Лизогуб, Федор Андреевич

Highslide JS
Ф. А. Лизогуб.

Лизогуб, Федор Андреевич. Окончил курс реального училища подполковника Павловского в Петербурге. В 1881 г. определился помощником секретаря в мировой съезд в Чернигове и в том же году избран депутатом в Черниговское дворянское депутатское собрание от Городнянского уезда. Был кандидатом, а с 18 марта 1888 г. Городнянским предводителем дворянства и был до 16 февраля 1898 г., когда уволился с этой должности. Был почетным мировым судьей по Городнянскому и Лохвицкому уездам. С 8 декабря 1901 г. состоит в должности Председателя Полтавской Губернской Земской Управы.

Источник:

Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914. Стр.110

 

Лизогуб Федір Андрійович

Лизогуб, Федір Андрійович — Лизогуб Федор Андреевич — (6.10.1851, м-ко Седнів Городнянського повіту Чернігівської губ. — 1928, Белград) — громадський і державний діяч.

Походив із старовинного козацько-старшинського роду. Батько Андрій Іванович Лизогуб (1804—1864) входив у коло найближчих друзів Т. Шевченка, помер у Сорочинцях Миргородського повіту. Брат Дмитро Андрійович Лизогуб (1850—1879), революціонер-народоволець, був страчений царським урядом в Одесі.

Майбутній прем'єр-міністр Української Держави з'явився на світ у Седнівському родовому маєтку Лизогубів. Із 1886 р. — повітовий городнянський, згодом — чернігівський гласний. У 1901—1915 рр. очолював губернську земську управу у Полтаві. Сприяв перетворенню міста у центр української культури. Виступив одним із ініціаторів спорудження пам'ятника І. Котляревському, видання творів письменника, побудови для земства нового будинку в українському стилі, відкриття музею. Матеріально підтримував художньо-промислову школу ім. М. Гоголя у Миргороді. Належав до партії октябристів, представляючи аґрарну буржуазію Полтавщини. У 1915—1917 рр. був радником російського намісника на Кавказі.

Після Лютневої революції очолив відділ іноземних підданих Міністерства закордонних справ Росії. Рятуючись від червоного терору, у 1917 р. переїхав на Україну, де став консультантом із земських справ при Генеральному Секретаріаті УЦР. За уїдливим зауваженням В. Винниченка, "виметений большевиками разом з другим бюрократичним сміттям з Росії й підібраний "соціалістичною" українською владою".

Після гетьманського перевороту очолив Міністерство внутрішніх справ в уряді М. Устимовича. З 10 травня 1918 р.— Голова Ради Міністрів Української Держави. Проводив помірковано-консервативну політику. Намагався стабілізувати політичне, економічне та культурне життя всередині країни та послідовно відстоював інтереси України на міжнародній арені. Перебуваючи з офіційним візитом у Німеччині, домовився про надання кредиту і розвиток взаємної торгівлі та підтримку України в територіальних суперечках із сусідніми державами. Пробував залучити до співпраці в уряді представників партій національно-демократичного спрямування. 24 жовтня 1918 p. сформував новий склад уряду, в якому з'явилося п'ять представників Українського Національного Союзу. Склав повноваження після проголошення П. Скоропадським федеративного союзу з білогвардійською Росією 14 листопада 1918 р.

Помер на еміграції в Югославії.

Джерело:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.71-72

Садиба Лизогубів - http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Ukraine.Pivnich_3.htm

Ссылки на эту страницу


1 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
2 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
3 Губернского земства здание
[Губернського земства будинок]
4 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
5 Дом Полтавского земства: кое-что из истории сооружения и функционирования
[Будинок Полтавського земства: дещо з історії спорудження та функціонування] - Ханко Виталий
6 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
7 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
8 Леонтович, Владимир Николаевич
[Леонтович, Володимир Миколайович] (1866—1933), историк, общественно-политический деятель, писатель
9 Лизогуб, Дмитрий Андреевич
[Лизогуб, Дмитро Андрійович] (1850—1879), участник движения народников в Украине в 70-80-х гг.
10 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
11 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина IV: Про політику, як умілість вибору такого методу здобування та орґанізації влади і орґанізації громадянства, який-би уможливив будову і збереженя окремої Держави на Українській Землі і забезпечив істнування та розвиток Української Нації.
12 Личности - Л
[Особистості - Л] - пункт меню
13 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 5)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1907 г. по 1-е октября 1908 г. Год пятый. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1908
14 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
15 Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617
16 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
17 Общество сельского хозяйства
Общество сельского хозяйства
18 Октябристы (“Союз 17 октября”)
Октябристы (“Союз 17 октября”)
19 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
20 Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители
[Полтавці: Ієрархи, державні і громадські діячі і благодійники] - Павловский Иван Францевич // Полтава: Т-во Печатн. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914
21 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
22 Скоропадский, Павел Петрович
[Скоропадський, Павло Петрович] (1873—1945), украинский государственный и политический деятель, военачальник, гетман Украины (1918)

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919