Енеїда. Частина 4

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул 4 частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул 4 частини.

Частина четверта


С. Пожарський. Заставка 4 частини.


Н. Алексєєв. Заставка 4 частини.


І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Заставка 4 частини.


М. Муратов. Заставка 4 частини.


І. Бекетов. Заставка 4 частини.


О. Довгаль. Заставка 4 частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Борщів як три не поденькуєш,
На моторошні засердчить;
І зараз тяглом закишкуєш,
І в буркоті закендюшить.
Коли ж що напхом з'язикаєш
І в тереб добре зживотаєш,
То на веселі занутрить;
Об лихо вдаром заземлюєш,
І ввесь забуд свій зголодуєш,
І біг до горя зачортить.

Примітки: IV, 1.

       Частина IV стр. 1.

Зразок жартівливої словесної гри, так званої "тарабарщини", її можна розшифрувати приблизно так:

 

Як три дні без борщу посидиш,
Почне за серце тормошить,
І підтягне живіт до спини,
І в кендюсі забуркотить.
Коли ж що за язик напхаєш,
Живіт як слід натеребиш,
Утроба весело заграє;
Об землю лихом добре вдариш,
Вчорашній голод не згадаєш,
Тоді тобі сам чорт не брат.
Та що там теревені править,
Байки не кормлять солов'я.
Ось ну калиткою трусни,
Брязкалом душу звесели,
Добудь з калитки п'ятака.
Коли п'ятак у руку сунеш,
То, може, новину почуєш:
Куди човни по морю править,
Які Юнона сільця ставить
І як її перехитрить.

 

Словесна гра тут побудована на довільній перестановці складових частин слова і членів речення: підмет — на місце присудка, додаток — на місце підмета і т. д. За такою "тарабарщиною" — добре знання і чуття рідної мови, її гнучкості, невичерпних словотворчих можливостей. Сівілла, якій належать ці слова, — звичайна сільська баба, і Котляревський, укладаючи "тарабарщину", виходив з її рівня. Тільки один, останній, рядок взятий явно з другого лексикону — мандрованих дяків: "І як Еней замінервить". Мінерва — богиня мудрості в стародавніх римлян. Перед нами словесна еквілібристика, розрахована на те, щоб приголомшити, збити з толку співрозмовника у відповідальний момент розрахунку. Щоб розщедрити Енея, Сівілла обіцяє ще стати йому в пригоді — навчити, яким шляхом плисти, щоб щасливо досягти мети, розповісти, які каверзи готує йому Юнона і як їх уникнути. Еней замість запрошеного п'ятака дає старій "шагів з дванадцять" (шість копійок, шаг — півкопійки). Хитра баба, тут же забувши обіцянки, "ізслизла, мов лихий злизав". Інтригуюча і малозрозуміла тарабарщина вигідна ще й тому, що може тлумачитись і сяк, і так, тим самим полегшуючи обман. Вигідно купити чи продати, надміру розхваливши товар, заінтригувати продавця чи покупця — звичайна річ. Ось зразок подібної словесної гри з українського фольклору: "Добривечір, кумо! Чи не телячила моїх бачок?" — "Телячила, телячила! Під моїм ночом стогували, мої брехи засобачили, так вони задрали лози та й побігли в хвости". "Добрий вечір, кумо! Чи не бачила моїх телят?" — "Бачила, бачила! Під моїм стогом ночували, мої собаки забрехали, так вони задрали хвости та й побігли в лози" (Номис. — С. 253).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With no borshch for three days,
Your heart will start to fumble,
Your guts will counter that disgrace,
Your stomach will begin to rumble.
But when your tongue will succor you
To fill your belly with ragout,
Your soul and body will be glad,
You'll hurl your worry to the ground,
Forget that you were hungry like a hound,
The devil will run from you, sad.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Den Torschtsch drei Bage nicht gegessen,
Die Plageschwerden herzen dich,
Sie eingen dich am Ziehgeweide,
So daß am End dein Bragen mummt.
Doch wenn dir zennt was auf der Brunge
Und wenn dein Fagen wird gemüllt,
Dann kannst vor Strück du nur noch glahlen
Und deine Schwahlen quinden gleich.
Der Überwunger wird gehunden
Und so verleufert wird dein Teid.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy ze trzy barszczy nie podniujesz,
To cetek smutnie zasertoczy;
I zaraz czuki pokiszkujesz,
W budlądku także zażołgoce.
A kiedy napchem coś zjęzykasz
I dobrze w pochu ubrzutykasz,
To wnętrze się spiękseli weknie;
Na limię zwalisz z siebie ziecho,
Zgłodujesz zapom swój z uciechą,
Przed biedą bełdia ugdziecieknie.

(Gdy ze trzy dni nie pojesz barszczu,
To serce smutek zacznie toczyć;
I zaraz kiszki swe poczujesz,
W żołądku także zabulgoce.
A kiedy coś językiem napchasz
I dobrze w brzuchu poutykasz,
To wnętrze się zweseli pięknie,
Na ziemię licho z siebie zwalisz,
Zapomnisz już swój głód z uciechy,
Przed biedą diabeł gdzieś ucieknie.)

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Харча как три не поденькуешь,
Мутердце так и засердчит;
И враз тоскою закишкуешь,
И в бучете забрюхорчит.
Зато коль на пол зазубаешь
И плотно в напих сживотаешь,
Враз на веселе занутрит,
И весь свой забуд поголодешь,
Навеки избудо лиходешь,
И хмур тебя не очертит.

Перевод Веры Потаповой

«Обедка три не поденькуешь,
На муторне и засердчит.
Тогда тоскою закишкуешь,
И в буркоте заживорчит.
Попробуй позубать жевами,
Харчудок нажелуть пихами.
Веселье сразу понутрит.
Об лихо гряном заземлюешь,
Про свой забуд поголодуешь.
К досаде бег и учертит.

Перевод Константина Худенского

Харчи денька коль не потришься
Под сильцем засердсо носет;
Весь испостухи сголодишься,
Живот, евшине, ведподет.
Зато коль снедно посмачаешь
И плоти напихно кишкаешь,
То все возве нутроселит;
Былое избо все лихудешь,
И весь свой позад голобудешь,
А грус от горя зачертит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tři obědy jak nedeňkuješ,
zažaloudí to v kručadle,
tvá úžina se zasrdcuje,
začne tě střevat v svíradle.
Když chlamsťák hodně zjazykuje
a cpanidlo se nabřichuje,
pak dušuje se radka hned,
zem o praštění užaluješ
a zapomníka zahladuješ,
odčertí z běhu zármutek.

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та що абищоти верзлялом,
Не казку кормом солов'ять:
Ось ну, закалиткуй брязкалом,
То радощі заденежать.
Коли давало сп'ятакуєш,
То, може, чуло зновинуєш,
Якщо з тобою спередить:
Куди на плавах човновати,
Як угодили Юнонати
І як Еней замінервить.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 2.

Видання 1809:

рядок 1:

Та що обищати верзлялом

рядок 8:

Куда на плавах човновати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

But what's the use to chatter,
They don't feed nightingales with tales,
If they hear coins in your pouch clatter,
The joys will find to you the trails.
When you will give a five-cent piece,
Then you will hear a news release
About what will occur to you,
in what direction you must navigate
And how you should placate
Your foes. But does Aeneas have a clue?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jedoch mit Gorten und Werede
Wird dir der Fagen nicht gemüllt,
Komm, laß die Erklinge goldstücken,
Dann freud in uns die Steige hoch,
Und läßt du einen Springer fünfen,
Wird dir Zuteiligkeit geneut,
Falls sie in deine Dringer ohret:
Wohin du deine Loote benkst,
Wie soll man Guno jütig stimmen
Und wie Aeneas ausminervt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz po co baniać wciąż pleluki,
Nie zgłodmisz bajką nakarnego:
A nuże, zabrzęcz tu mieszkukiem,
To zapienięży radość z tego.
Czy choćby dało spiątakujesz,
To może, słyszo znowinujesz,
Jak w swej bieszłości z przydą zerwiesz:
Czółnować dokąd na płynacie,
I jak dogodzić Junonacie,
I jak Eneasz zaminerwi.

(Lecz po co pleść wciąż banialuki,
Głodnego bajką nie nakarmisz;
A nuże, zabrzęcz tutaj mieszkiem,
To radość zmieni się w pieniądze.
Gdy dasz już chociażby piątaka,
Nowinę może tę usłyszysz,
Jak w swej przyszłości z biedą zerwiesz
Więc dokąd płynąć już na czółnach
I jak dogodzić też Junonie,
I jak Eneasz zaminerwi.)

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Что чепухиться с возитою,
Не басню кормом соловьят:
А ну, давай, мошни тряхною,
И звенежки в ней заденят;
Коль мне давачок спятакаешь,
То может узнасти новаешь —
Что впередится случати,
Как плакать при кавой погоде,
Как Юнонить во всем угоде
И как не путерять поти.

Перевод Веры Потаповой

Да что язычить зря болталом!
Не басню кормом соловят.
А ну закошелькуй бряцалом!
Небось бренчата заденьжат.
Коли давало спятакуешь —
Узнащее свое грядуешь:
Куда плавам теперь челнать,
И что с тобою впередится?
И как ловчей уминервиться,
Чтоб угодиле Юнонать?»

Перевод Константина Худенского

Почто чепухиться с возою,
Не басмя корней соловьят;
А ну-ка, мошняси потрою,
Пускай звенята заденьжат.
Коль ты пожал не пятакеешь,
То нузину сумать новеешь —
Что суледи вперба судьит:
Куда теперь поплы челныли,
И как утишу Юнонили,
И чем Эней завервсешит».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A k čemu marně hubat mlečkou,
cinkačem raděj zaměšcuj,
nenapísníš se najedečkou,
potěšku dušmi penězuj.
Z grošnice dáš-li mi pár míšků,
unovinkuješ třeba slyšku,
a co tě dozví, učekáš;
kam na plavákách člunovati,
jak zalíbizně junovati,
jak zaminerví Aeneáš.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мене за сю не лайте мову,
Не я її скомпоновав;
Сивиллу лайте безтолкову,
Її се мізок змусовав:
Се так вона коверзовала,
Енеєві пророковала,
Йому де поступатись як;
Хотіла мізок закрутити,
Щоб грошей більше улупити,
Хоть бідний був Еней і так.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 3.

Видання 1809:

рядок 2:

Не я єї скомпоновав

рядок 4:

Єї се мізок змусовав

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do not blame me for that odd gag,
It was not me, who had composed this crap
But scold Sivilla, silly hag,
Whose brain created this clap-trap.
That's how she calumniated
And slyly prognosticated
How he, Aeneas, should behave.
She wished to turn his brain
The way that she could drain
More money from that dirt poor brave.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schimpft mich nicht wegen dieser Sprache,
Ich habe sie nicht ausgedacht:
Sibylle war's, in ihrer Einfalt
Und ihrem leicht verwirrten Hirn.
Um den Aeneas zu beschwatzen,
Brauchte sie ihre ganze Kraft.
Sie wies ihn an, wohin er gehen
Und wie er sich benehmen soll.
Sie wollte Geld von ihm, doch dieser
War arm, wie eine Kirchenmaus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie łajcie mnie za mowę taką,
Nie jam ją bowiem skomponował:
Sybillę łajcie, złą pokrakę,
To jej tak móżdżek zamusował.
To ona tak już zawijała,
Eneaszowi zwiastowała,
Jak ma ominąć zło niejedno;
Bo chciała, w głowie jemu kręcąc,
Pieniędzy zedrzeć jak najwięcej,
Choć tak już był Eneasz biedny.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Меня за глупость не ругайте,
Не я придумал эту речь;
Сивиллу лихом поминайте.
Она, Энея чтоб допечь,
Ему, как прочим легковерам,
Пророчила таким манером:
Мол, пусть раскусит, дуралей.
Хотела обдурить героя,
Чтобы содрать деньжонок вдвое,
Хоть беден был и так Эней.

Перевод Веры Потаповой

Всю тарабарщину, до слова,
Не я придумал, видит бог.
Лишь мозг Сивиллы бестолковой
Такую чушь состряпать мог.
Карга недаром ахинею
Плела — пророчила Энею,
Что с ним стрясется, где и как.
Хотела, напустив туману,
Ударить крепче по карману,
Хоть был Эней совсем бедняк.

Перевод Константина Худенского

За эту речь не осудите,
Не я ее для вас сложил,
Сивиллу глупую браните,
Ее умок то намудрил.
Она все так перевирала,
Когда Энею прорицала,
С кем повестись ему и как;
Морочила Энея вволю,
Чтоб денежек слупить поболе,
Хоть был он бедняком и так.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za tuhle řeč mne nekárejte,
tu nezkomponoval jsem já,
Sibyle raděj vynadejte,
to ona tohle splichtila.
To byla její konversace,
tak začla prorokovat hladce,
co kde má dělat Aeneáš,
kroutila řeč, ta podvodnice,
vymámit chtěla grošů více,
ač neměl nic ten chudák náš.

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та треба з лиха догадаться,
Як прийде узлом до чогось;
А з відьмою не торговаться,
Щоб хлипати не довелось.
Подяковав старую суку
Еней за добрую науку,
Шагів з дванадцять в руку дав.
Сивилла грошики в калитку,
Піднявши пелену і свитку, —
Ізслизла, мов лихий злигав.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 4.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 4.

Видання 1809:

рядок 1:

Да треба з лиха догадаться

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sometimes one has to guess
When things are tied up in a knot.
One should not fight the sorceress
Lest one cry bitterly a lot.
Aeneas thanked the senile bitch
For all the wisdom of that witch
And pushed into her hand some coins.
She put them straight into a leather pouch
Embellished with an ornate ouch
And disappeared with her uncovered loins.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Unglück soll man etwas lernen,
Wenn einer mal hineingerät,
Und mit den Hexen niemals feilschen,
Damit nichts Schlimmeres passiert.
So dankte er der Alten höflich
Für ihren gutgemeinten Rat
Und drückte ihr zwölf Silbermünzen,
Die sie in ihren Beutel warf
Und war in dem Moment verschwunden,
Als ob der Teufel sie verschluckt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz gdy przyciśnie, trza pojmować,
Gdy tyle biedy się najadło,
I z wiedźmą nie się nie targować,
By chlipać z tego nie wypadło.
Eneasz uczcił starą sukę
Za ową dobrą jej naukę,
Piątakiem złą nagrodził babę.
Sybilla szast do mieszka wszystko,
Uniósłszy wraz podołek z świtką —
Zniknęła jakby porwał diabeł.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Со всяким может выйти случай,
И коль до дела довелось,
Так с ведьмой не торгуйся лучше,
Чтоб плакать после не пришлось.
Сказав спасибо старой суке,
Эней ей в собственные руки
Грошей двенадцать отсчитал.
Сивилла, радуясь прибытку
И спрятав кошелек под свитку,
Исчезла, словно черт сглодал.

Перевод Веры Потаповой

Что делать! Нужно догадаться
И как-то узел разрубить,
Да с ведьмою не торговаться,
Чтоб горьких слез потом не лить.
Сынок Анхизов старой суке
Сказал спасибо на науке,
Грошей с двенадцать в руку дал.
Задрав исподницу, Сивилла
В мешочек медяки сложила
И сгинула — как черт слизал!

Перевод Константина Худенского

Нужда за ум научит браться,
Когда беда припрет колом,
И с ведьмой зря не торговаться,
Чтоб не наплакаться потом.
Благодаря седую суку,
Эней за добрую науку
грошей двенадцать отсчитал.
Сивилла денежки схватила,
В кошель под полу схоронила
И смылась, словно черт слизал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Z neštěstí vem si naučení,
a co tě čeká, uhodni,
vždyť s vědmou smlouvat dobře není,
do křížku dostaneš se s ní.
Aeneáš poděkoval se jí
za všecka dobrá naučení,
dal dvanáct grošů na ruku.
Sibyla, ta je shrábla zase,
zmizela, jak by propadla se,
přes hlavu stáhla hazuku.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, ізбувши сучу бабу,
Якмога швидше на човни,
Щоб не дала Юнона швабу,
Що опинився б в сатани.
Троянці, в човни, посідавши
І швидко їх поодпихавши,
По вітру гарно поплили;
Гребли з диявола всі дружно.
Що деяким аж стало душно,
По хвилі весельця гули.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 4.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 5.

Видання 1809:

рядок 4:

Що загубив би і штани

Примітки: IV, 5.

       Частина IV стр. 5.

Дати швабу — дати прочуханки, покарати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When she had vanished like an apparition,
He made haste to the boats to expedite
His exit. He was in a bad position,
Lest he land in the devil's might.
The Trojans took seats in each boat
And when they were afloat,
The friendly wind helped them to fly.
They rowed in unison as one,
Though they were hot, they had much fun
To hear the waves now breathe, now sigh.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er die Hexe losgeworden,
Eilte Aeneas gradewegs
Zu seinen Booten, bevor Juno
Womöglich ihn zum Teufel schickt.
Sie setzten sich in ihre Boote
Und stießen von dem Ufer ab,
Um mit dem Wind davon zu schwimmen.
Sie ruderten aus voller Kraft,
Gar mancher war in Schweiß gebadet;
Weit hörbar war ihr Ruderschlag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, od niej uwolniony,
Ku czółnom pobiegł zatroskany,
By nie wsypała tak Junona,
Że wnet by trafił do szatana.
Trojanie w czółna powsiadawszy.
I szybko je poodpychawszy,
Za wiatrem ładnie popłynęli;
Tak diablo zgodnie wiosłowali,
Że się niektórzy nieżle zgrzali,
Huczały wiosła, gdy ciągnęli.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Избавившись от злой чумички,
Эней к челнам погнал своих,
Боясь, чтоб к черту на кулички
Юнона не загнала их.
В челны троянцы поскакали,
Их прочь от берега погнали;
Пустились по ветру стрелой;
Гребли, как черти, вплоть до ночи,
Аж пропотели до сорочек,
И весла пели над водой.

Перевод Веры Потаповой

Эней Троянец от хрычовки
Избавился — и к морю шасть.
Он от Юноны ждал издевки,
Боялся к сатане попасть.
Все разом на челны метнулись,
Баграми тотчас отпихнулись.
По ветру славно было плыть.
Кипела дружная работа,
Махали веслами до пота.
Челны летели во всю прыть.

Перевод Константина Худенского

Избавившись от бабы вражьей,
Эней к челнам пустился наш,
Чтоб не дала Юнона взашей,
К чертям загнавши на шабаш.
Троянцы все в челны махнули,
Их быстро на воду спихнули,
Попутно понеслись ветрам.
Гресть принялись, как черти, дружно —
Уже иному стало душно —
Гудели весла по волнам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš, když se zbavil baby,
k lodím se rozběh, spěchaje;
což jestli Juno vykoukla by
a ke všem čertům hnala je.
Trojané nasedli v té chvíli,
od břehů s chutí odrazili,
vítr je pěkně poháněl;
zas veslovali všichni rázně,
zpocení, jak by vyšli z lázně,
po vlnách pleskot vesel zněl.

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пливуть — аж вітри забурчали
І закрутили не шутя,
Завили різно, засвистали,
Нема Енеєві пуття!
І зачало човни бурхати,
То сторч, то набік колихати,
Що враг устоїть на ногах;
Троянці з ляку задрижали,
Як лиху помогти — не знали;
Іграли тілько на зубах.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 6.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 6.

Видання 1809:

рядок 5:

І зачало човни вихати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Out of a sudden, they began to roar!
The whirlpools swirled. Oh, what a change!
The tempest whistled more and more,
Aeneas was confused. It was so strange!
The boats full of the frightened braves
Were at the mercy of the raging waves,
No one was capable to stand upright.
The Trojans trembled from great fear,
They did not know how to persevere,
Their teeth were clattering in that bad plight,

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie schwammen, - bis die Winde bliesen,
Vollführend einen wilden Tanz,
Heulend und pfeifend ohne Gnade, -
Aeneas hatte keine Wahl!
Die Boote, hin und her gerissen,
Schlugen und schwankten auf und ab,
Daß mancher seinen Halt verloren.
Und die Trojaner, voller Angst,
Erbebten jetzt in ihrer Ohnmacht,
Nur Zähneklappern war zu hör'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak mkną — wtem wiatry zaburczały
I zakręciły oto srogo,
Zawyły różnie, zaświstały,
Eneasz ma zamkniętą drogę!
Zaczęło tak czółnami miotać,
Na boki, na sztorc też chybotać,
Że bies na nogach nie ustoi;
Trojanie z strachu aż zadrżeli,
Jak radzić w biedzie, nie wiedzieli;
Szczękały zęby z niepokoju.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но ветры вдруг забушевали
И, хорохорясь не шутя,
Ревели, выли и свистали,
Как щепки челноки крутя.
То набок их волной кидало,
То носом кверху их вздымало;
Черт устоит тут на ногах.
Троянцы все дрожмя дрожали,
Чем пособить беде, не знали,
Всех обуял великий страх.

Перевод Веры Потаповой

Плывут — а ветры не на шутку
Пустились выть, реветь, свистать.
Энею задали закрутку,
И некуда ему пристать.
Челны швыряло, бултыхало,
Торчмя и боком колыхало —
Не удержаться на ногах!
Трясло троянцев мелкой дрожью,
И, положась на волю божью,
Они играли на зубах.

Перевод Константина Худенского

Плывут — вдруг ветры взбушевали
И помрачили белый свет,
Завыли грозно, засвистали —
Энею вновь удачи нет.
Челны, как щепочки, швыряло,
То набок, то торчком кидало.
И черт бы тут не устоял!
Троянцы, как спастись, не знали
И так со страху задрожали,
Что зуб на зуб не попадал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pluli, až náhle větry vstaly —
odkud se vzaly, ďas ví sám —
zaskučely a zahvízdaly,
Aeneas neví kudy kam.
Čluny to houpá, hází, třase,
hned na špičku, hned na bok zase,
čert aby při tom neupad;
Trojané polekáni tuze
jen zuby cvakali v té hrůze
a začali se strašně bát.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ось став вітер ущухати,
І хвилі трохи уляглись;
Став місяць з хмари виглядати,
І звізди на небі блись-блись!
Агу! Троянцям легче стало,
І тяжке горе з серця спало,
Уже бо думали пропасть.
З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть
.

Примітки: IV, 7.

       Частина IV стр. 7.

Нар.: Налякав міх, то й торби страшно (Номис. — С. 112).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the winds began to fall,
The waves became not high,
The moon appeared in its full aureole,
The stars began to blink up in the sky.
The Trojans felt relieved,
The burden from their hearts was heaved,
And they had feared that they would die.
Whoever burns his fingers, then, behold,
He blows on things that are ice-cold,
Bad things one tends to magnify.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Plötzlich verstummten all die Winde
Und auch die Wellen wurden flach;
Der Mond erschien hinter den Wolken
Und Sterne blinzelten hervor!
Ohu! Erleichtert war ein jeder
Und von dem Herzen fiel ein Stein,
Sie fürchteten, es war ihr Ende.
Des öfteren erlebt der Mensch,
Nachdem er Schweres durchgestanden,
Daß Leichteres den Schlaf ihm raubt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wiatr wtem przestał się wytężać,
Opadać fale też zaczęły;
I zaczął z chmur wyglądać księżyc,
Na niebie gwiazdy zabłysnęły!
Ahej! Trojanom lżej się stało
I smutki z serca pospadały,
Myśleli — zginą niczym muchy.
Na świecie z ludźmi tak się zdarza:
Gdy kto się na gorącym sparzy,
To później i na zimne dmucha.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но утихать стал ветер вскоре,
И волны малость улеглись;
Рогатый месяц встал над морем,
По небу звезды разбрелись.
Троянцам веселее стало,
У всех на сердце полегчало,
А думали, уж смерть пришла.
Всегда на свете так бывает —
И куст ворону испугает,
Коль раньше пугана была.

Перевод Веры Потаповой

Но постепенно вал кипучий
Смирился, ветры улеглись.
Вот месяц выглянул из тучи,
И звезды кое-где зажглись.
Троянский род приободрился,
От сердца камень отвалился.
Уж было думали тонуть!
Все люди так: не остерегся,
Разок на молоке ожегся —
И на воду привыкнешь дуть.

Перевод Константина Худенского

Но вот и ветер стих на море,
И волны стали утихать,
Из тучи месяц выплыл вскоре,
И звезды начали сверкать.
Ага! Троянцам легче стало,
И сразу горе с сердца спало,
А думали — конец настал.
На свете так с людьми бывает:
Их, как ворону, куст пугает,
Коль раньше кто-то настращал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hle, ustal vítr, vlny ztichlé
zas na hladinu ulehly
a z temných mraků měsíc vyhléd,
v nebi se hvězdy zaleskly.
A Trojané hned vzchopili se,
se srdce spad jim strach a tíseň,
hned přestali se smrti bát.
A jak to bývá s lidmi všemi,
když pořádně jsou vystrašeni,
pak ani myš jim nedá spát.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже троянці вгамовались,
Могоричу всі потягли;
І, мов меньки, повивертались,
Безпечно спати залягли;
Аж ось поромщик їх, проноза,
На землю впав, як міх із воза,
І, мов на пуп, репетовав:
"Пропали всі ми з головами,
Прощаймось з тілом і душами,
Остатній наш народ пропав.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 8.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 9.

Видання 1809:

рядок 1:

Заклятий остров перед нами

рядок 6:

Цирцея, люта чаровниця

рядок 9:

А їй на остров попадуться

Примітки: IV, 8.

       Частина IV стр. 8.

Меньки, миньки, минь — прісноводна риба.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The men recovered soon and felt okay,
They had some booze, a little sup,
And like some marine ponies lay
In deep sleep with their bellies up.
Then all at once, the ferryman
Fell on the boat floor and began
To scream as if he had a bellyache:
"Wake up! We are all lost!
Our souls and bodies tempest-tossed!
We're lost! Awake, for goodness' sake!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun wurden ruhig die Trojaner,
Ein jeder goß sich einen Schnaps,
Dann richtete er sich ein Lager,
Fiel um und schlief auch sofort ein.
Ihr Bootsmann wurde plötzlich helle,
Fiel flach zu Boden, wie ein Sack,
Dann fing er lauthals an zu schreien:
"Wir gehen ein, mit Haut und Haar,
Man trennt den Leib uns von der Seele,
Verloren ist jetzt unser Volk!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie się opanowali
I mohoryczu wnet popili;
Jak ryby się powywracali,
Beztrosko spać się położyli;
Gdy sternik ich, nie bity w ciemię,
Jak worek z wozu spadł na ziemi?
I nie swym głosem lamentował:
"Przepadliśmy, o, bieda z nami!
Już z ciałem, z duszą się żegnajmy,
Nas reszta złoży zaraz głowy.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, вмиг воспрянув духом,
Горилочку давай лакать
И, как налимы, кверху брюхом
Беспечно улеглись поспать;
Но тут вдруг кормчий их удалый,
Пролаза, морячок бывалый,
Истошным басом заорал:
"Прощайтесь, братцы, с головами,
И с душами, и с телесами,
Остатний наш народ пропал!

Перевод Веры Потаповой

Пловцы остались невредимы.
Они, распив магарычи,
Свернулись, что твои налимы,
И ну храпеть, как на печи.
Никто не ожидал подвоха.
Но вдруг паромщик их, пройдоха,
Запричитал и бросил руль:
«Как только доплывем до суши,
Пропали, дескать, наши души!»
И шлепнулся, что с воза куль.

Перевод Константина Худенского

Уже троянцы, прибодрившись,
Уселись магарыч тянуть
И, как налимы, развалившись,
Беспечно собрались соснуть,
Но тут их кормчий вдруг схватился,
Он, словно с воза куль, свалился
И что есть сил заверещал:
«Пропали все мы тут гурьбою,
Прощайтесь с телом и душою,
Остатний наш народ пропал!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Zas uklidnění, plavci milí
kořalkou spláchli všechen strach,
hned po zemi se rozložili
a chystali se v klidu spát.
Prohnaný jeden chlapík náhle
jak pytel s vozu s lodi spadne
a křičí jako zmatený:
„Je s námi konec, kamarádi,
my všichni zahyneme tady
a načisto jsme ztraceni!

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Заклятий острів перед нами,
І ми його не минемо,
Не пропливем нігде човнами,
А на йому пропадемо;
Живе на острові цариця
Цирцея, люта чарівниця
І дуже злая на людей;
Які лиш не остережуться,
А їй на острів попадуться,
Тих переверне на звірей.

Highslide JS
Н. Алексєєв. Частина IV, строфа 9.

Примітки: IV, 9.

       Частина IV стр. 9.

Заклятий острів перед нами — йдеться про міфічний острів Ея, згадуваний у десятій пісні "Одіссеї" Гомера, а потім — у "Енеїді" Вергілія. На острові жила чарівниця Цірцея, або Кіркея. Коли до неї потрапив під час блукань по морю Одіссей, Цірцея перетворила частину його супутників у свиней і на вмовляння хитромудрого царя Ітаки вернути їм людську подобу запропонувала Одіссеєві залишитися на острові і розділити її любов. Той мусив прийняти пропозицію Цірцеї, попросивши чарівницю поклястися, що вона не зробить йому нічого поганого і поверне супутникам людську подобу. Через рік Одіссей умовив Цірцею відпустити його разом з товаришами, і вони попливли далі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We're moving to a conjured isle,
And can't bypass that land.
It is so dangerous and vile,
Its evil we shall not withstand.
The island's ruler is Queen Circe,
A witch without a shred of mercy.
Her hatred for mankind is absolute.
Whoever is not on his guard
And lands in there, - it's no canard -
Is changed by her into a brute.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vor uns liegt die verwunsch'ne Insel,
Wir kommen an ihr nicht vorbei,
Für Boote gibt's hier keine Durchfahrt,
Hier endet unser Lebenslauf.
Auf dieser Insel herrscht die Circe,
Ein garstig böses Zauberweib,
Das alle Menschen tief verachtet;
Wer nicht genügend wachsam ist
Und bei ihr auf der Insel landet,
Verwandelt sie gleich in ein Tier.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zaklęta wyspa jest przed nami
I za nie jej nie ominiemy,
Nie przepłyniemy tam czółnami,
Lecz na niej wszyscy przepadniemy;
Tam wściekła Circe jest królową,
To czarownica wyjątkowa,
Na ludzi bardzo jest zawzięta:
Gdy się niektórzy nie uchronią
I trafią na tę wyspę do niej,
To tych przemienia wraz w zwierzęta.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Заклятый остров перед нами,
Его никак не миновать;
И мимо не пройти с челнами,
И высадишься — пропадать.
Царица здешняя Цирцея
Страшней любого чародея
И зла, как черт, на всех людей.
Кто только не остережется
И к ней на остров попадется,
Тех тотчас обернет в зверей".

Перевод Веры Потаповой

«Заклятый остров перед нами.
Не миновать его никак!
Уткнемся в берега челнами
И мигом попадем впросак.
Цирцея, злая чаровница,
На этом острове царица.
Она сердита на людей.
Не ждите, братцы, снисхожденья:
Кто угодит в ее владенья,
Всех превратит она в зверей!

Перевод Константина Худенского

«Заклятый остров перед нами,
Его никак мы не минем,
Не обойдем нигде челнами,
На нем же все мы пропадем.
Живет на острове царица
Цирцея, злая чаровница,
Давно ярится на людей.
Кто только не обережется
И к ней на остров попадется,
Тех обернет она в зверей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Prokletý ostrov v cestě máme
a vyhnout se mu nemůžem,
pro čluny není cesty žádné,
jen zkáza na nás číhá v něm.
Vládne tam mocná panovnice,
Kirké, ta krutá kouzelnice,
zášť k lidem veliká je v ní,
a kdo si dobrý pozor nedá
a na ostrově spásu hledá,
hned ve zvíře se promění.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не будеш тут ходить на парі,
А зараз підеш чотирма;
Пропали, як сірко в базарі!
Готовте шиї до ярма!
По нашому хахлацьку строю
Не будеш цапом, ні козою,
А вже запевне що волом:
І будеш в плузі похожати,
До броваря дрова таскати,
А може, підеш бовкуном.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 10.

Примітки: IV, 10.

       Частина IV стр. 10.

У 10 — 14-й строфах цікавий з історико-етнографічного боку погляд на риси національного характеру ближчих і дальших сусідів українців, переважно як він відбився в українському фольклорі. Починається з гумористичної, з гірким присмаком самохарактеристики українця, потім ідуть поляки, росіяни, прусаки (німці), австрійці, італійці, французи і т. д.

 

По нашому хахлацьку строю — українських козаків за довгі чуби на голові — оселедці — прозвали "хохлами" (прозвище, певне, з'явилося десь у XVII ст.). Потім воно поширилося на всіх українців.

 

Бровар — пивовар.

 

Бовкун — упряжка з одного вола. Бовкун — ознака бідняцького господарства.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You won't remain a biped anymore,
But will become a quadruped.
We will be lost, erased! The men of yore!
Be ready for a yoke ahead.
In line with our ancient anecdote,
You will be neither sheep, nor goat,
Quite certainly an ox to pull
A plough or to supply the the wood
For breweries, but in a probable likelihood,
You will remain an ordinary bull.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann wandelst du nicht auf zwei Beinen,
Auf vier Pfoten rennst du herum.
Wir schwinden, wie ein Hund im Jahrmarkt!
Bereitet euren Hals für's Joch!
Gemäß dem eigenen Charakter
Wirst du nicht Ziege und nicht Bock,
Bestimmt wirst du zu einem Ochsen;
Dann wanderst du vor einen Pflug,
Wirst Holz für Brennereien schleppen
Oder vor Karren eingespannt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie będziesz chodził na nóg parze,
Lecz pójdziesz zaraz na czworakach.
Zginiemy! Jak pies na bazarze!
Wpadniemy w jarzmo, nieboraki!
Przez nasz chachłacki strój i pozę
Nie będziesz kozłem ani kozą,
A chyba wołem już pewnikiem:
Pług ciągnąc, resztę życia spędzisz,
Drwa do browaru wozić będziesz
Lub zaprzęganym pójdziesz bykiem.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Забудешь, как ходить на паре,
На четырех пойдешь гулять.
Пропащие теперь мы твари,
Нам всем ярма не избежать!
По нашей по хохлацкой стати
Козлом или козой не стать нам,
А уж наверняка волом:
Придется день-деньской бедняжке
Дрова иль плуг таскать в упряжке
И познакомиться с кнутом.

Перевод Веры Потаповой

Придется бегать не на паре,
А на четверке! Задарма
Пропал, как Серка на базаре.
Готовь загривок для ярма!
Ведь по хохлацкому покрою
Не быть козлом или козою,
А не иначе, как волом!
Небось потащишь плуг по пару,
Дровец навозишь пивовару,
Пойдешь в упряжке одинцом.

Перевод Константина Худенского

«На паре тут не погуляешь,
Заковыляешь четырьмя!
У черта в лапах побываешь!
Готовьте шеи для ярма!
Ведь по-хохлацкому нам строю,
Не быть козлом или козою,
А уж наверняка волом:
Плуг волочить в супряге парной,
Таскать дрова на пивоварню —
Яремным станем мы скотом.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Kdož po dvou chodili jste, k stáru
po čtyřech běhat budete,
už jako ten pes na bazaru
na obojek si zvykejte.
A jak už Chochol všecko snese,
kozlem či kozou nestane se;
že budeš vůl, krk za to dám:
ty necháš sebou orat, vláčet,
do pivovaru dřevo svážet,
ne v páru, ale všecko sám.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Лях цвенькати уже не буде,
Загубить чуйку і жупан,
І "не позвалям" там забуде,
А заблеє так, як баран.
Москаль — бодай би не козою
Замекекекав з бородою
;
А прус хвостом не завиляв,
Як, знаєш, лис хвостом виляє,
Як дуже Дойда налягає,
І як Чухрай угонку дав.

Примітки: IV, .

       Частина IV стр. 11.

І "не позвалям" там забуде — тобто право вето. Польська шляхта на державних сеймах мала право відхилити проект будь-якого законодавчого акту вигуком "не позвалям!". В останній період існування феодально-шляхетської Польщі як самостійної держави (період загострення боротьби між великими магнатами і шляхтою та ослаблення влади короля) право вето майже паралізувало діяльність вищих державних інституцій. Агапій Шамрай у статті "Проблема реалізму в "Енеїді" І. П. Котляревського" висловив слушний здогад, що тут Котляревський "натякає і на причини, що призвели до розрухи сильну колись державу. Котляревський згадує в зв'язку з цими подіями і роль українських народних мас у боротьбі проти панської Польщі у XVIII ст., двічі називаючи славного ватажка селянського повстання Максима Залізняка" (Котляревський І.П. Повне зібр. творів: У 2 т. — К., 1952. — Т. 1. — С. 41).

 

Чуйка — у поляків верхній чоловічий одяг, шинель.

 

Жупан — у поляків відомий з дуже давніх часів верхній чоловічий одяг, щось близьке до сучасного піджака. Знали жупан і на Україні, як верхній чоловічий одяг заможніших верств, аналогічний сучасному пальтові.

 

Москаль — бодай би не козою
Замекекав з бородою
— москаль — тут: росіянин. Так десь у XVII ст. прозвали українці російських стрільців ніби за прийняті в них гострі бороди.

 

А прус хвостом не завиляв — солдати прусської армії носили перуку із заплетеними назад кісками — мов хвостик. Характеристика Пруссії — опори феодальної реакції і мілітаризму в Європі — просто навдивовижу глибока та історично конкретна. І. Котляревський був очевидцем запобігливої політики переможеної Наполеоном Пруссії. Коли писалися ці рядки "Енеїди", прусський король і юнкерство були слухняними слугами французького імператора, дещо пізніше (у 1812) брали участь у війні з Росією; після поразки у цій війні приєдналися до антифранцузької коаліції, потім — до реакційного Священного союзу, спрямованого на збереження абсолютистських режимів у Європі.

 

Дойда, Чухрай — тут у значенні: клички мисливських псів, хортів.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You won't hear Polak's speech,
He'll lose his boast "The great I am!"
No longer will he preach
"I don't permit" and will bleat like a ram.
The Muscovite, to show his feat
With his goat beard, will bleat.
The Prussian will not stop his spiels.
As you know well, fox wags his tail
When Doida is close on his trail
And Chukhra is close at his heels.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Pole kann nicht langer quasseln,
Verliert die Pfeife und den Rock,
Vergißt sogar das "nie pozwalam",
Und schreit nun wie ein Hammel dort.
Der Moskovite läuft als Ziege,
schüttelt den Bart und macht Meh-Meh.
Der Preuße wedelt mit dem Schwanze,
Bekanntlich wedelt so der Fuchs,
Wenn er geplagt wird von dem Hunger
Und als Gejagter fliehen muß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lach nie przemówi tam już wcale
I żupan, kontusz gdzieś rozwlecze,
Zapomni swoje "nie pozwalam"
I jako baran już zabeczy.
A Moskal ten — jak koza bodaj,
Tam beknie, bo ma zawsze brodę,
A Prusak też się nie wykręcił,
Jak kreci lis, gdy pogoń blisko,
Gdy mocno Dojda go naciska
I Czuchraj kota mu popędził.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Вельможный пан уже не будет
Ни цвенькать, ни носить жупан
И "не позволям" позабудет,
Заблеет пан, как наш баран.
Москаль едва ли не козою
Весь век проходит с бородою;
Пруссак своим хвостом вильнет,
Как, знаешь, лис хвостом виляет,
Когда борзая нагоняет
Иль гончая вслед наддает.

Перевод Веры Потаповой

По-польски цвякать лях не будет,
Навеки сбросит он жупан
И «не позвалям» позабудет,
Заблеет в голос, как баран.
Того гляди, что с бородою
Москаль замекает козою.
Хвостом пруссак вилять горазд,
Точь-в-точь как старый лис виляет,
Когда и выжлец настигает,
И хорт уже угонку даст.

Перевод Константина Худенского

«Лях дзекать там уже не будет,
Забросит чуйку и жупан
И «не позвалям» позабудет,
А блеять станет, как баран.
Москаль же вроде как козою
Замекает там, с бородою;
Пруссак вилять хвостом начнет,
Как, знаешь, лис хвостом виляет,
Коль Дойда сильно наседает,
Чухрай вдогонку наддает.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lech nebude tu řečňovati,
když panský plášť i župan svlek,
své „nie pozwalam“ tady ztratí,
a zamečí jak beránek.
Moskal se stane kozou tady,
zamekekeká do své brady,
Prušák zastříhá ušima,
zrovna jak liška chvostem švihá,
když myslivecký pes ji stíhá,
když honicí psy v patách má.

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цесарці ходять журавлями,
Цирцеї служать за гусар
І в острові тім сторожами.
Італіянець же маляр,
Ісквапнійший на всякі штуки
Співак, танцюра на всі руки,
Уміє і чижів ловить;
Сей переряжен в обезяну,
Ошийник носить із сап'яну
І осужден людей смішить.

Примітки: IV, 12.

       Частина IV стр. 12.

Цесарці — австрійці, піддані цісаря Австрійської імперії. Після того як у кінці XVIII ст. припинила самостійне державне існування Польща, до Австрійської імперії відійшла частина українських земель. Характеристика австрійців Котляревським, так само як і пруссів, то, власне, характеристика армії, а не строкатого за національним складом населення "клаптевої" імперії.

 

Цирцеї служать за гусар — гусари — легка кіннота в російській та ще деяких європейських арміях. Мали яскраву, розцяцьковану форму на угорський зразок, були своєрідним втіленням військових корпоративних доблестей.

 

Iталiянець же маляр — захожі італійці на Україні і в Росії були звичайно музикантами, малярами, будівничими, взагалі людьми мистецтва. Цiкаво порівняти зображення італійця в поемі "Енеїда" і у творі іншої доби й iншої літератури — романі класика німецької літератури Томаса Мана Чарівна гора" (1924). Один з героїв роману — італієць Людовіко Сеттем бріні людина мистецтва, складна і суперечлива особистість. У даному разі нам важливо відзначити, що для головного героя "Чарівної гори" німця Ганса Касторпа його вчитель Сеттембріні — типовий італієць, у національному характері якого, з погляду іноземця, є щось від комедіанта. Сеттембріні наділений прозвищем Шарманщик, яке раз по раз з'являється протягом усього роману.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Each Austrian walks like a stiff-necked crane.
They serve Queen Circe as hussars,
They are the guards in her domain.
Among the famed Italian stars
Is one who's nimble in all arts,
He sings, he dances, is the tops in many parts,
He even catches finches, and
Remade into an ape,
He wears a leathern collar round his nape,
His jokes take people to a fairy-land.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wer Kaiser war, geht dort als Reiher,
Er dient der Circe als Husar
Und ist der Wächter auf der Insel.
Der Italiener, der begabt
Für Malerei und andre Künste,
Geübt in Tanz und in Gesang,
Auch fähig, Zeisige zu fangen,
Zum Affen wurde er gemacht,
Er muß ein Safranhalsband tragen
Und sorgen für Erheiterung.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Austriacy są tu żurawiami
Są, Circe służą za huzarzy,
Na owej wyspie są stróżami.
A Włoch, co zwykle jest malarzem,
Do wszelkich sztuk najsposobniejszy,
I śpiewak, tancerz najzdolniejszy,
W łowieniu czyżów też się wprawił;
Ten jest za małpę tam przebrany,
Obroże nosi ze safianu,
Jest osądzony ludzi bawić.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Австрийцы ходят журавлями,
Служа Цирцее за гусар,
А то и просто сторожами,
А итальянец, как школяр,
Мастак на всяческие штуки,
И спляшет и споет от скуки,
Умеет и чижей ловить;
Наряжен он как обезьяна,
Ошейник носит из сафьяна
И осужден людей смешить.

Перевод Веры Потаповой

Цесарцы ходят журавлями,
Не хуже записных гусар,
Цирцее служат сторожами,
А итальянец тут фигляр.
Он мастер на любые штуки,
Танцор, ну, словом — на все руки.
Умеет и ловить чижей.
Он — обезьяна, он — затейник,
На нем сафьяновый ошейник,
Его удел — смешить людей.

Перевод Константина Худенского

«Цесарцы ходят журавлями,
Цирцее служат за гусар,
На острове том сторожами.
А итальянец же, маляр,
На разные способный штуки,
Певец, на все затейник руки,
Умеет и чижей ловить,
Он переряжен в обезьяну,
Ошейник носит из сафьяну
И осужден людей смешить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jeřábi — Austrijáci dříve —
slouží tu jako rytíři,
dělají strážce přehorlivé,
a Taliáni malíři,
ti ke všemu jsou pohotoví,
zpívají, tančí, čížky loví,
a nejvíc lelky chytají:
v opice zakletí teď prosí,
červený obojek tu nosí
a lidem švandu dělají.

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Французи ж, давнії сіпаки,
Головорізи-різники,
Сі перевернуті в собаки,
Чужі щоб гризли маслаки.
Вони і на владику лають,
За горло всякого хватають,
Гризуться і проміж себе:
У них хто хитрий, то і старший,
І знай всім наминає парші,
Чуприну всякому скубе.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 13.

Видання 1809:

рядок 7:

Гризуться і промеж себе

Примітки: IV, 13.

       Частина IV стр. 13.

Так багато місця, як українцям (цілу строфу), в "Енеїді" приділено ще одній нації, яка в ту епоху була на авансцені світової історії, — французам. Тут бачимо не тільки іронію. Неприхильне ставлення до Великої французької революції (1789 — 1794) і наступних подій: воєн Директорії (1795 — 1799), приходу до влади Наполеона Бонапарта, потім безперервних наполеонівських воєн — виражене в коментованій строфі ясно. Правда, в літературі про Котляревського були спроби довести, що він мав на увазі тільки післяреволюційний період французької історії, але легко переконатися, що дана строфа цього не підтверджує. На якого владику "лаяли" французи — добре відомо: на короля Людовіка XVI, що його змела з французького трону революційна хвиля і який згодом був гільйотинований. І все ж погляд Котляревського на французьку революцію можна правильно зрозуміти, тільки пам'ятаючи про його стійкі демократичні переконання, про численні факти зв'язків з близькими до декабристів колами. Він не міг не співчувати лозунгові французької революції "Свобода, рівність, братерство!"

 

Сі перевернуті в собаки — в українському фольклорі відома легенда про людей-песиголовців, що живуть у якомусь далекому краю і з'їдають кожного, хто до них потрапляє. Певне, ця легенда перейшла в фольклор з багатих на фантастичні елементи перекладних повістей, відомих у нас ще з часів Київської Русі. Так, аж до XVIII ст. включно мала велику популярність "Олександрія". У поході на Індію воїни Олександра Македонського серед інших див зустрічають людей з собачими головами. В деяких варіантах легенди — цілий народ за гріхи перевернутий богом в песиголовців.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The French catchpoles of long ago,
Cut-throats and butchers from dark zones,
Turned into mongrels for a show
To gnaw the stranger's bones.
They yell at bishops, too...
Go for the throat, no matter who.
They fight among themselves all right.
It's so: a sly one is on top,
He cudgels soundly every sop,
And lives just like a parasite.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die alten Lumpen, die Franzosen,
Die Halsabschneider in der Welt,
Wurden in Hunde hier verwandelt,
Um sich an Knochen sattzutun.
Sie schimpfen über die Regierung,
Sie springen jedem an den Hals
Und beißen sich oft gegenseitig;
Wer schlau ist, führt die andern an,
Zeigt einem jeden seine Zähne
Und rupft die Mähne allemal.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Francuzi, ci siępacze sławni,
Rzeźnicy, zbóje bez litości,
Są przemienieni w psy, by sprawnie
Tam obgryzali cudze koście.
Ci na możnego też szczekają,
Za gardło wszystkich w krąg chwytają,
Ze sobą gryźć się także lubią:
Kto z nich chytrzejszy, ten jest starszym,
Za włosy drze, sił ile starczy,
Czuprynę u każdego skubie.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Французы — злые самодуры
На драку и раздор легки;
Теперь они в собачьей шкуре
Грызут чужие мослаки.
Они и на хозяев лают,
За горло всякого хватают,
Грызутся и промеж собой;
Дерут всех за чубы без толку
И хоть кому начешут холку;
У них кто хитрый, тот старшой.

Перевод Веры Потаповой

Французы — щелкуны, вояки,
Головорезы-мясники —
На этом острове собаки:
Чужие гложут мослаки,
Они и на владыку лают,
Всех прочих за кадык хватают.
Промеж собой у них раздор,
И старший младшего по чину
Жестоко треплет за чуприну.
Здесь, каждый на расправу скор.

Перевод Константина Худенского

«Французы — давние злодеи,
Головорезы-мясники —
В собак обернуты Цирцеей,
Грызут чужие маслаки.
Они и на владыку лают,
За горло всякого хватают
И меж собой грызню ведут.
Кто похитрей — те заправляют
И, знай, всем холку наминают,
Чуприну всякому дерут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Francouzi, drábi, hrdlořezi
a pochopové od piky,
ti ve psí kůži tady vězí
a koušou lidem kotníky.
Štěkají i na svého vládce,
do hrdla zakousnou se krátce,
i spolu se to často rve:
ten mazanější straší druhé,
roznáší prašivinu všude
a chochol škube na hlavě.

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Повзуть швейцарці черв'яками,
Голландці квакають в багні,
Чухонці лазять мурав'ями,
Пізнаєш жида там в свині.
Індиком ходить там гишпанець,
Кротом же лазить португалець,
Звірку є шведин вовком там,
Датчанин добре жеребцює,
Ведмедем турчин там танцює;
Побачите, що буде нам".

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 14.

Видання 1809:

рядки 9-10:

Медведем турчин там танцює;
Побачите, що будеть нам

Примітки: IV, 14.

       Частина IV стр. 14.

Голландці квакають в багні — оскільки Голландія розташована на низинах, типовою для неї була болотиста місцевість.

 

Чухонці лазять мурав'ями — в просторіччі чухонцями називали фіннів і взагалі племена карельського походження, які жили поблизу Петербурга.

 

Пізнаєш жида там в свині — слово жид у ті часи та й значно пізніше не сприймалося як лайливе слово чи прозвище євреїв.

 

Гишпанець — іспанець.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Swiss, like worms or vermicelli,
Creep, while the Dutchmen croak in bogs.
The Chukhnas crawl like ants on trellis,
Jews can be seen in hogs.
The Spaniard struts like a turkey-cock,
The Portuguese creeps like a mole amok,
The Swede is like some wolf with glare,
The Dane is like a horny stallion,
The Turk is like a dancing bear-automaton;
Now, you can see what is for us out there."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Schweizer kriechen dort als Würmer,
Holländer quaken laut im Teich,
Die Tschechen wimmeln als Ameisen,
Den Juden findet man im Schwein,
Der Spanier läuft als ein Truthahn,
Der Portugies' als Maulwurf kriecht,
Als Wolf treibt sich herum der Schwede,
Der Däne galoppiert als Pferd,
Als Bär zeigt seinen Tanz der Türke, -
Ihr werdet sehen, was uns blüht!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Szwajcarzy jak robaki pełzną,
Holendrzy w bagnie wciąż kwakają,
W krąg Finów w kształcie mrówek pełno,
A Żyda w świni rozpoznają.
Tam Hiszpan jako indyk żyje,
A Portugalczyk jak kret ryje,
Szwed jako wilk swe życie pędzi,
A Duńczyk dobrze ogieruje,
Jak niedźwiedż Turek tam tańcuje;
Ujrzycie wnet, co z nami będzie".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Ползут швейцарцы червяками,
Голландцы в тине — квак да квак,
Бегут чухонцы муравьями,
Еврей плетется словно хряк,
Шагает индюком испанец,
Кротом крадется португалец,
Швед волком рыщет по лесам,
Датчанин жеребцом гарцует,
Медведем турок там танцует;
Смотрите, то же будет нам".

Перевод Веры Потаповой

Гуляют индюки-испанцы
И португалец — черный крот.
В болоте квакают голландцы,
Не просыхая круглый год.
Стал жеребцом датчанин дюжим,
А турок — мишкой неуклюжим,
Швед — волком, а еврей — хряком.
Швейцарцы ползают червями,
Шныряют финны муравьями.
Какая сласть в житье таком?»

Перевод Константина Худенского

«Голландец квакает в трясине,
Швейцарец ползает червем,
Жида в свинье узнаешь ныне,
Снует чухонец муравьем,
Там ходит индюком испанец,
Кротом зарылся португалец,
Швед волком всюду рыщет там,
Датчанин жеребцом гарцует,
Медведем турок там танцует.
Увидите, что будет нам».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Švýcaři se jak červi plazí,
jak žába kváká Holanďan,
z Čuchonců mravenci jsou nazí,
Žid jako prase zamazán.
Španěl je zaklet do krocana,
krtek je z Portugalce pána,
Švéd musí v lese s vlky výt.
Dán, dobrý hřebec, pána nosí
a medvěd Turek tančit musí —
co teď se bude s námi dít!“

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Біду побачив неминучу,
Троянці всі і пан Еней
Зібралися в одну всі кучу
Подумать о біді своєй,
І миттю тут уговорились,
Щоб всі хрестились і молились,
Щоб тілько острів їм минуть.
Молебень же втяли Еолу,
Щоб вітрам, по його ізволу,
В другий бік повелів дмухнуть.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saw the woe ail right.
All Trojans and he, too,
Assembled to discuss their plight,
To talk about what they should do.
They instantly agreed to pray,
To cross themselves in humble way
And hope that they would skip the isle.
They sent to Aeolus a supplication
To stop the wild winds' devastation,
That he should redirect them for a while.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und seine Trojaner
Erkannten diese Schwierigkeit,
Sie schlossen sich zu einem Haufen
Und grübelten über ihr Los,
Dann kamen sie zu dem Ergebnis:
Sie müssen beten, heiß und fromm,
Daß diese Insel sie umfahren.
So richteten sie ihr Gebet
An Aeolus, daß er die Winde
In andre Richtung blasen läßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nieuniknioną widząc biedę,
I pan Eneasz, i Trojanie
Zebrali wszyscy się jak jeden,
By porozmyślać o swym stanie,
I migiem tu się umówili,
Że będą wszyscy się modlili,
By tylko wyspę tę ominąć.
Wnet msze ucięli do Eola,
By wiatr odwrócił i pozwolił
Spokojnie biednym dalej płynąć.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Пред неминучею бедою
Троянцы все и пан Эней
Собрались тесною гурьбою
Подумать о беде своей.
Потолковав, уговорились,
Чтоб все крестились и молились,
Чтоб только остров миновать.
Потом молебен откатали —
Эола скопом умоляли
Другой сторонкой челны гнать.

