Ефремов, Сергей Александрович

Єфремов, Сергій Олександрович (6(18 ).10.1876 - п. після 1939; за ін. даними - 1937) - визначний український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук (з 1919), дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові. [Брав участь в урочистостях з нагоди відкриття Пам'ятника І. П. Котляревському - Т.Б.]

Н. в с. Пальчик Звенигородського повіту на Київщині (тепер Катеринопільський р-н Черкаської обл.) у родині священика. В 1891-96 навчався в Київській духовній семінарії, згодом закінчив юридичний факультет Київського університету св. Володимира. Політичну діяльність розпочав у студентські роки, ставши членом Загальної Української Безпартійної Демократичної Організації.

В кінці 1904 Єфремов разом з Б. Грінченком, М. Левицьким, Ф. Матушевським та ін. створив Українську Радикальну Партію, яка в 1905 за його ініціативою об'єдналась з Українською Демократичною Партією, отримавши назву Українська Радикально-Демократична Партія. У 1905 очолив Селянський Союз. В 1908 Єфремов став одним з засновників і активним діячем Товариства Українських Поступовців. Співробітничав у багатьох українських періодичних виданнях - “Зоря”, “Правда”, “Записки НТШ”, “Києвская Старина”, “Літературно-науковий вісник”, “Рада”, “Нова Рада”, “Україна” та ін., друкував у них статті публіцистичного і історико-літературного характеру. В 1895-1918 один з керівників видавництва “Вік”. За гострі публіцистичні виступи на захист української національної культури і політичних свобод у дореволюційний період неодноразово заарештовувався російськими властями.

В березні 1917 Єфремов увійшов до складу Української Центральної Ради, а в квітні 1917 на Українському Національному Конгресі обраний заступником голови УЦР і членом Малої Ради. Після створення 15(28).06.1917 першого українського уряду - Генерального Секретаріату УЦР-УНРЄ, займав у ньому пост генерального секретаря міжнаціональних справ. З вересня 1917 Єфремов очолював Українську Партію Соціалістів-Федералістів. З квітня 1918 до травня 1920 Єфремов офіційних посад не займав.

З встановленням радянської влади в Україні змушений перейти на нелегальне становище і переховуватися. Восени 1919 на прохання Української Академії Наук Єфремова було амністовано. Позбавлений можливості займатися активною політичною діяльністю, Єфремов, будучи віце-президентом (1922-28) і головою Управи (1924-28) УАН, проводив велику наукову і науково-організаційну роботу, очолював ряд наукових товариств і комісій, наприклад, Комісію для видання пам'яток новітнього письменства України, Комісію для складання біографічного словника діячів України, Історико-літературне товариство при УАН та ін. Залишаючись непримиренним противником більшовицького режиму, Єфремов, на думку деяких дослідників (Н. Павлушкова, В. Плющ, В. Шмельов та ін.), в 1920-28 створив і очолив діяльність таємних опозиційних організацій Братство Української Державності і Спілку Визволення України, які послідовно відстоювали ідею української державності. В липні 1929 Єфремова було заарештовано і звинувачено в організації і керівництві СВУ. В квітні 1930 засуджений до 10-річного ув'язнення з суворою ізоляцією. Перші 7 років ув'язнення відбував у Ярославському політізоляторі, потім його переведено до Володимирської тюрми. 3 1939 доля Єфремова невідома.

Єфремов був одним з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Єфремов вважав, що однією з провідних ідей в історії української літератури завжди була “визвольно-національна ідея”. Єфремов - автор монографічних нарисів про видатних українських письменників: “Марко Вовчок” (1907), “Тарас Шевченко” (1914), “Співець боротьби і контрастів” (1913) (у виданні 1926 - “Іван Франко”), “Михайло Коцюбинський” (1922), “Іван Нечуй-Левицький”, “Іван Карпенко-Карий” (1924), “Панас Мирний” (1928) та ін. Однією з найвизначніших праць Єфремова було видання “Щоденника” і “Листування” Т. Шевченка (1927-28). Історико-літературні погляди Єфремова найповніше представлені в його фундаментальній двотомній праці “Історія українського письменства” (1911).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)

Дивись: http://www.day.kiev.ua/22880/, Енциклопедія історії України

  

Єфремов, Сергій Олександрович [06(18).10.1876, с. Пальчик Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 31.03.1939, м. Вологда, РФ] – публіцист, літературознавець, критик, бібліограф, держ., громад.-політ. діяч, акад. УАН (з 1919), д. чл. НТШ у Львові.

