Про проект реконструкции г. Полтавы
- Подробности
- Просмотров: 783
О. Касьянов. Про проект реконструкції м. Полтави
Публікується за виданням: О. Касьянов. Про проект реконструкції м. Полтави // Архітектура радянської України. № 3. Київ. 1938. Видавництво "Мистецтво". Стор. 22-25.
Переведення в html-формат — Борис Тристанов.
— 22 —
Про проект реконструкції м. Полтави
Архіт. О. Касьянов
Веселе, зелене і привітне місто Полтава описане багатьма нашими письменниками. Пушкін, Шевченко, Гоголь, Коцюбинський, Короленко і багато інших знаходили теплі слова для цього міста, що стоїть над Ворсклою. Полтавський бій в історії нашої батьківщини зайняв одне з найзначніших місць. Роки революційної боротьби і громадянської війни багаті подіями і спогадами, які говорять про героїзм справжніх синів батьківщини, яких багато було в Полтаві.
Тільки більшовики розкрили джерела чудового росту і процвітання, заховані в економіці цього міста, в творчих можливостях його населення.
До революції Полтава була по суті торговельним і адміністративним містом. Промисловість міста була слабка. Сім з половиною тисяч робітників на початок першої п'ятирічки, при 90.000 населення міста, цифра незначна. Ця цифра зросла на 1934 р. до 17.000 чоловік, тобто більше ніж вдвічі; продукція ж промисловості зросла за цей час, приміром, в десять разів.
Цей ріст є наслідком побудови і пуску в експлуатацію ряду нових фабрик і заводів: заводу "Метал", кондитерської фабрики, шкірзаводу, фабрики взуття, беконної фабрики, м'ясокомбінату, панчішної фабрики, поліграфічної фабрики, клінкерного заводу та ін. Один цей перелік уже говорить про значні темпи росту полтавської промисловості.
Ці темпи в дальшому повинні ще більше зрости з одного боку, коштом дальшого і значнішого росту продуктивності праці і розвитку діючих підприємств, а з другого боку, коштом створення ряду нових підприємств: прядильно-трикотажного комбінату, машинобудівельного і авторемонтного заводів, заводу керамічних труб і багатьох інших.
Культурне значення міста досить велике. Тут, крім початкових і середніх шкіл, є ряд вищих навчальних закладів, в тому числі, єдиний в Україні, Інститут інженерів сільськогосподарського будівництва, з великою кількістю учнівської молоді.
Адміністративне значення міста, в зв'язку а утворенням Полтавської області, також зростає у великій мірі, що, безперечно, відіб'ється на темпах реконструкції міста. Зокрема, очевидно, на порядок денний стає питання про розгортання будівництва першої черги трамваю.
За роки радянської влади Полтава дуже змінила своє обличчя. Мільйони карбованців вкладені у впорядження і комунальне господарство міста. Значно розширені водопровід, електросітка і електростанція, збудована каналізація, переустаткована телефонна станція, поширені зелені насадження, багато вулиць забруковано, прокладені кілометри тротуарів. Зросла і житлова площа міста. Житлові будинки прядильного комбінату, заводу "Метал" та інших організацій і підприємств, збудовані відповідно до нових вимог, поклали початок оновленню архітектури міста.
Культурно-побутове і декретне будівництво Полтави не відстає від інших міст. Школи, дитячі ясла і дитячі садки виросли в різних районах міста. В Полтаві є значна кількість архітектурних і історичних пам'ятників, які користуються охороною і в певній мірі впливають на розв'язання плану міста. Це: братська могила борців революції, братська могила солдатів, загиблих у Полтавському бою, ряд пам'ятників, кілька церков старовинної архітектури, будинок полтавського музею і інші.
Між іншим, характерно, що одним з перших "громадських" будинків, збудованих в Полтаві в період самодержавства, була тюрма, і тільки через багато років були збудовані "богоугодное заведение", "институт благородных девиц", кадетський корпус.
На певному етапі соціалістичного будівництва міста дуже зросла необхідність проекту його планування. Цей проект на протязі 1931-1935 рр. був розроблений Діпромістом УРСР. Автор проекту — інженер-планувальник А. І. Станіславський. На жаль, проект досі не затверджений РНК УРСР, що, безперечно, слід віднести до шкідницької діяльності
— 23 —
шпигуна Любченка* і його посіпак, які різними засобами зривали планову забудову міст.
* Автор має на увазі Панаса Петровича Любченка - голову Раднаркому Української СРР у 1934-1937 рр., який у серпні 1937 р. був звинувачений у керівництві контрреволюційною націоналістичною організацією в Україні і покінчив життя самогубством - Т.Б.