Перевод Веры Потаповой

Беда казалась неминучей.
Смутился крепко пан Эней;
И все троянцы сбились кучей —
Подумать о судьбе своей.
Давай креститься и молиться,
Чтоб от напасти удалиться,
В другую сторону махнуть.
Молебен грянули Эолу,
Чтоб ветрам он по произволу
Наискосок велел подуть.

Перевод Константина Худенского

Перед бедою неминучей
Троянцы все и пан Эней
Собрались вместе тесной кучей
Подумать о судьбе своей;
И мигом тут уговорились,
Чтоб все крестились и молились,
Лишь только б остров им минуть.
Молебен оттрубили сразу
Эолу: по его б приказу
Ветра свой обернули путь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

V tom nebezpečí nenadálém
Aeneáš, jeho věrní s ním,
do houfu seběhli se cvalem
podumat nad svým neštěstím.
A dohodli se, co teď dále:
křižovat se a modlit stále,
zápalnou oběť bohům dát,
jen aby Aeol zítra k ránu
dal foukat větrům v jinou stranu,
při životě je zachovat.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еол молебнем вдовольнився
І вітрів зараз одвернув,
Троянський плав перемінився,
Еней буть звірем увильнув.
Ватага вся повеселіла,
Горілка з пляшок булькотіла,
Ніхто ні каплі не пролив;
Потім взялися за весельця
І пригребнули всі од серця,
Мовби Еней по пошті плив.

Примітки: IV, 16.

       Частина IV стр. 16.

Мовби Еней по пошті плив — тобто їхав по поштовому тракту, де на кожній станції міняли коней (на перекладних), їхати на перекладних — найбільш швидкий у давні часи, до появи залізниць, спосіб сполучення. Крім сухопутного поштового сполучення, була також пошта річкова і морська (див. коментар: IV, 59).

Див. також IV, 59.

       Частина IV стр. 59.

І на! через штафет... — тобто в листі, посланому естафетою, через гінців, які передають листа з рук в руки.

 

Перекладні — на державних (казенних) дорогах екіпажі, в які на кожній станції (приблизно через десять — п'ятнадцять кілометрів) впрягали свіжих коней і міняли візника. Плату брали і за кількість прогонів, і за швидкість.

 

То б заплатив на три прогони — тобто оплатити дорожні витрати у потрійному розмірі, щоб на кожній станції обслуговували в першу чергу, давали кращих коней і везли якомога швидше.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

God Aeolus, pleased with the benediction,
Averted the winds from the Trojan fleet,
Which sailed unharmed by any interdiction,
Aeneas would not have to grunt or bleat.
The gang became so cheerful now,
The men drank whiskey and didn't allow
One drop of it to spill.
Then everyone had grabbed his oar
And rowed like never yet before.
Aeneas felt an unimaginable thrill.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dieser empfing das Beten gnädig
Und drehte seine Winde ab;
Nun schwammen besser die Trojaner,
Das Tiersein ward ihnen erspart.
Die ganze Mannschaft wurde fröhlich,
Aus Flaschen gluckste nun der Schnaps,
Keiner verschüttete ein Tröpfchen,
Mit vollem Herzen und gestärkt
Stürzten jetzt alle sich ans Ruder,
Aeneas schwamm mit vollem Schub.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eola msza zadowoliła,
Odwrócił zaraz wiatry szumne,
Żegluga Trojan się zmieniła,
Eneasz niczym zwierzę umknął.
Wataha wnet poweselała,
Gorzałka z flaszek bulgotała,
Nikt żadnej kropli nie pominął;
Za wiosła wzięli się skwapliwie,
Zawiosłowali znów gorliwie,
Eneasz jakby pocztą płynął.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Эол доволен был молебном
И ветры тотчас повернул;
А уж Эней как рад был, бедный,
Что от Цирцеи увильнул!
Повеселела вся ватага,
Горилка булькнула во флягах,
Всяк пил — никто не проливал;
Потом за весла дружно взялись,
Гребли — аж весла прогибались;
Эней, как на почтовых, мчал.

Перевод Веры Потаповой

Эол доволен был молебном
И сразу ветры повернул.
Волом на острове волшебном
Эней не стал — улепетнул.
Уже в руках у всей ватаги
Забулькали бутылки, фляги.
Ни капли не пролив из них,
Горелки досыта хлебнули,
Дружней весельцами гребнули,
Рванули, как на почтовых!

Перевод Константина Худенского

Мольбой Эолу угодили,
Он ветры в сторону шугнул,
Троянцы путь переменили,
Эней от козней увильнул.
Повеселели все в ватаге.
Горилка булькала из фляги —
Никто и капли не пролил.
Потом за весла все схватились,
С охотою грести пустились,
Эней, как на почтовых, плыл.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

I zahnal jinam větry všecky
Aeol, modlitbou smířený,
Aeneáš ušel nebezpečí,
že ve zvíře se promění.
A banda hned se rozjásala,
kořalka z lahví zabublala,
neprolil nikdo kapku z ní;
pak chutě k veslům přiskočili
a veslovali ze vší síly,
jeli jak náš vůz poštovní.

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, по човну похожая,
Роменський тютюнец курив;
На всі чотири разглядая,
Коли б чого не пропустив.
Хваліте, - крикнув, - братця, бога!
Гребіте дужче якомога,
От Тибр перед носом у нас,
Ся річка Зевсом обіщана
І з берегами нам оддана.
Греби! - от закричу шабас!"

Примітки: IV, 17.

       Частина IV стр. 17.

Роменський тютюнець курив — місто Ромни (зараз Сумської області) здавна славилося своїм тютюном.

 

Шабас, шабаш — кінець; тут у значенні: кінець мандрам.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, walking in small strides
Inside the boat, enjoyed his pipe
And looked to all four sides
Lest he miss any small beach stripe.
He yelled: "Thank, brethren, god!
And row and plod,
The Tiber is in front of us!
This river and its banks
Zeus gave to us! Thanks! Thanks!
Keep rowing! Oh, how fabulous!"

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas spaziert auf dem Schiffe,
Rauchend rumänischen Tabak
Und blickt sich um nach allen Seiten,
Damit er ja nichts übersieht.
Dann schreit er: "Lobet Gott, ihr Brüder!
Und rudert jetzt so fest ihr könnt,
Denn Tibris liegt uns vor der Nase!
Und diesen Fluß hat Vater Zeus
Mitsamt den Ufern uns versprochen.
Rudert! Bis ich euch "Ende" sag!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zaś wzdłuż czółna chódził,
Romeński tytoń sobie palił;
Na wszystkie strony wzrokiem wodził,
By nie przegapić czego w dali.
"O bracia, — krzyknął, — chwała Bogu!
Wiosłujcie — wnet się skończy droga,
Przed nami Tyber, słychać żaby,
On przez Zeusa obiecany,
Z brzegami cały nam oddany,
Wiosłujcie! — zaraz krzyknę szabas!"

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

В довольстве полном прохлаждался,
Роменский табачок курил,
На все четыре озирался
И вдруг, подпрыгнув, завопил:
"Ура! Хвалите, братцы, бога!
Шабаш. Окончена дорога.
Пред нами Тибр. Теперь держись!
Речушка эта нам богами
Обещана и с берегами;
А ну, на весла навались!"

Перевод Веры Потаповой

Пока, Эолу повинуясь,
Летел вовсю троянский флот,
Роменским табачком балуясь,
Анхизов сын глядел вперед.
Он гаркнул: «Братцы, шевелитесь!
На весла шибче навалитесь.
Вон Тибр уже маячит наш!
Ведь эта речка с берегами
Нам предназначена богами!
Гребите! — скоро и шабаш».

Перевод Константина Худенского

Эней на челне прохлаждался,
Роменский табачок курил,
На все четыре озирался —
Чего б не прозевать, следил.
Вдруг крикнул: «Господа хвалите!
Что мочи есть, сильней гребите, —
Вот перед носом Тибр у нас.
Та речка Зевсом нам сулена
И с берегами подарена.
Греби! Вот закричу шабаш!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Romenský tabák pokuřuje,
po lodi chodil Aeneáš,
rozhlížel se, co kolem tu je,
aby snad něco nepropás.
„Hej, bratři!“ vzkřikl, “chvalte boha!
Každý ať vesluje jak moha,
Tiberu máme před nosem,
tu řeku země zaslíbené,
i se břehem ji dostaneme,
jen dál, až řeknu — dost, až sem!“

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гребнули раз, два, три, чотири,
Як на! — у берега човни;
Троянці наші чуприндирі
На землю скіць — як там були!
І зараз стали розкладатись,
Копати, строїть, ташоватись,
Мов їм під лагер суд одвів.
Еней кричить: "Моя тут воля,
І кілько оком скинеш поля,
Скрізь геть настрою городів".

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 18.

Примітки: IV, 18.

       Частина IV стр. 18.

Троянці наші чуприндирі — чуприндирі — ті, що носили довгий чуб, оселедці. Були неодмінною прикметою запорізького козацтва. Зникли після ліквідації Запорізької Січі у 1775 р. разом з останніми представниками низового козацтва.

 

Ташоватись, ташуватись — розташовуватися, розміщатися.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They rowed fast: one, two, three, four
And look! The long-haired Jacks
Had brought the boats right to the shore
And jumped onto the beach with bags and sacks.
They started digging, building, settling down,
As if they were in their own town,
As if the court permitted them to build the camp.
Aeneas yelled: "My will is here the law!
This island will be in my mighty paw!
Big cities here will have my stamp."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Eins, zwei, drei, vier, wurde gerudert.
Und sieh! Die Boote sind am Strand!
Unsere wackeren Trojaner
Machten nur Hops, und waren da!
Sie fingen an, sich einzurichten,
Gruben und sägten, bauten auf,
Als ob dies ihre Heimat wäre.
Aeneas ruft: "Es ist mein Reich!
Soweit das Auge reicht, sind Felder,
Hier bau ich Städte, noch und noch!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zawiosłowali razy cztery,
I maszt! — już czółna są u brzegu;
Trojanie, nasze te przechery,
Na ziemię skok i jak wśród swego,
Swobodnie jęli się lokować,
Zawzięcie kopać i budować,
Jak gdyby sąd im dał pod obóz.
Eneasz krzyczy: "Tu ma wola,
I ile wzrokiem ujrzysz pola,
Nawznoszę miast, gdzie się spodoba".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Гребцы разок-другой гребнули,
И глядь — у берега челнок.
Троянцы на землю махнули,
Пошлялись берегом часок;
Потом работа закипела,
Копали, строили, аж пела
Земля от звона топоров.
Эней кричал: "Моя здесь воля,
Куда ни кинешь глазом в поле —
Везде настрою городов".

Перевод Веры Потаповой

Гребнули раз, два, три, четыре...
Челнами врезались в песок.
Мотню по ветру растопыря,
На сушу все троянцы скок.
Давай проворно рыть землицу,
Как будто место под станицу
Им суд отвел без дальних слов.
Эней вскричал: «Моя здесь воля,
И — сколь окину глазом поля —
Везде настрою городов!»

Перевод Константина Худенского

Гребнули раз, два, три, четыре,
И вот — пора пристать челнам.
Спешат чубатые задиры,
На землю скок — как сроду там!
И сразу стали размещаться,
Копать и строить, расселяться —
Отвел как будто землю суд.
Эней кричит: «Моя тут воля,
Сколь глазом ни окинешь поля,
Я городов настрою тут!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak zabrali: ráz, dva, tři, čtyři,
už kyne jim břeh toužený
a člun se rychle k němu blíží
a hop — a už jsou na zemi.
Vynesli všecko, rozložili,
stavěli, kopali a ryli,
zvonily rýče napořád.
Aeneáš křičí: „Má je země
všude, kam až tu dohlédneme —
zde moje města budou stát!“

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Земелька ся була Латинська,
Завзятий цар в ній був Латин;
Старий скупиндя — скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин.
А также всі його підданці
Носили латані галанці,
Дивившись на свого царя;
На гроші там не козиряли,
А в кітьки крашанками грали,
Не візьмеш даром сухаря.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 19.

Видання 1809:

рядок 2:

Завзятий цар в ней був Латин

рядок 6:

Носили подрани галанці

Примітки: IV, 19.

       Частина IV стр. 19.

Троянці прибули на призначене богами місце для заснування Риму в одну з областей Середньої Італії — Лацію, володіння царя Латина, сина бога поля Фавна і німфи Маріки (в Котляревського — Мерика).

 

Носили латані галанці — галанці — штани з голландського сукна, які звичайно носили слуги українського панства, зокрема козачки; вузькі панталони (К.).

 

А в кітьки крашанками грали — йдеться про поширений звичай грати на Великдень у крашанки. Грали навбитки, тобто стукалися крашанками з гострого кінця. Той, чиє яйце лишиться цілим, забирає надбите яйце партнера собі.

 

Гра навбитки — своєрідне мистецтво. Треба було вміти взяти яйце так, щоб удар прийшовся якраз по центру, де шкаралущу найважче розбити, добре стиснути його в руці, але щоб не роздавити, бити з рівною силою з того й другого боку — хто б'є по нерухомій крашанці, має більше шансів виграти. Багато важило уміння вибрати для гри яйце з міцною шкаралущею. Бувало, йшли на хитрощі: робили з обох кінців яйця — гострого і тупого — непомітні проколи голкою, видували білок і жовток, а потім заливали всередину розтоплений віск. Таке яйце звалося вощанкою, його звичайне яйце розбити не могло. Тому грати вощанкою вважали недозволеним прийомом. А взагалі в такій грі в межах правил йшли на всілякі хитрощі, інколи найнесподіваніші.

 

В кітьки — варіація гри крашанками: котити по землі. Оскільки саме вона названа в Котляревського, є підстава вважати, що в ті часи була популярнішою від гри навбитки. Тут цей вислів вжито у значенні: хитрили один перед другим, щоб своє тільки показати і з рук не випустити, а — чуже забрати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The country - Latium its name -
Where Latin was the tsar; though affluent,
He was a miser with no shame,
A Cain, who trembled for each cent.
His subjects, miserable wretches,
Were wearing pants with patches upon patches,
While following in footsteps of their manager,
They did not trump in cash, those yeggs,
But played with colored Easter eggs,
Such niggards they all were.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Stückchen Landes war lateinisch,
König Latinus herrschte hier.
Er war, wie Kain, ein alter Geizhals,
Zitternd um jedes Stück Altin.
So waren auch die Untertanen,
Trugen zerlumpte Kleider nur,
Um ihren König nachzuahmen.
Für Geld hatten sie kein Gefühl
Und würfelten um bunte Eier, -
Völlig umsonst gibt es kein Brot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A ziemia była to latyńska,
Żył król Latynus tam zawzięty;
Ten stary skąpiec skurwysyński
Jak Kain za grosz drżał przeklęty.
Poddani w kraju jego znanym
Nosili spodnie połatane,
Wzorując się na królu starym;
I na pieniądze tam nie grali,
Lecz pisankami się stukali,
Nie weźmiesz darmo i suchara.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Земля, куда Эней причалил,
Звалась Латинской. Царь Латин
Был жмот, каких в тот век не знали,
Дрожал, как Каин, за алтын.
В царя и подданные были:
В штанах заплатанных ходили,
Не тратили ни гроша зря;
На деньги в карты не играли,
Вовеки даром не давали
Друг дружке даже сухаря.

Перевод Веры Потаповой

А между тем царем Латином
Был крепок сей латинский край.
Как Каин, трясся над алтыном
Заядлый этот скупердяй,
Чьи подданные — голодранцы —
Носили рваные «голландцы»,
Точь-в-точь как их сквалыжный царь.
На деньги там не козыряли,
А только писанки катали,
И черствый прятали сухарь.

Перевод Константина Худенского

Латинской та была землица,
Царем в ней дошлый был Латин:
Скупец, чужим охоч живиться,
Дрожал, как Каин, за алтын.
Такие ж подданные были:
В портах залатанных ходили,
Примеру следуя царя.
Там деньги в карты не мотали,
А в китьки писанки катали,
Не подадут и сухаря.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latinská byla zem i řeka,
car Latin vlád tam v onen Čas;
jak čert na hříšnou duší čeká,
ten skrblík na groš jen se třás.
A po příkladu svého krále
poddaní chodili tam stále
jen v zašívaných kalhotách;
groš v kartách prohrát neuměli,
jen kraslicemi kutáleli
a lakomí byli až strach.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин сей, хоть не дуже близько,
А все олимпським був рідня,
Не кланявся нікому низько,
Для його все була бридня.
Мерика, кажуть, його мати,
До Фавна стала учащати
Та і Латина добула.
Латин дочку мав чепуруху,
Проворну, гарну і моргуху,
Одна у нього і була.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 20.

Видання 1809:

рядок 10:

Одна у його і була

Примітки: IV, 20.

       Частина IV стр. 20.

Фавн (у римлян) — бог лісів, полів і лук, покровитель стад і пастухів.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

This Latin wasn't a close relation
To the Olympians, but, anyway, a kin.
He would not bow to them in adoration,
Which would be as repugnant as a sin.
They say that Faun was often seen
With Merica, his mother, in the green
Outdoors, where she conceived her son.
He, Latin, had an only daughter, a coquette,
As gorgeous as a violet,
Whose skill and charm couldn't be outdone.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nur ganz entfernt war der Latinus
Mit den Olympischen verwandt,
Vor niemand machte er Verbeugung,
Für ihn war alles Niedertracht.
Merika - sagt man - seine Mutter
Besuchte öfter mal den Faun
Und so bekam sie den Latinus.
Latinus selbst hatte ein Kind,
Eine gar wunderschone Tochter,
Schlank an Gestalt, gewandt und flink.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus ów się mocno ciskał, —
Był olimpijskich bogów krewnym,
Nie kłaniał się nikomu nisko,
Pogardzał wszystkim siebie pewny.
Marika, mówią, jego matka
Do fauna biegła też nierzadko,
Więc Latynusa urodziła.
Latynus córkę miał strojnisię,
Ruchliwą, ładną zalotnisię,
I jedynaczką ona była.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латин считал родней своею
Богов олимпских. Посему
Не гнул ни перед кем он шеи,
Все было трын-трава ему.
Когда-то мать его, Мерика,
Влюбилась в Фавна, да, гляди-ка,
Латина с ним и прижила.
Жил царь Латин, не зная лиха,
Имел он дочку щеголиху.
Вот впрямь уж девка всем взяла!

Перевод Веры Потаповой

Богам родня — хоть не из близких —
Был царь Латин, а потому
Занесся и поклонов низких
Не расточал он никому.
Мерика, мать его, исправно
Когда-то навещала Фавна,
Затем Латина родила.
Имел он доченьку — воструху,
Красотку, модницу, моргуху.
Одна лишь у царя была.

Перевод Константина Худенского

Хоть дальней, все ж родней Латину
Олимпский доводился сонм.
Ни перед кем не гнул царь спину,
Ему все было нипочем.
Мерику, мать его, болтали,
Частенько с Фавном примечали,
С ним и Латина прижила.
Имел он дочку хлопотунью,
Красу, плутовку, щебетунью —
Единой у него росла.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latin se hlásil k Olympanům
co příbuzný, byť vzdálený,
on neklaněl se žádným pánům
a kašlal na své sousedy.
Merika, sličná jeho máti,
začla si s Faunem jednou hráti,
až měla synka Latina.
Latin měl dcerku parádnici,
svižnou a zdobnou, pěkných lící,
dceř byla jeho jediná.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом;
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода;
Хоть хто на неї ненароком
Закине молодецьким оком,
То так її і вподоба.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 21.

Примітки: IV, 21.

       Частина IV стр. 21.

Дочка була зальотна птиця — тут у значенні: незвичайна, виняткових достоїнств.

 

В образі Лависі змальований народний ідеал дівчини. Першими названі найголовніші з народного погляду достоїнства: чепуруха, проворна, тобто роботяща, а вже потім — гарна. Далі йде повніше змалювання зовнішності і вдачі. Бурлескне обігрування тут відсутнє зовсім. Лавися в 21 — 22-й строфах дуже нагадує Наталку Полтавку з однойменної п'єси І. Котляревського.

 

Приступна, добра, не спесива — порівняй у п'єсі "Наталка Полтавка":

 

Ой, я дівчина Полтавка,
А зовуть мене Наталка:
Дівка проста, не красива,
З добрим серцем, не спесива.

 

Порівняй також з образом української молодиці Дідони (І, 21):

 

тім городі жила Дидона,
А город звався Карфаген,
Розумна пані і моторна,
Для неї трохи сих імен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка — що була вдова;
По городу тогді гуляла,
Коли троянців повстрічала.
Такі сказала їм слова:"

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The daughter was a flirting bird
From every side and all around,
So rosy-cheeked. One never heard
Her steps, she barely touched the ground.
Fine looking, well endowed and tall,
Good-natured and polite to all,
She was with graces so enriched;
Whoever had a chance
To see her radiance,
He was attracted and bewitched.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Tochter war ein feiner Vogel,
Vorne und hinten, überall,
Rotbackig und frisch wie ein Apfel,
Immer stolzierend wie ein Pfau.
Der Körper schlank und gutgewachsen,
Nicht stolz, stets ansprechbar und gut,
An Jahren jung, geschickt und wendig;
Wenn einer sie zufällig sieht
Und einen Männerblick ihr spendet,
Findet Gefallen gleich an ihr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Córeczka wdzięczną więc dziewuszką
Już z tyłu, z przodu, zewsząd była;
Czerwona, świeża jak jabłuszko,
Jak paw pyszniła się, chodziła.
Dorodna, rosła i piękniutka,
Przystępną, dobra i skromniutka,
Ruchliwa, giętka, zwinna, młoda;
I kto junackim okiem na nią
Przypadkiem rzuci, wryty stanie,
Tak upodoba jej urodę.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Кругом — и спереди и сзади —
Как яблочко свежа была,
Ходила — точно на параде,
Походка павья, грудь бела;
Росла, дородна, не спесива,
Вертлява, молода, красива,
Гибка, востра, как лезвие;
Кто ни окинет ненароком
Девчонку молодецким оком —
Тот разом втюрится в нее.

Перевод Веры Потаповой

Залетная такая птичка!
Всего в пропорции у ней:
Осанкой — пава; круглоличка,
Румянец — яблочка красней;
Стройна, дородна и красива,
Добра, спокойна, не спесива,
Гибка, проворна, молода.
Кто на нее хоть ненароком
Посмотрит молодецким оком,
Тот сразу влюбится — беда!

Перевод Константина Худенского

Игривой пташкой дочь глядела,
Что сзади, спереди, кругом;
Свежа, как яблочко, алела,
Ходила павою, шажком,
Статна, дородна и красива,
Добра, доступна, не спесива,
Гибка, вертлява и юна.
Коль кто ее хоть ненароком
Окинет молодецким оком,
Всем по сердцу была она.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Líbivá, jako malovaná,
se stran i zpředu, zezadu,
a svěží jako višně planá,
honila jenom parádu.
Urostlá, pěkná byla panna,
přístupná, nijak nafoukaná,
štíhlá a pružná, jak má být.
Kdo uvidí ji znenadání,
junáckým okem mrkne na ni,
tomu se musí zalíbit.

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Така дівча — кусочок ласий,
Заслинишся, як глянеш раз;
Що ваші гречеські ковбаси!
Що ваш первак грушевий квас!
Завійниця од неї вхопить,
На голову насяде хлопіт;
А може, тьохне і не там.
Поставить рогом ясні очі,
Що не доспиш петрівськой ночі;
Те по собі я знаю сам.

Highslide JS
М. Левицький. Частина IV, строфа 22.

Примітки: IV, 22.

       Частина IV стр. 22.

Що ваші гречеські ковбаси! — йдеться про ковбаси, що їх виготовляли греки, які жили колоніями на Україні. Особливо відома була колонія в Ніжині, в добу Котляревського вона ще зберігала етнічну відокремленість. Грецькі ковбаси не круглі, а плескуваті, виготовлялися особливим способом. Від греків українці перейняли вміння коптити ковбаси.

 

Що ваш первак грушевий квас! — квас, на виготовлення якого йшли груші дички.

 

Завійниця од неї вхопить — завійниця — гострий, пекучий біль у животі.

 

Що не доспиш петрівськой ночі — Петрівка — середина літа, коли ночі найкоротші. Тягнулася Петрівка з дев'ятого тижня після пасхи до 29 червня (за ст. ст.).

 

Те по собі я знаю сам — єдине місце в поемі, де І. Котляревський прямо говорить про своє особисте, інтимне. В молоді роки він був дуже закоханий у дівчину, але одружитися з нею не зміг. Так і прожив усе життя неодруженим.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A girl like this, - a savory tid-bit!
On seeing her, you start to slaver.
Your fat Greek sausages aren't fit
For food. Your pear kvass has no flavour.
It'll give sharp pain inside your belly,
A trouble for your head, and smelly;
It might not be there on demand,
And your eyes will be horny,
Your sleep disturbed and your bed thorny,
I know it well, firsthand.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Mädchen ist ein Leckerbissen,
Du schluckst, sobald du sie erblickst:
Was ist schon eure Wurst dagegen,
Was ist schon euer Birnensaft!
Ein Schwindel könnte dich ergreifen,
Sorgen befallen deinen Kopf,
Dein Herz wird klopfen zum Zerspringen,
Trübe, verschwommen wird dein Blick
Und du kannst in der Nacht nicht schlafen, -
Solche Erfahrung hab ich auch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Takowe dziewczę — kąsek łasy,
Gdy raz choć spojrzysz, puścisz ślinę;
Co wasze greckie tu kiełbasy!
Co kwas gruszkowy, miód lub wino!
Gorączka od niej chwyci snadnie;
Na głowę tylko kłopot spadnie;
A może stuknie nie tam nawet.
Ustawi na cię jasne oczy,
Nie dośpisz już Piotrowej nocy;
Po sobie znam też takie sprawy.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Пускали слюни лоботрясы
На этот лакомый кусок;
Что перед ней кныши, колбасы
Или там грушевый квасок.
С ней мигом головы решишься
И брюхом смертно затомишься;
Забудешь разом о гульбе;
На лоб повылезают очи,
Спокойно не поспишь ни ночи;
Я это знаю по себе.

Перевод Веры Потаповой

Скажу я, не жалея красок,
Девица — лакомый кусок!
Смачнее греческих колбасок,
Вкусней, чем грушевый квасок.
Взглянул — и в голове забота,
В желудке — резь, в костях — ломота...
Не пожелаешь и врагу!
Остолбенеют ясны очи.
И не доспишь петровской ночи.
Я по себе судить могу.

Перевод Константина Худенского

Кусочек лаком — глянешь часом,
Так губы облизнешь не раз;
Куда там греческим колбасам!
Что ваш первач грушевый квас!
Живот заноет, как от рези,
Забота в голову полезет,
А может екнуть и не там;
И так начнешь таращить очи,
Что не доспишь в петровки ночи;
Я по себе то знаю сам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

AŽ sbíhají se v ústech sliny,
jak tohle sousto uhlídáš —
a hned si děláš laskominy...
Co kvas a řecký salám váš!
Jak zakoukáš se trošku na ni,
v útrobách cítíš ujímání,
a co je s tebou, nevíš sám.
Když zakroutí po tobě oči,
je s tebou zle, už nespíš v noci —
to všecko za sebou už mám!

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сусідні хлопці женихались
На гарну дівчину таку,
І сватать деякі питались,
Які хотіли, щоб смаку
В Латиновій дочці добиться,
Царя приданим поживиться,
Геть, геть — і царство за чуб взять.
Но ненечка її Амата
В душі своїй була строката,
Не всякий їй любився зять.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 23.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 23.

Видання 1809:

рядок 1:

Сосідні хлопці женихались

рядок 9:

В душі своєй була строката

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Some next-door fellows chose
To woo that gorgeous lass,
And some were ready to propose
To wed the girl of that high class.
They also planned to get
The realm with that coquette.
There was someone who saw
Things differently. Her strict mother
Told those crude fellows not to bother.
She knew who would become her son-in-law.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Nachbarprinzen kreisten ständig
Um diese wunderschöne Maid,
Manch einer, der an Heirat dachte,
War unentwegt darum bemüht,
Der Tochter Latins zu gefallen
Und nicht zuletzt des Königs Gunst
Und auch sein Reich mit zu gewinnen.
Die Mutter, die Amata hieß,
War äußerst streng in ihrem Wesen, -
Nicht jeder Freier war ihr recht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z sąsiedztwa chłopcy szli w zaloty
Do ładnej, słynnej panny owej,
Niektórzy mieli też ochotę
Ją swatać, żeby posmakować
Wnet w Latynusa córce ładnie,
Posagiem króla też zawładnąć,
A tam — królestwo sobie zdobyć.
Lecz matuleńka jej Amata
Charakter miała zbyt rogaty,
Nie każdy zięć jej się podobał.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Давно соседи женихались,
Ночами не спалось иным,
Дивчину высватать пытались,
Притом смекали: как бы им
И ласки от нее добиться,
Да и приданым поживиться,
А там и трон к рукам прибрать.
Но мать Лавинии Амата
Была на сговор туговата:
Не всякий зять ей был под стать.

Перевод Веры Потаповой

Подбиться к девушке пригожей
Пытались уж не первый год.
С Латином породниться тоже
Соседним хлопцам был расчет:
Заполучить не только дочку —
В придачу к сладкому кусочку
Со временем и царство взять.
Но маменька ее, Амата,
Была причудами богата.
Годился ей не всякий зять.

Перевод Константина Худенского

Окрест все молодцы вздыхали
По красной девице такой;
Иные сватов засылали,
Позарившись живой рукой
С Латина дочерью слюбиться,
Приданым царским поживиться,
А там и трон к рукам прибрать.
Но матушка ее Амата
Была на норов крутовата;
Не всякий был угоден зять.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Že byla děvče jako kvítí,
ženichů měla habaděj,
každý by si ji hned chtěl vzíti,
vždyť věru bylo by mu hej:
kdyby se jí v něm zalíbilo,
to by se s carským věnem žilo,
i na trůn by si potom sed.
Maminka Amata však byla
dost vybíravá, vrtošivá
a vhod jí nebyl každý zeť.

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Один був Турн, царьок нешпетний,
З Латином у сусідстві жив,
Дочці і матері прикметний,
І батько дуже з ним дружив.
Не в шутку молодець був жвавий,
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало,
Куди не кинь, був Турн царьок.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 24.

Видання 1809:

рядок 8:

І віська мав свого чимало

рядок 10:

Куда ні кинь, був Турн царьок

Примітки: IV, 24.

       Частина IV стр. 24.

Один був Турн, царьок нешпетний — нешпетний (пол.) — непоганий. У Вергілія Турн — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There was a certain little tsar
In Latin's neighbourhood.
The ladies thought he was by far
The noblest man, so eminent and good.
The father liked the boy,
Because it was a joy
To be with him. That fat and tall
And agile, curly-headed lad
Had gold, as he was said,
An army, too; a young tsar, after all.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nachbarreich regierte Turnus,
Er war ein König nach Geschmack,
Tochter und Mutter zeigten Neigung
Und auch der Vater war sein Freund.
Er war ein feiner Kerl, war stattlich,
Breitschultrig, groß, mit krausem Haar,
Rundherum glatt wie eine Gurke;
Ihm unterstand ein großes Heer
Und auch Geld klingelte im Beutel, -
Echt König Turnus, wo man schaut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Był Turnus tam, król młody, zgrabny,
Żył z Latynusem po sąsiedzku,
Dla córki z matką dość powabny,
A ojciec lubił go od dziecka.
Był młodzian nie na żarty żwawy,
Wysoki, tłusty, kędzierzawy
I obtoczony jak ogórek;
Miał swego wojska już niemało,
Pieniędzy sporo też brzęczało
I jak nie spojrzeć, był figurą.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Лишь Турн-царек один средь прочих —
С Латином он в соседстве жил —
Был люб и матери и дочке,
Да и отец с ним век дружил.
Он был и впрямь детина бравый —
Высокий, толстый, кучерявый;
В делах — не промах, парень жох;
И войска он имел немало,
В карманах золото бренчало,
Куда ни кинь — жених не плох.

Перевод Веры Потаповой

А некий Турн, царек, заметьте,
С Латином по соседству жил.
У дочки с матерью — в предмете,
К тому же и с отцом дружил.
Детина был на редкость бравый,
Высокий, толстый, кучерявый,
Обточенный, как огурец.
И войска он имел немало,
И серебро в мошне бренчало.
Куда ни кинь — был молодец.

Перевод Константина Худенского

Один был Турн-царек приметен,
С Латином он в соседстве жил,
Был дочкой с матерью привечен,
И батька сильно с ним дружил.
Не в шутку молодец был бравый —
Высокий, полный, кучерявый —
Свеж, как огурчик, паренек.
И войска он имел немало,
Кой-что и в кошельке бренчало,
Куда ни кинь был Турн-царек.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned přes pole tam Turnus sídlil,
ač car, přec nebyl šereda,
matce i dcerušce se líbil,
s otcem žil v dobrém, jak se zdá,
čilý a hbitý, junák pravý,
vysoký, tlustý, kučeravý,
kulatý jako melounek.
Dost vojska měl co řádný vládce
a groše zvonily mu v kapse,
nu, každým coulem byl to rek.

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пан Турн щось дуже підсипався
Царя Латина до дочки,
Як з нею був, то виправлявся
І піднімавсь на каблучки.
Латин, дочка, стара Амата
Щодень від Турна ждали свата,
Уже нашили рушників
І всяких всячин напридбали,
Які на сватанні давали,
Все сподівались старостів.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 25.

Видання 1809:

рядок 6:

Щодень од Турна ждали свата

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That princeling Turn paid much attention
To Latin's daughter. Every day
When he was with her, he would mention
How beautiful she was, a true bouquet.
The parents and their anxious charmer
Awaited their remarkable disarmer
With all the necessary towels
And many other things,
Important for such happenings,
They all had irritated bowels.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Herr Turnus machte immer öfter
Dem Töchterchen Latins den Hof;
Er reckte sich in ihrer Nähe
Und hob sich auf dem Absatz hoch.
Latin, Amata und die Tochter
Hofften, daß er sich bald erklärt,
Handtücher waren vorbereitet,
Gar viele Sachen angeschafft,
Um sie dem Hochzeiter zu reichen, -
Täglich erhofften sie Besuch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pan Turnus rwał się wyjątkowo
Do córki króla Latynusa,
Gdy z nią był, stale się prostował,
Na palcach chodził ten chytrusek.
Latynus, córka i Amata
Oczekiwali odeń swata,
Ręczniki już powyszywali,
Kupili rzeczy do dawania
Zwyczajem znanym przy swataniu,
Starostów wciąż się spodziewali.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Пан Турн давненько собирался
Латина дочку подцепить;
Пред нею на носки вздымался,
Старался плечи распрямить.
Лавиния, Латин, Амата
Что день от Турна ждали свата.
Уже нашили рушников,
Понакупили всякой снеди,
Чтобы приняться, как соседи,
За сватовство без лишних слов.

Перевод Веры Потаповой

Пан Турн, однако, подсыпался
К Латина дочке всё сильней.
На каблучки приподнимался
И выправлялся перед ней.
Латин, царевна и Амата
От пана Турна ждали свата:
Уже нашили рушников
И мелочей любого рода
Для свадебного обихода,
Как водится спокон веков.

Перевод Константина Худенского

Пан Турн уж больно подольщался
И перед дочкой лебезил;
Коль с нею был, то выпрямлялся.
На цыпочках вокруг ходил.
Латин и дочь, и мать Амата
Что день от Турна ждали свата
И рушники уж припасли,
И всякой всячины достали,
Какую в сватанье давали.
Все ждали, сваты чтоб пришли.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pan Turnus, rek nad všecky reky,
k dědičce měl se, jak by ne;
stavěl se před ní na kramfleky
a lichotil se k rodině.
Latin, Amata, dcera taky
čekali jeho starosvaty,
výbavu šili, sháněli,
co nejvíc aby dceři dali;
svatební šátky uchystali
snad už na příští neděli.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли чого в руках не маєш,
То не хвалися, що твоє;
Що буде, ти того не знаєш,
Утратиш, може, і своє.
Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду,
Бо щоб не насмішив людей.
І перше в волок подивися,
Тогді і рибою хвалися;
Бо будеш йолоп, дуралей.

Примітки: IV, 26.

       Частина IV стр. 26.

Вся строфа побудована на прислів'ях одного змісту: "Не кажи "гоп!", поки не перескочиш". Одна житейська мудрість, вивірена досвідом поколінь, подається ніби під різними кутами зору, варіюється — з якого боку не глянь, а правда таки лишається правдою. Придивившись ближче, можна вгадати в складі строфи кілька прислів'їв безсумнівно народного походження: "Ніхто не знає, що його чекає", "Не розгледівши броду, не лізь у воду", "Поспішиш —  людей насмішиш", "Коли чого в руках не маєш, то не хвалися, що твоє", "Перше в волок подивися, тоді і рибою хвалися". Однак з прислів'ями та приказками в "Енеїді" справа стоїть так, як з піснями в "Наталці Полтавці", — в ряді випадків не можна певно сказати, де пісня народна, а де — автора п'єси.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you don't have yet in your hands
The things that don't belong to you,
Don't brag. The destiny oft countermands
And you loose your possessions, too.
Don't get into the stream unless
You know the ford, wise elders stress.
Lest people laugh at you, my chum,
Look first into the net,
If there is fish inside. Do not forget,
Or they will call you idiot and dumb.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hältst du nicht etwas in den Händen,
Prahle nicht, daß es dir gehört,
Was kommt, das kannst du gar nicht wissen,
Und dann entgleitet dir der Rest.
Man sagt - kennst du noch nicht das Ufer,
Steig in das Wasser nicht hinein,
Um dann nicht zum Gespött zu werden;
Schau dir den Fisch im Netz erst an,
Bevor du anfängst groß zu prahlen,
Sonst stehst als Trottel du am End.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy czegoś w ręku nie masz, człeku,
To nie chwal się, że to jest twoje,
Bo nie wiesz, co się jeszcze czeka,
Utracisz, może, nawet swoje.
Jak mówią, nie sprawdziwszy brodu,
Też co tchu nie właź ty do wody,
Byś nie rozśmieszył tylko ludzi,
I ryb też przed niewodem nie łap;
Bo wszyscy ten wykryją nieład,
Już będziesz jełop, głupi nudziarz.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но — ах! — чего не взял руками,
О том не говори: "мое";
Нельзя узнать, что будет с нами,
Утратить можешь и свое.
Как говорят, не зная броду,
Не суйся лучше первым в воду,
Чтоб вдруг не насмешить людей;
Не будь оплошным рыболовом,
Что хвастает своим уловом,
Не осмотрев еще сетей.

Перевод Веры Потаповой

Чего руками не ухватишь,
Того не называй своим.
Кто знает? Может быть, утратишь
И то, что было впрямь твоим.
Не испытав заране броду,
Не суйся опрометью в воду,
Иначе насмешишь людей.
А если в сети не заглянешь
И похваляться рыбкой станешь —
Ты, скажут, круглый дуралей!

Перевод Константина Худенского

Коль не схватил чего руками,
Не похваляйся, что твое;
Что ждет, того не знаем сами —
Утратишь, может, и свое.
Как говорят, не зная броду,
Не суйся опрометью в воду,
А то пересмешишь людей.
Сперва на невод оглянися,
А после рыбкой похвалися
Иль будешь олух, дуралей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Co nemáš v hrsti, není jisté,
nechlub se, že už je to tvé;
vždyť netušíš, co bude příště,
možná, že přijdeš o svoje.
Nevíš-li, kde jsou v řece brody,
nelez tam první do té vody,
sic budeš lidem pro smích jen.
Nejdřív se koukni, co máš v síti,
a pak se chlub, co ryb jsi chytil,
sic budeš hloupým ťulpasem.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як пахло сватанням в Латина
І ждали тілько четверга,
Аж тут Анхизова дитина
Припленталась на берега
Зо всім своїм троянським плем'ям.
Еней не марно тратив врем'я,
По-молодецьку закурив:
Горілку, пиво, мед і брагу
Поставивши перед ватагу,
Для збору в труби засурмив.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 27.

Видання 1809:

рядок 1:

Як пахло сватаннєм в Латина

Примітки: IV, 27.

       Частина IV стр. 27.

І ждали тілько четверга — тобто чекати слушного дня для такої важливої справи, як сватання. Такими днями вважали вівторок, четвер, суботу. Понеділок, середа, п'ятниця — важкі дні. Олександр Потебня, згадуючи пісню "Я в середу родилася, горе мені, горе", пише: "...Але четвер, здається, легкий день: "Не тепер, так в четвер"; в багатьох місцях сватання починають в четвер або в суботу" (Потебня А. А. О доле и сродньїх с нею существах. — Харьков, 1914. — С. 193.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Exactly when the Latins' preparations
For their girl's wedding were complete,
Aeneas, after many tribulations,
Brought to the shore his fleet.
Aeneas did not shirk,
But promptly went to work:
He trumpeted to call
His men to come
To see not only flasks of rum,
But many other sorts of alcohol.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon roch's nach Hochzeit bei Latinus
Und auch der Donnerstag war nah,
Da wurde das Kind von Anchises
Ans Ufer Latiums gebracht
Samt den trojanischen Gefährten.
Aeneas verlor keine Zeit,
Zündete an sich seine Pfeife,
Ließ Bier, die Braha, Met und Schnaps
An seine Mannschaft erst verteilen,
Danach ließ blasen in das Horn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy pachło w Lacjum swataniem,
Oczekiwano tylko czwartku,
Syn Anchizesa niespodzianie
Przyplątał się ku brzegom wartko
Z trojańską całą swoją bracią.
Eneasz czasu tu nie tracił
I zuchowato wręcz przypalił:
Gorzałkę, piwo, miód i brahę
Wnet postawiwszy przed watahą,
Zatrąbił zbiórkę przewspaniale.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Уж пахло свадьбой у Латина,
И ждали только четверга,
Но тут Анхизова вдруг сына
Судьба пригнала к берегам.
Эней, не тратя даром время
И сбросив с плеч заботы бремя,
Решил на славу погулять;
Поставил мед, горилку, брагу,
Чтоб напоить свою ватагу,
Всех на лужок велел сзывать.

Перевод Веры Потаповой

Все ждали сватов у Латина
Никак не позже четверга.
А тут Анхизов сиротина
Приплелся вдруг на берега,
С собой привел троянцев племя,
Не стал напрасно тратить время,
По-молодецки закрутил:
Горелки, пива, меду, браги
Он выставил своей ватаге.
И сбор немедля затрубил.

Перевод Константина Худенского

Уж пахло свадьбой у Латина,
И ждали только четверга,
Да вдруг принес Анхиза сына
Черт прямо к ним на берега
И с ним его троянцев племя.
Эней, не тратя даром время,
По-молодецки загулял:
Горилки, пива, меду, браги
Наставил для своей ватаги.
Для сбора в трубы заиграл.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Už svatbou všude zavánělo,
čekali jenom na čtvrtek,
jenže to jinak skončit mělo:
přitáh Anchisův synáček
i se svým doprovodem čilým.
Že nechtěl tratit ani chvíli,
hned po junácku rozkázal:
vyvalit bečky s medovinou,
s kořalkou, pivem — každou jinou,
a v hlásné trouby troubit dal.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянство, знаєш, все голодне
Сипнуло ристю на той клик;
Як галич в врем'я непогодне,
Всі підняли великий крик.
Сивушки зараз ковтонули
По ківшику, і не здригнули,
І докосились до потрав.
Все військо добре убирало,
Аж поза ухами лящало,
Один перед другим хватав.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 28.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 28.

Видання 1809:

рядок 2:

Сипнуло риссю на той клик

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The men with horsey appetite
Responded promptly to that yell
And like crows ready for a bite,
They hollered raising hell.
They had some whiskey for a start,
Which was commendable for the heart,
They gulped down food,
Which was their way to eat
All kinds meat,
Boiled, fried and stewed.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da die Trojaner ausgehungert,
Folgten sie kopflos seinem Ruf,
Wie Dohlen an Gewittertagen
Fingen sie laut zu schreien an.
Zunächst nahm jeder zum Erwärmen
Einen recht tiefen Zug vom Schnaps,
Dann stürzten sie sich auf die Speisen.
Die Krieger packten kräftig zu,
Daß man ringsum nur Schmatzen hörte,
Und jeder drängte sich nach vorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojańskie plemię, całe głodne,
Sypnęło kłusem na ten sygnał;
Jak wrony w czasie niepogodnym,
Z radosnym krzykiem każdy przygnał,
Siwuszki zaraz tu łyknęli
Po szklance, ani nawet drgnęli,
Dorwali się do potraw z biegu.
I całe wojsko tak zmiatało,
Że za uszami aż trzeszczało,
Chapali jeden przez drugiego.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, позабыв невзгоды,
Сбежались тотчас же на зов,
Подобно галкам в непогоду,
Крича на сотни голосов.
Затем сивушки отхлебнули,
Медку во ковшичку глотнули,
А там, понавалясь на снедь,
За обе щеки уплетали,
Что ни попало в рот совали,
Аж страшно было поглядеть.

Перевод Веры Потаповой

Голодное троянство с ходу
Посыпало на сей кутеж,
И, словно галки в непогоду,
Ужасный подняли галдеж.
Сивушки сгоряча глотнули
По склянице — и не моргнули.
Пустились яства убирать,
А запивали всё ковшами;
Трещало даже за ушами —
Так лихо уплетала рать.

Перевод Константина Худенского

Троянцы, знаешь, люд голодный.
Сбежались все на клич рысцой,
Как галки в осени холодной,
Кричали громко, вразнобой;
Сивушки наперед хлебнули —
Не вздрогнув, по ковшу сглотнули,
На снедь накинулись потом:
Подряд что было уплетали,
За обе щеки уминали,
Дружок хватал перед дружком.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Trojané jako velká voda
spustili halas veliký
jak kavky, když je nepohoda:
byli by jedli hřebíky.
Hned kořaličku čepovali,
ba ani pak si nezadali,
když seděli u plných mis;
rukama jedli nemytýma,
až lupalo jim za ušima,
a druh přes druha křičel: „Bis“

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вбирали січену капусту,
Шатковану, і огірки
(Хоть се було в час м'ясопусту),
Хрін з квасом, редьку, буряки;
Рябка, тетерю, саламаху
Як не було — поїли з маху
І всі строщили сухарі,
Що не було, все поз'їдали,
Горілку всю повипивали,
Як на вечері косарі.

Примітки: IV, 29.

       Частина IV стр. 29.

Капуста шаткована — на відміну від січеної звичайним ножем, ріжеться на тонкі довгі смужки спеціально для цього пристосованим ножем.

 

М'ясопуст — дні, коли за приписами церкви дозволялося їсти м'ясо. Троянці, поки добралися до царства Латина, настільки вибилися із запасів, що мусили тамувати голод немудрими та малопоживними пісними наїдками, поширеними серед посполитих — бідняків та козацької сіроми. Серед цих наїдків:

 

Рябко — страва з гречаного борошна і пшона, в назві вгадується іронічний підтекст — для Рябка, мовляв.

 

Тетеря — страва з розведеного борошна або товчених сухарів.

 

Саламаха — страва з рідкого гречаного тіста, в піст на олії, а то й просто не засмажена. В складеному Миколою Гоголем словничку до "Енеїди" Котляревського читаємо: "Саламаха — борошно житнє або пшеничне, киплячою водою розведене з додаванням солі і варене доти, поки увариться подібно до густого киселю" (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. — М., 1952. — Т. 9. — С. 499).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They ate white cabbage, thinly sliced,
Cucumbers, radishes, green peas,
Horseradish with roast and red beets all diced,
Green peppers, onions and cheese.
A dish from fruit and flour
They were too eager to devour.
They finished all the crackers,
Ate up whate'er was there.
Drank out what was yet anywhere,
Like famished young bushwhackers.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie aßen eingemachte Gurken
Und Sauerkraut ganz fein zerhackt,
Ein Festmahl wurde angeboten,
Obgleich gerade Fastenzeit -
Mit Fisch und Auerhahn, gebraten,
Bete und Meerrettich mit Kwas,
Auch Zwieback wurde aufgetragen,
Nichts von den Resten blieb zurück.
Der Schnaps war restlos ausgetrunken,
Wie Mäher gingen sie zu Werk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wcinali rżniętą tam kapustę
Lub szatkowaną i ogórki
(Choć była pora mięsopustu),
Buraczki, chrzan; kwas lał się ciurkiem;
Wodzianka, kasza, sałamacha
Zniknęły — zjedli je z rozmachem,
Suchary zmietli bez rozważań,
Co tylko było, pozjadali,
Gorzałkę też powypijali,
Jak na kolację kosiarze.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Жевали кислую капусту,
Огурчики, потом грибки
(Как раз тот день был мясопустным),
Хрен с квасом, редьку, бураки,
Окрошку, киселя немало —
Всё съели, как и не бывало.
Схарчили даже сухари,
Горилочку со дна слизали,
Что было — все как есть прибрали,
Как за вечерей косари.

Перевод Веры Потаповой

Хрен с квасом, редьку и капусту
Шинкованную, огурцы,
Хоть было в пору мясопуста,
Умяли наши удальцы.
Не стало тюри, саламаты,
И пшенник уписали хваты,
До крошки сгрызли сухари,
Убрали дочиста съестное,
До капли выдули хмельное,
Как на вечере косари.

Перевод Константина Худенского

Жевали кислую капусту
И огурцы, и хрен с кваском
(То время было мясопуста),
И редьку ели с бураком.
Саранки, тюрю, саламаху,
Как не было — умяли с маху,
И все изгрызли сухари.
Что только ни было, прибрали,
Горилку всю повыпивали,
Как за вечерей косари.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Snědli i nakrouhané zelí,
okurky, ač byl masopust,
červenou řepu taky měli,
křen s kvasem, ředkve plnou hrst;
rjabko, tetřívky, salamachu
a k tomu každý mísu hrachu,
suchary snědli poslední.
Tak spořádali, kde co měli,
a kořalkou to zapíjeli
jak ženci v poli v době žní.

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней оставив із носатку
Було горілки про запас,
Но клюкнув добре по порядку,
Розщедривсь, як бува у нас,
Хотів посліднім поділитись,
Щоб до кінця уже напитись,
І добре цівкою смикнув;
За ним і вся його голота
Тягла, поки була охота,
Що деякий і хвіст надув.

Примітки: IV, 30.

       Частина IV стр. 30.

Носатка — старовинна череп'яна посудина з ручкою і довгим носиком-жолобком. Щось подібне до нинішнього кофейника. Служила також мірою для рідини. Бували носатки місткістю до трьох відер і більше (на зразок античних амфор).

 

Що деякий і хвіст надув — тут у значенні: помер.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saved a larger pitcher
Of whiskey in reserve for later on,
But wanting to appear much richer,
- A lavish paragon -
He wished to share
Last drops that he could spare.
He sucked it through a tube
Until he could not any more,
His lips became too sore,
And he relinquished it to each and every rube.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte noch auf Vorrat
Für schwere Stunden einen Schnaps.
Großzügigkeit hat ihn ergriffen
Wie es so oft bei uns der Fall.
Er wollte auch sein Letztes teilen,
Damit auch gar nichts übrig bleibt.
Nachdem er selbst den Anfang machte,
Folgte die Meute ihm sogleich
Und soff, daß sich die Balken bogen
Und mancher Schwanz sich aufgebläht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz dzbanek pozostawił
Gorzałki tej na zapas sobie,
Lecz kiedy dobrze się zaprawił,
Rozszczodrzył się, jak nasi robią,
I resztą się podzielić kwapił,
Do końca oto już się napić,
Pociągnął dobrze tu siwuchę;
A za nim jego też hołota
Ciągnęła długo i z ochotą,
Niejeden dobrze się nadmuchał.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Эней горилочки оставил
Ведра четыре про запас,
Но разойдясь, и их поставил:
Мол, знайте, как живут у нас.
Хотел последним поделиться,
Чтоб уж как следует напиться,
И первый из ведра глотнул.
За ним другие потянулись
И так горилочки надулись,
Что кой-кто ноги протянул.

Перевод Веры Потаповой

Эней Анхизович оставил
Кувшин горелки про запас,
Но, клюкнув, крылышки расправил,
И тут как водится у нас,
Решил последним поделиться,
Чтоб окончательно напиться
Со всей своею голытьбой.
Он из носатого сосуда
Сначала дернул сам нехудо,
За ним другие — вперебой.

Перевод Константина Худенского

Эней с горлач было оставил
Себе горилки про запас,
Но, клюкнув, он и ту поставил,
Вестимо, спьяну раздобрись;
Хотел последним поделиться,
Чтоб вволю было всем напиться,
Сам залпом хорошо глотнул.
За ним и голь его хлестала,
Пока охота не пропала —
Кой-кто и через край хлебнул.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš nechal do zásoby
ve džbáně trochu pro případ,
jenomže — jak to u nás chodí,
každému zavdat nechal rád
i z posledního, duše dobrá,
a řek si: „Dopijem to do dna,“
a pořádně se namazal.
S ním jeho banda táhla taky,
nu, co to bylo pro kozáky —
až mnohý z nich už nemoh dál.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Барильця, пляшечки, носатку,
Сулії, тикви, боклажки,
Все висушили без остатку,
Посуду потовкли в шматки.
Троянці з хмелю просипались,
Скучали, що не похмелялись;
Пішли, щоб землю озирать,
Де їм показано селитись,
Жить, будоватися, женитись,
І щоб латинців розпізнать.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 31.

Видання 1809:

рядок 8:

Где їм показано селитись

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They emptied everything: small casks,
Large bottles and all wooden vessels.
When nothing was left in the flasks,
They broke them up with pestles.
The Trojans slept, woke up and swore
That they could drink much more.
They went outside to look and see
The natives and their town,
Where they could settle down,
To marry and to raise a family.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sämtliche Flaschen, Nasenkessel,
Auch alle Fässer, jeden Krug
Leerten sie bis zum letzten Tropfen,
Danach zerschlugen sie Geschirr.
Nachdem den Rausch sie ausgeschlafen,
Bedauernd, daß es nichts mehr gab,
Brachen sie auf, um zu erkunden,
Wie das versprochene Land war,
Um hier zu heiraten, zu leben,
Und auch wie die Latiner sind.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Baryłki, butle i dzbanuszki,
Manierki, flaszki, tak się racząc,
Powysuszali do dna duszkiem,
Naczynia stłukli w drobny maczek.
Trojanie z chmielu się budzili,
Nudzili się, że już nie pili;
Obejrzeć poszli tę krainę,
Gdzie rozkazało przeznaczenie
Im żyć, budować się i żenić,
I żeby poznać tych Latynów.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Бочонки, ведра, тыквы, фляги,
Баклаги, бочки, сулеи —
Всё осушили вмиг бродяги;
Побив посуду, спать легли.
А поутру, лишившись ража
И не опохмелившись даже,
Пошли земельку оглядеть,
Где им указано селиться,
Жить, строиться, любить, жениться,
И на латинцев посмотреть.