Народився в сім’ї священика. Навчався в Київ. духов. семінарії, закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1901). Звинувачений в організації. СВУ, незаконно репресований у 1930. Реабілітований у 1989. Бібліогр. діяльність Є. була вагомою складовою в розвитку бібліографії в Україні у 1920-х. Зосереджував увагу на реком. та краєзнав. бібліографії, віддавав належне вичерп. реєстрац. бібліографії. Бібліогр. діяльн. Є. виявилась в різних формах: окремо виданих бібліогр. посіб., списках, рец. на бібліогр. вид., анот. на нові книги. У рец. на покажч. М. Рубакіна "Среди книг" (1911), високо оцінюючи цю пр., Є. критикував її за неповноту, неточності розд. "Малорусская литература". Протягом всього життя Є. намагався заповнювати прогалини укр. бібліографії, укладаючи бібліогр. покажч. з важливої для суспільства теми українознавства. В 1917 надрукував в журн. "Украинская жизнь" покажч. "Библиотека по украиноведению" – своєрідний путівник, покликаний сприяти самоосвіті, підвищенню рівня культури читачів: духовної, політичної, економічної, мовної, культури читання. У 1920 Є. перевидав цей покажч. укр. мовою окремим вид. під назвою "Українознавство: покажчик потрібнішої для самоосвіти літератури". Помітним явищем є бібліографія, уклад. Є. до 5-го тому творів М. Коцюбинського.

Тв.: Олександр Лазаревський // ЛНВ. – 1902. – Т. 18, ч. 3. – С. 44; Додаток до "Бібліографічного покажчика" [М.Ф. Комарова] // На вічну пам’ять Котляревському: Літ. зб. – К., 1904. – С. 495; Огляд часописей за 1903 р. // Зап. НТШ. – Л., 1904. – Т. 62, кн. 6. – С. 1–64. – У співавт.; З громадського життя на Україні. – К., 1909; Над могилою Бориса Грінченка. – К., 1910; Енциклопедія книжної справи // Рада. – 1911. – 4 серп.; Библиотека по украиноведению // Укр. жизнь. – 1917. – № 3/6. – С. 99; Українознавство: Покажч. потрібнішої для самоосвіти л-ри. – К., 1920; Біля початків українства: (Генезис ідей Кирило-Мефодіїв. братства) // Україна. – 1922. – № 4. – С. 88–96; Твори І.С. Левицького-Нечуя: Бібліогр. покажч. // Іван Левицький-Нечуй. – К., 1924. – С. 182–190; Алфавітний покажчик до творів М. Коцюбинського: Алф. спис авт., що писали про М. Коцюбинського. Л-ра про М. Коцюбинського. Пер. творів М. Коцюбинського. Хронол. покажч. творів М. Коцюбинського // Коцюбинський М. Твори. – К., 1925. – Т. 5. – С. 231–260; В тісних рямцях: Укр. книга, 1798–1916 рр. // Бібліол. вісті. – 1926. – № 2. – С. 40–67; Іван Франко: Критич.-бібліогр. нарис. – 2-е вид. – К., 1926; Друкарня П. Куліша // Укр. книга. – 1937. – № 9–10. – С. 208–209; Ідея українського журналу в Шевченка // Укр. книга. – 1937. – № 3. – С. 77–78; За рік 1912-й. Під обухом. Більшовики в Києві. – К., 1993. (1-ше вид). – К., 1918; Історія українського пись­менства. – К., 1995. – 1-ше вид. – К, 1919; 4-е вид. – Мюнхен, 1989. – Т. 1; Т. 2.