Тепер, протягом найближчих місяців проект соціалістичної реконструкції м. Полтави буде розглянутий РНК, після чого цей проект стане непорушним законом росту і будівництва міста. Однак, треба сказати, що будівництво, яке провадиться в Полтаві, в максимальній мірі пов'язано з проектом планування. Це стосується і відведення нових промислових територій, і будівництва житла, і спорудження водопроводу, каналізації та багато чого іншого.
Полтава живописно розташована на плато, яке підноситься над долиною р. Ворскли. Досить значний район міста розташований і в заплаві Ворскли. Цей район, так званий Поділ, знаходиться в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах щодо характеру свого ґрунту і щодо високого стояння ґрунтових вод. Район відокремлений від основного масиву міста крутими схилами плато. В ньому міститься велика сортувальна залізнична станція та ряд підприємств.
Все це, а також необхідність створити в цьому районі водоохоронну зону, зумовили запроектувати поступову ліквідацію цього району як житлового, залишивши в ньому, зрозуміло, деяку частину уже існуючого житлового фонду.
Поряд із зменшенням житла на Подолі, запроектовано деяке розширення міської території в північному, західному і південно-західному напрямках (між дальніми і ближніми Павленками, в районі Юр'єво-Некрасовки) і розвиток Кобищан та Очеретянки. Ці райони необхідно освоїти за останні роки розрахункового строку (15-20 років). Тоді населення міста буде досягати запроектованих 240-250.000 чоловік, а норма житлоплощі буде збільшена до 9 м2 на одного мешканця.
Само собою зрозуміло, що розміри нової міської території визначені для значної кількості населення (при щільності заселення від 200 до 450 чоловік на гектар нетто для капітальної забудови і 80 чоловік на гектар нетто для індивідуальної забудови) з врахуванням розмірів і розташування території для всіх необхідних культурно-побутових і громадських закладів.
Такі, в дуже коротких словах, вихідні положення, що стали базою для розробки генерального проекту планування м. Полтави. Крім них, в проекті є ряд допоміжних розділів щодо геології, санітарного стану, житлового фонду, впорядження і комунального устаткування.
Всі ці положення загалом вірні і проект в цілому, безперечно, є серйозним документом, користуючись яким полтавська міськрада зуміє правильно керувати забудовою міста.
Разом з тим слід зупинитися на одному моменті, який, правда, є характерним для більшості проектів Діпроміста УРСР, випущених за період 1930-1936 рр. Це недостатня увага до питань будівництва і реконструкції міста в найближчі роки, так званого, будівництва першої черги. Для цих проектів характерно, що ряд деталей, які повинні здійснюватись через 2-3 п'ятирічки, розробляються з зайвою повнотою (наприклад, планування новоосвоюваних районів), в той час як ряд практичних завдань будівництва першої черги виявляється нерозв'язаним. Це, насамперед, стосується розміщення будівель першої черги, особливо, в тих випадках, коли це розміщення зв'язане із зносом існуючих житлових будинків.
— 24 —
Згодом Діпромісто УРСР поступово звільниться від цієї хиби, проте, вплив її відчувається в ряді раніш розроблених проектів, в тону числі і в проекті Полтави. І якщо в Полтаві не мали місця значні порушення проекту, то це є в певній мірі наслідком активної участі автора проекту в роботі полтавської міськради по розміщанню будівництва першої черги.
Тим часом необхідно побажати, щоб полтавська міськрада організувала в себе постійну, що провадиться рік-у-рік, роботу по розміщенню будівництва і зв'язаному з цим технічному проектуванні деталей плану міста, при обов'язковій участі консультації автора проекту і Діпроміста УРСР. Тому, звертаючись до окремих елементів проекту, можна з упевненістю сказати, що планування новоосвоюваних районів при своїй реалізації зазнає ряду змін. Насправді, райони Павленок або Юр'єво-Некрасовки, розв'язані в надто "прямолінійному" дусі, не завжди з врахуванням рельєфу, орієнтації та ін. Так само трохи схематичне розв'язання паркової території, тим більше, що тут допущено досадне сусідство парку і очисних каналізаційних споруд.