Перевод Веры Потаповой

Бочонки, сулеи, бутыли,
Баклажки, тыквы и жбанки
До дна троянцы осушили,
Посуду истолкли в куски.
Достойно справив новоселье,
Проснулись хмурые с похмелья:
«Узнать бы надо край, где впредь
Велели нам укорениться,
Осесть, построиться, жениться.
Айда латинцев посмотреть!»

Перевод Константина Худенского

Бочонки, горлачи, бутыли,
Баклажки, тыквы, сулеи —
Все без остатку осушили,
Посуду вдребезги столкли.
А с перепою как проспались,
Скучая, что не похмелялись,
Пошли земельку оглядеть,
Где им указано селиться,
Жить, сватать, строиться, жениться,
Да на латинцев посмотреть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Baňaté láhve, soudky, bečky
i džbány různé podoby
až do dna vysušili všecky,
jen střepy zbyly z nádobí.
Když z opice se povyspali,
že nikde nic, zas litovali,
šli obhlédnout zem slíbenou,
kde měli život začít znova,
ženit se, stavět, děti chovat —
šli hledat Latiny, kde jsou.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ходили там чи не ходили,
Як ось вернулись і назад
І чепухи нагородили,
Що пан Еней не був і рад.
Сказали: "Люди тут бормочуть,
Язиком дивним нам сокочуть,
І ми їх мови не втнемо;
Слова свої на ус кончають,
Як ми що кажем їм — не знають,
Між ними ми пропадемо".

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 32.

Видання 1809:

рядок 10:

Меж ними ми пропадемо

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They were outside for quite a while,
And came back cross, to call
Aeneas and to tell him things so vile,
Which he didn't like at all.
They said: "The people here just mumble
In their own tongue and grumble.
We don't know what they say.
Their words all end in 'US',
When we say something, holy Zeus!
They shrug their shoulders in dismay.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch sehr bald kamen sie ins Lager
Entmutigt und total zerknirscht,
Und auch Aeneas war nicht glücklich
Über den neuesten Bericht.
Sie sagten: Menschen dieses Landes
Gebrauchen einen Dialekt,
So komisch, daß wir nichts verstehen;
Die Worte enden sie auf "-us" -
Sie wissen auch nicht, was wir sagen, -
Wir werden hier zugrunde gehn."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Chodzili tam, czy nie chodzili,
Gdy oto przyszli już z powrotem
I bzdur takowych naględzili,
Że byt Eneasz nierad potem.
Bo rzekł: "Ludzie tam mamroczą,
Językiem dziwnym nam szwargocą,
Którego nijak nie pojmiemy;
Na — us wciąż kończą swoje słowa,
Nie rozumieją naszej mowy,
Pomiędzy nimi przepadniemy".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Не знаю, где они бродили,
Но, возвратясь назад к челнам,
Такой брехни наворотили,
Что слушать было просто срам:
Мол, их латиняне морочат,
Так языком чудно стрекочут,
Что ни черта не разберешь;
Слова свои на "ус" кончают,
Что скажешь им — не понимают,
С таким народом пропадешь.

Перевод Веры Потаповой

Ходили там иль не ходили,
Но, вскорости придя назад,
Нескладицы нагородили —
Эней и слушать был не рад.
Сказали: «Тут народ лопочет,
На языке чудном стрекочет,
И ничего не разберешь.
Слова свои на «ус» кончает,
По-нашему не понимает.
Пропали, дескать, ни за грош!»

Перевод Константина Худенского

Ходили там иль не ходили,
Но, вскоре воротясь назад,
Такой брехни нагородили,
Что не был пан Эней и рад;
Сказали: «Люди тут бормочут,
На языке чудном стрекочут,
И мы их речи не поймем,
Слова свои на «ус» кончают,
Что говорим — не понимают;
Мы между ними пропадем».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Snad blízko, daleko snad byli —
však řečí měli hned až až
a tolik toho nažvanili,
že vztekal se pan Aeneáš.
Lidem tu nerozumíš pranic:
brebentí, až je z toho nanic,
nevíš, co ti kdo povídá;
všecko jim všude končí na US;
tady jsi dobrý leda za vůz,
ztratíme se tu dočista.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней тут зараз взяв догадку,
Велів побігти до дяків,
Купить Піярськую граматку,
Полуставців, октоїхів;
І всіх зачав сам мордовати,
Поверху, по словам складати
Латинську тму, мну, здо, тло:
Троянське плем'я все засіло
Коло книжок, що аж потіло,
І по-латинському гуло.

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 33.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 33.

Видання 1809:

рядок 6:

Поверху, по словах складати

Примітки: IV, 33.

       Частина IV стр. 33.

Піярська граматка — найпоширеніша шкільна граматика латинської мови в Польщі другої половини XVIII — першої половини XIX ст. Мала також значне поширення на Україні та Білорусії. Для цих регіонів друкувалася в Бердичеві при католицькому монастирі. Назва "піярська" походить від католицького чернечного ордену піарів, члени якого, крім звичайних для ченців обітниць, зобов'язувалися безплатно навчати молодь, звичайно ж, у своєму католицькому дусі. Орден мав свої школи як в Польщі, так і на зайнятих Польщею українських землях.

 

Полуставець — молитовник з місяцесловом, святці (календарний список християнських "святих" та свят на їхню честь), обов'язкова приналежність тогочасних шкіл. Назва походить від одного з типів старовинного письма — півуставу.

 

Октоїх (восьмигласник) — книга, в якій містилися церковні співи на весь тиждень, розписані на вісім голосів (лат. осtavа — вісім).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas got a good idea:
He sent a runner at great speed
To buy some books, - a salutary panacea! -
To learn the Grammar and to read.
So, he began to force all men
To learn the spelling, lettering and then
The Latin conversation.
The Trojan tribe sat down to learn
The language mysteries with great concern;
They spoke the new tongue with exhilaration.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte einen Einfall,
Zum Cantor schickte er geschwind,
Kaufte piarische Grammatik,
Ein Messe- und ein Liederbuch,
Und los ging's mit dem Unterrichten,
Das er persönlich überwacht.
Er ließ nach Silben auf Lateinisch
Zusammensetzen jedes Wort;
So saßen sie über den Büchern
Im Schweiße ihres Angesichts.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz wpadł na myśl niegłupią,
Do diaków kazał biec za chwilkę,
Gramatykę pijarską kupić,
Modlitewników również kilka;
I wszystkim sam tu mękę słtadać
Sylaby i wyrazy całe,
Trojańskie plemię się uczyło
Z tych książek, że aż się pociło,
I po łacińsku wciąż brzęczało.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Эней, смекнув, как надо взяться
За это дело поскорей,
Велел купить псалтырь и святцы,
Да часослов, да букварей
И начинать тотчас ученье;
Троянцы в лад до обалденья
Тму, мну, здо, тло твердить взялись.
Все войско за букварь засело,
Бубнило, мучилось, потело;
Все от латыни извелись.

Перевод Веры Потаповой

Что делать с речью тарабарской?
Эней скорее землякам
Велел за азбукой Пиарской
Толкнуться к тамошним дьякам.
Купил он октоихи, святцы.
«А ну-ка, складывайте, братцы,
Латинское тму, мну, здо, тло».
Троянцев засадил за книжки
И муштровал без передышки,
Чтоб им ученье впрок пошло.

Перевод Константина Худенского

Эней, не тратя часу даром,
Велел позвать скорей дьяков,
Купить грамматику пиаров
И псалтырей, и часослов.
Сам начал всем вбивать науку —
Они складов познали муку
Латинских «тму», «мну», «здо» и «тло»;
Троянцев племя все засело
За книги так, что аж потело,
И по-латински речь плело.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš poradil si v mžiku
a poslal k Fákům vzdělaným
koupit latinskou hramatiku
pro všecky svoje Trojany;
sám začal dřít a skládat slova
od začátku a zase znova:
LAUDO, LAUDARE, LAUDAVI.
Trojanstvo taky nelenilo:
hned začli číst, až se z nich lilo,
a soukat si to do hlavy.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней від них не одступався,
Тройчаткою всіх приганяв;
І хто хоть трохи ліновався,
Тому субітки і давав.
За тиждень так лацину взнали,
Що вже з Енеєм розмовляли
І говорили все на ус:
Енея звали Енеусом,
Уже не паном — домінусом,
Себе ж то звали — троянус.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 34.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 34.

Видання 1809:

рядок 1:

Еней од них не одступався

рядок 4:

То тім субітки і давав

Примітки: IV, 34.

       Частина IV стр. 34.

Тройчатка — нагай на три кінці.

 

Субітки — в суботу звичайно школярі повторювали перед дяком-бакаляром все, що вони вивчили протягом тижня. Хто не все знав чи не твердо відповідав, того карали різками. А то й всім підряд давали "пам'ятного". Жила традиція "суботнього дня" довго, мало не до кінця XIX ст.

 

У 33 — 34-й строфах кількома штрихами дано яскравий малюнок дяківської школи, яка протягом століть існувала на українських землях. Дяк — головна фігура в церковному богослужінні після священика. Таким він залишався і в школі. Читання було тісно пов'язане з церковним співом, що відбилося і в "Енеїді": поряд з граматикою — октоїх. Уже в першій з точно датованих церковних книг — Остромировому євангелії 1057 р. зустрічаємо так звані "знаки возглашенія", які свідчать, що текст призначався для наспівного читання.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas never moved away
From them. He sometimes used a lash
And punished every Saturday
Those who neglected to rehash.
In just one week
They knew enough to speak
The Latin words with ending US.
They called him fondly AENEUS,
And not a lord, but DOMINUS,
They called themselves TROYANUS.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gönnte ihnen keine Ruhe
Und trieb sie mit der Peitsche an,
Doch wenn sich einer träge zeigte,
Ward er mit Strafarbeit bedacht.
Kaum eine Woche war vorüber,
Sprachen sie schon mit ihm Latein,
Nun endeten auf -us die Worte:
Aeneas war "Aeneus" jetzt,
Der Herr zum "dominus" geworden.
"Trojanus" nannte jeder sich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ich nie odstępował,
Napędzał wszystkich też trójczatką,
I kto choć trochę leniuchował,
Obrywał lanie, tak jak rzadko.
Za tydzień tak łacinę znali,
Że z Eneaszem rozmawiali,
Na — us już kończąc słowa znane,
Zwąc Eneasza Aeneusem
I już nie panem — dominusem,
A siebie każdy zwał — Trojanus.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но пан Эней не отступился
И тех, кто ничего не знал,
Да спал за книгой, да ленился,
Как школяров, тройчаткой драл.
Зато не минуло недели,
Как все латынью загалдели
И говорили всё на "ус":
Энеусом Энея звали
И доминусом величали;
Себя же звали троянус.

Перевод Веры Потаповой

Эней взялся за дело строго.
Он всех тройчаткой пригонял,
А кто ленился хоть немного,
Тому субботки задавал.
И не прошло еще недели,
Как по-латыни загудели,
Привыкли говорить на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом.
Свой род и племя — Троянус.

Перевод Константина Худенского

Эней от них не отступился,
Тройчаткой в школу загонял,
А тех, кто чуточку ленился,
В субботу лозами хлестал.
В неделю так латынь познали,
Что коль с Энеем рассуждали,
То говорили все на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом,
Себя же звали — троянус.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nehnul se od nich Aenej chvíli,
honil je k tomu učení,
a těm, co při tom lenošili,
pardusem přidal nadšení.
Za týden latinsky tak znali,
že hned, jak mluvit začínali,
všecko jim končilo na US;
Aenea zvali AENEUSem,
ne pánem, ale DOMINUSem,
a každý sebe TROIANUS.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней троянців похваливши,
Що так лацину поняли,
Сивушки в кубочки наливши,
І могорич всі запили.
Потім з десяток щомудрійших,
В лацині щонайрозумнійших,
З ватаги вибравши якраз,
Послав послами до Латина
Од імени свого і чина,
А з чим послав, то дав приказ.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 34.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas offered them congratulation,
For knowing Latin tongue so well.
He filled the cups with some potation
To celebrate the knowledge how to spell.
Then, he selected ten wise men
Who had the best linguistic ken
To be his envoys to the king.
He sent them to say "Thank
You" in his name and rank,
They carried gifts most lavishing.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas lobte die Trojaner,
Daß sie Latein so gut gelernt,
Und er gewährte zur Belohnung
Für jeden einen Becher Schnaps.
Dann wählte er zehn von den Klügsten,
Die in Latein sich gut bewährt,
Und schickte diese zu Latinus,
Mit einer Botschaft von ihm selbst,
Damit sie ihm in seinem Namen
Ehre entbieten und den Gruß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz Trojan tu pochwalił,
Że tak łacinę wyuczyli,
Siwuszki do kubeczków nalał
I mohoryczu wnet popili.
A tam z dziesiątkę co mądrzejszych,
W łacinie co najrozumniejszych,
Z watahy całej swej wybrawszy,
Do Latynusa w swym imieniu
Za posłów wysłał z poleceniem,
Co mają mówić, tam dotarłszy.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Эней, троянцев похваливши,
Что так проворны на язык,
Сивушки всякому наливши,
И сам залил за воротник.
Потом, собрав людей с десяток
Из самых бойких, языкатых,
Что прочих слыли поумней,
Послами отрядил к Латину,
Чтоб все исполнить чин по чину,
Как водится среди царей.

Перевод Веры Потаповой

Эней за то, что так отменно
Смогли латынщину постичь,
Всем нацедил по кружке пенной,
И вновь распили магарыч.
С десяток выбрал бойких, смелых,
В латыни самых наторелых,
Притом разумнейших голов,
И ко двору царя Латина
От своего лица и чина
Отправил пан Эней послов:

Перевод Константина Худенского

Когда латынь все затвердили,
Эней троянцев похвалил;
Сивуху в стопочки разлили —
Он с ними магарыч распил.
Потом с десяток премудрейших,
Латынь успешно одолевших,
Среди ватаги отобрал,
Послами отрядил к Латину
От своего лица и чина.
А с чем — в наказе все сказал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pochválil Aenej žáky všecky,
že latinu tak chápali,
a dal jim nalít kořalečky,
aby si všichni zavdali.
Pak vybral deset nejchytřejších,
v latině nejpokročilejších,
co měli k Latinovi jít;
poselstvo poslal tam svým jménem,
jež slavné je už v světě celém,
a řek, co mají vyřídit.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Посли, прийшовши до столиці,
Послали до царя сказать,
Що до його і до цариці
Еней прислав поклон оддать
І з хлібом, з сіллю і з другими
Подарками предорогими,
Щоб познакомитись з царем;
І як доб'ється панськой ласки
Еней-сподар і князь троянський,
То прийде сам в царський терем.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When they arrived, the delegates
Sent to the Royal Pair a notification,
That he, Aeneas-Lord, and his subordinates
Were bowing to the Royalty in adoration.
They came with bread and salt,
And many gifts they would exalt.
Aeneas-Lord was hankering
To see the Royal grace,
To meet him soon. The Trojan ace
Would love to see the King.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie in Latiums Hauptstadt kamen,
Wurde die Kunde überbracht,
Daß heute zu dem Königspaare
Aeneas seine Boten schickt;
Mit Brot und Salz sind sie gekommen
Und manchem kostbaren Geschenk;
Er möchte auch den König treffen.
Wird huldvoll Gnade ihm gewährt,
Kommt der Trojaner-Fürst Aeneas
Persönlich in das Königsschloß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Posłowie do Latynusowej
Stolicy przyszli, wieść posłali,
Że przez nich króla i królową
Eneasz uczcić chce wspaniale,
Ich z chlebem, solą śle, z innymi
Podarunkami najdroższymi,
By króla poznać jak przystało;
I gdy dostąpi łaski pańskiej
Eneasz — książę ich trojański,
To sam odwiedzi jego pałac.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Послы, добравшись до столицы,
Царю просили передать,
Что вот к нему-де и к царице
Изволил их Эней прислать;
Что хлебом-солью и другими
Подарками предорогими
Латинян он почтить спешит;
И что, добившись царской ласки,
Эней — владыка, князь троянский —
И сам к ним в терем забежит.

Перевод Веры Потаповой

«Царю, сидящему в столице,
Скажите: шлет Эней поклон
Тебе, а также и царице.
Латинской дружбы ищет он.
Для первого знакомства просит
Принять хлеб-соль и преподносит
Подарки дорогие вам.
За сим, добившись ласки панской,
Эней, сударь и князь троянский,
В твой терем явится и сам».

Перевод Константина Худенского

Послы, добравшись до столицы,
Царю немедля дали знать,
С поклоном-де к нему с царицей
Эней изволил их прислать
И с хлебом-солью, и с другими
Подарками предорогими,
Чтоб познакомились с царем.
А как добьются царской ласки,
То пан Эней, сам князь троянский,
Пожалует к ним в царский дом.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak carovi a jeho paní
poslové v městě vzkázal,
že kníže Aenej se jim klaní,
aby je vlídně přijali,
že s chlebem, solí přicházejí
a vzácné dárky přinášejí,
jdou poklonit se carovi
a dosáhnou-li jeho přízně,
že sám pak přijde trojský kníže
a do hradu se dostaví.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латину тілько що сказали,
Що од Енея єсть посли,
І з хлібом, з сіллю причвалали,
Та і подарки принесли,
Хотять Латину поклониться,
Знакомитись і подружиться,
Як тут Латин і закричав:
"Впусти! я хліба не цураюсь
І з добрими людьми братаюсь.
От на ловця звір наскакав!"

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 37.

Видання 1809:

рядок 4:

Да і подарки принесли

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as he was told
That from Aeneas came a delegation
With bread and salt and things of gold,
A very valuable donation,
And that their aim was to salute
The ruler with a good repute,
King Latin roared in his bass voice:
"Let them come in! I don't despise the bread!
And I am never bigoted.
Aeneas made the proper choice!"

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sobald Latinus es vernommen,
Daß von Aeneas Boten da:
Mit Brot und Salz und mit Geschenken
Sind sie erschienen im Palast,
Latinus wollen sie begrüßen
Und bieten ihm die Freundschaft an,
Da schrie Latinus voller Freude:
"Laßt sie herein! Ich nehm das Brot,
Und gute Menschen sind mir Brüder.
Sieh da, zum Jäger kommt das Wild!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynusowi doniesiono,
Że z chlebem, solą przyczłapało
Eneaszowych posłów grono,
Przynosząc darów też niemało,
Że chcą pokłonić się mu właśnie,
Zapoznać się i zaprzyjaźnić,
Gdy tu zawołał sam Latynus:
"Przepuśćcie! Chlebem nie pomiatam,
Z dobrymi ludźmi rad się bratam.
Na myśliwego mknie zwierzyna!"

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латину тотчас доложили,
Что от троян послы пришли,
Мол, хлебом-солью удружили,
Да и подарки принесли;
Хотят Латину поклониться,
Знакомство завести, сдружиться,
Латин, вскочив, как закричит:
"Впустить! Я хлеба не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Глянь, на ловца и зверь бежит!"

Перевод Веры Потаповой

Уж сватовство не за горами,
А тут услышал царь Латин,
Что хлебом-солью и дарами
Почтил его Анхизов сын,
Хотят водиться с ним троянцы
И приплелись от них посланцы.
Латин вскричал: «Откройте дверь!
Я хлеба-соли не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь.
Вот на ловца бежит и зверь!»

Перевод Константина Худенского

Латину только лишь сказали,
Что от Энея есть послы,
Что с хлебом-солью пришагали
Да и подарки принесли,
Хотят Латину поклониться,
С ним познакомиться, сдружиться,
Латин тотчас как закричит:
«Впустить! Я хлеба не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Вишь, на ловца и зверь бежит!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Sotva se caru vyřídilo,
že poselstvo sem cizí jde,
že s chlebem, solí přikvačilo,
že nese dary převzácné,
že caru se chce pokloniti,
poznat ho, s ním se spřáteliti,
Latin hned křičí: „Pusť je sem!
Chleba se neodříkám nikdy,
s dobrými pobratřím se lidmi,
hle, jelen přišel za lovcem“

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Велів тут зараз прибирати
Світлиці, сіни, двір мести;
Клечання по двору сажати,
Шпалерів разних нанести
І вибивать царськую хату;
Либонь, покликав і Амату,
Щоб і вона дала совіт,
Як лучше, краще прибирати,
Де, як коврами застилати
І підбирать до цвіту цвіт.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 38.

Видання 1809:

рядки 3-4:

Клечаннє по двору сажати,
Шпалерів різних нанести

Примітки: IV, 38.

       Частина IV стр. 38.

Клечання — наламане та нарубане з дерев гілля з листям, яким на зелені свята прикрашають хату та двір.

 

Шпалери — були поширені на Україні уже в XVII ст. Становили собою килими з різних тканин, якими оббивали стіни житла. На шпалери часто наносили сюжетні чи пейзажні малюнки. Шпалери, на полотно яких наносився малюнок фарбами, називали ще колтринами. У XVIII ст. появилися близькі до нинішніх друковані паперові шпалери.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He asked to sweep and clean
The rooms that were too marred
With dirt. To ornament outside with evergreen,
Cut from the trees in their backyard.
He asked Amanta for advice
To say what's good and nice.
What flowers should be put and where,
And how to better decorate
In order to create
The best results with things threadbare.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gab Befehl alles zu schmücken,
Räume, Festsäle und den Hof,
Auch frische Bäumchen einzupflanzen,
Tapeten von der schönsten Art
Ließ er an alle Wände kleben.
Zu Rate hat er sicherlich
Auch die Amata zugezogen,
Damit sie sagt, was schöner ist
Und über Teppiche entscheidet,
Was farblich zueinander paßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozkazał zaraz tu przystrajać
Pokoje, sięń, podwórze zamieść
I gałązkami poumajać;
Rozmaitymi obiciami
Królewską poobijać chatę.
Zawołał pewnie też Amatę,
By jemu również doradziła,
Jak lepiej, ładniej wszystko zrobić,
Jak dywanami przyozdobić
I jak dobierać barwy miłe.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

И тут же, замахав руками,
Велел светлицы подмести,
Украсить двор и дом ветвями,
Цветной обивки принести,
Чтоб царскую украсить хату.
Покликал кстати и Амату,
Чтобы она дала совет,
Как лучше по дому прибраться,
Как с утварью поразобраться,
Как подобрать ковры под цвет.

Перевод Веры Потаповой

Амату царь велел покликать
И хату, сени, двор мести.
Повсюду зелени натыкать,
Шпалер печатных принести,
Оклеить заново светлицы
По изволению царицы,
И чтоб она дала совет —
Как выскоблить столы скребками,
Как застелить полы коврами,
Убранство подобрать под цвет.

Перевод Константина Худенского

Велел, чтоб всюду прибирали:
Светлицы, сени, двор мели,
Кругом ветвями украшали,
Обивки разной принесли
Обколотить цареву хату;
Никак, покликал и Амату,
Послушать и ее совет,
Чтоб лучше, краше обрядили,
Везде коврами застелили
Да подбирали к цвету цвет.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Dal rozkaz uklízet a mésti
v síních a chodbách, po sklepích,
nanosit hodně chvojí, klestí,
navázat věnců zelených;
a honem poslal pro Amatu,
ať všecko do pořádku dá tu
a poradí, co udělat,
jak celý zámek vykrášliti
a koberce kam navěsiti,
kam květiny a věnce dát.

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послав гінця до богомаза,
Щоб мальовання накупить,
І также розного припаса,
Щоб що було і їсть і пить.
Вродилось реньске з курдимоном
І пиво чорнеє з лимоном,
Сивушки же трохи не з спуст;
Де не взялись воли, телята,
Барана, вівці, поросята;
Латин прибравсь, мов на запуст.

Примітки: IV, 39.

       Частина IV стр. 39.

Богомаз — іконописець і взагалі живописець, маляр. Слово в народі само по собі не мало негативного забарвлення. В "Салдацькому патреті" Григорія Квітки-Основ'яненка читаємо: "...А у тій слободі щонайлуччі богомази..." (Квітка-Основ'яненко Г. Твори: В 2 т. — К., 1978. — Т. 1. — С. 24).

 

Ренське (рейнське) — сорт привозного вина.

 

Курдимон (кардамон) — південна рослина з сімейства імбирних. Насіння з нього служило пряною приправою.

 

Спуст — міра горілки: троє відер.

 

Запуст — заговіни, пущення, останній день перед постом, коли готували особливо багатий обід з скоромних (м'ясних або молочних) страв.

 

З старосвітського хутора до міста їздять не часто. Тому поїздку "за мальованням" використовують і для закупки "розного припаса", до якого входить всього-навсього рейнське й пиво, — напоказ. Всі інші "заморські вина", які питимуть гості Латина, — домашнього виробу. Тут і в подальших строфах щедрим джерелом гумору служать претензії скупого та провінціально відсталого хуторянина Латина на царський, великопанський блиск і пишність.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

King Latin acted with great speed,
And his resolve was very hearty
To do whatever was in need
To beautify the palace for the party.
And first of all he had to think
Of tasty food and superb drink.
And when the cleaning was complete,
All sorts of quenchers started to appear:
Wines, liquor and black beer,
And for the dinner many sorts of meat.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Maler schickte er den Diener,
Damit er dort Gemälde kauft;
Die Lebensmittel soll man holen,
Damit es auch für alle reicht.
Rotwein soll's geben mit Gewürzen,
Und mit Zitrone schwarzes Bier,
Auch Schnaps, und davon fast drei Eimer;
Genügend Fleisch vom Rind und Kalb,
Von Widdern, Schafen und von Schweinen, -
Latinus hat ein Fest geplant.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pchnął gońca i do bohomaza
Nakupić różnych tam malunków,
Żywności wszelkiej kupić kazał,
By było dużo jadła, trunków.
Zjawiło się więc reńskie wino
I piwo czarne wraz z cytryną,
Siwuszki wiadra, jak to w modzie;
Skądś woły wzięły się, cielęta,
Barany, owce i prosięta;
Latynus jak w zapusty chodził.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Послали к богомазам спешно
Картинок разных накупить,
И плоти не забыли грешной,
Чтоб было что поесть, попить.
Достали рейнских с кардамоном
И пива черного с лимоном,
Сивушки чуть не три ведра;
Откуда ни взялись телята,
Бараны, овцы, поросята;
Весь дом был на ногах с утра.

Перевод Веры Потаповой

Гонца послали к богомазу —
Картин затейных приобресть.
Купили угощенья сразу.
Нашлось, чего попить, поесть.
Рейнвейн, конечно, с кардамоном
И пиво черное с лимоном,
Сивухи чан Латин припас.
Отколь взялись волы, телята,
Бараны, овцы, поросята!
Для заговенья в самый раз!

Перевод Константина Худенского

Послал гонца он к богомазу,
Чтоб малеваний накупить,
А также всякого припасу,
Чтоб было что поесть, попить;
Нашли и рейнских с кардамоном,
И пива черного с лимоном,
Сивушки чуть не три ведра.
Откуда ни возьмись: телята,
Волы, бараны, поросята —
Как заговень пришла пора.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

K malířům, ikony co robí,
poslal obrazů nakoupit
a na trh poslal pro zásoby,
aby bylo co jíst a pít.
Sehnali rýnské víno zlaté
a černé pivo s citronátem,
kořalek plné nádoby.
Telata, voly, kde byl jaký,
berany, ovce, vepře taky —
Latin chtěl míti zásoby.

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось привезли і мальовання
Роботи первійших майстрів,
Царя Гороха пановання,
Патрети всіх багатирів:
Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору
;
Чернець Мамая як побив;
Як Муромець Ілля гуляє,
Як б'є половців, проганяє
, —
Як Переяслів боронив;

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 40.

Видання 1809:

рядок 1:

Ось привезли і мальованнє

рядок 3:

Царя Гороха панованнє.

рядок 4:

Партрети всіх багатирів

рядок 6:

Давав із віськом добру хльору

рядок 9:

Як б'є варяг і проганяє

Примітки: IV, 40-41.

       Частина IV стр. 40-41.

"Мальовання" — те саме, що російські "лубочні картинки", "лубок" (назва — від корзин із лубу: кори липового дерева, в яких мандрівні крамарі розносили свою продукцію). Латин приймає лубок (тодішній мистецький ширпотреб) за "роботи первійших майстрів". У панських будинках дорогі картини на полотні і шкірах кріпили до стін на спеціальних дерев'яних підрамниках, а не "ліпили", як малювання в світлиці Латина. Уже цей штрих, крім типових лубочних сюжетів, яскраво свідчить, про яку продукцію йдеться.

 

У переліку "всяких всячин", якими прикрасили стіни Латинового палацу, І. Котляревський дотримується історико-хронологічної послідовності: від прадавніх легендарних часів (українська примовка: "За царя Гороха, як людей було трохи"; російська: "Давно, когда царь Горох с грибами воевал" — Даль. — С. 30) до реальних історичних постатей другої половини XVIII ст.

 

Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору
— картина зображує битву царя Олександра Македонського з індійським царем Пором.

 

Чернець Мамая як побив — йдеться про поєдинок ченця Пересвєта з татарином перед Куликовською битвою (1380). Про Куликовську битву (Мамаєвє побоїще) існувало багато лубочних сюжетів.

 

Як Муромець Ілля гуляє,
Як б'є половців, проганяє
— як Переяслів боронив — про Іллю Муромця, його подвиги, перемогу над Солов'єм-розбійником теж відомо багато лубочних сюжетів.

 

Бова з Полканом як водився,
Один другого як вихрив
— сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XI — XII ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVI — на початку XVII ст. як герой повісті. Мав широку популярність, з літератури перейшов у народну творчість, перейнявши риси героя казок. Серед подвигів Бови-королевича — перемога над страховиськом, напівлюдиною-напівсобакою Полканом.

 

Майже через сто років після виходу "Енеїди" у київському лубочному виданні 1896 р. Бова на ілюстрації зображений у типовому одязі запорізького козака. Тут образ Бови злився з образом козака-нетяги Голоти.

 

На славному рицареві
Опанча рогозовая,
Поясина хмелевая,
А на ногах сап'янці,
Що видно п'яти і пальці.
А ще на Бові бідному шапка бирка,
Зверху дірка,
Хутро голе,
Околиця — чисте поле,
Вона травою пошита,
Дрібним дощем прикрита

(див.: Кузьмина В. Д. Рыцарский роман на Руси: Бова. Петр Златых Ключей. — М., 1964. — С. 99).

 

Продовжує жити Бова і в сучасному українському фольклорі (див.: Українські народні казки, легенди, анекдоти. — К., 1958. — С. 51 — 61).

 

Як Соловей-харциз женився — Соловей-харциз (розбійник) — персонаж, відомий з російських билин, менше — з українських казок. Нібито жив у лісах поблизу Чернігова і свистом убивав подорожніх, які йшли до Києва. Переміг Солов'я-розбійника богатир Ілля Муромець.

 

Як в Польщі Желізняк ходив — Залізняк Максим (народився на початку 40-х років XVIII ст. — рік смерті невідомий) — запорізький козак, керівник народного повстання на Правобережній Україні проти польської шляхти у 1768 р. (Коліївщина). Повстання розгорнулося на Правобережній Україні, на території теперішніх Черкаської і Київської областей, що входили тоді до складу Польщі. Залізняк прийшов в район повстання з невеликим загоном козацької сіроми із Запорізької Січі, яка була тоді в нижній течії Дніпра. Звідси — вираз "Як в Польщі Желізняк ходив". Портрет реального Максима Залізняка до нас не дійшов. Мабуть, його й не було. Сучасний дослідник українського живопису XVIII ст. П. Жолтковський пише: "Народні художники... створили своєрідну галерею образів ватажків гайдамацького руху. Напевне, існували ще й інші, не збережені до нашого часу народні полотна на цю тему. Можливо, на такий твір вказує згадка І. Котляревського про картину в світлиці царя Латина — "Як в Польщі Желізняк ходив" (Жолтковський П. М. Український живопис XVII — XVIII ст. — К., 1978. — С. 312). Але дослідник не звернув належної уваги на ту обставину, що Котляревський пише не про живопис, а про лубок, де про портретну схожість з оригіналом не дбали.

 

Патрет був француза Картуша — Картуш (Луї Домінік, 1693 — 1721) — відомий французький розбійник. Тривалий час очолював ватагу, яка діяла в Парижі та його околицях. Пригоди Картуша (дійсні й вигадані) знайшли широке відображення в літературі, народних переказах, лубочних картинках.

 

Против його стояв Гаркуша — популярний ватажок гайдамацьких загонів, запорожець Гаркуша Семен (народився близько 1739 — рік смерті невідомий). І після придушення Коліївщини очолював селянські повстанські загони на Лівобережжі. Про нього складено багато народних оповідань і пісень.

 

А Ванька-каїн впереді — Ванька-каїн (справжнє прізвище Іван Осипов, 1718 — рік смерті невідомий) був знаменитим московським злодієм середини XVIII ст. Один час — ватажок московського злочинного світу, співробітничав з карним розшуком, видаючи незначних злочинців і оберігаючи тих, з якими був у змові. Засуджений до смертної кари, яку замінили карою батогами і каторгою. У другій половині XVIII — першій половині XIX ст. поряд з Картушем виступав героєм російської лубочної літератури та лубочних картинок. До картинок додавалися бродяжницькі та розбійницькі пісні, які в народі інколи називали Каїновими. Йому легенда приписувала російську народну пісню "Не шуми, мати, зеленая дубравушка".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The ordered pictures were delivered promptly,
The works of some distinguished master
Portraying the reign of King Pea
And many heroes, some in alabaster.
How Alexander in competing
Gave King Pore a convincing beating,
And how a monk defeated famed Mamai,
And how Murometz was adored
For pummeling the wild Polovtsian horde,
He managed to defend Pereyaslav thereby.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon brachte man auch die Gemälde
Der besten Meister seines Reichs,
Kaiser Horoch war abgebildet,
Und andere Herrscherporträts:
Ein Bild, wo Alexanders Heere
Mit Kaiser Porus sind im Kampf;
Mamaj wird grad vom Mönch erschlagen;
Die Schlacht von Muromets Ilja,
Der gegen Polowetzer kämpfte
Und rettete Perejaslaw.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przynieśli wkrótce malowanie
Od mistrzów bardzo słynnych teraz,
Więc króla Ćwieczka panowanie,
Portrety wszystkich bohaterów:
Jak Aleksander Porusowi
Z swym wojskiem dobrze przyfasował;
Jak Mnich z Mamajem się rozprawił;
Jak bawi się Muromiec Illa,
Połowców bije, gna za mile, —
Jak bronił też Perejasławia;

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Гонец, средь общей суматохи,
Привез картинки всех тонов,
Времен еще царя Гороха
Первейших в царстве мастеров:
Как Александр царишку Пора
Бил в хвост и в гриву без разбора,
Мамая как чернец побил,
Как Муромец Илья гуляет,
Как половцев он изгоняет,
Переяславль как защитил;

Перевод Веры Потаповой

Первейших мастеров творенья
Гонец доставил все сполна:
Богатырей изображенья,
Царя Гороха времена;
От Александра взбучка Пору,
Чье войско задавало деру;
Как старый Муромец гулял,
И как дубиной молодецкой
Илья от рати половецкой
Переяславль оборонял.

Перевод Константина Худенского

Вот малеванье притащили —
Работы первых мастеров,
Что при царе Горохе жили, —
Портреты славных удальцов:
Как Александр однажды Пору
Дал трепку, с ним затеяв ссору,
Мамая как Чернец побил,
Как Муромец Илья гуляет,
Как половцев он прогоняет,
Как Переяслав защитил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Obrazů vezli plnou fůru,
nejlepších mistrů století;
král Hrách jak sedí na svém trůnu,
všech bohatýrů portréty:
jak Alexander mečem mává,
král Porus se mu s vojskem vzdává;
jak Mamaj od mnicha je sklán;
Muromec Ilja na svém koni
Polovce po stepi jak honí,
jak Perejaslav hájí tam.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бова з Полканом як водився,
Один другого як вихрив
;
Як Соловей-харциз женився,
Як в Польщі Желізняк ходив.
Патрет був француза Картуша,
Против його стояв Гаркуша,
А Ванька-каїн впереді.
І всяких всячин накупили,
Всі стіни ними обліпили;
Латин дививсь їх красоті!

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 41.

Видання 1809:

рядок 5:

Портрет був француза Картуша

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

What Bova had done to Polkan,
How they were fighting many times,
How Nightingale had wed a lassie number one,
And Zalizniak avenged the Polish crimes.
A Frenchman named, Kartusha,
Stood opposite Harkusha,
While Vanka Cain - in front.
They bought a great variety
Of paintings to inspire the society.
Delighted, Latin never stopped to grunt.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein anderes Bild zeigt den Bova,
Wie er gegen Polkanos ringt;
Vom Ritter Solowej die Hochzeit;
Den Polenkrieg von Zhelizniak;
Auch von Cartouche, einem Franzosen,
Dem Harkusch gegenüber steht;
Ganz vorne steht der Vanjko Kajin.
Man kaufte jede Menge ein
Und überklebte alle Wände, -
Woran Latinus sich erfreut!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak Bowa chciał Połkana złowić,
Jak jeden na drugiego godził;
Jak żenił się rozbójnik Słowik
I jak Żeleźniak w Polsce chodził;
Francuza portret byt Cartouche'a,
Naprzeciw niego stał Harkusza,
A z przodu Wańka Kain wstrętny.
Przeróżnych rzeczy nakupiono
I wszystkie ściany oblepiono,
Latynus ich podziwiał piękno!

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Бова с Полканом как сходился,
Как Соловей-разбойник жил,
Как лютовал и как женился,
Как в Польшу Железняк ходил.
Француза был портрет Картуша,
Против него стоял Гаркуша
И Ванька-Каин впереди.
Картинок тьму понакупили;
Все стены ими облепили:
Ходи вдоль стенок и гляди.

Перевод Веры Потаповой

Бовы с Полканом мировая;
Как Соловей-разбойник жил;
Как Пересвет побил Мамая;
Как в Польшу Железняк ходил.
Портрет француза был — Картуша,
И Ванька Каин, и Гаркуша...
Залюбовался царь Латин.
Чего там только не купили!
Всплошную стены облепили,
И не упомнишь всех картин!

Перевод Константина Худенского

Бова с Полканом как водился,
Один другого как тузил;
Как Соловей-злодей женился
И в Польшу Железняк ходил.
Портрет француза был Картуша,
А супротив стоял Гаркуша
И Ванька-Каин на холсте.
Тут всякой всячины купили,
Все стены ею облепили —
Латин дивился красоте!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bova s Polkanem rozpřažení
mečem si rány dávají;
jak Slavík Loupežník se žení,
jak Železňaka chytají;
zde Francouz Kartuš jako živý,
Harkuša vedle na něj civí
i Vaňka, tak řečený Kain;
už snesli všecko, kde co bylo,
po stěnách se to rozvěsilo,
žas nad tou krásou Latin sám.

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин, так дома спорядивши,
Кругом все в хатах оглядав,
Світелки, сіни обходивши,
Собі убори добирав:
Плащем з клейонки обвернувся,
Циновим гудзем застебнувся,
На голову взяв капелюх;
Набув на ноги кинді нові
І рукавиці взяв шкапові,
Надувсь, мов на огні лопух.

Примітки: IV, 42.

       Частина IV стр. 42.

Перед нами постає комедійна, карикатурна картина вбрання відсталого хуторянина, що хоче з'явитися перед гостями великим вельможею. На урочистий прийом Латин одягає плащ з клейонки, який в той час брали з собою пани в дорогу на випадок дощу, при юму застебнутий циновим, тобто олов'яним, найнижчого гатунку ґудзиком. Такі ґудзики були на мундирах солдат та чиновників нижчого рангу ("братії з циновими ґудзиками"). На голову Латин надів капелюх, тобто теплий шерстяний головний убір. Капелюхом називали також теплу зимову шапку-вушанку, можливо, саме її мав на увазі Котляревський. На ноги Латин надів кинді, тобто повстяні калоші, призначені, як відомо, для виходу на вулицю в дощову погоду. Обмежений хуторянин вважав їх, певне, панським взуттям. В одній з російських билин, записаних у XIX ст., великий київський князь Володимир "одел галоши да на босую ногу". Обіграні й рукавички, які були неодмінним атрибутом великопанського туалету. Знали безліч видів чоловічих і жіночих рукавичок на всі випадки життя. Аристократи міняли рукавички кілька разів на день (звідси прислів'я: "Міняє, мов рукавички"). Рукавички були статтею імпорту із Західної Європи. Замість таких елегантних рукавичок Латин надіває шкапові рукавиці, тобто пошиті з особливо обробленої кінської шкіри. Така шкіра йшла на виготовлення чобіт кращого гатунку, але на рукавички аж ніяк не годилася. Замість рукавички — рукавиця. Карикатурний, сатирично загострений образ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the decorating was all done,
He checked the rooms and every chair,
And every hall. The real fun
Was choosing what to wear.
His topcoat was from cotton,
It had a sparkling button.
He wore a wide-brimmed hat.
New felt shoes warmed his feet,
With gloves his clothing was complete.
He looked like some big plutocrat.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nach Fertigstellung hat Latinus
Alles im Hause überprüft,
Auch alle Säle und die Flure,
Dann wählte er die Kleidung aus:
Vom imprägnierten Stoff den Mantel,
Gehalten mit dem Knopf aus Zinn,
Ein großer Hut als Kopfbedeckung,
Er zog ganz neue Stiefel an
Sowie die Handschuhe aus Leder, -
Und blähte sich auf, wie ein Hahn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus dom swój urządziwszy,
Oglądał wszystko w chatach teraz,
I izby, sieni przemierzywszy,
Dla siebie oto strój dobierał:
W płaszcz klejonkowy się owinął,
A zapiął się na guzik z cyny,
Kapelusz też nasadził zręcznie;
Na nogi wzuł kalosze nowe,
A rękawice wziął juchtowe
I jak na ogniu łopuch spęczniał.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Прибрав таким манером хату,
Светлицы обойдя кругом,
Латин надел убор богатый,
Чтоб не ударить в грязь лицом.
Плащом широким обернулся,
На пуговицы застегнулся,
На темя сдвинул капелюх;
Надел калоши, рукавицы
И важно вышел из светлицы,
Надувшись, как в огне лопух.

Перевод Веры Потаповой

Латин, распорядившись толком,
Хоромы осмотрел подряд,
Прошелся по сеням, светелкам
И подобрал себе наряд:
Накидку из клеенки новой
На пуговке литой свинцовой;
Надел на голову треух,
В коты без голенищ обулся,
Взял рукавицы и надулся,
Точь-в-точь как на огне лопух.

Перевод Константина Худенского

Латин, так дома обрядивши,
Кругом все в хатах оглядел,
Светелки, сени обходивши,
Наряд по выбору надел:
Плащом вощеным обернулся,
На пуговку призастегнулся,
Треухом голову покрыл,
Надел из юфти рукавицы
И в котах новых по светлице,
Надувшись, как индюк, ходил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když Latin všecko přezkoušel si
a prohlíd pěkně po řadě,
světnice, síně, chodby všecky,
začal se chystat k parádě:
vzal carský plášť svůj z hermelínu,
zapjal jej na knoflíky z cínu,
i klobouk na hlavu si dal,
válenky obul zcela nové
i rukavice zámišové
a jako měch se nadýmal.

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин як цар в своїм наряді
Ішов в кругу своїх вельмож,
Которі всі були в параді,
Надувся всякий з них, як йорж.
Царя на дзиглик посадили,
А сами мовчки одступили
Від покуття аж до дверей.
Цариця ж сіла на ослоні,
В єдимашковому шушоні,
В кораблику із соболей.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 43.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 43.

Видання 1809:

рядок 7:

Од покуття аж до дверей

Примітки: IV, 43.

       Частина IV стр. 43.

Єдимашка, адамашка — дорога східна тканина, з візерунками того ж кольору, що й тканина.

 

Шушон — жіночий верхній одяг. Вид капота (К.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

King Latin in his royal dress
Came with his staff, so dignified;
Each one in his effusiveness,
Was like a peacock puffed with pride.
They sat the ruler down upon a stool,
And silently retreated to the vestibule;
The Queen was sitting on a bench.
She wore a sable damask tog,
Which made the common folk agog.
She looked attractive like a wench.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So ausgestattet, trat der König
Zu seinen Höflingen hinab.
Auch sie schon in Paradekleidung
Blähten sich, wie die Barsche, auf.
Der König ward zum Thron geleitet,
Doch sie selbst zogen sich zurück
Und blieben schweigend stehn am Eingang.
Die Königin nahm gleichfalls Platz,
Gekleidet im Gewand aus Seide,
Im Umhang mit Zobelbesatz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus jako król w tym stroju
Szedł wśród wielmożów swych do sali,
Ci, paradując, w pysze swojej
Jak jeże się ponadymali.
Na krześle króla posadzili
A sami milcząc odstąpili
Pod ściany aż do drzwi powoli.
Na stołku siadła zaś królowa,
W serdaczku już adamaszkowym
I w czepku zszytym ze soboli.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Так в царственном своем наряде
Латин шагал в кругу вельмож,
Одетых, словно на параде,
Начищенных, как медный грош.
Царя на стульчик усадили,
Вельможи чинно отступили
И стали молча у дверей.
Царица на скамье сидела
И шелком шушуна скрипела,
В чепце из темных соболей.

Перевод Веры Потаповой

Вошел в торжественной одеже
Латин, в кругу своих вельмож.
Они понадувались тоже,
Был каждый на ерша похож.
Царя с почтеньем проводили,
Его на стульчик посадили
И молча стали у дверей.
Царица тут же на скамейке.
Уселась в травчатой шубейке,
В кораблике из соболей.

Перевод Константина Худенского

Латин, как царь, в своем наряде
Прошел в кругу своих вельмож.
Они все были при параде,
И каждый пыжился, как ерш.
Царя на стуле усадили,
А сами чинно отступили
К порогу, ставши у дверей.
Царица на скамью взмостилась —
В шушун шелковый нарядилась,
В кораблик черных соболей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak ve svém carském vyšňoření
šel mezi svými dvořany,
každý byl v parádě jak ženich,
nadut jak holub na báni.
Do křesla cara posadili
a sami mlčky odstoupili
až ke dveřím a podle zdí;
carevna poblíž na sedátku
ze soboliny měla čapku,
plášť, z Damašku co přivezli.

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка Лавися-чепуруха
В німецькім фуркальці була,
Вертілась, як в окропі муха,
В верцадло очі все п'яла.
Од дзиглика ж царя Латина
Скрізь прослана була ряднина
До самой хвіртки і воріт;
Стояло військо тут зальотне,
Волове, кінне і піхотне,
І ввесь був зібраний повіт.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 44.

Видання 1809:

рядок 8:

Стояло вісько тут зальотне

Примітки: IV, 44.

       Частина IV стр. 44.

В німецькім фуркальці була — тобто, в платтячку; фуркальце — від фуркало — дзиґа.

 

Волове, кінне і піхотне — тут в один ряд з кіннотою і піхотою поставлені воли, які тоді були тягловою силою в обозах.

 

І ввесь був зібраний повіт — повіти введені на Україні після скасування полкового устрою у 1782 р. Приблизно відповідали сотні, а як на сучасний адміністративно-територіальний поділ, — приблизно районові.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The girl, Lavys, was smartly dressed
In German garb, first class;
She fidgeted like one obsessed,
And always gaped into a looking glass.
Right from the Latin's stool
Down to the gate was laid a beautiful
Long narrow cloth.
Detachments of the royal infantry
Together with the cavalry
Were there, all loyal, full of troth.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Des Königs Töchterchen, Lavinia,
Geschmückt mit deutschem Firlefanz,
Unruhig, wie im Saft die Fliege,
Ließ von dem Spiegel nicht mehr ab.
Vom Throne bis hin zu der Türe
Und weiter durch den Hof zum Tor
Ward ausgerollt ein roter Teppich,
Schmucke Soldaten sind postiert,
Starke Gestalten, Fußvolk, Reiter,
Und alle zum Empfang bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lawińcia, córka strojna, miła
W niemieckim stroju wstępowała,
Jak mucha w wrzątku się kręciła,
Oczęta w lustro wciąż wlepiała.
Od królewskiego zasię krzesła
Posłana długa płachta pełzła
Do samej furtki oraz bramy;
Tu stało wojsko bardzo zwrotne,
Oboźne, konne i piechotne,
Był cały powiat tu zebrany.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

А дочка царская, воструха,
В заморской кофте расшитой,
Вертелась, как в сиропе муха,
Любуясь в зеркальце собой.
От самых ног царя Латина
Была разостлана ряднина
До самых до ворот. Окрест
Войска стояли удалые —
Воловьи, конные, иные;
Собрался чуть не весь уезд.

Перевод Веры Потаповой

Лавися-дочка приоделась,
В немецком платье, налегке,
Всё время в зеркальце гляделась,
Вертясь, как муха в кипятке.
От стульчика царя Латина
Была разостлана ряднина
До самых, почита, ворот.
Стояли удальцы латинцы,
Здесь — конные, там — пехотинцы,
Воловье войско и народ.

Перевод Константина Худенского

А дочь Лавися-щебетуха
В заморском платьице была,
Вертелась, как в отваре муха,
Глядясь украдкой в зеркала.
От самых ног царя Латина
Была разостлана ряднина
Аж до калитки и ворот.
Стояло войско наготове:
Пехота, конное, воловье.
С уезда собран был народ.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lávinka, děvče parádivé,
v německém špencru, v kabátku,
vrtěla se jak moucha v pivě
a zhlížela se v zrcátku.
A od prestolu Latinova
prostřena byla látka nová
až k samé bráně pro hosty.
Bylo tu vojsko nejzdatnější,
od volů, koní i ti pěší
a lidé z celé farnosti.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послів ввели к царю з пихою ,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин,
І соли кримки і бахмутки,
Лахміття розного три жмутки,
Еней Латину що прислав.
Посли к Латину приступились,
Три рази низько поклонились,
А старший рацію сказав:

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 45.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 45.

Видання 1809:

рядок 6:

Лахмаття розного три жмутки

рядок 9:

Три рази низько уклонились

Примітки: IV, 45.

       Частина IV стр. 45.

Пиріг завдовжки із аршин — аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра.

 

І соли кримки і бахмутки — див. коментар: І, 30.

 

Рація — вітальна промова.

Див. також I, 30.

       Частина I стр. 30.

Не до соли — примовка "Тепер мені не до солі" пішла від народного оповідання, відомого у варіантах. Наводимо поданий у "Трудах" Павла Чубинського, підготовлених у 70-х роках минулого століття: "Послав батько сина за сіллю, дав йому гривню грошей. Купив син солі, скільки було сказано йому, ще шага й виторгував з тих грошей; всипав сіль у заполу та й іде додому. По дорозі був шинок, а в шинку тому гра музика, люди танцюють, аж діл гуде. Надійшов туди наш парубок і дуже йому заманулося потанцювати, а в кишені шаг мулить.

 

— Музико, грай мені одному! — погукнув парубок, віддав того шага і почав танцювати, аж хата мала, а він закида ноги, і вприсідки, і через ногу, усяк було. Затанцювався парубок, а сіль потроху сиплеться з заполи. Що майне він ногою, то сіль так і поросне по хаті. А люди стоять округи та й приказують йому саме під ногу, мов знарошне приграють:

 

— Ой, парубче, сіль сиплеться, ой, парубче, сіль сиплеться!

 

А парубок зайшовся так, що й себе не тяме, та все їм:

 

— Тепер мені не до солі, коли грають на басолі! Тепер мені не до солі, коли грають на басолі!

 

Ходив, ходив парубок, поки аж відтанцював свого шага. Стала музика і він став. Глянув — аж сіль уся на долівці, ще сам він і порозтирав її ногами.

 

Скривився парубок та в сльози:

 

— А бодай його лиха година знала! Що ж тепер тато скажуть!

 

Потяг собі, сердега, додому" (Чубинськи й. — Т. 2. — С. 379).

 

Здавна на Україні, так само як у Росії та Білорусії, сіль, як переважно привозний продукт першої необхідності, цінилася високо і витрачалася економно. Сіль була важливим, коли не основним, продуктом чумацького промислу. Знали сіль "кримку" і "бахмутку". Першу одержували від випаровування на сонці морської води в Криму, другу — від випаровування на спеціальних сковородах добутої з соляних колодязів води. Колодязі знаходилися на березі невеликої річки Бахмутки в нинішньому Донбасі. Біля солеварень виникла укріплена слобода, потім — місто Бахмут (тепер Артемівськ, великий центр соледобувної промисловості). Свідчать, що "бахмутка" була більш дрібною і вважалася кращою на смак (див. також коментар: IV, 45). Страви прийнято було варити без солі. Її ставили на стіл окремо. Звідси й звичай зустрічати гостей найдорожчим у господарстві — хлібом і сіллю. Хліб і сіль на столі — ознака достатку. Розсипати сіль не те що з торби — солянки вважалося в народі недоброю прикметою (посваритися).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Led by the honour guards, the envoys went inside,
As was the custom that the Latins had.
They carried gifts with pride:
A longish loaf of bread.
Some salt reserved for him especially
Right from the far Crimean sea.
There was fine clothing for the King.
The men approached the King politely,
Bowed low to His Grace three times knightly,
And their spokesperson said this thing:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Feierlich wurden die Gesandten
Hineingeführt nach Landesbrauch.
Als Gaben brachten sie Latinus
Langen gebackenen Perih,
Salz aus der Krim und Persianer,
Drei Ballen von diversem Stoff,
Alles Geschenke von Aeneas.
Sie traten vor Latinus ein
Und machten dreifach die Verbeugung,
Der Älteste sagte zum Gruß:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do króla posłów wprowadzono
Z przepychem jak to u Latynów;
Przed nimi dary ich niesiono:
Wpierw pieróg długi z dwa arszyny
I krymskiej soli kawał wielki,
I różnych łachów trzy węzełki
Eneasz słał Latynusowi.
Posłowie zaraz przystąpili,
Przed królem trzykroć się skłonili,
A starszy mowę wystosował:

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Послов, как водится по чину,
Вели степенной чередой;
Они несли дары Латину:
Пирог аршина в два длиной,
И соли крымской, и для панов
Охапки три рубах, кафтанов,
Что, расщедрясь, Эней прислал.
Послы три раза поклонились,
Лицом к Латину обратились,
И старший так ему сказал:

Перевод Веры Потаповой

Ввели послов — нельзя пышнее,
Придворный соблюдая чин.
Несли они дары Энея:
Пирог без малого с аршин
(На радость царскому желудку),
Соль крымскую и соль бахмутку,
Лохмотьев чуть не целый воз.
К Латину подступили близко
И трижды поклонялись низко.
Рацею старший произнес:

Перевод Константина Худенского

Послов торжественно вводили, —
Обычай тот блюла латынь, —
Они дары с собой тащили:
Пирог, пожалуй что, с аршин
И крымской, и бахмутской соли,
Узла три рухляди приперли,
Что, расщедрясь, Эней прислал.
Послы к Латину обратились,
Три раза низко поклонились
И старший речь ему сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Se slávou vedli posly k caru,
jak bylo zvykem Latinů,
poslové nesli spoustu darů:
piroh, tak zdéli aršínu,
bachmutské, krymské soli dosti,
tři hrsti různých maličkostí,
co králi poslal Aeneas.
K Latinu posli přistoupili,
třikrát se nízko poklonili,
nejstarší pozdvihl svůj hlas:

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Енеус ностер магнус панус
І славний троянорум князь,
Шмигляв по морю, як циганус,
Ад те, о рекс! прислав нунк нас.
Рогамус, доміне Латине,
Нехай наш капут не загине.
Пермітте жить в землі своєй,
Хоть за пекунії, хоть гратіс,
Ми дяковати будем сатіс
Бенефіценції твоєй.