Літ.: Кримський А.Ю. Життєпис і літературна діяльність С.О. Єфремова // Зап. Іст.-філол. від. ВУАН. – К., 1923. – Кн. 2/3: (1920–1923). – С. 45 окр. паг.; Спис праць С.О. Єфремова, 1895–1919 // Зап. Іст.-філол. від. ВУАН. – К., 1923. – Кн. 2/3: (1920–1923). – С. 49–92 окр. паг.; Гирич І.Б. Публікації С.О. Єфремова в газеті "Нова Рада", 1917–1919 рр. // Укр. археогр. щоріч. – К., 1993. – С. 342; Приколота С.І. Літературознавчий аспект діяльності С.О. Єфремова // Тези ХХV звіт. наук. конф. проф.-викл. складу і аспірантів ф-ту бібл.-інформ. систем за 1993–1994 навч. рік. – К., 1994. – С. 79–80; Наєнко М.К. Сергій Єфремов і його історико-літературна концепція // Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К., 1995. – С. 14; Приколота С.Г. Окремі питання бібліографії творчої стадщини С.О. Єфремова // Питання культурології: Міжвід. зб. наук. ст. – К., 1996. – Вип. 14. – С. 285–292; Приколота С.Г. Бібліографічний аналіз творчої спадщини С. Єфремова: Автореф. дис. … канд. іст. наук. – К., 1997; Приколота С. Бібліографічний аспект діяльності Сергія Єфремова // Вісн. Книжк. палати. – 1997. – № 3. – С. 34–35; Зленко Г. Видатна бібліографічна пам’ятка // Вісн. Книжк. палати. – 1998. – № 5. – C. 27–28; Продан І.М. Тарас Шевченко в працях С. Єфремова // Зб. пр. Наук.-дослід. центру періодики. – Л., 1998. – Вип. 5. – С. 300–306; Єфремов Сергій Олександрович // Довідник з історії України: (А–Я). – К., 2001. – С. 239; Чорнописький М. Фольклоина політична сатира 20-х років ХХ ст. у записах Сергія Єфремова. – Л., 2001; Білокінь С. Масони і Україна // Пам'ятки України: історія та культура. – 2002. – № 2. – С. 189; Воронкова Т.І. Єфремов Сергій Олександрович // Особові архівні фонди інституту рукопису: Путівник. – К., 2002. – С. 171–175; Черниченко С.А. Єфремов Сергій Олександрович // Державні, політичні та громадські діячі України: Політичні портрети. Навч. посіб. для студ. навч. закл. – К., 2002. – С. 275–278; Бахаєва Л. Жанрова поліфонічність «Щоденників» С.О. Єфремова // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24–26 жовт. 2003 р. – Л., 2003. – С. 878–881; Єфремов Сергій Олександрович // Бібліотеки Киян: Словник власників / Авт.-упоряд. А. Кончаковський. – К., 2005. – С. 45; Палієнко М. Єфремов Сергій Олександрович // "Кіевская старина" у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 2005. – С. 232–233; Денисенко О. Єфремов Сергій Олександрович // Видатні діячі науки і культури Києва в істотко-краєзнавчому русі України: Біобібліогр. довід. – К., 2005. – Ч. 1. – С. 207–211; Він був сумлінням України: Сергій Єфремов // Ананченко Т.П. України часточка – в мені: Одещина в культурол. просторі світ. українства. – 3-тє вид. виправл. і доповн. – О., 2007. – С. 185–192; Єфремов Сергій Олександрович // Київ: Іст.-біогр. енциклопед. довід. – К., 2007. – С. 698; Супрун Л.В. Взаємодія антропоцентричних категорій у науково-публіцистичному дискурсі Сергія Єфремова: Монографія. – Вінниця, 2007; Єфремов Сергій Олександрович // Палій В.М., Храмов Ю.О. Національна академія наук України. 1918–2008. Персональний склад. – 5-е вид., доп. і випр. – К., 2008. – С. 40; Єфремов Сергій Олександрович // Малюта О. «Просвіта» і Українська Державність (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.). – К., 2008. – С. 409–413; Могильний Л. Участь Сергія Єфремова в агітаційно-пропагандистській діяльності Української радикальної партії // Молода нація: Альманах. – К., 2008. – С. 23–37; Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті. – К., 2009. – Див. імен. покажч., с. 515; Єфремова С.О. Бібліотека // Лисенко І. Словник українських приватних бібліотек. – К., 2009. – С. 64; Є. Чикаленко, С. Єфремов. Листування. 1903–1928 роки / Упоряд. та вс. ст. І. Старовойтенко. – К., 2010; Болабольченко А. Сергій Єфремов: Біогр. нарис. – К., 2010; Єфремов Сергій Олександрович // Бондар Ю.В., Головатий М.Ф., Сенченко М.І. Енциклопедія для видавця та журналіста. – К., 2010. – С. 107–108; Єфремов Сергій Олександрович // Є. Чикаленко, А. Ніковський. Листування. 1908–1921 роки / Упоряд.: Н. Миронець, Ю. Середенко, І. Старовойтенко. – К., 2010. – С. 361; Єфремов Сергій Олександрович (1876–1939 )// Онопрієнко В.І. Історія української науки: Курс лекцій. – К., 2010. – С. 572–573; Когут С. Бібліографічний аспект українознавчих доіліджень Сергія Єфремова // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939): напрями діяльності та постатті: Зб. наук. пр. – Л., 2010. – С. 296–309.