Поряд з цим можна констатувати велику ретельність і обережність, проявлені автором при розв'язані питань реконструкції існуючих районів міста і, особливо, його центральних частин. Так, дуже уважно пророблено і вдало розв'язано зв'язок через місто обох полтавських вокзалів: Київського і Південного, особливо в частині Пролетарського спуску і Подолу. Цей зв'язок у вигляді двох паралельних магістралей утворив ніби планувальну вісь плану. На ній нанизано ряд великих майданів міста. Це - обидва вокзальні майдани, сквер проти музею, ново-проектований майдан з театром (на місці паливних складів) і круглий Жовтневий майдан з Пролетарським сквером. Цей останній являє собою зародок радіального плану міста, закладений ще за часів російського абсолютизму. Пізніше місто стало розвиватися в центральних своїх частинах швидше в "системі" прямокутного плану, а на околицях в повному хаосі.
Самий Жовтневий майдан забудований рядом непоганих ампірних будівель і, на жаль, розташованих так, що його дуже важко зробити транзитним. Цим, власне, і пояснюється наявність двох, а не однієї магістралі, які становлять планувальну "вісь" міста, що зв'язано з необхідністю прокладання нової вулиці мимо круглого майдану, вулицею Леніна. Самий майдан повинен буде дістати завершене архітектурне оформлення, витримане в ансамблі існуючих капітальних будівель майдану.
Новий майдан являє собою ніби звичайний квартал міста, розташований між двома магістралями і звільнений для розширення площі. Його архітектурне розв'язання намічене схематично і потребує в дальшому (при здійсненні проекту) детальної розробки. На майдані запроектовано: театр, Будинок Червоної Армії, будинок госпорганізацій, універмаг. Не погано прив'язано до магістралі майдан Київського вокзалу. Крім будинку вокзалу, на цьому майдані мають бути побудовані гостиниця і поштамт.
Розв'язання майдану біля Пролетарського спуску дає можливість огляду одного з найбільш цінних в архітектурному відношенні будинків Полтави — полтавського музею.
В розв'язанні окремих опорних пунктів — майданів, поряд з розв'язанням обсягу і плану будинків, що оточують майдан, передбачено оформлення зеленими
— 25 —
насадженнями і скульптурою. Наприклад, на Кобищанському майдані запроектовано новий пам'ятник Котляревському на місці могили письменника; на центральному новому майдані передбачене будівництво монумента, що зображує переможну боротьбу пролетаріату за завоювання Жовтня.
Дуже обережно і раціонально запроектовані розширення вулиць і прокладання нових вулиць. Так, розширяються вулиці: Леніна, Загородна; прокладаються нові вулиці на Подолі (для кращого зв'язку міста з Південним вокзалом), нова вулиця в напрямку Кобищан і т. д.
Природні умови м. Полтави і живописний її рельєф, чудовий краєвид на заплаву р. Ворскли, ще більш красивий в майбутньому, бо тут запроектовано створення парку культури і відпочинку з водним стадіоном, пляжем і пристанями.
З боку річки місто також має дуже живописний вигляд, і тому проблемі оформлення схилів потрібно приділити велику увагу при детальному і технічному проектуванні міста.
Місто живописне і в багатьох інших районах. Тому при забудові його треба дуже уважно вибирати місця для окремих будинків і споруд, щоб вони були "вписаними" в загальний ансамбль міста, а не псували його пейзажів.
В проекті планування Полтави пов'язані всі основні питання впорядженості, комунального устаткування, внутрішнього міського транспорту, енергетики з питаннями архітектури і планування міста. Щодо залізничного транспорту, то тут слід відмітити, що тепер його будівництво залишає бажати багато кращого, зокрема, цілком незадовільний зв'язок обох вокзалів — Київського і Південного і зв'язок харківського та київського напрямків. Необхідно, щоб перебудова полтавського вузла була здійснена в найкоротший строк. Так само повинні розгорнутись роботи по регулюванню р. Ворскли, дренажу частини міських територій і боротьбі із зсувами. І найголовніше — полтавська міськрада повинна розгорнути в себе роботу по технічному проектуванню міста в повній відповідності до обсягу та характеру реконструктивних і будівельних робіт, що провадяться в місті. Наявність доброго генерального проекту планування в значній мірі забезпечує успішність цього заходу.
Полтава за своїми природними властивостями і економічною базою, створеною за останні 20 років, має всі можливості в результаті практичного здійснення генерального проекту перетворитись на зразкове місто обласного масштабу. Треба тільки, щоб ще до затвердження генплану відповідними центральними органами він був детально пророблений обласними організаціями Полтави, які повинні ознайомитись з ним і добре знати всі його настанови. До цієї проробки повинна бути притягнута найширша пролетарська громадськість м. Полтави. Участь широких мас трудящих у цій справі — запорука успішного здійснення плану.