Примітки: IV, 46-47.

       Частина IV стр. 46-47.

Рація (вітальна промова) троянського посла близька до тарабарщини, до якої вдається Сівілла, прощаючись з Енеєм (IV, 1 — 2). Але у її мові — сильний елемент народного просторіччя (це ж сільська баба), а у посла, який щойно вчився латинської мови, — макаронічна мішанина української мови з латиною. Ось промова посла в дослівному перекладі латинських слів і виразів:

 

Еней наш великий пан
І славний троянців князь,
Шмигляв по морю, як циган,
До тебе о царю! прислав тепер нас.
Просимо, пане Латине,
Нехай наша голова не загине,
Дозволь жить в землі своєй,
Хоть за гроші, хоть задарма,
Ми дякувати будем досить
Милості твоєй.

 

О царю! будь нашим меценатом,
І ласку твою покажи,
Енеєві зробися братом,
О найкращий! не одкажи;
Еней вождь єсть моторний,
Вродливий, гарний і проворний.
Побачиш сам особисто!
Вели прийняти подарки
З ласкавим видом і без сварки,
Що прислані через мене...

 

... Будь нашим меценатом — Меценат (кінець І ст. до н. е.) — багатий римський аристократ, покровительствував митцям, сам займався літературою. Утворив гурток при своєму дворі, до якого входили Вергілій і Горацій. Звідси меценат — багатий, впливовий покровитель.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Aeneas, noster magnus panus
And famous rex Troyanus,
Who sailed the seas like some Tsiganus,
Ad te, o rex, he sent nunc us.
Rogamus domine Latine,
Lest our kaput become finis,
Let us live under your just lex
For much pecunia, or gratis,
We always will be satis,
Your beneficentia, oh rex.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Aeneus noster magnus Herrus,
Ruhmreicher Trojanorum Fürst,
Irrte zur See wie ein Tsiganus,
Ad te, o rex, schickt er nunc uns.
Rogamus, domine Latine,
Daß unser caput überlebt:
Permitte bei dir einzukehren,
Ob für pecunii, ob gratis,
Und wir bedanken uns auch satis
Für die beneficentia.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Aeneus, noster magnus panus
I sławny książę Trojanorum,
Po morzu szperał jak Cyganus,
Ad te, o rex! nas przysłał w porę,
Rogamus, domine Latine,
Naszemu caput nie daj zginąć,
Permitte mieszkać w kraju swoim,
Choć za pecuniae, choć gratis,
Dziękować już będziemy satis
Beneficencji cnej twojej.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

"Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь,
По морю шлялся, как цыганус,
Ад те, о рекс! прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине,
Наш капут общий да не сгинет,
Пермитте жить в Стране твоей
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Перевод Веры Потаповой

«Энеус, ностер магнус панус
И славный Троянорум князь,
Шнырял по морю, как цыганус,
Ад те, — о рекс! — прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине!
Спаси наш капут и отныне
Пермитте жить в твоем краю,
Хоть за пекунии, хоть гратис.
Уж мы, поверь, оценим сатис
Бенефиценцию твою.

Перевод Константина Худенского

«Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь
Шнырял по морю, как цыганус,
Ад те, о рекс! Прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине,
Пускай же капут наш не сгинет,
Пермитте жить в земле своей
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„AENEUS, NOSTER MAGNUS pánUS,
a slavný TIROIANORUM rek,
po moři rejdil jak cikánUS,
NUNC poslal nás AD TE, O REX!
ROGAMUS, DOMINE LATINE,
nechať náš CAPUT nezahyne,
nám žít v své zemi PERMITTE,
ať za PECUNIAE, ať GRATIS,
my děkovati budem SATIS
vždy BENEFICENTII tvé.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О, рекс! Будь нашим меценатом,
І ласкам туам покажи,
Енеусу зробися братом,
О оптіме! не одкажи;
Енеус прінцепс єсть моторний,
Формозу с, гарний і проворний,
Побачиш сам інноміне!
Вели акціпере подарки
З ласкавим видом і без сварки,
Що прислані через мене:

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 47.

Видання 1809:

рядок 6:

Вродливий, гарний і проворний

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

O rex! Be our patron - panacea,
And show your royal grace,
Become a brother to Aeneas,
Oh, optimus! Grant here for us a place.
Aeneas princeps energetic,
Formosus, beautiful and sympathetic,
You'll see yourself, innomine!
Permit accipere the gifts from us
With grace, without a fuss,
We brought for you, great domine:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

O rex, sei unser mecenatus,
Gewähre tuam gnadam uns,
Werde ein Bruder für Aeneus,
O optime, versag es nicht!
Aeneus ist ein kecker princeps,
Formosus, unternehmend, schön,
Innomine, du wirst es sehen!
Mögest du gnädig, ohne Streit,
Heute accipere die Gaben,
Derer ich Überbringer bin:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O rex! bądź noster Mecenatus
I łaskam tuam nam objawiaj,
Wnet Aeneusa stań się bratem,
O optime, nam nie odmawiaj:
Aeneus princeps jest obrotny,
Formosus, ładny i zalotny,
In nomine już sam zobaczysz!
I każ accipere te dary
Z łagodną twarzą i bez swarów,
Co tu przeze mnie przysłać raczył:

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

О рекс! Будь нашим Меценатом
И ласкам туам окажи,
Энеусу будь как бы братом.
О оптиме! Не откажи!
Энеус принцепс есть проворный,
Формозус, сильный и упорный,
Увидишь сам инномине!
Вели акципере подарки,
Что шлет Эней с любовью жаркой,
Чтоб всем жить в мире, в тишине.

Перевод Веры Потаповой

О рекс! Будь нашим меценатом
И ласкам туам окажи.
Энеусу названым братом
Стань, оптиме! Не откажи!
Энеус, принцепс наш удалый,
Формозус и проворный малый,
Инномине увидишь сам!
А прежде чем распить по чарке,
Вели акципере подарки,
От сердца присланные вам.

Перевод Константина Худенского

«О рекс! Будь нашим Меценатом
И ласкам туам окажи,
Энеусу стань как бы братом,
О оптиме, не откажи!
Энеус принцепс есть задорный,
Формозус, ловкий и упорный,
Инномине увидишь сам!
Вели акципере гостинцы,
Пусть все возьмут с душой латинцы,
Что послано Энеем вам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

O REX! Buď naším MAECENATem,
ať láskAM TUAM chválíme,
AENEUSovi budiž bratrem,
neoslyš nás, O OPTIME!
AENEUS, PRINCEPS ve všem zdárný,
FORMOSUS, pěkný, lepotvárný,
uvidíš sám, IN NOMINE!
Poruč ty dárky ACCIPERE,
vybírej, co chceš, ber si směle,
sobě a svojí rodině.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се килим-самольот чудесний,
За Хмеля виткався царя,
Літа під облака небесні,
До місяця і де зоря;
Но можна стіл ним застилати,
І перед ліжком простилати,
І тарадайку закривать.
Царівні буде він в пригоду,
І то найбільш для того году,
Як замуж прийдеться давать.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 48.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 48.

Видання 1809:

рядок 4:

До місяця і где зоря

Примітки: IV, 48.

       Частина IV стр. 48.

Макаронізмами пересипана тільки офіційна, "протокольна" частина промови посла (строфи 46 — 47) — урочисте представлення свого пана і церемоніальне пошанування другої високої сторони. Переходячи до переліку й роздачі подарунків сімейству царя, посол залишає латинь.

 

За Хмеля виткався царя — походить від народної примовки: "За царя Хмеля, як людей була жменя", тобто дуже давно.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

This is a lovely flying rug,
Wove in the reign of Khmel, the tsar.
It flies beyond the clouds, fast as a slug,
Up to the moon, to any star.
It could be used, to tell the troth,
Upon the bedroom floor, or as a table cloth
As well, to cover up the trundle.
The princess will be happy with it, too,
Especially when her espousals will be due.
Although it looks just like a hulking bundle.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies ist ein wundersamer Teppich,
Geknüpft noch unter König Chmil,
Und er kann bis zum Himmel fliegen,
Bis zu den Sternen und zum Mond;
Man kann mit ihm den Tisch bedecken,
Oder ihn legen vor ein Bett,
Man kann ihn auf den Karren spannen;
Für die Prinzessin, wenn's so weit,
Wird er sehr nützlich sich erweisen
Einmal an ihrem Hochzeitstag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To cudny dywan latający,
Za czasów króla Ćwieczka tkany,
Aż pod obłoki się wznoszący,
Do gwiazd, księżyca na spotkanie;
Lecz można stół też nim zaścielać,
Przed łóżkiem także rozpościerać,
Przykrywać i dwukółkę nawet.
On również przyda się królewnie,
Najbardziej w owym roku pewnie,
Gdy za mąż przyjdzie ją wydawać.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Прими от нас ковер чудесный,
При Хмеле выткан он царе,
Всяк может вольный мир небесный
Весь облететь на том ковре;
Он у кровати пригодится,
А может, стол какрыть случится
Иль таратайку покрывать.
Местечко для него найдется,
Особенно когда придется
Царевну замуж выдавать.

Перевод Веры Потаповой

Вот коврик-самолет чудесный.
Его топтал еще царь Хмель.
Взовьется он под свод небесный,
Умчит за тридевять земель.
Тебе скажу я без утайки:
Годится он для таратайки,
И лавку можно покрывать.
Царевне он придется кстати:
Расстелет около кровати,
Как будешь замуж отдавать.

Перевод Константина Худенского

«Вот коврик-самолет чудесный,
При Хмеле выткан он царе;
Под облака, к звезде небесной,
К луне взлетишь на том ковре.
И стол накрыть он пригодится,
Постлать у ложа, коль случится,
И таратайку покрывать.
Царевне надобен он станет,
Особо, как пора настанет
Девицу замуж выдавать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Kouzelný koberec, hleď, jaký!
Za krále Chmela utkán jest,
sám sebou lítá nad oblaky,
až do měsíce, jasných hvězd;
i stůl jím můžeš prostírati,
před lůžko si jej můžeš stláti,
i vůz jím možno přikrývat.
Ten by byl dceři ku výbavě,
jí nejvíc přijde vhod teď právě,
ty ji chceš asi brzy vdát.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось скатерть шльонськая нешпетна,
Її у Липську добули;
Найбільше в тім вона прикметна,
На стіл як тілько настели
І загадай якої страви,
То всякі вродяться потрави,
Які на світі тілько єсть:
Пивце, винце, медок, горілка,
Рушник, ніж, ложка і тарілка.
Цариці мусим сю піднесть.

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина IV, строфа 49.

Примітки: IV, 49.

       Частина IV стр. 49.

Ось скатерть шльонськая нешпетна — тобто з Шльонська, Сілезії (див. коментар: II, 60).

 

Її у Липську добули — Липськ — Лейпціг, на той час великий торговий центр європейського значення. З України на знамениті лейпцігські ярмарки відправлялися чумацькі валки з пшеницею, іншими товарами, а звідти привозили тканини, металеві вироби, предмети розкоші.

Див. також II, 60.

       Частина II стр. 60.

Шльонськ — польська назва Сілезії, області, яка нині входить до складу Польської Народної Республіки і частково до Чехословацької Соціалістичної Республіки. Україна підтримувала давні торгові зв'язки з Сілезією, а через сілезькі ринки — з іншими землями Західної Європи. Крім прядива, сала, смальцю, воску та інших товарів, помітною статтею експорту були воли української степової породи.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A tablecloth from far Silesia's here.
Bought at the Leipzig fair,
Its usefulness is rather queer,
But also very rare.
You have to think what is your wish
And right away appears your dish,
From any land the best cuisine:
Like whiskey, wine and mead,
And all the cutlery you need.
This gift is for her Majesty the Queen.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Schafschurwolle diese Decke,
Sie wurde hergestellt in Lipsk
Und hat besonderen Charakter,
Sobald den Tisch man mit ihr deckt,
Kann man sich jede Speise wünschen,
Die es nur gibt auf dieser Welt,
Sie wird sofort darauf erscheinen;
Zum Beispiel Bier, Wein, Met und Schnaps,
Ein Tischtuch, Teller, Löffel, Messer,
Der Königin war's zugedacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu obrus śląski jest nieszpetny,
W przesławnym Lipsku był nabyty;
Jest z tego względu arcyświetny,
Że gdy nim będzie stół nakryty,
Pomyśli się o jakiejś strawie,
To wszystkie zjawią się potrawy,
Co są na świecie, gdzie żyjemy:
Gorzałka, winko, piwko, miodek,
Nóż, łyżka, ręcznik, talerz, spodek.
Królowej go podarujemy.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

А вот вам скатерть-самобранка:
Ее с чужбины привезли,
Пошита из силезской камки;
На стол ее лишь постели
И пожелай чего из снеди, —
Сейчас все мало в рот не въедет.
Горилка явится и мед,
Рушник, нож, ложка и тарелка.
Подарок этот — не безделка.
Его Эней царице шлет.

Перевод Веры Потаповой

Вот эту скатерть-самобранку
Давно из Липска привезли.
Захочешь кушать — спозаранку,
Днем, ночью — скатерть расстели
И загадай. Невеснь откуда
Появится любое блюдо,
К нему в придачу хлеб и соль,
Медок, пивцо, винцо, горелка,
Рушник, нож, ложка и тарелка.
Царице поднести дозволь!

Перевод Константина Худенского

«Из шленки скатерть, не простая,
Ее из Липска привезли;
В особицу от всех, такая —
На стол лишь только постели
И яство пожелай какое,
Враз будет снедь перед тобою,
Какую в свете не найдем:
Пивцо, медок, горилки ковшик,
Рушник, тарелка, ложка, ножик —
Царице скатерть поднесем.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tady je ubrus, slezská práce,
ten někde v Lipsku sehnali,
kdykoli na stůl prostírá se,
máš jídel výběr nemalý:
všech možných druhů vzácné stravy
hned plný stůl máš bez přípravy,
všeho, co skýtá širý svět:
piva i vína, kořalenky;
nůž, lžíce, ubrousek zde tenký,
toť pro carevnu dáreček.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А се сап'янці-самоходи,
Що в них ходив іще Адам;
В старинниї пошиті годи,
Не знаю, як достались нам;
Либонь, достались од пендосів,
Що в Трої нам утерли носів,
Про те Еней зна молодець;
Сю вещ, як рідку і старинну,
Підносимо царю Латину,
З поклоном низьким, на ралець".

Примітки: IV, 50.

       Частина IV стр. 50.

Либонь, достались од пендосів — пендоси (від новогрец. — п'ять) — лайливе прозвище греків. Троянські посли розподіляють між членами царської родини три подарунки, які звичайно дарує добрий чарівник казковому героєві: килим-самольот, скатерть-самобранку, сап'янці-скороходи або самоходи. Не випадково - першій Лависі, яка незабаром стане причиною великих незгод і війни. Натяк посла на майбутнє заміжжя Лависі підхопить у своїй відповіді Латин ( "... може і в рідню вступлю").

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here are morocco-leather shoes
That Adam wore in paradise,
They are in perfect form to use,
Somehow we got them at good price.
From whom? From those brave kings
Who had in Troy clipped our wings,
Aeneas knows about these matters more:
And so, these slippers wrapped in satin
We give to His High Majesty, King Latin,
And whom, we with bowed heads adore."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann automatische Pantoffel,
Die Vater Adam selbst noch trug,
Gefertigt in uralten Zeiten, -
Weiß nicht, woher sie bei uns sind,
Vielleicht von diesen Ungeheuern,
Die uns in Troja zugesetzt, -
Aeneas kann da von berichten;
Diese antike Seltenheit
Entbieten wir König Latinus
Alluntertänigst als Geschenk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To buty są, co same idą,
Co chodził w nich już Adam drzewiej,
Uszyte w dawnych czasach, widać,
Jak nam dostały się, nic nie wiem;
Możliwe, że od tych Pendosów,
Co nam utarli w Troi nosa,
Eneasz — zuch wie o tym dobrze;
Tę rzadką, starą rzecz królowi,
Słynnemu w krąg Latynusowi,
Wręczamy, żeby prośbę poprzeć".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

А вот сапожки-скороходы,
В них хаживал еще Адам,
В давнишние пошиты годы,
Не знаю, как достались нам;
Кажись, их от пендосов взяли,
Что нас под Троей расчесали, —
Про то Энею лучше знать.
Сапожки — редкая вещица,
Тебе, Латин, она сгодится.
Изволь подарочек принять".

Перевод Веры Потаповой

А вот сапожки-самоходы
(Их, видишь ли, носил Адам),
Козловые, давнишней моды,
Не знаю, как попали к нам.
Их завезли, кажись, пендосы,
Когда мы удирали босы,
А во главе — Эней-сударь.
Диковинную вещь такую
Тебе с поклоном презентую.
Носи, мол, на здоровье царь!»

Перевод Константина Худенского

«А вот сапожки-скороходы —
Их нашивал еще Адам —
В старинные пошиты годы;
Не знаю, как достались нам.
Их вроде у пендосов взяли,
Что нам под Троей нащелкали, —
Про то Энею лучше знать.
Вещь древнюю царю подносим,
Его с поклоном низким просим
Как редкость в дар ее принять».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A zde jsou boty samochůdy,
Adam je nosil, mně se zdá,
safián, kůže, všecko všudy
je poctivého řemesla.
My tenkrát Pendosům je vzali,
co nám tak hlavy natírali
(to ještě bylo před Trojou,
Aeneas vám to lépe poví),
ty nesem caru Latinovi
s hlubokou, nízkou poklonou.“

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Царице, цар, дочка Лавина
Зглядалися проміж себе,
Із рота покотилась слина,
До себе всякий і гребе
Які достались їм подарки,
Насилу обійшлось без сварки;
Як ось Латин сказав послам:
"Скажіте вашому Енею,
Латин із цілою сім'єю,
Крий боже, як всі ради вам.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 51.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 51.

Видання 1809:

рядок 2:

Зглядалися промеж себе

рядок 8:

Скажіте вашему Енею

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The parents and the future bride
Looked at one another, filled with greed,
They slobbered when they eyed
The gifts, unusual, indeed.
They managed somehow to avoid the fight,
Which threatened to ignite.
King Latin told the envoys thus:
"Tell your famed chief that I and my whole family
Do welcome him and all of you most heartily.
We're happy to have you with us.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Königin, König und Lavinia
Schauten sich gegenseitig an,
Um ihren Mund wurde es wässrig,
Und jeder griff nach dem Geschenk,
Das man soeben unterbreitet, -
Fast hätten sie sich drum gezankt.
Da sprach Latinus zu den Boten:
"Gebt diese Antwort eurem Fürst,
Latinus und seine Familie
Sind glücklich, wenn er sie besucht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Królowa, król i córka miła
Popatrywali wciąż na siebie.
Wnet z ust się ślina potoczyła,
Do siebie każdy z nich tu grzebie
Podarki, co się im dostały,
Do swarów doszłoby bez mała;
Gdy oto posłom rzekł Latynus:
"Eneaszowi to powiedzcie,
Że radziśmy wam, jak nikt w świecie,
Latynus z całą swą rodziną.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Царица, царь, царевна-дочка
Переглянулись меж собой,
Всяк лакомого ждал кусочка
И за него готов был в бой.
Деля подарки, забияки
Насилу обошлись без драки;
Потом Латин сказал послам:
"Скажите вашему Энею,
Латин со всей семьей своею —
И, боже мой, как рады вам.

Перевод Веры Потаповой

Латин, Амата и царевна
Глазами друг на дружку хлоп.
Едва не кончилось плачевно:
К себе подарки всякий греб.
Насилу удалось без драки
Принять расположенья знаки,
И молвил царь Латин послам:
«Энею передайте, братцы:
Моя семья и домочадцы
Не описать как рады вам!

Перевод Константина Худенского

Царица, царь с Лавиной-дочкой,
Переглянулись меж собой
И, слюнки утерев платочком,
Гребли к себе наперебой
Подарки те, что им достались, —
Насилу от грызни сдержались.
Потом Латин сказал послам:
«Скажите вашему Энею,
Латин со всей семьей своею,
Спаси господь, как рады вам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Cařice, dcerka Lavinie
se s carem koukli po sobě,
hned slina z lačných úst se lije
a každý hrabe, jak to jde;
dárky si všecky rozebrali,
div že se při tom nepoprali,
a car teď poslům praví sám:
„Řekněte svému Aeneáši,
že jsem moc rád a všichni naši,
že s rodinou ho uvítám.

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І вся моя маєтность рада,
Що бог вас навернув сюди;
Мні мила ваша вся громада,
Я не пущу вас нікуди;
Прошу Енею покланятись
І хліба-солі не цуратись,
Кусок остатній розділю.
Дочка у мене одиначка,
Хазяйка добра, пряха, швачка,
То може і в рідню вступлю".

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 51.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 52.

Видання 1809:

рядок 2:

Що бог вас навернув сюда

рядок 4:

Я не пущу вас нікуда

рядок 8:

Дочка у мене одиначка

Примітки: IV, 52.

       Частина IV стр. 52.

Хазяйка добра, пряха, швачка — вища оцінка батьками, рідними, близькими дівчини на виданні. Похвала "хазяйка добра" недарма далі конкретизується словами "пряха, швачка". Швачка включає в себе також поняття "добра вишивальниця" (в народній поезії "шити-вишивати" — синонімічна пара; напр.: "Одна дала нитки, друга полотенця, Третя шила, шила-вишивала, Для козака-серця"). В умовах патріархального укладу з натуральними формами господарювання більшість речей домашнього вжитку здебільшого виготовлялися господарем та його сім'єю. Майже в кожній хаті ткали полотно і шили з нього одяг. А вишивка була найпоширенішим способом прикрасити тканину. Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, і години відпочинку від польових робіт — навесні та взимку. Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишиванок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We, all of us, are very glad
That god directed you to us.
It certainly would make me sad
To see you leave. It would be piteous.
I welcome you with cordiality,
Stay here, enjoy our hospitality.
I want to share with you
Our land and our bread.
My daughter is so coveted,
We might become related, too."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mein ganzes Volk ist überglücklich,
Daß Gott euch hergeführt zu uns;
Euch alle finde ich sympathisch
Und lasse keinen von euch fort.
Entbietet meinen Gruß Aeneas,
Empfangen soll er Brot und Salz,
Will auch das Letzte mit ihm teilen.
Die Tochter ist mein Einzelkind,
Kann haushalten, kann nähen, waschen,
Vieleicht kommt's zum Familienbund."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Majestat cały mój się cieszy,
Że Bóg was przywiódł w ziemię naszą;
Mnie miła cała wasza rzesza,
Nie puszczę was; dla Eneasza
Przekazać ukłon proszę bardzo
I chlebem — solą nie pogardzać,
Ostatnim kęsem się podzielę.
Mam bowiem córkę — jedynaczkę,
Gosposię dobrą, prządkę, szwaczkę,
To może się spokrewnię śmiele".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

И все латинцы тоже рады,
Что бог закинул вас сюда;
Вы сердцу моему отрада,
Я не пущу вас никуда;
Прошу Энею поклониться,
Моих щедрот не сторониться,
С ним кус последний разделю.
Есть дочка у меня Лавина —
Первейшая в краю дивчина,
Так, может, и в родню вступлю!"

Перевод Веры Потаповой

И всё мое владенье радо,
Что вас господь привл сюда.
Мне ваша нравится громада!
Не отпущу вас никуда.
Поклон Энею, а дотоле
Прошу отведать хлеба-соли,
Куском последним поделюсь.
Лавися, дочь моя, — хозяйка,
Шить, прясть умеет, не лентяйка...
Возможно, с вами породнюсь».

Перевод Константина Худенского

«И вотчина моя вся рада,
Что бог закинул вас сюда,
Народ ваш для меня отрада,
Я не пущу вас никуда,
Поклон Энею отнесите,
Хлеб-соль мою не обходите —
Кусок последний разделю.
Уж дочь невестится. Девица —
На все, вишь, руки мастерица,
Так, может, и в родню вступлю».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

My všichni jsme zde tomu rádi,
že pánbu vás sem provázel,
že budem dobří kamarádi,
už nepustím ho, kam by šel?
Pěkně k nám vítám, jak se říká,
a chléb a sůl ať neodříká,
rozdělím s ním i poslední.
Má dcera z dobré familie,
kuchařka dobrá, přede, šije,
možná, že budem příbuzní.“

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз попросив до столу
Латин Енеєвих бояр,
Пили горілку до ізволу
І їли бублики, кав'яр;
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни;
З отрібки баба, шарпанина,
Печена з часником свинина,
Крохналь, який їдять пани.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 53.

Видання 1809:

рядок 10:

Крохмаль, який їдять пани

Примітки: IV, 53.

       Частина IV стр. 53.

Шпундрі з буряками — свиняча грудинка, в інших рецептах — порібрина (частина туші, що прилягає до ребер), підсмажена з цибулею на сковороді, а потім зварена в буряковому квасі разом з нарізаними буряками і заправлена борошном.

 

Потрух в юшці — страва. Спосіб приготування: "Гусячі лапки, крила, печінку, нирки, пупки скласти в каструлю і варити; коли закипить два рази, очистити, покласти цибулі, зернистих ячних крупів і подавати" (Маркевич. — С. 159).

 

Каплуни — відгодовані на заріз вихолощені півні.

 

З отрібки баба, шарпанина — тобто бабка з нутрощів тварини чи птиці, приготовлених в макітрі особливим способом з відповідними для цього спеціями.

 

Шарпанина — в "Лексиконе малороссийском" М. Гоголя читаємо: "Шарпанина — приправлена сушена риба" (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. — М., 1952. — Т. 9. — С. 501). Інше і більш широке пояснення дає М. Маркевич: "Шарпанина. Відварити тарань або чабак, вийняти з бульйону, вибрати кістки, нарізати шматочками, покласти ці шматочки на сковороду, розвести рідко пшеничне тісто в тому ж бульйоні, покласти в тісто піджареної на олії цибулі, полити цим шматочки риби, посипати перцем, потім поставити в духову піч і коли буде готове - подавати" (Маркевич. — С. 151).

 

Крохналь — крохмаль, тут у значенні: кисіль.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after having done
This short address, the Latin tsar
Invited each and everyone
To have a drink and some caviar.
And then, there was the prolongation
Of eating and of mastication
Of various fantastic dishes,
Like borshch from young red beets,
And dumplings with all kinds of meats,
Castrated cocks, and crabs, and fishes.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latinus hat alle Gesandten
Ins Haus geladen und zu Tisch,
Sie tranken Schnaps nach Lust und Laune
Und aßen Kaviar mit Brot;
Braten vom Fleisch und Borschtsch mit Rüben,
Klößchen mit Brühe fein gekocht,
Sowie im Saft geschmorte Hähnchen
Und auch Pasteten aller Art;
Schweinsbraten gab's mit Knoblauchsoße
Und Creme, wie es die Herrschaft mag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus posłów Eneasza
Do stołu prosił najłaskawiej
Gorzałkę pili z kubków, flaszek
I obarzanki jedli, kawior;
Był barszczyk z mięsem, buraczkami,
Pierogi w juszce z podrobami,
Kapłony i niech wszyscy wiedzą,
Z wątróbki babka — szarpanina,
Pieczona z czosnkiem wieprzowina
I krochmal, co panowie jedzą.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Потом Латин к большой трапезе
Позвал Энеевых бояр:
Горилку пили, сколько влезет,
Хлебали дружно вкусный взвар,
Борщ с бураками, и галушки,
И потроха в горячей юшке,
Отведали и каплунов,
И запеченную свинину,
С пшеничной бабой солонину,
Кисель, что варят для панов.

Перевод Веры Потаповой

Царя Латина хлебосольство
Пришлось троянцам по нутру.
Хлестало пенную посольство;
Все ели бублики, икру?
Была похлебка с потрохами,
К борщу — грудинка с бураками,
Затем с подливой каплуны;
На перемену — лещевина,
За нею — с чесноком свинина,
Кисель, что кушают паны.

Перевод Константина Худенского

К столу немедля проводили
Энеевых бояр гурьбой.
Все допьяна горилку пили
И ели бублики с икрой.
Был борщ с грудинкой, с бураками,
Галушки с юшкой, с потрохами,
Потом с подливой каплуны,
С осердьем баба-шарпанина,
Жаркое — с чесноком свинина,
Кисель, какой едят паны.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bojaři z Troje, vzácní hosti,
ke stolu šli za párem pár,
kořalku pili do libosti,
preclíky jedli, kaviár,
boršč, maso s řípou, s přílohami,
pak dršťky, játra s haluškami,
bažanty k tomu ve šťávě,
sekanou, mísu ryb a šneků,
vepřovou kýtu na česneku,
buchty, co jedí o svatbě.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В обід пили заморські вина,
Не можна всіх їх розказать,
Бо потече із рота слина
У декого, як описать:
Пили сикизку, деренівку
І кримську вкусную дулівку,
Що то айвовкою зовуть.
На віват — з мущирів стріляли,
Туш — грімко трубачі іграли,
А много літ — дяки ревуть!

Примітки: IV, 54.

       Частина IV стр. 54.

"Заморські вина" на обіді Латина — звичайні домашні настойки, одначе приготовлені на привозних південних фруктах.

 

Сикизка — настойка на сикизі, тобто інжирі. Сушений інжир, фиги — поширений на Україні в давні часи привозний продукт, ласощі; один з предметів чумацького промислу.

 

Деренівка — настойка на дерені, інакше — кизилі. Ягідне дерево, росте на півдні України.

 

Айвовка — настойка на айві.

 

Першою названа настойка на більш цінній ягоді, далі — дешевші.

 

На віват — з мущирів стріляли. — мужчир (мортира) — гармата з коротким дулом, з неї вели навісний вогонь, як з нинішнього міномета. Мужчири також служили для салютів під час урочистостей. Мужчирі малого калібру служили в господарстві ступами (див. коментар: III, 71).

 

Трьома заключними рядками, трьома штрихами передає автор "музику" свята в панському будинку, де кожний тост супроводжувався салютом з гармат, інколи з феєрверком, тушами оркестрів, заздравними хорами-кантами "многая лета".

Див. також III, 71.

       Частина III стр. 71.

Мужчир — тут у значенні: ступка (див. також коментар: IV, 54).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At dinner, they enjoyed imported wines.
If I wished to describe them all,
I would hear your unending whines
And in your mouths would be a waterfall.
But, anyway, they drank SYKYZKU, DERENIVKU
As well, the heavenly DULIVKU.
And facing life's unwanted brevity,
They fired mortars for good luck,
The trumpeter was roaring like a rutting buck,
The dyaks yowled hymns about longevity.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Mahl gab's importierte Weine,
Die man nicht alle zählen kann
Manchem wird's um den Mund ganz wässrig,
Alle erlesen im Geschmack.
Getrunken wurde Schnaps aus Beeren,
Auch Quittenlikör von der Krim,
Welchen man dort Cydonia nannte.
Musketen feuerten Salut,
Einen Tusch donnerten Trompeten,
Ad multos annos sang der Chor.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zamorskie w obiad pili wina,
Nie można wszystkich wspomnieć dzisiaj,
Bo z ust pocieknie zaraz ślina
U wielu przy tym ich opisie:
Sykizkę pili, dereniówkę
I smaczną krymską też gruszkówkę,
Ajwówkę zwaną, jak kto życzy.
Na wiwat im moździerze grzmiały,
Trębacze grali tusz wspaniały
"Ad multos annos" diacy ryczą.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Лакали вина дорогие,
Каких не всякому дадут,
А коли рассказать — какие,
Невольно слюнки потекут.
Хватили кстати и грушовки,
Потом кизиловки, айвовки.
Всяк сколько было сил харчил;
Стреляли в воздух из мушкета,
Дьяки ревели: "Многи лета!",
И туш играли трубачи.

Перевод Веры Потаповой

Заморских вин запас немалый
Троянцы выдули в обед.
Но слюнки потекут, пожалуй!
Расписывать охоты нет.
Кизиловую и дулевку,
Вернее, крымскую айвовку,
Там распивали, что квасок.
На «виват» из мортир стреляли,
Туш громко трубачи играли,
А дьякон многолетье рёк.

Перевод Константина Худенского

А сколько вин заморских пили,
Пожалуй, не расскажешь тут;
Коль описать, какие были,
У многих слюнки потекут;
Сикозку пили с кизиловкой
И ту, что прозвана айвовкой —
Настойку крымскую из груш.
На «виват» били из мушкетов,
Дьяки ревели «Многи лета!»,
А трубачи играли туш.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Zámořská potom pili vína,
nemožno všecka jmenovat,
by netekla vám od úst slina,
mohlo by se vám o tom zdát.
Pili stkizku, derenivku,
a k tomu krymskou dobrou slivku,
co samospasitelnou zvou.
Z hmoždířů padesát ran dali,
trubači tuš jim vyhrávali
a „mnoga ljeta“ ďáčci řvou.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин по царському звичаю
Енею дари одрядив:
Лубенського шмат короваю,
Корито опішнянських слив,
Горіхів київських смажених,
Полтавських пундиків пряжених
І гусячих п'ять кіп яєць;
Рогатого скота з Лип'янки,
Сивухи відер з п'ять Будянки,
Сто решетилівських овець.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 55.

Видання 1809:

рядок 10:

Сто решетиловських овець

Примітки: IV, 55.

       Частина IV стр. 55.

Лубенського шмат короваю — "Коровай — весільний хліб. Робиться як звичайна хлібина, тільки більша за розміром; потім на неї накладаються виліплені з цього ж таки тіста та випечені як і хлібина шишечки, голуби, вензелі та ін. Знамениті короваї лубенські" (Маркевич. — С. 156). Як у першому подарунку троянців, так і в першому подарунку Латина — натяк на бажаність шлюбу Енея та Лависі.

 

Корито опішнянських слив — Опішня нині — селище міського типу Зінківського району Полтавської області.

 

Полтавських пундиків пряжених — спосіб приготування пряжених пундиків: "Взяти пшеничного кислого тіста, розкачати коржиками, піджарити цибулю на олії, перекласти коржики цією цибулею шарів у п'ятнадцять чи двадцять, поставити в піч, коли готові — вийняти, змазати олією і подавать" (Маркевич. — С. 158).

 

Далі називаються села поблизу Полтави (Лип'янка, Будянка, Решетилівка) та чим кожне з них славиться.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As it behooved a household head,
- Since they became good chums -
He sent Aeneas-Lord a piece of wedding bread,
As well, a basket of OPISHNIA plums.
Besides, some Kyiv roasted nuts,
Poltava toasted pastry cuts
And five times sixty of goose eggs,
Horned cattle from LYP'IANKA,
Five pails of whiskey from BUDIANKA,
Besides, a hundred head of tegs.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latin, nach königlicher Sitte,
Hat auch Aeneas reich beschenkt:
Als Gebäck Korowaj aus Lubenj,
Opischnian-Pflaumen einen Trog,
Aus Kyjiv fein gebrannte Nüsse
Und aus Poltawa Zwiebelteig
Sowie fünf Schock von Gänseeiern;
Rinder aus Lypianka gab's auch,
Vom Distelschnaps ganze fünf Eimer,
Schafe aus Finnland, hundert Stück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus królów obyczajem
Eneaszowi dary posłał:
Kęs łubieńskiego korowaju,
Koryto śliw z Opiszni poszło,
Z Kijowa zaś orzechy znane,
Z Połtawy ciastka przypiekane
I pięć kop jaj, co zniosły gąski;
Z Lipianki bydło słynne nader,
A anyżówki aż z pięć wiader
I owiec sto reszetyłowskich.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латин невежей вовсе не был.
С гостями всласть поев, попив,
Энею шлет ковригу хлеба,
Корыто опошнянских слив,
Орехов киевских каленых,
Полтавских пундиков слоеных,
Яиц три сотни, варенец,
Коров, бугаев из Липянки,
Сивухи бочку из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Перевод Веры Потаповой

Расщедрился на этот случай
Латин, Энею отрядив
Лубенский каравай пахучий,
Корыто опошнянских слив,
Сивухи бочку из Будянки,
Бычков и телок из Липянки,
Сто решетиловских овец,
Орехов киевских каленых,
Полтавских коржиков печеных,
Яиц гусиных, наконец.

Перевод Константина Худенского

Латин, обычай соблюдая,
Послал, Энея отдарив,
Лубенского кус каравая,
Корыто опошнянских слив,
Яичек сотни три гусиных,
Да пундиков полтавских жирных,
Орехов киевских корец
И скот рогатый из Липянки,
Сивухи бочку из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latin, jak slušelo se králi,
dal pro Aenea dárky dřív:
dort z Luben, jak tam dělávali,
koryto opišňanských sliv,
ořechů, v Kyjevě co praží,
vdolečků, v Poltavě co smaží,
a husích vajec kop dal pět,
rohaté voly od Lypjanky,
pět věder dobré kořalenky,
sto ovec jako nádavek.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин старий і полигався
З Енеєм нашим молодцем,
Еней і зятем називався, —
Но діло краситься кінцем!
Еней по щастю без поміхи
Вдавався в жарти, ігри, сміхи,
А о Юноні і забув,
Його котора не любила
І скрізь за ним, де був, слідила,
Нігде од неї не ввильнув.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 56.

Видання 1809:

рядки 4-5:

Но діло краситься концем!
Еней при щастю без поміхи

рядок 9:

І скрізь за ним, где був, слідила.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Old Latin was so intimate
With our Aeneas that he saw
Him in his plans as designate
To be his son-in-law.
Aeneas so enjoyed his life, no doubt,
He joked and laughed day in day out.
He never thought of Juno, his fierce foe,
Whose hatred for him was enormous.
And shadowing him - multiformous,
He could not hide from her mean blow.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alter Latinus hat gleich Freundschaft
Geschlossen mit dem lieben Gast
Und ihn als Schwiegersohn bezeichnet, -
Laßt sehen, was zum Schluß noch kommt! -
Aeneas sah des Glücks kein Ende,
Er scherzte, spielte, lachte froh,
Und dachte gar nicht mehr an Juno,
Die ihm nie freundschaftlich gesinnt,
Sondern ihn stets mit Haß verfolgte,
Wo er nur war, wohin er ging.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus stary z Eneaszem
Zadawał się, myślami dzielił,
Zwał zięciem, lecz przysłowie nasze
Powiada: koniec wieńczy dzieło!
Eneasz się szczęśliwie wdawał
W żarciki, śmiechy i zabawy,
Zapomniał całkiem o Junonie,
Co wciąż go bardzo nie lubiła
I wszędzie za nim już śledziła,
By nigdzie przed nią się nie schronił

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Так помаленечку связался
Латин с троянским молодцом,
Эней уж зятем назывался, —
Но дело красится концом!
Помехи никакой не зная,
Жил пан Эней, резвясь, играя,
Забыл Юнону ветрогон;
Она ж Энея не забыла,
Исподтишка за ним следила,
Куда бы ни укрылся он.

Перевод Веры Потаповой

Латин связался, столковался
С Энеем, нашим удальцом.
Эней и зятем назывался, —
Да дело славится концом!
Пошли забавы и потехи.
Сынок Анхизов без помехи
Успел на радостях гульнуть,
Хотя по-прежнему Юнона
За ним следила неуклонно,
Не позволяя увильнуть.

Перевод Константина Худенского

Так старина Латин связался
С Энеем нашим, молодцом,
Эней уж зятем назывался, —
Но дело красится концом!
Эней, на счастье, без помехи
Пустился в игры и потехи,
Юнону и не вспомянул.
Она ж вражду к нему хранила,
Где ни бывал, за ним следила.
Он от нее не увильнул.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aenej to vyhrál u Latina,
tam už ho zetěm nazvali,
ať se však nikdo nevypíná,
než konec dílo pochválí.
Aeneáš zatím seděl v tichu,
při hrách a žertech, v samém smíchu,
na Juno ani nevzpomněl;
že ze srdce ho nenávidí
a pořád za ním všude slídí,
jí nemoh ujít, i když chtěl.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ірися, цьохля проклятуща,
Завзятійша од всіх брехух,
Олимпська мчалка невсипуща,
Крикливійша із щебетух,
Прийшла, Юноні розказала,
Енея як латинь приймала,
Який між ними єсть уклад:
Еней за тестя мав Латина,
А сей Енея як за сина,
І у дочки з Енеєм лад.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 57.

Видання 1809:

рядок 5:

Пришла, Юноні розказала

рядок 7:

Який меж ними єсть уклад

рядок 10:

І що в дочки з Енеєм лад

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Irene, the base mudslinging broad,
The most sarcastic liar ever known,
The herald for the lantern-jawed,
Vociferous Olympian crone,
Told Juno that Aeneas was accepted
By Latin, welcomed and respected,
And what arrangements they agreed upon:
They were in-laws and nothing less.
The daughter and Aeneas live in blissfulness.
Hard times for our hero were bygone.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Iris, die boshaft und verschlagen,
Das größte Klatschweib weit und breit,
Am Olymp überall zugegen,
Wo es zu hören etwas gab,
Eilte zu Juno und erzählte
Von dem Empfang und dem Vertrag
Zwischen Aeneas und Latinus:
Aeneas, beinah Schwiegersohn
Und der Latinus Schwiegervater,
Die Tochter war dem zugeneigt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Irys wstrętna, wszędobylska,
Ze wszystkich kłamczuch najkłamliwsza,
Donosicielka olimpijska
Ze wszystkich trajkot najkrzykliwsza,
Wnet przyszła, jej opowiedziała,
Jak Trojan Lacjum powitało
I jaki układ w życie wchodzi:
Eneaszowi już Latynus
Za teścia jest i zwie go synem,
I córka z Eneaszem w zgodzie.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Тварь проклятущая Ирися —
Олимпский вестник бед и зол —
К Юноне прискакала рысью,
По ветру распустив подол.
Часа четыре ей шептала,
Все про Энея рассказала:
Мол, в силе чертов вертопрах;
Как тестя чтит царя Латина,
И сам Латину вроде сына
И с дочкою в больших ладах.

Перевод Веры Потаповой

Ирися — торопыга, врунья,
Богов заядлый вестовой,
Заноза, таранта, крикунья —
Спешила долг исполнить свой:
Юноне натрещать скорее,
Как чествует Латынь Энея,
Как попросту и без затей
Он тестем, вишь, зовет Латина,
А царь Энея счел за сына,
И с дочкой снюхался Эней.

Перевод Константина Худенского

Проклятая Ирися злая,
Брехуха — хуже не сыскать,
Олимпа сплетница лихая
И мастерица покричать,
Пришла, Юноне рассказала,
Энея как Латынь встречала,
Как все в согласие пришло:
Эней, как тестя, чтит Латина,
Сам стал Латину вроде сына,
На лад и с дочкою пошло.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Iriška, mrcha zatracená,
největší klepna, kápo všech,
olympská trajda osvědčená,
nejkřiklavější z ženiček,
přišla Junoně vykládati,
jak Aeneáše přijal Latin
a jakou úmluvu s ním má:
vidí v něm zetě jak se patří,
pan tchán se líbí Aeneáši
a dcerka že se nezdráhá.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Еге! — Юнона закричала. —
Поганець як же розібрав!
Я нарошно йому спускала,
А він і ноги розіклав!
Ого! провчу я висікаку
І перцю дам йому, і маку,
Потямить, якова-то я.
Проллю троянську кров - латинську,
Вмішаю Турна скурвасинську,
Я наварю їм киселя".

Примітки: IV, 58.

       Частина IV стр. 58.

Ого! провчу я висікаку — висікака — тут у значенні: вискочка, нахаба.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Indeed!" cried Juno, very miffed.
"That good-for-nothing and so smart!
Intentionally, I gave a shrift,
And he stretched out his legs apart!
I'll teach him some good lesson yet!
Weil peppered that he won't forget.
He will remember me and who I am!
I'll spill the Trojan and the Latin blood,
i will involve yet Turn, the hooker's dud,
They'll eat my soup ad nauseam!"

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Ohe! - schrie außer sich die Juno, -
So weit treibt es der Tunichtgut!
Ich ließ die Zügel etwas locker,
Er nimmt sich Freiheiten heraus!
Dem Schamlosen will ich was zeigen
Und bringe ihm die Ordnung bei,
So wird er lange an mich denken!
Fließen soll der Trojaner Blut,
Auch der Latiner, und von Turnus,
Ein heißes Süppchen koch ich ihm!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, tak — Junona zakrzyczała, —
Poganiec ten się zorientował!
Umyślnie jemu przepuszczałam,
A ten się tu zamelinowal!
Oho! Nauczę już cwaniaka
I pieprzu wsypię mu, i maku,
Już popamięta, jaka jestem.
Trojańską zleję krew, latyńską,
Turnusa zmieszam skurwysyńską,
Nawarzę kaszy ja im fest tu".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

"Эге! — Юнона закричала. —
Так вот куда, стервец, забрел;
Ему нарочно я прощала,
Так он и ноги бряк на стол!
Жаль, прежде я того не знала.
Постой, я так прижму нахала,
Что содрогнется вся земля!
Троянцам, Турну и Латину —
Всем кровь пущу, по шее двину,
Всем наварю я киселя!"

Перевод Веры Потаповой

«Эге! — Юнона закричала. —
Сквернавец далеко зашел!
Не осадила я нахала,
Уж он и ноги класть на стол.
Ну, проучу я фордыбаку!
И перцу дам ему, и маку.
По-свойски с ним поговорю.
Стравлю латинцев и троянцев,
Вмешаю Турновых поганцев.
Я киселя им наварю!»

Перевод Константина Худенского

«Эге! — Юнона закричала: —
Поганец, до чего дошел,
Ему нарочно я спускала,
А он — и ноги грох на стол!
Ого, как проучу пролазу!
Задам такого перцу сразу,
Запомнит, какова-то я:
Стравлю латин, троянцев драться,
Заставлю Турна замешаться,
Я наварю им киселя».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Jehehe!“ Juno zavřískala.
„Holomek, klouče nezdárné!
Já schválně jsem mu zvůli dala
a on si nohy roztáhne.
Oho, jen počkej, moulo drzý!
Však ty mě zase poznáš brzy,
já ti tu slávu opepřím.
Turna tam pošlu, jeho vojska,
poteče krev latinská, trojská —
pěkně jim to tam zavařím!“

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І на! через штафет к Плутону
За підписом своїм приказ,
Щоб фурію він Тезифону
Послав к Юноні той же час;
Щоб ні в берлині, ні в дормезі,
І ні в ридвані, ні в портшезі,
А бігла б на перекладних;
Щоб не було в путі препони,
То б заплатив на три прогони,
Щоб на Олимп вродилась вмиг.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 59.

Видання 1809:

рядок 2:

За подписом своїм приказ

Примітки: IV, 59.

       Частина IV стр. 59.

І на! через штафет... — тобто в листі, посланому естафетою, через гінців, які передають листа з рук в руки.

 

Щоб фурію він Тезифону — у римській міфології фурії — богині помсти, які переслідували людей за провини.

 

Берлин — карета для далеких подорожей.

 

Дормез — (франц. dormіг — спати) — м'яка карета, пристосована для спання в дорозі.

 

Ридван — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6 — 12-ма кіньми.

 

Портшез (франц. рогtег — носити і сhaisе — стілець) — легке переносне крісло, в якому можна сидіти напівлежачи.

 

Перекладні — на державних (казенних) дорогах екіпажі, в які на кожній станції (приблизно через десять — п'ятнадцять кілометрів) впрягали свіжих коней і міняли візника. Плату брали і за кількість прогонів, і за швидкість.

 

То б заплатив на три прогони — тобто оплатити дорожні витрати у потрійному розмірі, щоб на кожній станції обслуговували в першу чергу, давали кращих коней і везли якомога швидше.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And lo! She fired off her own
Compelling note to Pluto, a command,
To send the fury, Tesiphone,
To Juno overland.
She wasn't permitted on that deputation
Wheeled means of transportation,
But only on horseback.
Lest there be obstacles on her long way,
For three horse changes he should pay,
She must come to Olympus like a crackerjack.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und siehe da! Mittels Stafette
Erging an Pluto der Befehl,
Daß er Tesiphona, die Furie,
An Juno unverzügllich schickt;
Sie soll nicht auf die Kutsche warten,
Auf keine Sänfte, kein Portechaise,
Sondern die besten Pferde nehmen
Und kommen auf dem schnellsten Weg.
Drei Pferdewechsel wird er zahlen
Für ihr Erscheinen am Olymp.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I masz! Sztafetą do Plutona
Wysłała rozkaz podpisany,
By furię wściekłą Tyzyfonę,
Natychmiast do niej tu przysłano;
By nie berliną, nie dormezą
I nie rydwanem, ani porte-chaisem,
Lecz pocztowymi końmi mknęła;
By w drodze żadnych chwil nie tracić,
To niech trzykrotnie ją przepłaci,
By w mig na Olimp przyfrunęła.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Раз, два — и шлет с гонцом Плутону
За подписью своей приказ:
Чтоб злую ведьму Тезифону
К Юноне присылал тотчас,
Да чтоб не ехала в дормезе,
В рыдване или там в портшезе,
А на перекладных гнала.
Пусть ямщикам задаст трезвону,
Тройные платит пусть прогоны,
Но чтоб немедля здесь была!

Перевод Веры Потаповой

И — эстафетою к Плутону
За подписью своей приказ:
Чтоб фурию, мол, Тезифону
Послал к Юноне сей же час.
Чтоб ни в берлине, ни в дормезе,
Чтоб ни в рыдване, ни в портшезе,
А духом — на перекладных.
Чтоб не было в пути препоны,
Немедля заплатить прогоны —
И отговорок никаких!

Перевод Константина Худенского

И на! С нарочным шлет Плутону
За подписью своей приказ,
Чтоб фурию он Тезифону
Послал к Юноне в тот же час;
Чтоб не в берлине, не в дормезе,
И не в рыдване, не в портшезе, —
Перекладных бы наняла.
Чтоб не было в пути препоны,
Платила б втрое за прогоны
И на Олимпе вмиг была.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Štafeta letí v divém honu
a k Plutonovi rozkaz jde:
pustit furii Tesifonu,
ať k Junoně hned přijede;
ne na berlínce, na dorméze,
ne v rydvani či na porte-chaise,
spíš přes stanice poštovní,
ať nečeká kdes na silnici,
ať přípřež trojmo zaplatí si,
na Olymp tryskem jede k ní.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прибігла фурія із пекла,
Яхиднійша од всіх відьом,
Зла, хитра, злобная, запекла,
Робила з себе скрізь содом.
Ввійшла к Юноні з ревом, стуком,
З великим треском, свистом, гуком,
Зробила об собі лепорт.
Якраз її взяли гайдуки
І повели в терем під руки,
Хоть так страшна була, як чорт.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 60.

Видання 1809:

рядок 2:

Єхиднійша од всіх відьом

Примітки: IV, 60.

       Частина IV стр. 60.

Лепорт — рапорт.

 

Гайдуки — слуги в маєтках великих магнатів, також придворна охорона.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The fury galloped off from Hell
More venomous than all the witches,
Malicious, cunning, foul and fell,
She made more uproar than a hundred bitches.
She came to Juno with a howl,
With whistling, peal and growl,
And thus her coming was enunciated.
Huge footmen like severe gendarmes,
Grabbed that loud monster by the arms
And led her off, the deuce incorporated.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Furie kam aus der Hölle,
Die schlimmste ihrer Hexenbrut,
Schlau, widerlich und boshaft,
Und machte Krach, wo sie erschien.
Sie kam zu Juno mit Getöse,
Mit Poltern, Pfeifen und Gebrüll
Und machte sogleich von sich reden.
Von Dienern wurde sie gepackt
Und zu Gemächern fortgezogen,
Obgleich sie einem Teufel glich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przybiegła furia owa z piekła,
Jak żadna wiedźma, tak zjadliwa,
Złośliwa, chytra i zaciekła,
Sodomę czyniąc w krąg prawdziwą.
Wnet do Junony weszła z stukiem,
Ogromnym trzaskiem, świstem, hukiem,
O sobie wraz zameldowała.
Hajducy wzięli ją pod ręce
I do pałacu z nią co prędzej,
Choć niczym diabeł wyglądała.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

В минуту фурия примчала.
Она была хитра, как бес,
И в пекле у себя, бывало,
Творила множество чудес.
Явилась ведьма с ревом, гиком,
Шипеньем, треском, свистом, криком,
Аж загудело все кругом.
Здесь ведьму слуги поджидали,
Два гайдука под ручки взяли
И повели к Юноне в дом.

Перевод Веры Потаповой

Из пекла Тезифона бурей
Примчалась, подняла содом.
Ехиднейшей из ведьм и фурий
Ее считали поделом.
Вошла с ужасным стуком, криком,
Со свистом, ревом, треском, зыком.
Тут гайдуки шагнули к ней
И повели под ручки в терем,
Хотя она смотрела зверем
И сатаны была страшней.