Джерело:

Українські бібліографи (випуск 1). Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія / ДЗ «НПБУ»; Авт.-уклад.: Р.С. Жданова, Н.І. Абдуллаєва, В.О. Кононенко; наук. ред. В.О. Кононенко, Н.Я. Зайченко; відп. ред. Т.І. Вилегжаніна. – К., 2008. – 232 с. – http://nplu.org/article.php?id=41

 

Ссылки на эту страницу


1 Академик Орест Иванович Левицкий
[Академік Орест Іванович Левицький († 9 травня (26 квітня) 1922 року) - Василенко М. П. // К. : Юридична думка. Т. 2 - 2006. - 560 с. Стор. 169-214.
2 Барвинок, Ганна
[Барвінок, Ганна (Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна] (1828–1911), писательница
3 Братство украинской государственности
[Братство української державності] - украинская тайная организация
4 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
5 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
6 Генеральный Секретариат УЦР - УНР
[Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради - Української Народної Республіки] - высший исполнительный и распорядительный орган государственной власти в Украине в 1917-1918 гг.; Правительство Украины
7 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
8 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
9 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
10 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
11 Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202.
12 Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528.
13 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
14 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
15 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
16 Коцюбинский, Юрий Михайлович
[Коцюбинський, Юрій Михайлович] (1896—1937), государственный, политический и военный деятель, дипломат
17 Кравченко, Василий Григорьевич
[Кравченко, Василь Григорович] (1862–1945), этнограф, фольклорист, деалектолог, краевед и литератор
18 Кричевская, Евгения Михайловна
[Кричевська, Євгенія Михайлівна (уродж. Щербаківська)] (1882–1964), украинский этнограф, музыкант, педагог
19 Левитский, Николай Васильевич
[Левитський, Микола Васильович] (1859–1936), организатор кооперативного движения, публицист
20 Литературо- и языковеды
[Література-і мовознавці] - пункт меню
21 Личности - Е
[Особистості - Е] - пункт меню
22 Мациевич, Лев Макарович
[Мацієвич, Левко Макарович] (1877–1910), корабельный инженер, политический деятель, первый украинский авиатор
23 Мельник-Антонович, Екатерина Николаевна
[Мельник-Антонович (Антонович-Мельник), Катерина Миколаївна] (1859-1942), археолог, историк и общественная деятельница
24 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
25 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
26 Науменко, Владимир Павлович
[Науменко, Володимир Павлович] (1852–1919), украинський журналист, филолог, педагог, этнограф, общественный деятель
27 Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942
28 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
29 Пархоменко, Владимир Александрович
[Пархоменко, Володимир Олександрович] (1880—1942), историк, профессор
30 Политические и партийные деятели
[Політичні та партійні діячі] - пункт меню
31 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
32 Процесс Союза Освобождения Украины
Процесс Союза Освобождения Украины
33 Репрессированные
[Репресовані] - пункт меню
34 Репрессированные ученые Полтавщины в годы сталинизма
[Репресовані науковці Полтавщини в роки сталінізму] - Кочерга Н. К., Ревегук В. Я.
35 Старицкая-Черняховская Людмила Михайловна
[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна] (1868–1941), украинская писательница (поэтесса, драматург, прозаик, переводчик, мемуарист), общественный деятель
36 Степаненко, Василий Филиппович
[Степаненко, Василь Пилипович] (1870-ті — 1930-ті) — український фольклорист, діяч Братства тарасівців
37 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
38 Украинская партия социалистов-федералистов (УПСФ)
Украинская партия социалистов-федералистов (УПСФ)
39 Украинская Центральная Рада (УЦР)
Украинская Центральная Рада (УЦР)
40 Украинский клуб в Полтаве (1913-1918): открытие и направления деятельности
[Український клуб у Полтаві (1913-1918): відкриття та напрямки діяльності] - Пустовит Тарас Павлович
41 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
42 Чикаленко, Евгений Харлампиевич
[Чикаленко, Євген Харлампович] (1861-1929), выдающийся общественный деятель, издатель, публицист, меценат украинской культуры

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919