вчений досліджував Покровську церкву у Ромнах, споруджену гетьманом П. Калнишевським, втілив у життя перший в Україні пам’яткоохоронний проект її демонтажу в Ромнах, перевезення і реставрації унікальної дерев’яної культової споруди в Полтаві (1908), вивчав залишки будівель Старогородської божниці в Острі на Чернігівщині (1098), Десятинної церкви у Києві (989–996), будівлі й мистецького оздоблення Софії Київської (1036), храма Спаса в Чернігові (1024–1034), Михайлівського Золотоверхого собору в Києві (1093–1113), Спасо-Мирозького монастиря в Пскові (1156), Новгородського кремля (1045) та ін. Боровся проти знесення культових пам’яток. У 1934 єдиний з членів державної комісії не підписав акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору для будівництва урядової площі, за що був репресований. 1936 заарештований і висланий до Казані. 1937 засуджений до 3 років таборів. Розстріляний 1938. Реабілітований 1969.

Пр.: На родине последнего гетмана запорожского П. И. Калнышевского // Искусство и художественная промышленность. – СПб., 1901. – Май. – № 8. – С. 253-257; Материалы по археологии Полтавской губернии // Тр. ПУАК. – Полтава, 1908. – Вып. 5. – С. 201-212; Памятники украинского искусства ХVІІІ века // Зодчий. – СПб. 1908. – № 24. – С. 211-215, № 25. – С. 219-222; О разрушающемся памятнике Переяславского зодчества // Зодчий. – СПб., 1909. – № 8. – С. 82-84; Перещепинский клад (предварительное сообщение) // Изв. император. Археолог. комиссии. – СПб., 1912. – Доп. к вып. 46. – С. 207-211; Художественные сокровища императорского Эрмитажа: Путеводитель. – СПб., 1916; Серебряный ритон случайной находки в «Кропивянской сотне Переяславского полку» // Тр. ПУАК. – Полтава, 1916. – Вып. 14. – С. 16-24; Городища и курганы Полтавской губернии. – Полтава: изд. ПУАК, 1917. – 124 с.; Городище «Монастирище» // Наук. зб. за рік 1924. – К.: Держвидав України, 1925. – С. 3-23; Найдавніша стінопись княжої України // Україна. – К., 1924. – Кн. 1–2. – С. 7-13; Старогородська «божниця» та її малювання // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 205-223; Чернігівський Спас: Археологічні досліди року 1923. – К.: Друкарня ВУАН, 1929. – 90 с.; Скульптура й різьбярство Київської Русі передмонгольських часів // Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. – Зб. 1. – К., 1931. – С. 27-96; Маріупольський могильник. – К., 1933. – 152 с.

Літ.: Цвейбель Д. С. Микола Омелянович Макаренко: До 40-річчя відкриття Маріупольського могильника // УІЖ. – К., 1970. – № 8. – С. 128-130; Білодід О. І. Про Макаренка М. О. // Археологія. – К.: Наукова думка, 1989. – № 1. – С. 120-131; Макаренко Д. О. Микола Омелянович Макаренко. – К.: Наукова думка, 1992. – 168 с.; Супруненко О. Б. Закладна дошка Покровської церкви Петра Калнишевського // КСП. – Полтава: Криниця, 1993. – Вип. 1. – С. 73-79; Ханко, 2002. – С. 118; РІ-5, 2007. – С. 332-335.

О. Б. Супруненко, В. М. Ханко.

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

Ссылки на эту страницу


1 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
2 Гнедич, Павел Александрович
[Гнідич, Павло Олександрович] (1884-1919) — этнограф и фольклорист
3 Иванова гора
Иванова гора
4 Искусствоведы
[Мистецтвознавці] - пункт меню
5 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
6 Литература о памятниках древнейшего прошлого Полтавы
[Література про пам'ятки найдавнішого минулого Полтави] - Титков Александр Владимирович, Маликова Лариса Рудольфовна
7 Личности - М
[Особистості - М] - пункт меню
8 Музейные деятели. Архивисты. Коллекционеры
[Музейні діячі. Архівісти. Колекціонери] - пункт меню
9 Пархоменко, Владимир Александрович
[Пархоменко, Володимир Олександрович] (1880—1942), историк, профессор
10 Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века"
[Перше доповнення до "Короткому біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття"] - Павловский И. Ф. // Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г.
11 Покровская церковь
Покровская церковь
12 Полтавская губернская ученая архивная комиссия
Полтавская губернская ученая архивная комиссия
13 Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета. Выпуск второй
[Труди Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Випуск перший] / Электрич. Типо-Лит. Торг. Дома И. Фришберг и С. Зорохович. Полтава. 1908
14 Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919