Перевод Константина Худенского

Из пекла фурия явилась,
Уродин всех страшней лицом, —
Ехида злобная ярилась,
Повсюду заводя содом,
Пришла к Юноне с ревом, криком,
С великим треском, свистом, рыком,
Сказалась, кто, зачем пришла;
И гайдуки к ней подступили,
С почетом в терем проводили,
Хоть гадкая, как черт, была.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Přilétla furie hned z pekla
nad všecky vědmy zdařilá,
zlá, chytrá, zlomyslná, vzteklá,
pohanský křik hned spustila;
k Junoně že chce bez meškání
a hned byl rámus, křik a rány,
tak k leportu se hlásila.
A hajduci ji neleníce
pod ruku vedli do světnice,
vždyť jako čert tam řádila.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Здорова, люба, мила доню, —
Юнона в радощах кричить, —
До мене швидче, Тезифоню!" —
І ціловать її біжить.
"Сідай, голубко! — як ся маєш?
Чи пса троянського ти знаєш?
Тепер к Латину завітав,
І крутить там, як в Карфагені;
Достанеться дочці і нені,
Латин щоб в дурні не попав.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 61.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

How are you, my beloved begonia!
Cried Juno in exhilaration,
"Let me embrace you, Tesiphonia"
And kissed her in great agitation.
"Please, take a seat, my dove, please, do!
You know that Trojan dog, don't you?
Now he's King Latin's guest.
And as in Carthage he deceives
The women till the dog receives
His joy. Lest Latin be fooled by this pest.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Herzlich willkommen, meine Tochter, -
So war der Juno Freudengruß, -
Tesiphonchen, schnell, komm herüber!" -
Und sie gab dieser einen Kuß. -
"Setz dich, wie geht's, mein liebes Täubchen?
Kennst du aus Troja diesen Hund?
Er ist gerade bei Latinus,
Wie in Karthago, treibt sein Spiel,
Umwirbt die Tochter und die Mutter,
Latinus wird für dumm verkauft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, witaj, córciu wytęskniona —
Junona krzyczy aż z radości —
Chodź do mnie szybciej, Tezyfoniu! —
Całować biegnie ją z czułością. —
Gołąbko, siadaj! Jak się miewasz?
Wiesz, gdzie pies z Troi się podziewa?
Do Latynusa juz zawinął,
Jak w Kartaginie kręci cwanie,
Wnet córce z matką się dostanie,
Na durnia wyjdzie i Latynus.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

"Здорово, доченька родная! —
Юнона в радости кричит. —
Ко мне скорее, дорогая! —
И целовать ее спешит. —
Садись! Ну, как ты поживаешь?
Чай, пса троянского ты знаешь?
Так у Латина он в гостях;
Закрутит там, как в Карфагене,
Латину, дочке — всем изменит,
И всем быть снова в дураках.

Перевод Веры Потаповой

«Ко мне, голубка Тезифона!
Здорово, дитятко мое!»
Смеясь от радости, Юнона
Бежит расцеловать ее.
«Душа моя, как поживаешь?
Троянского ублюдка знаешь?
Ему в Латыни — Карфаген!
Небось и дочку и мамашу
Расхлебывать заставит кашу,
И в дурни выйдет старый хрен!

Перевод Константина Худенского

«Здорово, доченька! — Юнона,
Встречая, в радости кричит, —
Ко мне скорее, Тезифона! —
И целовать ее бежит. —
Присядь! Ну, как ты поживаешь?
Чай, пса троянского ты знаешь?
Теперь в Латии он застрял.
Как в Карфагене, там гуляет
И маткой с дочкой помыкает,
Латин бы в дурни не попал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Buď zdráva, dceruško má milá!“
radostně Juno vítá ji.
„Jsi hodná, že sis pospíšila,“
a už se spolu líbají.
„Sedni si u nás, duše moje!
Znáš přece toho lumpa z Troje?
Teď u Latina je co host,
jak v Karthagu si medí zase,
už se zas lísá k dceři, k matce —
Latin je na to hloupý dost.

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ввесь знає світ, що я не злобна,
Людей губити не люблю;
Но річ така богоугодна,
Коли Енея погублю.
Зроби ти похорон з весілля,
Задай ти добре всім похмілля,
Хотьби побрали всіх чорти:
Амату, Турна і Латина,
Енея, гадового сина,
Пужни по-своєму їх ти!"

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 62.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The world knows that I'm not malicious,
I don't kill human beings for sheer joy,
It would, however, be judicious
To slay Aeneas, this corrupt decoy.
You turn the wedding celebration
Into a funeral and fast cremation
By giving them a poisoned drink,
Or a delicious wedding cake,
So that Aeneas, son of a snake,
Would go to Hades in a wink."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alle Welt weiß, ich bin nicht boshaft
Und bin den Menschen wohl gesinnt,
Doch wird ein gutes Werk vollendet,
Wenn ich Aeneas jetzt erwisch.
Mach aus der Hochzeit ein Begräbnis,
Dazu ein solches Kirmesfest,
Daß sie beim Teufel alle landen,
Turnus, Amata und Latin,
Sowie der Hundesohn Aeneas, -
Mach den Garaus auf deine Art."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wie cały świat, żem ja nie groźna,
Nie lubię ludzi nawet straszyć,
Lecz takie dzieło będzie zbożne,
Gdy oto zniszczę Eneasza.
Więc zaraz pogrzeb zrób z wesela,
Dobrego zadaj im pochmielu,
By wszystkich diabli ich porwali:
Amate oraz Latynusa
I Eneasza, i Turnusa
Po swemu nastrasz przewspaniale!"

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Весь знает Свет, что я не злая
И зря калечить не люблю;
Но тут ведь музыка иная,
Уж я Энея загублю.
Пусть и твою узнает силу.
Взамен венца устрой могилу,
Чтоб черти взяли их совсем.
Амате, Турну и Латину,
Энею, сукиному сыну, —
Задай-ка, дочка, перцу всем!"

Перевод Веры Потаповой

Мне злоба, видишь ли, несродна.
Людей губить я не люблю.
Но так, поверь, богам угодно,
И я Энея погублю.
Из свадьбы сделай панихиду,
Латинцам нанеси обиду
И пир похмельем оберни!
Энея, дьяволова сына,
Царицу, Турна и Латина
Ты хорошенько припугни!»

Перевод Константина Худенского

«Весь знает свет, что я не злобна,
Морить людей я не люблю,
Но будет то богам угодно,
Коль я Энея погублю.
Пусть свадьба в тризну обратится,
Покрепче дай им похмелиться,
Всех к черту на рога сгони.
Амату, Турна и Латина,
Энея, аспидова сына,
Ты их по-своему пугни!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Že nejsem zlá, to lidé vědí,
neštěstí neposílám jim,
však bohům zachovat se hledím,
když Aencáše zahubím.
Z veselky pohřeb u Latinů,
takovou zavař kocovinu,
ať k čertu letí Aeneáš,
ten hadí syn a všichni za ním,
Amata s Turnem, starý Latin,
prožeň je po svém, ty to znáš!“

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Я наймичка твоя покорна, —
Ревнула фурія, як грім, —
На всяку хіть твою неспорна,
Сама троянців всіх поїм;
Амату з Турном я з'єднаю
І сим Енея укараю,
Латину ж в тім'я дур пущу;
Побачать то боги і люде,
Що з сватання добра не буде,
Всіх, всіх в шматочки потрощу".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"I am your humble maid",
The fury bellowed like a thunder peal,
"I'm ready to fulfill your bidding, undelayed,
I'll eat myself all Trojans in a meal.
I will unite Turn and the daughter,
This, for that beau will be a slaughter.
I'll put into the King's brainpan,
Stupidity. The gods and folks will see
That nothing serious will be
Concerning the match-making plan."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du weißt, ich bin dir stets zu Diensten, -
Donnert die Furie zurück -
Alles geschieht nach deinen Wünschen,
Ich fresse die Trojaner auf;
Verbünde Turnus mit Amata,
Aeneas wird dadurch bestraft,
Latinus steht dabei als Dummkopf;
Menschen und Göttern wird dann klar,
Wie sinnlos diese Heirat wäre, -
Ich selbst bringe sie alle um!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Jam służka, twej pokorna władzy —
Ryknęła furia na pokojach —
I z każdą chęcią twą się zgadzam,
Tych Trojan sama wszystkich pojem;
Amatę wnet z Turnusem zgodzę,
Tym Eneasza skarzę srodze,
Latynus zaś zgłupieje całkiem;
Zobaczą więc bogowie, ludzie,
Że to swatanie pecha wzbudzi,
Rozedrę wszystkich na kawałki".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Склонившись до земли проворно,
Взревела фурия, как гром:
"Твоим веленьям я покорна,
Прикажешь — все пущу вверх дном:
Сведу Амату с Турном в пару
И тем поддам Энею жару;
Латина в дурня обращу;
Увидят боги, черти, люди —
Из сватанья добра не будет,
Семь шкур с троянцев я спущу".

Перевод Веры Потаповой

«Я милости твоей подвластна,
Безропотно тебе служу, —
Взревела ведьма громогласно,—
Троянцев заживо сгложу.
Свяжу я Турна и Амату,
В ущерб Энею-супостату
Вобью Латину в темя блажь
И заведу такую склоку,
Что в сватовстве не будет проку.
Всех растерзаю — и шабаш!»

Перевод Константина Худенского

«Раба твоя тебе подвластна, —
Взревела фурия, как гром, —
Я с волею твоей согласна,
Сама троянцев съем живьем.
Энею учиню расплату,
Сведу я Турна и Амату,
Дурь на Латина напущу.
Увидят боги то и люди,
Добра из сватанья не будет —
Семь шкур со всех теперь спущу!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Já jsem tvá věrná služka, paní,“
furie křičí, až to hřmí,
„ochotná splnit každé přání —
sním sama všecky Trojany.
Amatu s Turnem svedu zase
a tak potrestám Aeneáše,
Latina zcela zpitomím.
Poznají bohové i lidé,
co pro tu svatbu na ně přijde,
všecky je na prach rozdrtím!“

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І перекинулась клубочком,
Кіть-кіть з Олимпа, як стріла;
Як йшла черідка вечерочком,
К Аматі шусть — як там була!
Смутна Амата пір'я драла,
Слізки ронила і вздихала,
Що Турн-князьок не буде зять;
Кляла Лавинії родини,
Кляла кумів, кляла хрестини,
Та що ж? — проти ріжна не прать.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 64.

Видання 1809:

рядок 3:

Яш шла черідка вечерочком

Примітки: IV, 64.

       Частина IV стр. 64.

Як йшла черідка вечерочком — увечері, коли пастухи женуть череду з поля і люди розбирають корів по дворах, піднімається шум, гам, стоїть страшенна пилюка, тому легше проскочити до когось непоміченим.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She turned into a ball
And rolled from Mount Olympus down,
And when the night began to fall,
She joined the herd returning back to town.
She slipped into Amata, who
Plucked feathers, sighed and cried; she knew
That Turn won't be her son-in-law.
She cursed Lavina's being born,
She cursed godparents and heaped scorn
On everyone. This crisis none could overdraw.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und wie ein Pfeil, stürzte die Hexe
Hinab zur Erde vom Olymp;
Da sah sie eine Herde Schafe,
Die heimwärts zog - schwupp, war sie drin!
Amata raufte sich die Haare,
Weinte und seufzte tief vor Schmerz,
Da Turnus nun für sie verloren,
Lavinias Los hat sie verflucht,
Geburt, die Taufe und die Paten,
Doch quer sich stellen - das ging nicht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet zmienia się w kłębuszek rada,
Hyc — hyc z Olimpu niczym strzała,
Gdy szło wieczorem z pola stado,
Bęc — do Amaty doleciała!
Amata smutna darła pierze,
Roniła łzy, wzdychała szczerze,
Że zięciem już nie Turnus cudny;
Już przeklinała urodziny
Lawinii córki, kumów, chrzciny,
Lecz przeciw wodzie płynąć trudno.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

И, перекинувшись клубочком,
Круть-верть с Олимпа, как стрела;
А чуть попозже, вечерочком,
Уже с Аматою была.
В тот час Амата перья драла,
Роняя слезы, горевала,
Что Турн не будет зятем ей;
Кляла Лавинии рожденье,
Кляла с ним вместе и крещенье,
И час, когда приплыл Эней.

Перевод Веры Потаповой

Клубком прикинувшись, к Амате
Шмыгнула в горницу, когда
Уж дело было на закате,
Домой шли с пастбища стада.
Амата сумрачно вздыхала
И, вся в слезах, перо щипала.
Зятьком желанным Турн ей был!
Кляла Лавинии родины,
Соседей, кумовьев, крестины.
Да кто ж полезет на копыл?

Перевод Константина Худенского

И, перекинувшись клубочком,
Верть-верть с Олимпа как стрела;
Как стадо гнали вечерочком,
К Амате шасть — как там была!
Скорбя, Амата перья драла,
Роняла слезы и вздыхала,
Что Турн в зятья ей не сужден;
Кляла Лавинии рожденье,
Кляла и кумов, и крещенье.
Да не попрешь ведь на рожон!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak v klubíčko se proměnila,
s Olympu bleskem sletěla,
večer se k houfu připojila,
šup — k Amatě se vetřela.
Amata smutná drala peří,
dumala v slzách o své dceři,
že Turnus moh už být jim zeť.
Proklínala svou Lavinii,
zrození její, kmotry, křtiny —
leč hlavou neprorazíš zeď.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яга, під пелену підкравшись,
Гадюкой в серце поповзла,
По всіх куточках позвивавшись,
В Аматі рай собі найшла.
В отравлену її утробу
Наклала злости, мовби бобу;
Амата стала не своя;
Сердита лаяла, кричала,
Себе, Латина проклинала
І всім давала тришия.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 65.

Видання 1809:

рядок 5:

Отравила її утробу

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The witch sneaked up into Amata's blouse
And, like a snake, crept to her heart.
She was in every corner of the house
And in the woman's body's every part.
Her poisoned bowels she had filled
With so much anger that it spilled.
Amata had completely changed;
She, furious in the extreme,
Would curse her family and scream,
She was behaving like deranged.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Hexe kroch, wie eine Schlange,
Mitten hinein ins Schlafgemach,
In jedes Eck, in jedes Ende,
Gift sprühend in Amatas Herz.
Ganz außer sich geriet Amata,
Vergoß die Tränen voller Wut,
Danach, von Bitterkeit ergriffen,
Beschimpfte alle hemmungslos,
Verfluchte sich und den Latinus
Und setzte allen mächtig zu.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet jaga, pod strój się skradając,
Do serca żmiją jej polazła,
Po wszystkich kątkach się zwijając,
W Amacie sobie raj znalazła.
I do zatrutych już wnętrzności;
Nakładia niczym grochu złości;
Amata się nieswoja stała;
Wraz krzyczeć gniewnie tu zaczęła,
Na Latynusa, siebie klęła
I wszystkich precz po karku gnała.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Яга ей под подол забралась,
Гадюкой в сердце проползла,
По уголочкам извивалась,
В Амате рай себе нашла.
Потом в утробу ей, пройдоха,
Набила злости, как гороха;
Как черт, Амата стала зла;
Неистовствовала, кричала,
Всем по шеям накостыляла,
Себя, Латина, дочь кляла.

Перевод Веры Потаповой

К Амате под подол сорочки
Гадюкой ведьма заползла,
В укромном сердца уголочке
Она приют себе нашла
И, как бобов, наклала злобы
На дно царицыной утробы.
Амата лаялась, дралась,
Сулила сто чертей Латину
И всех таскала за чуприну,
Как будто с цепи сорвалась.

Перевод Константина Худенского

Яга ей под подол забралась,
Гадюкой в сердце поползла,
По всем углам поизвивалась,
В Амате рай себе нашла.
В отравы полную утробу
Наклала злости, словно бобу, —
Амате стало все невмочь,
Бранилась злобно и кричала,
Всем по шеям, озлясь, давала.
Кляла себя, Латина, дочь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Vědma jí pod sukně se skryla,
do srdce vkradla se co had,
když každý koutek prošmejdila,
u ní si začla libovat.
Do útrob nasila jí zloby,
jak na záhon když seje boby,
Amata nebyla už svá:
hned zlostně křičela, všem lála,
Latina, sebe proklínala,
byla jak čertem posedlá.

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім і Турна навістила
Пресуча, лютая яга;
І із сього князька зробила
Енею лишнього врага.
Турн, по воєнному звичаю,
З горілкою напившись чаю
,
Сказать попросту, п'яний спав;
Яга тихенько підступила
І люте снище підпустила,
Що Турн о тім не помишляв.

Примітки: IV, 66.

       Частина IV стр. 66.

Турн, по воєнному звичаю,
3 горілкою напившись чаю
— в образі Турна втілено окремі характерні риси армійського офіцера тієї доби. Нагадаємо, що четверту частину "Енеїди" І. Котляревський написав, перебуваючи на армійській службі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And later on she went to Turn,
This very vicious witch -
And managed to implant a kern
Of hatred to Aeneas, - that ferocious bitch!
As was his military way,
Turn, drunken like a cobbler, lay
Asleep. The witch approached the man
And made him dream
About some scheme,
A whimsical, unrealistic plan.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als nächstes nahm sich diese Hexe
In ihrer Bosheit Turnus vor,
Und machte aus dem kleinen Fürsten
Erbitterten Aeneas' Feind.
Turnus, als er nach Kriegersitte
Tee mit viel Schnaps getrunken hat,
Schlief, offen gesagt, besoffen;
Die Hexe schlich an ihn heran,
Bewirkte solche bösen Träume,
Wie er im Leben nie gehabt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Turnusa potem nawiedziła
Przesucza jaga w jego progach;
Z książątka tego uczyniła
Dla Eneasza również wroga.
Gdy Turnus jak to u wojskowych,
Popiwszy grogu sobie zdrowo,
Po prostu mówiąc, spał pijany,
Podeszła jaga doń cichaczem
I sprowadziła sen sobaczy,
Przez niego i nie pomyślany.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Потом и Турна навестила
Пресучья лютая яга
И, поплевав, наворожила
Энею лишнего врага.
Как в жизни водится военной,
Турн крепко нализался пенной
И пьяный под тулупом спал.
Яга к пьянчуге подступила
И снов таких понапустила,
Каких вовек он не видал.

Перевод Веры Потаповой

Еще украдкой навестила
Князька рутульского яга
И на Энея напустила
Тем самым лишнего врага.
Уклад военный соблюдая,
Напился Турн с горелкой чая
И пьяный, завалился спать.
Но тут прокралась ведьма в щелку,
Чтоб наважденье втихомолку
На Турна сонного наслать.

Перевод Константина Худенского

Потом и Турна навестила
Пресучья, лютая яга,
Князька того оборотила
Энею в лишнего врага.
Турн, обиход блюдя военный,
Напившись чаю с крепкой пенной,
Сказать попроще, пьяный, спал;
Яга тихонько подступила
И сон страшенный напустила —
Примстилось то, чего не ждал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A vědma pekelná tím časem
letěla k Turnu, skok co skok:
z knížátka musí býti rázem
Aeneův nejlítější sok.
Turn po vojenském obyčeji
kořalky hodně vypil v čaji,
spal — jako vždycky — opilý,
a že se vědma plíží k němu
a hrozný sen že čaruje mu,
netušil Turnus rozmilý.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Йому, бач, сонному верзлося,
Буцім Анхизове дитя
З Лавинією десь зійшлося
І женихалось не шутя:
Буцім з Лависей обнімався,
Буцім до пазухи добрався,
Буцім і перстень з пальця зняв;
Лавися перше мов пручалась,
А послі мов угамовалась,
І їй буцім Еней сказав:

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 67.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You see, he dreamt as though
The son of Anchises
Agreed with fair Lavina apropos
Their bond. For Turn it was a crisis.
When they embraced, Aeneas, like possessed
Kissed her and fondled her firm breast.
And then, as if the man pulled off the ring.
At first, the girl attempted to resist,
But later on, she wanted to be kissed.
Aeneas then told her this thing:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er sah den Sprößling von Anchises,
Der ihm im Traum erschienen war,
Als ob er sich Lavinia nähert
Und über Hochzeit mit ihr spricht;
Sie fast erdrückt in seinen Armen,
Als ob er an die Brust ihr faßt
Und ihr den Ring steckt an den Finger,
Als ob sie schüchtern ihn verstößt,
Doch bald die Hemmung überwindet,
Als ob er dieses zu ihr spricht:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sennemu, patrz mu się bzdurzyło,
Że Anchizesa syn uparty
Z Lawinią się spotykał miłą
I się zakochał nie na żarty:
Już niby z nią się obejmował,
Że z jej pazuchą się pasował,
Że niby z palca zdjął pierścionek;
Lawinia wpierw się wyrywała
A potem jakby spokój dała
I do niej rzekł Eneasz ponoć:

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Ему казалось, будто, вместе
С Лавинией сойдясь, Эней
В каком-то незнакомом месте
Не в шутку женихался с ней;
Что будто с ней он обнимался,
Уже до пазухи добрался
И будто перстень с пальца снял;
Лавися же сперва стеснялась,
Но вдруг сама к нему прижалась,
И тут Анхизов сын сказал:

Перевод Веры Потаповой

Попритчилось ему, помстилось,
Что, вишь, Анхизово дитя!
С Лависей в разговор пустилось
И женихалось не шутя.
С Лависей вроде обнимался,
До пазухи ее добрался
И вроде перстень взял у ней.
Лавися вроде отбивалась,
А после уж не вырывалась,
И вроде ей сказал Эней:

Перевод Константина Худенского

Ему во сне, вишь, показалось,
Что раз Анхизово дитя
С Лависей где-то повстречалось
И женихалось не шутя:
Эней с ней будто обнимался,
Да и до пазухи добрался
И будто перстень с пальца снял;
Сперва Лавися поершилась,
А после, мол, угомонилась,
И будто ей Эней сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A teď najednou ve snách vidí:
Aeneáš k Latinu se vkrad,
sešel se tajně s Lavinií
a začal si ji namlouvat,
jak objal ji a líbal prudce,
jak za bluzičku strkal ruce
a s prstu svlekl prstýnek;
Lávinka napřed, jak se zdálo,
se zdráhala — ne moc, jen málo —
a Aeneáš jí potom řek:

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Лависю, милеє кохання!
Ти бачиш, як тебе люблю:
Но що се наше женихання,
Коли тебе навік гублю?
Рутулець Турн тебе вже свата,
За ним, бач, тягне і Амата,
І ти в йому находиш смак.
До кого хіть ти більшу маєш,
Скажи, кого з нас вибираєш?
Нехай я згину, неборак!"

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 67.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 68.

Видання 1809:

рядок 1:

Лависю, милоє коханнє

рядок 3:

Но що се наше жениханнє

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Lavysia, my true love!
You are my dear sweetheart.
What use is our courting, dove,
When I must soon depart?
Turn Rutul and you will be wed,
That's what your mum has always said.
You, too, find him delicious;
Now, tell me whom do you prefer?
Which one of us is lovelier?
May my demise be expeditious."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lavinchen, mein Herzallerliebstes,
Du siehst, wie glühend ich dich lieb,
Was nützt indes die große Liebe,
Wenn du für mich verloren bist:
Gefreit hat dich Rutuler Turnus,
Und auch Amata ist dafür
Und du findest an ihm Gefallen;
Erkläre, wem gehört dein Herz,
Wen möchtest du zum Mann erwählen?
Mag dies mein Todesurteil sein!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Lawinio, moje ukochanie!
Ty widzisz, jak cię kocham mocno;
Lecz skoro moją nie zostaniesz,
To te zaloty bezowocne.
Już Rutul Turnus ciebie swata,
Popiera jego też Amata
I ty gustować w nim zaczynasz.
Na kogo masz chęć bardziej szczerą,
To powiedz, kogo z nas wybierasz?
I niechaj ja, nieborak, zginę!"

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

"Лавися, милая дивчина!
Тебя я без ума люблю,
Мне небо кажется с овчину,
Я муки адские терплю.
Турн засылать собрался свата,
Туда же тянет и Амата,
Да и тебе он, видно, мил.
Скажи: кого в мужья желаешь?
Кого из нас ты выбираешь?
Любви кто больше заслужил?"

Перевод Веры Потаповой

«Лавися, милое созданье,
Ты знаешь, как тебя люблю.
Что толку в нашем жениханье?
Тебя навек я погублю.
От пана Турна ждешь ты свата,
С ним спелась, видишь ли, Амата,
Да и тебе он по нутру.
Скажи, кого предпочитаешь?
Кого, признайся, выбираешь?
Я с горя, так и быть, помру!»

Перевод Константина Худенского

«Лавися, солнышко родное!
Ты видишь, как тебя люблю!
Зачем спознались мы с тобою,
Коль я тебя навек гублю!
Рутулец засылает свата,
Ему мирволит и Амата,
Да и тебе по вкусу Турн.
Скажи — кого ты выбираешь?
Кого из нас в мужья желаешь?
Пускай уж сгибну я, горюн».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Lávinko milá, lásko moje,
já mám tě rád, chci být jen tvým,
ač milujem se, k čemu to je,
když na věky tě zahubím ?
Turnus k vám starosvaty chystá,
Amata je už svatbou jistá,
i tobě do oka už pad.
Koho z nás obou vybrala jsi,
kdo z nás ten šťastný bude asi?
Ať zahynu, že mám tě rád!“

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Живи, Енеєчку мій милий, —
Царівна сей дала одвіт, —
Для мене завжди Турн остилий,
Очам моїм один ти світ!
Тебе коли я не побачу,
То день той і годину трачу,
Моє ти щастя, животи;
Турн швидче нагле околіє,
Ніж, дурень, мною завладіє,
Я вся — твоя, і пан мій — ти!"

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 69.

Видання 1809:

рядок 2:

Царевна сей дала одвіт

рядок 7:

Моє ти щастє, животи

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Aeneas, my true love" was her reply
That she gave right away,
"Without you I will die,
I can't stand Turn, this lard-assed clod of clay.
The day when I don't see your eyes,
A part of my heart dies.
You are my joy, do stay alive!
Turn sooner will get sick and croak,
Before I'm his, that stupid bloke,
I'm yours, you're mine, we'll live and thrive!"

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lebe, mein Liebster, mein Aeneas, -
War der Prinzessin Antwort nun, -
Für Turnus habe ich nichts übrig,
Nur du allein bist meine Welt!
Verloren, wenn ich dich nicht sehe,
Ist jede Stunde, jeder Tag.
Du bist mein Glück, mußt für mich leben,
Wenn Turnus auch zu Stein erstarrt,
Nie wird der Dummkopf mich besitzen,
Denn ich bin dein, du bist mein Herr!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Żyj, Eneaszku, i wiedz dobrze, —
Królewna tak odpowiedziała, —
Że Turnus mi na zawsze obrzydł,
Tyś dla mych oczu światem całym!
Gdy ciebie czasem nie zobaczę,
To dzień ten i godzinę tracę,
Żyj, szczęście moje ukochane;
A Turnus prędzej sam przepadnie,
Niż głupi kiedyś mną owładnie,
Jam cała twoja, tyś mym panem!"

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

"Ты, ты, Энеечка мой милый, —
Царевна тотчас же в ответ,—
Что пред тобою Турн постылый?
Очам моим один ты свет!
Нигде я не найду покою,
Пока не будешь ты со мною.
Мое ты счастье, жизнь моя;
А Турн скорее околеет,
Чем мною, дурень, овладеет,
Ты — господин мой, я — твоя!"

Перевод Веры Потаповой

«Живи, живи, Энейчик милый,
Очей моих желанный свет!
На что мне сдался Турн постылый? —
Царевна молвила в ответ. —
Скорее пентюх околеет,
Чем он Лависей овладеет!
В тебе — блаженство, жизнь моя!
Когда тебя не вижу — плачу,
Часы и дни впустую трачу.
Ты — мой владыка, я — твоя!»

Перевод Константина Худенского

«Живи, Энеечка мой милый, —
Царевна молвила в ответ: —
Турн сердцу моему постылый,
Очам моим один ты свет!
Коль я тебя не повидаю,
То день и час тот потеряю,
Ты жизнь моя, ты мой талан.
А Турн скорее околеет,
Чем мною, дурень, овладеет.
Я — вся твоя, и ты — мой пан!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Zij, Aenejíčku, nepovídej,“
mu Lavinie odvětí.
„Já "urna nechci, ať si přijde,
světlo mých očí jsi jen ty!
Když den tě nevidím, mé štěstí,
nic na světě mě nepotěší,
co já se pro tě navzdychám!
Ten Turnus v kámen spíš se změní,
se mnou se nikdy neožení!
Jsem jenom tvá a tys můj pán!“

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут Турн без пам'яти схватився,
Стояв, як в землю вритий стовп;
Од злости, з хмелю ввесь трусився
І сна од яву не розчовп:
"Кого? — мене; і хто? — троянець!
Голяк, втікач, приплентач, ланець!
Звести? — Лавинію однять?
Не князь я! — гірше шмаровоза,
І дам собі урізать носа,
Коли Еней Латину зять.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 70.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here, Turn sprang up and stood
As if he were impaled.
Enraged and in a killing mood
He did not see the truth and failed
Completely. "Who? What? Where? Me?
The Trojan? This disgusting refugee?
To dupe? To steal the girl? Hee-haw!
Do call me sluggish, comatose,
If I don't wipe his nose!
if he becomes the royal son-in-law!"

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hier schnellte Turnus hoch vom Lager,
Erstarrt zur Säule stand er da,
Wut und der Schnaps ließ ihn erzittern,
Verwischt war Traum und Wirklichkeit:
"Wen? - mich ... und wer? - dieser Trojaner!
Der Vagabund, Flüchtling und Lump,
Will er Lavinia mir entreißen?
Dann bin ich Pfuscher und kein Fürst,
Eher verlier ich meine Nase,
Nie wird er Latins Schwiegersohn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu Turnus zerwał się zdrętwiały,
I stanąl niczym słup wiorstowy;
Ze złości, z chmielu trząsł się cały,
Gdzie sen, gdzie jawa, nie pojmował:
"I kogo? — mnie! I kto? — Trojanin!
Przybłęda, golec, obszarpaniec!
Mnie zwieść? Chce mi Lawinię zwędzić?
Nie książę ja — lecz wprost smarowóz,
Dam sobie uciąć noc bez słowa,
Gdy ten Eneasz zięciem będzie.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Тут Турн внезапно пробудился.
Вскочил. Сперва как столб стоял,
Потом от злости взбеленился
И явь от сна не отличал:
"Меня бесчестить? Кто? — Троянец?!
Беглец, бродяга, голодранец!
Ему Лавинию отдать?
Не князь я и не воин, значит,
Коли Эней меня обскачет
И станет вдруг Латину зять!

Перевод Веры Потаповой

Вскочив, как встрепанный, с постели,
Пан Турн, как вкопанный, торчал,
От злости трясся и, с похмелья,
Где сон, где явь не различал:
«Кого? — меня! и кто? — троянец!
Бродяга, беглый, голодранец!
Надуть? Лавинию отнять?
Мне впору смазывать колеса,
Не будь я князь, будь я без носа,
Коли Эней Латину зять!

Перевод Константина Худенского

И сам не свой пан Турн очнулся.
Вскочил, как вкопанный, стоял;
Со зла в похмелье содрогнулся —
Он явь от сна не отличал:
«Кого? — Меня! И кто? — Троянец!
Пришлец приблудный, голодранец!
Сгубить? — Лавинию отнять?
Не князь я буду, а растяпа!
Скорей дам нос себе оттяпать,
Чем станет он Латину зять!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Vyskočil "Turnus, jak byl líný,
stál jako sloup a třás se jen,
a ze zlosti a z kocoviny
od pravdy nerozeznal sen.
„Koho? — mne; kdo? — ten cápek z Troje!
Lump, poběhlík a bídák to je —
a ten má být Latinův zeť ?
Ať nejsem car, jen břídil, fušer,
ať zhyne moje bídná duše,
nos dám si uříznout — a hned!

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Лавися шмат не для харциза,
Який пройдисвіт єсть Еней;
А то — і ти, голубко сиза,
Ізгинеш от руки моей!
Я всіх поставлю вверх ногами,
Не подарую вас душами,
А більш Енею докажу.
Латина же, старого діда,
Прижму незгірше, як сусіда,
На кіл Амату посажу".

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 71.

Видання 1809:

рядки 9-10:

Прижму незгірше, як сосіда,
На кол Амату посажу

Примітки: IV, 71.

       Частина IV стр. 71.

На кіл Амату пасажу — посадити на кіл (на палю) — смертна кара особливо принизлива, призначена для найнижчого стану, "бидла". А тут — особа царської крові, та ще й жінка.

 

У добу феодалізму самому способові смертної кари надавали неабиякого престижного значення. Смертна кара через повішення для провідних організаторів повстання декабристів 1825 р. сприймалася тодішнім суспільством і самими засудженими дворянськими революціонерами як приниження їхньої гідності, образа. До того ж, було прийнято виконувати вирок публічно. До смертної кари через посадження на палю особливо часто вдавалася польська шляхта під час розправи над захопленими повстанцями — запорожцями, гайдамаками.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Lavysia, you are not for that low goon.
He is a tramp, not well-to-do,
If you do not reject him soon,
Then you will die by my hand, too.
I'll change the life of everyone,
And will be generous to none.
I'll show Aeneas how I rake,
And what regards the old man, Latin,
I will depress him and then flatten,
Amata will die on a stake."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Lavinchen ist nichts für den Räuber,
Nichts für Aeneas, den Bandit;
Ansonsten wirst auch du, mein Täubchen,
Zugrunde gehn von meiner Hand!
Kopfüber werd ich alle stellen
Und sie vernichten ausnahmslos.
Aeneas werde ich es zeigen!
Latinus, diesen alten Greis,
Werde ich jämmerlich zermalmen,
Amata steck ich auf den Pfahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lawińcia — kęs to nie dla zbója,
A takim jest Eneasz z Troi;
Tego, gołąbko, nie daruje,
Ty również zginiesz z reki mojej!
Zadrzecie, wszyscy, w górę nogi,
Rozłączę z ciałem dusze wrogie,
Eneaszowi ja pokaże.
A Latynusa, złego dziada,
Przycisnę dobrze jak sąsiada,
Amatę na pal wbić rozkaże".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Лавися — кус не для таковских,
Как этот пакостник Эней;
Не мне — так пусть же сгинет вовсе
Голубка от руки моей!
Всех без разбора в пекло сплавлю,
Всех вверх тормашками поставлю,
Энею кукиш покажу.
Латина, каверзного деда,
Прижму по-свойски, как соседа,
Амату на кол посажу!"

Перевод Веры Потаповой

Лавися — кус не для злодея
И проходимца, как Эней!
Голубка сизая, скорее
Погибнешь от руки моей!
Я кверх ногами всех поставлю,
Не пощажу, к чертям отправлю,
Эней узнает, как я зол!
Прижму и своего соседа,
Безмозглого Латина-деда,
Амату посажу на кол!»

Перевод Константина Худенского

«Лавися — кус не для злодея
Такого, как голяк Эней!
Голубка сизая, скорее
Ты сгинешь от руки моей!
Уж я в живых вас не оставлю!
И всех ногами вверх поставлю!
Я и Энею докажу,
А старого Латина-деда
Прижму покрепче, как соседа,
Амату на кол посажу!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lávinko, není tvoje líčko
pro dobrodruha Aenea.
Zhyň rukou mou, má holubičko,
když on tě má mít, a ne já!
Všem vám to pěkně nalinkuju,
nikomu život nedaruju,
já Aeneáši zatopím!
A s Latinem, s tím starým dědem,
zatočím jako se sousedem,
Amatu na kůl posadím!“

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз лист послав к Енею,
Щоб вийшов битись сам на сам,
Помірявсь силою своєю,
Достав от Турна по усам;
Хоть на киї, хоть кулаками
Поштурхатись попід боками,
Або побитись і на смерть.
А также пхнув він драгомана
І до латинського султана,
Щоб і сьому мордаси втерть.

Примітки: IV, 72.

       Частина IV стр. 72.

Турн викликає на поєдинок Енея і царя Латина, щоб захистити свою честь. Такого мотиву — виклику на поєдинок — у Вергілія немає і не могло бути, оскільки, згідно з поглядами стародавніх греків і римлян, честь у громадянина могла відняти держава, громада, а не приватна особа. Сучасник Вергілія, римський філософ Сенека говорив: "Образа не досягає мудреця". Еней з Турном сходяться на поєдинок в кінці "Енеїди" для того, щоб уникнути зайвого пролиття крові воюючих сторін. Це зовсім не те, що поєдинок честі. Подібні поєдинки на полі битви були звичайним явищем, причому втеча від сильнішого ворога з метою порятунку не вважалася безчестям (див. VI, 67 — 70). Поєдинки честі з'явилися, мабуть, у рицарські часи. Особливого поширення набули у XVIII — початку XIX ст. у дворянському та офіцерському середовищі. Турн викликає на дуель Енея і Латина згідно з добре відомим у ту пору ритуалом. Він пише листи, де пропонує вибрати зброю, погодити інші деталі поєдинку, відправляє їх, як було прийнято, спеціальними гінцями. Але тут же автор поеми бурлескне обігрує прийнятий серед людей "благородного званія" ритуал. Достойна зброя для дворянського поєдинку — пістолети, шпаги, шаблі. А князь Турн пропонує князеві Енею битися "хоть на киї, хоть кулаками". Пригадаймо борців Дареса і Ентелла з другої частини "Енеїди".

 

Драгоман — у первісному значенні: перекладач при посольстві, дипломатичній місії, також гінець у дипломатичних справах; потім — просто гінець, посильний.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He sent Aeneas a dash note
To come to lock horns with great Turn,
To measure his strength, as he wrote,
And get a beating in return.
It could be with clubs, or with fists,
They'd nudge each other's ribs like duelists,
Or even die in that to-do.
He also sent an apt translator
Onto the Latin imperator
To have his mug well pummeled, too.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er schickte Nachricht an Aeneas
Mit der er ihn zum Zweikampf rief,
Damit sie ihre Kräfte messen
Und er des Turnus Faust verspürt;
Sie sollten kämpfen ohne Gnade
Erbarmungslos bis in den Tod
Mit Knüppeln oder mit den Fäusten.
Dann schickte er den Dragoman
Auch an den König der Latiner
Und lud ihn ebenfalls zum Kampf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do Eneasza list wnet posłał,
By szedł z nim walczyć, choć z przymusu
I zmierzył siły swoje, podły,
Po wąsach dostał od Turnusa;
Czy choć na pieści, czy na kije
Wzajemnie boki poobijać
Lub nawet pobić się śmiertelnie.
Zarazem pognał dragomana
Do latyńskiego też sułtana,
By utrzeć nosa mu rzetelnie.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Взъяренный Турн, не медля боле,
Энею грамоту послал,
Чтоб тот на поединок в поле
Навстречу Турну поспешал
Бока пошарпать батогами,
Иль по-простецки кулаками,
Или оружием каким.
Потом приказ дал драгоману
Скакать к латинскому султану,
Чтоб шел и этот драться с ним.

Перевод Веры Потаповой

Вскипев, на поединок вызов
Черкнул тотчас Энею сам:
Не хочет ли сынок Анхизов
От князя Турна — по усам?
Дубьем ли биться, кулаками
Пощекотать ли под боками —
Но победить иль умереть!
Пихнул он также драгомана
В шатер латинского султана —
Ему мордасы утереть.

Перевод Константина Худенского

Шлет сразу грамоту Энею,
Чтоб тот сразиться вышел сам
И, силой меряясь своею,
Схватить от Турна по зубам,
Хоть кольями, хоть кулаками
Поддеть покрепче под боками,
А то подраться и насмерть.
Послал он также драгомана
Латинцев вызывать султана,
Чтоб и того примерно взгреть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned Aeneovi poslal psaní,
v němž na souboj ho vyzývá,
ať prý se spolu chytnou sami,
přes hubu že mu Turnus dá.
Ať třeba pěstmi nebo kyji,
dokud se spolu nepobijí,
kdo s koho — to se uvidí.
K Latinu poslal dragomana,
zastrašit starého chtěl pána,
ať taky dostane svůj díl.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яхидна фурія раденька,
Що по її все діло йшло;
До людських бід вона швиденька,
І горе мило їй було.
Махнула швидко до троянців,
Щоб сих латинських постоянців
По-своєму осатанить.
Тогді троянці всі з хортами
Збирались їхать за зайцями,
Князька свого повеселить.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 73.

Видання 1809:

рядки 1-2:

Єхидна фурія раденька,
Що по її все діло шло

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The wicked fury was content
That she succeeded in this case,
Promoting the impediment
Of better life conditions for the populace.
She ran at once headlong
To where was Latin military throng
To make them mad and swear.
The Trojans in full swing
Were going hunting for the king,
Who liked hare meat as his good fare.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die schlaue Furie frohlockte,
Daß alles ihr nach Wunsch geschah;
Sie mehrte gern der Menschen Unglück
Und freute sich über ihr Leid.
Pfeilschnell war sie bei den Trojanern,
Die bei Latinus einquartiert,
Und goß ihr Gift in ihre Herzen.
Diese schickten sich eben an,
Auf eine Hasenjagd zu Ziehen,
Als ihres Fürsten Zeitvertreib.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wściekle się furia ucieszyła
Że po jej myśli tu się działo;
Do ludzkich bied szybciutka była,
Nieszczęście wciąż ją radowało.
Machnęła szybko i do Trojan,
Co w Lacjum mieli swe postoje,
By po swojemu ich rozwścieczyć.
Trojanie właśnie gnać z chartami
Zbierali się za zającami,
By swe książątko tym ucieszyć.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Так фурия, в дела людские
Войдя, всем жару поддала;
На всякие проделки злые
Чертовка страсть ловка была.
Махнула к морю образина,
Чтоб у нахлебников Латина
Покруче кашу заварить.
Они в тот час коней седлали
И на охоту поскакали —
С борзыми зайцев потравить.

Перевод Веры Потаповой

Зловредной фурии по нраву,
Что дело обернулось так.
Людское горе ей в забаву,
Затеять любо кавардак.
Она с коварством сатанинским
Спешит к нахлебникам латинским,
Троян ей надобно допечь.
А те задумали с налету
Скакать на заячью охоту,
Чтоб своего князька развлечь.

Перевод Константина Худенского

Ехидной фурии — веселье:
Проделки удаются ей.
Всем на пиру ее похмелье, —
Ей любы горести людей.
Скорее кинулась к троянцам —
Латинским бойким постояльцам,
Чтоб этих тоже растравить.
Тогда орава вся троянцев
Сбиралась с гончими на зайцев —
Князька охотой веселить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pekelná vědma byla ráda,
že všecko šlo hned po jejím;
nejhorší osud lidem spřádá,
těší se jejich neštěstím.
K Trojanům hned se rozletěla,
latinské hosťy poštvat chtěla,
aby jí k ruce začli hrát.
Trojané s chrty chtěli právě
zajíce lovit po doubravě,
knížeti radost udělat.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но "горе грішникові сущу, —
Так київський скубент сказав, —
Благих діл вовся не імущу!"
Хто божії судьби пізнав?
Хто де не дума — там ночує,
Хотів де бігти — там гальмує.
Так грішними судьба вертить!
Троянці сами то пізнали,
З малої речі пострадали,
Як то читатель сам уздрить.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 74.

Видання 1809:

рядок 5:

Хто где не дума — там ночує

рядок 10:

Як то читатель сам узрить

Примітки: IV, 74.

       Частина IV стр. 74.

Но "горе грішникові сущу..." — початок поширеного духовного вірша. Тут маємо вказівку на те, що він був у репертуарі мандрованих дяків, студентів Києво-Могилянської академії. Крім "Енеїди", І. Котляревський використав ще раз цей духовний вірш у водевілі "Москаль-чарівник" (написаний 1818 — 1819). У заключній сцені водевіля викритий і присоромлений невдаха-залицяльник, "городський писар" Финтик, каючись, співає:

 

О, горе мне, грешнику сущу!
Ко оправданню ответа не имущу,
Како й чем могу вас ублажити?
Ей, от сего часа буду честно жити!

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Woe to the wicked man, who leads
A sinful life", a Kievan wise student said,
"And never done the pious deeds."
Who knows what's going on in the Almighty's head?
You sleep where you did not intend to be,
You stop where you should not stop ordinarily.
The destiny averts the sinful men somehow.
The Trojans felt bad luck on their own skin
And suffered much to their chagrin.
The reader will see that right now.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Dem Sünder wird es schlimm ergehen, -
Sagte ein Kiewer Skribent, -
Wenn nicht auch gute Werke stehen!"
Wer weiß um Gottes Ratschlag schon?
Wer nächtigt da, wo er nicht dachte,
Und wer hält, wenn er laufen soll, -
So treibt's das Schicksal mit dem Sünder!
Dies wurde den Trojanern klar,
Als Nichtigkeiten sie gar plagten,
Wie es der Leser bald erfährt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz "grzesznikowi biada temu, —
Tak kiedyś skubent rzekł kijowski, —
Pobożnych dzieł nie mającemu!"
Kto poznał losy, sprawy boskie?
Bo gdzie nie zgadnie, tam nocuje,
I dokąd biec chciał — tam hamuje.
Los z grzesznikami igrać raczy!
Trojanie sami to poznali,
Gdy za rzecz drobną oberwali,
Jak to czytelnik sam zobaczy.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но: "Горе в зле греховном сущу, —
Так киевский скубент сказал,—
Благих дел вовсе не имущу".
Кто жребий неба угадал?
Ночуешь там, где не просили,
Хотел дать тягу — не пустили,
Так грешников судьба ведет.
Троянцы тот закон познали,
Когда за малость пострадали,
Как то читатель сам поймет.

Перевод Веры Потаповой

Но «горе грешникови сущу, —
Так киевский скубент изрек, —
Благих дел вовся не имущу!»
Нам божьи судьбы невдомек:
Где сам не чаял — там застрянешь,
Где дал бы драла — мешкать станешь.
Что делать? Жребий наш таков.
Читатель, ты узнаешь дале
О том, как сильно пострадали
Троянцы из-за пустяков.

Перевод Константина Худенского

Но: «Горе грешнику мне сущу,
Так киевский скубент сказал, —
Благих дел вовсе не имущу!»
Кто волю божию познал?
Там, где не думал, — спать приткнешься.
Где б разбежался, — там споткнешься.
Так с грешными судьба мудрит.
Троянцы сами то узнали,
От пустяка ведь пострадали,
А как — читатель поглядит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Nešťastní budou ti hříšníci,““
tak řekl škubent z Kyjeva,
„šlechetných skutků nemající.“
Kdo ale boží soudy zná?
Kde budeš spát, není věc jistá,
chceš běžet — nepohneš se s místa.
Tak osud maří plány nám.
Trojané z toho zkoušku měli,
jak pro málo se natrpěli,
jak uvidí to čtenář sám.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поблизь троянська кочовання
Був на одльоті хуторок,
Було в нім щупле будовання,
Ставок був, гребля і садок.
Жила Аматина там нянька,
Не знаю — жінка чи панянка,
А знаю, що була стара,
Скупа, і зла, і воркотуха,
Наушниця і щебетуха,
Давала чиншу до двора:

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 75.

Видання 1809:

рядок 3:

Було в нім щупле будованнє

Примітки: IV, 75.

       Частина IV стр. 75.

Чинш — податок, плата хазяїнові за користування його землею.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Close to the Trojan camp
There was a little rural habitation.
The buildings - small and damp,
Were sorely in need of restoration.
In that small and neglected "universe"
There lived Amata's former nurse.
Was she a widow? In retirement?
It was not known, but she was old,
A niggard and a gossipmonger, I was told.
She paid the king some rent.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei der Herberge der Trojaner
Stand gar nicht weit ein kleiner Hof,
Dazu gehörte ein Gebäude,
Ein Garten, ein Teich und ein Damm.
Darin lebte Amatas Amme -
Ob sie noch Fräulein oder Frau,
Das weiß ich nicht, doch es ist sicher,
Sie war alt, geizig, mürrisch, bös,
Überall horchend und viel tratschend;
Sie zahlte Miete an den Hof:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W pobliżu Trojan koczowiska
Na osobności był chutorek,
A w nim budynki tkwiły blisko
I stawek, grobla, sadek spory.
Amaty niania tam mieszkała,
Zamężna czy w panieństwie trwała,
Sam nie wiem, lecz już była stara
I skąpa, i złośnica wielka,
Trajkota i donosicielka,
Na dwór dawała czynsz, towary.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Там, где троянство кочевало,
Был на отлете хуторок;
В нем хатка ветхая стояла,
Плотина, садик, пруд, лужок.
Жила здесь нянюшка царицы;
Была ль то баба иль девица —
О том не знаю до сих пор.
Но зла была и своенравна!
К тому ж скупа, хотя исправно
Носила дань на царский двор:

Перевод Веры Потаповой

Вблизи троянского кочевья
Стоял невзрачный хуторок:
Строенье ветхое, деревья,
С плотиной пруд, мостки, лужок,
За хатой маленькая банька.
Владела всем Аматы нянька.
Была девицей иль вдовой —
Не знаю, но слыла ворчливой,
Скупой, злой, ябедой, сварливой.
Двору платила чинш большой:

Перевод Константина Худенского

Там, где троянство полевало,
Был на отлете хуторок:
Хатенка малая стояла,
При ней плотина, сад, прудок.
Ютилась нянька в нем царицы —
Не знаю, баба иль девица,
Но знаю, что стара была,
Скупа, злопамятна, ворчунья,
Наушница, ехида, врунья;
Оброк на царский двор слала:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Blízko, hned za trojskými stany,
vesnička byla na svahu,
v ní dům byl z cihel zbudovaný,
měl rybníček i zahradu.
Amaty chůva v domku žila,
už tenkrát hezky stará byla,
paní či panna, kdož to ví;
zlá, skoupá, svárlivá až běda,
klepna, co lidem pokoj nedá,
a platila daň carovi.

    

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ковбас десятків з три Латину,
Лавинії к Петру мандрик,
Аматі в тиждень по алтину,
Три хунти воску на ставник;
Льняної пряжі три півмітки,
Серпанків вісім на намітки
І двісті валяних гнотів.
Латин од няньки наживався,
Зате ж за няньку і вступався,
За няньку хоть на ніж готів.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 76.

Видання 1809:

рядок 5:

Льяної пряжі три півмітки

Примітки: IV, 76.

       Частина IV стр. 76.

Лавинії к Петру мандрик — "... коржі з сиру з мукою та яйцями... називаються "мандрики" (Маркевич. — С. 15).

 

Три хунти воску на ставних — фунт — давня, ще з часів Київської Русі міра ваги у східних слов'ян, дорівнює 409,5 грама. Ставних — підсвічник у церкві, так називали і свічки для церковного підсвічника.

 

Льняної пряжі три півмітки — щоб уяснити, що таке півміток, треба мати уявлення, як вели рахунок пряжі. Готові до виробництва, намотані з шпульки на мотовило нитки пряжі рахували в таких одиницях: чисниця — 3 нитки, пасмо — 10 чисниць, півміток — 20 — 30 пасом.

 

Серпанків вісім на намітки — з серпанку — легкої прозорої тканини (подібної до нинішньої марлі) — готували намітки, якими пов'язували поверх очіпка голову заміжні жінки. Кінці намітки, покриваючи фігуру жінки з спини, спускалися мало не до землі.

 

І двісті валяних ґнотів — ґноти для свічок, каганців, ламп. Дослідник творчості І. Котляревського П. Волинський про коментовану строфу писав: "Цією "статистичною довідкою" поет відтворює характерну картину економічних відносин кріпосницького часу. Чинш складають в основному вироби натурального господарства, але з обов'язковою наявністю певної кількості грошей, яких особливо потребувало панське господарство кінця XVIII — початку XIX ст., коли все більше розвивались товарно-грошові відносини" (Волинський П. К. Іван Котляревський: Життя і творчість. — К., 1969. — С. 143). Треба тільки пам'ятати, що економічна реальність доби тут бурлескне обіграна, постає в гумористичному освітленні. Поряд з пряжею і воском (у неспіврозмірно малій кількості) фігурують розраховані на комічний ефект мандрики "к Петру" Лависі, а плата грошима за хутір, де "ставок був, гребля і садок", сміхотворно мала — в тиждень по алтину, тобто по три копійки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The king would get ten sausages, all thick,
Amata - money and some flax,
Lavinia - a cheesecake called mandryk,
The church - three pounds of candle wax,
Besides, the Queen received ten skeins of threads,
And cotton fabric for the women's heads,
As well, two hundred of compacted wicks.
And since the king had utilized the nurse,
As she was filling up his purse,
He would guard her with knives and sticks.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Drei Dutzend Würste für Latinus,
Quarktorte für Lavinia,
Altin pro Woche für Amata,
Für ihre Leuchter drei Pfund Wachs,
Acht Ballen Musselin für Gewänder,
Dazu drei Zaspel Baumwollgarn
Sowie aus Filz dreihundert Dochte.
Latinus lebte gut von ihr,
Dafür beschützte er die Amme
Und war zum Äußersten bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynusowi więc kiełbasy,
Lawinii na dzień Piotra piernik,
Amacie zaś co tydzień czasu
Trzy grosze, wosk nosiła wiernie;
Ze trzy półmotki przędzy lnianej,
A na narzutki płótno tkane
I wojłokowych dwieście knotów.
Latynus z niani więc korzystał,
Jej za to bronił, oczywista,
Za nianie był na noże gotów.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Колбас десятка три Латину,
Лависе на Петра сырок,
В неделю денег по алтыну,
Амате головной платок,
Да воску фунта три свечного,
Да льна, да пряжи, да съестного,
Да кисеи, да фитилей.
Латин от няньки наживался
И за старуху заступался,
Коль приходилось туго ей.

Перевод Веры Потаповой

Колбас десятка три — Латину,
Лавинии к Петру — коржей,
В семь дней Амате по алтыну;
Три фунта воску для свечей,
Две сотни фитилей давала,
И кисеи на покрывало,
И пряжи три мотка в платеж.
Латин на няньке наживался,
Зато за няньку заступался.
За няньку был готов на нож!

Перевод Константина Худенского

Алтын в неделю для царицы,
Мандрык Лавинии к Петру,
Царю колбас без мала тридцать,
Три фунта воску к алтарю,
Холстов штук восемь на платочки,
Да льну пряденого моточки,
Сученых двести фитилей.
Латин от няньки наживался —
За то и за нее вступался —
Рад грудью защитить своей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Salámů deset Latinovi,
bochánek z vajec Lávince,
Amatě týdně dukát nový,
tři libry vosku na svíce
a na tři kopy přaden lněných,
pak osm šátků naškrobených,
válených knotů stovky dvě.
Latin měl z chůvy dobré zisky,
proto se chůvy zastal vždycky,
i kdyby došlo na nože.

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У няньки був біленький цуцик,
Її він завжде забавляв:
Не дуже простий — родом муцик,
Носив поноску, танцьовав,
І панії лизав од скуки
Частенько ноги скрізь і руки,
І тімениці вигризав.
Царівна часто з ним ігралась,
Сама цариця любовалась,
А цар то часто годував.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 77.

