Дашкевич, Николай Павлович

Highslide JS

Дашкевич, Микола Павлович (4 серпня (16 серпня) 1852, с. Бежів, нині Черняхівського району Житомирської області — 20 січня (2 лютого) 1908, м. Київ) — історик, літературознавець, етнограф, фольклорист, [почесний член ПВАК].

Народився в сім’ї священика. З 1868 р. навчався в Київському університеті (під керівництвом В. Антоновича), після закінчення якого працював викладачем, а згодом — професором кафедри історії західноєвропейських літератур. Обирався членом, секретарем, а з кінця 1890-х рр. — головою Історичного товариства ім. Нестора-літописця. У 1907 р. М. Дашкевича було обрано академіком Петербурзької академії наук.

Представник культурно-історичної школи та порівняльно-історичного методу в літературознавстві. У ранніх працях досліджував західноєвропейську літературу доби середньовіччя, зокрема її романтичні напрями («З історії середньовічного романтизму», 1876), а також періоду романтизму кінця XVIII — початку XIX ст. Виступив з розвідками про творчість В. Шекспіра, Й. -В. Ґете, Ф. Шіллера, Дж. Байрона. Значну кількість праць і розвідок присвятив історії російської літератури: «Мотиви світової поезії у творчості М. Ю. Лермонтова» (1892), «О. C. Пушкін у ряду великих поетів нового часу» (1900). У книзі-рецензії «Відзив про твір М. Петрова „Нариси історії української літератури XIX століття“» (1888), яка є найпомітнішою з його літературознавчих праць, підкреслював самобутність і самостійність української літератури, пов’язуючи її розвиток із течіями та стилями світової, зокрема європейської, літератури (полемізуючи тим самим із тезою М. Петрова про цілковиту залежність української літератури від російської). Досліджував творчість І. Котляревського («Питання про літературне джерело української опери І. Котляревського „Москаль-чарівник“», 1893; «Малоруська та інші бурлескні (жартівливі) „Енеїди“».

В історичних дослідженнях М. Дашкевич найбільшу увагу приділяв передусім періоду Київської Русі та Великого князівства Литовського, зокрема в працях і розвідках: «Болохівська земля та її значення в руській історії» (1876); «Князювання Данила Галицького з руських та іноземних відомостей» (1883); «Переговори папи з Данилом Галицьким про унію Південно-Західної Русі з католицтвом» (1884); «Нотатки з історії Литовсько-Руської держави» (1885); «Нові знахідки й питання про Болохів та болохівців» (1899); «Грамота князя Івана Ростиславича Берладника 1134 р.» (1904) та ін., які не втратили своєї актуальності й до наших днів.

Джерело:

Українці в світі - http://www.ukrainians-world.org.ua

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
2 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
3 Личности - Д
[Особистості - Д] - пункт меню
4 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
5 Полтавская губернская ученая архивная комиссия
Полтавская губернская ученая архивная комиссия

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919