Жадановский, Борис Петрович

Highslide JS

Жадановский, Борис Петрович. Окончил Петровский Полтавский кадетский корпус в 1903 г. вице-унтер-офицером. Николаевское инженерное училище, 7 саперный батальон.

Источники:

Ромашкевич А. Д. Список кадетам Петровского Полтавского кадетского корпуса, окончившим с 1891 по 1908 г. Приложение к Материалам к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса с 1-го октября 1907 г. по 1-е октября 1908 г. Год пятый. Полтава. 1908. Стр. 38

Фото: e-Енциклопедія історії України

 

Жаданівський, Борис Петрович (10.05(28.04).1885–27.04.1918) — учасник революції 1905—1907 і боротьби з нім. військ. частинами 1918 в Криму.

Н. в М. Харків у сім’ї офіцера. Навч. у Полтав. кадетському корпусі. Закінчив Миколаївське військ.-інженерне уч-ще в М. Санкт-Петербург. Від 1905 служив підпоручиком 5-го понтонного батальйону 3-ї саперної бригади в Києві. 1 груд. (18 листоп.) 1905 одна з рот цього батальйону відмовилася нести караульну службу, вимагаючи поліпшення харчування та заміни командира. Збурені солдати на чолі з Ж. вирішили приєднатися до робітн. демонстрації, що відбувалася в місті. Демонстрація була розстріляна царськими військами [учбовою командою Миргородського полку, яка опинилася там випадково. За іронією долі на чолі цієї команди був командир Миргородського полку полковник фон-Стааль — вихованець ППКК 1883 р. - Т.Б.]. Пораненого Ж. врятувала єврейс. сім’я, після чого він переховувався на агрономічній фермі Київ. політех. ін-ту. Місцеві жителі видали Ж. поліції, і 1906 військ.-окружний суд засудив його до розстрілу, який було замінено каторгою. По дорозі на каторгу Ж. зробив невдалу спробу втекти. Каторгу відбував у Шліссельбурзькій фортеці, згодом був ув’язнений у Смоленській, Орловській, Курській, а від кін. 1913 — Херсон. — тюрмах. Тут він зустрічався і спілкувався з більшовиками, анархістами та есерами (див. Партія соціалістів-революціонерів). Звільнений після Лютневої революції 1917 згідно з амністією, ухваленою міністром юстиції Тимчасового уряду О.Керенським. Після виходу з тюрми переїхав до Криму для лікування від туберкульозу. В листоп. 1917 вступив до лав РСДРП(б), обіймав посаду заст. голови Ялтинської ради робітн. депутатів і був гол. ред. її друкованого органу «Известия». Навесні 1918, під час вступу австро-нім. військ на тер. Української Народної Республіки і в Крим (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918), організував із комуністів, лівих есерів та анархістів «особливий соціалістичний» загін чисельністю в 150 осіб. У боях під Сімферополем загін був розгромлений нім. військами, а Ж. загинув.

Літ.: Генкин И. Революционер-подвижник — Б.П.Жадановский. «Каторга и ссылка», 1925, № 3; Литвак Ю.С. Борис Петрович Жаданівський. К., 1962; Франко О.О. Життя в бою (документи про життя і революційну діяльність Б.П.Жаданівського). «Архіви України», 1975, № 5.

В.М. Волковинський.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

 


Київ. Пам'ятна дошка Жаданівському Б. П. на будинку № 5 по вулиці Московська. На меморіальній дошці - напис: "У цьому будинку в 1905 році жив один з керівників збройного повстання саперів, що відбулось 18 листопада 1905 року, Борис Петрович Жаданівський". 

Жаданівський, Борис Петрович (1885 — 1918) — підпоручик, учасник революції 1905 — 1907 у Києві і громадянської війни на Україні. Очолив у 1905 повстання саперів, що було придушене царськими військами. Загинув у бою. Жив на вул. Московській № 5, де йому встановлено меморіальну дошку. У 1926 — 1993 рр. у Києві існувала вулицю з назвою на його честь.

Джерело:

"Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995 (http://wek.kiev.ua/uk/Жаданівський_Борис_Петрович)

 

Жаданівський, Борис. Поручик інженерних військ. Закінчив Полтавський кадетський корпус. У 1905, після того, як урядові війська розстріляли демонстрацію робітників у Києві, вивів свій саперний батальйон на допомогу повсталим, провів вулицею Жилянською до Євбазу, де був тяжко поранений у перестрілці і вивезений до Госпітального укріплення. Його довго не могли упізнати й заарештувати серед інших поранених. Офіцера, який видав Жаданівського жандармам, весь його колишній курс кадетського корпусу викликав на послідовну дуель. Жаданівський чекав на страту у Косому Капонірі, але її було замінено на довічну каторгу, з якої його звільнили лише у 1917. Загинув під Херсоном у 1918 під час боїв з німецькими окупантами. І кому, питається, заважала вулиця його імені?

Джерело:

http://www.gak.com.ua/creatives/1/5328

Ссылки на эту страницу


1 Воспитанники ППКК - 1903
[Вихованці ППКК - 1903] - пункт меню
2 Воспитанники ППКК - Ж
[Вихованці ППКК - Ж] - пункт меню
3 Личности - Ж
[Особистості - Ж] - пункт меню
4 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 1)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1903 г. по 1-е октября 1904 г. Год первый. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1904.
5 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 2)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1904 г. по 1-е октября 1905 г. Год второй. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1905.
6 Петровский Полтавский кадетский корпус
[Петровський Полтавський кадетський корпус]
7 Стааль, Николай Фердинандович
[Стааль, Микола Фердинандович] (1865-1912), генерал-майор, воспитанник ППКК (1883)
8 Участники революционного движения
[Учасники революційного руху] - пункт меню
9 Юркевич, Александр Федорович
[Юркевич, Олександр Федорович] (1868-?), полковник, офицер-воспитатель ППКК (1894-1908)

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919