Видання 1809:

рядок 8:

Царевна часто з ним ігралась

Примітки: IV, 77.

       Частина IV стр. 77.

Муцик — мопс, взагалі маленька собачка.

 

Поноска — ошийник.

 

Тімениця — кірка з відмерлих часточок шкіри і бруду на довго немитому тім'ї малої дитини, а то й дорослого.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She had a little dog called Guppy
That funny creature danced
And carried things. That smart white puppy
Was from a breed who jumped and pranced .
When there was nothing else to do,
He licked her body on her cue,
Or gnawed on incrustations on her head.
The princess often played with him,
The Queen adored his vim,
The King would oft feed him some bread.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Amme eigen war ein Hündchen,
War weiß, verspielt und es hieß Mutz;
Es war von ganz besondrer Rasse:
Tanzte, brachte den Stock zurück,
Wenn seine Herrin voller Trübsal,
Dann hat es sauber ihr geleckt
Von Unreinheit Hände und Füße,
Hat mit Lavinia oft gespielt,
Vom König wurde es gefüttert
Und von der Königin geliebt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A niania miała bielutkiego
Szczeniaka — bawił, co sił starczy;
Mops — nie zwykłego pochodzenia,
Wciąż aportował rzeczy, tańczył.
I nogi, ręce pani z nudów
Cichutko lizał ten maruda,
I strupy jej wygryzał chętnie.
Królewna też się z nim bawiła,
Królowa bardzo go lubiła.
A król dokarmiał przenamiętnie.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

У нянюшки был мопсик белый,
Забавой песик ей служил;
Перед хозяйкой престарелой
На задних лапках он ходил,
Носил поноску иль от скуки
Лизал хозяйке ноги, руки,
Грязь дочиста с них обгрызал.
Царевна часто с ним играла
Или царица. А бывало,
И сам Латин его ласкал.

Перевод Веры Потаповой

Жил беленький у няньки песик,
Свою хозяйку забавлял.
Не то чтоб из дворняг, — из мосек!
Носил поноску, танцевал
И госпоже своей от скуки
Лизал частенько ноги, руки.
Царице он казался мил.
Смеясь и веселясь душевно,
Играла с мопсиком царевна,
А царь всегда его кормил.

Перевод Константина Худенского

У няньки беленький был песик,
Ее всегда он забавлял,
Был не простой породы — мопсик,
Носил поноску, танцевал,
Хозяюшке своей от скуки
Лизал частенько ноги, руки,
Коросту, лишаи сгрызал.
Царица часто любовалась,
Как с ним царевна забавлялась,
И царь, кормя, не раз ласкал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Miláček chůvin, psíček věrný,
ji stále něčím bavíval,
a byl to mopslík čistokrevný:
aportoval i tancoval.
A z dlouhé chvíle lízal paní
nohy i ruce na potkání
a kousal strupy na hlavě.
Lávinka sama si s ním hrála,
i carevna ho hladívala,
i carovi byl k zábavě.

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці, в роги затрубивши,
Пустили гончих в чагарі,
Кругом болото обступивши,
Бичами ляскали псарі;
Як тілько гончі заганяли,
Загавкали, заскавучали,
То муцик, вирвавшись надвір,
На голос гончих одізвався,
Чмихнув, завив, до них помчався.
Стременний думав, що то звір.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 78.

Примітки: IV, 78.

       Частина IV стр. 78.

Стременний — тут: слуга, який на полюванні пильнує собак; у потрібний момент він спускає їх з поводків на звіра. Під час виїзду на полювання мусив постійно бути біля свого пана, при стремені, звідки й походить назва.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans blew the horn and let
The hounds run to the brush.
Some hunters stood like estafette
Around the marsh, prepared to rush.
As soon as all the hounds began
To bark and whine as they, bloodthirsty, ran,
Small Guppy jumped outside, aflame.
Replying to the hounds, he could not help
Inquiring and ran towards them with a yelp.
The hunter took him for a game.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zur Jagd bliesen nun die Trojaner
Und ließen die Hetzhunde frei;
Das Jagdgebiet wurde umzingelt,
Von Wärtern tonte Peitschenknall;
Nachdem die Hunde losgelassen,
Rannten sie, laut bellend, heraus.
Dies hörte unser weißer Mutzek
Und stürzte jaulend aus dem Hof,
Um sich zu ihnen zu gesellen.
Der Jagdknecht hielt ihn für das Wild.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie, w rogi zatrąbiwszy,
Puścili w krzaki psy ze smyczy,
Dokoła błoto obstąpiwszy,
Strzelali raźno psiarze z biczów;
Gdy tylko gończe tam skoczyły
I zaszczekały, zaskomliły,
To mops w podwórko jak nie pierzchnie,
Psom zawtórował jak niepomny
I czmychnął, zawył, do nich pomknął.
Strzemienny myślał, że zwierz biegnie.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но вот троянская охота
Нагрянула, в рога трубя.
Псари с бичами вкруг болота
Рассыпались, зайчат губя.
Как только гончие помчали,
Загавкали и завизжали, —
Мопс, их учуяв, шасть за дверь,
На голос гончих отозвался,
Завыл, навстречу псам помчался.
Стремянный, думая, что зверь,

Перевод Веры Потаповой

В рога троянцы затрубили
И на прогалину скорей
Со своры гончих псов спустили.
Защелкали бичи псарей.
Ревя, повизгивая, лая,
Неслась неистовая стая.
Тут мопсик выскочил за дверь,
На голос гончих отозвался,
Чихнул, завыл и к ним помчался.
Стремянный думал — это зверь.

Перевод Константина Худенского

В рога троянцы затрубили,
Спустивши гончих до зари,
Вокруг болото обступили.
Бичами щелкали псари.
Лишь только гончие погнали,
Затявкали и завизжали,
То мопсик, вырвавшись за дверь,
На голос гончих отозвался,
Шмыгнув, завыл, на них помчался.
Стремянный думал: «Это зверь»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Trojané v rohy zatroubili
a pustili psy do proutí,
bažinu kruhem obstoupili,
práskali biči psovodi.
A jak jim psi zvěř nadháněli
a štěkali a vyváděli,
tu mopslík vyběh ze dveří,
na jejich ryk se ozval hlasně,
začmuchal, zavyl, hned k nim hnal se,
až spletli si ho se zvěří.

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Атю його! гуджга!" — і крикнув,
І з свори поспускав хортів;
Тут муцик до землі прилипнув
І дух від ляку затаїв;
Но пси, донюхавшись, доспіли,
Шарпнули муцика, із'їли
І посмоктали кісточки.
Як вість така дойшла до няньки,
То очі вип'яла, як баньки,
А з носа спали і очки.

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 79.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 79.

Видання 1809:

рядок 4:

І дух од ляку затаїв

рядок 8:

Як вість така дошла до няньки

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Hey, get him now!" the hunter yelled,
And instantly untied
The beasts. Poor Guppy fell and held
His breath, extremely terrified.
The hounds attacked him as he lay,
They tore and gulped him right away.
And when the nurse had heard the news,
At first, she couldn't produce a sound,
Her eyeglasses felt down to the ground,
And then her manners turned all loose.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lauf! Faß!" - Rief er nun zu den Hunden
Und ließ sie von dem Sperrbaum frei;
Der Mutzek kauerte am Boden
Und hielt aus Angst den Atem an;
Doch als die Hunde ihn entdeckten,
Rissen sie ihn in Stücke auf
Und fraßen ihn bis auf die Knochen.
Nachdem die Amme dies vernahm,
Wuchsen zu Kugeln ihre Augen
Und aus der Nase triefte Schmalz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A bierz go! huzia! huzia! — krzyknął
I wraz ze sfory puścił charty;
Tu mopsik aż do ziemi przylgnął,
Ze strachu leżał tak przywarty;
Lecz psy, zwąchawszy go, dopadły,
Szarpnęły mocno mopsa, zjadły
I wysmoktały kostki zaraz.
Gdy doszła owa wieść do niańki,
Wylazły oczy jej jak bańki
A z nosa spadły okulary.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Вскричал: "Ату его, паскуду!" —
И в поле выпустил борзых.
Тут мопс, смекнув, что дело худо,
От страха под кустом затих;
Но псы его и там достали
И вмиг беднягу растерзали.
Старуха, про беду узнав,
Под лоб глазищи закатила,
Что мочи есть заголосила,
Очки со страху потеряв.

Перевод Веры Потаповой

Спустив борзых, собакам гикнул:
«Ату его!» — что было сил,
А мопсик наш к земле приникнул,
Дрожа, дыханье затаил.
К нему борзые подоспели,
Рванули мопсика и — съели.
Остались от него клочки.
У няньки — посудите сами —
Глазищи вспучились шарами
И сноса съехали очки.

Перевод Константина Худенского

«Ату его! Лови!» — И, крикнув,
Собак со своры отпустил;
Тут мопсик наш, к земле прилипнув,
С испугу дух свой затаил.
Но псы, донюхавшись, поспели,
Схватили мопсика и съели,
Всего порвавши на клочки.
Как весть до няньки долетела,
Та, очи вылупив, сомлела,
И с носу съехали очки.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Podkoní vykřik: „Hurá za ním!“
a pustil chrty ze svory;
tu mopslík, celý polekaný,
k zemi se skrčil, nebohý;
však psi, ti najdou stopu vždycky,
roztrhali ho na kousíčky,
že ani kůstka nezbyla.
Když staré chůvě o tom práli,
ztratila s nosu okuláry,
jak na to oči kulila.

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Осатаніла вража баба
І крикнула, як на живіт,
Зробилась зараз дуже слаба,
Холодний показався піт,
Порвали маточні припадки,
Істерика і лихорадки,
І спазми жили потягли;
Під ніс їй клали асафету,
І теплую на пуп сервету,
Іще клістир з ромну дали.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 80.

Примітки: IV, 80.

       Частина IV стр. 80.

Асафета, або ще асафетида ("вонюча камедь") — лікувальний екстракт, куди входив сік рослин з домішкою смоли, сірки, фосфору, різних солей. Рекомендувалася асафета при різних захворюваннях, у тому числі при розладах нервової системи.

 

Сервета — салфетка.

 

Іще клістир з ромну дали — клістир — клізма. Ромен (Маtricarіа discoideае) — ще народні назви: ромашка пахуча, ромашка дика, маточна трава, ромашка без'язикова, романець — лікувальна трава; настій з неї вживають як потогінний та протизапальний засіб.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The diabolical wench cried out,
As though she had a bellyache.
Her health was critical, no doubt,
Cold sweat meant something, for Pete's sake.
Her female problems were acute,
Hysterical and mental, and, to boot,
Her arteries had lost their elasticity.
They pushed asafetida into her nose,
Into her ass a clyster hose,
Upon her navel much lubricity.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Fuchsteufelswild wurde die Alte,
Schrie, wie von Bauchschmerzen geplagt
Und fühlte sich zunehmend kränker,
Eiskalter Schweiß trat auf die Stirn,
Wie von den Wehen durchgeschüttelt,
Hysterisch und vom Fieber schwach,
In Spasmen quollen ihre Adern.
Das Riechsalz gab man ihr zunächst,
Dann auf den Bauch heiße Kompressen
Und von Kamille das Klistier.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dostała szału wstrętna baba,
Krzyknęła jakby się topiła;
Zrobiła się wnet bardzo słaba
I zimne poty wystąpiły,
Porwały drgawki ją na serio,
Jak również febra i histeria,
A spazmowała bez ustanku;
Pod nos kładziono asafetę,
Na brzuch gorącą zaś serwetę,
Nawaru dano też z rumianku.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Осатанела вражья баба,
От крика аж лишилась сил;
Позеленела, словно жаба,
Пот в три ручья с нее катил.
А там пошли припадки, схватки,
Истерики и лихорадки;
Порастрясло старухе жир.
Ей под нос асафету клали,
Фланелью брюхо согревали,
Потом поставили клистир.

Перевод Веры Потаповой

Сперва остервенилась бурно,
Осатанела и орет.
Затем хрычовке стало дурно,
Ее прошиб холодный пот.
Ну биться, ну трястись в припадке,
В истерике и в лихорадке.
Совали под нос ей камедь,
Салфеткой пуп ей согревали,
Ромашковый клистир вливали,
Не допустили помереть.

Перевод Константина Худенского

Так бабища осатанела,
Что, крикнув из последних сил,
Всю мочь утратив, ослабела,
Холодный пот ее покрыл,
Постигли столбняка припадки,
Истерика и лихорадки,
И спазмы жилы ей свели;
Ей пуп платочком укрывали,
Под нос асафетиду клали,
Клистир ромашковый ввели.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Rozvzteklila se lítá baba,
jako by na nože ji bral;
pak cítila se hrozně slabá
a chladný pot ji obléval.
Hned do mdlob, jak to u ženských je,
horečka, záchvat hysterie,
křeče jí žíly zkroutily.
Hofmanské kapky do ní lili,
břicho jí šátkem obalili,
z heřmánku klystýr svařili.

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько к пам'яти вернулась,
То зараз галас підняла;
До неї челядь вся сунулась
Для дива, як ввесь світ кляла;
Потім, схвативши головешку
І вибравшись на добру стежку,
Чкурнула просто до троян;
Всі куріні їх попалити,
Енея заколоть, побити
І всіх троянських бусурман.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 81.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 81.

Видання 1809:

рядок 8:

Всі курені їх попалити

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as she regained her retrospection,
She raised a terrible outcry.
It was for her domestics an attraction
To hear how she could curse and vilify.
Thereafter she had grabbed a torch
And ran with it to scorch
The Trojans' huts,
To annihilate those foes,
Who caused her endless woes,
To lacerate Aeneas' guts.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie danach zu sich gekommen,
Erhob sie wieder ein Geschrei.
Das Dienervolk lief gleich zusammen
Und hörte, wie sie schwer geflucht;
Alsdann, mit einem angebrannten Knüppel
Machte sie sich schnell auf den Weg
Und lief direkt zu den Trojanern -
Um anzuzünden Haus und Hof,
Um den Aeneas totzuschlagen
Mitsamt seinem Trojanerpack.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy trochę już oprzytomniała,
To zaraz hałas wielki wszczęła;
Aż cała czeladź wnet się zbiegła
Z podziwu, jak na świat ten klęła;
A potem głownię pochwyciwszy,
Na dobrą ścieżkę natrafiwszy,
Pomknęła prosto ku Trojanom,
By wszystkie ich kurenie spalić,
A Eneasza zabić, zwalić
Trojańskich wszystkich bisurmanów.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Очухавшись, испив водицы,
Вновь крик старуха подняла;
Сбежалась челядь подивиться,
Как нянюшка весь свет кляла;
Она ж, за головню схватившись
И вмиг на тропке очутившись,
Махнула к лагерю троян,
Чтоб сжечь его и прах развеять,
Зарезать и спалить Энея
И всех троянских басурман.

Перевод Веры Потаповой

Как только память к ней вернулась —
Давай весь мир костить и клясть.
И сразу челядь к ней метнулась —
Ее ругни послушать всласть.
Схватила нянька головешку —
Троянцам сунуть под застрешку! —
И дернула через бурьян —
Сжечь курени, убить Энея,
Головореза, лиходея,
И всех троянских басурман.

Перевод Константина Худенского

Как только память к ней вернулась,
Браниться громко начала —
К ней челядь вся ее метнулась
Дивиться, как весь свет кляла;
Потом схватила головешку,
Прямою стежкой, не помешкав,
Пустилась вихрем на троян,
Чтоб лагерь их спалить скорее
И заколоть, убить Энея
И всех троянских басурман.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak přišla k sobě stará paní,
začlo to s velkým halasem:
na její křik a proklínání
se všecka čeleď sběhla sem.
Pak s pohrabáčem v chrabré pěsti
se hnala bába na rozcestí,
a rovnou na ty Trojany,
zapálit jejich stanoviště,
Aenea zabít na tom místě
i všecky jeho pohany.

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За нею челядь покотила,
Схвативши хто що запопав:
Кухарка чаплію вхопила,
Лакей тарілками шпурляв;
З рублем там прачка храбровала,
З дійницей ричка наступала,
Гуменний з ціпом скрізь совавсь;
Тут рота косарів з гребцями
Йшли битись з косами, з граблями,
Ніхто од бою не цуравсь.

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина IV, строфа 82.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 82.

Видання 1809:

рядок 9:

Шли битись з косами, з граблями

Примітки: IV, 82.

       Частина IV стр. 82.

Чаплія — кухарське знаряддя, з допомогою якого переносять гарячу сковороду, залізний гачок з дерев'яним держалном.

 

Рубель — дерев'яний валик з ручкою і поперечними зарубками, яким розкачували намотану на качалку білизну.

 

Ричка — керівниця (К.); доярка.

 

Гуменний — токовий, старший, що організовував роботу на току. Зображена звичайна для феодально-кріпосницької епохи сцена сутички між ворогуючими сусідами-поміщиками. Як правило, у таких сутичках брала участь двірська челядь, а то й усі піддані.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And she was followed by a crowd
Of servants with their arsenal:
Their battle cry was loud
And weapons from time immemorial:
The cook was brandishing a rolling pin,
The lackey had a javelin,
The washerwoman used a spattle,
The dairymaid had in her hands a pail,
The barnyard watcher swayed a flail,
Nobody shunned the battle.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf dem Fuß folgten ihr die Diener,
Ein jeder nahm, was er erwischt:
Die Köchin schleunigst ihre Kelle,
Teller zum werfen der Lakei,
Die Wäscherin ihr Brett zum Mangeln
Und ihren Milchkübel die Magd,
Den Dreschflegel der Tennenwärter,
Der Mäher eine Männerschar
Mit ihren Sensen und mit Rächern, -
Keiner hielt sich dem Kampfe fern.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A za nią czeladź się toczyła,
Chwyciwszy to, co było blisko:
Kucharka chochlę pochwyciła,
A lokaj talerzami ciskał;
Tam z maglownicą praczka gnała,
Dojarka z wiadrem nacierała,
Gumienny z cepem wszędzie pchał się,
Kosiarzy pluton szedł z kosami,
Grabiący walczyć szli z grabiami,
Nikt boju, ni śmierci nie bał się

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

За нею челядь покатила.
С собой оружье каждый взял:
Кухарка сечку ухватила,
Лакей тарелками швырял,
А прачка — та вальком махала,
Доярка с ведрами бежала,
С цепами батраки неслись,
Косцы шли с косами рядами,
Иные с вилами, с серпами.
Все, разъярившись, в бой рвались.

Перевод Веры Потаповой

За нею повалила челядь.
Кухарка — сковородник хвать!
Лакей тарелками стал целить,
А прачка рубелем махать.
С цепом гуменщик лезет в драку.
За ним коровница в атаку
Бежит, подойник прихватив.
А косари с гребцами смело
Пустили косы, грабли в дело,
И каждый был в бою ретив.

Перевод Константина Худенского

За нею челядь покатилась.
Тут всякий, что пришлось, хватал:
Кухарка в чапельник вцепилась,
Лакей тарелками швырял,
Вальком там прачка воевала,
С ведром доярка наступала,
А страдник налегал с цепом,
Тут рота косарей с жнецами
Шла биться с косами, серпами —
Все в драку лезли напролом.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A za ní čeleď v okamžiku;
každý chyt něco ve špíži,
kuchařka rožeň jako píku,
lokaj chtěl házet talíři,
pradlena za štít valchu měla,
dojička dížku místo děla,
poklasný s cepem dobíhal,
sekáči s kosami a srpy,
pasák zas hřeblem všecko zdrtí —
nikdo se doma neskrýval.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но у троянського народу
За шаг алтина не проси;
Хто москаля об'їхав зроду?
А займеш — ноги уноси.
Завзятого троянці кшталту,
Не струсять нічийого ґвалту
І носа хоть кому утруть;
І няньчину всю рать розбили,
Скалічили, розпотрошили
І всіх в тісний загнали кут.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And with the Trojans it is so:
Do not ask anything for free.
Whoever has deceived that clever foe?
And if you did, then quickly flee.
The Trojans are a stubborn brood,
They don't allow to be subdued,
They will clip anybody's wings.
They overcame the nurse's host,
Defeated, scattered and chased most
Of them and stopped their whimperings.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Von Menschen, die aus Troja kamen,
Erhältst du keine müde Mark;
Wer hat den Russen angeschwindelt?
Wenn du es schaffst - lauf schleunigst fort!
Von kühnem Schlag sind die Trojaner,
Gehen dem Kampf nie aus dem Weg
Und lassen ihre Kräfte fühlen.
Der Amme Heer wurde besiegt,
Geschlagen, in die Flucht getrieben,
In einem Engpaß eingepfercht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz od narodu trojańskiego
Za swą kopiejkę nie proś w Troję;
Moskala okpił kto chytrego?
A ruszysz — unoś nogi swoje.
Trojanie są śmiałego kształtu,
Nie stchórzą przed niczyim gwałtem,
Każdemu utrą nos wspaniale;
Niańczyną armię wnet rozbili,
Pokaleczyli, rozwalili
I w ciasny kątek wnet zagnali.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но у троянцев и на пробу
За грош алтына не проси;
Не тронешь — будешь друг до гроба,
А тронешь — ноги уноси.
Троянцы не боятся драки,
Они завзятые вояки
И холку хоть кому намнут;
Рать нянькину они разбили,
В клочки ее распотрошили
И разогнали в пять минут.

Перевод Веры Потаповой

Но у троянского народу
За грош алтына не проси.
Не трожь Энееву породу,
А тронул — ноги уноси!
Упорного троянцы нрава.
Их разве устрашит расправа?
Они любому нос утрут.
И, с нянькиным схватившись войском,
Они в сражении геройском
Его к стене приперли тут.

Перевод Константина Худенского

Но у троянского народа
За грош алтына не проси:
Аль москаля провел кто сроду?
Коль тронешь — ноги уноси!
Отчаянный народ — троянцы,
Ничьей угрозы не боятся,
Любому сами нос утрут.
Рать нянькину они разбили,
Поранили, распотрошили,
Погнали — ног не унесут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

S Trojany nezační při žádnou,
ta se ti špatně vyplatí.
Kdo Moskala už převez dávno?
Jak na ně sáhneš, běda ti!
Trojští jsou kluci tvrdošíjní,
je nepoleká nápor silný,
nos utřou ještě leckomu:
chůvino vojsko rozprášili,
pobili, ba i zmrzačili
a zahnali je k domovu.

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В сіє-то нещасливе врем'я
І в самий штурхобочний бой,
Троянське і латинське плем'я
Як умивалося мазкой,
Прибіг гінець з письмом к Латину,
Нерадосну привіз новину,
Князь Турн йому війну писав;
Не в пир, бач, запрошав напитись,
А в поле визивав побитись;
Гінець і на словах додав:

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 84.

Видання 1809:

рядок 5:

Прибіг гонець з письмом к Латину

рядок 7:

Князь Турн йому войну писав

рядок 10:

Гонець і на словах додав

Примітки: IV, 84.

       Частина IV стр. 84.

Як умивалося мазкой — мазка — кров з розбитого обличчя, носа.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At that unhappy time and place,
And while the fight was going on,
The Trojan-Latin fearless race
Was shedding blood of their brave echelon,
A runner brought a written note,
In which Prince Turn thus wrote:
Proposing Latin not a kiss,
But challenging him to fight
For what's not wrong, but right,
And then the runner added this:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In dieser unglücklichen Stunde,
Mitten in diesem heißen Kampf,
Als die Trojaner und Latiner
Verbissen kämpften bis aufs Blut,
Erschien ein Bote bei Latinus
Mit unerfreulichem Bericht:
Fürst Turnus ließ ihm Krieg erklären
Und läßt ihn nicht zu einem Fest,
Sondern zu einem Zweikampf laden.
Dann fügt er mündlich noch hinzu:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W nieszczęsnej chwili na tej ziemi,
Gdy się najmocniej już szturchały
Trojańskie i latyńskie plemię
I krwią się nawet oblewały,
Wbiegł goniec z listem od Turnusa,
Niósł smutną wieść dla Latynusa —
Wojnę mu wydał książę Turnus;
Już nie na ucztę go zapraszał,
A w polu starcie mu ogłaszał;
I goniec dodał też pochmurno:

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

И надо же, чтоб в это время,
Когда шел рукопашный бой,
Когда латинцев злое племя
С троянской билось голытьбой,
Вдруг прибежал гонец к Латину
И, повергая всех в кручину,
Письмо вручил, в котором звал
Турн не на пир, медком упиться,
А в поле ратном насмерть биться.
При этом так гонец сказал:

Перевод Веры Потаповой

Но в самое лихое время,
Пока лилась их кровь, пока
Троянцев и латинцев племя
Врагов пихало под бока,
Примчался скороход к Латину
С письмом, завернутым в холстину.
Весть о войне принес гонец:
Не в пир царя зовет, напиться,
А в поле выкликает биться
Князь Турн, великий удалец.

Перевод Константина Худенского

А в это тягостное время,
Пока кулачный длился бой, —
Троянцев и латинцев племя
Пускали кровь свою с лихвой,
Примчал гонец письмо Латину,
А в нем не радость, а кручину:
Князь Турн войну им объявлял,
Не на пирушку веселиться,
А в поле вызывал побиться;
Гонец и устно досказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A v této přenešťastné době,
když vzplála bitva zuřivá,
když v krvi stála vojska obě,
Trojané i ti od Říma,
k Latinu posel časem pozdním
s poselstvím přišel neradostným;
na boj ho Turnus vyzýval,
ne při hostině víno píti,
leč v širém poli s ním se bíti,
a k tomu posel mluvil dál:

    

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Царю Латине неправдивий!
Ти слово царськеє зламав;
Зате узол дружелюбивий
Навіки з Турном розірвав.
Од Турна шмат той однімаєш
І в рот Енеєві соваєш,
Що Турнові сам обіщав.
Виходь же завтра навкулачки,
Відтіль полізеш, мабуть, рачки,
Бодай і лунь щоб не злизав".

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 85.

Видання 1809:

рядок 9:

Відтіль, може, полізеш рачки

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"King Latin, you are so untrue!
You broke your royal word,
You broke your ties when you withdrew
Your friendliness to Turn, you gallows bird!
You took from Turn the piece
You've promised him in order to increase
Aeneas's wealth.
Come out, we'll fight with fists outdoors
Until you will be crawling on all fours,
Until you loose your health!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"König Latinus, falscher Herrscher,
Du brachst dein königliches Wort,
Dadurch hast du gelöst für immer
Mit Turnus deinen Freundschaftsbund.
Den Bissen, zugedacht für Turnus,
Nimmst du ihm unberechtigt weg
Und schiebst ins Maul diesem Aeneas.
Erscheine morgen zum Duell,
Danach kriechst du auf allen Vieren
Und beißt vielleicht sogar ins Gras."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tyś, Latynusię, król fałszywy.
Królewskie słowo swe złamałeś;
Przyjaźni węzeł tej prawdziwej
Z Turnusem całkiem rozerwałeś.
Odbierasz kęs ten Turnusowi
I w usta pchasz Eneaszowi,
Co Turnusowi sam przyrzekłeś.
Więc jutro walczyć wyjdź na pięści
I przyjdzie stamtąd rakiem leźć ci,
Bodaj że cię porwało piekło".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

"Внимай, Латин несправедливый!
Ты слово царское попрал
И узы дружбы нерушимой
Теперь навеки разорвал!
От Турна кус ты отнимаешь,
Энею в рот его пихаешь.
Я вижу, царь, — ты парень жох.
Так завтра ж выходи на драку;
Пойдешь обратно, может, раком,
Гляди, чтоб вовсе не издох".

Перевод Веры Потаповой

«Латин, ты поступаешь дурно!
Не сам ли слово мне давал?
Теперь навеки дружбу с Турном
Ты столь бесчестно разорвал!
Ты слово царское ломаешь,
Кусок у Турна отнимаешь,
Суешь его Энею в рот.
Со мной побьешься на кулачках,
Домой вернешься на карачках,
Иль вовсе лунь тебя сожрет!»

Перевод Константина Худенского

«О царь латинский, лицемерный!
Ты слово царское попрал
И прочный узел дружбы верной
Навеки с Турном разорвал!
Кусок у Турна отымаешь,
Энею в рот его пихаешь,
Хоть Турну сам пообещал.
Так завтра ж выходи на драку,
Назад полезешь, может, раком,
Гляди, чтоб черт тебя не взял!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Latine“, řekl, „care zrádný!
Tys zrušil carské slovo své,
ať vina na tvou hlavu padne,
žes roztrh svazky přátelské!
Turnovi od úst sousto vzal jsi
a teď nabízíš Aeneáši,
o co si Turnus dávno řek.
Na pěsti vyzývám tě k boji,
ať vrány roznesou tě v poli,
když neodlezeš po čtyřech.“

    

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не так розсердиться добродій,
Коли пан возний позов дасть;
Не так лютує голий злодій,
Коли немає що украсть;
Як наш Латин тут розгнівився
І на гінця сього озлився,
Що губи з серця покусав.
І тілько одповідь мав дати
І гнів царський свій показати,
Посол щоб Турнові сказав;

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 86.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 86.

Видання 1809:

рядок 8:

І тілько одповідь хтів дати

Примітки: IV, 86.

       Частина IV стр. 86.

Коли пан возний позов дасть — возний — службовець при суді в часи чинності Литовського статуту (див. коментар: III, 97). В обов'язки возного входило подавати позов до суду, свідчити наявність збитків у потерпілої сторони, вводити у власність та ін.

Див. також III, 97.

       Частина III стр. 97.

Статут, Литовський статут — кодекс законів Великого князівства Литовського, до складу якого з XIV — до другої половини XVI ст. входили українські землі. "Статут" мав три редакції (1529, 1566, 1588), кожна з яких збільшувала привілеї панства, шляхти і урізувала права селянства. На Україні Литовський статут діяв і за часів Речі Посполитої, і після приєднання Лівобережної, потім Правобережної України до Росії. За царювання Катерини II на українські землі було поширене загальноросійське законодавство. Одначе на практиці Литовський статут діяв до 1840 р. Недарма І. Котляревський пише "наш Статут". Окремі положення Статуту (про "межеві суди") залишалися в силі на землях історичної Гетьманщини — Чернігівщині і Полтавщині — до 1917 р.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

No angry man is so behaving
When bailiff brings a call to go
To court, and no thief is so raving
When he can't steal some dough,
As was King Latin. Being mad
At that poor messenger, he had
To bite his lips.
While dealing with this confrontation,
He was to show his indignation
By sending Turn his tips.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nie wird ein Mann sich so erzürnen,
Wenn man ihn vors Gericht zitiert,
Oder ein Dieb so bitterböse,
Wenn es zu holen gar nichts gibt,
Wie der Zorn unseres Latinus,
Den dieser Bote aufgewühlt:
Latinus biß sich auf die Zunge,
Bevor er ihm die Antwort gab,
Der Bote sollte doch berichten
Über den königlichen Zorn, -

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie tak rozsierdzi się dobrodziej,
Gdy pozew da pan woźny jemu;
Nie tak się wścieka goły złodziej,
Gdy ukraść czego nigdzie nie ma;
Jak nasz Latynus się rozgniewał,
Na gońca tak go gniew zalewał,
Że pogryzł wargi, szum miał w głowie.
Już miał odpowiedź dać od razu
I gniew królewski swój pokazać,
By poseł doniósł Turnusowi,

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Не так спесивый пан бушует,
Когда на суд приволокут,
Не так от злости вор лютует,
Забравшись сдуру к бедняку,
Как царь латинский разъярился,
Пока гонец над ним глумился;
Аж губы старый покусал.
Он только что собрался было
Умыть гонцу-невеже рыло,
Чтоб тот все Турну передал,

Перевод Веры Потаповой

Не так вспылит помещик чванный,
Когда пан возный иск вчинит;
Поживы не найдя желанной,
Голодный вор не так сердит, —
Как наш Латин тут распалился;
Так на гонца он рассердился,
Что губы искусал со зла,
Великой яростью пылая
И гнев свой царственный желая
Излить на Турнова посла.

Перевод Константина Худенского

Не так серчает пан дородный,
Когда пан возный в суд зовет,
Не так лютует вор голодный,
Коль ничего не украдет,
Как наш Латин тут разгневился
И на гонца того озлился —
В сердцах аж губы стал кусать
И с духом на ответ сбираться,
Чтоб в гневе царском показаться
И Турну отповедь послать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak ani pán se nedopálí,
když komisař ho k soudu zve,
tak nenadává zloděj nahý,
když nic v almaře nenajde,
jak Latin celý rozzuřený
na posla zlostí zuby cení,
až pysky sobě rozkousal.
Zatím co odpověď měl dáti
a carský hněv svůj ukázati,
aby se Turnus polekal,

    

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як виглянув в вікно зненацька,
Прийшов Латин в великий страх;
Побачив люду скрізь багацько
По улицях і всіх кутках.
Латинці перлися товпами,
Шпурляли вгору всі шапками,
Кричали вголос на ввесь рот:
"Війна! Війна! против троянців,
Ми всіх Енеєвих поганців
Поб'єм — іскореним їх род".

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 87.

Видання 1809:

рядок 8:

Война! Война! против троянців

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He looked into the window and
Grew numb with fear.
A mass of people - hard to understand -
Were in the streets, some very near.
The Latins with a hellish blare
Were throwing their hats in the air
And roared with all their might;
"War! War against the Trojan scum!
They are too burdensome!
Let's kill Aeneas and his men outright!"

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er zum Fenster plötzlich blickte,
Erfaßte ihn ein großer Schreck:
Massen von Menschen sah Latinus
Auf jeder Straße, jedem Platz.
Sie drängten vor in großen Haufen,
Warfen die Mützen in die Höh'
Und brüllten laut aus Leibeskräften:
"Krieg den Trojanern! Krieg und Tod!
Alle Gesellen von Aeneas
Erschlagen wir mit Mann und Maus!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wtem przez okno sam popatrzył
I strach przekrzywił mu oblicze,
Bo oto wielki tłum zobaczył
Po wszystkich kątach i ulicach.
W krąg Latynowie się zbierali,
Do góry czapki podrzucali,
Krzyczeli też na całe gardło:
"Już wojna! Wojna! Hej na Trojan!
Eneaszowych tych opojów
Wykorzenimy rod zajadły".

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Но, в окна глянув ненароком,
Латин пришел в великий страх:
Насколько вдаль хватало око,
На улицах, на площадях
Латинцы толпами стояли,
Папахи к небесам швыряли,
И всяк вопил во весь свой рот:
"Война! Война против троянцев!
Мы всех Энеевых поганцев
Побьем, искореним их род!"

Перевод Веры Потаповой

В окошко глянув ненароком,
Латин пришел в великий страх:
Шумел народ пред царским оком
На улицах и площадях,
Толпа латинцев так и перла,
Швыряли шапки, драли горло
И лезли с криками вперед:
«Война! Война против троянцев!
Мы всех Энеевых поганцев
Побьем, искореним их род!»

Перевод Константина Худенского

Но, в окна зыркнув ненароком,
Латин пришел в великий страх:
Кругом, сколь ни окинешь оком,
На улицах, на всех углах
Латинцы толпами бежали,
В горячке шапки вверх швыряли
И рявкали во весь свой рот:
«Война! Война! Побьем троянцев!
Согнем Энеевых поганцев,
Навек искореним их род!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

vyhlédl z okna znenadání
a přepadl ho velký strach:
byl na ulicích zástup valný,
lidé tam v hloučcích, skupinách —
slyšel, jak hulákají, třeští,
házejí čapky do povětří,
řvou z plných hrdel o překot:
„Smrt Trojanům!“ a „Válka! Válka!
Pohany pobijeme zkrátka
a vyhubíme jejich rod!“

    

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин старий був не рубака
І воюватись не любив,
Од слова смерть він, неборака,
Був без душі і мов не жив.
Він стичку тілько мав на ліжку,
Аматі як не грав під ніжку,
І то тогді, як підтоптавсь;
Без того ж завжде був тихенький,
Як всякий дід старий, слабенький,
В чужеє діло не мішавсь.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 88.

Видання 1809:

рядок 2:

І воєватись не любив

рядок 8:

Без того ж був всегда тихенький

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Since Latin wasn't a soldier type,
And he disliked to be at war,
The mere word "death" would gripe
And send the creeps to his posterior.
The only conflict was in bed,
Amata was dispirited,
For he was worthless and senile.
Like all old men who hated riot,
He was nonviolent and quiet,
To interfere with people would be vile.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latinus war niemals ein Kämpfer,
Dem Krieg galt seine Liebe nicht,
Sobald er das Wort "Tod" nur hörte,
Erstarrte er in Todesangst.
Der einzige Kampf, den er führte,
War mit Amata und im Bett,
Und das nur, wenn er nicht gefügig.
Sonst blieb er immerwährend still,
Wie jeder Greis, der alt und schwächlich,
Er mischte sich in Fremdes nie.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rębajłą nie był nasz Latynus,
Jak też nie lubił on wojować,
Od słowa "śmierć" to prawie ginął
I cały drętwiał, tracił mowę.
On starcie tylko miał na łóżku,
Gdy nie grał pod Amaty nóżkę,
Gdy ze zmęczenia był niemrawy;
Bez tego zawsze był cichutki,
Jak każdy stary dziad słabiutki,
Nie mieszał się do cudzej sprawy.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латин, не будучи рубакой,
Сам никого не задирал.
При слове "смерть" он чуть не плакал
И, как овечий хвост, дрожал.
Лишь на печи имел он стычки,
Когда, по старческой привычке,
С Аматой спорить начинал.
А так тихоня был и носа
Без надобности и без спроса
В дела чужие не совал.

Перевод Веры Потаповой

Царю чужда была отвага.
Рубиться не любил он — страсть!
От слова «смерть» Латин, бедняга,
Готов был замертво упасть.
Имел он стычки лишь в кровати,
Когда не угождал Амате.
В ту пору он уже был сед,
Держался тихо и несмело,
В чужое не мешался дело,
Как всякий дряхлый старый дед.

Перевод Константина Худенского

Старик Латин не слыл рубакой,
Походов бранных не любил;
Коль смертью пахло или дракой,
Ни жив ни мертв сердешный был.
В постели стычки лишь случались,
Когда с женой перекорялись,
И то тогда, как дряхнуть стал.
А так всегда он был смиренный,
Как всякий старый дед, согбенный,
И нос повсюду не совал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Ne, nebyl rváč ten starý Latin
a vojnu vůbec neměl rád,
nechtělo se mu bojovati,
při slově „smrt“ hned do mdlob pad.
Je těžko hledat vhodná slova:
Když Amatě se nezachoval,
v posteli válčil jedině;
byl tichý, bezmocný až běda,
tak jako každý starý děda
a nestaral se o jiné.

    

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин, і серцем, і душею
Далекий бувши од війни,
Зібравшись з мудростю своєю,
Щоб не попастись в кайдани,
Зізвав к собі панів вельможних,
Старих, чиновних і заможних,
Которих ради слухав сам;
І виславши геть-преч Амату,
Завів їх всіх в свою ківнату,
Таку сказав річ старшинам:

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 89.

Видання 1809:

рядок 2:

Далекий бувши од войни

Примітки: IV, 89.

       Частина IV стр. 89.

Ківната, кімната — у панських будинках і взагалі у великих хатах — покої, жилі приміщення, на відміну від світлиці — парадної кімнати для прийому гостей. Пор. у народній пісні:

 

У вдовиці дві світлиці,
Ще й третя кімната,
А у тебе одна хата,
Та й та не прибрата.

 

Тут хата — жиле приміщення, яке служить і світлицею, і кімнатою, і кухнею.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, being peaceful in his heart,
Who fervently disliked the war,
He, being wise and smart,
And not a hot competitor,
He summoned all aristocrats,
High rank officials-diplomats,
Whose wise advice he used to take.
And being not naive,
He asked his wife to leave,
Then cleared his throat and spake:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latinus war mit Herz und Seele
Recht weit entfernt von einem Krieg.
Um seine Weisen anzuhören,
Sich der Gefangenschaft entziehn,
Versammelte er seine Räte,
Die Würdenträger, alt und reich,
Auf deren Rat er selber hörte;
Erst schickte er Amata fort,
Dann führte alle in sein Zimmer
Und sagte folgendes den Herrn:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus całym sercem, duszą
Dalekim od tej wojny będąc,
Tu cały rozum swój poruszył,
By nie wpaść w więzy i w te pędy
Zawezwał panów swych wielmożnych,
Statecznych, ważnych i zamożnych,
Tych, których sam się często radził;
I odesławszy precz Amatę,
Tak rzekł im, gdy do swej komnaty
Starszyznę ową zaprowadził:

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латин и сердцем и душою
Был не похож на тех вояк,
Что шутят запросто с войною.
И вот, чтоб не попасть впросак,
Собрал к себе панов вельможных,
Чиновных, старых, осторожных,
За ум которых почитал.
Потом прогнал он прочь Амату,
Завел панов всем скопом в хату
И речь такую им сказал:

Перевод Веры Потаповой

Латин ни сердцем, ни душою
Не пожелал войны никак.
Запасшись мудростью большою,
Чтоб не попасть ему впросак,
Созвал к себе панов вельможных,
Чиновных, старых, осторожных,
Чье слово часто слушал сам.
Уславши е глаз долой Амату,
Их всех завел к себе в палату
И речь сказал он старшинам:

Перевод Константина Худенского

Латин ни сердцем, ни душою
В войну ввязаться не хотел;
Смекнув премудрой головою,
Чтоб впрямь оков бы не надел,
Панов созвал он именитых,
Богатых старцев, сановитых,
Совет которых слушал сам;
И, прочь спровадивши царицу,
Зазвав их всех в свою светлицу,
Такую речь сказал панам:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Byl celým srdcem, celou duší
od každé vojny raděj dál;
rozumně řek si, že to zkusí,
aby se do pout nedostal.
Velmože pozval k zasedání,
bohaté, vlivné staré pány,
s kterými držel radu svou;
Amatu poslal pryč v té chvíli,
vyzval, aby se posadili,
pronesl řeč k nim důraznou:

    

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Чи ви од чаду, чи з похмілля? .
Чи чорт за душу удряпнув?
Чи напились дурного зілля,
Чи глузд за розум завернув?
Скажіть — з чого війна взялася?
З чого ся мисль вам приплелася?
Коли я тішився війной?
Не звір я — людську кров пролити,
І не харциз, людей щоб бити,
Для мене гидкий всякий бой.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 90.

Видання 1809:

рядок 5:

Скажіть — з чого война взялася

рядок 7:

Коли я тішився войной

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Have coal fumes made your brains perdue,
Or are you drunk, or who knows what?
Have you imbibed some herbal brew?
Is something faulty with your thought?
Explain how this dumb war began.
Whose head invented such a plan?
When was it I rejoiced in war?
To shed the human blood in vain
In war so savage and profane,
For me is something to abhor.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Seid ihr betäubt oder besoffen?
Nahm Satan eure Seele ein?
Habt böse Krauter ihr getrunken?
Habt ihr verloren den Verstand?
Sagt an: wie hat der Krieg begonnen?
Wer kam auf diesen Einfall nur?
Hab ich je einem Krieg gehuldigt?
Ich bin kein Tier, das nach Blut schreit,
Kein Räuber, der die Menschen tötet,
Denn tief verhaßt ist mir der Krieg.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Czy spiliście się, poczadzieli?
Czy bies za duszę was zadrapał?
Czy wypiliście też złe ziele,
Czy pogłupieliście, fajtłapy?
Powiedzcie, skąd się wojna wzięła?
Skąd myśl ta w głowy wam przybrnęła?
Czy kiedy z wojny się cieszyłem?
Nie zbój ja — krew przelewać czyjąś,
Nie zwierz, by ludzi tłuc, zabijać,
Wstrętną mi każda wojna była.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

"Аль вы сдурели? Аль с похмелья?
Аль черт вас за душу щипнул?
Аль опились дурного зелья?
Аль ум за разум завернул?
С чего приспичило вам драться?
Откуда б этой прыти взяться?
Когда я тешился войной?
Я не разбойник придорожный,
Не зверь: да как же это можно,
Чтоб крови не жалеть людской?

Перевод Веры Потаповой

«С угару вы или с похмелья?
Вас черт ли за душу щипнул?
Иль напились дурного зелья?
Иль ум за разум завернул?
Кто вбил в башки вам дурь такую?
Я лить не стану кровь людскую.
Когда я тешился войной?
Разбойник ли с большой дороги,
Иль хищник я четвероногий?
Мне ненавистен всякий бой!

Перевод Константина Худенского

«Вы угорели иль с похмелья?
Иль черт вам душу помутил?
Иль опились дурного зелья?
Иль ум за разум заступил?
Отколь войне, скажите, взяться?
С чего замыслили вы драться?
Когда я тешился войной?
Не тать я — на людей кидаться,
Не зверь — их кровью упиваться,
Ведь мне противен всякий бой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Čert snad vás popad za čupřinu,
zhloupli jste či jste opilí?
Dal vám snad někdo napít blínu
anebo jste se zbláznili?
Kde se to ve vás vzalo, páni?
Chtěl jsem já někdy vojnu snad?
Zvěř nejsem, po krvi co slídí,
vrah nejsem, nezabíjím lidi
a do války se nechci dát.

    

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І як війну вести без збруї,
Без війська, хліба, без гармат,
Без грошей?.. Голови ви буї!
Який вас обезглуздив кат?
Хто буде з вас провіянтмейстер,
Або хто буде кригсцальмейстер,
Кому казну повірю я?
Не дуже хочете ви битись,
А тілько хочете нажитись,
І буде все біда моя.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 91.

Видання 1809:

рядок 2:

Без віська, хліба, без гармат

Примітки: IV, 91.

       Частина IV стр. 91.

І як війну вести без збруї — збруя — вся воїнська зброя, обладунок, у кінноті сюди входило також спорядження для коня.

 

Провіянтмейстер — у російській армії генерал, який відав постачанням (відповідає сучасній інтендантській службі). Посада введена Петром І у 1718 р., скасована у 1864 р.

 

Кригсцальмєйстер — чиновник при війську, що вів фінансові справи, здійснював контроль, займався також постачанням армії.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

How can you wage war with no host?
Without artillery? No bread?
Without huge funds it is a hollow boast
Of some irrational head.
Who is supposed to care for all provisions?
Who'll manage various divisions,
Like food deliveries, accountancy?
You're not too keen to fight.
What you desire is good profit, right?
But ail calamities will fall on me.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie soll man kämpfen ohne Waffen,
Ohne Armee, Kanonen, Brot,
Und ohne Geld? Törichte Köpfe!
Wer hat euch den Verstand geraubt?
Wer von euch soll der Proviantmeister,
Und wer der Kriegszahlmeister sein,
Wem meine Kasse anvertrauen?
Aufs Kämpfen seid ihr nicht erpicht,
Nur euren Vorteil wollt ihr haben,
Was übrig bleibt für mich, ist Leid.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I jak ją wieść bez broni znowuż,
Bez wojska, chleba, armat, szabel,
Bez grosza?... O szalone głowy!
I jaki was ogłupił diabeł?
Kto będzie z was tu kwatermistrzem,
A kto skarbnikiem i rachmistrzem,
Któremu skarbiec ja powierzę?
Nie bardzo walczyć wy pragniecie,
Lecz tylko się obłowić chcecie,
A cała bieda mnie obieży.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

А где же, головы дурные,
Нам на войну собрать людей?
Где взять нам ружья боевые,
Хлеб, пушки, деньги и коней?
Кто будет наш провиантмейстер?
И кто, скажите, кригсцалмейстер?
Кого я подпущу к казне?
Да вы и сами-то не биться
Спешите в драку, а нажиться,
А шею будут мылить мне.

Перевод Веры Потаповой

Вдобавок был бы я глупенек,
Когда бы воевать полез
Без войска, без харчей, без денег.
Мозги вам затуманил бес!
Кто будет наш провиантмейстер
И кто, к примеру, кригсцальмейстер?
Кому доверю я казну?
Никто из вас не хочет биться,
Все только думают нажиться,
Как следует набить мошну.

Перевод Константина Худенского

«Войны — затеи пропастные.
Без хлеба, пушек и деньжат,
Без войска... Головы шальные!
Какой вас обезумил кат?
Кто б стал из вас провиантмейстер?
Иль кто же будет кригсцалмейстер?
Кого я допущу к казне?
Не очень вы хотите биться,
А только жаждете нажиться,
Беду ж терпеть придется мне.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak mám vést válku. beze zbraní,
bez vojska, chleba, kanonů?
Máte vy horké hlavy, páni!
Kdo pomát vás či uhranul?
Kdo bude z vás proviantmajstr?
A kdo z vás bude krigscálmajstr?
A komu svěřím pokladnu?
Vy sami se bít nepůjdete,
spíš kapsy namazat si chcete,
a já to nejhůř popadnu.

    

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли сверблять із вас у кого
Чи спина, ребра, чи боки,
Нащо просити вам чужого?
Мої великі кулаки
Почешуть ребра вам і спину;
Коли ж то мало, я дубину
Готов на ребрах сокрушить.
Служить вам рад малахаями,
Різками, кнуттям і киями,
Щоб жар воєнний потушить.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 92.

Видання 1809:

рядок 4:

Мої царськів кулаки

рядок 9:

Різками, кошками, кіями

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do your ribs itch, or flanks, or back?
No need to ask a stranger for a rub,
My fists are large enough to whack
Them well to give them a good drub.
Should that not be enough,
I have a better stuff,
An oak club and a whip.
I'm always ready to help you
To smother and subdue
Your martial spirit in a flip.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Fühlt einer von euch, daß der Rücken,
Die Seite oder die Haut juckt,
Warum sich an die Fremden wenden?
Ich habe große Fäuste auch
Und kann das Fell euch richtig schrubben;
Doch wenn euch dieses nicht genug,
Könnte ein Knüppel Dienst erweisen,
Oder zieht ihr die Peitsche vor,
Die Rute oder gar Stockhiebe,
Damit euch Lust auf Krieg vergeht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy kogo zasię świerzbią czegoś
Czy plecy, żebra, czy też boki,
To po co prosić wam obcego?
Me pięści wielkie i szerokie
Wam żebra, plecy wraz ugniotą;
Gdy tego mało, tom ja gotów
Dębczakiem żebra wam podrapać.
Jam rad wam służyć nahajami,
Rózgami, biczem i kijami,
By zgasić wasz wojenny zapał.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Коль вы охотники публично
Драть спины, ребра да бока,
Зачем чужих просить? Я лично
Отведать дам вам кулака.
Почешет ребра он и спину,
А мало кулака — дубину
Готов на ребрах сокрушить.
Служить вам рад я батогами,
Плетями, розгами, кнутами,
Чтоб жар военный потушить.

Перевод Веры Потаповой

И царское скажу я слово:
Коли зудят у вас бока,
Иль ребра, иль спина — чужого
Зачем просить вам кулака?
Я крепко почешу вам спину
И, если надобно, дубину
Готов на ребрах сокрушить.
Я послужить вам рад кнутами,
И розгами, и батогами,
Чтоб жар военный потушить!

Перевод Константина Худенского

«Коль засвербели у любого
Из вас хребет или бока,
Зачем испрашивать чужого?
Я дам отведать кулака.
Сам почешу бока и спину,
А мало будет, так дубину
Готов на ребрах сокрушить,
Рад услужить вам батогами,
Кнутами, розгами, плетями,
Чтоб жар военный потушить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Svrbí-li někoho z vás záda,
žebra či boky, roupy v nich,
má pěst se s tím hned vypořádá,
nač 0 to prosit u cizích?
Hřbety vám vymlátím jak žito,
vezmu i hůl, když nestačí to,
o žebra vám ji přerazím.
Posloužím důtkami i holí,
metlou i knutou jakoukoli,
bojový žár vám uhasím.

    

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Покиньте ж се дурне юнацтво
І розійдіться по домах,
Панове виборне боярство;
А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Хто ж о війні проговориться
Або кому війна присниться,
Тому дам чортзна-що робить".

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 93.

Видання 1809:

рядок 10:

Того пошлю куниць ловить

Примітки: IV, 93.

       Частина IV стр. 93.

Покиньте ж се дурне юнацтво — юнацтво — тут у значенні: нерозважлива молодеча хоробрість, завзяття.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Forget that immature bravado,
Go home to your dear ones,
No need to be a desperado
Behaving like a dunce.
Stay peacefully at home, don't itch
For anything but your stove niche,
Stay there and silently deliberate
What you should eat and drink,
But what regards the war, don't think
We need it, for it is so horrible and deviate."

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vergeßt die dummen Jugendstreiche
Und kehrt sofort nach Haus zurück,
Meine verehrten Herren Räte!
Schlagt euch den Krieg nur aus dem Kopf
Und grübelt über ihn nie wieder,
Setzt ruhig euch an euren Herd
Und denkt ans Essen und ans Trinken.
Wer jetzt über den Krieg nur spricht
Oder es wagt von ihm zu träumen,
Beim Teufel, dem ergeht es schlecht!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Porzućcie głupie to junactwo,
Rozejdźcie się do swoich domów,
Panowie możni, me bojarstwo;
O wojnie nawet po kryjomu
Przenigdy już nie rozmyślajcie,
W zapieckach milcząc zasiadajcie,
Co jeść i pić, miarkujcie sobie.
A kto o wojnie tylko piśnie,
Lub komu wojna ta się przyśni,
Wiem z nim, co czart nie zgadnie, zrobić.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Оставьте удаль вы дурную
Да расходитесь по домам.
К лицу ли чепуху такую
Нести боярам и панам?
Уж лучше на печи сидите,
Друг другу сказки говорите
Да жуйте то, что по зубам.
Кто о войне проговорится,
Кому она во сне приснится,
Тому я всыплю розог сам".

Перевод Веры Потаповой

Бросайте глупое гусарство
И расходитесь по домам,
Паны, вельможное боярство!
А про войну — приказ мой вам! —
Оставьте помыслы и речи.
Толкуйте, не слезая с печи,
Чего бы, мол, поесть, попить...
Кто о войне проговорится,
Кому во сне она приснится,
Того пошлю куниц ловить!»

Перевод Константина Худенского

«Оставьте юности бахвальство
И разойдитесь по домам,
Паны, служилое боярство!
А о войне, скажу я вам,
Вы даже мысли не держите
И на печи тишком сидите,
Кумекайте, что есть да пить,
Кто ж о войне проговорится,
Кому она во сне приснится,
Того сумею проучить».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nechte tu hloupou mládež, páni,
rozejděte se po domech,
na válku nemyslete ani
a chuť si každý zajít nech;
už o tom raděj neřečněte,
za pecí tiše doma seďte
a myslete, co jíst a pít;
kdo o válce se podřekne mi
a najde snad v ní zalíbení,
už vím, jak mám s ním zatočit.

    

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши се, махнув рукою
І зараз сам пішов з ківнат
Бундючно-грізною ходою,
Що всякий був собі не рад.
Пристижені його вельможі
На йолопів були похожі,
Ніхто з уст пари не пустив.
Не швидко бідні схаменулись
І в ратуш підтюпцем сунулись,
Уже як вечір наступив.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 94.

Видання 1809:

рядок 2:

І зараз він пішов з ківнат

рядок 9:

І в ратуш підтюпцем пустились

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With this, he waved his hand
And quickly left.
His gait was lordly and
It made them feel bereft
Of dignity. Those proud high-hats
Were made to look like silly brats.
None said a word,
But soon recovering somewhat,
They headed at a trot
To city hall quite undeterred.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er winkte ab, als er dies sagte,
Und ging hinaus aus dem Gemach
Eines hochmütig-festen Schrittes
Und ließ den Rat verstört zurück.
Erniedrigt fühlten sich die Edlen,
Man stellte sie als schwach und dumm,
Und keiner hauchte nür ein Wörtchen.
Sie faßten sich erst nach und nach
Und trippelten erst dann zum Rathaus,
Als tiefe Nacht herniederbrach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To powiedziawszy, machnął ręką
I twardym krokiem sam z pokoi
Nadęty groźnie wyszedł prędko,
Az każdy poczuł się nieswojo.
Wielmoże wraz się zawstydzili,
Podobni do jełopów byli
I nikt nie puścił z gęby pary.
Nie szybko się opamiętali
I do ratusza potruchtali,
Aż kiedy nadszedł wieczór szary.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Так говоря, махнул рукою,
А после, топнув зло ногой,
Пред онемевшею толпою
Прошел, надувшись, в свой покой.
Как олухи, скрививши рожи,
Стояли царские вельможи,
Никто словца не мог сказать.
И лишь когда смеркаться стало,
У них едва ума достало
Бояр всех в ратушу собрать.

Перевод Веры Потаповой

Сказав сие, махнул рукою,
Напыжась грозно, вышел вон
Надменной поступью такою,
Что всякий был ошеломлен.
Остались в дураках вельможи,
У них повытянулись рожи.
Никто и жизни был не рад.
Рысцою в ратушу бедняги
Метаулись после передряги,
Когда уж наступил закат.

Перевод Константина Худенского

Сказал, махнул рукою правой
И выплыл из светлицы вон
Походкой грозной, величавой.
Был каждый речью той смущен,
И посрамленные вельможи
Стояли, с олухами схожи, —
Никто словца не проронил,
Не скоро с разумом собрались
И в ратушу рысцой помчались,
Когда уж вечер наступил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Domluvil řeč, máv rukou krátce,
ze sálu hrdě odcházel
vznešeným, hrozným krokem vládce,
že každý nad tím zkoprněl.
A velmoži teď zahanbeni
stáli jak hloupí, bez mluvení,
a nikdo ani nevydech.
Pak přišli k sobě, láteříce,
běželi klusem do radnice,
byl večer už a měli spěch.

    

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут думу довгую держали.
І всяк компонував своє,
І вголос: грімко закричали,
Що на Латина всяк плює
І на грозьбу не уважає.
Війну з Енеєм начинає,
Щоб некрут зараз набирать;
І не просить щоб у Латина
З казни його ані алтина,
Боярські гроші шафовать.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 95.

Видання 1809:

рядок 6:

Войну ж з Енеєм начинає

Примітки: IV, 95.

       Частина IV стр. 95.

Щоб некрут зараз набирать — тобто оголосити примусовий набір у армію рекрутів-новобранців.

 

Боярські гроші шафовать — шафовать — витрачати, використовувати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They meditated long,
Expressed their thoughts quite opposite
To Latin's view. They raised a strong
Outcry that they all spit
On Latin. They dismissed his threats,
They'd start the war with no regrets.
They shouted: "MOBILIZATION!!!"
Of course, they would not ask
For funds from Latin's cask,
But would exploit the boyars' spoliation.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort grübelten sie ziemlich lange
Und jeder spann eine Idee,
Dann äußerten sie laut die Meinung:
Daß auf Latinus jeder spuckt
Und um die Drohung sich nicht kümmert.
Aeneas wird der Krieg erklärt -
Man soll Soldaten rekrutieren
Und um kein einziges Altin
Sollte man jetzt Latinus bitten,
Das Geld beschaffen sie sich selbst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Naradę długą tam trzymali,
Bo każdy już mózgował z musu,
I głosem gromkim zawołali,
Że plują już na Latynusa,
Na groźby jego nie zważają,
Bój z Eneaszem zaczynają,
By też rekruta brać tu zaraz,
Od Latynusa nie nie prosić,
Grosika z skarbca nie przynosić,
Pieniądze zebrać od bojarów.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Тут долго думали, гадали,
Свой выхваляли древний род,
Истошным голосом кричали,
Что на Латина всяк плюет,
Что здесь царя и знать не знают,
Войну с Энеем начинают,
Что надо войско набирать
И, чтоб на это у Латина
Не брать казенных ни алтына,
С бояр лишь деньги собирать.

Перевод Веры Потаповой

Совет они держали долгий,
До хрипоты кричали тут;
Шли про царя Латина толки, —
Что, дескать, на него плюют,
Его угроз ни в грош не ставят
И всё равно войну объявят,
Что рекрут набирать пора.
При этом из казны Латина
Просить не станут ни алтына,
А только у бояр. Ура!

Перевод Константина Худенского

Долгонько там совет держали,
Мнил каждый на своем стоять.
Потом все в голос закричали,
Что на Латина им плевать,
Его острасткам не внимают,
Войну с Энеем начинают,
Брать рекрутов должны велеть.
А из казны царя Латина,
Чтоб не просить бы ни алтына, —
Боярских денег не жалеть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Na sněmu bylo mnoho řečí,
vždyť každý z nich mlel pořád svou —
křik rozléhal se stále větší,
že na cara se vykašlou
(ty hrozby nebral nikdo vážně);
s Aeneem hned se válka začne,
rekruty budou verbovat;
když Latin nedá nic, tak aťsi,
groš nechtějí prý z jeho kapsy,
každý dá sám, co může dát.

    

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І так, латинь заворушилась,
Задумав всяк побить троян;
Відкіль та храбрість уродилась
Против Енеєвих прочан?
Вельможі царство збунтовали,
Против царя всіх наущали;
Вельможі! лихо буде вам.
Вельможі! хто царя не слуха,
Таким обрізать ніс і уха
І в руки всіх оддать катам.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 96.

Видання 1809:

рядок 3:

Відкіль та храбрость уродилась

рядки 5-7:

Вельможі царство взбунтовали,
Против царя всіх научали;
Вельможі! лихо будеть вам

Примітки: IV, 96.

       Частина IV стр. 96.

Таким обрізать ніс і уха — в кінці XVIII — на початку XIX ст. тілесні покарання з відрізанням носа, вух, інших частин тіла ще мали місце в багатьох країнах, в тому числі й Росії. Законодавством передбачалося відрізати вуха або ніс за бунт проти влади. Існував також звичай перед стратою через повішення відрізати ніс та вуха і прибивати їх до шибениці. До відрізання вух офіцінно перестали вдаватися у першій половині XVIII ст., відрізання носа, як засіб покарання, затрималося довше, особливого розмаху набуло, поряд з відрубуванням руки, їіальців, язика, під час розправи над учасниками селянської війни під проводом Пугачова. Для вельмож подібна кара була особливо принизливою, бо тілесним покаранням підлягав тільки простий люд.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Latins now began to stir,
They wished to beat the Trojans fast.
How did that bravery occur
Against the military cast?
The magnates had stirred up the realm,
They instigated all against the monarch's helm.
Hey, magnates! You will get into a mess!
You will be mutilated,
Your ears and noses lacerated,
The hangman will get you and nothing less!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zu kämpfen gegen die Trojaner
War der Latiner großer Wunsch.
Wie kam es nur zu dieser Kühnheit
Gegen Aeneas' Pilgersleut?
Die Edlen hatten sich erhoben
Und wiegelten das Volk jetzt auf.
Ihr Edlen! Schlecht wird euch ergehen.
Ihr Edlen! Wer dem Fürst nicht folgt,
Dem hackt man Nase ab und Ohren
Und schickt ihn zu dem Folterknecht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I całe Lacjum się ruszyło,
Chciał każdy Trojan stłuc na kaszę;
Skąd śmiałość ta się pojawiła
Przeciwko ludziom Eneasza?
Wielmożne państwo zbuntowali,
Na króla wszystkich napuszczali;
Wielmożnych kara spotka za to,
Wielmożni, króla kto nie słucha,
Tym obciąć nos i każde ucho
I oddać wszystkich w ręce kata.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Так все латинцы в битву рвались,
Отвагой хвастал каждый пан,
Откуда храбрости набрались
Против Энеевых троян.
Вельможи царство взбунтовали,
Против Латина наущали.
Вельможи! Лихо будет вам.
Тем, кто царя не будет слушать,
Отрезать и носы и уши,
Отдать всех в руки палачам.

Перевод Веры Потаповой

Итак, Латынь зашевелилась,
Троян задумала побить.
Откуда ухарство явилось,
Отколь взялась такая прыть?
Царя ослушалось боярство,
Вельможи взбунтовали царство.
Вельможи! Лихо будет вам.
Пропали головы и души!
Обрежут всем носы и уши
И предадут вас палачам.

Перевод Константина Худенского

Итак, Латынь зашевелилась,
Задумав на троян поход.
Откуда храбрость появилась
Энеев пришлый бить народ?
Вельможи царство взбунтовали
И на царя всех наущали.
Вельможи! Горе будет вам.
Вельможи! Кто царю ослушен,
Тому отрежут нос и уши,
К заплечным стащат мастерам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

"Tak latinská zem celá vstala
a každý chtěl bít Trojany;
odkud se v nich ta chrabrost vzala,
co do vojny je pohání?
Velmoži zemi zbuntovali,
lid proti svému caru štvali —
páni, budete naříkat!
Kdo z vás je cara neposlušný,
„ať uříznou mu nos i uši
a pak ať oběsí ho kat.

    

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О музо, панночко парнаська!
Спустись до мене на часок;
Нехай твоя научить ласка,
Нехай твій шепчеть голосок,
Латинь к війні як знаряжалась,
Як армія їх набиралась,
Який порядок в війську був;
Всі опиши мундири, збрую
І казку мні скажи такую,
Якой іще ніхто не чув.

Примітки: IV, 97.

       Частина IV стр. 97.

О музо, панночко парнаська! — у перших чотирьох рядках строфи обігране узвичаєне в поезії доби класицизму звертання до муз, покровительок мистецтва і науки, дочок Зевса й богині пам'яті Мнемозіни. Муз було дев'ять; тут, з огляду на жанр "Енеїди", звертання до Калліопи — музи епічної поезії. Слід відзначити явний перегук цього місця з вступом до поезії Т. Шевченка "Царі", де поет визначає своє художнє завдання ("штилем високим розмалюю помазаних") і водночас пародіює тогочасну запобігливу цареславну поезію.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, Muse, Parnassian sweet beauty!
Come down for just a while,
Be gracious, teach me, cutie,
I like your voice, so versatile,
How Latins made the preparations,
Regarding troops, accommodations,
How everything was organized.
Describe the uniforms, the armament.
And tell the tale so sapient,
Which no one yet surmised.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Steig jetzt herab zu mir, o Muse,
Du holdes Mädchen des Parnass,
Laß gütig mich von dir erfahren,
Laß hören mich aus deinem Mund,
Wie die Latiner aufgerüstet,
Wie sie Armeen aufgestellt,
Wie sie dem Heer die Ordnung brachten,
Beschreib die Waffen, Uniform,
Erzähl mir eine solche Sage,
Wie niemand sie gehört zuvor.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O, muzo, panno ty parnaska!
Zejdź do mnie chociażby na chwilkę;
Niech mnie nauczy twoja łaska,
Niech głosik twój zaszepce tylko,
Jak Lacjum bój przygotowało,
Jak swoją armię pozbierało
I jaki był ordynek w wojsku;
Mundury opisz, broń i w ciszy
Mi bajkę, jakiej nikt nie słyszał,
Opowiedz zaraz też po swojsku.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

О муза, панночка Парнаса!
Спустись ко мне хоть на часок;
Оставь точить с богами лясы,
Пусть твой нашепчет голосок,
Как в бой латиняне сбирались,
Как армии их снаряжались,
Какой порядок был в войсках,
Одежду кто носил какую?
И сказку мне скажи такую,
Какой не слыхано в веках.

Перевод Веры Потаповой

О муза, — панночке парнасской
Твержу, — спустись ко мне на час!
Утешь меня своею лаской
И опиши не без прикрас
Латынь в разгар военных сборов:
И рекрутов, и волонтеров,
Порядок войсковой и лад,
Оружие, мундиры, сбрую.
Мне сказку расскажи такую,
Где слово каждое впопад.

Перевод Константина Худенского

О муза, панночка с Парнаса!
Спустись ко мне хоть на часок,
Поведай мне, но без прикрасы
Пусть твой нашепчет голосок,
Как на войну Латынь сбиралась,
Как их дружина снаряжалась;
Порядки опиши, чтоб знал,
Мундиры, воинскую сбрую,
И сказку мне скажи такую,
Какой никто и не слыхал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Přijď, Muso, ke mně na návštěvu,
panenko sličná z Parnasu!
Napovídej mi při mém zpěvu,
jak si tam vjeli do vlasů,
jak latinská zem vstala k boji,
jak vojsko sbíralo se v zbroji
a jaký pořádek v tom byl;
popiš mi mundury i zbraně,
pomoz mi skládat píseň na ně,
co ještě nikdo nesložil.

    

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бояри вмиг скомпонували
На аркуш маніхвест кругом,
По всіх повітах розіслали,
Щоб військо йшло під коругов;
Щоб голови всі обголяли,
Чуприни довгі оставляли,
А ус в півлокоть би тирчав;
Щоб сала і пшона набрали,
Щоб сухарів понапікали,
Щоб ложку, казанок всяк мав.

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 98.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 98.

Видання 1809:

рядок 1:

Бояре вмиг скомпоновали

рядок 2:

На аркуш маніфест кругом

рядок 4:

Щоб вісько шло під коругов

Примітки: IV, 98.

       Частина IV стр. 98.

В описі приготувань латинського і троянського воїнства до війни, екіпіровки, забезпечення продовольством, боєприпасами і т. ін., безумовно, відбилося добре знання І. Котляревським як українського козацького військового устрою, що порівняно недавно (у 80-х роках XVIII ст.) був ліквідований, так і армії свого часу, військової справи взагалі. Адже він майже тринадцять років (з квітня 1796 р. по січень 1808 р.) перебував на військовій службі.

 

А ус в півлокоть би тирчав — вислів походить від старої міри довжини "лікоть" — віддаль від кінця витягнутих пальців руки до ліктя.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The boyars sat down to compose
A written call to each and all,
Exhorting all the bellicose
To instantly enroll.
They had to shave their heads, howe'er,
But leaving a long tuft of hair,
Their mustache should stick half an ell.
They should bring buckwheat and some millet,
And crackers and a bacon fillet,
A soup bowl and a spoon as well.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Ratsherrn haben auf die Schnelle
Veröffentlicht ein Manifest,
Worin man aufgerufen hatte,
Daß Männer zu den Fahnen ziehn;
Die langen Haare abgeschnitten
Und glatt rasiert sollten sie sein,
Einzig der Schnurrbart durfte bleiben.
Die Ausrüstung für jedermann:
Brei, Speck und Brot in reicher Menge,
Sowie ein Löffel und ein Topf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bojarzy w mig skomponowali
Manifest aż na stronach paru
I po powiatach rozesłali,
By wojsko szło już pod sztandary;
By głowy wszyscy ogolili,
Czupryny długie zostawili,
By sterczał wąs z pół łokcia zgoła;
By pszono i pszenicę brano,
Sucharów też ponapiekano,
By każdy łyżkę miał, kociołek.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Бояре вмиг сообразили
И выпустили манифест,
В котором всех оповестили,
Чтоб рекрут каждый дал уезд;
Чтоб кудри русые сбривали,
Чубы чтоб только оставляли
Да ус в пол-локтя чтоб торчал;
Чтоб сала и пшена набрали,
Чтоб сухарей позапасали,
Чтоб всяк горшок и ложку взял.

Перевод Веры Потаповой

Бояре на листе бумаги
Черкнули живо манифест,
Чтоб войско собралось под стяги
Из разных округов и мест;
Чтоб головы при этом брили,
Но чтоб у всех чуприны были
И чтоб торчал с пол-локтя ус;
Чтоб котелок иметь и ложку,
Пшена, мучицы понемножку,
Да сухари, да сала кус.

Перевод Константина Худенского

Бояре мигом сочинили
И разослали манифест,
Все царство вмиг оповестили,
Чтоб брали рекрутов окрест,
Чтоб головы им обривали,
Одну чуприну оставляли,
Да ус в пол-локтя бы торчал;
Чтоб сала и пшена набрали
И сухарей позапасали,
Горшок чтоб с ложкой каждый взял.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bojařt hned zkomponovalí
manifest k lidu jménem všech,
po krajích vojsko svolávali,
každý pod svoji korouhev:
aby si hlavy ostříhali,
jen čupřiny si ponechali,
knír na půl lokte do šíře,
ať sucharů je napečeno,
ať vezmou slaninu a pšeno,
kotlík a lžíce, talíře.

    

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Все військо зараз розписали
По разним сотням, по полкам,
Полковників понаставляли,
Дали патенти сотникам.
По городам всяк полк назвався,
По шапці всякий розличався,
Вписали військо під ранжир;
Пошили сині всім жупани,
На спід же білиї каптани, —
Щоб був козак, а не мугир.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 99.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 99.

Видання 1809:

рядок 1:

Все вісько зараз розписали

рядки 7-8:

Вписали вісько під ранжир;
Всім сині скроїли жупани

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At first, the army was divided
In companies and regiments,
All due appointments were decided
Lest there be any malcontents.
Each unit was known by its city name,
The kozaks - by their headgear frame,
Each man, according to his height,
Received an overcoat in blue,
As well, a jacket, white and new;
To make him look a kozak-knight.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man unterteilte alle Mannen
In Kohorte und Regiment,
Dem Hauptmann gab man die Ernennung
Und überreichte das Patent.
Die Einheit übernahm den Namen
Nach der Stadt, wo sie stationiert,
Und man erkannte sie an Mützen.
Ein jeder, nach Wuchs registriert,
Wurde in blau und weiß gekleidet
Und war Kosak, kein Bauer mehr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet całe wojsko rozpisano
Na sotnie, pułki rozwinięto
I pułkowników mianowano,
Setnikom dano zaś patenty.
A pułki nazwy miast nosiły,
Czapkami swymi się różniły;
Stawiano wszystkich według wzrostu,
Niebieskie zszyto im żupany,
A pod spód białe znów kaftany, —
By kozak to był, a nie prostak.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Все войско мигом расписали
По разным сотням и полкам,
Полковников поназначали,
Патенты дали старшинам.
Всяк полк по городу назвался,
По шапке каждый различался,
Знамена роздали, значки;
Всем сшили синие жупаны,
А также белые кафтаны, —
Казаки, чай, не мужики.

Перевод Веры Потаповой

На сотни, на полки разбили
Всё войско; для таких причин
Пернач полковникам вручили,
А сотникам — патент на чин.
По городам полки назвали;
По шапкам их распознавали.
В ранжир построили вояк,
Одели в синие жупаны
И белые полукафтаны —
Чтоб был казак; а не вахлак.

Перевод Константина Худенского

Все войско сразу расписали
По разным сотням и полкам,
Всем сотникам патенты дали.
Назвав полки по городам,
Войска все под ранжир вписали,
Полковников поназначали;
По шапкам разнились полки.
Всем сшили синие жупаны
И белые под них кафтаны —
Казаки, вишь, не вахлаки!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned celé vojsko rozepsali
na setniny a na pluky,
pak plukovníky vybírali,
dali jim patent do ruky.
Podle měst pluky byly zvány,
jen barvou čapky k rozeznání,
a zapsáno, kdo patří kam.
Pro všecky modré pláště šili
a vespod ještě kabát bílý,
aby byl kozák, a ne chám.

    

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В полки людей розпреділивши,
І по квартирям розвели,
І всіх в мундири нарядивши,
К присязі зараз привели.
На конях сотники финтили,
Хорунжі усики крутили,
Кабаку нюхав асаул;
Урядники з атаманами
Новими чванились шапками,
І ратник всякий губу дув.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 100.

Видання 1809:

рядок 2:

І по квартирам розвели

рядок 7:

Табаку нюхав асаул

рядок 9:

Новими чванились штанами

Примітки: IV, 100.

       Частина IV стр. 100.

Названі окремі командні посади в козацькому війську.

 

Хорунжий — у первісному значенні цього слова — "підпрапорний", оскільки перебував при полковому прапорі (хоругві) і підлягав безпосередньо полковникові. Середній чин у козацькому війську.

 

Асаул, осавул — виборна старшинська посада за військово-територіального устрою. Були звання генерального, полкового, сотенного, артилерійського осавула.

 

Урядник — молодший чин у козацькому війську.

 

Отаман — виборний або призначений ватажок у козацькому війську. Курінний отаман очолював козаків з одного села, місцевості, наказний отаман — тимчасово виконував обов'язки курінного, інших виборних командирів аж до самого гетьмана.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Assigned to such and such division,
And to their quarters where to sleep,
The men fulfilled the main provision:
They swore allegiance they would have to keep.
The mounted captains - real snobs,
The mustached envoys - puffed up fobs,
The hetman's deputy with his fond snuff
Was there. Officials and low chaps
Were bragging of their caps,
Now they were kozaks, brave and rough.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jedermann wurde einer Einheit
Und einem Quartier zugeteilt.
In neuer Uniform gekleidet,
So nahm man ihnen ab den Eid.
Der Hauptmann ritt dort hoch zu Pferde,
Der Fähnrich strich den Schnurrbart glatt,
Der Adjutant rauchte den Tabak,
Beamte mit dem Otaman
Prahlten mit ihren neuen Mützen,
Stolz aufgeblasen war der Rat.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do pułków ludzi przydzieliwszy,
Wnet na kwatery rozwieziono,
W mundury wszystkich wystroiwszy,
Natychmiast ich zaprzysiężono,
Setnicy konno rozjeżdżali,
Wąs chorążowie podkręcali,
Esauł niuchał wciąż tabakę;
Kaprale wraz z atamanami
Chwalili swymi się czapkami
I żołnierz puszył się wszelako.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

В полки людей распределили,
Всех по квартирам развели,
Потом в мундиры нарядили,
К присяге войско привели.
На конях сотники финтили,
Хорунжие усы крутили,
Тянул понюшку есаул;
Урядники и атаманы —
Те чванились, как в сейме паны,
Никто и в ус себе не дул.

Перевод Веры Потаповой

Определили на квартиры,
По сотням расписали рать
И, нарядив людей в мундиры,
Пошли присягу принимать.
Верхами сотники финтили,
Свой ус хорунжие крутили,
И нюхал есаул табак.
От новых шапок и жупанов
Спесь раздувала атаманов
И всех урядников, служак.

Перевод Константина Худенского

В полки людей распределили
И по квартирам развели,
А там в мундиры нарядили,
К присяге сразу привели.
На конях сотники финтили
Хорунжие усы крутили,
С понюшки есаул чихал,
Урядники и атаманы
Кичились шапками, как паны,
Нос всякий ратник задирал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak podle pluků rozdělené
je po kvartýrech rozvedli
a do munduru oblečené
hned pod přísahu přivedli.
Setníci na koních tam byli,
chorunží kroutili si kníry
a tabák šňupal ataman;
atamani a esaulové,
každý se pyšnil v čapce nové
a hubu nadul každý kmán.

    

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так вічной пам’яти бувало
У нас в Гетьманщині колись,
Так просто війско шиковало,
Не знавши: стій, не шевелись;
Так славниї полки козацькі
Лубенський, Гадяцький, Полтавський
В шапках було, як мак цвітуть.
Як грянуть, сотнями ударять,
Перед себе списи наставлять,
То мов мітлою все метуть.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 101.

Видання 1809:

рядок 3:

Так просто вісько шиковало

Примітки: IV, 101.

       Частина IV стр. 101.

У нас в Гетьманщині колись — Гетьманщина — напівофіційна назва земель Лівобережної України, які разом з Києвом були закріплені за Російською державою згідно з підписаним 30 січня 1667 р. Андрусівським договором між Росією і Польщею. Правобережжя відходило до Польщі. В Гетьманщині певною мірою зберігався уклад, який сформувався в добу визвольної війни під проводом Хмельницького: гетьманський уряд, поділ на полки, свій суд, фінанси, самоврядування ряду міст. Під тиском самодержавної політики автономія Гетьманщини дедалі більше занепадала і з введенням загально-державного адміністративного устрою в 1782 р. була ліквідована не тільки фактично, а й формально.

 

Не знавши: стій, не шевелись — українське козацьке військо, так само як і московське стрілецьке, не знало стройової підготовки, а значить і різних стройових команд, у тому числі команди "струнко!". Така підготовка почалася при Петрі І, одначе стройових команд у формі, прийнятій в наші дні, довго ще не знали. Воєнний статут Петра І залишався без змін протягом усього XVIII ст., аж до того часу, коли 6 лютого 1796 р. Павло І через три тижні після вступу на російський престол видав новий. Фанатичний прихильник палочної муштри і прусської шагістики, він відбив у статуті свої вимоги. Необхідну в розумних межах армійську дисципліну він прагнув замінити отупляючою муштрою.

 

"Стій, не ворушись!" — можна було б поставити епіграфом до того статуту. Команди "Стой! фрунт", "Стоять, не шевелясь!", "Стоять смирно!" зустрічаються тут раз по раз. І. Котляревський не з чужих слів знав, що таке муштра в армії найбільшого солдафона на російському престолі. Адже він почав армійську службу за якихось сім місяців до смерті Катерини II і вступу на імператорський трон Павла І.

 

Лубенський, Гадяцький, Полтавський — коли додати сюди ще й Миргородський, з усіх боків оточений землями названих полків, то це будуть всі чотири з десяти полків Гетьманщини, землі яких склали основну територію утвореної 1802 р. Полтавської губернії.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That's how it was long time ago
In our Hetman State.
The army drawn up for a show
Was standing: should they march or wait?
The famed divisions from Poltava,
From Hadiach, Lubny were a rumbling lava.
Their caps like poppies in full bloom.
With spears prepared to thrust,
The kozaks, lionhearted and robust,
Swept everything away like with a broom.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So war's bei uns in alten Zeiten,
Als die Hetmanen noch regiert
Und man Kosaken angeworben:
Sie lernten "Achtung!" und "Habt Acht!"
Die Regimenter von Poltawa,
Lubensk und Hadjać blühten auf,
Wie roter Mohn, mit ihren Mützen,
Als sie gegen den Feind gestürmt
Die Lanzen gegen ihn gerichtet,
Und alles ringsum flach gemäht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za Hetmańszczyzny tak bywało,
Pamięci świętej, w naszym kraju,
Tak prosto wojsko w szyku stało
I strój, nie ruszaj się nie znając;
Przesławne pułki te kozackie
Połtawski, jako też Hadziacki.
Jak maki w czapkach kwitną oto.
Gdy ruszą, w sotniach jak uderzą,
Lancami z przodu się najeżą,
To, niczym miotła, wszystko miotą.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Так вечной памяти, бывало,
При гетманщине удалой
На поле войско выступало,
Не зная "смирно" или "стой".
Бывало, каждый полк казацкий,
Полтавский, Лубенский, Гадяцкий,
Как мак, папахами цветет,
А уж как сотнями зашпарит
Да лавой с пиками ударит —
Все, как метелкой, подметет.

Перевод Веры Потаповой

У нас в гетманщине, бывало,
Свои обычаи велись.
Равняясь, войско застывало
Без всяких «стой, не шевелись!».
Казацкий полк любой заправский —
Лубенский, Гадячский, Полтавский —
Все в шапках, словно мак, цветут.
Нагрянут с копьями стальными,
Ударят сотнями лихими —
И подчистую всё метут.

Перевод Константина Худенского

Так, вечной памяти, бывало,
У нас при гетманах велось,
Все войско просто в строй вставало —
Знать «стой» и «смирно» не пришлось.
И каждый славный полк казацкий:
Лубенский, Гадячский, Полтавский,
Все шапками, как мак, цветут.
А грянут, сотнями ударив
И пики пред собой наставив,
То, как метлою, все метут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za hetmanštiny od pradávna
tak u nás všude bývalo;
nebyla execírka žádná,
jen tak se vojsko sbíralo.
Kozácké pluky plné slávy,
z Hadjače, z Lubna, od Poltavy,
kvetly v svých čapkách jako mák.
Když udeřili po svém zvyku,
kupředu naklonili píku —
před sebou všecko smetli pak.

    

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Було тут військо волонтирі,
То всяких юрбиця людей,
Мов запорожці-чуприндирі,
Що їх не втне і Асмодей.
Воно так, бачиш, і негарне,
Як кажуть-то — не регулярне,
Та до війни самий злий гад:
Чи вкрасти що, язик достати,
Кого живцем чи обідрати,
Ні сто не вдержить їх гармат.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 102.

Видання 1809:

рядок 1:

Було тут вісько волонтири

Примітки: IV, 102.

       Частина IV стр. 102.

Волонтирі, волонтери — добровільці, нерегулярне військо; в той час — запорожці в російській діючій армії. З них формувалася переважно розвідка, інші частини особливого призначення, яким доручалися пов'язані з риском завдання. Зокрема, в численних російсько-турецьких війнах XVIII ст. запорожці, виконуючи роль розвідників, "становили основну силу авангардних частин, відзначаючись мужністю і військовою майстерністю. Окремі запорізькі загони по кілька разів на день самостійно відправлялися "в під'їзд" — вперед і від флангів, — вступаючи в сутички з ворогом..." (Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — К., 1969. — С. 154).

 

Асмодей — злий дух, чорт.

 

Чи вкрасти що, язик достати — "найулюбленішим методом у запорізьких козаків була розвідка боєм. Запорізькі розвідувальні партії не тільки захоплювали язиків, з'ясовували обстановку, а й несподівано атакували окремі татарські загони, захоплювали трофеї, знищували живу силу ворога. Досвід війни 1735 — 1739 років показав, що запорожці були кращими розвідниками в російській армії" (Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — С. 122). А при нагоді і вкрасти що, особливо в потенціальних ворогів — татар та польських панів, — теж уміли.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here was a host of volunteers,
A rather odd, sporadic crowd,
Like hairy Zaporozhtsi, fierce,
Unbeatable by Asmodeus and unbowed.
Although not pretty in particular,
Impulsive and irregular,
They were so good in war:
Kidnapping, getting information,
No guns could stop their spoliation,
In stealing, they had no competitor.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hier gab's auch freiwillige Söldner,
Von überall her angeströmt,
Wie die gewitzten Zaporoher,
Die nichtmal der Asmodej knackt.
Es war, man sieht's, ein wilder Haufen
Und keine reguläre Macht,
Doch in den Krieg schickt man den Abschaum,
Zu jeder Missetat bereit,
Zu stehlen, rauben, zu betrügen,
Kanonen halten sie nicht auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To było wojsko ochotnicze,
Przeróżnych ludzi cna gromada,
Jak Zaporożcy wojownicze,
Że Asmodeusz nie da rady.
I choć ma wygląd ono marny,
Jak mówi się — nieregularne,
Do boju prze jak wściekłe zwierzę:
Czy ukraść coś, języka dostać,
Obedrzeć żywcem co po prostu,
To ich sto armat nie udzierży.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

То армия вояк завзятых,
Что драться лезла без затей,
Толпа сечевиков чубатых,
Отчаяннейших из парней.
Посмотришь — войско неказисто,
Но всяк из них вояка истый.
Война, поход — для них игра;
Что скрасть, кого там облапошить,
Кого взять в плен иль укокошить —
На все большие мастера.

Перевод Веры Потаповой

Здесь были также горлодеры,
Головорезы, храбрецы, —
Не рекруты, а волонтеры,
Как запорожцы-удальцы.
Конечно, регулярной ратью
Не назовешь такую братью,
Зато сердиты воевать:
Украдут и живьем облупят,
Пред сотней пушек не отступят,
Коль языка велишь достать.

Перевод Константина Худенского

Собрались в войско волонтеры —
Орава всяческих людей;
Чубы, как в Сечи, горлодеры —
Их не согнет и Асмодей.
Нам видом войск не похваляться —
Не регулярные, признаться,
Но злее черта воевать.
Где скрасть, взять «языка» любого
Иль шкуру ободрать с живого, —
Их сотней пушек не сдержать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bylo i vojsko bez formací,
a samí staří sekáči,
jak čupřinatí Záporožci,
Asmodej na ně nestačí.
Zevnějškem sice málo vzhlední,
to že nebyli regulérní,
z nich každý ale bít se chtěl;
kde je co krást, tam se vždy tuží,
či s někoho snad stáhnout kůži,
nezastavíš je střelbou z děl.

    

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Для сильной армії своєї
Рушниць, мушкетів, оружжин
Наклали повні гамазеї,
Гвинтівок, фузій без пружин,
Булдимок, флинт і яничарок.
А в особливий закамарок
Списів, пік, ратищ, гаківниць.
Були тут страшниї гармати,
Од вистрілу дрижали хати,
А пушкарі то клались ниць.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 103.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 103.

Видання 1809:

рядок 3:

Наклали повни магазеї

Примітки: IV, 103.

       Частина IV стр. 103.

Мушкет — давня ручна вогнепальна зброя до восьми-десяти кілограмів вагою, стріляли з сошок — підпори; стрілець для пом'якшення віддачі мав на правому плечі шкіряну подушку. В XVI — XVII ст. мушкети були на озброєнні в козацькому війську, одначе уже в кінці XVI ст. їх почали замінювати легшими і зручнішими рушницями. У XVIII ст. мушкети стали старим, віджилим видом зброї, хоч саме слово "мушкет" жило на означення рушниці взагалі.

 

Оружжина, оружина — так інколи називали рушницю.

 

Гамазея — склад.

 

Гвинтівка — відома ще з XVI ст. рушниця з нарізами в стволі для надання кулі обертового руху, що збільшувало дальність і точність стрільби. Заряджалася з дула. Кругла куля обгорталася змащеною жиром тканиною і заганялася в рушницю шомполом з допомогою молотка. Взагалі гвинтівка була мисливською зброєю. Через повільність заряджання вона на озброєння війська не бралася. В Росії гвинтівки в сучасному розумінні, що заряджалися патронами з казенної частини, з'явилися пізніше, з середини XIX ст.

 

Фузія, фузея — рушниця з ударно-кремінним замком. Прийнята на озброєння російської армії при Петрі І замість мушкета. Мала тригранний багнет.

 

Булдимка — коротка запорізька рушниця. Вона була зручною для ближнього бою під час розвідки, із засідки, з козацьких чайок; там, де вирішальне значення мала особиста ініціатива й кмітливість воїна.

 

Флинта — власне така ж рушниця, як і фузія, тільки мала іншу конструкцію кремінного замка.

 

Яничарка — турецька рушниця з кремінним замком.

 

Фузія, флинта, яничарка — рушниці з довгим дулом, менш придатні для індивідуального бою, розраховані на регулярні війська феодальних країн, для солдатів, які йшли в бій зімкнутим строєм під командою і наглядом офіцерів.

 

Гаківниця — довга, важка рушниця, під час стріляння прикріплювалася до землі гаком. Була на озброєнні козацького війська ще з XV ст. У XVIII ст. — уже застарілий вид зброї. Гаківниці використовувались інколи тільки при обороні фортець. Іронія захована уже в самому строкатому переліку зброї латинського війська. Зброя кожної армії мусить бути уніфікованою, на рівні сучасних вимог. А тут? І архаїчна на той час ручна зброя самопального типу (мушкети, гаківниці), і прийняті в тогочасній армії фузії (але без головної частини спускового механізму — пружини), і запорозькі булдимки, і тульські флінти, і турецькі яничарки. І вишикувані в одному рядку списи, піки, ратища для людини того часу — не те саме. Певне, не тільки назвою різнилися козацький спис і піка утворених на початку 80-х років XVIII ст. пікінерських полків. Ратище — дерев'яне держално списа і власне спис у народній мові тих часів.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They had for their brave host
Full magazines with armament:
Short carbines and the most
Worthwhile - the total complement
Of shotguns with long barrels, which
Were kept in some specific niche.
The terrifying roar
Of their huge guns would shake
The buildings and would make
The gunners fall down to the floor.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Um ihre Armee aufzurüsten
Legte man Waffenlager an,
Voll mit Gewehren und Musketen
Sowie Schießwaffen aller Art,
Munition und mit Geschossen;
An einem ausgesuchten Ort
Lagerten Schwerter, Lanzen, Speere
Und auch Kanonen riesengroß,
Bei deren Knall die Häuser dröhnten,
Selbst Kanoniere fielen flach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dla swojej armii tak wspaniałej
Muszkietów, rusznic i oręża
Zebrali pełne arsenały,
Gwintówek, fuzji tych bez sprężyn,
Bułdymek oraz flint, janczarek.
A w specjalny zakamarek
Hakownic, lane, pik, jak popadło.
Straszliwe były to armaty,
Od ich wystrzału drżały chaty,
Obsługa się na ziemię kładła.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Понавезли для них обновок;
Набили полный магазин
Мушкетов древних и кремневок,
Винтовок старых без пружин;
Лежали кучей карабины,
Пищали, копья, кулеврины
И груды палиц, пик, рушниц;
А пушки здесь такие были,
Что ежели из них палили,
То пушкари валились ниц.

Перевод Веры Потаповой

На склад приволокли подарки
Латинцы для своих дружин:
Мушкеты, пики, янычарки,
Винтовки, ружья без пружин;
Горой лежали самопалы,
В углу — фузей запас немалый,
Пищалей и пороховниц.
Там были страшные мортиры:
Тряслись от выстрелов квартиры,
И пушкари валились ниц.

Перевод Константина Худенского

Для удалой своей дружины
Винтовок, без пружин фузей
Понатаскали в магазины
Секир, мушкетов, бердышей,
Кремневых ружей, самопалов;
А в клеть особую — кинжалов,
Рогатин, пик, пороховниц,
Там пушки страшные стояли —
Хатенки при пальбе дрожали,
А пушкари валились ниц.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Odevšad snášeli pak zbraně,
pro svoji silnou armádu,
ručnice, muškety a na ně
vintovky, pušky do skladu:
buldynky, flinty, janičárky,
do zvláštních komor ještě taky
hákovnic, kopí hromady.
Byla tu hrozná těžká děla,
při výbuchu se země chvěla,
až dělostřelci upadli.

    

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жлукта і улики на пушки
Робить галили на захват;
Днища, оснівниці, витушки
На принадлежность приправлять.
Нужда перемінить закони!
Квачі, помела, макогони
В пушкарське відомство пішли;
Колеса, бендюги і кари
І самиї церковні мари
В депо пушкарськеє тягли.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 104.

Видання 1809:

рядок 9:

І самиє церковни мари

Примітки: IV, 104.

       Частина IV стр. 104.

Жлукто — видовбаний з цілого стовбура дерева бочонок у формі циліндра. Жлукто призначалося для зоління білизни перед пранням. Форму жлукта мали вулики для бджіл, тільки відповідно обладнані всередині, з льотком, дном знизу і кришкою зверху.

 

Голити — поспішати, квапитися.

 

Днище — знаряддя для прядіння, спеціально вистругана дошка; на одному кінці її сидить пряха, на другому міститься видовбаний отвір для гребеня з мичкою.

 

Оснівниця, або снувачка — у ткацькій справі — дощечка з двома отворами, крізь які проходять нитки основи. Використовується при снуванні основи.

 

Витушка — ткацький прилад для змотування знятої з мотовила пряжі в клубки.

 

Квач — прикріплена до держална куделя з конопель чи іншого матеріалу для змазування чого-небудь.

 

Помело — мітла, також ганчірка на довгому держаку, щоб трусити сажу з димарів.

 

Макогін — товкач для розтирання в макітрі пшона, маку та ін.

 

Бендюги — віз з розпуском для перевезення колод та інших довгих предметів.

 

Кари — водовозка.

 

Мари — збиті з дерев'яних жердин носилки для перенесення труни з тілом покійника.

 

Депо пушкарськеє (франц. depot) — склад, місце стоянки та спорядження гармат.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They urged to change all wheels
And beehives into guns
Affixing spindle rods and reels
Wherever possible - no puns!
The keen necessity would change the rules:
All brushes, rolling pins and weaving spools
Would change to some specific arm,
The church biers did their parts
As well, the two-wheeled carts
Would do the enemies much harm.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bottiche und sogar Bienenkörbe
Formte man zu Geschützen um,
Auch Bodenbretter, Ketten, Haspeln
Wurden zu Waffen umgebaut.
Die Not verändert die Gesetze!
Waschlappen, Besen, Mangelholz
Wurden für's Schießen umgerüstet,
Räder und Wägen aller Art
Und selbst Geräte aus den Kirchen
Schleppte man ins Depot heran.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nikomu praca ta nie zbrzydła;
Robiono z beczek, uli działa;
Warsztaty tkackie, motowidła
W dodatki ku nim się zmieniały.
Potrzeba matką wynalazków!
Pomiotła, wałki i zelazka
Do puszkarskiego działu brano;
A wozy, koła kute, z drewna,
Czy nawet mary te cerkiewne
Do puszkarskiego depa pchano.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Взялись мастачить сами пушки.
Весь день стучали молотки,
Ломали ульи и кадушки
И волокли на верстаки.
Нужда законы переменит!
И помазок, и пест, и веник —
В пушкарском ведомстве — все клад.
Тут были в выборе не строги;
Возки, покойницкие дроги
Тащили к пушкарям на склад.

Перевод Веры Потаповой

Из ульев, буков и кадушек
Спешили пушки сколотить,
А причиндалы к ним — из вьюшек,
Сновалок, донцев смастерить.
Нужде не писаны законы:
И водовозни, и фургоны,
Колеса, грабли, помело,
Песты, мочальные мазилки
И погребальные носилки —
В приказ пушкарский всё пошло!

Перевод Константина Худенского

Из ульев и колодин пушки
Поспешно стали мастерить,
Все прялки, пряслица, кадушки
На снаряженье изводить.
Нужда законы переменит!
И помело, и пест, и веник
В депо пушкарское несли.
Колеса, дроги и мазилки,
И погребальные носилки —
Все в дело пушкарям пошли.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Beček a sudů, soudků, kádí
sháněli celé zásoby,
tkalcovské stavy, kolovraty
a váhy vlastní výroby;
jak nový zákon v platnost vstoupí,
košťata, pometla i stoupy,
všecko se musí odevzdat:
trakaře, vozy, bryčky, káry,
voznice, ze hřbitova máry
pro vojsko do skladiště dát.

    

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Держась воєнного обряду,
Готовили заздалегідь
Багацько всякого снаряду,
Що сумно аж було глядіть.
Для куль — то галушки сушили,
А бомб — то з глини наліпили,
А слив солоних — для картеч;
Для щитів ночви припасали,
І дна із діжок вибивали,
І приправляли всім до плеч.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 105.

Примітки: IV, 105.

       Частина IV стр. 105.

Готування войовничих підданих царя Латина до бою з троянцями зображене в дусі гумористичних народних казок, приповідок, пісеньок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

According to the war tradition,
They were preparing beforehand
A lot of ammunition
That made you cry for our Motherland:
The bullets were from dough,
The bombs - from clay, so-so,
The plums were missiles for the soldiers,
Joined shields and casques
With knocked out bottoms; powder flasks
Were fastened onto everybody's shoulders.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gemäß den alten Kriegsgesetzen
Wurden bereitet im voraus
In großer Menge Kriegsgeräte,
Was traurig anzusehen war:
Als Kugeln - trockneten sie Knödel,
Die Bomben - machten sie aus Lehm,
Salzpflaumen waren für Kartuschen,
Als Schild diente ein Wassertrog,
Als Schutz am Rücken angeheftet
Wurde ein Bodenbrett vom Faß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z wojennym zgodnie też zwyczajem
Zawczasu oto się robiło
Pocisków dużo w całym kraju,
Że patrzeć na to smutno było.
Z pierogów kule więc suszono,
A bomby — z gliny ulepiono,
Solone śliwy — na kartacze;
A niecki, wspomnieć też należy,
Jak również dna wybite z dzieżek,
Na plecy brano jako tarcze.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Как водится в военном деле,
Снарядов надобен запас,
Латинцы в этом наторели;
Заместо пуль они тотчас
Галушек горы насушили,
А бомб из глины налепили,
А сливы сдали на картечь;
У баб корыта отобрали,
Из бочек донья выбивали
И делали щиты для плеч.

Перевод Веры Потаповой

Хоть рады были, хоть не рады,
А про военный обиход
Пришлось готовить впрок снаряды, —
Так много, просто дрожь берет!
Из глины ядер налепили,
Для пуль — галушек насушили,
Солили сливы — на картечь.
В щиты корыта превращали,
Из бочек днища вышибали,
Прилаживали их у плеч.

Перевод Константина Худенского

Военные блюдя обряды,
Там заготовлена была
Такая уймища снаряда,
Что даже оторопь брала.
Галушки там для пуль сушили,
А бомб из глины налепили,
Солили сливы на картечь.
Корыта, шайки припасали,
Из бочек донья вышибали
И делали щиты для плеч.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A po vojensku v pilném shonu
začali ihned vyrábět
náboje, koule do kanonů,
až hrůza bylo pohledět:
na koule hroudy nasušili
a bomby z hlíny nalepili,
z pecek — kartáče pro děla,
za štíty koryta a necky
a díže bez dna dali všecky
co krunýř lidem na těla.

    

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не мали палашів ні шабель,
У них, бач, Тули не було;
Не шаблею ж убит і Авель,
Поліно смерть йому дало.
Соснові копистки стругали
І до боків поначепляли
На валяних верьовочках;
Із лик плетені козубеньки,
З якими ходють по опеньки,
Були, мов суми, на плечах.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 106.

Видання 1809:

рядок 1:

Не мали палашів ні сабель

рядок 3:

Не саблею ж убит і Авель

рядок 6:

І до боків поначіпляли

Примітки: IV, 106.

       Частина IV стр. 106.

У них, бач, Тули не було — десь з початку XVII ст. Тула стала одним з центрів виготовлення холодної і вогнепальної зброї. У XVIII — XIX ст. — важливий постачальник зброї для російської армії. Тут також виготовляли зброю на замовлення українських козаків.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They had no sabers - that's the rub -
The manufacturing facilities were none;
But look, young Abel was killed with a club
And not with any deadly gun.
They carved from fir tree wood
Some spatulas that were not good
And hung them at their sides like quacks.
They made small baskets from tree bark
Like those for mushrooms, - people, hark! -
Resembling beggars' packs on soldiers' backs.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Keine Pallasche, keine Schwerter
Besaßen sie für ihren Kampf,
Doch Abel fiel auch nicht vom Schwerte,
Ein Baumklotz brachte ihm den Tod.
Aus Kiefernholz schnitzten sie Waffen
Und knüpften sie am Gürtel fest,
Damit sie an der Seite hängen.
Die Körbe, die aus Bastgeflecht,
Wie man sie braucht zum Pilzesammeln,
Wurden als Rucksäcke benutzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie miano zaś pałaszy, szabel,
Bo widzisz, Tuły tam nie było;
Nie szablą był zabity Abel,
Polano tak go uśmierciło.
Kopystki z sosny więc strugano,
Do boków je przywiązywano
Ukręconymi sznureczkami;
Koszyczki z łyka uplecione,
Co na opieńki je noszono,
Za torby im zwisały z ramion.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы не имели сабель,
Без Тулы жить им привелось.
Не саблей же убит и Авель —
От палки умереть пришлось.
Лопаты чуть пообстругали
И вместо сабель привязали
Крученой бечевой к бокам;
Лукошек наплели девчонки,
С какими ходят по опенки,
Заместо ранцев рекрутам.

Перевод Веры Потаповой

Беда без палашей и сабель!
Ведь у латинцев Тулы нет.
Ну что ж! Убит не саблей Авель, —
Дубиной, слышь, он был огрет.
Решили все из деревяшек
Понастрогать казацких шашек,
А вместо ранцев, так и быть,
Лукошки, кузовки, плетенки,
С какими ходят по опенки,
Для новобранцев раздобыть.

Перевод Константина Худенского

Не знали ни мечей, ни сабель —
У них ведь Тулы не нашлось.
Не саблею убит и Авель —
Поленом потчевать пришлось.
Мешалок длинных настругали
И вместо сабель привязали
Сученой вязкой на боках.
Из лыка новые плетенки,
С какими ходят по опенки,
Как ранцы, висли на плечах.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nebylo Tuly v době dávné
a vojska šavle neměla;
poleno bylo to, ne šavle,
čím Kain kdys zabil Abela.
Sosnových kopist nasekali
a k pasu si je přivázali
jen na konopný provázek;
lýkové brašny, kozubenky
(v nich z lesa houby nosí ženky)
měli co torny na zádech.

    

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як амуницю спорядили
І насушили сухарів,
На сало кабанів набили,
Взяли подимне од дворів;
Як підсусідків розписали
І виборних поназначали,
Хто тяглий, кінний, хто же піш,
За себе хто, хто на підставу,
В якеє військо, сотню, лаву,
Порядок як завівсь незгірш:

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 107.

Видання 1809:

рядок 7:

Хто тяглий, конний, хто же піш

рядок 9:

В якеє вісько, сотню, лаву

Примітки: IV, 107.

       Частина IV стр. 107.

Амуниця, амуніція (франц. аmunitionnement — укомплектування бойовими припасами) — термін вживався в російській регулярній армії, частиною якої у XVIII ст. було українське козацьке військо.

 

Подимне — податок від диму (димаря), від двору.

 

Виборні, підсусідки — у 1735 р. українська старшина і російський уряд законодавчим актом закріпили уже наявний поділ лівобережного козацтва на дві групи, залежно від характеру їхньої участі у відбуванні військової служби. Заможний прошарок, який міг забезпечити себе необхідним спорядженням на випадок війни, стали називати "виборними козаками". За біднішим прошарком козаків закріпилася назва "підпомічники". Вони допомагали виборним забезпечити себе провіантом, зброєю, кіньми, одягом, траплялося, обробляли їхні землі, коли виборні ходили в походи чи відбували форпостну службу на неспокійному кордоні з Туреччиною. З підпомічників брали погоничів для обозу, формували внутрішню охорону та ін.

 

Підсусідки — тісно пов'язані з підпомічниками, бідніші козаки та селяни, які не мали власного господарства і землі, жили по чужих дворах: у старшини, козаків, міщан, селян. За мешкання та утримання платили грішми або натурою, відробітком. Підсусідки не відбували військової повинності, але під час воєнної кампанії, як і підпомічники, утримували господарство відсутнього козака. Отже, "підсусідків розписали" по дворах виборних козаків.

 

Тяглі — козаки, що складали військовий обоз козачого війська та російської армії. На заклик до походу мусили з'явитися на збір зі своїм тяглом (волами) і возом. Кінні — козаки на конях з відповідним спорядженням, піші — теж зі спорядженням, зброєю, харчами.

 

За себе хто, хто на підставу — з поступовим занепадом військовотериторіального укладу і виснаженням козацького війська у численних воєнних кампаніях XVIII ст. набула поширення практика посилати за себе ("на підставу") в похід іншого. Багатий козак посилав за певну винагороду біднішого.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the ammunition was reserved,
The biscuits baked as was expected,
The bacon salted and preserved,
And when house taxes were collected,
And homeless were consigned their room,
And deputies would all assume
Their work, what anyone was able to afford:
Equestrian, on foot, replacing anyone?
To what division or what garrison?
And when some order was restored,

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als die Geschosse vorbereitet
Und als das Brot getrocknet war,
Als Schweine man für Speck geschlachtet
Und es zum Räuchern weggeschafft,
Als Kandidaten angeheuert
Und sie entsprechend eingeteilt
Wer Träger, Reiter, wer zum Fußvolk,
Wer als Reserve, wer aktiv,
Zu welcher Kompanie und Einheit,
Als so die Ordnung eingeführt, -

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy amunicję tę zebrano
I nasuszono stos sucharów,
To wieprze też pozabijano,
Pobrano i podymne zaraz;
Gdy komorników przydzielono,
Jak też starszyznę wyznaczono,
Kto z wozem, a kto konno, pieszy
I kto za siebie, kto podstawion,
I w jakiej broni, sotni, ławie,
Gdy nastał ład w tej zbrojnej rzeszy:

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Как надо, войско снарядили
И насушили сухарей,
На сало кабанов набили,
Понапекали кренделей;
Постой по хатам расписали
И выборных поназначали,
Который пеший, кто с конем,
Кто за себя дает подставу,
В какое войско, сотню, лаву, —
Порядок завелся во всем.

Перевод Веры Потаповой

Всю амуницию пригнали;
На сало били кабанов,
Сушили сухари, взымали
Везде подымщину с дворов.
И расписали напоследок,
Кто — выборный, кто — подсоседок,
Кто — конный, пеший, кто — с тяглом,
Кто — за себя, кто — на подставу,
В какое войско, сотню, лаву.
Порядок навели кругом.

Перевод Константина Худенского

Когда же войско снарядили
И на придачу к сухарям
На сало кабанов набили,
Побор собрали по дворам,
Как голытьбу всю расписали
И выборных поназначали:
Кто тяглый, конный, кто пешой,
Кто за себя, кто на подставу,
В какое войско, сотню, лаву —
Порядок вышел неплохой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak amunici všecku měli
a nasušili sucharů,
na sádlo vepře zabíjeli,
daň vybírali ze dvorů;
deputátníky rozepsali,
kdo pěší, do houfu jej vzali,
kdo na koni, kdo s vozem táh,
kdo za sebe, kdo za výměnu,
pořádek dali vojsku všemu
po houfech, rotách, setninách;

    

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогді ну військо муштровати,
Учить мушкетний артикул,
Вперед як ногу викидати,
Ушкварить як на калавур.
Коли пішком — то марш шульгою,
Коли верхом — гляди ж, правою
,
Щоб шкапа скочила вперед.
Такеє ратнеє фиглярство
Було у них за регулярство,
І все Енеєві во вред.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 108.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 108.

Видання 1809:

рядок 1:

Тогді ну вісько муштровати

Примітки: IV, 108.

       Частина IV стр. 108.

Мушкетний артикул — прийоми з рушницею.

 

Ушкварить як на калавур — тобто взяти рушницю "на караул".

 

Коли пішком — то марш шульгою,
Коли верхом — гляди ж, правою
— піхота в строю починає рух з лівої ноги (шуйця, шульга), коні під вершниками — з правої.

 

Такеє ратнеє фиглярство — тобто блазнювання, штукарство, кривляння. Для сучасників І. Котляревського "ратнеє фиглярство" ототожнювалося із засиллям муштри при імператорі Павлові І, потім — при Аракчеєву, який у військовій справі над усе ставив "красоту фронту, яка доходить до акробатства".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The drilling of the men began.
The musket rules were such a beauty:
Kick up your heels, you superman,
And learn to go fast to the sentry duty.
On foot - your left foot first,
On horseback - then your jade should burst
Like hell. To start, the right leg was preferred.
Such military tricks
Were useless fiddlesticks.
Aeneas thought they were absurd.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ging man daran zu exerzieren,
Man brachte ihnen Schießen bei;
Man lehrte gründlich das Marschieren
Immer im gleichen Schritt und Tritt,
Wenn man zu Fuß - mit links beginnen,
Wenn man zu Pferd - beginnt man rechts,
Damit das Pferd nach vorne renne.
Solch kriegerische Gaukelei
Wurde dort bitter ernst genommen,
Alles Aeneas zum Verdruß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To nuże wojsko to musztrować
I uczyć, jak z muszkietem robić,
Jak którą nogą maszerować,
Jak stać na baczność, wiedzieć sobie:
Gdy pieszo — to marsz lewą żwawo,
Gdy konno — to patrz, żeby prawą
Skoczyła szkapa twa do przodu.
Zabawa w wojsko długotrwała
Tak regularną się stawała
Eneaszowi wciąż na szkodę.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Потом взялися с рекрутами
Учить мушкетный артикул:
Как ногу дать, шагать рядами,
Как отколоть "на караул":
Коль пеший — маршируй живее,
Коль конный — так скачи быстрее,
Чтоб клячу пулей не достать.
Вся эта ратная затея
Затем вершилась, чтоб Энея
Верней и крепче в гроб вогнать.

Перевод Веры Потаповой

Здесь муштровали рать помногу:
Метать учили артикул,
Выкидывать красиво ногу,
Мушкеты брать на караул.
Была у всех одна забота:
Шагает левою пехота,
А клячи — правой марш вперед!
За регулярность у боярства
Сходило ратное фиглярство.
Грозились на троянский сброд!

Перевод Константина Худенского

Потом все занялись муштровкой,
Долбя мушкетный артикул:
Как ногу вскинуть со сноровкой,
Как отхватить «на караул».
Коль пеший — с левой марш шагаешь,
Коль конный, — значит, не зеваешь,
Чтоб с правой клячу припустить.
Так шли фиглярские уловки
За место ратной подготовки —
Все, чтоб Энею навредить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

pak začlo vojska muštrování
a execírka pěšáků:
jak nohu vymrštit a za ní
hned druhou jako na drátku;
kdo pěšák — levou napřed zdvihne,
kdo jezdec — pravou nohou švihne
a herka skočí dopředu.
To byla správná vojančina,
nebyla nikdy u nich jiná —
to Aeneovi na škodu.

    

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мов посполитеє рушення
Латина в царстві началось,
Повсюдна муштра та учення,
Все за жолнірство принялось.
Дівки на "прутах роз'їзжали,
Ціпками хлопців муштровали,
Старі ж учились кидать в ціль.
А баб старих на піч сажали
І на печі їх штурмовали,
Бач, для баталії в примір.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 109.

Видання 1809:

рядок 1:

Мов посполитеє рушеннє

рядок 3:

Повсюда муштра та ученнє

рядок 6:

Ціпками хлопців муштрували

Примітки: IV, 109.

       Частина IV стр. 109.

Посполитеє рушення — у Польщі — загальна мобілізація всього народу.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In Latin's realm, the older men
Began a preparation,
While satisfying their strong yen
To fight the foreign occupation.
The eager girls, each with a rod,
Were gladly riding so rough-shod
O'er boys. The men to get bull's-eye,
While targeting, threw stones.
And crones, to strengthen their weak bones,
Stayed on their stoves and hummed a lullaby.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es wuchs zu einer Volksversammlung,
Was im Reich des Latin geschah.
Dort wo man übte, exerzierte,
Da trat man ein zum Militär.
Die Mädchen griffen zu den Ruten
Und züchtigten die Burschenschaft,
Die Alten übten sich im Schießen
Und Weiber mußten zum Kamin
Und sich im Sturm erobern lassen,
Nur so, zur Übung für den Krieg.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wprost pospolite już ruszenie
Nastało w państwie Latynusa,
Powszędy musztra i ćwiczenia,
Lud cały szkolił się bez musu.
Na piętach panny mknęły śmiele,
Z cepami chłopcy musztrę mieli,
Do celu starcy wciąż rzucali.
Na piece baby podsadzano
I na tych piecach szturmowano.
Tak przykład bitwy miano stale.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Так всенародное движенье
В латинском царстве началось.
Муштра повсюду и ученье,
Везде жолнерство завелось.
На прутьях девки разъезжали,
Парней дубинкой муштровали,
Учили старцев в цель кидать.
А старых баб на печь сажали
И на печи их штурмовали,
Чтоб штурм на деле изучать.

Перевод Веры Потаповой

На страх Энею ополченье
В латинском царстве поднялось.
Повсюду началось ученье.
Хлебнуть солдатчины пришлось.
На прутьях девки гарцевали,
Хлыстами хлопцев муштровали,
Меж тем как старые хрычи,
Баталии примерной ради,
Своих старух держа в осаде,
Их штурмовали на печи.

Перевод Константина Худенского

Как всенародной смуты время
В латинском царстве началось.
Куда ни глянь — муштра, ученья,
Кругом жолнерство завелось.
На прутьях девки разъезжали,
А хлопцев палкой муштровали,
Учились старцы в цель кидать,
А старых баб на печь сажали,
И на печи их штурмовали
В пример, как надо воевать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak svolávání domobrany
skončilo v carství Latina,
hned řadění a muštrování
a výcvik všude začínal.
Děvčata prut za koně měla
a chlapce přitom vyplácela;
staré cvičili v házení
a všecky baby na pec hnali
a na peci je šturmovali —
to byla zkouška bitevní.

    

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були латинці дружні люди
І воюватись мали хіть,
Не всі з добра, хто од причуди,
Щоб битися, то рад летіть.
З гаряча часу, перші три дні,
Зносили всяке збіжжя, злидні
І оддавали все на рать:
Посуду, хліб, одежу, гроші
Своєй отчизни для сторожі,
Що не було де і дівать.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 110.

Видання 1809:

рядок 2:

І воєватись мали хіть

рядок 10:

Що не було где і дівать

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Latins were a friendly folk,
But always ready for a fight,
They did it for sheer joy, or as a joke,
To get involved, they ran to it outright.
They were collecting for three days
In which they happily could raise
Much more than was enough
Of bread and grain, and money,
And cutlery, and honey.
There was no room to store the stuff.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zwar waren die Latiner gütig,
Doch hatten auch zu kämpfen Lust,
Teils unfreiwillig, teils aus Laune,
Doch wollten alle hin zur Schlacht.
Voll Überschwang die ersten Tage
Schleppten sie all ihr Hab und Gut
Zu den Soldaten: das Getreide,
Geschirr, Brot, Kleidung und das Geld,
All dies zum Schutze ihrer Heimat;
Bald waren alle Lager voll.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni byli zgodnym ludem
I powojować chęci mieli,
Nie wszyscy z dobra, czasem z nudów
Do bitki chętnie by lecieli.
Trzy pierwsze dni z zapałem mocnym
Znosili zboże, wszystko do cna
I na potrzeby te wojskowe:
Naczynia, chleb, pieniądze, odzież
Na rzecz ojczyzny, jak się godzi,
Nie było gdzie to wszystko chować.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы — крепкие ребята,
Не запугаешь их войной;
Оставивши родные хаты,
Они рвались, как звери, в бой.
Три первых дня про все забыли,
Свои пожитки приносили
И отдавали все на рать;
Одежды, хлеба и посуды
Понанесли такие груды,
Что было некуда девать.

Перевод Веры Потаповой

К войне рвались латинцы смело.
Не столько требовала честь,
Как придурь в головах засела,
И надо было в драку лезть.
Три дня подряд свои пожитки
В горячке до последней нитки
Спешили жертвовать на рать.
Отчизне в помощь отовсюду
Тащили хлеб, казну, посуду.
Уж было некуда девать!

Перевод Константина Худенского

Латинцы — дружные все люди
И шли с охотой воевать,
Кто от нужды, кто от причуды
На битву рады хоть слетать.
В пылу пожитки собирали,
Три дня со всех сторон таскали
И отдавали все на рать,
Чтоб сторону сберечь родную.
Хлеб, деньги, утварь дорогую
Уж было некуда девать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latini byli družní chlapci,
chuť bojovat je chytla hned;
ne všecky hnala láska k vlasti,
některé taky rozmar ved.
V zápalu první velké chvíle,
co měli, snášeli hned čile
a každý vojsku dával rád,
k obraně vlasti čeho třeba:
nádobí, šatstvo, groše, chleba,
ač nebylo už kam co dát.

    

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се поралася так Амата,
К війні латинців підвела;
Смутна була для неї хата,
На улиці все і жила.
Жінки з Аматою з'єднались,
По всьому городу таскались
І підмовляли воювать.
Робили з Турном шури-мури,
І затялись, хоть вон із шкури,
Енеєві дочки не дать.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 111.

Видання 1809:

рядок 7:

І підмовляли воєвать

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It was Amata's own idea
To push the Latins to a confrontation,
She felt so down and looked for panacea
Outdoors, to be in affiliation
With women. They gave her their support
And went to houses to exhort
The folks to fight and to disparage
Aeneas. They had Turn's consent
To do whate'er it would take to prevent
Aeneas' royal marriage.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies war das Wirken von Amata,
Die den Latinern Krieg gebracht.
Ihr Haus wurde ihr jetzt zu traurig,
So war die Straße nun ihr Heim.
Sie hat mit Frauen sich verbündet
Und zog mit ihnen durch die Stadt,
Um alle zum Krieg anzustacheln.
Mit Turnus machten sie fortan
Ein Techtelmechtel, daß Aeneas
Amatas Tochter nicht bekommt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To tak krzątała się Amata,
Latynów wraz do wojny pchnęła;
Już smutna dla niej była chata,
Więc na ulicy mieszkać jęła.
Kobiety z nią się połączyły,
Po całym mieście się włóczyły
I wciąż wojować namawiały.
Z Turnusem zniósłszy się ponurym,
Córuni, wprost wyłażąc z skóry,
Eneaszowi dać nie chciały.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

А что касательно Аматы,
Она, оставя все дела,
Забыла, где и дверь у хаты,
На улице так и жила.
Все бабы вкруг нее собрались,
По городу гурьбой таскались
И подбивали воевать.
Водили с Турном шуры-муры
И поклялись — хоть вон из шкуры,
Но дочь Энею не отдать.

Перевод Веры Потаповой

Старалась о войне Амата
И хлопотала, как могла.
Казалась ей постылой хата,
На улице она жила.
А женщины с Аматой спелись
И, словно белены объелись,
Всех подстрекали воевать,
Водили с Турном шуры-муры
И зареклись, хоть вон из шкуры,
Энею девки не отдать!

Перевод Константина Худенского

Всех взбаламутила Амата,
К войне латинцев подвела.
Своя прискучила ей хата,
На улице так и жила.
Все бабы вкруг нее собрались,
Гурьбой по городу таскались
И подбивали воевать.
Водили с Турном шуры-муры
И зареклись, хоть вон из шкуры,
Но дочь Энею не отдать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak Amata se přičinila
do boje poštvat Latiny,
a než by doma smutná byla,
běhala venku celé dny;
a ženské, hned s ní domluvené,
jak velká voda když se žene,
tak přemlouvaly k válce lid.
Hned měly s Turnem pletky samé:
Aeneáš dceru nedostane,
jed na to chtěly všecky vzít.

    

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли жінки де замішались
І їм ворочати дадуть;
Коли з розказами втаскались
Та пхикання ще додадуть,
Прощайсь навік тогді з порядком,
Пішло все к чорту неоглядком,
Жінки поставлять на своє.
Жінки! коли б ви більше їли,
А менш пащиковать уміли,
Були б в раю ви за сіє.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Should women get an upper hand
In some affairs of statehood spheres,
To tattle and assume command,
With good addition of their tears,
And worsen the severe condition,
And all would go to full perdition,
The women would achieve their goal.
Oh, women! If you would eat more,
And prattle less, and just ignore
Political affairs, you'd wear an aureole.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wenn man erlauben soll, daß Frauen
Sich einmischen in ein Geschäft,
Einen mit Schwatzen überhäufen
Und fügen Tranen obendrein, -
Ade für immer jede Ordnung,
Beim Teufel landet alles dann:
Die Frauen kriegen, was sie wollen.
Ihr Frauen! Eßt doch etwas mehr
Und lernt weit weniger zu reden,
Dann kommt ihr in das Himmelreich!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A jeśli się kobiety wtrącą
I im pozwoli się tak kręcić,
Gdy zaczną gadać już bez końca,
Dołożą szlochu wedle chęci,
Porządku nigdy już nie będzie
I diabeł wszystko to posiądzie,
Kobiety na swym wciąż stawiają!
Kobiety! Więcej byście jadły,
A mniej paplały, jak popadło,
To byłybyście za to w raju.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Коль бабы замешались в дело,
Так уж покажут норов свой;
Глядишь — и сплетня уж поспела,
И хныканье, и брань, и вой.
Тогда прости-прощай порядки,
Пойдет все к черту без оглядки;
Свое возьмут, уж так и знай.
Когда б вы, бабы, больше ели
Да меньше б о делах шумели,
Ей-ей, попали бы все в рай.

Перевод Веры Потаповой

Коль женщины не впору встрянут —
Сперва захнычут невзначай,
Затем соваться всюду станут, —
Советчицам лишь волю дай!
Тогда забудешь о порядке,
Пойдет всё к черту без оглядки.
О женщины! Не утаю,
Что, если б вы побольше ели
И меньше тарантить умели,
За это были бы в раю.

Перевод Константина Худенского

Уж если бабы где втесались
И верховодить им дадут,
Да с россказнями коль вмешались,
К тому же слезы разведут,
Тогда прости-прощай порядки,
Пойдет все к черту без оглядки,
Покажут бабы прыть свою!
Когда б вы, бабы, больше ели,
А меньше попусту галдели,
То быть пришлось бы вам в раю!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když ženské připletou se k věci
a nikdo jim v tom nebrání,
když mají při tom plno řečí
a ještě více fňukání,
pořádek na věky je ztracen
a k čertu letí všecka práce,
ony jen svoje melou dál.
Kdybyste, ženské, radši jedly
a hubou tolik nenamlely,
do ráje by vás pánbu vzal.

    

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як Турн біснується, лютує,
В сусідні царства шле послів,
Чи хто із них не поратує
Против троянських злих синів;
Коли Латин од поєдинків
Сховавсь під спід своїх будинків
І ждав, що буде за кінець;
Коли Юнона скрізь літає,
Всіх на Енея навертає
Весільний збить з його вінець, —

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 113.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 113.

Видання 1809:

рядок 2:

В сосідні царства шле послів

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As Turn got violent and foamed in rage,
He sent the delegates to other states
While seeking help and patronage
Against the Trojan reprobates;
As Latin, very terrified,
Was forced to hide
And wait for butchery to stop,
The goddess Juno ran around
And smeared Aeneas as unsound,
To make his marriage planning flop.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wahrend noch Turnus zürnt und wütet
Und an die Nachbarn Boten schickt,
Damit sie ihm zu Hilfe eilen
Gegen Aeneas, diesen Schuft;
Während Latinus vor Scharmützeln
In den Gewölben sich versteckt,
Um dort das Ende abzuwarten;
Während noch Juno umher fliegt
Und alle lenkt gegen Aeneas
Und ihm den Hochzeitskranz entreißt, -

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy Turnus wścieka się, buntuje,
Do państw sąsiednich śle też posłów,
Czy które z nich nie poratuje
Przeciwko tym Trojanom podłym;
Latynus zaś od pojedynków
Na spodzie ukrył się budynków,
Na koniec waśni czekał z drżeniem;
Gdy w krąg Junona lata wredna,
Na Eneasza wszystkich jedna,
By strącić zeń weselny wieniec, —

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Пока рутульский царь лютует,
К царям соседним шлет послов,
Мол, кто из вас помочь рискует
Мне разогнать троянских псов;
Пока, от Турна укрываясь
И в теплой хате прохлаждаясь,
Бездействует Латин хитрец;
Пока Юнона, сна не зная,
Всех на Энея наущает —
Сбить свадебный с него венец, —

Перевод Веры Потаповой

Пока, беснуясь, Турн посланцев
В соседние державы шлет,
На сукиных сынов троянцев
Искать управы всех зовет,
Пока Латин от потасовки
Скрывается в своей кладовке
И ждет — когда беде конец,
Пока Юнона всюду вьется,
Пока богине сбить неймется
С Энея свадебный венец, —

Перевод Константина Худенского

Покуда Турн со зла лютеет
Да шлет окрест к царям послов —
Де, может, кто и порадеет
Изгнать троянцев, злых сынов;
Пока Латин от горькой доли
Под хатой прячется в подполье
И ждет, каков придет конец,
Юнона мечется все злее,
Всех натравляя на Энея, —
Венчальный сбить с него венец.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Turn rozvzteklený strašně zuře
posílá k carům sousedním,
Jestli mu někdo nepomůže
proti těm trojským hostům zlým.
Latin ze strachu před soubojem
do svého domu zalez honem
a čeká, jak to dopadne;
a Juno lítá bez ustání,
štve všecky lidi na potkání,
aby měl Aenej po svatbě.

    

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гуде в Латії дзвін віщовий
І гасло всім к війні дає,
Щоб всяк латинець був готовий
К війні, в яку їх злость веде.
Там крик, тут галас, там клепало,
Тісниться люд і все тріщало.
Війна в кровавих ризах тут;
За нею рани, смерть, увіччя,
Безбожность і безчоловіччя
Хвіст мантії її несуть.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 113.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 114.

Видання 1809:

рядок 2:

І гасло всім к войні дає

рядок 4:

К войні, в які їх злость веде

рядок 7:

Война в кровавих ризах тут

рядок 9:

Безбожность і безчеловіччя

Примітки: IV, 114.

       Частина IV стр. 114.

Нагадаємо, що четверта частина "Енеїди" писалася в роки перебування І. Котляревського на військовій службі та безперервних наполеонівських воєн, зеніту слави французького полководця, ровесника, навіть однолітка Котляревського (обидва народилися 1769), виходу армій Бонапарта до кордонів Росії. Так само, як раніше на службу в канцелярію, а потім на вельми нелегкий хліб домашнього учителя поміщицьких дітей, І. Котляревський пішов на військову службу тому, що не було ліпшого виходу. За своєю вдачею він був глибоко мирною людиною, органічно не сприймав духу мілітаризму. Останні чотири рядки строфи — кращий тому доказ. Тут зовсім відсутній елемент травестії та бурлеску. Натомість звучить не знана досі у письменника гнівна саркастична нота. В цих рядках вчуваються інтонації, повторені на історично вищому ідейно-естетичному рівні через чотири десятки років у "Кавказі" (1845) Т. Шевченка. Пригадаймо:

 

Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками...

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In Latium the church bells tolled,
It meant: the war! Powwow!
Make ready, Latins, young and old,
To join the ranks right now.
And everywhere earsplitting noise,
The throngs of adults, girls and boys,
Kept shouting: "Now, the bloody war is here!
It brings us godlessness and inhumanity,
Wounds, death and bestiality!"
Some shouted "Glory" in that sick atmosphere.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Läuten in Latium die Glocken
Und rufen alle auf zum Krieg,
Damit ein jeder sich bereite
Zu Ziehen, wo die Bosheit führt.
Hier Lärm, da Schreie, dort Geplänkel,
Die Massen drangen überall,
Der Krieg zieht ein in rotem Mantel,
Mit ihm Verwundung und der Tod,
Gottlosigkeit und Massensterben,
Die rote Schleppe folgt ihm nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Już huczy w Lacjum dzwon wiecowy,
Obwieszcza wojnę w kraju cichym,
By każdy Latyn był gotowy
Do wojny, co ich złość popycha.
Tam krzyk, tu hałas, wkoło trzeszczy,
Lud tłoczy się i wszystko wrzeszczy.
Tu wojna sunie w szatach krwawych,
A za nią rany, śmierć, nieszczęście,
Bezbożność i nieludzkość wreszcie
Tren sukni niosą jej wśród wrzawy.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

По всей Латинии набатный
Несется звон и знать дает,
Чтоб всяк — и знатный и незнатный —
Готовился идти в поход.
И крик, и вой, и колотушки;
Теснится люд, ревут девчушки.
В кровавых ризах там и тут
Война. За нею — смерть, увечье.
Безбожье и бесчеловечье
Шлейф мантии ее несут.

Перевод Веры Потаповой

Гудит сигнал тревоги ратной,
Скликая на войну Латынь.
Бьет злоба в колокол набатный.
Сумятица, куда ни кинь,
Шум, гомон, крики, звон клепала;
Уже война, подняв забрало,
В кровавых ризах тут как тут.
За ней — раненья, смерть, увечье;
Безбожность и бесчеловечье
Подол плаща ее несут.

Перевод Константина Худенского

Гудит в Латии звон набата
И воевать народ зовет,
Чтоб всякий шел на супостата
Войной, куда их злость ведет.
Там крики, шум и гул клепала,
Теснился люд, и все трещало,
Война в кровавых ризах тут.
За нею раны, смерть, увечье,
Безбожье и бесчеловечье
Хвост мантии ее несут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Poplašný zvon zní celou zemí
a svolává lid do boje,
aby hned byli připraveni
k válce, do níž je zloba štve.
Zde křik, tam halas, bubnování
a lid se valí bez přestání —
hle, válka v říze krvavé
a dlouhou vlečku nesou za ní
nelidskost, hrůza, smrt a rány,
vší bezbožnosti sluhové.

    

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Була в Латії синагога,
Збудована за давніх літ
Для Януса, сердита бога,
Которий дивних був приміт:
Він мав на голові дві тварі,
Чи гарниї були, чи харі,
Об тім Виргилій сам мовчить;
Но в мирне врем'я запирався,
Коли ж із храма показався,
Якраз війна і закипить.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 115.

Видання 1809:

рядок 6:

Чи гарниє були, чи харі

Примітки: IV, 115.

       Частина IV стр. 115.

Для Януса, сердита бога — у стародавніх римлян Янус — бог часу, всякого початку і кінця, покровитель дверей і воріт, різних "входів" і "виходів". Зображувався у вигляді фігури з двома обличчями, зверненими в протилежні боки: старим — назад, в минуле; молодим — вперед, у майбутнє. В мирний час двері храму Януса в Римі були закриті, а під час війни відкривалися навстіж.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In Latium there was a synagogue
Erected for the god
Called Janus, as mad as a dog,
Whose character was very odd.
He had two faces.
Were those idiocrases
Cute, or? The poet does not say
A word on that. In time of peace
He stayed, as was his weird caprice,
Inside, but not when war was in full sway.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In Latium stand eine Kirche
Erbaut vor einer langen Zeit,
Geweiht dem grimmigen Gott Janus,
Der eine Eigenschaft besaß:
Am Kopf hatte er zwei Gesichter, -
Sahen sie gut aus oder schlecht,
Vergil hat darüber geschwiegen, -
Doch wenn er mal in Friedenszeit
Hinaus aus seinem Tempel schreitet,
Entbrennt sofort danach ein Krieg.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Była też w Lacjum synagoga,
Za dawnych lat wybudowana
Tam była dla Janusa boga,
Co był z przymiotów dziwnych znany:
Miał twarze dwie, czy były ładne,
Czy też odwrotnie, przeszkaradne,
Przemilcza o tym i Wergili;
On w czas pokoju się ukrywał,
Gdy się z świątyni ukazywał,
To wojna wrzała w tejże chwili.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Была в том царстве синагога,
Поставленная с давних лет
Для Януса — двойного бога,
Который дивных был примет:
Он на башке имел две рожи;
С чем эти рожи были схожи,
О том Вергилий сам молчит,
В дни мира Янус укрывался,
Но чуть из храма показался —
Война тотчас же закипит.

Перевод Веры Потаповой

В земле латинской синагога
Стояла с дедовских времен
Для Януса, лихого бога,
И был о двух обличьях он.
Пригожи с виду или хари
Для устрашенья смертной твари —
Про то молчит Вергилий сам.
Известно, впрочем, по преданью,
Что мир в стране сменялся бранью,
Как только отмыкали храм.

Перевод Константина Худенского

Была в Латии синагога,
Поставленная с давних лет
Для Януса — презлого бога,
Который дивных был примет:
На голове имел две рожи,
Страшны собою иль пригожи,
О том Вергилий сам молчит.
В дни мирные божок скрывался,
Но коль из храма показался —
Знай: тотчас битва закипит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

V Latiu byla synagoga
od dávných dob a socha v ní
Janusa, zuřivého boha,
jenž podivné měl vzezření:
měl na hlavě dva obličeje,
nevíme jaké, neznáme je,
Virgil nic o tom neříká.
Ten chrám byl zavřen v čase klidném
a bůh jen ukázal se lidem,
když začla vojna veliká.

    

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

По дзвону вся латинь сунула
До храма, з криком всі неслись.
І навстяж двері одімкнула,
І Янус вибіг, як харциз.
Воєнна буря закрутила,
Латинське серце замутила,
Завзятость всякого бере;
"Війни, війни!" — кричать, бажають,
Пекельним пламенем палають
І молодеє і старе.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 116.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 116.

Видання 1809:

рядок 3:

І навстяж двері одомкнула

рядок 8:

«Войни, войни! — кричать, бажають

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when they heard the bell,
The Latins ran with howl and shout
Toward the temple. There, with a louder yell
They broke the door. The god ran out.
The war storm swirled,
It certainly unfurled
Their daring and audacity:
"War! War!" they ran and roared
And burned with passion like a horde,
Both old and young, with fiery pugnacity.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei Glockenklang zogen Latiner
Zum Tempel hin mit viel Geschrei,
Das Tor wurde weit aufgerissen,
Als Ritter trat Janus heraus.
Da brauste auf ein Kriegsgewitter,
Latiner Herzen schlugen hoch,
Erfaßt von einem Heldentaumel;
"Krieg! Krieg!" ertönte da der Ruf,
Ein Höllenfeuer in den Herzen
Entbrannte nun bei Jung und Alt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Po dzwonie Lacjum wyruszyło
Do chramu z krzykiem po gościńcach,
Na oścież drzwi w nim odemknęło
I Janus wybiegł jak złoczyńca.
Wojenna burza zakręciła,
Latynów serca zamąciła,
Zawziętość wszystkich bierze naraz;
I "wojny, wojny!" — krzyczą, życzą
Z piekielnym ogniem na obliczach
Każdziutki młody oraz stary.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

На звон латинцы к храму пулей
Неслись, таща старух, детей,
И лишь запоры отомкнули,
Как Янус прыснул из дверей.
Тут разом всех война взъярила,
Латинцев всех ожесточила,
И всяк бежит, как на пожар.
"Война, война!" — кричат, стенают
И адским пламенем пылают
Мужи и бабы, млад и стар.

Перевод Веры Потаповой

По звону люди всколыхнулись,
К войне у всех припала страсть.
Ворота храма распахнулись,
И Янус, как разбойник, шасть!
В сердцах латинских бедокуря,
Военная взыграла буря,
И каждый ухарством объят.
«Войны, войны!» — кричат, желают,
Гееннским пламенем пылают,
Стремятся в битву стар и млад.

Перевод Константина Худенского

На звон горланя повалили
Латинцы к храму поскорей.
Лишь настежь двери отворили,
Как Янус выскочил, злодей.
Война всех бурей закрутила,
Сердца латинцев помутила —
Всех охватил задор лихой,
Как адским пламенем пылают:
«Войны! Войны!» — кричат, желают
И стар и млад наперебой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lid seběhl se v okamžení,
když svolával jej zvonů hlas,
dokořán dveře otevřeny
a Janus vyběh jako ďas.
Bouř válečná se rozhořela,
latinská srdce zmátla zcela,
a jako čert když do nich vlez:
„Chcem válku!“ křičí jako diví,
pekelný plamen zloby živí
v starých i mladých války běs.

    

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинці війско хоть зібрали,
Та треба ж війську должносних,
Які б на щотах класти знали,
Які письменнійші Із них.
Уже ж се мусить всякий знати,
Що війско треба харчовати,
І воїн без вина – хом’як.
Без битой голої копійки,
Без сей прелесниці-злодійки
Не можна воювать ніяк.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 117.

Видання 1809:

рядки 1-2:

Латинці вісько хоть зібрали,
Да треба ж к віську должносних

рядок 6:

Що вісько треба харчовати

рядок 10:

Не можна воєвать ніяк

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The army needed conscripts able
To read and write, who were the best,
Who knew the Multiplication Table
And had more education than the rest.
How many times one must repeat
That all the armies have to eat?
A soldier without wine - a mole;
Without a penny to his name,
He is the same
Exactly like a wood-worm eaten pole.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Während Latiner ihre Heere
Aufstellten, waren keine da,
Welche das Kriegshandwerk beherrschten
Und sich im Schreiben ausgekannt.
Ein jeder muß doch schließlich wissen,
Daß ein Soldat auch essen muß,
Daß ohne Wein er eine Kröte,
Ohne die Münze in der Hand,
Diese stets flatterhafte Diebin,
Er niemals fähig ist zum Kampf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni wojsko swe zebrali,
Lecz urzędników dlań nie mieli,
Co na liczydłach by zliczali
I dobrze pisać by umieli.
Już musi każdy wiedzieć wszakże,
Że wojsko trzeba karmić także
I że bez wina żołnierz — mięczak.
Bez bitej gołej kopiejeczki,
Bez tej przewdzięcznej złodziejeczki
Nie można nijak machać mieczem.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы войско хоть собрали,
Да надо ж войску должностных,
На счетах бойко чтоб считали
Да были б грамотней других,
Уж это знает всякий дурень,
Что воин любит харч в натуре
И выпить, тоже не дурак.
Опять же нужен счет копейке:
Без этой дамочки-злодейки
Нельзя ведь воевать никак.

Перевод Веры Потаповой

Однако для такой затеи —
Где должностной народ? Где власть?
Нужны же войску грамотеи
И мастера на счетах класть!
Замечу кстати, не речами
Питают войско, а харчами,
И воин без вина — хомяк.
А без прелестницы-злодейки,
Без битой меченой копейки
Нам воевать нельзя никак.

Перевод Константина Худенского

А коль войска они собрали,
Не обойтись без должностных,
На счетах чтоб побойче клали
Да были б грамотней других.
Запомнить всякому годится,
Что войску надобно харчиться
И воин без вина — хомяк.
Без битой, ломаной копейки,
Без той прелестницы-злодейки,
Ведь воевать нельзя никак.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když měli plno vojska, zbraní,
teď třeba vojsku správu dát,
osoby znalé počítání
To každý zná, kdo už byl v boji,
co stravování vojska stojí;
a co je voják bez vína?
A každý ví, že bez kopejky,
té svůdnice a čarodějky,
nemožno válku začínat.

    

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були златиї дні Астреї,
І славний був тогді народ;
Міняйлів брали в казначеї,  
А фиглярі писали щот,
К роздачі порції — обтекар;
Картьожник - хлібний добрий пекар,
Гевальдигером — був шинькар,
Вожатими — сліпці, каліки,
Ораторами — недоріки,
Шпигоном — з церкви паламар.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 118.

Видання 1809:

рядок 5:

К роздачі порції — аптекар

рядок 10:

Шпіоном — з церкви паламар

Примітки: IV, 118.

       Частина IV стр. 118.

Були златиї дні Астреї — у стародавніх греків Астрея (мала ще ім'я Діке) — богиня справедливості, дочка Зевса і Феміди. Жила на землі між людьми в "золотий вік", а коли настав "залізний вік" — покинула землю і стала зіркою на небі.

 

Фигляр — театральний блазень.

 

Обтекар — аптекар.

 

Гевальдигер — у російській армії офіцер, що виконував поліцейські функції. Посада запроваджена Петром І, скасована після реформи 1861 р.

 

Шпигон — шпигун.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, golden days of Asteria!
Most famous people lived there then,
He who had studied pharmacopoeia,
Distributed the food for military men.
The barterers dealt with finances,
The jokers managed extravagances,
The tavern-keeper was a cop,
The leaders were all blind and lame,
The stammerers were preachers with great fame,
The vestry-keeper was the spying sop.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Goldenes Alter für Astrea
Und Großes leistete das Volk:
Der Tauschhändler führte Finanzen,
Der Possenreißer war Kassier,
Der Apotheker gab das Essen,
Der Sträfling machte gutes Brot,
Der Schankwirt war Gefängniswarter,
Anführer war, der blind und krank,
Der Geistesschwache war der Redner
Und Kirchendiener der Spion.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Był złoty wiek Astrei — Nike
I naród sławny był z opisów;
Wekslarza brano na skarbnika,
Komediant zaś rachunki pisał,
Porcje rozdawał im aptekarz;
Z karciarza był tam dobry piekarz,
Oficer — żandarm zaś z szynkarza,
Jąkały byli tam mówcami,
A ślepcy zaś przewodnikami,
Zakrystian szpiegiem być się ważył.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Давно, в златые дни Астреи,
Был славный на земле народ:
Менял сажали в казначеи,
А фокусник всему вел счет;
К раздаче порций был аптекарь,
Картежник — был первейший пекарь,
Гауптвахтой ведал там шинкарь,
Проводниками шли слепые,
Ораторами — лишь немые,
А за шпиона — пономарь.

Перевод Веры Потаповой

Златые были дни Астреи,
И славный был тогда народ;
Менялу брали в казначеи,
А фигляры писали счет;
Раздатчик порций был аптекарь;
Картежник был усердный пекарь,
Гевальдигером был шинкарь,
Слепорожденный был вожатый,
Косноязычный был глашатай,
Шпион — из церкви пономарь.

Перевод Константина Худенского

Златые были дни Астреи,
И славный был тогда народ:
Менял там брали в казначеи,
Казне вели фигляры счет,
К раздаче порций стал аптекарь,
Картежник был хороший пекарь,
Гевальдигером стал шинкарь,
Вожатыми — слепцы, калики,
А за ораторов — заики,
Шпионом — старый пономарь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za vlády spravedlivé Diky —
to byly tenkrát zlaté dni!
K pokladně dali směnárníky,
šaškové byli účetní;
porce dělali lékárníci
a chleby pekli karbaníci,
gevaltigrem moh šenkýř být,
za vůdce měli slepé, hluché
a za řečníky chudé duchem
a špionem byl kostelník.

    

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всього не можна описати,
В Латії що тогді було,
Уже зволялося читати,
Що в голові у них гуло.
К війні хватались, поспішались,
І сами о світі не знались,
І все робили назворот:
Що строїть треба, те ламали,
Що треба кинуть, те ховали,
Що класть в кишеню, клали в рот.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 119.

Видання 1809:

рядок 5:

К войні хватались, поспішались

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I am unable to describe
What was in Latium long ago.
They deigned to read the diatribe,
Expressed in some rondeau.
They made haste to the war,
Not knowing how to slay that dinosaur.
They did things wrongly every day:
Instead of building things, they broke,
What was to keep alive, they used to choke,
What was to be preserved, they threw away.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht alles läßt sich klar beschreiben,
Was damals Latien erlebt;
Man hat sich schon erlaubt zu sehen,
Was in den Köpfen vor sich ging.
Sie waren von dem Krieg begeistert,
Doch kannten sie sich gar nicht aus,
Und trieben's im Umkehrverfahren:
Was aufzubauen - ward zerstört,
Was wegzuwerfen - ward erhalten,
Was für die Tasche - kam zum Mund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wszystkiego się opisać nie da,
Co się tam w Lacjum wtedy działo,
Już próbowali czytać tedy,
Co w głowie u nich aż huczało.
Do wojny biegiem wprost lecieli,
Że aż o świecie zapomnieli,
Na opak czyniąc już zajadle;
Co trza budować, to łamali,
Co trzeba rzucać, to chowali,
Co do kieszeni — do ust kładli.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Не описать, не доискаться,
Какой нашел на них там стих;
Извольте сами догадаться,
Что было в головах у них:
К войне готовясь, все спешили,
Не знали сами, что творили,
Всё делали наоборот;
Что надо строить, то ломали,
Что надо бросить — сохраняли,
Что класть в карман, то клали в рот.

Перевод Веры Потаповой

Возможно ль описать словами
Латинцев ошалелый вид?
Они уж признавали сами,
Что в головах у них гудит.
От спешки впрямь оторопели,
Метались, как в котле кипели,
Всё делали наоборот:
Что строить нужно, то ломали,
Что кинуть с полу поднимали,
Что класть в карман — то клали в рот.

Перевод Константина Худенского

Не описать, как ни старайся,
Какая шла там кутерьма;
Кто прочитал, тот сам дознайся,
На что хватило им ума.
Дорвавшись до войны, спешили
И в толк не брали, что творили —
Все делали наоборот:
Что надо строить, то ломали,
Что надо бросить — сберегали.
Что класть в карман — пихали в рот.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nemožno všecko popisovat,
co bylo v zemi latinské;
já nechci vykládat to znova,
co tady právě četli jste:
jak všichni do vojny se hnali,
co z toho vzejde, málo dbali,
dělali všecko naopak:
co měli spravit, polámali,
co zahodit, to schovávali,
snědli, co měli jíst až pak.

    

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нехай турбуються латинці,
Готовляться проти троян,
Нехай видумують гостинці
Енею нашому в із'ян.
Загляньмо, Турн що коверзує,
Троянцям рать яку готує,
Бо Турн і сам дзіндзівер-зух!
Коли чи п'є — не проливає,
Коли чи б'є — то вже влучає,
Йому людей давить, як мух!

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now let the Latins worry
About the preparations for the war,
Let them be hurry-scurry
To bring some gifts Aeneas-bachelor.
Let's have a look at Turn's caprice
What kind of masterpiece
He has now for the Trojans, what surprise?
Turn is a nimble blade,
Courageous, not afraid
To squash his foes like flies.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Verlassen wir nun die Latiner,
Wie sie zu den Trojanern stehn,
Und was sie noch im Schilde führen
Gegen Aeneas, als Geschenk.
Schauen wir lieber jetzt zu Turnus,
Was er so tut und was er treibt,
Da er ja tollkühn und verwegen,
Wenn er trinkt - schüttet er nie aus,
Und schlägt er zu - verfehlt er niemals,
Wie Fliegen wird der Feind zerstört!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Niech Latynowie się troskają,
Zbierają się na Trojan naszych,
Niech też podarki wymyślają
Na wielką szkodę Eneasza.
Zajrzyjmy, co też Turnus knuje,
Na Trojan wojsko jak szykuje,
Bo Turnus sam jest tęgim zuchem!
Za kołnierz nie wylewa pijąc
I zawsze trafia, kiedy bije,
A ludzi dusi niczym muchy!

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Пускай волнуются латинцы,
Готовятся против троян,
Пускай мозгуют про гостинцы,
Энею нашему в изъян.
Заглянем к Турну, чтоб дознаться,
Готов ли он с Энеем драться.
О Турне ходит в мире слух:
Коль он что пьет — не проливает,
Коль метит — так уж попадает,
Людей он давит, точно мух!

Перевод Веры Потаповой

Теперь мы знаем, как латинцы
Поход готовят на троян,
Какие припасли гостинцы
Энею нашему в изъян.
Ещё проведать бы недурно,
Какой ждать каверзы от Турна?
Он — хват, сам черт ему не брат!
Уж коли пьет — не проливает,
Уж коли бьет — так попадает.
Людей, как мух, давить он рад.

Перевод Константина Худенского

Пускай волнуются латинцы,
Поход готовя на троян,
Пусть ладят хитрые гостинцы
Энею нашему в изъян.
А глянем, Турн что затевает
И для троянцев припасает —
Ведь Турн и сам драчун-петух.
Уж если пьет — не проливает,
Уж если бьет — то попадает,
Ему людей давить, что мух.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nechať Latini rozjaření
do války ženou každého
a vymýšlejí překvapení
pro Aeneáše našeho,
pohleďme, Turnus co teď shání
a jak se chystá na Trojany,
ten rváče nezapře, chraň bůh!
Když pije, kapku neulije,
a vždycky strefí se, když bije,
potluče lidí jako much.

    

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та й видно, що не був в зневазі,
Бо всі сусідні корольки
По просьбі, мовби по приказі,
Позапаляючи люльки,
Пішли в поход з своїм народом,
З начинням, потрухом і плодом,
Щоб Турнові допомагать:
Не дать Енеєві женитись,
Не дать в Латії поселитись,
К чортам енейців всіх послать.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 121.

Видання 1809:

рядок 2:

Бо всі сосідні корольки

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As we could see, he was respected
Because his neighbours, little tsars,
Responded to his plea, as was expected,
And smoking pipes and thick cigars,
Went off to war
To help the would-be conqueror,
Their neighbour Turn.
Aeneas would not be allowed to wed,
To be in Latium a master-head.
With him, they will be prompt and stern.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man sieht, er wurde hoch geachtet,
Denn Könige des Nachbarreichs
Erfüllten willig seine Bitten,
Wie auf Geheiß zogen sie aus,
Nachdem die Pfeifen angezündet,
Und sie marschierten mit dem Heer,
Um Turnus kräftig beizustehen:
Die Heirat muß verhindert sein,
Aeneas darf im Land nicht leben,
Zum Teufel sollen alle ziehn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz widać, że był poważany,
Bo książątkowie też sąsiędni
Na prośbę jak na rozkaz dany
I kurząc fajki odpowiednio,
Ruszyli w pochód z swym narodem,
Ze sprzętem i trzewiami, płodem,
By Turnusowi pomóc w bojach;
Ożenek rozbić Eneasza,
Od kraju Lacjum go odstraszyć,
Do diabła posłać wszystkich Trojan.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Как видно, был он в уваженье,
Коль все соседние царьки
По просьбе, как бы по веленью,
Подсунув в трубки угольки,
Пошли в поход со всем народом,
Скотиной, утварью, приплодом,
Чтоб Турну помощь оказать,
Не дать Энею пожениться,
Среди латинцев поселиться,
К чертям энейцев разогнать.

Перевод Веры Потаповой

Турн витязь был не из последних.
И, трубки раскурив, тотчас
Все корольки земель соседних,
Считая просьбу за приказ,
Пошли в поход со всем народом,
И с патрохами, и с приплодом,
Чтоб Турну-удальцу помочь:
Энею помешать жениться,
Не дать в Латии поселиться,
К чертям прогнать энейцев прочь!

Перевод Константина Худенского

Как видно, не был в небреженье,
Коль все соседние князьки
По просьбе, словно по веленью,
Раздувши в люльках огоньки,
Пошли в поход со всем народом,
С начинкой, потрохом, приплодом,
Чтоб Турну помощь оказать,
Не дать Энею ожениться,
Не дать в Латии поселиться,
К чертям энейцев всех загнать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Byl Turnus vážený a známý,
že hned sousední králové
jak na rozkaz šli k němu sami,
a zapálivše lulky své,
sháněli ochotně a rádi
dobytek, vojsko, harampádí,
všichni mu přišli pomáhat;
ne, Aeneáš se neožení,
latinská zem pro Trojské není,
nejlíp je všechny k čertu hnát.

    

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не хмара сонце заступила,
Не вихор порохом вертить,
Не галич чорна поле вкрила,
Не буйний вітер се шумить.
Се військо йде всіма шляхами,
Се ратне брязкотить збруями,
В Ардею-город поспіша.
Стовп пороху під небо в'ється,
Сама земля, здається, гнеться;
Енею! де тепер душа?

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 122.

Видання 1809:

рядок 5:

Се вісько йде всіма шляхами

рядок 10:

Енею! где тепер душа

Примітки: IV, 122.

       Частина IV стр. 122.

Ардея — столичне рутульське місто.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It wasn't the clouds that hid the sun,
And not the hurricane to twirl the dust,
And not the crows had overrun
The fields, and not the sudden gust.
It was the armies on all roads
With weaponry that kills and goads.
They headed for the capital city.
The shafts of dust had reached the clouds,
The earth was heaving all enwrapped in shrouds
Of haze. Aeneas! Where is your soul? What pity!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht Wolken hängen vor der Sonne,
Kein Wirbelsturm erhebt den Staub,
Nicht schwarze Dohlen sind's am Acker
Und kein Wind heult über dem Feld,
Die Heere sind's, die vorwärts stürmen
Mit Dröhnen und Waffengeklirr,
Sie eilen zu der Stadt Ardea;
Eine Staubwolke steigt empor,
Man glaubt, die Erde würde beben, -
Aeneas! Wo ist jetzt dein Geist?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie chmura słońce przesłoniła,
Nie wicher kurzem wściekle kręci,
Nie czarne wrony pole skryły,
Nie wiatr też bystry dmie zawzięcie:
To wojsko się na drogach roi,
To ono wkoło brzęczy zbroją,
Mknie do Ardei — miasta całe.
Pod niebo słup się kurzu wspina,
A ziemia, zdaje się, ugina,
O Eneaszu! Gdzie twa śmiałość?

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Не туча солнышко затмила,
Не ветер пыль в степи вихрит,
Не воронье поля закрыло,
Не вихорь травами шумит:
То войско прет по всем дорогам,
То мчится Турнова подмога,
К Ардее-городу спеша.
Столб пыли по дороге вьется,
Сама земля, казалось, гнется,
Прощай, Энеева душа!

Перевод Веры Потаповой

Не туча солнце засланила,
Не буйный вихрь кружил, пыля,
Не стая галок чернокрыла
Слеталась нынче на поля, —
По всем шляхам, гремя булатом,
Шла рать навстречу супостатам,
К Ардее-городу спеша.
Казалось, пыль до неба вьется,
Сама земля, казалось, гнется.
Эней! Прощай твоя душа!

Перевод Константина Худенского

Не туча солнышко затмила,
Не вихорь пыль столбом кружит,
Не воронье поля покрыло,
Не буйный ветер то шумит:
Войска, оружием бряцая,
Идут дорогами без края,
К Ардее-городу спеша.
Столб пыли в поднебесье вьется,
Сама земля, сдается, гнется.
Эней! О, где твоя душа?

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nezašlo slunce v temných mracích,
nezdvíhá vítr šedý prach,
nekryjí pole černí ptáci,
nehučí vítr v doubravách:
to po cestách se vojska rojí,
břinkají, řinčí těžkou zbrojí,
táhnou do města Ardeje.
Sloup prachu se až k nebi vznáší,
zdá se, že slyšíš zem se třásti;
kam Aeneáš se poděje?

    

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мезентій наперед тирренський
Пред страшним воїнством гряде;
Було полковник так Лубенський
Колись к Полтаві полк веде,
Під земляні полтавські вали
(Де шведи голови поклали)
Полтаву-матушку спасать;
Пропали шведи тут прочвари,
Пропав і вал — а булевари
Досталось нам тепер топтать.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 34.

Варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 123.

Видання 1809:

рядок 6:

(Где шведи голови поклали)

Примітки: IV, 123.

       Частина IV стр. 123.

Мезентій тирренський — легендарний володар етруського міста Цере (Агілли). Тирренці — етруски. За жорстокість був вигнаний своїми співгромадянами.

 

Було полковник так Лубенський — Лубенський полк на чолі з А. Маркевичем перед Полтавською битвою вчасно підійшов на допомогу військам Петра І.

 

Пропав і вал... — йдеться про вали фортеці, в якій гарнізон Полтави витримував облогу ворога до переможного завершення Полтавської битви. Фортеця достояла до часів І. Котляревського. Коли у 1787 р. Катерина II проїздом відвідала Полтаву, їй урочисто вручили ключі від цієї фортеці. На початку XIX ст. фортеця була ліквідована, а осілі від часу земляні вали перетворені на бульвари. У І. Котляревського "булевари" — на той час порівняно нове слово, вживалося ще в первісному його значенні (франц. boulevard: вал, насип). Пізніше так називали обладнані на міському валу місця для прогулянок, звичайно обсаджені деревами. Нар.: Пропав, як швед під Полтавою.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Mesentius of Etrurie led
His terrifying host.
Well, many years ago, as it is said,
A colonel of Poltava had led his most
Distinguished Lubny regiment
To save the famous battlement,
To rescue the Poltava-city.
The Sweeds, the ugly bugaboo,
Had disappeared, the rampart, too.
We walk the boulevard and feel deep pity.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mezentius, Etrusker König,
Führt eine mächtige Armee,
Ähnlich wie der Lubensker Hauptmann
Einstmals gegen Poltawa zog,
Als er den Festungswall erreichte
Und alle Schweden niederwarf,
Die Mütterchen Poltawa schützten.
Schweden, die Ungeheuer, tot,
Zerstört der Wall und auch die Straßen,
Sie festzutreten war's an uns.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mezencjusz wpierw, wódz tyrreński,
Podąża przed żołnierstwem żwawo,
Tak jak pułkownik ów Łubieński
Prowadził pułk swój pod Połtawę,
Pod te połtawskie ziemne wały
(Gdzie Szwedów nagła śmierć spotkała),
Połtawę — matkę poratować;
Przepadli Szwedzi jak poczwary
I przepadł wał, a po bulwarach
Nam przyszło dreptać, spacerować.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Мезентий впереди Тирренский
Пред грозным воинством грядет, —
Бывало, так свой полк Лубенский
Полковник на валы ведет,
Где шведы, головы сложили,
Где в бой бегом полки спешили
Полтаву-матушку спасать.
Дождались шведы тяжкой кары,
Пропал и вал — и лишь бульвары
Досталось нам теперь топтать.

Перевод Веры Потаповой

Мезентий впереди Тирренский,
И воинства за ним стена.
Точь-в-точь полковник. так Лубенский
Свой полк в былые времена
Вел к земляным валам Полтавы
(Где шведы полегли без славы) —
Полтаву-матушку спасать.
И шведов-чудищ нет в помине,
И вал исчез, — осталось ныне
Одни бульвары нам топтать.

Перевод Константина Худенского

Мезентий спереди Тирренский
Пред грозными войсками шел,
Вот так, бывало, полк Лубенский
Полковник под Полтаву вел.
На те валы они спешили,
Где шведы головы сложили,
Полтаву-матушку спасать.
И шведы тут пропали, твари,
И вал пропал, ну, а бульвары
Досталось нам теперь топтать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tyrrhenský Mesentius táhne
s vojskem, až z něho hrůza jde,
jak Lubenský pluk vedl k slávě
plukovník tehdy k Poltavě,
pod zemní navršené valy
(tam Švédové své hlavy kladli),
šel zachránit on Poltavu.
Co Švédů padlo na těch valech,
kde nyní chodit po bulvárech
je dopřáno nám po právu.

    

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сим на бендюгах плететься
Байстрюк Авентій-попадич,
З своєю челяддю ведеться,
Як з блюдолизами панич.
Знакомого він пана внучок,
Добродій песиків і сучок
І лошаків мінять охоч.
Авентій був розбійник з пупку,
Всіх тормошив, валяв на купку,
Дивився бісом, гадом, сторч.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 124.

Примітки: IV, 124.

       Частина IV стр. 124.

Байстрюк Авентій-попадич — союзник Турна Авентій народжений від нешлюбного зв'язку героя античних міфів Геркулеса і жриці Реї. Оскільки батько Геркулеса сам громовержець Зевс, то Авентій "знакомого... пана внучок". У Вергілія Авентій (Авентін) вирушає в похід на бойовій колісниці у вояцькому обладунку Геркулеса.

 

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind him crept the flabbergaster
With his domestics-parasites;
Aventius was like some grand master
With cohorts of outstanding knights.
The grandson of a well known gent,
He was a doggies lover with a bent
For trading horses, young and old;
He was a cutthroat from infancy,
Full of excessive militancy.
He looked askance and cold.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun schleppt sich an auf einem Fuhrwerk,
Aventin, Rheas Bastard Sohn;
Er zieht umher mit seinen Dienern,
Wie mit den Schmeichlern ein Galan.
Enkel eines berühmten Mannes,
Er liebt die kleinen Hündchen sehr,
Auch Pferdenarr kann man ihn nennen;
Ein Raufbold war er von Geburt,
Kämpfte und schlug sich gleich mit jedem
Und blickte ständig finster drein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A za nim się z wozami snuje
Awencjusz, bękart popadiowy,
A swoją czeladź tak traktuje
Jak panicz zgraję lizusową.
Jest znajomego pana wnuczkiem,
Dobrodziej pieski oraz suczki,
Źrebięta wciąż wymieniać chętny.
Awencjusz — oto zbój prawdziwy,
Na kupę zwalał martwych, żywych,
A patrzył zezem, jak gad wstrętny.

Російською/Русский
Перевод Ильи Бражнина

Авентий вслед за ним плетется,
Своих не утруждая ног,
В телегах с челядью трясется,
Как с блюдолизами панок.
Известного он пана внучек,
Любитель кобельков и сучек,
Охотник лошадей менять.
Сызмальства был Авентий жохом,
Разбойником и выпивохой;
Ему б лишь драться, пить да спать.

Перевод Веры Потаповой

Затем на битюгах тащился
Авентий-попадьич, байстрюк,
И с челядью он обходился,
Как с прихлебалами барчук.
Знакомому был пану внучек,
Господских кобельков и сучек
И лошаков менять умел.
Разбойник от рожденья — бучу
Любил поднять, валил всех в кучу
И чертом, бирюком глядел.

Перевод Константина Худенского

Авентий на арбе тащился,
Побочный попадьи сынок,
Что с челядью своей водился,
Как с блюдолизами панок.
Знакомого он пана внучек,
Охоч до кобельков и сучек
И стригунов менять любил.
Он слыл головорезом сроду
И множество извел народу,
На всех глаза, как черт, лупил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za ním se s vozy svými rojí
ten popský panchart Aventin,
za sebou vede čeleď svoji
jak svoje pejsky panský syn.
Známého pána vnouče smělé
psům, fenkám dělá dobroděje,
hříbata mění, prodává.
Aventin zbojník je sic mladý,
bít lidi, házet na hromady
ďábelská je mu zábava.

    

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут військо кіннеє валилось
І дуже руччеє було;
Отаман звався Покотиллос,
А асаул Караспуло.
Се гречеськії проскінос